Вхiд
Головна / Суспільство / Події

У Білині на Рахівщині дали людям світло

28-10-2016, 13:10

У Білині на Рахівщині дали людям світло


Важко уявити, що в ХХІ столітті є села, де й досі немає електрики. Чи не найбільше їх у високогір’ї Карпат. Одне з них -- у Рахівському районі, це Білин.

Тутешні мешканці, що звикли з діда-прадіда жити при свічках, не можуть натішитися: нарешті в їхніх оселях уперше з’явилося світло! Ось Марія Кабаль повернулася щойно з ринку.

"Купила плойку, щоб накручувати волосся, прицінююся до телевізора, і холодильник нам потрібно купити. Досі електрики в нас ніколи не було. Хату обігріває піч, їжу варю на дровах, та найважче -- прасувати одяг, -- пані Марія показує старовинну праску, ставить її на піч, нагріває з десять хвилин і прасує білизну дідівським способом. -- Особливо важко без холодильника влітку. Стільки харчів переводилося! У горах рано сутеніє, як сонечко зайде за гору, на вулиці -- суцільна темрява. Діти до школи готувалися при свічках, сліпали, псували оченята. А новини дізнавалися від рідні та друзів, що мешкають в низині. 54 роки живу на світі, а світло в хаті нині побачила вперше. Таке відчуття, що нині я заново народилися. У хаті -- світить лампочка, свічки -- геть! Гайда купувати люстру!"

Чиновники десятиліттями твердили, що провести світло до високогір’я Карпат технічно -- неможливо. Та горяни не полишали надії та щороку зверталися до місцевої влади з таким простим проханням: проведіть світло до наших домівок.

"Нарешті домовився із оператором мобільного зв’язку, щоб електрику жителям гірського урочища надали з найближчого трансформатора, -- розповідає Василь Дан, голова Рахівської райради. -- Та провести електролінію сюди було вкрай важко. Щоб доставити та встановити на тих маківках бетонні електроопори та дерев’яні стовпи, залучали потужну спецтехніку -- ЗІЛ-131 та трейлер для лісу. Встановили 32 опори, протягнули 1200 метрів кабелю і дали людям світло".

"Не можу натішитися, що й до моєї домівки нарешті прийшла цивілізація! -- Дмитро Ковбасюк, який нещодавно повернувся із заробітків, витирає сльози радості. -- Централізоване електропостачання бачив тільки на роботі. Мені вже 47, та про світло в хаті -- мріяв півжиття. Мій батько й мати вік прожили без електрики, як Робінзон на острові. Маю дружину та п’ятеро дітей, тож понад 10 років їжджу на заробітки. Купив маленького телевізора, щоб хоч новини дивитися та знати, що в світі робиться. Він працює від акумулятора, який щотижня ходив заряджати до низини. А зараз -- ми будемо жити, як у місті. Та ні, краще, бо в нас прекрасна природа та чисте повітря, і є світло. Так що в низину вже й не тягне йти!"

Нині горяни звикають до сучасного життя та благ цивілізації, які дає електрика в хаті. А найшвидше адаптувалися діти, вони вже мріють про власні мобільні телефони, які заряджатимуть вдома.

Еліна САВИЦЬКА


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду