Вхiд
Головна / Суспільство / Фото / Економіка

В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

13-09-2017, 09:07

В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією
11 вересня за підтримки Voloshyna.org.ua та Ужгородської територіальної організації ВПС «Незалежна медіа-профспілка України» пройшов круглий стіл «Можливості та реальний вплив громадських формувань на результати боротьби з корупцією в Закарпатті».

У заході взяли участь голови громадських рад при органах державної влади, правозахисники, профспілкові лідери, журналісти.
Функції модератора взяв на себе член ВПС НМПУ, голова громадської організації "Правозахист-Україна", журналіст Василь Шетеля.[/i]

Громадських організацій сотні, діють - одиниці

Розпочавши засідання за круглим столом, Василь Шетеля розповів про власний досвід боротьби з корупційними виявами в рідній Сваляві, а також як журналіст і редактор – у масштабах усієї області.

Шетеля зазначив, що нині українська прокуратура позбавлена функцій нагляду за дотриманням законодавства про звернення громадян. Цю функцію передано Уповноваженому з прав людини ВРУ.

- Що це означає? А те, що відтепер не буде кому стежити за законністю в цій сфері. Структура Уповноваженого з прав людини не розрахована на те, щоб контролювати цю ділянку, і вона, звичайно, з завданням не впорається. Громадянам не буде куди скаржитися на відсутність реагування на їхні звернення. Тобто, ситуація патова, - каже Шетеля.


В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

Він звернув увагу на те, що правоохоронні органи саботують боротьбу із корупцією.

«Звертаю Вашу увагу на дуже низьку ефективність або й відвертий саботаж боротьби з корупцією у правоохоронних органах, - додав Шетеля. – Свого часу, ставши членом Атестаційної комісії при Національній поліції в Закарпатській області, я мав великі сподівання на рішуче очищення цієї правоохоронної структури від зловживань і хабарництва. З плином часу мої надії розтанули, як дим, адже нічого подібного не відбувається. І про це свідчить наростаюча лавина скарг на бездіяльність правоохоронців, дуже низький відсоток розкриття злочинів. Однією з основних причин цього є те зло, яке зветься корупція», - розповів громадський діяч і журналіст.


Він зазначив, що громадське суспільство на Закарпатті поводить себе пасивно щодо питань боротьби з корупцією.

«У районному управлінні юстиції Свалявщини зареєстровано близько 120 громадських організацій. На жаль, реальною роботою займаються, мабуть, з десяток. Тому й маємо дуже сумні результати боротьби з суспільним злом, про яке говоримо», – додав Шетеля.


«Профспілки – останній форпост боротьби за права»

Голова Закарпатської обласної ради профспілок Володимир Фленько стверджує, що нині в Україні робиться все для розвалу профспілкових об’єднань, і це вигідно лише владі:

«В останні кілька років одним із об'єктів постійних нападів з боку різних політичних сил і, на жаль, органів державної влади стали профспілки. За цим криється бажання розвалити мережу профспілкових організацій, яка нині єдина в Україні, має розвинену структуру і захищає трудівників від свавілля роботодавців, власників -капіталістів, горе-чиновників, просто порушників закону. Я б сказав навіть, що профспілки є практично останнім форпостом боротьби людей за свої права, і цей фактор потрібно враховувати, використовувати в інтересах громадян. Вони повинні єднатися довкола профспілок, висуваючи владі свої законні вимоги.


В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

Також профспілки страждають від рейдерських атак.

«Однак за потурання влади дійшло до того, що на профспілкове майно замахнулися вже й рейдери. У нас це ... обласний суд. Саме ця держустанова, яка повинна стояти насторожі закону, виявилася його першим порушником. Ба більше, керівництво обласної установи у вигляді голови суду Шешені взялася ділити «шкуру невбитого ведмедя» - ділити кабінети галузевих профспілок поміж своїми. Лише після окрику з Києва це посягання на чужу власність вдалося зупинити, але справа ще далеко не завершена, - додав очільник обласних профспілок.


Рейдерські захоплення профспілкового майна стали нормою життя сучасних нуворишів. «І в цьому вони нічим не відмінні від екс-посадовців режиму Януковича, якого так завзято критикують, – уточнив Фленько. – Можу навести один із свіжих прикладів – турбазу «Форель» у Жденієві, яка ще кілька років тому був у чудовому стані і приймала туристів. Нині цей об'єкт розграбований до голих стін. Тепер він нікому не потрібний, доведеться його продавати за копійки».

Володимир Фленько заявив і про необхідність реформування профспілок. В оновленому вигляді вони зможуть більш успішно протистояти тим порушенням, які здійснюються в сфері захисту прав трудового люду. Це дозволить і досягати успіхів у боротьбі з виявами корупції, які нині є на кожному кроці. Лише велике серйозне об'єднання громадськості може чогось вагомого добитися.

Голова громадської організації «Закарпатський майдан» Іван Габор закликає громадянскьке суспільство більш активно контролювати владу.

«Я пройшов усі майдани, починаючи з далекого 1991 року, коли було голодування в Києві, і закінчуючи останніми двома. Знаю, що іншого люди не придумали, ніж громадою контролювати владу. І для тих моїх друзів чи знайомих, патріотично налаштованих людей, які стверджують, що «Україна більше Майдану не витримає» я відповідаю – це абсолютно дурня. Бо Майдан – це не обов'язково революція. Майдан – це громадянське суспільство, точніше, один із виявів цього суспільства. Ми повинні були через шість місяців після останнього майдану зібратися мільйоном осіб на Майдані в Києві, випити кави і закликати Петра. Сказати йому: «Петре, ми тебе там поклали, ризикуючи життям, а багато хто й віддав його. Кажи нам, що сь ізробив! Якщо добре сь ізробив, то ми тя ще на півроку залишимо ґаздувати, а може, якогось Арсенія треба нагнати і копнути в одне місце. Для цього й потрібен Майдан», - додав Габор.


В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

За його словами, громадяни повинні вимагати від влади звітувати про її дії, таким чином борючись із корупцією.

«Пасіонарної частини людства не так уже й багато – близько 10 відсотків. Є й робота, яка чекає. Тому я закликаю не відмовлятися від Майдану назовсім, а час від часу збиратися і з усією жорсткістю вимагати від влади звіту. Це і буде боротьба з корупцією. Сьогодні подібного не відбувається, і це ненормально», - завершив свій виступ лідер «Закарпатського майдану».


"Москаль нас підтримав"

Слово взяв голова Громадської ради при Тячівській РДА Іван Фіцай: «Я живу на Тячівщині, і разом з іншими представниками наших сіл був сьогодні на нараді в голови облдержадміністрації Геннадія Москаля. Розглядалося питання боротьби ГЕСів на ріці Тересва в Тячівському районі. І Москаль нас підтримав: вже видано й відповідне розпорядження і будуть проведені громадські слухання за участі керівників району і області. Це прямий наслідок громадського тиску на тих, хто хоче збагачуватися на нашій річці. Дотепер ці громадські слухання планувалося провести таємно, підкилимно, щоб ніхто не дізнався».
В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

Іван Фіцай розповів про те, що бажання у підприємців споруджувати гідростанції на закарпатських річках народилося завдяки корупційній схемі, яку народила сама держава. Для цього був запроваджений «зелений тариф»: вартість виробленої ГЕСами електроенергії у кілька разів перевищує ту, яка йде від тепло- і атомних станцій.

«Це викачування грошей із бюджету, це нанесення екологічної шкоди нашим річкам, - розвивав думку Фіцай. – Якщо оцінити бюджетні втрати, то, за попередніми підрахунками, після спорудження ГЕСів на Тересві інвестор отримає з бюджету близько мільярда гривень у вигляді компенсацій за вироблені «зелені кіловати». Що отримають громади – відповідь стандартна: ми вам поміняємо вікна в школі і привеземо на новий рік подаруночки. Можливо, ще парти купимо. Більш нічого. Для нас прикладом негативного впливу на довкілля є діюча гідростанція в селі Красна. Річка тече переважно в трубі, а влітку пересихає, і рибохід такий, що риба по ньому не може пройти».

За словами Фіцая, ці очевидні втрати для місцевого населення не передбачають, що електроенергія для нього стане дешевшою. Тариф такий самий, як і для всіх. Затим гість із Тячівщини додав: «Великий бізнес на закарпатських річках дахує відома в регіоні партія. Лобісти - нинішні або колишні депутати «Єдиного центру», які ходять до простих людей, до священиків, до голів рад».

«Зацікавлені, як правило, сам керівник органу місцевого самоврядування, кілька сільських депутатів, їхні сім'ї. Це свідчить про наявність корупційної змови: є бажання проводити таємні слухання в оточенні своїх сімей. Наприклад, у моїх Ганичах голова двічі збирався проводити слухання, але, побачивши, що більшості в нього не було, щоразу відкладав. Аж поки населення саме не зібралося і не влаштувало обговорення без нього, – завершив голова громадської ради Тячівської РДА. – Тепер очікуємо на документ про скасування розпорядження голови райдержадміністрації щодо будівництва ГЕС».

"Москаль підтримує, але, на жаль, він шоумен"

«Якщо Москаль реально не підтримує спорудження ГЕСів, то чому він двічі не з'являвся на суди з їхнього будівництва? Причому є відповідачем за цими справами, адже видавав відповідні розпорядження, як і голова Хустської райдержадмінстрації. Навіщо тоді відміняти розпорядження, якщо він є одним із відповідачів як голова ОДА, незрозуміло, - доєднався до розмови активіст громадської організації «Реформи та стабільність», адвокат із Хуста Роман Келемен. – Москаль нас підтримує, але, на жаль, він просто добрий шоумен. Він частий гість на фестивалях, може добре когось вилаяти, а журналісти це гарно знімуть і покажуть. Народ у нас настільки деградований, що багатьом подобається, коли когось публічно, як мовиться, опустять».

В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

Роман Келемен вважає, що адмінреформа, яка зараз на порядку денному, посилює владу на місцях, але Москаль, представляючи в регіоні Президента, не впливає на ситуацію. «Якщо в сільській раді визнають протокол, за який проголосували 50 осіб, а до цієї ж ради приходить тисяча людей, яка заперечує чинність цього документа, то голова регіону мав би стати на бік громади. Тим часом він не йде навіть у суд, де розглядається ця справа», - зауважує активіст і адвокат із Хустщини. – Дуже серйозні питання є до Москаля, бо губернатор повинен не лише фестивалями займатися, а й економікою, життям людей».

Біловарська громада показала приклад єдності

- Я представляю невелике за населенням село Біловарці, - доєднався до розмови член Громадської ради при Тячівській РДА, голова екологічної комісії в раді Микола Дочинець. – Біловарці показало приклад єдності в протистоянні ГЕСам – одноголосно проголосувало проти їхнього спорудження на Тересві. Це єдиний такий випадок у районі. Голова сільради є членом «Єдиного центру», але теж заодно з громадою.
В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

Дочинець повідомив, що вивчення питань спорудження ГЕСів вимагає детального опрацювання. «Як би ми не говорили про Геннадія Геннадійовича, але після сьогоднішньої зустрічі з ним ми переконалися: він нас підтримує».

Активіст переконаний, що найважчим є завоювати довіру людей, переконати недовірливих у чесності своїх намірів. І не можна йти на жодні сепаратні домовленості. Тобто, на місцях нам усім потрібно збиратися, ділитися інформацією і добиватися спільних цілей. У цьому – користь таких зібрань, як сьогоднішнє. Потрібно частіше збиратися і вирішувати спільні справи.

"І у 90-их, і зараз корупція на першому місці"

"Говорити сьогодні про корупцію – гріх і сміх крізь сльози. Ми витрачаємо народні мільйони, щоб створити ще якусь прокуратуру антикорупційну, ще якесь бюро, ще якийсь суд і, здається, не вистачає вже лише роддому антикорупційного. Насправді ми нічого не робимо, - продовжив розмову за круглим столом перший (1990-ті роки) начальник облуправління лісового і мисливського господарства, Заслужений природоохоронець України, кандидат технічних наук Микола Бігун. - Якщо голова сільради взяв тисячу хабара, то всі про нього говорять і пишуть, а якщо вкрав сто мільйонів – то ти НАШ".
В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією
"Ми з перших років незалежності стали гробити економіку, розкрадати все. Скажу лише про лісокомбінати, в яких директор міг купити за триста гривень нового трактора - собі, бо підприємство вже є приватним. І у 90-их, і зараз ліс рубають нещадно, корупція завжди на першому місці", - додав він.

Яскравим виявом корупції на початку незалежності Микола Бігун вважає рішення першого губернатора області Сергія Устича особисто розпоряджатися лісовими багатствами. «У себе він створив комісію з розподілу лісфонду і сказав: ліс можуть заготовляти всі, хто хоче. Уявляєте – не потрібно ні галузеве управління, ні фахівці, він сам буде ділити і володіти! У комісії був касир, якому треба було за кожен куб зрубаної деревини відстьобнути, про це навіть лісоруб знав. Ось де корупція була зарита! Мені Устич пропонував вступити з ним у спілку, і мати від цього вигоду. Я не погодився, бо професійна честь і гідність не дозволили. Та й як міг би землякам із Руської Мокрої в очі дивитися. Тому відповів йому: Ви історик, ніколи не працювали на виробництві, лише в університеті, то чому беретеся газдувати в лісі? На жаль, його посада взяла гору - і корупція перемогла. Сьогодні те ж саме: ліс рубають так само нещадно», - сказав Заслужений природоохоронець України.

Лісова мафія безсмертна?

В центрі обговорення були і питання лісокористування. Його не обійшли більшість, вважаючи надважливим у життєдіяльності регіону.

Голова ГО «Справа і честь» Микола Кокіш-Мельник підтримав лісівника Миколу Бігуна.

«Як почалося з розвалу лісокомбінатів і за все треба було платити в «касу», так і тепер, - розповідав. - Два місяці тому на Рахівщині сталося стихійне лихо – бурелом звалив близько 80 тисяч кубометрів деревини. Замість того, щоб стимулювати підприємців швидше забрати цей ліс, за кожен кубометр його треба платити по два долари. Неофіційно, звичайно. За що? За те, що через два місяці цей ліс з'їсть короїд і стане непридатним? Та це нікого не хвилює.
В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією
"Найбільший крадій лісу Валерій Мурга (що він мегазлодій - те мають довести суди) примудрився сертифікувати закарпатські ліси, вихваляючись цим повсюди. Але ж у лісгоспах здійснюється більше половини санітарних рубок, і питаю – як у цьому разі може бути здоровою деревина? Це суперечить вимогам сертифікації, і доводить наявність корупції", - висловився громадський активіст із Рахівщини.

Микола Кокіш-Мельник скептично оцінює роботу нововідкритих центрів правової допомоги. «Це – відверта фікція, звичайне викачування грошей із бюджету. Дивуюся, що на це пішла влада».

- Велика робота була пророблена громадськими активістами в Тячівському районі, - пристав до обговорення цієї теми Микола Дочинець. – За нашими рейдами і сигналами на сьогодні звільнений з роботи головний лісничий Тячівського держлісгоспу (раніше належав до «Агролісу»), а також кілька майстрів лісу».

Обов'язки головного лісничого виконував Іван Бринзяник, але він теж, на думку Дочинця, є тимчасовою фігурою на цій посаді і не відповідає вимогам. «Це кум голови обласного управління Валерія Мурги, і Валерій Іванович не знав, як від цього кума на посаді позбутися. Ще й подякував нам, що ми допомогли», - додав Дочинець. Водночас він повідомив: три кримінальні справи, відкриті проти Бринзяника, так нічим і не завершилися. Були з перевірками екоінспекція, інші органи. Тим не менше правоохоронці не хочуть довести справу до логічного завершення. Був випадок погроз зброєю, і він не отримав належної оцінки з їхнього боку. Йому навіть дозволили звільнитися за власним бажанням, тобто без правових наслідків.

Затримано 50 хабарників, не засуджено жодного

- Відповідальність за «корупційні» злочини несе обласний прокурор, - заявив адвокат Роман Келемен. – Уже рік як у нашій області ним є пан Гаврилюк, і я проаналізував статистику за цей час. Отже, 50 хабарників у нас затримано, всі за 368 статтею. А скільки засуджено? Жодного! І за цю ділянку відповідає саме очільник облпрокуратури. Затримані на хабарництві отримують лише адмінштрафи. У прокуратурі все, на жаль, помирає. Звідси, очевидно, й починається корупція».

Келемен навів приклад з директором одного з хустських коледжів. «Про його затримання на хабарі одностайно гули ЗМІ цілих два місяці. Навіть із електронним браслетом хотіли його утримувати. Але ось прийшло перше вересня – і він знову на роботі. Виявляється, в департаменті охорони здоров'я ОДА навіть не знали, що за директором рахується кримінальна справа. В прокуратурі не вважали за потрібне про це повідомити», - сказав адвокат із Хуста.

З реплікою виступив Василь Шетеля: "Ви говорили про незаконне збагачення. Стосовно цього є в ККУ стаття 368.2, яка передбачає кримінальне покарання. Якщо б вона виконувалася, то не знаю, чи вистачило б у в'язницях місць для розміщення в них усіх тих, хто так збагатився. Але цього нема і бажання наводити порядок у цьому питанні не спостерігається".

На завершення учасники круглого столу висловили спільну думку, що обговорювати проблеми у такому форматі слід частіше, в ширшому колі. Це буде лише на користь інтересам громад. Бо не хто інший як народ - джерело влади в Україні, і особи, які наділені повноваженнями, повинні служити народові, не навпаки.

В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією
В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією
В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією
В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією

В Ужгороді за круглим столом обговорили результати боротьби з корупцією


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду