Вхiд
Головна / Політика

Українська мова в школах утвердиться, але не за рахунок угорської, запевнив Павло Клімкін у поїздці Закарпаттям

1-12-2017, 21:22

Українська мова  в школах  утвердиться, але не за рахунок угорської, запевнив Павло Клімкін у поїздці Закарпаттям

Закарпаття протягом двох із половиною тижнів стало центром уваги очільників двох провідних українських міністерств.

Сьогоднішня робоча поїздка голови МЗС України Павла Клімкіна відбувалася невдовзі по тому, як тут побувала його кабмінівська колега - "освітній" міністр Лілія Гриневич. І місія в обидвох, за великим рахунком, була однаковою - розгрібання "завалів", які накопичилися за час, що минув після прийняття в нас "освітнього" закону.

Підсумки своїх поїздок по області голова зовнішньополітичного відомства підбив на прес-конференції, яку він дав журналістам закарпатських і центральних ЗМІ в стінах облдержадміністрації.

Як і Гриневич, Клімкін у ході візиту в область виконував невдячну і доволі складну функцію, згладжуючи ту напруженість в українсько-угорських відносинах, яка з'явилася після прийняття вже згаданого закону. Цей документ, висновок щодо якого 9 грудня зробить Венеціанська комісія, потребує роз'яснення і узгодження багатьох його позицій із педагогами угорськомовних шкіл, лідерами національної меншини. Така необхідність зявилася через прямолінійність деяких його статей (насамперед, ст. 7): вони у вчителів шкіл з угорською мовою навчання викликали стурбованість, а в сусідній країні - гостру критику і осуд.

Як дипломат, Павло Клімкін, виявляв усі свої якості. Його оптимістичні формулювання залишали надію на те, що, врешті-решт, розбурхані хвилі українсько-угорського моря вдасться втихомирити.

Одне з найчастіших висловлювань Клімкіна стосовно угорськомовної освіти - «набуті меншиною права не повинні бути обмежені». Іншими словами, всі дотеперішні досягнення в мовно-освітній сфері будуть збережені.

При цьому міністр МЗС України обов'язково наголошував: українська мова повинна зайняти гідне місце в освітніх програмах шкіл національних меншин. Рівень володіння державною мовою в багатьох угорськомовних школах є низьким, і такою ситуація не може залишатися. Потрібно забезпечити той рівень викладання державної мови, який дозволить школярам вільно володіти нею і користуватися в усіх сферах. Це дозволить угорцям – випускникам шкіл мати майбутнє в Україні, а не пов'язувати його виключно з Угорщиною, як сьогодні.

Павло Клімкін підкріплював свої твердження розповіддю про сьогоднішні зустрічі в Берегові. В українсько-угорській (двомовній) гімназії діти, вивчаючи українську два-три роки, продемонстрували вільне володіння нею. З іншого боку, Клімкіну довелося зустрітися з 11-класниками в іншій гімназії, яким перекладали угорською звичайні речі, бо українською їх не могли осягнути.

Міністр МЗС України підкреслив: багато положень "освітнього" закону будуть конкретизовані в законі «Про середню освіту», який нині розробляється в стінах Верховної Ради.

«Попереду всіх нас чекає велика робота для того, щоб Закон міг бути втілений у життя, - зауважив Клімкін. – Завдання міністерства освіти - створити оптимальні умови для вивчення державної мови в школах мовами національних меншин". Повинні з'явитися відповідні методики, підручники тощо, а також підготовлені "двомовні" вчителі - які б добре володіли і українською, і угорською мовами. Потрібно заохочувати володіння державною мовою, додав міністр.

Частина запитань до міністра в ході прес-конференції стосувалася функціонування державного кордону. Павло Клімкін зауважив: «приватизований» кордон, який «розтиражували» ЗМІ, є перебільшенням. Але частка правди в цьому є, адже кордон «не має бути «діркою для контрабанди. Він повинен бути європейським, відкритим, але надійним. Контрабанда – це не шлях у майбутнє, це реальний шлях у минуле. Тому слід допомогти прикордонникам у тому, щоб у них було більше і технічних засобів для надійної охорони державної межі».

Голова українського зовнішньополітичного відомства гостро розкритикував інфраструктуру КПП «Лужанка». Порівнявши її стан на угорському боці, з тим, що є на українському, він не знайшов іншого слова, ніж сказати про побачене - «це жах».

Україна не використала європейські грантові кошти, а це кілька мільйонів євро, що були виділені для облаштування «Лужанки». Вина за це лежить як на урядовцях у Києві, так і на очільниках місцевої влади, підкреслив Клімкін.

На завершення український міністр запевнив, що консультації з угорською стороною навколо всіх питань, що її хвилюють, продовжуватимуться. Найближчими днями відбудеться його зустріч із головою дипломатичного відомства Угорщини Петером Сійярто. Тоді можна буде реально пересвідчитися, чи «закарпатський» рейд вітчизняного міністра закордонних справ направду є таким, яким він його представив для журналістів. Тобто, чи небо над українсько-угорськими взаєминами, яке захмарилося після прийняття «освітнього» закону направду прояснюється, чи маємо ситуацію, коли бажане видається за дійсне.

Повністю задовольнивши інтерес журналістів, Павло Клімкін у ході прес-конференції не оминув жодного їхнього запитання. Ба більше, після її офіційного завершення на прохання журналістки Тетяни Лешко він із того ж таки місця вийшов у прямий ефір телеканалу "112 Україна".

Українська мова  в школах  утвердиться, але не за рахунок угорської, запевнив Павло Клімкін у поїздці Закарпаттям
Українська мова  в школах  утвердиться, але не за рахунок угорської, запевнив Павло Клімкін у поїздці Закарпаттям
Українська мова  в школах  утвердиться, але не за рахунок угорської, запевнив Павло Клімкін у поїздці Закарпаттям
Українська мова  в школах  утвердиться, але не за рахунок угорської, запевнив Павло Клімкін у поїздці Закарпаттям
Вл. інф.


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду