Вхiд
Головна / Суспільство / Колонка головного редактора

Де знайти зварювальника?..

10-12-2017, 16:39

Де знайти зварювальника?..
Хто б на зорі існування Української держави подумав, що через два десятиліття у нас дефіцитними стануть ... зварювальники. А сьогодні яку газету, який сайт не відкриєш – на одному з перших місць у оголошеннях - «Потрібні на роботу зварювальники».

Заради справедливості скажемо, що не лише ця, а й ряд інших професій потрапили в розряд дефіцитних. Пригадуються оголошення в мережі Фейсбук від одного з керівників Міжгірщини про те, що терміново потрібний механізатор для розчищення снігу на гірських дорогах. За вдвічі вищу від середньомісячної зарплати бажаючих розчищати від снігу автотраси не знаходилося. У наявності грейдер, а от керувати ним – нікому.

Так само пригадуються і розмови з автошляховиками: щойно підготують для роботи спеціаліста для роботи на асфальтоукладчику (для цього треба не менш ніж півроку) – як уже звільнюється...

Неодноразово доводилося бувати на так званих "ярмарках вакансій". Представники фірм і компаній скаржилися на великий дефіцит кваліфікованих робітників - зварювальників, фрезерувальників, слюсарів з металорізального обладнання ... "Ми підняли зараз зарплату, але людей немає.

"Фахівців таких нема. Їх треба шукати за кордоном, - відповідали їм організатори "ярмарок". - Тож далі піднімайте зарплату, може, хтось і відгукнеться..."

У відсутності фахівців нарікають на закордон. Погоджуємося. Бо це – факт. Наші люди виїздять туди, де більше платять. Але є й інша частина правди: чи робиться щось для того, аби припинити неподобство?

Не побоїмося цього слова, бо воно цілком відображає стан речей. В Україні, де величезні кошти вкладаються в освіту і медицину, щоб виростити знаючу і здорову молодь, і де виплачуються колосальні суми допомог на народження дітей, щоб не поглиблювалася «демографічна яма» і не зменшувалася людність, подальшою долею цих людей, уже готових до роботи і збагачення рідної країни, рівно як і створення власної сім'ї у себе на батьківщині – ніхто не цікавиться.

Вислів, що «не цікавиться», все-таки є неточним. Ними цікавляться і фіксують їх статистики, які невпинно фіксують збільшення попиту на роботу силу в рідній країні. Показовими є такі факти: кількість зареєстрованих безробітних в Закарпатті зменшується (у жовтні ц. р. їх було зареєстровано 4729 чол. – що на півтори тисячі менше, ніж у січні, а при цьому потреба роботодавців у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) лише наростає. Так, на початку року роботодавці мали потребу в 940 працівниках, а в жовтні – вже у 1434.

Зазначимо й інший неприємний статистичний факт: чисельність населення за січень-вересень внаслідок природного фактору (померло більше, ніж народилося) скоротилося на 496 осіб. Крім того, за січень-червень на 65 осіб зменшилася кількість закарпатців через міграційні процеси (переважання виїзду над в'їздом). Загалом закарпатців (зареєстрованих на постійне проживання в області) стало менше, принаймні, на 561 особу.

Загальновідомо, які причини призвели до такої негативної демографії. Різке зниження рівня життя кожен відчуває на собі. І рятується, як може.

Звернемо увагу на інше: що робиться для того, аби населення не покидало рідні домівки в гонитві за закордонними зарплатами – в десятки разів вищими від рідних, закарпатських?

Тут, не боячись помилитися, скажемо – нічого. Крім, звичайно, реєстрації безробітних і виплати їм компенсації на період пошуків роботи.

Не хочеться бути в ролі ментора, але звернемо увагу на те, що отримувачі цих допомог часто-густо живуть на «бюджетні подарунки» лише до того часу, поки вони тривають. Щойно державні виплати припиняються – опиняються... Звичайно, за кордоном.
Державу використали, надалі працюватимуть на себе.

Але чому державна політика не спрямована на те, щоб створювати робочі місця з гідною оплатою? На це запитання чіткої відповіді не знайти ніде.
Покриття бюджетних витрат, компенсація інфляційних втрат здійснюються за рахунок підвищення податків, зростання цін. Насамперед, на енергоносії і комунальні послуги. Виходить, ми, отримуючи від держави субсидії на енергоносії, платимо самі собі (бо перед цим посплачуваали непомірно високі ставки податків)

Парадокс!? Ні. Бо за умов, коли відбувається скорочення обсягів виробництва і в промисловості, і в аграрному комплексі (що теж підтверджує статистика) інакше бути й не може.

Ми опинилися в круговерті суспільно-політичних процесів: розмови весь час точаться навколо освіти, мови, майбутніх виборів, об'єднання громад, всякого роду гуманітарних проблем. Вся наша увага – там. А реальне життя, з затратами на купівлю найнеобхідніших товарів і послуг – тут, проте в тіні, відвернене від нашої уваги.

Щодня кожен опиняється один-на-один перед полицями магазинів. Виставлені на них товари і послуги з нинішніми доходами пересічного українця (навіть після незначного збільшення мінімальних зарплат і пенсій) виявляються недоступними для більшості.

А як зробити доходи вищими? Відповідь від уряду – «над цим працюємо». Відповідь від пересічного закарпатця: «Завтра їду в Чехію».

Повернемося до поставленого в заголовку оголошення, в якому шукають зварювальників.

Це і їм подібні оголошення в Закарпатті більше схожі на риторичні. Бо таких фахівців слід шукати не вдома. А де? В Чехії, Угорщині, Німеччині, Бельгії, Франції, Великобританії...

Вдома – може, колись...

Василь ШЕТЕЛЯ


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду