Вхiд
Головна / Події

Закарпаття таки включать у дорожній експеримент?

31-10-2016, 15:42

Закарпаття таки включать у дорожній експеримент?


Закарпаття включили до списку областей, на які поширюється дорожній експеримент. Ідеться про законопроект, згідно з яким до крайового бюджету скеровуватиметься 50 відсотків суми перевиконання щомісячних планових митних надходжень.

Фінансування – найбільше за останні 5 років

Про це під час брифінгу повідомив начальник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області Михайло Попович. За його словами, відповідний проект закону вже схвалений Верховною Радою в першому читанні. «Якщо рішення буде позитивним, можемо отримати на ремонт доріг із цих надходжень щонайменше 350 мільйонів гривень, – припустив М. Попович. – Не зрозуміло, чому цьогоріч край не потрапив у цей експеримент. Чотири області є, а нас нема. Чим керувалися – не ясно», – додає.

Крім того, в державі з наступного року запрацює і так званий «дорожній фонд». Він повинен змінити систему управління коштами, котрі йдуть у країні на ремонт шляхів. Із цих джерел на Закарпаття має надійти близько мільярда гривень. Це радує, адже третина всього транзиту слідує через наш край.

Загалом у 2016-му на Закарпатті на дороги було виділено майже 219 мільйонів гривень, враховуючи всі джерела фінансування. Слід зазначити, що це найбільша сума за останні п’ять років. Хоча на сьогодні фактичне щорічне фінансування дорожніх робіт становить не більше 10% від потреби.

Є сподівання й на нового керівника «Укравтодору», якого уряд призначив днями. Ним став Славомір Новак, колишній міністр транспорту Польщі (2011 – 2013).

«Переконаний, що навички й досвід Славоміра Новака допоможуть зробити наші дороги по-справжньому європейськими», – каже Михайло Попович.

Нині на балансі Служби автодоріг у Закарпатській області перебуває 3347,8 км шляхів загального користування, з яких 904,7 км – державного значення та 2443,1 км – місцевого. 62% від усієї їхньої протяжності розташовані в гірській місцевості з 26-ма перевалами, на яких нараховується 1298 мостів. Плюс є ще дороги в комунальній власності. 90% усіх транспортних артерій у поганому стані, вони не ремонтувалися роками, каже посадовець. А для дотримання нормативів необхідно щорічно виконувати щонайменше 150 км капітальних ремонтів та до 500 км – середніх, на що потрібно близько 2 млрд грн. «Якби були гроші, й ми щороку ці норми виконували, то за десятиліття можна б зробити нормальні шляхи, схожі на європейські», – переконаний доповідач.

…Але гроші з держбюджету виділяють переважно на холодний період

Цьогоріч ситуація подекуди парадоксальна. У літні чи весняні місяці, коли благодатний період для ремонту доріг, виділяють із держбюджету по 2 – 4 млн гривень, а от у осінньо-зимовий – від 14 до 26 млн грн. Коли йдуть дощі, заморозки, освоїти кошти до кінця року не вдається, опісля їх повертають у бюджет. Тому підрядники часом не хочуть брати участь у тендерах.

Все ж удалося зробити шлях на Синевирську Поляну до озера, Київ – Чоп (від «кордону» зі Львівщиною), на трасі Мукачево – Рогатин – Львів (с. Сільце, Залуж), Вилок – Дяково, де проходить українсько-румунський кордон (тут 5 км дороги зробили сучасним методом). До речі, пан Попович зазначив, що в середньому вартість кілометра нової дороги в нас становить 6 млн гривень. Це менше, ніж у країнах Європи.

Є й певні проблеми. Новий асфальтобетонний завод у Мукачеві дає 2,5 тис. тонн асфальту. Це дуже добре, бо стільки ж видають на-гора разом узяті чотири діючі старі заводи. Але все ж матеріалу бракує. Плюс – стара техніка. Відремонтована, але хто знає, чи не зламається в найвідповідальніший момент? Останні кілька років є проблеми й із плинністю кадрів. До прикладу, ще якихось 10 років тому в службі працювало 1777 чоловік, а зараз – трохи більше 800, констатує пан Попович.

Спеціалісти знаходять роботу за кордоном: на Закарпатті провідний спеціаліст отримує до 5 тисяч гривень, а в сусідній Угорщині сума така ж чи й більша, але в євро.

Вже нині закарпатські дорожники готуються до холодів: закуплено 3 тисячі тонн технічної солі, заготовлено понад 10 тисяч тонн «підсипочних» матеріалів. Це не все, що треба. Але торік використали менше, ніж було потрібно, бо зима виявилася теплою.

Марта ЗАГАТЯНСЬКА


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду