Вхiд
Головна / Суспільство

В арсеналі Археологічного музею ім. проф. Е. Балагурі УжНУ близько 700 експонатів

31-10-2016, 19:28

В арсеналі Археологічного музею ім. проф. Е. Балагурі УжНУ близько 700 експонатів


Археологічний музей Ужгородського національного університету створено за наказом ректора на початку 2004 року задля вивчення і збереження історико-культурних цінностей, датованих від кам’яного віку до пізнього середньовіччя, які впродовж десятиліть накопичила археологічна експедиція університету, а також для популяризації археологічної науки нашого краю.

На початку 2013 року археологічний музей було реорганізовано і перенесено в нові приміщення. Було сформовано експозиційно-навчальний зал, і всі охочі дістали можливість побачити експонати, які до того часу зберігались у фондах.

Музей відкритий для всіх

«Принади» археологічного музею представлені виключно знахідками експедицій УжНУ, зібраними від початку 70-их років, відколи університет проводить постійні щорічні археологічні дослідження. Раніше дослідження Закарпаття в пошуках артефактів, звичайно, велися, але час від часу.

Близько 700 експонатів від кам’яного віку і до ранньомодерного часу (XVI–XVII ст.), розмістились у сімох експозиційних блоках: «Кам’яний вік Закарпаття», «Епоха міді-бронзи Закарпаття», «Епоха гальштату і латенська культура Закарпаття», «Дакійські старожитності Закарпаття», «Закарпаття в пізньоримський час (ІІ–IV ст. н. е.)», «Старожитності Закарпаття (V–XII ст.)» та «Замки Закарпаття».

«Найбільша колекція – це дакійські артефакти (І ст. до н. е. – І ст. н. е.). Вона становить близько чверті загальної музейної експозиції, – розповідає завідувач археологічного музею УжНУ, кандидат історичних наук Володимир Мойжес. – На 90% вона сформована за результатами досліджень дакійського городища в Малій Копані Виноградівського р-ну, де студенти історичного факультету Ужгородського університету від 1977 року проводять щороку практику. З 2007 року ми також почали систематично досліджувати замки Закарпаття, і нині відвідувачі музею можуть ознайомитися з результатами у вигляді цікавих знахідок».

Крім навчально-експозиційного залу, археологічний музей має ще два приміщення: камеральну аудиторію, в якій зберігаються інструменти для польових та лабораторних досліджень, і реставраційну майстерню, де знайдені артефакти проходять повний науковий аналіз.

Музей відкритий для всіх, але бажано повідомляти завчасно, днів за два-три, тому що це не лише експозиційний зал, а й навчальний. Археологічний музей міститься на історичному факультеті, тому інколи і в його приміщенні проводять практичні заняття, пари з археології, з курсів давньої історії регіону, наукові семінари тощо.

Володимир Мойжес пояснює, що приміщення відкрите для відвідування від 10-ої до 16 години в будні, але бували випадки, коли екскурсії проводили у вихідні, коли приїздили делегації з-за кордону або в рамках відкритих екскурсій Ужгородом.

Сезон археологічних розкопок

Археологічні дослідження можна проводити упродовж цілого року, але коли замерзає земля і випадає сніг, то на місцевості це вже робити неможливо. Тому сезон зазвичай розпочинається з кінця квітня – початку травня і триває до кінця вересня або початку жовтня. За словами пана Володимира, цьогоріч археологічні дослідження розпочали 5 травня.

Маршрут розкопок досить насичений і цікавий. Перша експедиція досліджувала руїни Мужіївської середньовічної церкви Іоанна Хрестителя (Берегівського р-н). Ще одна експедиція нещодавно розпочалася в Горянах (мікрорайон Ужгорода). Потім планується археологічна практика на дакійському городищі в Малій Копані (Виноградівський р-н). Пізніше об’єктом досліджень стане територія Королівського замку, що на Виноградівщині. Завершальною точкою в дослідницькому маршруті буде повернення до с. Мужієва для докопування руїн середньовічної церкви.

«Цього року в Мужієві під час дослідження вівтарної частини церкви були виявлені артефакти, зокрема спеціально зламані шаблі XVI ст. з поховань, – наводить факти завідувач археологічного музею УжНУ. – Ці шаблі свідчать про те, що в церкві були поховані шляхтичі. У XVI–XVII ст. існувала традиція: коли ховали шляхтича, на якому по чоловічій лінії переривався рід, то його шаблю спеціально ламали і клали у труну».

Ще одну, не менш цікаву, знахідку виявили минулого року в Королівському замку. Археологічна експедиція знайшла фрагмент мармурового барельєфа з надгробка: голова сплячого лицаря на подушці.

Є і випадкові знахідки. Два роки тому археологічний музей УжНУ отримав у свою колекцію середньовічний рицарський меч XIII – поч. ХIV ст., знайдений у с. Богдані Рахівського району.

«Там гориста місцевість, довкола ліси, доріг ніяких не було, – коментує Володимир Мойжес. – Питання: що меч там робив, як він там опинився і чому? Історики виїжджали на місце, але там нічого не було знайдено, крім цього меча…».

За словами пана Володимира, успішність експедиції проявляється тоді, коли всі пам’ятають простеньке правило: «Для того, щоб знаходити, потрібно досліджувати, і тоді буде результат. Хто не копає – той і не знаходить».

До відома: перша екскурсія в археологічному музеї УжНУ була проведена в січні 2013 року в рамках відкритих екскурсій Ужгородом. Щороку охочих побачити артефакти дедалі більшає. Приїжджають школярі з найвіддаленіших куточків Закарпаття. Дорослих туристів теж багато, і не тільки з нашої області. Чимало відвідувачів і з-за кордону. Від початку року археологічний музей провів уже кілька десятків екскурсій «артефактною історією» Закарпатської області.


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду