Вхiд
Головна / Суспільство

Психолог з Ужгорода розповіла, чому звикаємо до соцмереж

1-11-2016, 11:52

Психолог з Ужгорода розповіла, чому звикаємо до соцмереж


Життя – дуже непередбачувана річ. Хоча його не можна називати річчю. Бо життя – це дар Господній. Але в кожного з нас є щастя й любов, великі трагедії й радість, смерть фізична й духовна, надриви. І дивні стосунки, яким не завжди можна дати назву. Розбитими човнами пливемо у великому океані життя. Когось засмоктала буденність. Хтось літає в піднебессі й каже, що літатиме доти, поки небо не закінчиться. Щасливчики! Та більшості все ж доводиться ходити по грішній землі з усіма її проблемами. І впоратися з ними самотужки може не кожен. Тому я вирішила поставити психологу Наталії Братасюк (на фото) не власні запитання, а моїх друзів. Відтак у «Фейсбуці» поцікавилася, що кого болить…

Марина. Діти в школі перевантажені, уроків багато, починаються стреси, нервові зриви. Як із цим боротися, як запобігти?

– Найперше, слід зробити їм скидку на адаптацію. Тобто через два тижні навчання дати можливість три-чотири дні відпочити. У дитини має бути режим дня, а в ньому – час для вільної гри. Наступне: записуйте чадо на 1 гурток. Є діти, які справляються з великим навантаженням, але точно не всі. Отже, 1 гурток, 1 репетитор. Це поради для дітей до 14 років. Якщо є завал із навчанням і скарги на поведінку – йдіть до психолога, щоб дав своє бачення ситуації. Часто діти страждають на депресію. А дорослі думають, якщо син чи донька ситі й одягнені, то чого це їм депресувати….

Наталія. Як знайти свого мужчину? Все не ті трапляються... Нема рідної душі.

– Із таким запитанням слід би йти в психотерапію для самопізнання. Тоді й не траплятимуться не ті… Щодо рідної душі, то навряд чи така є. Жінки з таким поглядом на стосунки розчаровуються в чоловіках через те, що прагнуть знайти собі подібного. Тобто таку ж людину, тільки протилежної статі. Це реально взагалі?.. Ну, якщо перебрати всіх чоловіків на планеті – може, один такий знайдеться. Отже, для авторки цього запитання настав час розстатися з ілюзіями та ідеалами.

Світлана. У чому причина людської полігамності? Чому людям не достатньо одного чоловіка чи однієї жінки?

– Є таке поняття, як подвійна фемінність чи маскулінність. Саме тоді ми здатні любити одночасно кількох жінок або чоловіків. І якщо в партнера такої людини є прагнення бути єдиним чи єдиною – розчарування й мелодрама забезпечені. Є гендерна особливість чоловічої статі – схильність до полігамії. Так складається, що чоловіків достатньо менше для виживання популяції.

Руслан. От уже питав у одного психолога, але відповіді не отримав – який напрям психології займається проблематикою вибору людини?

– Якщо йдеться про вибір у житті, тоді це екзистенційне запитання: «Хто я, де я і куди прямую?» Будь-який напрям психології займається таким питанням.

Олексій.Чому деякі люди не можуть облаштувати своє сімейне щастя, хоч не гірші за інших?

– Важко відповісти. Є різні причини: хтось воліє жити в ілюзіях і шукає свій ідеал; бажання спробувати ще раз – розчарування – самотність; одні не довіряють людям, у інших травматичний досвід життя в батьківській сім’ї; дехто керується ментальними установками, нав’язаними родичами, з серії «усі чоловіки сво…» або «баби су…»; плюс різні залежності. Є жінки, які погоджуються стати коханками, очікуючи, що він нарешті покине дружину. В результаті залишаються ні з чим. Це як ходити в магазин будматеріалів за сукнею й щиро репетувати, чому її там немає. Так і ми – ходимо не туди по своє щастя. Важливо не тільки знати, в чому воно, щастя, а й де його здобути й чи це реально?

Катерина. Чи можливо пересічній людині створити психологічний захист для себе від ненависті, злоби та заздрощів?

– Усі згадані почуття є цілком людськими. Тож захищатися від них – означає захищатися від самого життя. Якщо вам заздрять, отже, є чому. Якщо ненавидять – не можуть любити, так хоч будуть ненавидіти. А злоба – агресія, що створює драйв і відчуття небезпеки для нас, коли йде від інших. Тоді ми мусимо бути обережні, уважні й дбати про власну безпеку. Отже, повнота життя можлива, у тому числі, й завдяки цим почуттям.

Олена. Чому люди звикають до соцмереж? Чи є ліки від, наприклад, «Фейсбуку»?

– Спілкування набуває нових видів. Соцмережі – один із них. Тут можна висловити свою думку, взяти участь у дискусії, прорекламуватися тощо. Для багатьох це – контакт із родичами й знайомими. В цьому плюси. Але, як і в усьому, тут є інший бік медалі. Це «зависання» в мережі. Тоді стається метаморфоза – людина може перестати спілкуватися наживо, адже все отримує в соцмережі. Страждають і домашні – з ними також починають менше контактувати. Можна «нарватися» на аферистів. Молоді люди знайомляться в мережі, а потім реальні стосунки так і не складаються. Це в кращому разі. Ліки від цього – утримання балансу між соцмережним спілкуванням і живим, очним.

Світлана. У зоні АТО наші воїни теж «сидять» у «ФБ». І бувають такі випадки, коли починають писати незнайомим дівчатам. Навіть закохуються. Як правильно спілкуватися з ними?

– Для когось із воїнів – це шанс як просто «потусуватися», так і познайомитися. Завжди варто зважати на те, що в реальності людина може проявлятися інакше, ніж у соцмережі. Аби вберегтися від розчарування, спробуйте не «зачаровуватися». Єдина особливість у спілкуванні з «атовцями» – це реагувати спокійно на можливу агресію. Не провокувати на неї темами про війну чи політику. А в іншому – як і з усіма, повага до людини вирішує багато проблем.

Ірина. Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться. Йдеться про зрадливих чоловіків. Що може порадити психолог таким чоловікам? І що може порадити жінкам, яких зраджують?

– Партнерські стосунки умовні, а це означає, що вони існують доти, поки кожен у парі згоден бути разом. Тож кожен у парі, де є зрада, вирішує для себе, залишатися чи йти. Тому єдиного рецепту нема. Якщо сім’я не є цінністю для людини, вона зраджуватиме. В іншому разі – вірність стане принципом і чеснотою. Часто буває, як у анекдоті, – перший чоловік пив, другий пив і бив, третій пив, бив і гуляв… Отже, щоб обирати інакшого партнера – слід пройти психотерапію на предмет самопізнання. Тоді ви знатимете дорогу, як обирати майбутнього зрадника. Ну й бачитимете інший шлях – як обрати того, хто цінуватиме родину. Для обох статей у цьому сенсі все працює однаково.

Ірина. У соцмережах розповсюджений віртуальний секс. Знову ж таки, йдеться про чоловіків. Що керує ними в цьому випадку?

– Як би це не звучало банально, але це елементарна розпущеність і лінь. А ще – устремління до стосунків без вантажу відповідальності. Щоб здобути реальну жінку, навіть власну дружину, слід трудитись емоційно, вкладатися у взаємини. Із віртуальною пані – все просто й ніякої відповідальності.

Оксана. Чому чоловіки здатні закохуватися у фотографії гарних жінок?

– Так гарне завжди притягує. Жінки так само здатні закохуватися.

Марія. Чому чоловіки маніпулюють жінками?

– Маніпуляція – це поведінкова стратегія. Хто маніпулює, той і контролює. Це добрий спосіб керувати іншими. Маніпулюють і жінки. Такого нас вчать наші батьки.

Мама часто каже: «Через тебе мене болить голова». От це і є маніпуляція. Потім жінка каже, що «через тебе я нещасна» чи ще щось. Чоловіки так само діють. «Ти не так поглянула, і тепер у мене настрій зіпсувався». Насправді настрій зіпсований із якоїсь своєї причини, але відповідальність перекладається на жінку. Разом із відповідальністю за конфлікт у жінки виникає почуття провини, й тоді вона може бути згодна на все, чого забажає чоловік, аби лише він був задоволений. Отже, бажання мати владу над іншими виражається й у такий от спосіб.

Від багатьох моїх друзів було однакове запитання: як пережити жінці те, що її чоловік іде в АТО? Чи є якісь рецепти, щоб уберегтися від депресії? Наталю, розкажи про свій досвід, адже твої чоловік і син воювали.

– Переживати… Ось головний рецепт. Якщо плачеться – плакати, сумувати й просто бути. Для чоловіка важливо бачити «живу» жінку, яка реально вболіває за нього. Важливо проживати відчуття, які приходитимуть. Найважче – це чекати. Бо ніколи не знаєш, що станеться наступної хвилини. Ось ви розмовляли по телефону, а потім обстріл…. Тобто кожен раз може стати останнім. Тому істерики не вартує, але усвідомлювати ці відчуття важливо. Тяжко очікувати можливої втрати – як здоров’я, так і близької людини. Для мене найважчим було витримувати подвійний удар – чекати сина й чоловіка. Коли я порівнювала вже опісля всього свої переживання – за сина я боялася більше. Ми якось вирішили між собою з чоловіком, що як би не складалося, ми впораємось, а син молодий, йому б жити, зберегти здоров’я, народити дітей… Слава Богу, все добре.

І насамкінець моє запитання: сину 4 роки, батько часто виїжджає на заробітки за кордон. Малий від цього дуже страждає, впадає в депресії. Як допомогти дитині впоратися з цим?

– Вільна гра, походи в ляльковий театр на вистави зі схожим сюжетом, читання казочок про подорожі справжніх чоловіків і підтримка мами. Вона мала б транслювати дитині, що то є нормально, коли чоловік іде в мандри за оленем чи мамонтом…. Так було завжди. І коли мама емоційно стабільна, не депресує – дитина також справиться. Інакше – йдіть до психолога по допомогу.

Маріанна ШУТКО


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду