Вхiд
Головна / Суспільство / Відео / Події

Політики держави-сусідки шалено конкурують "за Закарпаття"! (ВІДЕО)

4-11-2016, 08:54

Політики держави-сусідки шалено конкурують "за Закарпаття"! (ВІДЕО)


Останнім часом в експертному середовищі України курсує дискусія про те, чи можливий в разі дестабілізації ситуації в державі прояв агресивних форм зовнішньої політики з боку наших західних сусідів. Серед потенційних загроз теоретично може розглядається реваншистська політика окремих державних керівників і провладних політичних сил таких країн як Румунія, Польща та Угорщина.

Політичний курс Віктора Орбана

Незважаючи на відкрито прокремлівський політичний курс офіційного Будапешта навряд чи більшість угорців можна віднести до русофілів: період соціалізму в історії своєї країни багато хто називає не інакше як "радянська окупація". Ще живі чимало очевидців розправи радянської армії з революцією 1956 року, початок якої – 23жовтня 1990 року – є в Угорщині державним святом. Однак нинішне керівництво Угорщини і особливо її прем’єра Віктора Орбана сміливо зараховують до «друзів Путіна в Європі» як в Москві, так і на Заході. У Орбана непрості стосунки з Брюселем, із Вашингтоном, він голосно заявляє, що «інтереси його країни не збігаються інтересами США», «російська модель неліберальної демократії» подобається йому більше, ніж європейська або американська. А журнал Foreign Affairs назвав його «угорським Путіним». Саме до Орбана поїхав Володимир Путін в лютому 2015 року заново «відкривати вікно в Європу» – в розпал боїв за Дебальцеве. Саме угорський прем’єр є одним з найжорстокіших критиків санкцій політики ЄС проти Росії.
Це його вислів "запроваджувати санкції проти Росії - все одно, що вистрілити собі в ногу" так часто цитують російські пропагандистські ЗМІ. Це Орбан неодноразово підкреслював, що санкційна політика Заходу завдає більшої шкоди європейським країнам, ніж Росії. І хоча останнім часом таких висловлювань в угорській столиці лунає менше, Будапешт, вирізняючись на загальноєвропейському тлі, продовжує демонструвати лояльність до Москви і готовність співпрацювати з нею у всіх сферах. А Угорщина як і раніше залишається однією з найбільш залежних від РФ з країн Євросоюзу, насамперед – в сфері енергетики.
Нині офіційна позиція Будапешту з санкцій, незважаючи на переконаність угорського істеблішменту в їх «недоцільності» і «невигідності», залишається колишньою. Посольство Угорщини в Україні на запит DT.UA сформулювало її так: «Угорщина від початку конфлікту послідовно підтримує політику Європейського Союзу щодо санкцій, і ми проголосували за обмежувальні заходи і застосовуємо їх, незважаючи на те, що економічні санкції проти Росії і російські кроки завдають втрат угорській національній економіці. Для нас пріоритетом є збереження єдності Євросоюзу в цій сфері, оскільки ця єдність є нашим головним інструментом у сприянні врегулюванню шляхом переговорів. Наголошуємо, що політика ЄС щодо санкцій повинна бути послідовною і поступовою; можливе зняття санкцій може статися в разі виконання Мінських угод». Однак явне налаштування Будапешту на тісну співпрацю з Москвою і його значна залежність від РФ навряд чи зміняться найближчим часом. Нові парламентські вибори повинні відбутися в Угорщині тільки через два роки. Орбан і його правляча партія ФІДЕС втрачають симпатії виборців, а ось ультраправа неофашистська сила «Йоббік», яка набирає популярність, і яку вже сьогодні називають "найуспішнішою націоналістичною партією в Європі", має шанс піднести останній великий сюрприз. Проте можна прогнозувати, що ймовірні деякі зміни політичного ландшафту Угорщини навряд чи істотно вплинуть на взаємне притягання Будапешта і Москви.

Політичний реваншизм

Згідно з матеріалами відкритих джерел, геополітичні стратегії Будапешта спираються на історичний досвід входження Закарпаття до складу Угорщини. Керівництво цієї держави не визнає Тріанонської мирної угоди 1920 року, після підписання якої Угорщина втратила більшу частину територій, включаючи Закарпаття. На тлі цього і в зв'язку з перемогою на парламентських виборах консервативних і ультраправих політичних сил, угорське керівництво фактично започаткувало потужний вплив на Закарпаття, використовуючи при цьому всілякі канали та засоби.
На підставі офіційних заяв угорського керівництва і лідерів консервативних політичних сил Будапешта варто зробити висновок, що зовнішньополітичні цілі Угорщини полягають у використанні етнічного чинника, поширенні сепаратистських і антиукраїнських настроїв, в пропаганді ідеї федералізації України.
При цьому допускається варіант того, що угорська сторона може використовувати елементи стратегії РФ, які офіційний Кремль використовував протягом тривалого часу в АР Крим та східних областях України. Підтвердженням цієї гіпотези є те, що Будапешт посилену увагу приділяє демонстрації турботи щодо потреб "зарубіжних співвітчизників", розвитку структур політичної присутності в регіоні, розвитку самосвідомості угорської меншини, формування системи освіти етносу, науковому «обґрунтуванню історичної приналежності» Закарпаття до Угорщини.
У Законі Угорщини "Про угорців, які проживають в сусідніх країнах" (№ LXII - 2001 г.) основний акцент робиться на громади, які розсіяні в сусідньому прикордонні, т.зв. «Карпатському басейні». Цей нормативно-правовий акт має прикладний характер, він визначає практичні заходи, спрямовані на посилення гуманітарно-економічної залежності зарубіжних громад від Угорщини шляхом надання стипендій, нагород і пільг. Закон також регулює підтримку за кордоном угорських освіти, культури і науки. На ці напрямки зосереджені основні зусилля урядових структур сусідньої з Україною держави.
Як повідомляє infosmi.net, колишній міністр сільського господарства Угорщини Й.Тордян з «Партії дрібних фермерів» раніше дозволив собі заявити про необхідність з'єднати кордони Угорщини і Польщі, що підтримали лідери праворадикальних і неофашистських сил цих країн. Таким чином, ідеї історичного реваншизму знайшли підтримку і в середовищі офіційних представників влади.
Незважаючи на відсутність в українських і західних ЗМІ інтересу до проблеми зростаючої угорської загрози в "Карпатському регіоні", на сьогоднішній день дійсно може існувати ймовірність розіграшу Угорщиною "кримського сценарію" в Закарпатті в разі дестабілізації ситуації в Києві та організації штучного третього Майдану популістськими політичними силами.



Угорський національний фактор Закарпатській області

У рамках даного дослідження необхідно зазначити, що Закарпатська область фактично розташована в «Карпатському регіоні», де домінуючі позиції займає Угорщина. Закарпаття межує з 4 країнами, які входять до складу Європейського Союзу - Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною.
Варто окремо зупинитися на аналізі етнічної карти даного регіону. Так, на Закарпатті проживає понад 100 національностей і народностей. Українці становлять 80,5%, угорці – 12,1%, румуни – 2,6%, росіяни – 2,5%.
Згідно з переписом 2001 року, як рідну українську мову вказав 81% місцевих жителів, угорську – 12,7%, російську – 2,9%, румунську – 2,6%. При цьому, у зв'язку з активізацією угорських урядових інституцій кількість носіїв угорської мови значно зросла.
У рамках даного матеріалу важливо підкреслити, що найбільша кількість населення, що говорить угорською мовою, зосереджено в Мукачівському (13,8%), Виноградівському (26,3%), Ужгородському (36,5%) та Берегівському (80,2%) районах області. Саме на ці адміністративні райони фактично і робить головний наголос керівництво Угорщини в контексті спроби створення так званого «Притисянського району». Згідно з амбіціями Будапешта, дана адміністративна одиниця в майбутньому нібито повинна стати основою "Притисянського автономного округу". Мається на увазі, що даний округ матиме стійкий політико-гуманітарний зв'язок з Угорщиною, фактично ставши її протекторатом.

Основні напрямки деструктивної політики Угорщини

1. Діяльність партії ФІДЕС

Як зазначає 112.ua, Угорський громадянський союз (ФІДЕС, угор. Fidesz - Magyar Polgári Szövetség), лідером якого є чинний прем'єр-міністр Віктор Орбан, неодноразово порушував проблему щодо надання автономії угорської етнічної меншини на території Закарпаття. Дану тематику Віктор Орбан реактивно почав використовувати після анексії АР Крим російськими військами і початку російсько-української гібридної війни на території Донбасу навесні 2014 року.
«Господарські зв'язки ми ставимо в центр зовнішньої політики. Продовжуємо працювати зі Сходом і збільшуємо свою господарську присутність, підсилюємо вплив в Карпатському регіоні. У цьому зацікавлена ​​Угорщина, наші сусідні держави і Європейський Союз. Посилення регіональних зв'язків не суперечить загальнонаціональним. Угорські питання з часів Другої світової війни залишилися невирішеними. Угорське питання ми вважаємо європейським питанням. Угорцям Карпатського регіону належиться подвійне громадянство, громадянські права і автономія. Це наша позиція, яку ми будемо представляти... У зв'язку з цим актуальним є питання 200-тисячної угорської нацменшини в Україні, яка має отримати подвійне громадянство, має отримати всі цивільні права, має отримати право на самоврядування. Такі наші очікування від нової України, яка формується, і яка відчуває нашу підтримку в процесі побудови демократичного суспільства», - сказав Віктор Орбан.
Фактично це стало першим подібним виступом по суті вищої посадової особи сусідньої країни. До цього з такими текстами виступали лише маргінальні ультраправі сили. З приходом до влади в 2010 році представників партії ФІДЕС Угорщина починає активно переходити до створення в Закарпатській області інфраструктури для реалізації власних стратегій, спрямованих на створення в регіоні угорської територіальної автономії.

2. Активність партії "Йоббік"

Уряд сусідньої Угорщини в особі провладної політичної сили ФІДЕС активно співпрацює з ксенофобською проросійською партією «Йоббік», яку офіційний Будапешт використовує як структуру з провадження деструктивних радикальних дій щодо сусідніх країн, на території яких проживають етнічні угорці, в тому числі і в Україні. Партія «Йоббік» («За кращу Угорщину», угор. Jobbik Magyarországért Mozgalom) була заснована в 2003 році неофашистськими ксенофобськими політичними активістами Партії справедливості і життя (MIÉP) і ультраправими студентами, які виступають за захист «угорських цінностей і інтересів». У 2007 р було створено воєнізоване крило партії – «Угорська гвардія», заборонена в липні 2009 р. «Угорська гвардія» використовувала елементи уніформи та символіку, що нагадують угорських нацистів 40-х рр. XX ст. - нілашистів. На виборах 2010 року партія успішно подолала п'ятивідсотковий бар'єр і потрапила національного парламенту, отримавши 47 місць з 386 – 26 місць було отримано за територіальними списками, ще 21 місце – за національним списком.
За інформацією www.politics.hu, партія активно використовує антициганську, антисемітську і антиіммігрантську риторику. Угорські неофашисти вимагають визнання терміна «циганська злочинність» і початку боротьби з нею, а також проводить акції протесту після гучних злочинів, скоєних циганами. Лідер партії Габор Вона закликає також до обмеження народжуваності у циган і до примусової передачі циганських дітей "ледачих батьків" в школи-інтернати. Члени партії виступають за активний розвиток відносин з РФ.
Також члени "Йоббіка" були помічені в транслюванні прокремлівської пропаганди, в підтримці бандформувань донбаських сепаратистів "ДНР/ЛНР". Частина неофашистів з партії «Йоббік» проходила службу в незаконних збройних формуваннях «ДНР». Зокрема, відомо про існування бандформування «Szent István Légiója» ( «Легіон Святого Іштвана»), медійну підтримку якому особливо широко надавали представники даної політичної сили.
Згідно з даними atlatszo.hu, в 2013 р. голова кабінету партії «Йоббік» Іштван Саваї у внутрішній доповіді керівництву партії детально розповів про діяльність національних радикалів на Закарпатті. На той момент вже обговорювалися плани «створення системи національних радикальних організацій, які будуть замасковані під цивільні». Як повідомляв раніше В'ячеслав Гусаров, мережа таких організацій не повинна відкрито підтримувати «Йоббік», однак у своїй риториці її представники будуть виявляти симпатії цієї партії. Саваї конкретно вказав на ужгородську студентську організацію, громадські та релігійні об'єднання Закарпаття. Паралельно з цим (ще з грудня 2010 року), в м Берегово продовжував функціонувати офіс євродепутата від партії «Йоббік» Бейли Ковача. На його основі було створено філію «Йоббік Закарпаття» (Jobbik Kárpátalja), яка виконувала роль організатора заходів на місцях. Робота центрів супроводжувалася діяльністю благодійного фонду з назвою "Приймальна незалежного депутата Європейського парламенту». Фонд декларував допомогу «в культурному, освітньому, соціальному та економічному житті угорців України та сприяв у оформленні документів на подвійне громадянство». При цьому, на думку прокуратури Закарпаття, фонд всіляко приховував витрати про свою фінансову діяльність в Україні, які йшли на заходи вкрай правого спрямування. На практиці це означало банальне поширення угорських сепаратистських поглядів.
Як зазначає український експерт В'ячеслав Гусаров, в березні 2014 р., в період розгойдування ситуації всередині України, голова угорського руху HVIM Дєрдь Задьва (György Zagyva) став посилатися на висловлювання заступника голови Держдуми Росії В.Жириновського в контексті українських угорців. «Нарешті існує ситуація, в якій інтереси однієї наддержави (Росії) збігаються з нашими інтересами (Угорщини). Заступник голови російської Думи Жириновський прямо заявляє, що Закарпаття належить Угорщині», – говорив Задьва під час мітингу, присвяченого «самовизначенню» Закарпаття.
У квітні 2014 року євродепутат від угорського «Йоббіка» Томаш Гауді-Надь (Gaudi-Nagy Tamás) в своїх виступах став відкрито використовувати кремлівську риторику. На засіданні сесії ПАРЄ він назвав Україну «штучною державою» і пред'явив претензії на Закарпаття. У залі засідань він носив футболку з написом «Крим належить Росії, а Закарпаття – Угорщині».
За даними групи «Інформаційний опір», влітку 2014 року голова партії «Йоббік» Ґабор Вона спільно з Бейлою Ковачем – євродепутатом від «Йоббіка», і Мартоном Дєндєші – головою кабінету закордонних справ партії, відвідали Москву, де обговорили з Путіним питання Закарпаття. Їх тематика стосувалася нібито можливості перенесення «етнічних чисток зі Східної України на Закарпаття». За даними від кремлівських джерел, делегація підтвердила своє рішення підтримати русинсько-угорську автономію і чекала підтримки від Росії.
При цьому член «Йоббіка», а також депутат Європарламенту Бейла Ковач був викритий у співпраці з російськими спецслужбами. У травні 2014 представники правлячої партії ФІДЕС в угорському парламенті заявили про те, що мають достатньо доказів причетності Бйли Ковача до шпигунства на користь Росії. А саме – проти інститутів ЄС, партії влади ФІДЕС, соціалістичної партії MSZP і LMP, членів комітету національної безпеки парламенту Угорщини тощо. Заступник голови фракції ФІДЕС Сілард Неймет повідомляв, що серед доказів проти Ковача – відео- та аудіозаписи, які доводять його причетність до організованого і змовницького контакту з російськими спецслужбами.
За твердженням газети «Мадяр Немзет», йому ставлять в провину контакти «в конспіраторській манері» з російськими дипломатами і щомісячні поїздки в Москву, а дружина Ковача є громадянкою Росії і Австрії і раніше працювала на спецслужби. Більш того, він був одним з декількох європарламентарів, які виступали в ролі спостерігачів на «референдумі» в Криму, що проголосив це голосування "легітимним". За інформацією www.mukachevo.net, звинувачення в Бейлі Ковачу були представлені генпрокурором і Комітетом національної безпеки парламенту Угорщини. Угорська прокуратура запропонувала призупинити імунітет Ковача ще в травні минулого року через підозри в скоєнні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність (від 2 до 8 років ув'язнення). Однак інші документи по справі, згідно з угорським законодавством, є засекреченими на 30 років - до 2044 року. У самій партії «Йоббік» заявляли, що вся ця справа не інше, як наклепницька кампанія ФІДЕС напередодні виборів до Європейського парламенту.
Згідно з даними порталу alfahir.hu, в лютому 2015 року голова «Йоббіка» Ґабор Вона з повагою висловився на адресу військово-політичного керівництва донбаських сепаратистів. Фактично він виправдовував злочинну діяльність бойовиків «ЛДНР» проти української армії.
Відмінністю між ФІДЕС і урядом В. Орбана – з одного боку, і ультраправої партії «Йоббік» – з іншого, є ставлення до формату існування угорської автономії на Закарпатті. Якщо уряд Віктора Орбана активно педалює процес створення «Притисянського автономного округу», то неофашисти «Йоббіка» відстоюють ідею формування на Закарпатті «русинсько-угорської автономії».

3. Маргінальні ультраправі сили

За інформацією nationalpolicy.ru, поряд з «Йоббіком» в Угорщині діють дрібніші угруповання: Рух «Угорський фенікс», «Угорський національний фронт» (УНФ), «Армія злочинців», «Молодіжний рух 64-х округів», «Ссамооборона за краще майбутнє». Раніше в місті Сазсхаломбатта Петером Варною була організована перша група самооборони неонацистської «Асоціації за краще майбутнє», яка бажає брати участь у вирішенні питань безпеки місцевих жителів. Рух «Угорський фенікс» – також, насамперед, антициганський. У програмі УНФ – трансфер циган з країни, який вони розраховують здійснити протягом 24 годин у разі приходу до влади «національно орієнтованого уряду».
Окремо варто сказати про «Молодіжний рух 64-х округів», який вимагає відновлення Угорщини в кордонах, які існували до розпаду Австро-Угорщини (саме та Угорщина налічувала 64 округи). Рух виступає за перегляд Тріанонського договору і відновлення «Великої Угорщини», щоб знову об'єднати всіх етнічних угорців, які проживають в сусідніх країнах.
Примітно те, що російські ЗМІ, помічаючи зростання неофашизму і антисемизма в Угорщині, свідомо упускають ці факти в новинах, відпрацьовуючи замовлення Кремля по створенню штучного образу «фашистської київської хунти».

4. Незаконні збройні формування

Як повідомив портал prozak.info, в жовтні 2015 року за фінансової та технічної підтримки офіційного Будапешта в окремих районах Закарпатської області почався процес створення так званих «добровольчих народних дружин».
Згідно з постановою уряду Угорщини «Про матеріальне, фінансове забезпечення закарпатських дружинників» передбачено виділити близько 40 тисяч євро. Також повідомлялося про те, що на 2015-2016 рр. МВС Угорщини планував виділити близько 900 тис. євро бюджетних коштів на підготовку загонів «самооборони».
Журналісти «1+1» направили запит до посольства Угорщини з приводу інформації про фінансування в Закарпатті «загонів самооборони», яка з'явилася на сайті prozak.info. З посольства журналістам повідомили: «Посольство і пан посол не реагує на таку інформацію, яка є з сумнівних джерел». Професійний український дипломат Богдан Яременко вважає, що «допустити формування воєнізованих загонів, які фінансуються іноземною державою, на території України неможливо. Це питання має стати об'єктом пильної уваги українських спецслужб».
Згодом з'явилася інформація про те, що 10 жовтня 2015 року за участю та підтримки секретаря ТУКЗ з питань економіки місцевого самоврядування О. Мештера була створена Закарпатська угорська громада «добровольчих народних дружин». Декларованою метою створення даних формувань стало «забезпечення правопорядку в населених пунктах з компактним проживанням угорців, захисту їх майна та здоров'я, зниження рівня злочинності». Для формування загонів «Товариства угорської культури Закарпаття» може використовуватися досвід угорської «Загальнодержавної асоціації народних дружин» (OPSZ). У вересні 2015 року представники OPSZ, ТУКЗ і угорського консульства в м. Берегово домовилися провести практичні заняття для членів «закарпатських добровольчих дружин».
Найбільший ризик для національної безпеки України в цій ситуації представляє можливість зрощування раніше перелічених утворень з праворадикальними неофашистськими структурами Угорщини.

5. Інститут "подвійного громадянства"

При наявності централізованої фінансової допомоги угорській національній меншині, Будапешт, починаючи з 2010 року, активно переходить до практики використання інституту «подвійного громадянства» з метою посилення підтримки курсу Угорщини в місцях компактного проживання угорців. З 1 січня 2011 року набрав чинності угорський Закон про спрощення процедури отримання угорського громадянства для «українських угорців».Згідно з офіційними джерелами інформації, близько 94 тис. українських угорців із Закарпаття вже отримали громадянство Угорщини за спрощеною процедурою. Щорічний приріст їх кількості коливається від 19 до 20 тисяч осіб. Крім Закарпаття, до угорського громадянства залучаються і жителі інших областей Західної України.

6. Мережа національно-культурних організацій угорської громади

Угорські структури заснували в Закарпатській області потужну платформу для реалізації агресивної антиукраїнської діяльності. До її складу, насамперед, відноситься розвинена мережа національно-культурних організацій угорської громади. Всього їх в області налічується більше 50. Дані організації, як правило, мають союзників і партнерів в Угорщині. Серед найбільш активних з них варто відзначити:
- «Товариство угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ), яке очолює народний депутат від партії БПП «Солідарність» Василь Брензович; - «Демократична спілка угорців України» (ДСУУ), керівником якої є Ласло Зубанич.
Навколо діяльності даних структур фактично здійснюється активність суміжних за програмними цілями і завданнями громадських організацій. Тривалий час керівництво ДСУУ і ТУКЗ перебували в стані конфронтації, викликаної конфліктом за розподіл фінансових потоків з Будапешта, амбіціями лідерів цих організацій і правом представляти угорців за кордоном.
У той же час чітко простежується непослідовність угорських депутатів в контексті об'єднання угорського електорату Берегівського та Виноградівського районів і по посиленню позицій нацменшини в Закарпатській обласній раді. Фактично тільки під тиском Будапешта після тривалого конфлікту об'єдналися «Товариство угорської культури Закарпаття» і «Демократична спілка угорців України». Це дозволило угорській стороні подолати 5-відсотковий бар'єр до облради, отримавши 12% мандатів (8 депутатів) і тим самим встановити контроль над виборними органами компактних місць проживання громади.
Також угорську національну меншину в Верховній Раді України представляє згаданий раніше народний депутат Василь Брензович. За угорської квотою дана меншість має місця в Європарламенті, де її представляє уродженка м.Берегово 37-річна Андреа Бочкар. Більш того, в уряді Угорщини інтереси угорської громади лобіює колишній глава «Товариства угорської культури Закарпаття», громадянин України Міклош Ковач. Він обіймає посаду уповноваженого прем'єр-міністра Угорщини. За інформацією vesti-ukr.com, Міклош Ковач в уряді Угорщини отримує заробітну плату в розмірі 5 тисяч доларів (1 млн 120 тис. форинтів). Закарпатець консультує Орбана з питань «стратегії угорської зовнішньої політики в зв'язку з ситуацією в Україні». Прем'єр найняв Ковача у вересні 2014 року. За законодавством, прем'єр може сам вибирати уповноважених для виконання важливих завдань. Як зізнавався раніше Ковач, вони дружать з Орбаном більше 20 років.
При цьому важливо відзначити, що в зв'язку з посиленням представництва угорців в Закарпатській обласній раді фактично зростають загрози використання даної ситуації представниками угорських спецслужб. Угорська сторона отримує додаткову можливість збільшити політичну присутність в регіоні, активно використовуючи і фактор діяльності лідерів національно-культурних товариств. Існує ризик, що спецслужби Угорщини можуть використовувати залежність лідерів організацій національних меншин від Будапешта як інструмент в реалізації зовнішньополітичних стратегій. В цілому фінансування культурно-гуманітарних потреб етносу відіграє важливу роль у впливі на свідомість угорців, які проживають на території Закарпаття.
Загалом, фінансування угорської меншини Закарпаття здійснюється за двома напрямками:
1) перенаправлення коштів Євросоюзу, які виділяються в рамках програми Східного партнерства на розвиток прикордонних територій Угорщини та України;
2) кошти державного бюджету Угорщини, які направляються на фінансування розвитку освіти угорською мовою і культурних потреб нацменшини. В даному напрямку основним суб'єктом виступає фонд ім. Г. Бетлена. У роді реципієнта виступає група фондів, які контролюються представниками ТУКЗ. У 2015 році національно-культурні організації регіону отримали від фонду Г.Бетлена понад 48 млн грн, які були спрямовані на освіту.

. Інформаційна інфраструктура

Інформаційна інфраструктура займає важливе місце у формуванні проугорської свідомості жителів Закарпатської області. Уряд Угорщини використовує місцеву інформаційну платформу для формування національної свідомості закордонних угорців і мобілізації даної громади для вирішення важливих для Будапешта питань.
Сьогодні в регіоні зареєстровано близько 20 періодичних видань угорською мовою. Найбільший вплив мають газети «Карпатський об'єктив» (фінансується ТУКЗ), «Карпатойо» (фінансується за кошти угорської фонду ім. Г.Бетлена) і «Карпаті ігоз со» (отримує фінансування від «Демократичної спілки угорців України»). При цьому в ЗОДТРК «Тиса-1» працює редакція угорських телепередач, а її журналісти за сумісництвом займають посади кореспондентів центральних угорських мас-медіа, готуючи сюжети, які часто подібні до тих, що їх роблять угорські ЗМІ.

"Стратегія національної політики Угорщини"

В рамках аналізу деструктивної політики Будапешта щодо України актуальним розглядається звернути увагу на аналіз "Стратегії національної політики Угорщини до 2020 року".
В даному урядовому документі особлива увага приділяється пропаганді ідей шовінізму і реваншизму. Головна теза "Стратегії" – формування в "Карпатському регіоні" "угорської нації" і лобіювання територіальної автономії для закордонних угорців.
Відповідно окремих положень даного акту та аналізу діяльності угорської сторони в Закарпатській області, з 2010 року спостерігається активність угорських структур в реалізації "національної політики" за такими напрямами:
- Створення єдиної інформаційної системи, спрямованої на формування світогляду "нації" і здатної мобілізувати угорськуа національну меншину по важливих питаннях;
- Збільшення кількості угорських громад за кордоном;
- Зменшення ролі кордонів між Угорщиною та країнами проживання закордонних угорців як бар'єрів на шляху об'єднання "нації";
- Підтримка створення територіальних автономій угорців.

Згідно з загальною оцінкою ситуації в Закарпатській області, необхідно відзначити, що основними досягненнями Угорщини по реалізації своїх позицій в регіоні вважаються:
- Фактична гуманітарно-культурна автономія місць з компактним проживанням угорців в Берегівському та Виноградівському районах;
- Домінування угорської мови в системі освіти і щеплення угорської молоді імунітету до українського гуманітарно-культурного впливу;
- Консолідація громадських організацій угорців в регіоні, які тривалий час конкурували між собою;
- Просування в органи місцевого самоврядування підконтрольних депутатів, які можуть використовуватися в реалізації деструктивних планів угорських структур;
- Залучення жителів Закарпаття до суспільно-політичних процесів у сусідній державі, збільшення кількості "зарубіжних співвітчизників".
Олександр Ніконоров, Depo.ua Донбас (скорочено)


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду