Вхiд
Головна / Суспільство

ТОП-5 сміттєвих катаклізмів на Закарпатті

4-11-2016, 09:43

ТОП-5 сміттєвих катаклізмів на Закарпатті


Щороку на сміттєвих полігонах краю трапляються пожежі. Більше 79 сміттєзвалищ час від часу спалахують, наближаючи Закарпаття до сміттєвого колапсу. Вогонь, дим та сморід роблять життя мешканців навколишніх населених пунктів нестерпним. Кореспондент Depo.Закарпаття дослідив найбільші пожежі, які трапились за останні десять років.

Серпень 2012, Іршавщина

Іршавщина, село Бронька. Незаконне сміттєзвалище стало осередком розповсюдження ядучого диму та смороду. Через страшну задуху від пожежі на смітярці місцеві жителі на тиждень відклали збір урожаю, сільські діти почали страждати на нежить і кашель.

Тоді людей спочатку із страшною проблемою залишили наодинці, адже гасити пожежу відмовлялись як пожежники з Іршави, так і місцеві рятувальники. Основна причина – брак грошей та пального. Активно знешкоджувати вогонь та тління, які швидко розповсюджувалися, взялися тільки після приїзду журналістів.

"Наша машина була зайнята, не було шофера. А нині вже ми догашуємо. То ж за день не погасиш його", - пояснив тоді директор підприємства, яке вивозило сюди сміття із навколишніх сіл, Василь Шопа.

Смітник тоді визнали незаконним і екологи, і санлікарі, проте рекультивувати та облаштувати його і підприємця не вистачило грошей.

Серпень 2013, Берегово

Ніч на 7 серпня 2013 року обернулась для берегівчан неочікуваним лихом. Пізно ввечері численні повідомлення почали надходити до рятувальних служб та журналістів. Стурбовані жителі вулиці Мачолівської та навколишнього мікрорайону повідомляли, що неподалік їхніх домівок палає сміття на місцевому звалищі побутових відходів та благали про допомогу.

Смердючий дим від вогню на сміттєзвалищі заполонив мікрорайон, який знаходиться недалеко від нього. На місці з вогнем марно намагались впоратися працівники смітярки. Проте приборкати вогонь, який охопив полігон, змогли тільки за допомогою спецтехніки рятувальників, яка прибула за викликом. До ліквідації загорання залучили дві пожежні машини 12 ДПРЧ, дві автоцистерни для підвозу води – місцевого підприємства та церковної добровільної пожежної служби с. Дерцен. Щоб перекрити вогню шлях до житлових будинків, ділянки горіння присипали за допомогою бульдозера. Тоді вогонь знищив сміття на площі 250 м. кв. Серед місцевих мешканців жертв не було.

Сміттєзвалище горить у Берегові практично щороку, іноді по кілька разів. У серпні 2012-го отруйна хмара від палаючого непотребу охопила практично все місто. Тоді пожежу на майже понад 3 гектарах полігону гасили 16 одиниць техніки та 58 рятувальників. Координували операцію з гасіння тодішній мер Іштван Гайдош та заступник голови ОДА Іван Бушко. Місцевим жителям чиновники у передвиборній та стресовій гарячці пообіцяли, що у майбутньому подібних ситуацій більше не виникатиме.

За сумним збігом обставин саме у 2012 році на Берегівщині за європейські гроші почали будувати перший сміттєпереробний завод. Тоді сусіди по Європі вирішили інвестиціями зупинити потік сміття в Дунаї, котре з кожним паводком несеться із Закарпаття. Проте віз і досі там. Для повноцінного запуску заводу, за словами директора ТОВ "Берег-Вертикал" Миколи Якимця, не вистачає 25 мільйонів гривень.

Серпень 2013, Рахівщина

Жителі Рахівщини, яким за два тижні "сміттєвого" диму увірвався терпець, звернулись до місцевих депутатів із проханням втрутитися та допомогти громадам сіл Луг, Росішка та Косівської Поляни. Люди заявили, що готові вже нині вдатися до радикальних заходів – перекрити дорогу, бо їм попросту немає чим дихати. На межі трьох сіл зайнялось сміттєзвалище, яким користувались ці населені пункти. Більше двох тижнів місцеві рятувальники заливали полігон водою та спеціальними розчинами, аби приборкати розповсюдження вогню, та марно. За кермо свого трактора, намагаючись перешкодити розповсюдженню вогню, тоді сів навіть сільський голова Косівської Поляна Федір Митрюк.

Причиною загоряння згодом назвали підпал невідомим зловмисником.

"Наразі розглядаються можливості перенесення даного сміттєзвалища, – пояснив тодішній керівник місцевої райдержадміністрації Дмитро Андріюк. - Проте існуючі будівельні норми не враховують особливостей місцевості в районі і знайти ділянки, які б відповідали необхідним вимогам важко".

Проти облаштування нового місця для вивезення відходів згуртувались і самі місцеві жителі, побоюючись такого сусідства із своїми ділянками.

Серпень 2015, Виноградів

Найбільша пожежа сміттєзвалища у Виноградові сталася у серпні 2015-го. Тоді на виїзді з міста по вул. Лейзмана зайнялась купа побутових відходів. Дрібне спочатку загоряння, яке неодноразово траплялося протягом місяця, перетворилось на справжній головний біль для рятувальників та місцевих мешканців. Протягом семи днів 10 пожежних команд відважно боролись із вогнем та задушливим димом, котрий оповив вулиці навколо.

Через неймовірно спекотну погоду та специфіку гасіння пожеж на полігонах побутових відходів для ліквідації загоряння залучили цілу низку техніки. На місце події прибули п'ять автоцистерн 6-ї державної пожежно-рятувальної частини м. Виноградів, дві машини 10-ї державної пожежно-рятувальної частини м. Хуст і три автомобілі місцевих пожежних команд с. Підвиноградів, смт Королево та с. Олешник, техніка виноградівських комунальників та місцевих підприємців. Якщо локалізувати джерело загоряння спромоглись на наступний день, то повна ліквідація вогню зайняла набагато довший час, оскільки горіли шари сміття на глибині 6-7 метрів. Площа пожежі сягала орієнтовно 2,5 га. На щастя, того разу обійшлось без травмованих та загиблих.

Липень 2007, Ужгород

Полігон, який знаходиться всього за три кілометри від обласного центра Закарпаття – один із найбільших в Західній Україні. Раніше він обслуговував тільки Ужгород, проте останніми роками полігоном користувались і для вивезення сміття зі всього району.

За 18 років його експлуатації смітник горів чи не щороку. Проте кілька пожеж мали настільки великий масштаб, що поставили на вуха не тільки область, а й столичне керівництво.

Через страшну спеку в 40 градусів вогонь охопив 6 із 10 гектарів території полігону, маючи кілька осередків займання.

Значне нашарування сміття, висота якого до 30 метрів, призвело до того, що дістатися до епіцентру пожежі було дуже складно, - розповів керівник рятувальної операції – тодішній начальник ГУ МНС України в Закарпатській області Михайло Туряниця. - Для цього доводилося розгрібати гігантські купи сміття бульдозерами й зрошувати їх під тиском тоннами води та затрамбовувати ґрунтом.

Рятувальники встановили на озері за два кілометри від звалища пожежну насосну станцію, щоб забезпечити безперебійну подачу води до місця пожежі, адже в районі сміттєзвалища вододжерела не було. Ще сім спецавтомобілів додатково підвозили воду до об’єкту. Ситуація була критичною ще й тому, що сміттєзвалище межує з лісовим масивом, а вогонь розповсюджувався із значною швидкістю. Крім того під час пожежі на звалищі перебували понад три десятки циган, які щодня приходять на сміттярку шукати метал. На щастя, завалів вдалось уникнути, ніхто не постраждав.

Всього пожежу гасили 32 одиниці техніки та 64 людей особового складу, з них 42 рятувальника. Не зважаючи на числення скарги жителів навколишніх сіл на страшенну задуху через щільну димову завісу, санепідеміологи ситуацію критичною не назвали. Дослідження атмосферного повітря в Барвінку, Горянах, Баранинцях та Дравцях, які межують зі смітником, не виявили перевищення гранично допустимих концентраційних норм вмісту шкідливих газів. Усього збитки, заподіяні пожежею, становили кілька десятків тисяч гривень.

Підприємство, яке обслуговує ужгородське сміттєзвалище, відбулося штрафними санкціями близько ста гривень.

Вже менш критична ситуація повторилась у серпні 2013-го. Тоді непотріб на сміттєзвалищі спалахнув зранку, а вже до опівдня сморід дістався обласного центру. Пожежа сталася не зважаючи на те, що весною того ж року було проведено рекультивацію полігону. Після пожежі рекультивовану ділянку закрили. Зараз на ній проводять видобуток біогазу, з якого тут же виробляють електроенергію.

Наразі проблему закарпатських сміттєзвалищ, – як офіційних, так і нелегальних, - не вирішено. Час від часу місцевими адміністраціями укладаються меморандуми із місцевими інвесторами щодо намірів побудувати сміттєпереробні заводи у різних районах краю. Проте наразі у жодному випадку справу не доведено до кінця. На заваді стають жорстві архітектурно-будівельні норми, бюрократизм, корупція та самі місцеві мешканці, які проти виділення ділянок під заводи.

Зрушити ситуацію з місця пообіцяв губернатор Закарпаття Геннадій Москаль. За його словами, китайська компанія "China Western Power Industrial Co." готова побудувати сміттєпереробний завод і щоденно приймати по 400 тонн твердих побутових відходів, які перероблятимуться в електроенергію, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу. Чи дозволять китайцям витягнути закарпатців із сміттєвого колапсу – покаже час.


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду