Вхiд
Головна / Колонка головного редактора

Наші іштвани допомогли Україні опинитися на 131-му місці в світі за рівнем корупції

11-02-2017, 00:00

Наші іштвани допомогли Україні опинитися на 131-му місці в світі за рівнем корупції
Відомий лідер Руху «Справедливість» і колишній очільник СБУ Валентин Наливайченко вказав на причини цієї масштабної корозії: «З корупцією в Україні влада не лише не бореться: українська влада зі своїми трастами і офшорами — це синонім корупції. Такою є моя реакція на 131 місце України у світовому індексі сприйняття корупції за 2016 рік. 131 місце корумпованості — це розкрадання бюджету, пенсій, стипендій, зарплат кожного українця. Це — прірва бідності та безнадії для людей».

Боротися, самі розумієте, з цим украй необхідно. Чітко і рішуче. Спускання справ на гальмах, затягування часу з різного роду перекладанням судових засідань тощо шкодить подоланню і так занедбаної хвороби нашого проблемного суспільства.

Не секрет, якщо продовжувати вже зачеплену нами попередньо тему, що виділення земельних ділянок є благодатною цариною для множинних корупційних схем. Про це ми говорили нещодавно на «круглому столі» з приводу земельних відносин у нашому краї, в яких до повної гармонії занадто далеко.

Життя підтверджує існування кримінально забарвлених точок кипіння, зачеплених у нашій дискусії. Скажімо, прокуратурою влітку минулого року спільно з управлінням СБУ в Закарпатській області викрито злочинну схему одержання 25 тисяч доларів США неправомірної вигоди посадовцем Держгеокадастру в Закарпатській області. Причетні чиновники через посередника вимагали від місцевого підприємця 25 тисяч «зелених» як завдаток за сприяння у безоплатному виділенні земельної ділянки площею 25 га в Ужгородському районі. Зловісні хитруни були успішно викриті правоохоронцями при отриманні завдатку в розмірі п’яти тисяч доларів. Після слідчих дій, згідно санкції ч.3 ст.368 КК України посадовцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна, проінформувала загал прес-служба Закарпатської прокуратури.

Лихоманить нездоровими ефектами не лише район, але й головне місто нашого краю. Та і є чого. Не все народу до вподоби тут. Ми нікого не звинувачуємо, а просто робимо спробу окреслити тенденції останнього часу, прослідкувати за напрямком їх. На позитив, на жаль, вони аж ніяк не налаштовують пересічного ужгородця. Впевненості у своїй обраній владі в нього не виникає.

Чому? До Новоріччя, до прикладу, ми йшли красиво. Вулиці Ужгорода протягом усієї осені посилено ремонтували — там латали ями, а в іншому місці і вкривали новим асфальтом цілі ділянки дорожнього полотна. Але на тих же місцях за якихось кілька місяців утворилися ями, які відкрилися після танення снігу. «За що боролися?» — запитується. Чи варто було так радіти ужгородцям, що їх на кілька років залишать у спокої ті осоружні ями? Все повторяється за поганим сценарієм — «корки» на шляху, ламання ходової частини більш слабих автівок. Це яскраво видно по вулицях Кошицькій, Другетів, Собранецькій, Доманинській, Шумній та інших.

Все це бачать, приміром, приїжджі іноземці. Це не додає обласному центру належного іміджу в очах європейців. Недарма ж ще тієї ж осені вже простежувалася недовіра до міської влади з боку населення. Михайло Далекорей у мережі Фейсбук написав, що жителі вулиці Загорської самі відремонтували 600 метрів дороги. І тому там нема, внаслідок ганебних ляпсусів, того, що бачимо на Кошицькій і Другетів.

Настороженість у ставленні до Ужгородської міської ради виникає недарма. Спершу Лариса Ступак у мережі Фейсбук повідомила, що верхівка міськради на додачу до своїх і так високих зарплат виписала в лиці ліпших своїх людей й матеріальні допомоги під 20 тисяч гривень кожному. Ніяких спростувань щодо цього ужгородці так і не дочекалися.

Тому не дивно, що як закономірність усі сприйняли, що ГПУ підозрює першого заступника міського голови Іштвана Цапа у вимаганні 40 тисяч гривень винагороди за вирішення земельного питання.
Пан Іштван наполягає на своїй правоті. За логікою, могла б і міська рада підтримувати твердо і рішуче одного зі своїх очільників. Але 26 січня на сесії Ужгородської міської ради не згадували навіть про звинувачення першого заступника голови Іштвана Цапа, висунуті прокуратурою, у хабарництві. Про попередні обшуки напередодні у міській раді і його (І.Цапа) помешканні з трибуни теж ніхто не згадав. Ніби то були якісь зустрічі за сендвічами та кавою.

Тільки в кулуарах поговорили, що Іштвана Юліусовича Цапа, мовляв, за руку ніхто не піймав. Отже, не пійманий — не злодій. Можливо, оприлюднення матеріалів про затримання було дочасне? Бо ж думки Ю.Луценка, що представник ужгородської влади подався «в біги», не підтвердилися? Може. Народ сподівається хоч на більш-менш глибокі висновки з цього значного для всіх приводу.
Нині за Іштвана Цапа внесли заставу в розмірі 240 тисяч гривень, за повідомленням прес-секретаря прокуратури Вікторії Попович. Бо на такій цифрі своєю постановою наполіг Апеляційний суд.

Крапки над «і», як мовиться, ще не розставлено. А сигнали про нездорову ситуацію в мерії продовжують з’являтися. Вже на початку лютого журналісти оприлюднили документи щодо корупції навколо землі для учасників АТО…
Загалом, усе це говорить про очевидний програш міської влади Ужгорода всіх каденцій із початку незалежності. Про її суспільну корозію, відкритість для корумпованих дій говорить те, що так і не створено механізму чіткої звітності перед громадою за витрачені кошти і результативність їх витрачання. Як це згубно впливає на становище міста над Ужем показує незадовільний стан доріг, які «латають» без всякого страху бути притягненим до відповідальності за низьку якість ремонту. Колись спроби виступати в сквері на площі Петефі досить успішно робив мер В.Погорєлов, але ніхто цю справу не продовжив. Тож до якого часу «громадські слухання» наших достойників будуть ініціювати СБУ, прокуратура, міліція? А достойники робитимуть перед ними хороші міни при поганій грі?

Чому б не робити публічні звіти в залі обласного музично-драматичного театру, представництво в якому б забезпечували депутати, а звіти широко б розповсюджувалися, обговорювались і не було б потреби цілковито неетично в пору економічної кризи для більшості українців показувати, що тобі раз плюнути викинути десятки тисяч за солодке слово Свобода.

Невпорядкованість відносин «влада – народ» викликає закономірну ланцюгову реакцію в інших сферах. Із нездорових і стомлених міст ідуть, наприклад, служити. Хоча б у прикордонники. Як повідомляє «Закарпатський кореспондент», у Держприкордонслужбі України викрили можливо причетних до контрабанди прикордонників Мукачівського загону. Нещодавно офіцери внутрішньої та власної безпеки отримали дані про можливі зловживання прикордонниками відділу «Ділове» Мукачівського загону. Стало відомо, що військовослужбовці з корисливою метою використовували службове становище та порушували правила несення прикордонної служби.
Зокрема, ввійшовши в змову, двоє військовослужбовців сприяли контрабандистам у порушенні державного кордону України для незаконного переміщення тютюнових виробів у Румунію. Для цього прикордонники під час несення служби завчасно залишали ділянки відповідальності та відхилялися від маршруту патрулювання.

Планували мати за «діла ратні» близько 20 тисяч гривень. До військової прокуратури Ужгородського гарнізону направлене повідомлення про виявлення ознак злочину за ст. 368 ККУ (одержання хабаря).

А співробітники СБУ викрили в жовтні минулого року механізм поборів на митному посту «Тиса» на Закарпатті. Гроші бралися за пропуск в Україну мікроавтобусів. Везли посилки європейських заробітчан. Із мікроавтобуса брали по 400-500 євро. За день проходило 100 мікроавтобусів. Можете полічити, скільки брали хапуги. Не дивно, що під час огляду приміщень митного поста оперативники СБ України виявили сім тисяч євро, прихованих у вольєрі службового собаки. Цю суму зловмисник назбирав за чотиригодинну зміну. Хто при цьому собака, а хто людина вгадати, мабуть, неважко.

Василь ЗУБАЧ


коментарі
Залишити коментар
оновити, якщо не видно коду