Вхiд
Головна / Суспільство

Дотеперішня мовна політика України була прихильною до меншин і хочеться, щоб такою вона залишилася – депутат Берегівської міськради

24-05-2017, 09:30

Дотеперішня мовна політика України була прихильною до меншин і хочеться, щоб такою вона залишилася – депутат Берегівської міськради

Про становище угорської національної меншини краю в розрізі задоволення її мовних, освітніх потреб кореспонденту сайту Voloshyna.org.ua розказала депутат Берегівської міської ради Кароліна Дорчі.

Кароліна Дюлівна є старшим викладачем Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ і, звичайно, її науковий напрям – соціологія – знайшов відбиток на характері розмови.

Дотеперішня мовна політика України була прихильною до меншин і хочеться, щоб такою вона залишилася – депутат Берегівської міськради

Берегівська міська рада кілька років тому проголосувала за надання угорській мові статусу регіональної. Як це рішення виконується на практиці?

- У нашому місті проживає багатотисячна громада угорців. Їхня кількість значно перевищує ту 10-відсоткову норму, яка передбачена в діючому Законі України «Про засади державної мовної політики» і дає угорській мові право на статус регіональної. Депутати проголосували за цей статус: тепер угорською нарівні з державною українською мовами ведуться засідання ради, оформляються документи, може здійснюватися ділове листування. Під час сесій депутати виступають або українською, або угорською, залежно від того, якою краще володіють. Для тих, хто не володіє угорською, здійснюється синхронний переклад. Тобто, депутати міської ради використали право, надане законом.

Чи доцільно розмежувати повноваження між місцевими органами влади і центральними, зокрема, Кабміном?

- Для того, щоб розподілити повноваження, надати більше прав місцевим громадам, в Україні здійснюється децентралізаційна реформа. Саме вона і передбачає надати ширші можливості для маневру, зокрема, і в фінансовому плані, органам місцевого самоврядування. На Закарпатті вже маємо кілька об'єднаних територіальних громад, і життя показало, що вони мають більше фінансових можливостей, є самостійними в організації їхньої роботи. У Берегівському районі, місті Берегово ця реформа поки що гальмується. Причина в небажанні керівників громад втратити ті функції, якими наділені тепер – доступ до бюджетних коштів, можливість їх розподіляти, як і розпоряджатися іншими ресурсами – землею тощо. Я вважаю, що найближчі до Берегова села – Астей, Великі Береги, Яноші, Кідьош виграють, якщо об'єднаються в одну сильну громаду. Сподіваюся, так і станеться. Всі ми від цього лише виграємо.

Як це може відбитися на організації виборів – парламентських, президентських?

- Раніше, в час виборів до парламенту 1994, 1998, 2002 років Берегівський районі і частина Виноградівського та Ужгородського районів складали один виборчий округ. Тоді угорці мали змогу впливати на результат виборів, оскільки в межах цього округу вони становили більшість. Потім межі виборчих округів були перекроєні на догоду колишньому Президенту Януковичу напередодні виборів 2012-го і угорці опинилися на території трьох округів; їхня думка на результат у цих округах уже не впливає. Гадаю, слід повернутися до колишнього стану і надати угорцям можливість мати депутата у Верховній Раді України, який представлятиме їхні інтереси

Школи і вищий навчальний заклад, в яких нині навчання здійснюється угорською, доведеться закрити у випадку прийняття нового закону про освіту?

- Мені складно оцінювати кроки, до яких може вдатися громада. Звичайно, наполягатимемо на тому, що мережу закладів з угорською мовою навчання слід зберегти. Вони довели свою спроможність, тож підстав закривати їх не бачу. Інакше це призведе до звуження тих мовних і освітніх прав, якими угорці вже користуються. Це - нонсенс, і суперечить діючому законодавству.

Ініціатива угорської громади зі збирання підписів і Звернення до Президента, а також Верховної Ради, на Вашу думку, допоможе запобігти утискам прав національних меншин?

- До збирання підписів під Зверненням до Президента долучилися і національно-культурні товариства, і церква. Люди охоче підписували, їх не треба було просити. Гадаю, що підписи понад 60 тисяч закарпатців – приблизно кожного другого дорослого угорця матимуть значення.

Які відповіді отримали на цю та інші ініціативи угорців краю?

- На останнє звернення поки що відповіді ми не отримували. А щодо попередніх, то вони оприлюднені в ЗМІ.

Чи доведеться усувати таблички з назвами вулиць, установ тощо, які нині є двомовними, у тому разі, якщо закон про державну мову буде прийнято у запропонованій редакції?

- Звичайно, це не відповідатиме європейським нормам, як і багатьом законам України, її Основному Закону. Вважаю, що в такому випадку слід буде вдатися до захисту прав угорців у європейських інституціях.

Є ті, хто готовий це робити?

- Так, у Європарламенті маємо свого представника. Це – Андреа Бочкор, яка є депутатом. Вона в недалекому минулому – жителька Берегова, завжди це пам»ятає і робить багато для свого міста, Закарпаття і України. Вважаю за необхідне згадати про те, що пані Андреа у стінах найвищого органу представницької влади на теренах Євросоюзу дуже багато попрацювала на користь України. Скільки саме разів вона виступала з пропозиціями і заявами, які корисні нашій державі, зараз важко пригадати. Однак, наголошую, це відбувалося десятки разів. Вона з великим завзяттям відстоювала право України на безвізовий режим, з цього приводу теж неодноразово вдавалася до запитів і пропозицій.

Як ставитеся до ініціатив угорського МЗС щодо розширення прав угорської громади за кордоном?

- Почну з того, що українцям, а також русинам Угорщини, як і представникам деяких інших національних меншин, надано право мати своїх представників у парламенті. Це право гарантоване державою! Такий стан вважаю цілком природним, адже хто краще, ніж представник конкретної меншини, розуміє її потреби, і буде захищати її інтереси в законодавчому органі! Меншини цим правом користуються, і це убезпечує від непорозумінь, конфліктів на міжнаціональному ґрунті.
В Угорщині нацменшини користуються персональною автономією: кожен громадянин може подати заяву чи отримати відповідь від офіційних органів своєю рідною мовою. А ще у поселенні Комловш, де проживають русини, ціла громада користується самоврядністю.

Так от, орієнтуючись на європейські стандарти, і Україна могла б іти шляхом надання ширшої самоврядності угорцям. Звичайно, в умовах воєнних дій на Сході це не може стояти на порядку денному, а лише в мирний час.
Втім, дозволю собі наголосити на попередньому: якщо буде втілена в життя і ефективно запрацює децентралізація, то це і буде самоврядність.

Права угорської меншин в місцях її компактного проживання якимсь чином обмежуються? Чи все тут гаразд?

- Великими досягненням у галузі освіти вважаємо діяльність Закарпатського угорського інституту імені Ф.Ракоці ІІ, і це було б неможливим без сприяння уряду України. Буквально нещодавно нашому вишу надано право готувати магістрів за чотирма спеціальностями. Також у цьому навчальному році у нас відкриється нова спеціальність – лікарська справа. Тобто, угорська меншина успішно користується тими правами, які надала їй держава і за це оцінюємо дуже позитивно.
Втім, якщо наявні в угорців права, у тому числі й стосовно двомовних написів, можливими змінами в законодавстві будуть обмежені, ми не зможемо це «проковтнути».Продовжуємо стежити за тим, щоб усі норми законів, які є чинними в Україні, стосовно якнашої, так і інших меншин не порушувалися.

До яких висновків доходите?

- Соціологічний інститут, який є у структурі нашого ВНЗ, наприкінці минулого року підготував аналітичний звіт про становище в економіці Закарпаття. Надіслали його в Європарламент і в Раду Європи у Страсбург. Він багато в чому розходиться з тим звітом, який подав український уряд, але ми відповідаємо в ньому за всі факти, за аналітику. Тепер готуємо такі ж звіти в гуманітарній сфері, і теж будемо подавати в європейські інституції. У такий спосіб, беручи до уваги додержання всіх норм і єврозобов'язань України та ставлячи їх під контроль громадськості, ми й діємо.


коментарі
Залишити коментар
    Имя
    Почта
    оновити, якщо не видно коду