Контрольовані іноземні компанії – що каже закон

У бізнес-середовищі не вщухають дискусії щодо резонансного податкового закону, який вводить фінансовий контроль за іноземними компаніями українців. Що із «страшилок», якими обростає закон, правда, а що — ні?

Контрольовані іноземні компанії - що каже закон

Як пише epravda.com.ua, законопроєкт про контрольовані іноземні компанії (КІК) повинні були розробити ще чотири роки тому за дорученням президента Петра Порошенка. Після скандалу з Panama Papers.

Утім, такий закон президент підписав лише наприкінці минулого тижня. З того моменту навколо документа не вщухають пристрасті.

Користувачі соцмереж з азартом штурмують неприступні фортеці закону, обговорюють його статті і намагаються вразити один одного черговою знайденою в законі вадою.

Поодинокі консультанти, які іноді заглядають на такі дискусії з метою посіяти раціо, неодмінно отримують на горіхи і вибувають з гри.

Занурюватися в деталі закону немає сенсу — вони вже відомі. Натомість автор зібрав найпоширеніші уявлення про те, як функціонуватиме режим КІК — як серед противників закону, так і серед його прибічників. Які з них правдиві, а які — хибні?

1. Режим КІК взагалі не зачіпає малий чи активний бізнес

Це скоріше спроба видати бажане за дійсне. Автори дійсно намагалися відсікти «малі» закордонні бізнеси встановленням порогу 2 млн євро. Про це піде мова далі. До речі, у першій версії законопроєкту поріг був ще менший — 1 млн євро.

Кого ж зачіпає законопроєкт? Насправді передбачені законом звільнення дозволяють тільки не сплачувати податок, але звітувати про всі наявні контрольовані іноземні компанії все одно потрібно.

Те саме стосується активного бізнесу. Так, це корисна пільга, але вона не звільняє від звітності. До того ж можна очікувати, що «активність» закордонного бізнесу власники будуть змушені доводити з боєм.

Враховуючи обсяг інформації, який закон вимагає розкривати, зокрема, фінансову звітність кожної компанії, це додасть власникам іноземних компаній неабиякого головного болю, не кажучи про витрати.

Проте, судячи з коментарів, інвесторів найбільше лякає не звітність, а низькі очікування щодо збереження конфіденційності інформації податковим органом. Історії про витоки даних змушують з розумінням ставитися до таких побоювань.

Отже, режим КІК «взагалі не зачіпає» лише тих, у кого нема жодної іноземної компанії і хто не планує купувати чи засновувати таку компанію.

2. Податок зобов’язані сплачувати лише фізичні особи

Закон передбачає, що контролерами (власниками) компаній можуть бути і фізичні, і юридичні особи.

Проте в Україні майже нема юридичних осіб, що володіють частками іноземних компаній: держава роками забороняла чи суттєво обмежувала інвестиції юросіб за кордон. Тому може скластися враження, що закон спрямований лише на фізособи.

Насправді ж нерідко трапляються ситуації, коли фактичний контроль над іноземною компанією здійснює менеджмент української юридичної особи. У такому випадку юридична особа може визнаватися контролером.

Однак з точки зору практики основного удару зазнають саме фізособи.

3. Весь прибуток оподатковується 18%

Не зовсім. Основна ставка податку — 18%, але вона не єдина.

Наприклад, якщо контрольована компанія розподіляє дивіденди на користь свого контролера, то може застосовуватися ставка 9%. У такому разі прибуток, з якого сплачуються дивіденди, повторно в Україні не оподатковується.

З дивідендами пов’язана ще одна особливість режиму КІК: якщо контрольованою іноземною компанією оперує український бізнес, і цей бізнес виплачує дивіденди, то вважається, що такі дивіденди сплачуються безпосередньо контролерові.

Тоді застосовується ставка 5%, і далі такі дивіденди не оподатковуються як прибуток контрольованої іноземної компанії.

Закон також дозволяє зараховувати податки, сплачені за кордоном. Наприклад, якщо іноземна компанія сплатила корпоративний податок у своїй юрисдикції. Це зменшить суму податків до сплати в Україні.

Не слід забувати, що йдеться про контролера-фізособу, тому до кожної з цих ставок податку слід додавати ще 1,5% військового збору.

4. Компанія оподатковується, якщо її оборот перевищує 2 млн євро

Ні, це так не працює. Вище вже йшлося про поріг 2 млн євро. Що це за поріг?

Якщо у всіх контрольованих іноземних компаній однієї особи-контролера сукупний річний дохід від усіх видів діяльності з усіх джерел не перевищує 2 млн євро, то контролер не зобов’язаний з жодної з них сплачувати податок на прибуток.

Отже, коли в контролера є кілька компаній, і оборот однієї становив 1,9 млн євро, а другої — 200 тис євро, то податок сплачується і за першу компанію, і за другу.

Тобто для розрахунку цього порогу береться не прибуток, а оборот, і не однієї компанії, а всіх. Для розрахунку податку береться прибуток, але і тут не все просто.

5. Якщо нема прибутку, то податок сплачувати не потрібно

Не завжди. Податок сплачується з прибутку, але йдеться не про прибуток, показаний у фінансовій звітності компанії, а про спеціально розрахований — відповідно до особливостей закону.

У цілому він будується на даних фінансової звітності, але є відмінності. Вони можуть призвести до того, що «за даними бухгалтерії» компанія має збитки, а для цілей оподаткування в Україні вважається, що компанія згенерувала прибуток.

Як так сталося? Схоже, розробники керувалися такою логікою: податкові консультанти роками вигадували все нові й нові способи «розмити» прибуток компанії, зробити її збитковою лише на папері, тому їх треба зупинити.

У цьому є своя правда, але «закриття можливостей» в податковому законодавстві виявилося занадто суворим. Це може вдарити по доброчесних інвесторах.

6. Оподатковуються тільки компанії з офшорних юрисдикцій

Це хибна думка. Контрольованою іноземною компанією може бути компанія з будь-якої юрисдикції.

7. Закон дискримінує реінвестиції прибутку в розвиток

З цим треба погодитися. Нерозподілений прибуток контрольованої компанії оподатковується за вищою ставкою, ніж розподілений.

Проте для цілей оподаткування закон не розділяє нерозподілений прибуток, який лише пасивно зберігається на рахунках компанії, та прибуток, реінвестований в розвиток бізнесу.

Виходить, що розподіляти прибуток вигідніше, ніж спрямовувати його на розвиток. Якщо ж згадати, що за правилами бухгалтерського обліку капітальні інвестиції не формують витрати одразу, а поступово амортизуються, виходить ще сумніша картина.

Звісно, за відсутності розподілу прибутку в особи може не бути коштів, щоб сплатити податок (сплату з рахунку іноземної компанії закон не передбачає).

Виходить, що закон стимулює розподіляти прибуток. Це спрямовано на боротьбу з компаніями-гаманцями, але може зачепити і звичайні бізнеси.

8. Оподатковується навіть залучення інвестиції

Зустрічається думка, що доходом для цілей оподаткування за правилами КІК буде навіть залучення інвестицій через продаж компанією власних акцій. Це не так.

Продаж компанією власних акцій не призводить до прибутків або збитків, тому окремо не оподатковується.

Проте загалом закон містить жорсткі правила щодо обліку результатів операцій з цінними паперами. Логіка така, що прибуток і збитки в операціях з цінними паперами рахуються окремо від основного прибутку, водночас прибутки враховуються, а збитки — ні.

Це положення спрямоване проти зловживань, але стосується і доброчесних компаній.

9. Режим КІК вдарить по закордонних стартапах українців

Це правда.

Ідея закону мала б полягати в оподаткуванні офшорних статків олігархів та надбагатих людей. Тимчасом практика Росії показує, що таким людям простіше підібрати красиву іноземну юрисдикцію з пільговим податковим режимом і переїхати туди разом із сім’єю.

  • Натомість помірковано заможні люди, які мають гроші для інвестування, але не можуть собі дозволити жити на кілька країн та оплачувати податкових консультантів у кожній з них, такою легкістю вирішення проблеми похизуватися не можуть.
  • Саме ці люди мимоволі стали однією з найбільш вразливих мішеней закону.
  • Не секрет, що можливість без зайвого оподаткування інвестувати в закордонні стартапи чи створювати власні була вагомим стимулом використовувати іноземні компанії поряд з можливістю користуватися іноземним (переважно англійським) правом і легкістю залучення фінансування.
  • Експерти прогнозують, що розвиток українського стартап-товариства дещо уповільниться на період адаптації до нових правил.

10. Закон призведе до масової «персональної міграції»

Навряд чи, хоча це не виключено.

На підтвердження тези, що українці почнуть масово змінювати податкову резидентність, часто наводять статистику Росії. Ці дані свідчать, що запровадження правил КІК спричинило певний «відплив».

Проте слід враховувати, що в Росії м’який режим податкової резидентності: достатньо лише понад пів року проводити за межами країни, щоб втратити статус податкового резидента. Проте навіть в Росії зміну податкового резидентства в основному змогли собі дозволити надбагаті персони «із списку Forbes».

В Україні ситуація складніша, адже чіткої процедури втрати податкового резидентства закон не передбачає.

Саме лише перебування за кордоном більшу частину року не призводить до втрати податкового резидентства. Повинна йти мова про переїзд за кордон разом з професійною діяльністю та членами сім’ї, а також про виконання низки формальностей.

Звісно, немає нічого неможливого, але навряд чи до цього буде готова більшість навіть найактивніших українців.

11. Закон містить багато неузгодженостей

На жаль, це правда.

Хоча над законопроєктом працювали кілька місяців, що в українських реаліях законотворчості доволі довго, свою офіційну назву закон не виправдовує.

Податкові консультанти змагаються в пошуках найбільш абсурдної неузгодженості. Це стосується не тільки положень про КІК, а й всього закону. Однак оскільки КІК — новий інструмент, найбільше проблем буде саме в цій частині документа.

12. Закон має зворотну дію

Ні, закон не має зворотної дії. Звітується та оподатковується лише прибуток, отриманий у 2021 році і пізніше.

Під дію закону потраплять і компанії, створені до набуття ним чинності, але це не можна назвати зворотною дією.

13. Такі правила діють в усьому світі

Звісно, режим КІК — не український винахід. Уперше правила про контрольовані іноземні компанії з’явилися в США у 1960-х роках і впродовж кількох десятиліть повільно проникали в інші країни, в основному розвинуті і з високими податками.

  1. Говорити про «весь світ» зарано, але тенденція полягає в поширенні цих правил.
  2. Їх вважають ефективними для державних бюджетів міжнародні організації і вони є частиною глобального плану BEPS, спрямованого на боротьбу з ухиленням від оподаткування.
  3. На рівні Європейського Союзу впровадження режиму КІК є обов’язковим для всіх держав-членів.

Правда, способи впровадження можуть відрізнятися. Наприклад, далеко не всі країни з режимом КІК поширюють його на фізичних осіб чи встановлюють надто низькі пороги контролю.

Можна сказати, що Україна обрала доволі жорсткий варіант режиму КІК, який багато в чому нагадує російський.

14. Усім подобається ескімо

Це неправда. Автору, наприклад, ескімо не подобається.

Источник: https://newssky.com.ua/kikbasters-pravda-i-vimisel-pro-skandalnij-podatkovij-zakon-1210/

Правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК)

Зміни набувають чинності 1 січня 2021 року

українським компаніям та фізичним особам, які володіють часткою в іноземній компанії або утворенні без статусу юридичної особи (УбСЮО) чи здійснюють контроль над ними

Відтепер українські компанії та фізичні особи, які володіють або контролюють іноземні структури, повинні звітувати про прибутки КІК та сплачувати з них податки в Україні.

Визначення КІК. Іноземна компанія чи УбСЮО (трасти, фонди, партнерства та інше) визнається КІК, якщо фізична або юридична особа-резидент України:

  • володіє в ній часткою більше ніж 50%; або
  • володіє в ній часткою більше ніж 10% (25% – для 2021 та 2022 років), за умови, що декілька фізичних та/або юридичних осіб – резидентів України сукупно володіють 50% і більше такої іноземної юридичної особи; або
  • самостійно або разом з пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над такою іноземною юридичною особою.
See also:  Парламент поддержал во втором чтении закон о возобновлении кредитования

Невиключний перелік підстав, наявність хоча б однієї з яких буде достатньо для встановлення фактичного контролю над юридичною особою: 

  • надання зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи
  • ведення перемовин та узгодження суттєвих умов щодо укладання правочинів без подальшого додаткового затвердження
  • наявність довіреності терміном більш ніж один рік на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи
  • здійснення операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати банківські операції
  • зазначення особи в якості засновника юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою.

Ми можемо проаналізувати чи будуть застосовними правила КІК до Вас та/або Вашої іноземної структури і чи є підстави для звільнення прибутку КІК від оподаткування в Україні.

Зміни набувають чинності 1 січня 2021 року

українським компаніям та фізичним особам, які володіють часткою в іноземній компанії або утворенні без статусу юридичної особи (УбСЮО) чи здійснюють контроль над ними

Скоригований прибуток КІК звільняється від оподаткування, якщо:

  • Існує угода про уникнення подвійного оподаткування або про обмін інформацією між Україною та країною-місцезнаходження (реєстрації) КІК, та (1) КІК сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не менше ніж 13% або (2) частка пасивних доходів КІК не перевищує 50% суми її загального доходу;
  • Загальний сукупний дохід всіх КІК однієї контролюючої особи менше 2 млн. євро на кінець звітного періоду;
  • КІК є публічною компанією, акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;
  • КІК є благодійною організацією, яка не розподіляє доходи на користь її засновників.

Ми можемо проаналізувати чи будуть застосовними правила КІК до вас та/або вашої іноземної структури і чи є підстави для звільнення прибутку КІК від оподаткування в Україні.

Зміни набувають чинності 1 січня 2021 року

українським компаніям та фізичним особам, які володіють часткою в іноземній компанії або утворенні без статусу юридичної особи (УбСЮО) чи здійснюють контроль над ними

Прибуток КІК визначається відповідно до даних неконсолідованої фінансової звітності КІК за відповідний календарний рік (складеної за місцевими або міжнародними стандартами фінансової звітності) та коригується на різниці, виключний перелік яких передбачений ПКУ. Зазначені різниці подібні до коригувань, які здійснюють платники податку на прибуток під час  визначення бази оподаткування для податку на прибуток. Більшість коригувань буде застосовуватись до звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2022 року.

Для цілей розрахунку скоригованого прибутку КІК за 2021 рік застосовується лише коригування (зменшення) на суму доходів від участі в капіталі компаній, зареєстрованих в Україні, а також дивідендів, які виплачуються або підлягають виплаті, від таких компаній. Аудит фінансової звітності КІК не є обов’язковим, але українські податкові органи можуть вимагати надати аудиторський висновок у разі сумнівів щодо достовірності фінансової звітності КІК. 

Скоригований прибуток КІК включається до оподатковуваного доходу фізичної особи (або оподатковуваного прибутку юридичної особи) пропорційно частці в КІК, якою володіє або яку контролює така контролююча особа станом на останній день звітного періоду.

Для контролюючих осіб – фізичних осіб також передбачено, що не підлягають оподаткуванню:

  • дивіденди, отримані від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано), раніше оподатковані на рівні української компанії.
  • доходи у грошовій та/або натуральній формі, що не є розподілом прибутку, у межах вартості грошових коштів та/або майна, раніше внесеного таким платником податку (або його батьками, супругом, дітьми чи рідними братами/сестрами, дідом/бабою й онуками) у якості капіталу КІК;
  • доходи у грошовій та/або натуральній формі, отримані при ліквідації КІК у разі дотримання певних визначених умов (“податкова амністія”) – потрібні термінові заходи щодо КІК, які рекомендовано закінчити до кінця 2020 року.

Ми можемо проаналізувати фінансову звітність КІК та визначити скоригований прибуток КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, а також допомогти у розробці термінових заходів для зменшення податкового навантаження, а також стратегічних рішень для підготовки структури компаній до запровадження правил КІК.

Зміни набувають чинності 1 січня 2021 року

українським компаніям та фізичним особам, які володіють часткою в іноземній компанії або утворенні без статусу юридичної особи (УбСЮО) чи здійснюють контроль над ними

Базова ставка оподаткування прибутку КІК для юридичних осіб становить 18%.

Прибуток КІК, контролюючою особою якої є фізична особа, оподатковується наступним чином:

  • військовим збором за ставкою 1,5%; та
  • ПДФО за ставкою:
    • 5%, якщо прибуток КІК отриманий у вигляді дивідендів від українських компаній, та 9%, якщо такий прибуток отриманий у вигляді дивідендів від українських інститутів спільного інвестування або суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток.  Такий дохід вважається сумою дивідендів, отриманих безпосередньо контролюючою особою, не враховується під час визначення скоригованого прибутку КІК, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи.
    • 9%, якщо КІК розподіляє прибуток до подання контролюючою особою звіту про КІК.
    • 18% в інших випадках. Перерахунок податку (з 18% на 9%) та повернення частини сплаченого податку є можливим за умов, якщо фізична особа фактично отримує розподілені кошти і подає уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи за звітний рік до закінчення другого календарного року, наступного за звітним. Сума отриманого прибутку КІК не включається повторно в декларацію за рік, коли вона фактично отримана (розподілена).

Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті із прибутку КІК, зменшується на суму корпоративного податку, фактично сплаченого КІК (у т.ч. утриманого з доходів, виплачених на користь КІК), пропорційно частці, що належить контролюючій особі. Сума зменшення податку не може перевищувати суму податкового зобов’язання контролюючої особи щодо прибутку такої КІК.

Ми можемо проаналізувати фінансову звітність КІК та визначити скоригований прибуток КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, а також допомогти у розробці термінових заходів для зменшення податкового навантаження, а також стратегічних рішень для підготовки структури компаній до запровадження правил КІК.

Зміни набувають чинності 1 січня 2021 року

українським компаніям та фізичним особам, які володіють часткою в іноземній компанії або утворенні без статусу юридичної особи (УбСЮО) чи здійснюють контроль над ними

Одночасно із поданням декларації з податку на прибуток та декларації про майновий стан і доходи, контролюючі особи мають подавати щорічний звіт про КІК (тільки в електронній формі). Такий звіт подається незалежно від того, чи звільняється скоригований прибуток КІК від оподаткування. Перший звіт потрібно подати у 2022 році за 2021 рік. 

Також, контролююча особа має подавати до податкового органу повідомлення про безпосереднє / опосередковане набуття або припинення участі в КІК (протягом 60 днів із дня відповідної події). Таке повідомлення не подається, якщо КІК є публічною компанією.

Ми можемо підготувати звіт та/або повідомлення про КІК на основі інформації про іноземні структури та проаналізувавши фінансову звітність КІК, або перевірити звітність, підготовлену Вашими спеціалістами, щодо правильності вказаної інформації, а також потенційних ризиків донарахувать та/або потенційних переплат податку та можливостей їх повернення.

Зміни набувають чинності 1 січня 2021 року

українським компаніям та фізичним особам, які володіють часткою в іноземній компанії або утворенні без статусу юридичної особи (УбСЮО) чи здійснюють контроль над ними

Дотримання правил оподаткування доходу КІК є предметом окремого моніторингу та окремого виду перевірки, яка передбачає одночасну перевірку документів КІК та контролюючої особи і дозволяє проведення опитування їх посадових осіб. Органи державної влади, банки та фінансові установи зобов'язані повідомляти податкові органи про виявлені КІК. Строк давності перевірки становить 7 років, а сама перевірка може тривати до 1 року.

За порушення під час визначення та обчислення прибутку КІК за 2021 – 2022 роки не застосовуватимуться штрафні санкції та пеня, а платники податків та їх посадові особи не притягатимуться до адміністративної та кримінальної відповідальності за будь-які правопорушення, пов'язані із застосуванням правил КІК у вказаному періоді.

За різні типи порушень (неподання або несвоєчасне подання звітності, або невідображення відомостей про наявні КІК у звітності) у майбутніх періодах ПКУ передбачає накладення штрафів у різних розмірах (50 до 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року, наприклад, у 2020 році це склало б від 105 100 до  2 102 000 грн.) за кожен (!) факт порушення.

Наша команда супроводження податкових перевірок, що складається з фахівців податкового права та адвокатів, допоможе підготуватись до нового виду перевірки та захистить інтереси клієнта та його керівного складу під час проходження перевірки та/ або оскарження її результатів. Зокрема, ми допоможемо в наданні відповідей на запити контролюючого органу, візьмемо участь в опитуванні посадових осіб, розробимо аргументацію на захист інтересів клієнта та представимо її контролюючим органам та/ або суду.

See also:  Депутаты предлагают принять новый проект закона о юридическом образовании

Источник: https://www.pwc.com/ua/uk/services/tax/publications/tax-code-updates/controlled-foreign-company.html

1210 законопроект, а тепер закон про кік. Наслідки для ІТ компаній

Контрольовані іноземні компанії (КІК) є третім кроком у Плані BEPS та впроваджені вже у багатьох державах світу.

Це і не дивно, адже податкові органи не можуть сприймати як належне недонарахування великих сум податків, які вони могли б одержувати від акціонерів іноземних (а тим більше – офшорних) компаній.

З початку наступного року поповнення очікується і до українського бюджету, оскільки розпочне діяти закон №1210.

1.Яких компаній «торкнуться» нові правила оподаткування?

Правила КІК стосуються, насамперед, іноземних щодо України компаній, а також їх контролерів-резидентів України.

Варто сказати, що згідно BEPS, для отримання статусу КІК формальна ознака реєстрації суб’єкта як юридичної особи не грає вирішальної ролі. Стандартним розуміннями КІК є іноземна корпоративна організація.

Однак, багато держав (і Україна у їх числі) при визначенні КІК не обмежуються корпоративною ознакою. Таким чином, КІКами можуть стати також і трасти, партнерства, фонди тощо.

Окрім того, помилково було б вважати, що до КІК будуть віднесені лише офшорні структури. За КІК-законом, контрольованою визнаватиметься будь-яка компанія українського резидента, що перебуває у за межами кордону України, навіть якщо такою юрисдикцією буде Польща або США.

Отож, як ідентифікувати КІК?

Згідно з українським законодавством, КІК є будь-яка юридична особа або іноземне утворення без статусу юридичної особи (в т.ч. партнерства, трасти, фонди, та ін.), зареєстроване за кордоном, яке знаходиться під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України.

2.Хто сплачуватиме податок?

Згідно з правилами КІК, прибуток контрольованої іноземної компанії прирівнюється до особистого прибутку її контролюючої особи (як фізичної, так і юридичної), тому і обов’язок платити буде покладено саме на таку особу. 

Контролюючою особою у розумінні нововведень вважатиметься:

  • Бенефіціарний власник у значенні Закону України «Про запобігання легалізації доходів», а саме – фізична особа:
    • яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або 
    • яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
  • Особа, що володіє часткою більше 50% іноземної компанії.
  • Особа, що володіє часткою більше 10%, а всього резидентам України належить 50% і більше іноземної компанії.
  • Особа, яка здійснює фактичний контроль (навіть якщо вона не є юридичним власником) над іноземною компанією.
  • Засновник трасту (крім безвідкличних дискреційних трастів), власник частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, учасник партнерства.
  • Особа, яка має право вимагати отримання доходу, отримати майно у разі ліквідації, або ж просто здійснює фактичний контроль над іноземним утворенням без статусу юридичної особи (наприклад, трастом).

Важливим моментом є також те, що правила визначення часток у випадку КІК відрізняються від аналогічних щодо ТЦУ. Наприклад, у випадку визнання вас контролюючою особою однієї КІК, ви вважатиметесь контролюючою особою щодо частки у 100% усіх її дочірніх компаній також. 

Контролюючою особою не буде визнана особа, яка

  • Не вважається кінцевим бенефіціарним власником (контролером) у значенні Закону України «Про запобігання легалізації доходів», а саме яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права, або
  • Одночасно не отримує прибуток, не приймає рішення щодо розподілу прибутку, та не має прямого або опосередкованого права на отримання активів. Це стосується і посадових осіб КІК – директора, юрисконсульта, аудитора, бухгалтера тощо.

Зауважимо, КІК звільняється від оподаткування у разі виконання обох умов одночасно:

  1. Є чинна конвенція про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною резидентства КІК, та

Застосовним податком до КІК буде податок на доходи фізичних осіб (ПДФО за ставкою 18% або пільгові 9%, 5% + для фізичних осіб військовий збір за ставкою 1,5%), що сплачується щорічно

У випадку, якщо такі доходи не розподілялись (тобто не було виплати дивідендів) на фізичну особу, вони підлягатимуть оподаткуванню ПДФО за ставкою у 5% або 18%.

Ставка в розмірі 5% застосовуватиметься лише у тому випадку, коли сума прибутку КІК отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України.

Ставка у розмірі 9% застосовуватиметься у разі отримання контролюючою особою прибутку від КІК на рахунок такої контролюючої особи, відкритий в українському банку.

Об’єктом оподаткування є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частині, якою володіє або яку контролює особа. Ця частина прибутку КІК включається до загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи (у порядку, визначеному ПКУ).

Скоригованим прибутком КІК вважається прибуток такої компанії до оподаткування за даними її неконсолідованої фінансової звітності.

Прибуток не включається до річного оподатковуваного доходу при наявності хоча б однієї з трьох умов:

  1. Дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує € 2 млн;
  2. КІК є публічною компанією або;
  3. КІК здійснює благодійну діяльність без розподілу прибутку.

4.А що буде за недотримання правил КІК?

Будуть штрафи, і немаленькі.

Так, наприклад, закон про КІК передбачає, що неподання звіту про КІК потягне за собою штраф у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен випадок неподання (станом на 1 січня 2020 року це складатиме більше 210 тис грн). А невідображення у звіті про КІК відомостей стосовно наявних КІК може тягнути за собою накладення штрафу вже до 1000 розмірів прожиткового мінімуму за кожен такий факт (станом на 1 січня 2020 року це вже більше 2,1 млн грн).

5.Що з цим всім робити?

Якщо у вас є закордонна компанія, а ви є резидентом України, вам варто завчасно та ретельно проаналізувати відносини на предмет фактичного контролю над такою компанією. У разі, якщо такий контроль присутній, варто прийняти рішення, що ж робити із ним далі.

По-перше, особа може добровільно визнати себе фактичним контролером КІК. Це допоможе врятувати себе від багатьох неприємних моментів, пов’язаних із ситуацією, коли вас викриє податкова, – фінансових санкцій та донарахувань несплачених податків. Окрім того, фактичним контролером варто визнати себе і у тому випадку, якщо ваша КІК підпадає під категорії, що звільняються від оподаткування.

По-друге, ви можете прийняти рішення про вихід із відносин фактичного контролю. Час офшорних схем минає. Можливо, пора ліквідувати вашу КІК?

Пам’ятаймо, що для нових правил за законом про КІК №1210 будуть встановлені перехідні положення (наприклад, штрафні санкції та пеня під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуватимуться за результатами 2021-2022 звітних років), однак готуватися до змін потрібно уже зараз.

Источник: https://legalitgroup.com/kik-v-it/

Контрольована іноземна компанія. Нові податки і санкції

Питання далеко не риторичне. І правильна відповідь вже зараз зможе заощадити час, гроші і здоров’я в найближчому доступному для огляду майбутньому.

Отже, чи володієте ви безпосередньо, опосередковано чи через юридичну особу резидента України нерезидентською структурою за кордоном з часткою понад 10%? Відповідь «так» вже має на увазі те, що варто пильніше поглянути на пропоновані законодавчі ініціативи і зрозуміти глибину питання. Отже, про ініціативи.

Законопроект 1210 (1210−1) запроваджує поняття «Контрольованої іноземної компанії». Річ для Заходу нова і з успіхом застосовується вже роками на теренах старенької Європи. Першими розумниками, хто запровадив правило КІК до законодавства, були американці в 1962 році, потім, трохи пізніше, — Канада і Німеччина.

Аж ніяк не бідні країни, як бачимо. Зрозуміло, що платити податки, наприклад, в США за ставками 35% та на Кіпрі за ставкою 12.5% — це велика різниця. Підприємець, прагнучи мінімізувати витрати на податки, створює власні структури в таких низькоподаткових юрисдикціях, залишаючись при цьому резидентом своєї великої і неосяжної батьківщини.

Авжеж, щоб прищепити почуття патріотизму та з користю для справи поправити державні фінанси, вводилися і вводяться правила КІК. Все дуже просто: частина доходу таких іноземних компаній включається до доходу такої фізичної чи юридичної особи за місцем її податкового резидентства.

Далі зупинимося на найцікавіших і яскравих моментах, до яких важливо правильно підготуватися.

Усе дуже просто: частина доходу таких іноземних компаній включається до доходу такої фізичної чи юридичної особи за місцем її податкового резидентства

See also:  Президент дав старт реформуванню процесуального законодавства

Хто такий контролер і чому варто замислитися про важливості, IP-адреси і телефонні дзвінки?

Контролером може бути як фізична, так і юридична особа. Пряме і одноосібне володіння корпоративними правами понад 50% або через групу товаришів, які володіють понад 10% таки прав. Складніші справи з так званим «фактичним контролем». Це управління компанією, використання довіреності, здійснення банківських операцій, переговори від імені контрагента тощо.

Уявіть ситуацію: ви підписуєте платіжки, нікого не чіпаєте і раптом з’ясовується, що підписували їх з України! А це фактичний контроль. І, як результат, спочатку штраф, а потім — додаткові податки. Обов’язок доводити наявність такого контролю покладається на фіскальні органи, і, як ми розуміємо, в світлі BEPS-ініціатив це зовсім не буде теоремою Ферма.

Хто є платником податку?

Платником податку є контролер. Ним може бути як «фізик», так і «юрик». Якщо фізичну особу включено до загального річного оподатковуваного доходу, то юридична збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Що є об'єктом оподаткування КІК?

Об'єктом оподаткування є скоригований прибуток КІК пропорційно до частини володіння. Вам надто пощастить, якщо загальний дохід всіх КІКів не перевищує 2 мільйонів євро на кінець звітного періоду.

Ви можете просто взяти величину такого прибутку і співвіднести її з часткою володіння, задекларувавши зобов’язання. Все. І можете спати відносно спокійно.

Якщо ж сума такого доходу перевищила 2 мільйони євро, тоді готуйтеся коригувати фінансовий результат такого КІК на величину збитків від операцій з цінними паперами, переоцінки, усушки і утряски. І, найголовніше, будьте готові підтвердити рівень цін відповідно до принципу «витягнутої руки».

Так-так, контролюючий орган може запросити документацію про ТЦО КІКа, яка, увага, складена на підставі нашої 39 статті ПКУ! Враховуємо також те, що фіскали можуть самостійно визначити розмір доходів і витрат з усіма наслідками, що випливають.

  • Як звільнити дохід КІК від оподаткування?
  • Не перейматися з цього приводу можуть ті, хто виконав всі чотири умови одночасно:
  •  — Наявність договору про уникнення подвійного оподаткування з країною юрисдикції КІК.
  •  — Зазначений КІК не має бути в переліку низькоподаткових юрисдикцій.
  •  — КІК оплачує податок не менше 5% нашої ставки податку на прибуток, і частка пасивних доходів такого КІК не перевищує 50% всіх доходів.
  •  — Якщо ваш КІК — публічна компанія, акції якої розміщені на відомій біржі (перелік бірж визначається Кабміном), або він / вони заробляють в сукупності не більше 1 мільйона євро на рік.

Декларування і санкції. Що робити?

Необхідно подавати звіт про контрольовані іноземні компанії разом з річною декларацією про майновий стан для фізосіб. Для юросіб — і з річною декларацією з податку на прибуток. А також потрібно повідомляти фіскальні органи про будь-які зміни: продаж, підстава, придбання, дарування тощо.

У звіті розкривається достатня кількість інформації, на підставі якої податкова може надсилати листи, уточнювати, вимагати і навіть штрафувати. На жаль, зі штрафами ситуація не надто приємна: за неподання або несвоєчасне подання звіту по КІК доведеться заплатити 1000 розмірів мінімальної зарплати.

І це далеко не єдиний штраф із цього ряду.

Імплементація КІК в наше податкове законодавство — це питання найближчого часу і, зважаючи на глобальну деофшоризацію, вже зараз варто замислитися про низку речей.

А саме, структура володіння КІК, потенційні податкові наслідки такого володіння, фактичний контроль і пов’язані з ним ризики, а також організаційні зміни в структурі. Час на адаптацію ще є.

І, безсумнівно, його необхідно інвестувати в підготовку до таких змін. Чого й вам бажаю.

Источник: https://nv.ua/ukr/biz/experts/kik-kontrolovana-inozemna-kompaniya-shcho-novogo-gotuye-zakonodavstvo-ukrajini-50055504.html

«Закон 1210»: три ключових зміни для приватних інвесторів

Незаслужено мало уваги отримали зміни документа, які стосуються приватних осіб. Про ті ключові зміни, які принесе закон для приватних інвесторів, «Мінфіну» розповіла партнер, голова практики Private Wealth юридичної фірми Sayenko Kharenko Аліна Плющ.

Податки з іноземних інвестицій

Споконвіку між українським інвестором і створенням зарубіжного інвестиційного портфеля стояли дві скелі: ліцензія НБУ на інвестування за кордон і податки.

І якщо з ліцензіями НБУ скеля підупала – зараз фізичні особи можуть виводити до 100 000 євро на рік для інвестиційних цілей — то з податками донедавна був безлад.

Вся справа у нечіткості положень Податкового кодексу.
Уявіть, що ви купили акції FAAGM на $10 тисяч на нещодавньому просіданні ринку і хочете продати їх зараз за $13 тисяч на тлі відскоку в 30%. З якої суми треба заплатити податок?

Розумна людина відповість без роздумів: з різниці, тобто з $3 тисяч, що є інвестиційним прибутком для інвестора.

Йому заперечить податковий інспектор: одержана з-за кордону сума оподатковується повністю як іноземний дохід.

Нехитрий розрахунок покаже, що при такому розкладі податок на доходи фізособи і військовий збір у сукупності «з'їдає» $2 535, залишаючи «на руках» $465.
Мало? – Це вам ще пощастило!

Парадоксальність ситуації проявляється на іншому прикладі. Уявіть тепер, що ви поспішили і продали свої акції за $12 000 доларів. В такому випадку, після сплати податків залишається навіть менша сума, ніж до інвестування! Магія негативного відсотка, не інакше.

У мене, як і у багатьох моїх клієнтів, такі податкові сюрпризи начисто відбили бажання інвестувати в іноземні цінні папери. Новий закон усуває протиріччя між поняттями «інвестиційний прибуток» та «іноземний дохід». Розум переміг, і податок повинен стягуватися з інвестиційного прибутку.

Читайте також: Чи може Україна стати офшором і кому це потрібно

Контрольовані іноземні компанії (КІКи)

Зрозуміло, куди ж без них. Якщо коротко, власники іноземних компаній, за рідкісним винятком, повинні будуть інформувати податкові органи про наявність таких компаній, подавати звітність та сплачувати податок з їх доходів. Під визначення потраплять і Кіпрські компанії, і сейшельські юрособи, і панамські фаундації, і навіть швейцарські трасти.

Але, в першу чергу, це торкнеться власників компаній-гаманців. Функція цих компаній, що особливо масово створювалися на початку 2010-х років, була простою – зберігати гроші подалі від України на корпоративному рахунку у швейцарському банку.

Нерідко така компанія використовувалася для одержання платежів та інвестування. Оскільки формальним одержувачем коштів і власником інвестицій виступала компанія, а не її український власник, податок у власника не виникав.

Про те, що компанія нерідко оплачувала особисті потреби її власника і членів сім'ї, воліли не згадувати.

З 1 січня 2021 року реалії змінюються: з мішка із золотом далеко компанія-гаманець перетвориться на тягар, якому потрібна щорічна увага.

Так, навіть якщо компанія нічого не заробить у звітному році (мало що, всі кошти компанії лежать на банківському рахунку з негативним відсотком), її власник зобов'язаний подати звіт про кожну із своїх компаній, і супроводити його аудиторським висновком за вимогою податкових органів України.

Читайте також: Українці на карантині збільшили інвестиції за кордон втричі. В які країни інвестують (список)

Окрема категорія постраждалих – стартапи і нові бізнеси, які створювали іноземні компанії під окремі проекти.

Найчастіше метою таких компаній був розподіл часток учасників і узгодження умов роботи для кожного з них, – благо іноземне право має вікову історію акціонерних угод.

На практиці, реальність така: іноземні компанії з активами до 5-10 млн євро втратять сенс, адже їх переваги далеко не завжди перекриють витрати на утримання, підготовку та подання звітності.

Але немає злого, щоб на добре не вийшло. Парадоксально, але законодавство про КІК вже допомогло деяким моїм клієнтам. Так, ще напередодні другого читання закону ми представляли українського клієнта в переговорах з великою іноземною компанією. Наш клієнт планував вступити в партнерство та спільно розвивати український бізнес.

Читайте також: «Чорні списки» офшорів 2020 року. Що нового

Вже тоді було зрозуміло, що закон буде прийнятий і визначення КІКа опиниться в Податковому кодексі. Але наші контрагенти вимагали від нашого клієнта структурувати інвестицію через іноземний холдинг. Досить безглузда вигадка, з точки зору інтересів клієнта, була ідеєю фікс на переговорах.

Чи варто говорити, що контрагенти і чути не хотіли наші контраргументи (ймовірно, наявність твоїх акцій в індексі S&P 500 заважає сприйняттю чужої думки)? І тим не менш, згадка про швидку появу законодавства про КІКи викликала розуміння контрагентів (США живуть з подібним законодавством далеко не перший рік), і попередня структура угоди була переузгоджена.

Амністія для (ні)кого?

Нарешті, закон пропонує своєрідну податкову амністію для власників компаній-гаманців.

Так, якщо власник такої компанії ліквідує її до 31 грудня цього року (або 31 грудня наступного – при дотриманні певних умов), підготує документальний звіт про її активи та збере інші папери, то, отримавши при ліквідації активи компанії, він буде звільнений від податку на ці активи.

Гадаю, ця можливість дуже потішить власників напівсплячих компаній з відносно невеликими активами, адже при правильній реалізації норми закону вони зможуть «амністувати» активи компанії з мінімальними для себе витратами.

У будь-якому випадку, законопроект 1210 вже став реальністю, і далі зволікати не можна. Думаю, мені пора відкрити рахунок у іноземного брокера і почати інвестувати, а комусь – подумати щодо своєї старенької іноземній компанії.

Источник: https://minfin.com.ua/ua/2020/05/28/46116242/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*