Перевірки дабі – поза законом?

Останнє оновлення: 05.01.2016

Перевірки ДАБІ - поза законом?

Реформування відносин у сфері містобудування відбувається в рамках програми з децентралізації повноважень та удосконалення містобудівного законодавства.

Згідно децентралізації власні інспекції повинні бути створені в 30 містах України, крім цього, консультаційні центри – у всіх обласних центрах.

Схема розподілу повноважень

Законом передбачається передача повноважень, які стосуються документального супроводу процесу будівництва – оформлення документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також введення в експлуатацію в залежності від категорії складності об'єкта будівництва:

  • об'єкти, які відносяться до 1-3 категорії складності і знаходяться в межах сіл і селищ – сільським та селищним радам;
  • об'єкти, які відносяться до 1-4 категорії складності і знаходяться в межах міст – міським радам;
  • об'єкти, які відносяться до 1-4 категорії складності і знаходяться в межах міста Києва – структурним підрозділам Київської міської державної адміністрації;
  • об'єкти, які відносяться до 1-5 категорії складності і знаходяться за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, а також об'єкти 5 категорії в межах населених пунктів та 4 категорії в межах сіл і селищ – головними інспекторами будівельного нагляду міста Києва .

Тобто у великих містах місцеві управління здійснюватимуть нагляд за об'єктами, які відносяться до 1-4 категорії складності, а за спорудами 5 категорії складності (багатоквартирнимі  житловимі будинками, промисловими об'єктами, крупними бізнес центрами, ТРЦ, АЗС та інше) – Держархбудінспекція. Крім цього за ДАБІ закріплена функція контролю діяльності місцевих інспекцій.

Повноваження на місцях

Відповідно до закону на місцеві інспекції покладені такі функції:

  • надання документів, що надають право на ведення підготовчих і будівельних робіт (реєстрація документів, видача, відмова у видачі, анулювання);
  • видача декларації про готовність об'єкта до експлуатації (видача сертифікатів, реєстрації декларації);
  • подача в ДАБІ даних, які необхідно внести до єдиного реєстру документів;
  • здійснення контролю за дотриманням будівельних норм.

Повноваження головних інспекторів

В рамках кампанії по децентралізації на початку вересня 2015 був створений інститут головних інспекторів будівельного нагляду. Інспектори стануть сполучною ланкою між забудовниками та місцевими чиновниками.

В обов'язки інспекторів ДАБІ входить:

  • здійснення планових та позапланових перевірок будівельних об'єктів, а також їх дозвільних документів;
  • видача розпоряджень про усунення порушень;
  • контроль якості роботи органів на місцях;
  • залучення посадових осіб до відповідальності, а також проведення робіт пов'язаних із зміною кадрового складу.

Що має право перевіряти інспекція ДАБІ

В обов'язки Держархбудінспекції входить перевірка проектно-кошторисної документації, ліцензій у підрядних організацій, сертифікатів якості будівельних матеріалів, сертифікатів відповідності побудованих об'єктів, дозволів на початок робіт, але інспекції не можуть перевіряти фінансову документацію.

Послуги, що надаються ЦНАП

Як уже згадувалося раніше, децентралізація включає відкриття консультаційних центів в обласних центрах. Розглянемо докладніше перелік послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП):

  • державна реєстрація права власності на нерухоме майно;
  • видача витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно;
  • реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт;
  • реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт;
  • реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації;
  • видача документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Ознайомитися з повним переліком послуг тут – посилання на файл pdf.

Источник: https://tuexpert.com.ua/ua/gasi-ukraina-2016

Геокадастр. Перевірки «поза законом»

Здійснення Госгеокадастром перевірок земельної ділянки без прив’язки до конкретного власника або землекористувача є неможливим і порушує законодавство.

В основах правового порядку, закріпленого статтею 19 Конституції України, закладений принцип, згідно з яким державні органи зобов’язані діяти лише на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Тим часом історія національної правової системи пам’ятає не один випадок правового колапсу, коли скасування будь-якого регуляторного нормативно-правового акта не супроводжувалася прийняттям нового.

Але при цьому навіть відсутність законодавчого регулювання, як однієї зі складових основ діяльності держорганів, не зупиняло їх – вони продовжували діяти фактично поза правовим полем.

Один з яскравих, але далеко не одиничних прикладів, – ситуація з Податковою міліцією.

  • Колапс правового регулювання
  • У 2017 році проблеми з’явилися в сфері контролю за використанням та охороною земель, а точніше – в питанні проведення перевірок Державною службою України з питань картографії, геодезії та кадастру (Госгеокадастр).
  • Справа в тому, що затверджений ще в 2013 році порядок проведення перевірок в даній сфері був скасований розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 169-р як не відповідний законодавству, а новий прийнятий не був.
  • Але Госгеокадастр за відсутності профільного порядку продовжує проводити перевірки, керуючись лише нормами, які встановлюють повноваження його інспекторів на проведення контрольних заходів, а окремі його представники ігнорують будь-яке нормативне регулювання порядку їх проведення, від чого страждають перш за все землекористувачі і власники земельних ділянок.
  • Виборче правозастосування

До того ж правозастосування при проведенні перевірок деякими співробітниками Госгеокадастра має вибірковий характер. Так, Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Земельним кодексом України встановлено повноваження інспекторів Госгеокадастра на проведення перевірок шляхом обстеження земельних ділянок тільки в установленому законом порядку.

Зважаючи на відсутність спеціальних норм, що регулюють порядок проведення перевірок в певній сфері, до даних правовідносин повинні застосовуватися загальні норми.

До таких норм відноситься Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон про держконтроль), яким встановлено загальний порядок здійснення заходів державного контролю.

Більш того, саме в зв’язку з невідповідністю до вищезгаданого закону і був скасований старий порядок проведення перевірок.

Разом з тим, часто, органи Госгеокадастру наполягають на відсутності врегульованого законом порядку. Це надає їх інспекторам, що не обмежені будь-якими регламентами, широкий спектр можливостей і практично необмежене місце для «маневру» в ході проведення перевірок.

В результаті землекористувачі дізнаються про проведені перевірки і виявлених порушеннях лише post factum. Відповідно, вони не можуть взяти участь у контрольних заходах, надати свої пояснення та заперечення в ході перевірки і своєчасно звернутися за правовою допомогою.

See also:  Первый зам шефа нацполиции вадим троян: только за последнее время за тяжкие и особо тяжкие преступления арестовано 633 человека, вышедших по закону савченко

Перевірка: від об’єкта до суб’єкта

У спробах обґрунтувати і легітимізувати такі дії представники Госгеокадастра виробили ряд методів та правових позицій, які до недавнього часу дозволяли їм успішно відстоювати свою точку зору в судах. Так, маніпуляції починаються ще на стадії ініціювання перевірки, підставами для проведення якої вказуються листи прокуратури або органів досудового розслідування.

  1. В таких листах йдеться, як правило, про наявність ознак порушень норм земельного законодавства на конкретній земельній ділянці і необхідності вжити відповідні контрольні заходи.
  2. При цьому, проведення перевірок позиціонується як результат розгляду звернень юридичних осіб, а не держорганів, що не завжди відповідає дійсності, але дозволяє посилатися на статтю 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
  3. Щоб вивести свою діяльність за рамки Закону про держконтроль, який встановлює порядок здійснення контролю в сфері господарської діяльності, призначається проведення перевірок не стосовно суб’єкта – землекористувача або власника земельної ділянки, а по відношенню до об’єкта – конкретної земельної ділянки.

Так, в наказі про проведення перевірки вказується кадастровий номер земельної ділянки, а не юридичної особи, що, на думку представників Госгеокадастра, виключає поширення сфери дії вищевказаного закону на подібні перевірки, так як перевіряється не господарська діяльність, а земельну ділянку. Але складені за результатами перевірок приписи і постанови (з усіма наслідками, що випливають) стосуються вже конкретного землекористувача.

Хто має рацію

Глибина проблематики ситуації, що склалася для землекористувачів полягає ще й в тому, що адміністративні суди, в тому числі і на рівні апеляційних інстанцій, повсюдно погоджувалися з позицією Госгеокадастра і не вбачали порушень в його діях. А в ситуації, коли весь первинний матеріал, пов’язаний з предметом спору, формується в односторонньому порядку, результат судової тяжби практично завжди заздалегідь визначений.

На щастя, з початку 2018 року чаша терезів правосуддя почала схилятися на користь «пригноблених». На рубежі 2017-2018 років, не встоявши під натиском скарг, що надходять, свою позицію нарешті висловила Державна регуляторна служба України.

Вона визнала наявність проблеми масових порушень порядку проведення перевірок Госгеокадастром і вказала на поширення дії Закону про держконтроль на його діяльність.

На цьому регулятор, мабуть, вважав свою місію виконаною і відійшов в сторону, не роблячи ніяких дієвих заходів для вирішення проблеми.

  • У площині судових тяжб ситуація довгий час залишалася невизначеною, оскільки багато суперечки загрузли на стадії касаційного оскарження. Тільки 10 липня 2018 року Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду вніс ясність в це питання постановою по справі № 818/1511/17, в якому фактично вказав наступне:
  • – на перевірки Госгеокадастра поширюється дія Закону про держконтроль. Його статті 4 і 5 містять вичерпний перелік підстав для проведення перевірок, який заважає використанню як держорганів, так і юридичних осіб в цілому;
  • – здійснення перевірок об’єкта – земельної ділянки без прив’язки до конкретного суб’єкта-землекористувачу неможливо і є порушенням.
  • Цінність даного рішення полягає в тому, що, виходячи з положень частини 5 статті 242, та статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України, в подальшому суди повинні будуть враховувати викладені в цій постанові висновки при виборі і застосуванні норм права, а відступити від них зможуть тільки шляхом передачі справи на розгляд відповідної палати касаційного суду.

Таким чином, на даному етапі це рішення можна вважати точкою в правовій дискусії між Госгеокадастром і землекористувачами, яка закінчилася перемогою останніх. Та чи остаточно? Покаже час.

ЄНА Станіслав – адвокат VB PARTNERS.

Источник: https://vbpartners.ua/uk/geokadastr-perevirki-poza-zakonom/

Перевірки Держпраці поза законом – BOOKKEEPER УКРАЇНСЬКА ОНЛАЙН БУХГАЛТЕРІЯ

14 травня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення у судовій справі №826/8917/17, якою скасував Постанову КМУ від 29.04.2017 №295 «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».

Підставою для скасування Постанови, є відсутність спеціального закону, який би передбачав повноваження органів Держпраці на проведення таких інспектувань, а також перелік причин для їх проведення.

Тому разом зі скасуванням Постанови №295, перевірки у сфері праці та застосування штрафів за статтею 265 КЗпП, здійснюватись не можуть.

Перевірки підприємств, які в 2018 році були внесені до плану-графіку перевірок Держпраці на 2019 рік, а також позапланові заходи, які проводяться за такими критеріями як: дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці, зайнятості населення, працевлаштування інвалідів та гірничого нагляду, здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877. Отже, ці перевірки проводитимуться без змін. У вже затверджених план-графіках можуть бути внесені зміни лише у випадках зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Контрольні повноваження інспекторів місцевих органів визначені ч. 3 ст. 34 Закону №280/97-ВР і вони стосуються виключно сфери зайнятості населення. Тому з 14 травня органи місцевого самоврядування обмежуються лише перевірками у сфері зайнятості.

Перевірки дотримання вимог законодавства по оформленню трудових договорів, а також зарплати в конвертах належать до повноважень органів фіскальних служб. Всі фактичні перевірки, які передбачені ст. 80 ПКУ і стосуються сфери праці, проводяться органами ДФС без жодних змін.

Скасування Постанови передбачає право суб’єкта господарювання відмовитись від проведення комплексного заходу, якщо в ньому приймають участь органи Держпраці. За умови письмового звернення до Державної регуляторної служби України, така відмова не викличе жодних негативних наслідків.

Також відповідно до ст. 10 Закону №877, керівники підприємств можуть не допустити посадових осіб органів Держпраці до проведення перевірок у таких випадках:

  • Посадова особа органу контролю не надала копії документів, передбачених Законом №877, або надані документи не відповідають його вимогам.
  • Суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу за 10 днів до його початку.
  • Органом контролю не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному сайті уніфікована форма акта з переліком питань до перевірки. Наразі Наказ Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1388, яким затверджено уніфіковану форму акта у сфері законодавства про працю, зайнятості населення та працевлаштування інвалідів, не посилається на жоден інший нормативний документ, крім вже скасованої Постанови №295. І це однозначно говорить про те, що Наказ №1388 припинив свою дію і не може бути застосований.
See also:  Закон о криптовалюте: bitcoin в украине обложат налогом, а владельцев идентифицируют

Ще більше корисної інформації ви знайдете в матеріалах в нашому блозі!

Реєструйтесь в онлайн бухгалтерії БукКіпер та ведіть облік діяльності без помилок!

Источник: https://bookkeeper.kiev.ua/perevirki-derzhpratsi-poza-zakonom/

Виконавчі написи поза законом » ANTIRAID

Відповідно до норм чинного законодавства кредитор (стягувач) може задовольнити свої вимоги та стягнути з боржника заборгованість в позасудовому порядку, а саме, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на борговому документі та пред’явлення його до виконання. Цей спосіб є дієвим для кредитора (стягувача), оскільки, так кредитор уникає довготривалих судових процесів.

Однак, в практиці АО «Кравець і партнери», останнім часом, найчастіше, при звернені клієнта, зштовхуємося з ситуацією коли кредитори, а саме банки та фінансові компанії, фізичні особи що придбали борги звертаються до нотаріусів, які вчиняють виконавчі написи грубо порушуючи при цьому вимоги законодавства України.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (надалі — Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі – «Порядок»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

  • Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі – «Перелік»).
  • Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
  • — якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

— за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі – Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями.

Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

  1. Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
  2. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
  3. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
  4. Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
  5. Однак, не зважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені та не забезпечені іпотекою.
  6. Разом з цим, це не єдине порушення, які вчиняють нотаріуси при вчиненні виконавчих написів.
  7. Ще одним грубим порушенням з боку нотаріуса є вчинення виконавчого напису на борговому документі без дотримання вимог Закону щодо наявності безспірної заборгованості, а також з пропуском строків звернення.
  8. Нерідко банком чи фінансовою компанією надаються нотаріусу документи, з яких неможливо встановити наявність безспірної заборгованості, оскільки, такі документи не відображають інформацію щодо здійснення боржником останньої оплати по кредиту, не вбачається яким саме чином нараховувались відсотки за користування кредитними коштами та не можливо встановити дійсний розмір заборгованості.
  9. Тобто, фактично нотаріус з таких документів не може встановити чи дійсно боржником допущено прострочення платежів та чи дотримано кредитором (стягувачем) строки звернення за вчиненням виконавчого напису.
See also:  Как узаконить дом-самострой без права на землю в украине

При цьому, слід зазначити, що нотаріус який дотримується вимог Закону та Порядку у разі якщо йому необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Однак, нотаріус не зважаючи на вимоги Закону та Порядку, яких він має неухильно дотримуватися при вчиненні виконавчого напису, за відсутності достовірної та повної інформації щодо заборгованості боржника, все ж таки вчиняє виконавчий напис який в подальшому стає предметом судового розгляду.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).

Також, як показує досвід АО «Кравець і партнери» з приводу оскарження незаконно вчинених виконавчих написів нотаріусів, за вчиненням виконавчих написів звертаються більше фінансові компанії , аніж первісний кредитор – банк.

Така ситуація виникає через те, що нерідко банки пропустивши строк на звернення з вимогою до боржника відступають право вимоги на користь фінансових компаній, які в свою чергу і звертаються до нотаріусів, а ті вчиняють виконавчі написи «не звертаючи увагу» на пропущення кредитором строків звернення за вчиненням виконавчого напису .

Щодо строків звернення кредитора (стягувача) до нотаріуса для вчинення виконавчого напишу на борговому документі (ст. 88 Закону) цікавою є позиція Великої Палати Верховного Суду.

Як визначено в Законі нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги до боржника минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року.

У своїй постанові від 2 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зробила висновок, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов’язаний із позовною давністю, встановленою Цивільним кодексом України. Таким чином, загальний строк для такого звернення становить три роки незалежно від суб’єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Однак, з таким рішенням Великої Палати Верховного Суду важко погодитися, оскільки, нотаріус перш за все керується в своїй діяльності Законом України «Про нотаріат», отже, оцінка його діяльності та законності його дій буде ґрунтуватись на Законі, а не на підставі постанови ВП ВС чи думці окремих суддів які плутають дотримання вимог Закону з власним бажанням його спотворити.

Цікавим є те, що з одного боку на сьогоднішній день є чинна редакція ст. 88 Закону в якій визначено, що строк на звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису у відносинах між підприємствами, установами та організаціями становить не більше одного року з моменту виникнення вимоги до боржника.

  • Однак, з іншого боку є позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18), що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов’язаний із позовною давністю, а отже, становить три роки незалежно від суб’єктного складу сторін.
  • Разом з цим, на розгляді Конституційного Суду України перебуває конституційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат», який має прийняти остаточне рішення з даного питання.
  • Підводячи підсумок, акцентуємо увагу на тому, що вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, при наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.
  • Порушення нотаріусом вказаних вимог є підставою визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку.
  • Варто пам’ятати, що заміна в Конституції України Верховенства закону на Верховенства права не дає права не дотримуватися прямих норм існуючого Закону.
  • Адвокат АО Кравець і партнери
  • Катерина Валенко
  • Адвокат АО Кравець і партнери
  • Ростислав Кравець для Юридичної газети

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.Выбирайте, что вам удобнее:

– Телеграм t.me/antiraid

Источник: https://antiraid.com.ua/articles/vikonavchi-napisi-poza-zakonom/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*