Президент підписав закон про електронні довірчі послуги

  • Президент Петр Порошенко 6 ноября 2017 года подписал  ]]>Закон України «Про електронні довірчі послуги»]]> (документ № 2155-VIII) , о чем ]]>сообщили]]> в пресс-службе. 
  • Президент підписав закон Про електронні довірчі послуги
  • Согласно новому Закону в Украине будут введены:
  • электронные доверительные услуги, куда будут входить:
    • ЭЦП
    • электронная печать
    • электронная отметка времени
    • регистрируемая электронная доставка
    • сертификат для интернет – сайтов
  • электронная индентификация

Основная цель документа – реформирование  национальной нормативной базы в сфере электронной цифровой подписи путем имплементации законодательства Европейского Союза, развитие единого пространства доверия на основе системы электронных доверительных услуг.

Принятый 5.10.2017 года Верхной Радой Украины, Закон вступит в силу через год через опубликования (а опубликован Закон 7 ноября 2017 года в “Голосі України”), кроме статьи 10, которая вступает в силу сразу после опубликования.

  1. Стаття 10. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства
  2. 1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, належить:
  3. участь у розробленні норм, стандартів у сфері електронної ідентифікації;
  4. встановлення вимог до засобів електронної ідентифікації, рівнів довіри до засобів електронної ідентифікації для їх використання у сфері електронного урядування;
  5. здійснення інших повноважень у сфері електронної ідентифікації, визначених законом.

Закон № 2155-VIII отменит следующий Закон Украины  «Об электронной цифровой подписи», который потеряет силу.

Рассмотрим подробнее, что будет входить в состав электронных доверительных услуг:

  • работа с усовершенствованной электронной цифровой подписью или печатью: создание, проверка, подтверждение
  • создание, подтверждение действвия и проверка сертификатов электронной цифровой подписи или печати
  • работа с сертификатами для аутентификации веб-сайтов: формирование, подтверждение срока действия, проверка;
  • электронная доставка (регистрируемая)
  • хранение усовершенствованных ЭЦП, электронных печатей, отметок времени и сертификатов, которые связаны с описанными выше услугами
  • Каждая описанная услуга, что входит в состав электронных доверительных услуг (ЭДУ), может быть получена как отдельно, так и вместе с другими услугами.
  • Стоит отметить, что новый закон в целом, интегрирует в себе все предыдущие достижения в сфере применения ЭЦП.
  • В частности, действующие сертификаты будут действовать еще два года с момента вступления в силу закона, которое, в свою очередь, состоится только через год с даты обнародования.

Так же легитимными останутся все АЦСК, которые теперь автоматически станут квалифицированными поставщиками электронных услуг.

  Кроме того, этот год до вступления в силу Закона «Об электронных доверительных услугах» понадобится для принятия целого ряда ведомственных подзаконных актов.

Практические аспекты реализации закона должны дополнительно проработать Кабмин, НБУ и другие государственные институции.

  1. Закон должен облегчить трансграничное использование онлайн услуг, а также создать условия обеспечивающие безопасную электронную аутентификацию и идентификацию, а также обоюдное признание важных компонентов трансграничных цифровых услуг (например ЭЦП, электронные услуги и документы, электронную идентификацию), а также определить главные принципы регулирования государством сферы электронной идентификации и доверительных услуг.
  2. Также в документе прописана административная услуга по включению физлиц-предпринимателей и юрлиц, которые хотят оказывать ЭДУ в специальный доверительный список и прописано как вести такой список. 
  3. Также в Законе определена процедура описывающая независимую оценку соответствия лиц для ЭДУ; а также насколько возможно этим лицам использовать национальные и международные стандарты в совей деятельности.

К новациям закона относится, прежде всего, значительно упрощена процедура получения статуса «поставщика электронных доверительных услуг».

Скажем, если действующая практика предусматривает, что с сертификатами ЭЦП оперируют только ЦСК и АЦСК, то в обновленной модели предоставителем услуг может стать практически любое юридическое лицо.

Например, банковское учреждение (что важно для дальнейшего развития Bank ID), оператор сотовой связи (что будет способствовать полноценному внедрению технологии мобильной идентификации Mobile ID) и тому подобное.

Новый закон вводит понятие «средство электронной идентификации – носитель информации, который содержит идентификационные данные лица и используется для аутентификации лица предоставления и/или получения электронных услуг».

При этом не предусмотрено ограничений относительно вида или типа такого носителя, а вмешательство государственных органов в процесс разработки программно-технических комплексов, средств электронной подписи и средства криптографической защиты информации будет ограниченным.

Это должно способствовать развитию конкуренции на украинском рынке криптографии.

Другое ощутимое нововведение – впервые регламентирована законом услуга регистрируемой электронной доставки. Теперь документы в электронной форме могут передаваться между участниками гражданских правоотношений с полным сохранением юридической силы и доказательности в суде.

Такая норма является серьезным шагом к полноценной электронного взаимодействия частных лиц и субъектов хозяйствования как между собой, так и с органами власти, а также позволит значительно уменьшить расходы (в том числе, бюджетные) на организацию документооборота и хранения документов.

Но одним из важнейших положений нового закона является взаимное признание украинских и иностранных сертификатов открытых ключей и электронных подписей.

Это будет означать распространение ЭЦП в трансграничном взаимодействии, при этом национальные решения будут хотя и полностью совместимыми с европейскими стандартами, но технологически нейтральными.

Таким образом реализуется принцип недискриминации украинских разработок как внутри Украины, так и на международном рынке.

Источники: news.dtkt.ua, idev-hub.com

Коментар щодо електронних довірчих послуг

Президент підписав закон Про електронні довірчі послуги

Сьогодні, 06 листопада 2017 року, Президент України підписав Закон України «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон). Цей закон у більшій своїй частині дублює Регламент ЄС № 910/2014. Прийняття Закону головним чином і обумовлене обов’язком України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу. Тобто наша держава приєднується до простору єдиного застосування стандартів eIDAS у сфері електронних трансакцій.

Електронні довірчі послуги є новим поняттям для українського законодавства, проте не явищем. Відсутність вичерпного переліку послуг електронного цифрового підпису у Законі України «Про електронний цифровий підпис» надавала можливість надання електронних довірчих послуг і до прийняття Закону.

  • Електронними довірчими послугами, зокрема, є:
  • – електронний підпис (використовується для ідентифікації особи підписанта);
  • – електронна печатка (використовується для визначення походження та перевірки цілісності електронних даних, до яких прикріплюється);
  • – електронна позначка часу (використовується для проставлення відмітки часу на електронних даних);
  • – реєстрована електронна доставка (використовується для передачі електронних даних);
  • – сертифікат автентифікації веб-сайту (використовується для підтвердження зв’язку веб-сайту з особою, якій видано сертифікат).

Разом з тим існує три рівні довіри до електронних довірчих послуг: низький, середній та високий.

Електронний підпис чи печатки всіх рівнів не можуть бути визнаними недійсними та позбавленими можливості розглядатись як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд, але лише кваліфікований електронний підпис має однакову юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. У зв’язку з цим особлива увага приділяється регулюванню діяльності саме кваліфікованих постачальників електронних довірчих послуг.

See also:  Закон о возобновлении кредитования - ловушка для заёмщика?!

Що ж до державного регулювання, то широкі повноваження у сфері електронних довірчих послуг надаються Кабінету Міністрів України.

Вищий виконавчий орган встановлює обов’язкові вимоги до електронних довірчих послуг, а також порядок перевірки їх дотримання, порядок проведення процедури оцінки відповідності у сфері електронних довірчих послуг, вимоги до Довірчого списку.

Це виглядає недоречно, оскільки Кабінет Міністрів України повинен координувати діяльність органів виконавчої влади, а не консолідувати механізми державного впливу у своєму апараті.

Також використання будь-яких електронних довірчих послуг не змінює порядку вчинення правочинів, встановленого законом, та здійснення деяких нотаріальних дій також стає можливим в електронній формі із використанням кваліфікованого електронного підпису, що є безсумнівним кроком вперед.

Із негативного хочеться відмітити недостатність уваги до розкриття суті окремих видів електронних довірчих послуг (наприклад, сертифіката автентифікації веб-сайту) та їхнього призначення, що дуже негативно вплине на правозастосовну практику. Судді та держслужбовці не зможуть правильно використати норми Закону без коректного розуміння явища.

Отже, Закон містить положення, що були необхідні для України у реформуванні сфери електронних трансакцій з метою їх популяризації з одночасним балансом між надійністю та простотою доступу до них. Частково Закон впорався із зазначеним завданням, але у майбутньому на підзаконному рівні ми можемо отримати більш цілісне і досконале регулювання постачання електронних довірчих послуг.

Голод Александр

Президент підписав закон «Про електронні довірчі послуги»

06 листопада 2017 | 13:51

Президент підписав закон Про електронні довірчі послуги

Про це повідомляють на офіційному сайті Глави держави.

Петро Порошенко підписав Закон України «Про електронні довірчі послуги». Документ спрямований на реформування національної нормативної бази у сфері електронного цифрового підпису шляхом імплементації законодавства Європейського Союзу, розбудову єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг.

  • У законі також визначено умови визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками, що забезпечить активний розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію нашої держави у світовий електронний інформаційний простір.
  • Закон визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у цій сфері, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
  • Таким чином врегульовуються відносини у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.
  • Зокрема, запроваджуються такі механізми, як електронна ідентифікація, електронний підпис, електронна печатка, електронна позначка часу, реєстрована електронна доставка, інтероперабельність тощо.
  • Крім того, закон полегшує транскордонне використання онлайн-послуг, створює умови для безпечної електронної ідентифікації і автентифікації, а також взаємного визнання ключових компонентів транскордонних цифрових послуг, таких як електронна ідентифікація, електронні підписи, електронні документи та послуги, визначає основні принципи державного регулювання у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Документом також запроваджується адміністративна послуга щодо включення юридичних та фізичних осіб- підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги (ЕДП), до Довірчого списку, а також встановлюється порядок ведення такого списку. Крім того, визначається процедура незалежної оцінки відповідності для ЕДП та також можливість використання зазначеними особами у своїй діяльності як національних, так і міжнародних стандартів.

Закон № 2155-VIII, ухвалений Верховною Радою 5 жовтня 2017 року, набирає чинності за рік з дня його опублікування, крім статті 10, яка набирає чинності з дня опублікування цього закону.

Президент підписав Закон «Про електронні довірчі послуги»

Президент підписав закон Про електронні довірчі послуги

  Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про електронні довірчі послуги». Документ спрямований на реформування національної нормативної бази у сфері електронного цифрового підпису шляхом імплементації законодавства Європейського Союзу, розбудову єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг.

  • У Законі також визначені умови визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками, що забезпечить активний розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію нашої держави у світовий електронний інформаційний простір.
  • Закон визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у цій сфері, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
  • Таким чином, врегульовуються відносини у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.
  • Зокрема, запроваджуються такі механізми, як електронна ідентифікація, електронний підпис, електронна печатка, електронна позначка часу, реєстрована електронна доставка, інтероперабельність тощо.
  • Крім того, Закон полегшує транскордонне використання онлайн-послуг, створює умови для безпечної електронної ідентифікації і автентифікації, а також взаємного визнання ключових компонентів транскордонних цифрових послуг, таких як електронна ідентифікація, електронні підписи, електронні документи та послуги, визначає основні принципи державного регулювання у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Документом також запроваджується адміністративна послуга щодо включення юридичних та фізичних осіб – підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги (ЕДП), до Довірчого списку, а також встановлюється порядок ведення такого списку. Крім того, визначається процедура незалежної оцінки відповідності для ЕДП та також можливість використання зазначеними особами у своїй діяльності як національних, так і міжнародних стандартів.

Закон № 2155-VIII, ухвалений Верховною Радою 5 жовтня 2017 року, набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім статті 10, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

Прес-служба Президента України. 

Електронні підписи та новий закон

Паперовий документ із підписом і печаткою є традиційним способом підтвердження юридичних фактів. Практики створення паперових документів та їх обміну розвивалися сторіччями і стали частиною сучасної культури ділового обороту.

Однак з розвитком технології та суспільства ця культура суттєво змінюється, і швидкість змін така, що акти нормативного регулювання часто не те, що не встигають, а й стають неактуальними вже в процесі підготовки.

Можна сказати, що ця доля спіткала й Директиву ЄС про електронні підписи 1999 року.

Вона дала змогу країнам-учасницям розробляти свої власні політики електронного документообігу і це призвело до того, що інфраструктури країн, у частині вимог до ідентифікації та верифікації, виявилися несумісними одна з одною і, відповідно, малопридатними до умов єдиного ринку.

Необхідно, однак, віддати Директиві її належне: вона фактично легітимізувала навіть ті способи електронного ділового обміну, за яких цілісність обмінюваних даних чи ідентифікація його учасників не захищені просунутими технічними засобами.

See also:  Незаконные задержания: есть ли выход?

Простіше кажучи, суд може вважати дійсним навіть договір, укладений шляхом обміну простими електронними повідомленнями, не кажучи вже про клік-договори (натискання на віртуальну кнопку “згоден” або “підтверджую”) або договори, укладені за допомогою скан-копій.

Гармонізуючи своє законодавство з європейським, у 2003 році Україна прийняла Закон “Про електронний цифровий підпис” (далі – Закон про ЕЦП), який вніс у наше правове поле поняття електронного підпису та електронного цифрового підпису. Схожим з ЄС чином електронний підпис, навіть не захищений криптографічно, став набирати популярності в українському діловому обороті й одержувати все більше адміністративне прийняття.

У 2016 році європейську Директиву було скасовано, а на заміну їй прийшов eIDAS – Регламент ЄС 2014 року про електронну ідентифікацію, верифікацію та довірчі послуги*. Україна робить аналогічну рокіровку: Закон про ЕЦП втратить чинність 7 листопада 2018 року, а набере чинності Закон “Про електронні довірчі послуги” (далі – Закон про ЕДП).

* Regulation (EU) No 910/2014 of the European Parliament and of the Council of 23 July 2014 on electronic identification and trust services for electronic transactions in the internal market

Очевидним чином, у Законі про ЕДП багато взято за основу з eIDAS, низка положень є прямим перекладом. Юристам слід мати на увазі факт цієї аналогії, оскільки цілком ймовірно, що не тільки закон, а і його тлумачення із правозастосуванням ітимуть за європейською практикою.

Що ж до цієї статті, то далі вона присвячена змісту та практичному значенню Закону про ЕДП в Україні, без відсилань до європейської законотворчості. Розглянемо деякі з основних елементів Закону про ЕДП і почнемо з електронного підпису.

  • Закон описує електронний підпис, удосконалений електронний підпис і кваліфікований електронний підпис.
  • У найпростішому вигляді електронний підпис – це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно пов'язуються з ними і використовуються ним як підпис.
  • Удосконалений електронний підпис (УЕП) – це електронний підпис, який відповідає таким додатковим критеріям:
  • – він зроблений шляхом криптографічного перетворення даних, з якими пов'язаний, за допомогою спеціального обладнання або програмного забезпечення;
  • – при цьому застосовувався особистий ключ, який однозначно пов'язаний з підписувачем і дає змогу його електронної ідентифікації;
  • – якщо відбувається втручання в цілісність даних, скріплених таким підписом, таке втручання стає таким, що його можна виявити.
  • Кваліфікований електронний підпис (КЕП) – це такий підпис, що відповідає всім критеріям для УЕП і, додатково, таким критеріям:
  • – обладнання та/або програмне забезпечення, якими він здійснюється, підлягають додатковим вимогам (на сьогодні законодавство не уточнює, яким саме);
  • – він базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Тут слід приділити увагу термінам “особистий ключ” і “сертифікат”. Криптографічний захист електронних підписів заснований, як правило, на шифруванні, яке передбачає використання пари “відкритий ключ – особистий ключ”.

Відкритий ключ доступний для кореспондентів і для підписувача, а особистий ключ має перебувати тільки в підписувача (ця асиметрія між ключами, до речі, і лежить в основі терміна “асиметричне криптографічне перетворення”, що зустрічається в Законі).

При цьому пара цих ключів створюється таким чином, що присвоїти документу електронний підпис можна тільки за допомогою особистого ключа, але перевірити підпис можна за допомогою відкритого ключа, що відповідає особистому ключу.

Кореспондент, отримавши документ з удосконаленим електронним підписом, може, у загальному випадку, покладатися на те, що це присвоєння було зроблено власником особистого ключа. Крім того, під час створення підпису відбувається співвіднесення даних про документ і даних, що містяться в самому підписі, таким чином, що якщо після підписання змінити в документі що-небудь, то він перестане відповідати підпису й кореспондент має змогу це виявити.

Однак використання пари ключів само собою не вирішує питання ідентифікації підписувача. Адже хоча кореспондент бачить, що документу присвоєно конкретний підпис, він не завжди може бути впевнений у тому, що особистий ключ не було перехоплено або навіть що відкритий ключ із самого початку не було створено зловмисником з метою видачі себе за підписувача.

Щоб мінімізувати цей ризик, у схему вводиться ще один елемент: третя сторона, яка перевіряє особу підписувача й, упевнившись, що дані відкритого ключа відповідають особистим даним підписувача, видає сертифікат – спеціальний набір даних, асоційований із відкритим ключем, що засвідчується.

Тепер кореспондент, одержавши підписаний документ, який пов'язаний не тільки з відкритим ключем, а і з сертифікатом, може покладатися й на те, що особа, яка застосувала електронний підпис, є тим, чий це підпис.

При цьому якщо згадана третя сторона – засвідчувач внесена до спеціального Довірчого списку, то сертифікат, що видається нею, є кваліфікованим сертифікатом, і сама вона має статус кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Слід звернути увагу, що Закон спеціально наголошує на ідентифікації – її проведення обов'язкове, якщо відповідна послуга є кваліфікованою.

Таким чином, більш наочно, ніж за допомогою формальних визначень, хоча і більш спрощено, класи електронних підписів можна описати таким чином. Електронний підпис – це будь-яка електронна форма даних, що використовується підписувачем як підпис, не обов'язково захищений.

Приклад такого підпису – скан-зображення власноручного підпису, яке прикладається до текстового файла й конвертується, скажімо, у формат pdf.

Удосконалений електронний підпис – це підпис, сформований з використанням засобів криптографії, але при цьому не обов'язково з використанням сертифіката, а якщо й з використанням, то не обов'язково, щоб сертифікат був кваліфікованим.

Прикладом існуючого протоколу, який, приблизно, можна вважати таким, що підпадає під критерій удосконаленого підпису, є рішення, засновані на стандарті OpenPGP. Кваліфікований електронний підпис – має бути заснований на криптографії, і відкритий ключ має бути підтверджений сертифікатом, і сам сертифікат повинен бути кваліфікованим. Сьогоднішнім близьким аналогом кваліфікованого підпису є, мабуть, реалізації цифрового електронного підпису на підставі чинного Закону про ЕЦП.

Крім електронного підпису, Закон запроваджує поняття й електронної печатки. Електронна печатка також може бути удосконаленою та кваліфікованою – критерії цих класів аналогічні відповідним критеріям класів підписів.

See also:  Законодатель-кухарка: пятый блин – и все еще комом

Відмінність полягає в тому, що електронним підписом може користуватися як юридична, так і фізична особа, а електронною печаткою – тільки юридична.

У функціональному ж змісті суттєвої різниці між електронним підписом і електронною печаткою немає.

Слід зробити застереження, що Закон передбачає встановлення вимог, яким повинні відповідати засоби електронної ідентифікації та засоби кваліфікованого підпису та печатки; установлення цих вимог доручено Кабміну.

При цьому Закон установлює принцип технологічної нейтральності – тобто невтручання держорганів у процес розробки обладнання та програм для криптографічного захисту, який не перешкоджатиме досягненню інтероперабельності між ними.

Хоча це формулювання не достатньо зрозуміле, йдучи за європейським досвідом, можна припустити, що йдеться про можливість розробників і надавачів послуг самим визначати, які схеми та рішення використовувати в межах установлених вимог, і з урахуванням принципу сумісності – наприклад, чи використовувати фізичні пристрої доступу чи хмарні сервіси, чи використовувати двофакторну або багатофакторну автентифікацію тощо.

Закон про ЕДП передбачає, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними й позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд чи не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису або печатки. З цієї точки зору, правовий статус простого електронного підпису залишається таким самим – відсутність кваліфікації не робить документ із таким підписом автоматично недійсним, але ступінь довіри до нього може бути низьким. Кваліфікований електронний підпис, навпаки, має презумпцію автентичності. (Ця презумпція однак ще не означає незаперечність; аналогічно, навіть автентичність ручного підпису може бути оскаржена). Удосконалений підпис займає середню позицію: його достовірність не презюмується, однак Закон присвоює схемам із таким підписом середній ступінь надійності.

Закон висуває спеціальні вимоги до кваліфікованих надавачів довірчих електронних послуг. Аби одержати цей статус, заявник (який може бути фізичною чи юридичною особою) має, крім інших організаційних і технічних заходів, здійснити атестацію своєї комплектної системи захисту інформації.

Статус кваліфікованого надавача послуг заявники одержують з дня внесення відповідного запису до Довірчого списку (ще не створено).

Слід зауважити, що акредитовані центри сертифікації ключів, створені за Законом про ЕЦП, отримують цей статус автоматично й мають бути внесені центральним засвідчувальним органом до Довірчого списку автоматично протягом року після набрання чинності Законом.

  1. Крім формування, перевірки та підтвердження дійсності кваліфікованих електронних підписів і печаток, їх сертифікатів та їх зберігання кваліфіковані надавачі можуть надавати такі послуги:
  2. – формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу;
  3. – реєстрована електронна доставка.

У цій статті не описуються юридичні аспекти практики та перспектив цих послуг в українському діловому обороті. Однак принципи ідентифікації, підтвердження сертифікатів і засвідчення підписами стосовно цих послуг багато в чому аналогічні до того, що описано раніше щодо електронних підписів та їх класів. Можливо, цим додатковим послугам буде присвячено окрему статтю.

ВИСНОВОК:

На перший погляд, Закон про ЕДП більше нагадує технічний норматив, ніж, власне, закон. Враховуючи, що попередній Закон про ЕЦП мав схожий характер і сприймався як щось нішеве, є спокуса не надавати цій реформі великого юридичного значення.

Однак на сьогодні резонанс як самого закону, так і теми електронної ідентифікації взагалі може бути іншим. На відміну від попереднього десятиліття, ідентифікація клієнтів і контрагентів стає суттєво більш важливим аспектом для багатьох видів діяльності.

По-перше, оскільки комерційна діяльність, у найширшому сенсі, стає усе більш інтернет-залежною, а бізнес-відносини – усе більш дистанційними.

По-друге, оскільки бізнеси зобов'язані ідентифікувати всіх, з ким мають справу з усе зростаючою ретельністю й з усе зростаючою відповідальністю за недотримання вимог щодо ідентифікації.

Таким чином, є ймовірність, що в осяжному майбутньому застосування технологій і практик, описаних у цій статті, стане необхідністю не лише для банків і бізнесів з посиленим ризик-менеджментом, а й для середніх і малих бізнесів. У цьому випадку розуміння того, як працює інфраструктура електронних підписів, може стати так само важливим, як і вміння користуватися ноутбуком – як для юристів, так і для їх клієнтів.

Роман Костенко, партнер ЮФ «Астерс»

Freeonlinetranslators News

КИЇВ. 6 листопада. УНН. Президент Петро Порошенко підписав Закон України “Про електронні довірчі послуги”, передає УНН з посиланням на прес-службу Глави держави.

Зазначається, що документ спрямований на реформування національної нормативної бази у сфері електронного цифрового підпису шляхом імплементації законодавства Європейського Союзу, розбудову єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг.

Крім того, у Законі також визначені умови визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками, що забезпечить активний розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію нашої держави у світовий електронний інформаційний простір.

“Закон визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у цій сфері, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації. Таким чином, врегульовуються відносини у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації”, – додали в прес-службі.

Зокрема, запроваджуються такі механізми, як електронна ідентифікація, електронний підпис, електронна печатка, електронна позначка часу, реєстрована електронна доставка, інтероперабельність тощо.

Крім того, Закон полегшує транскордонне використання онлайн-послуг, створює умови для безпечної електронної ідентифікації і автентифікації, а також взаємного визнання ключових компонентів транскордонних цифрових послуг, таких як електронна ідентифікація, електронні підписи, електронні документи та послуги, визначає основні принципи державного регулювання у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Документом також запроваджується адміністративна послуга щодо включення юридичних та фізичних осіб – підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги (ЕДП), до Довірчого списку, а також встановлюється порядок ведення такого списку. Крім того, визначається процедура незалежної оцінки відповідності для ЕДП та також можливість використання зазначеними особами у своїй діяльності як національних, так і міжнародних стандартів.

  • Закон № 2155-VIII, ухвалений Верховною Радою 5 жовтня 2017 року, набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім статті 10, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
  • Нагадаємо, 5 жовтня Верховна Рада ухвалила відповідний урядовий закон “Про електронні довірчі послуги” 240 голосами.
  • Джерело

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*