Президент підписав закон про кримінальні проступки, який набирає чинності 1 січня 2020 р.

Президент підписав закон про кримінальні проступки, який набирає чинності 1 січня 2020 р.

Президент Петро Порошенко 19 квітня підписав Закон № 7279-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів відносно спрощення досудового розслідування окремих категорій карних правопорушень”, згідно з яким кримінальні правопорушення поділятимуться на кримінальні проступки та злочини. Злочини, у свою чергу, також поділятимуться на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Закон визначає кримінальний проступок як діяння, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 тис. гривень, або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Змінами до Закону планується звільняти від кримінальної відповідальності осіб, які вперше вчинили кримінальний проступок чи необережний злочин незначної тяжкості, окрім корупційних кримінальних правопорушень. За це правопорушник має покаятися, сприяти розкриттю злочину і повністю відшкодувати завдані збитки.

До кримінальних проступків тепер належать некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту, хуліганство і т.п.

Окрім того особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання визнаються такими, що не мають судимості.

Також законопроект вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння у Кримінальний кодекс, зробивши її кримінальним проступком (покарання – штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; при повторному порушенні – до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).

Проводитимуть розслідування кримінальних проступків посадові особи підрозділу органу дізнання Нацполиции. Розслідування проводитиметься у формі дізнання не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру або затримання, або в інших випадках у строк до одного місяця.

Згідно з законопроектом, прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного – протягом 24 годин) або закрити кримінальне провадження, або повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання призначити судовий розгляд.

Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Закон набирає чинності 1 січня 2020 року.

Нагадаємо, прийнятий Верховною Радою законопроект, яким посилюється відповідальність за водіння в стані алкогольного і наркотичного сп’яніння, має багато “підводних каменів”.

Закони, які вступили в дію з 1 січня 2020 року в Україні

  • Кінець депутатської недоторканності
  • Верховна Рада внесла зміни до статті 80 Конституції, позбавивши з 2020 року народних депутатів недоторканності.
  • З Основного закону виключено положення, згідно з яким народні депутати не могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без згоди Верховної Ради.

Недоторканність народних депутатів була встановлена для того, щоб виключити тиск допомогою правоохоронних органів на парламентаріїв і прийняті ними рішення і таким чином забезпечити для депутатів максимальну незалежність.

Однак дуже скоро в суспільстві були сформовані подання про те, що депутатська недоторканність служить лише механізмом відходу від відповідальності для злочинців і корупціонерів.

Вибори по-новому

Набирає чинності новий Виборчий кодекс.

Мажоритарка, якій створили репутацію одного з найбільш корупційних політичних механізмів, скасовується. Вибори народних депутатів проводитимуться на основі пропорційної системи з так званими відкритими списками. Потрібно буде вибрати партію з кількох десятків партій, а потім ще кандидата від обраної партії зі списку кандидатів.

Тепер прохідна межа буде складати 3% а не 5 як було.

Закон розрахований на тих, хто здатний оцінити нюанси. А для виборця, участь якого в політичному житті країни обмежується лише появою на виборчій дільниці раз на кілька років, розуміння сутності процесу зникає чи не повністю. Споживач політичних та адміністративних послуг тяжіє до простоти, і не факт, що прагне до глибокого занурення в деталі.

  1. Депутатів змусять ходити на роботу
  2. Прийняті зміни в законодавстві, які дозволять вдарити гривнею по депутатам-прогульникам.
  3. Якщо депутат без поважних причин пропустить більше половини засідань Ради або профільного комітету, то йому не будуть видаватися кошти на виконання депутатських повноважень. 
  4. Отримати субсидії стане важче
  5. Один з нормативних актів, прийнятий, що називається, під ялинку, і, судячи за датою голосування-19 грудня, – в якості подарунка від Святого Миколая, – це закон “про верифікацію і моніторинг державних виплат”.

Активно користуватися законодавчою новацією громадяни зможуть з 1 січня. Закон є спробою вдосконалити правила перевірки громадян на отримання ними соціальної допомоги. У прийнятому законі прописані три етапи перевірок:

  • перший – коли людина тільки подає документи;
  • другий – в процесі отримання грошей, тобто будуть досліджувати правильність їх отримання;
  • третій – після отримання коштів. Йдеться про правильність використання виданих грошей (загальновідомі випадки, коли люди витрачали монетизовану субсидію не на оплату комунальних послуг, а на інші цілі).

Підвищення мінімальної зарплати

З 1 січня мінімальна заробітна плата зросла на 550 грн. і досягла рівня 4 723 грн.

Президент підписав закон про кримінальні проступки, який набирає чинності 1 січня 2020 р.

Відповідно зросли і податки!!!! Тож скільки реально будемо отримувати на руких – подивимось…

Також набули чинності нові нормативи прожиткового мінімуму:

  • діти до 6 років – 1779 грн.,
  • віком від 6 до 18 років-2218 грн.,
  • працездатні особи – 2102 грн.,
  • особи, які втратили працездатність – 1638 грн.
  • Протягом року обіцяють підвищення прожиткового мінімуму ще двічі: з 1 липня і з 1 грудня.
  • Передбачається, що середній прожитковий мінімум протягом року зросте з 2027 до 2189 грн.  
  • Штрафи для власників “євроблях”
  • З 1 січня 2020 року в Україні вводяться в дію штрафи для власників так званих “евроблях”.
  • за водіння машини на єврономерах — 8 500 грн;
  • повторне за рік водіння “евробляхи” — 17 000 грн. і заборона на водіння протягом року;
  • якщо затримав розмитнення на строк до 1 доби — 170 грн;
  • від 1 до 10 діб — 340 грн;
  • від 10 до 20 діб — 8 500 грн;
  • від 20 до 30 діб — 85 000 грн;
  • від 30 діб — 170 000 грн.

Паралельно з цим планується, що 14 січня, на першому засіданні в новому році, уряд має розглянути два законопроекти: про спрощення процедури розмитнення та відстрочення штрафів ще на 180 днів. Далі ці закони можуть бути прийняті парламентом.

 Премії за викриття корупціонерів

з 1 січня 2020 року набув чинності закон, згідно з яким викривачів корупціонерів заохочуватимуть преміями. На будь-якого чиновника, який розпоряджається бюджетними коштами, можна буде поскаржитися, а правоохоронці зобов’язані перевірити інформацію.

Премії будуть виплачуватися, тільки якщо розмір завданих збитків перевищить 10 млн.грн. і після відповідного рішення суду.

Розмір премії становитиме 10% обсягу завданих корупціонером збитків. Але премія не може перевищувати 3000 мінімальних зарплат, тобто в 2020 році-це не більше 14,169 млн грн.

Покарання для п’яних водіїв стане жорсткішим

Посилюються санкції проти водіїв за керування автомобілем у нетверезому стані.

За перше порушення передбачено штраф у розмірі від 17 тис. до 34 тис. грн та обов’язкове позбавлення права керувати автомобілем на строк до 3 років.

При повторному порушенні-до 51 тис. грн із забороною водити від 2 до 3 років.

Управління в стані сп’яніння юридично вважатиметься кримінальним проступком зі спрощеним досудовим розслідуванням. Підозрюваного можуть затримати на 72 години, якщо він чинить опір і намагається втекти. Затримання на 24 години передбачено, якщо в нетверезому стані людина може заподіяти шкоду собі або оточуючим.

Малі школи припинять фінансувати

З 1 січня 2020 року планують припинити фінансування шкіл (крім початкових) з кількістю учнів менше 40, а також фінансування освітнього процесу в 10-11-х класах, де менше 20 учнів.

Навчальне навантаження на вчителя має зрости з 18 до 20 годин (так звана Вчительська ставка). За розрахунками профспілки працівників освіти і науки України, нововведення призведуть до скорочення 44 тисяч педагогів.

Абонплата за газ

Споживачам газу доведеться платити, навіть якщо вони не витратили жодного кубометра: вводиться абонплата.

Розмір абонентської плати буде вважатися індивідуально. Для цього середньомісячне споживання газу в кубометрах помножать на базовий коефіцієнт. Наприклад, для сім’ї з плитою і колонкою, яка використовує 170 кубометрів газу на рік або 14-15 кубометрів на місяць, щомісячний платіж за доставку не перевищуватиме 16 грн.

See also:  Рішення судів: штраф за маски незаконний, а держава повинна забезпечити громадян масками!

За доставку пенсії доведеться заплатити

“Укрпошта” підніме ціни на свої послуги. За доставку пенсій та грошової допомоги листоноші тепер братимуть у селах 1,15% суми відповідної виплати,а селищах міського типу — 2,3% виплати.

За даними “Укрпошти”, більше 4 мільйонів українців користуються послугою з доставки пенсій.

Підвищать вартість доставки посилок

Змінюється вартість доставки дрібних пакетів за кордон. Для відправлення вагою до 250 грамів тариф зростає на 0,25 долара, а від 250 грамів до 2 кілограмів – на 0,5 долара.

Фінальний тариф до оплати без знижок складе:

  • на дрібні пакети вагою 0-250 грамів — від 6 до 6,3 доларів,
  • вагою 250-500 грамів – від 11,4 до 12 доларів.

Подорожчає телефонний зв’язок

Підвищує свої тарифи і “Укртелеком”. Для населення максимальна абонентська плата за дротяний телефон без погодинної оплати місцевих дзвінків, підключений по окремій лінії, збільшиться з 55,92 до 61,51 грн. Розмір максимальної абонплати за аналогічну послугу для підприємств, установ, організацій та фізосіб-підприємців зросте з 61 до 67,10 гривень.

З 1 лютого 2020-го ліквідують таксофони.

Палити стане дорожче

В Україні подорожчали сигарети. З 1 січня 2020 року за пачку доведеться заплатити на 20% більше. В середньому пачка сигарет тепер коштуватиме 45 гривень.

Підвищилися ціни і на стіки (в середньому до 63 гривень). Передбачається, що табаконагревающие пристрої типу IQOS і GLO також подорожчають, так як акциз на них з 1 січня становить 1213 гривень.

Підвищення акцизної ставки на тютюнові вироби в Україні пов’язано з вирівнюванням її до норм ЄС, де вона становить 90 євро за 1000 сигарет. За попередніми прогнозами експертів, до 2025 року ціна за одну пачку сигарет досягне 90 гривень, а різниця в ціні між звичайними сигаретами і стиками складе близько 150 гривень.

Стати пенсіонером буде важче

Для того щоб вийти на заслужений відпочинок в 60 років, потрібно буде мати мінімум 27 років страхового стажу. Іншим доведеться працювати довше.

  1. Так, якщо у людини від 17 до 27 років страхового стажу, то на пенсію він зможе вийти не раніше 63 років, а при стажі від 15 до 17 років — не раніше 65 років.
  2. За розрахунками Мінсоцполітики, такими темпами до 2028 року в Україні лише 45% 60-річних людей зможуть вийти на пенсію вчасно.
  3. З кожним роком вимога до обов’язкової тривалості трудового стажу буде збільшуватися.
  4. У 60 років зможуть вийти на пенсію ті, хто матимуть:
    • у 2020 році — від 27 років стажу;
    • в 2021 році — від 28 років стажу;
    • в 2022 році — від 29 років стажу;
    • 2023 році — від 30 років стажу;
    • 2024 році — від 31 року стажу; 
    • 2025 році — від 32 років стажу;
    • в 2026 році — від 33 років стажу;
    • 2027 році — від 34 років стажу;
    • в 2028 році — від 35 років стажу.
    • у 63 роки зможуть вийти на пенсію ті, хто матимуть:
    • у 2020 році — від 17 до 27 років стажу;
    • 2021 році — від 18 до 28 років стажу;
    • в 2022 році — від 19 до 29 років стажу;
    • в 2023 році — від 20 до 30 років стажу;
    • в 2024 році — від 21 до 31 року стажу;
    • в 2025 році — від 22 до 32 років стажу;
    • в 2026 році — від 23 до 33 років стажу;
    • в 2027 році — від 24 до 34 років стажу;
    • в 2028 році — від 25 до 35 років стажу.

Закон Про”особливий статус” Донбасу

Термін дії закону “про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, прийнятого ще в 2015 році, закінчувався 31 грудня 2019-го.

Парламентарії прийняли рішення продовжити його дію з 1 січня 2020-го. Цей закон варто віднести до розряду мертвих (за аналогією з мертвими мовами). Він як не діяв раніше, так і не буде діяти надалі. Але усвідомлення того, що він є, очевидно має становити деяку цінність.

Джерело: Lemberg-News.Info

З 1 січня 2020 року набирає чинності закон про кримінальні проступки

  • Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” (№7279-д), яким вводиться інститут кримінальних проступків, набере чинності з 1 січня 2020 року.
  • Про це інформує прес-служба МВС.
  • “Закон набирає чинності 1 січня 2020 року”, – йдеться в повідомленні.

За словами заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна, закон про кримінальні проступки дозволить розслідувати нетяжкі злочини за спрощеною процедурою, яка значно розвантажить слідчих.

Він уточнив, що після введення поняття «кримінального проступку» і спрощеної процедури його розслідування слідчі зможуть сконцентруватися на розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів.

Також закон вносить норму про управління транспортом в стані сп’яніння в УКУ, зробивши її кримінальним проступком (покарання – штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні – до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).

Уточнюється, що до кримінальних проступків пропонується віднести такі поширені злочини, як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту, хуліганство тощо.

У МВС поінформували, що проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі – службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції.

Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені терміни – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру або затримання, або в інших випадках на термін до одного місяця.

“Якщо випадок невідкладний, дізнавач до внесення відомостей до ЄРДР матиме право оглянути місце події; відібрати пояснення; провести медичне обстеження; отримати висновок спеціаліста і зняти показання технічних приладів та технічних засобів; вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи. Процесуальні джерела доказів у провадженні про проступки, крім загальних, також пояснення осіб, результати медобстеження, висновок фахівця, показань приладів і технічних засобів. Підозрюваного в скоєнні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин – якщо особа чинить опір працівнику правоохоронного органу, відмовляється припинити робити порушення, намагається втекти; на 24 години – якщо людина в нетверезому стані і може завдати шкоди собі чи оточуючим”, – уточнюється в повідомленні.

Також, згідно із законом, прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом з матеріалами дізнання (а якщо затримали підозрюваного в нетверезому стані – протягом 24 годин) або закрити кримінальне провадження, або повернути матеріали дізнавачу і продовжити термін дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаки вчинення злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

“Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів або в разі затримання підозрюваного у визначені терміни затримання призначити судовий розгляд.

Якщо обвинувачений не заперечує встановлені обставини порушення та згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження”, – йдеться в повідомленні.

Інститут кримінальних проступків запрацює у 2020 році – Закон опубліковано | ЮРЛІГА

В Україні наступного року впроваджуватиметься розподіл кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини. Останні, своєю чергою, поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Відповідний Закон N 2617-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” опубліковано у газеті “Голос України” сьогодні, 24 квітня. Він набуває чинності з 1 січня 2020 року, крім пункту 2 розділу II щодо доручень Кабміну.

Закон визначає кримінальний проступок як діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи іншого покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Також планується звільняти від кримінальної відповідальності осіб, які вперше вчинили кримінальний проступок чи необережний нетяжкий злочин (за винятком корупційних). Правопорушник повинен щиро покаятися, активно сприяти розкриттю правопорушення і повністю відшкодувати завдані збитки або усунути завдану шкоду.

  • Інші зміни КК стосуються певних особливостей, пов'язаних з інститутом кримінального проступку, зокрема, закріплення вимог про те, що особи, засуджені за вчинення проступку, після відбуття покарання визнаються такими, що не мають судимості.
  • Законом вносяться зміни до КУпАП, КК і КПК.
  • До КУпАП вносяться зміни щодо відповідальності за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; до КК – щодо відповідальності за керування транспортними засобами в аналогічному стані.
  • У КК термін “злочинність” (діяння) замінено на “кримінальна протиправність”, статті 11 і 12 викладено в новій редакції – наводиться поняття “Кримінальне правопорушення” і дається його класифікація.
See also:  Парламент ухвалив закон про тов та тдв

У КПК викладено в новій редакції ст. 38 щодо органів досудового розслідування, а також Кодекс доповнено статтями 39-1 і 40-1, де виписано повноваження керівника органу дізнання і дізнавача.

Нагадаємо, Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” на базі законопроекту № 7279-д було підписано Президентом 19 квітня.

Порошенко підписав закон про кримінальні проступки

Більшість норм закону набудуть чинності з 1 січня 2020 року

Пресс-служба Президента Украины

Президент України Петро Порошенко підписав закон про нову класифікацію кримінальних порушень № 7279-д. Документ було підписано 19 квітня, значиться у картці законопроекту на сайті парламенту.

Документ змінює термінологію у Кримінальному кодексі. Раніше поняття “злочин” використовувалося як узагальнюване, відповідно до нововведень замість нього буде вираз “кримінальні правопорушення”.

Як і раніше, кримінальне порушення – це суспільно небезпечна дія чи бездіяльність. Якщо у такому діянні формально є ознаки кримінального порушення, але через малозначність воно не становить суспільної небезпеки – це не кримінальне порушення.

Кримінальні правопорушення – це:

  • кримінальні проступки – порушення, при яких основне покарання становить штраф до 51 тис грн чи в інший спосіб, але не ув’язнення;
  • злочини
    • нетяжкі – із основним покаранням у вигляді штрафу до 17 тис. грн чи позбавлення волі до 5 років,
    • тяжкі – штраф до 425 тис. грн чи ув’язнення до 10 років,
    • особливо тяжкі – штраф більше 425 тис. грн чи ув’язнення на строк понад 10 років, в тому числі при довічному ув’язненні.

Причому підготовка до кримінального порушення не тягне кримінальної відповідальності (як раніше – до злочину невеликої тяжкості). Якщо особу засудили за кримінальне порушення, після відбуття покарання вона вважається такою, яка не має судимості.

Закон вилучає із Адміністративного кодексу норму про керування транспортом у нетверезому стані та вносить її до Кримінального кодексу, зробивши кримінальним порушенням.

У Кримінальному кодексі передбачається, що керування транспортом під впливом алкоголю, наркотиків чи ліків; передача керування особі у такому стані; відмова від перевірки чи вживання таких речовин після аварії – привід для покарання у вигляді штрафу від 17 до 34 тис. грн з позбавленням права керувати на строк до 3 років.

При повторному порушенні – штраф до 51 тис. грн з позбавленням права керування на строк 2-3 роки.

Відповідно до документа, кримінальними порушеннями стануть деякі злочини середньої тяжкості, зокрема крадіжка, незаконне виготовлення/зберігання/ пересилання наркотиків або їх аналогів без мети збуту тощо.

Передбачається, що розслідування порушень буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки.

Підозрюваного у вчиненні кримінального порушення зможуть затримати без ухвали слідчого судді, суду, якщо людина чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; нетвереза та може завдати шкоду собі та оточенню. Затримати таку особу можна максимум на три години.

Більшість норм закону набудуть чинності з 1 січня 2020 року

Нагадаємо, Верховна Рада 22 листопада ухвалила в цілому законопроект, який врегульовує порядок розслідування у випадку кримінального порушення. Наступного дня депутати внесли правки до ухваленого закону про кримінальні проступки.

В україні прийнято закон, який значною мірою полегшить роботу правоохоронців. та чи добре це для людей

10:51, 25 февраля 2019

Кому вигідне введення інституту кримінальних проступків.

Наприкінці 2018 року парламент ухвалив Закон про кримінальні проступки — законопроект №7279-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Один з розробників закону Денис Монастирський повідомив на своїй сторінці у соцмережі, що днями цей закон підписав Президент. 

Навіщо розробляли такі зміни

Ініціатори Закону аргументують необхідність прийняття такого документу наступним: мовляв, злочини невеликої тяжкості, тобто ті, які не завдають значної фізичної або матеріальної шкоди, становлять майже половину від усіх розслідуваних в Україні.

При цьому за чинним законодавством вони потребують проведення великої кількості слідчих дій, таких як допит свідків, експертизи, оголошення підозри, забезпечення захисту. Усе це призводить до необґрунтованої паперової тяганини і займає місяці роботи слідчого.

Як наслідок, затягується розслідування дійсно тяжких і особливо тяжких злочинів — вбивств, зґвалтувань, контрабанди тощо.

Отже, злочини невеликої тяжкості треба перевести в розряд кримінальних проступків зі спрощеною схемою розслідування, розвантажити слідчих поліції, забрати дрібні справи, аби вони могли сумлінно розслідувати більш суттєві злочини.

Також існує думка, ніби, якщо простити процедуру розслідування проступків, у поліції нарешті з’явиться час на дрібні злочини. Тобто тим, хто звернеться до правоохоронців з приводу крадіжки телефону чи велосипеду не скажуть: «У нас є справи важливіші. Приходьте, коли Вас уб’ють».

Ще однією передумовою прийняття такого закону є необхідність на законодавчому рівні врегулювати застосування Кримінального процесуального кодексу України, де йдеться про досудове розслідування кримінальних проступків та їх судовий розгляд. Адже раніше такого документа не було.

Що саме назвали кримінальним проступком?

Відмінність кримінальних проступків від злочинів у тому, що вони мають значно менший рівень суспільної небезпеки. Логічно припустити, що і відповідальність за них має обмежуватись штрафом чи суспільно-корисними роботами, а вже ніяк не позбавленням волі.

Також до осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального проступку, не повинні застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (перебування у СІЗО). Стосовно них неможливо проводити негласні слідчі дії (спостереження за особою, прослуховування тощо).

Особливо цікавим є те, що після відбуття покарання така особа не матиме судимості.

Отже, кримінальним проступком Закон визначає діяння, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу не більше 51 тис. гривень або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Тобто некваліфіковані крадіжки, шахрайства, хуліганства, легкі тілесні ушкодження (усього 126 кримінальних правопорушень з Кримінального кодексу України) мають стати проступками.

Ще однією істотною зміною стане те, що за підготовку до вчинення кримінального проступку особа не притягатиметься до відповідальності. У випадку із злочином це передбачено.

Хто і як буде розслідувати?

За новим Законом проводити розслідування кримінальних проступків будуть не слідчі, а дізнавачі. До того ж значно скорочуються строки розслідування — не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках у строк до одного місяця.

Зазначається також, що до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань дізнавач матиме право невідкладно провести огляд місця події, відібрати пояснення, провести медичне освідування, зняти показання технічних пристроїв, вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи.

Передбачене затримання особи

Через значно меншу ступінь суспільної небезпеки такий радикальний захід, як затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку, застосовуватиметься у виключних випадках.

Так, на добу особа може бути затримана, якщо перебуває в нетверезому стані і своїми діями створює небезпеку для себе чи оточуючих. А на 3 доби, якщо порушник у відповідь на вимогу правоохоронця припинити протиправну поведінку чинить опір, продовжує вчинення проступку або намагається втекти.

У разі затримання особи суд має розглядати провадження невідкладно.

Зміни для прокурорів і суддів

Прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного — протягом 24 годин) визначитися з долею кримінального провадження: закрити його, повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, звернутися до суду з обвинувальним актом або при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

See also:  Субсидии урежут, получателей проверят трижды, а незаконно полученную помощь придется вернуть: власть готовит новый законопроект

Суд, отримавши обвинувальний акт від прокурора, має протягом 5 днів призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений визнає свою вину та згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає справу без виклику учасників до зали судових засідань.

Сідати п’яним за кермо — відтепер кримінально каране діяння

Окремо хочеться відмітити, що новий закон трансформує таке адміністративне правопорушення, як керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в кримінальний проступок.

Так, у Кримінальний кодекс України включили нову статтю 286-1, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу від 17 до 34 тис. гривень з позбавленням  права керувати транспортними засобами на строк до 3 років. А при повторному вчиненні такого проступку максимальний штраф сягатиме 51 тис. гривень із забороною сідати за кермо від 2 до 3 років.

Зазначимо, що на сьогодні поліцейські не мають права затримувати водіїв напідпитку і вилучати у них автомобілі. Усе, що можуть правоохоронці, — це скласти адмінпротокол. Зі вступом у дію Закону ситуація істотно зміниться.  

Проблемні моменти

Правова спільнота розділилася на два табори. Одні святкують підписання Закону, інші ж налаштовані песимістично.

Мінусом називають те, що для спрощеного порядку розслідування тепер достатньо буде визнання своєї вини особою, якій навіть не надали адвокатську правову допомогу. А це дає можливість правоохоронцям для зловживань.

Залишається невідомим, і хто саме виступить органом дізнання, покликаним розслідувати кримінальні проступки. Буде створено спеціальний підрозділ, чи це ляже на плечі дільничним офіцерам?

Народний депутат України Олена Сотник дуже категорично відгукується про нововведення: «Цей закон не для людей, він для правоохоронців, і він спрощує життя тільки правоохоронцям.

У той же час порушує ключове право громадян — не свідчити проти себе, порушує право на особисту свободу, порушує право на справедливий суд.

Я вважаю, що цей закон не вирішить ані ті задачі, які ставлять перед собою зараз правоохоронні органи, — розвантаження, ані ті задачі, які ставимо перед собою ми, як законодавці, — захистити громадян від порушення прав людини.

Тому що людину можуть затримати на 72 години, примусити її давати пояснення, визнавати вину, можуть не дати належним чином ознайомитися з матеріалами і ще й потім відмовитися від справедливого суду.

Адже не передбачено навіть можливості оскарження у суді, якщо, наприклад, у когось відібрали пояснення і використали їх як докази в цьому провадженні.

Таким чином, на людей буде здійснюватися тиск, і це є жорстке порушення Конвенції з прав людини».

Нагадаємо, Закон набере чинності з 01.01.2020 року, до того часу потрібно внести зміни у велику кількість нормативно-правових актів.

Підписано закон про кримінальні проступки: що варто знати

Підписано З

Ініціатори Закону аргументують необхідність прийняття такого документу наступним: мовляв, злочини невеликої тяжкості, тобто ті, які не завдають значної фізичної або матеріальної шкоди, становлять майже половину від усіх розслідуваних в Україні.

При цьому за чинним законодавством вони потребують проведення великої кількості слідчих дій, таких як допит свідків, експертизи, оголошення підозри, забезпечення захисту. Усе це призводить до необґрунтованої паперової тяганини і займає місяці роботи слідчого.

Як наслідок, затягується розслідування дійсно тяжких і особливо тяжких злочинів — вбивств, зґвалтувань, контрабанди тощо.

Отже, злочини невеликої тяжкості треба перевести в розряд кримінальних проступків зі спрощеною схемою розслідування, щоб розвантажити слідчих поліції, забрати дрібні справи, аби вони могли сумлінно розслідувати більш суттєві злочини.

Також існує думка, що якщо простити процедуру розслідування проступків, у поліції нарешті з’явиться час на дрібні злочини. Тобто тим, хто звернеться до правоохоронців з приводу крадіжки телефону чи велосипеду, не скажуть: «У нас є справи важливіші. Приходьте, коли вас уб’ють».

Ще однією передумовою прийняття такого закону є необхідність на законодавчому рівні врегулювати застосування Кримінального процесуального кодексу України, де йдеться про досудове розслідування кримінальних проступків та їх судовий розгляд. Адже раніше такого документа не було.

Відмінність кримінальних проступків від злочинів у тому, що вони мають значно менший рівень суспільної небезпеки. Логічно припустити, що й відповідальність за них має обмежуватись штрафом чи суспільно-корисними роботами, а ніяк не позбавленням волі.

Також до осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних проступків, не повинні застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (перебування у СІЗО).

Стосовно них неможливо проводити негласні слідчі дії (спостереження за особою, прослуховування тощо).

Особливо цікавим є те, що після відбування покарання така особа не матиме судимості.

Отже, кримінальним проступком Закон визначає діяння, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу не більше 51 тис. гривень або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Тобто некваліфіковані крадіжки, шахрайства, хуліганства, легкі тілесні ушкодження (усього 126 кримінальних правопорушень з Кримінального кодексу України) мають стати проступками.

Ще однією істотною зміною стане те, що за підготовку до вчинення кримінального проступку особа не притягатиметься до відповідальності. У випадку із злочином це передбачено.

За новим Законом, проводити розслідування кримінальних проступків будуть не слідчі, а дізнавачі. До того ж, значно скорочуються строки розслідування — не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках — у строк до одного місяця.

Зазначається також, що до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань дізнавач матиме право невідкладно провести огляд місця події, відібрати пояснення, провести медичне освідчення, зняти показники технічних пристроїв, вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи.

Через значно меншу ступінь суспільної небезпеки такий радикальний захід, як затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку, застосовуватиметься у виключних випадках.

Так, на добу особа може бути затримана, якщо перебуває в нетверезому стані і своїми діями створює небезпеку для себе чи оточуючих, а на 3 доби — якщо порушник у відповідь на вимогу правоохоронця припинити протиправну поведінку чинить опір, продовжує вчинення проступку або намагається втекти.

У разі затримання особи суд має розглядати провадження невідкладно.

Прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після вручення повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного — протягом 24 годин) визначитися з долею кримінального провадження: закрити його, повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, звернутися до суду з обвинувальним актом або при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт від прокурора, має протягом 5 днів призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений визнає свою вину та згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає справу без виклику учасників до зали судових засідань.

Окремо хочеться відзначити, що новий закон трансформує таке адміністративне правопорушення, як керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в кримінальний проступок. Так, у Кримінальний кодекс України включили нову ст.

286-1, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу від 17 до 34 тис. гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років. А при повторному вчиненні такого проступку максимальний штраф сягатиме 51 тис.

гривень із забороною сідати за кермо від 2 до 3 років.

Зазначимо, що на сьогодні поліцейські не мають права затримувати водіїв напідпитку і вилучати у них автомобілі. Усе, що можуть правоохоронці — це скласти адмінпротокол. Зі вступом у дію Закону ситуація істотно зміниться.

Правова спільнота розділилася на два табори: одні святкують підписання Закону, інші ж налаштовані песимістично.

Мінусом називають те, що для спрощеного порядку розслідування тепер досить буде визнання своєї вини особою, якій навіть не надали правову допомогу. А це дає можливість правоохоронцям для зловживань. Залишається невідомим, і хто саме виступить органом дізнання, покликаним розслідувати кримінальні проступки: буде створено спеціальний підрозділ, чи це ляже на плечі дільничним офіцерам?

Закон набере чинності з 01.01.2020, і до того часу потрібно внести зміни у велику кількість нормативно-правових актів.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*