Роз’яснення законодавства: про плату за землю під об’єктами нерухомості

Роз’яснення законодавства: Про плату за землю під об’єктами нерухомостіПлата за землю і податок на нерухомість: зміни-2019

Під час прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 р. № 2628-VIII (далі — Закон № 2628) поза увагою законодавця не лишився й податок на майно. У частині транспортного податку жодних нововведень не передбачено, а ось у норми, присвячені регулюванню податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, унесено деякі уточнення

Податок на нерухомість

Суворо кажучи, у частині податку на нерухомість передбачена одна зміна.

Так, завдяки Закону № 2628 буде викладено в новій редакції пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ. Починаючи з 01.01.

2019, останнім визначатиметься, що не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

  • Нагадуємо: нині згідно з відповідною нормою не оподатковуються будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
  • Як бачимо, законодавець додатково прописав низку нюансів.
  • По-перше, законодавець конкретизував, що відповідна норма стосується як юридичних, так і фізичних осіб.

Власне, це слушне уточнення. Адже, хоча у пп. 14.1.235 ПКУ й наведено визначення поняття «сільськогосподарського товаровиробника» (яке охоплює в т.ч. і ФОПа), однак призначене воно винятково для цілей гл. 1 р. XIV ПКУ, що регулює питання, пов’язані із застосуванням спрощеної системи оподаткування.

По-друге, на рівні закону прописано, що в контексті пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ будівлями та спорудами сільськогосподарських товаровиробників слід вважати об’єкти нерухомості, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

  1. Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
  2. Щоб БЕЗКОШТОВНОотримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:

Источник: https://ibuh.info/plata-za-zemlyu-i-podatok-na-neruxomist-zmini-2019

Звільнення від плати за землю та нерухомість – лише на березень: Закон №540

Нагадаємо, що 18 березня 2020 року набрав чинності Закон №533. Ним, зокрема, передбачалось звільнення платників податку на час карантину від плати за землю та податку на нерухомість на період з 1 березня по 30 квітня (тобто на два місяці). Розгляд цього Закону в частині звільнення від зазначених податків ми наводили тут.

Але 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон №540, яким звільнення від плати за землю чи нерухомість передбачається лише за березень!

Отже, змінився період, за який платники звільняються від сплати плати за землю та податку на нерухомість. Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року:

  • плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності;
  • податок на нерухомість за об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Умови та порядок звільнення

Умови звільнення від сплати цих податків залишились такими самими:

  • для земельної ділянки – її використання у господарській діяльності;
  • для нерухомості – класифікації її як нежитлової.

Роз'яснення податківців щодо умов звільнення від сплати цих податків ми наводили тут.

Для тих, хто подає декларацію про плату за землю щомісячно, ці зміни означатимуть лише те, що декларацію за березень вони подадуть, а ось грошове зобов’язання в них не визначатимуть. За квітень вони сплачуватимуть свої зобов’язання у загальному порядку.

А ось тим, хто подає декларацію про плату за землю або з податку на нерухомість за рік, треба врахувати наступне. Декларація за 2020 рік була ними подана до 20 лютого 2020 р., тобто коли звільнення від сплати за березень ще не було.

Отже, сума грошового зобов’язання вже такими платниками визначена в цій декларації, а за ПКУ це означає наявність узгодженого грошового зобов’язання – яке треба сплатити. Щоб скористатися пільгою, це грошове зобов’язання слід зменшити. Зробити це можна лише поданням уточнюючої декларації.

І провести це зменшення треба до настання граничного строку сплати цього зобов’язання за березень 2020 р.

При цьому частина платників, знаючи про цю умову використання пільги, вже встигла подати уточнюючу декларацію, але із урахуванням норм Закону №533. Тобто зі зменшенням грошового зобов’язання як за березень, так і за квітень. Таким платникам тепер доведеться подавати уточнюючу декларацію ще раз – і донарахувати зобов’язання за квітень. 

  • Розглянемо ці дії на практиці.
  • Для тих, хто ще не подавав уточнюючі декларації
  • Закон №540 передбачає, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) та платники податку на нерухомість, які вже подали відповідні декларації і визначили суму грошового зобов’язання, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання з плати за землю за березень 2020 року.

Порядок уточнення таких декларацій буде аналогічним до наведеного у нашій попередній аналітиці, за винятком того, що сума податку за рік визначається без врахування лише березня (тобто 11/12, а не 10/12 річної суми податку). І відповідно у розбивці за місяцями (кварталами) сума податку зменшиться лише за березень (ІІ квартал).

Строки уточнення за ПКУ також залишаються без змін:

  • плати за землю – протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (оскільки Закон №540 було опубліковано лише 2 квітня, то уточнити показники необхідно до 20 травня);
  • з податку на нерухомість таких строків не встановлено.

Проте в будь-якому разі радимо уточнити до настання терміну сплати грошового зобов’язання за березень (І квартал). Інакше раніше задеклароване зобов’язання треба буде заплатити.

  1. Для тих, хто вже скасував плату за березень і квітень
  2. Для таких платників податку у Законі №540 передбачено спеціальний порядок.
  3. Так, якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю (або податку на нерухоме майно) було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такі платники зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації за 2020 рік, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року (тобто повернути нарахування зобов’язань за квітень).

Тим юрособам, які декларують плату за землю щомісячно, нічого уточнювати не треба. Вони просто подають декларацію за березень з врахуванням звільнення від оподаткування.

Порядок уточнення показників такими платниками податку

Уточнююча декларація з плати за землю такими платниками заповнюється так:

  • річна сума земельного податку (або орендної плати) у розділі І або ІІ заповнюється вручну, виходячи з 11/12 суми податку за рік (тобто річна сума податку буде меншою на суму податку/орендної плати лише за березень!);
  • у рядку 3 Розділу ІІІ вказуються правильні показники плати за землю з розбивкою по місяцям, нуль проставляється лише у графі 6 (березень), а у квітні відображається сума нарахування;
  • у рядку 4 Розділу ІІІ вказуються показники, що були задекларовані у раніше поданій декларації (тобто графи 6 та 7 заповнюються відповідно до сум податку, що були зазначені з врахування уточнення декларації (за березень та квітень проставляються нулі));
  • у рядку 5 відповідно вказується сума плати, на яку було збільшено зобов’язання (відповідно заповнюється тільки 7 (квітень));
  • графи 7 та 8 не заповнюються.
See also:  Стягнення основної винагороди приватного виконавця: конфлікт інтересів чи конфлікт норм закону?

Аналогічним чином уточнюються показники і декларації з податку на нерухоме майно:

  • у графі 6.1 декларації вказується сума податку із врахування звільнення лише за березень, а у графі 6.2 відповідно сума податку за квітень (на яку у попередній декларації було зменшено податкове зобов’язання).

У додатку 2 «Розрахунок  у частині об’єктів нежитлової нерухомості»:

  • графа 16 та 20 заповнюються, виходячи лише зі суми податку з врахуванням звільнення лише за березень. Відповідно сума авансових внесків за І квартал вказується із врахуванням зменшення за березень, а за ІІ квартал у повному обсязі;
  • у розділі ІІ у рядку 4 вказуються показники раніше поданої декларації із врахуванням уточнень (тобто зі зменшенням суми на розмір податку за березень та квітень), у рядку 5 сума, на яку збільшено (квітень) розмір податку загалом за рік та з розбивкою за ІІ квартал.

Ще раз звертаємо увагу, що наведений порядок застосовується лише тими платниками податку, які вже встигли уточнити (зменшити) податкові зобов’язання за квітень.

Чи будуть в такому разі застосовуватись штрафні санкції?

У разі подання таких уточнюючих декларацій санкції, визначені ст. 50 ПКУ та штрафні санкції згідно з п. 120.2 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю (податку на нерухомість) за податковий період квітень 2020 року не застосовуються.

В які строки необхідно сплатити зобов’язання за квітень?

Щодо плати за землю та податку на нерухомість для  квітневих зобов’язань юросіб встановлено і окремі строки їх сплати, без нарахування пені та штрафних санкцій – до 30 червня 2020 року. 

Але ще треба розібратися, як ця нова норма буде працювати. І для цього вже зараз потрібні роз’яснення від податківців!

По-перше, квітень 2020 р. згадується у нових нормах не просто як місяць, але як податковий період! Згідно з п. 33.1 ПКУ, податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Але обчислення за певний місяць відбувається лише платниками плати за землю (як тими, хто подає декларацію щомісячно, так і  тими, хто подає річну декларацію – в ній визначається не лише загальна сума плати за рік, а і її щомісячні складові).

Платники ж податку на нерухомість подають річні декларації, де сума грошового зобов’язання визначається за рік і за квартали. Але окремий строк сплати податку за податковий період квітень 2020 року встановлюється і для них.

По-друге, ще слід розібратися, наскільки вигідне це встановлення окремих строків сплати.

Для тих, хто платить щомісячно (це можна застосувати лише щодо плати за землю), це вигідно. Замість того, щоб платити за квітень до 30 травня, вони можуть сплатити на місяць пізніше.

  • Для тих, хто платить щоквартально (а це стосується податку на нерухомість), ситуація погіршується. 
  • Законодавці говорять про те, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкта нежитлової нерухомості у строк по 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій.
  • Отже, скоріш за все, уточнення строків сплати вноситься лише щодо податку на нежитлову нерухомість!
  • Нагадаємо, що в річній декларації з податку на нерухомість юрособи зазначають окремо:
  • податкове зобов’язання за об’єкти житлової нерухомості (рядок 5.1);
  • податкове зобов’язання за об’єкти нежитлової нерухомості (рядок 6.1 із урахуванням уточнень в рядках 6.2 і 6.3).

Тобто поділити суми податку за декларацією можна. Але сам податок сплачується не окремо за кожен місяць, а щоквартально, у розмірі 1/4 річної суми податку до сплати. То доведеться визначати окремо  суму податку за нежитлову нерухомість саме за квітень (чого немає навіть у Додатку 2 до декларації)?

У звичайному порядку сума податку на нерухомість за ІІ квартал 2020 року повинна була сплачуватись до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом (пп. «б» пп. 266.10.1 ПКУ). Тобто за ІІ квартал (до якого входить і квітень) до змін треба було сплатити до 30 липня. То в чому сенс платити частину цієї суми до 30 червня?

Одним словом, складається враження, що законотворці хотіли як краще. Але як застосувати це нововведення на практиці, поки що незрозуміло. 

***

Читайте також:

Источник: https://news.dtkt.ua/accounting/reposts/61697

Роз’яснення норм законодавства про плату за землю з фізосіб

ГУ ДФС  у Харківській області нагадує фізичним особам, що нарахування  сум плати за землю проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. Податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі, якщо державний акт на право власності на земельну ділянку або договір оренди землі оформлений на фізичну особу – підприємця, то такий підприємець подає органу державної фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю і сплачує земельний податок щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового місяця.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

  • розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
  • права на користування пільгою із сплати податку;
  • розміру ставки податку;
  • нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцезнаходженням земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначено ст.281 ПКУ.

Від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.281.2 ст.282 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

  1. –  для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
  2. – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
  3. –  для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
  4. –  для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
  5. –  для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
  6. Фізична особа, яка належить до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, отримує таке право лише після оформлення права власності на земельну ділянку у законодавчо встановленому порядку та внесення відповідних даних до державного земельного кадастру.
See also:  Звільнення директора без згоди засновників підприємства: аналіз законодавства і практики

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п. 281.4 ст.281 ПКУ).

  • Для отримання пільги щодо сплати земельного податку фізична особа повинна подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо).
  • Звертаємо увагу фізичних осіб, які не сплатили земельний податок  протягом 60 днів з дня вручення їм податкового повідомлення-рішення, що до них будуть застосовані заходи примусового стягнення  та нараховані штрафні санкції і пеня за несвоєчасну сплату податку, у відповідності до вимог чинного законодавства.
  • Джерело:

Источник: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-ezhednevnyj-buxgalterskij-obzor-39-razyasnenie-norm-zakonodatelstva-o-plate-za-zemlyu-s-fizicheskix-lic

Роз’яснення норм земельного законодавства щодо оренди земельних ділянок (паїв), які перебувають у власності громадян

   Орендні відносини в Україні регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законами «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншими нормативно-правовими актами.

   Особи, які будуть використовувати земельні ділянки громадян (орендарі), набувають це право на підставі і в порядку, встановленими законами України, та договором оренди землі. Таке право обов’язково повинне бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

   Укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється за згодою орендодавця та орендаря.

   Договір обов’язково повинен містити істотні умови, визначені законом, серед них і термін дії договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду. За згодою сторін в договорі можуть бути передбачені й інші умови.

   Термін дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

   Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі.

За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за неї може встановлюватися у натуральній формі.

   Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних осіб, переглядається за згодою сторін.

   Розмір орендної плати за земельні паї відповідно до п.

1 Указу Президента від 2 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (зі змінами та доповненнями),повинен становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Остаточний же розмір орендної плати буде залежати від домовленості орендодавця та орендаря.

   Для вирахування орендної плати застосовується нормативно-грошова оцінка землі, яка визначається відповідно до вимог законодавства. Розмір її можна дізнатися в управлінні Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області по вул. Шевченка, 70, в кабінеті 209.

   Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, своєчасного внесення орендної плати.

   У разі погіршення орендарем корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, орендодавець має право на відшкодування збитків.

   Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

   Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

   Звертаємо увагу, що достроково розірвати договір оренди землі можливо лише за згодою сторін чи за рішенням суду.

   Отже, договір оренди землі – це угода між орендодавцем (власником землі) та орендарем (особа, що буде використовувати землю). В договорі оренди землі зазначаються всі істотні умови оренди, серед яких орендна плата та строк дії договору, які встановлюються за домовленістю сторін.

В разі необхідності сторони можуть внести зміни в договір, досягнувши згоди щодо змін існуючих умов. Якщо якусь із сторін не влаштовують орендні відносини, всі питання повинні вирішуватись шляхом домовленості з іншою стороною.

Якщо ж згоди не вдається досягти, то спір повинен вирішуватись лише в судовому порядку.

Источник: http://rda.zolorayon.gov.ua/upravlinnya-derzhzemagentstva/statti-novini/rozyasnennya-norm-zemelnogo-zakonodavstva-schodo-orendi-zemelnih-dilyanok-paiv-yaki-perebuvajut-u-vlasnosti-gromadyan/

Податок на нерухоме майно: новації та роз’яснення. Що і для кого змінилося. | Асоціація міст України

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 20.12.2016 №1791-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році”.

Законом внесено зміни в частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема: гранична ставка податку на нерухомість – 1,5% за 1 кв. метр (торік 3%). Ставки на поточний рік встановлюються рішеннями рад.

  • Збережено норму за якою власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), платитимуть додатково 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об'єктів житлової нерухомості (його частку).
  • Законом №1791 установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону №1791, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
  • Звільнено від оподаткування нерухомість у зоні АТО та на лінії зіткнення на період з 14 квітня 2014 року та до закінчення проведення АТО
  • Доповнено перелік пільговиків:
  • – об’єктами нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій
  • – об’єктами нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки
  • – об’єктами нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки
  • – та об’єктами житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей
  • Пільги зі сплати податку на нерухомість для фізичних осіб залишаються на рівні минулого року. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості зменшується:
  • а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
  • б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

З 1 січня 2017 року пільги для фізичних осіб не застосовуються до:

– об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 (для квартир 60Х5 = 300 кв.м., для будинків 120Х5=600 кв.м; для різних типів 180Х5=900 кв.м.).

  1. – об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності.
  2. Юридичні особи у 2017 році сплачують податок за 2017 рік, а фізичні – за 2016 рік з застосуванням минулорічних ставок і пільг.
  3. Коли платити і яка відповідальність за невчасну сплату:
See also:  Новый закон отучит водителей спорить с полицейскими о причине остановки

До 1 липня податкова служба розішле рішення-повідомлення та квитанції з сумами податку. Заплатити потрібно до кінця серпня (протягом 60 днів).

Якщо платіжку прострочити на місяць, доведеться заплатити штраф у розмірі 10% від суми нарахованого податку, за другий місяць – 20%. Крім штрафу за прострочення нараховується пеня – 0,05% від загальної суми за кожен день прострочення.

Минулого року, розповідає юрист Олександр Плохотник, рішення-повідомлення приходили українцям з великим запізненням, тому Фіскальна служба прийняла рішення стягувати пеню через 60 діб після дня отримання платіжки.

“Проблеми справді були. Багато хто просто вже отримував повідомлення з пенею і оплачував. Хоча, якщо платіжка не прийшла вчасно, можна було не платити пеню. Я б сказав, що правильно в цій ситуації, якщо знаєш, що треба платити податок на нерухоме майно, і якщо платіжка не прийшла, звернутися до органу Фіскальної служби за місцем проживання і поцікавитися, чому так сталося.

Тут потрібно ще враховувати, в якому місті ви живете. У деяких містах неоподатковувану площу переглянули. Наприклад, в одному році було 60 метрів, потім могли переглянути до 80 метрів. Через це міг не прийти рахунок. Треба розбиратися в кожному конкретному випадку. Краще звернутися до фіскальної служби за місцем проживання та уточнити”, – говорить юрист.

Крім того, за несплату податків передбачена кримінальна відповідальність (ст. 212 ККУ). Згідно з цією статтею, максимальна сума штрафу – 8500 гривень.

У Фіскальній службі заявляють, що податок на нерухомість існує у всіх країнах Європи.

«У всіх країнах Європи і більшості країн світу цей податок існує, і його сплачують громадяни. В Україні він сплачується в місцевий бюджет (тобто бюджет, де проживають громадяни, які володіють нерухомістю).

У зв’язку з децентралізацією, реформою місцевого самоврядування, органам місцевого самоврядування надано більше повноважень», – цитує прес-служба податкової начальника відділу Департаменту податків та зборів з фізичних осіб ДФС Юрія Тимощука.

За матеріалами Сьогодні та News.

Источник: https://auc.org.ua/novyna/podatok-na-neruhome-mayno-novaciyi-ta-rozyasnennya-shcho-i-dlya-kogo-zminylosya

Все про земельний податок

Хто є платниками земельного податку?

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (269.1 ст.269 ПКУ).

Що є об’єктом оподаткуванняземельним податком?

Об’єктом оподаткування  земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.270.1ст.270 ПКУ).

Що є базою оподаткування земельним податком?:

Базою оподаткування земельним податком є:

— нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XII ПКУ;

-площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п.271.1 ст.271 ПКУ).

За якою ставкою нараховується  земельний податок?

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1 ст.271 ПКУ).

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці  площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 271 ПКУ).

У п. 284.1 ст.

284 ПКУ встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території і до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Ким здійснюється нарахування земельного податку фізичним особам (громадянам)?

Нарахування фізичним особам сумм земельного податку проводиться органами державної фіскальної служби за місцемзнаходження земельної ділянки.

Органи державної фіскальної служби обчислюють суми земельного податку фізичним особам (громадянам), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності та надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.286.5 ст.286 ПКУ).

  • Що є підставою для нарахування органами державної фіскальної служби  земельного податку?
  • Нарахування земельного податкуздійснюється органами державної фіскальної служби індивідуально для кожної фізичної особи на підставі даних Державного земельного кадастру.
  • Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  • В які терміни сплачується земельний податок?
  • Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У сільській та селищній місцевості земельний податок  фізичними особами може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів(п.287.5 ст.287 ПКУ).

Як нараховується орендна плата за земельну ділянку?

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПКУ).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

— для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.1 п.288.5  ст.288 ПКУ);

— для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області(п.п.288.5.1 п.288.5  ст.288 ПКУ);

Читати по темі:  Власні кошти платника Єдиного податку

— не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.2 п.288.5  ст.288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельну ділянку, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується такий же, як і для  земельного податку (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Таким чином, нарахування податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності здійснюється на підставі договорів оренди таких ділянок.

Декларація

Источник: https://www.buh24.com.ua/vse-pro-zemelnyj-podatok/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*