Штрафні санкції за порушення трудового законодавства збільшено

Штрафні санкції за порушення трудового законодавства збільшеноДубенчани, зверніть увагу, що за порушення трудового законодавства суттєво збільшено фінансові штрафи

Вперше в історії трудового законодавства з 01.01.2016 р. з’являються фінансові штрафи за порушення трудового законодавства. З цього року порушення трудового законодавства коштуватиме роботодавцю дорого, можна сказати навіть, дуже дорого.

Оскільки тепер контролюючі органи, які до початку 2016 року могли накладати на підприємство лише адміністративне стягнення мають повне право накладати ще й фінансові санкції, то потрібно дуже строго віднестись до дотримання усіх правил і вимог Трудового кодексу, адже за дрібну помилку тепер доведеться заплатити величезний штраф.

Фінансові штрафи за порушення трудового законодавства

Замість фрази «Особи, виннi в порушеннi законодавства про працю, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством», яка довгий час була присутня у статті 265 КЗпП, з’явились нові умови щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.

Фінансові штрафи –  це штрафи, які накладаються на розрахунковий рахунок роботодавця, а не лише у фіксованій сумі, як це було раніше. Зверніть увагу фінансові штрафи будуть накладатись не тільки на юридичних осіб, але й на роботодавців – фізичних осіб – підприємців.

Отже з 1.01.2016 вступають в дію наступні штрафні санкції:

  • 1) 30 мінімальних зарплат (41340 грн) за наступні порушення:
  • ·       фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;
  • ·       оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
  • ·       виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.
  • 2)10 мінімальних зарплат (13780 грн)

·       за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Саме до цього штрафу відноситься і порушення в частині не проведення індексації заробітної плати.

  1. ·       порушення прав і гарантій мобілізованих працівників.
  2. 3)3 мінімальні зарплати (4134 грн)  за такі порушення:
  3. ·       порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,
  4. ·       виплата заробітної плати не в повному обсязі.
  5. 4)1 мінімальна зарплата (1378 грн) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.
  6. Штрафи накладає інспекція праці на підставі винесених постанов в ходу планової чи позапланової перевірки роботодавця.
  7. Окрім зазначених вище фінансових штрафів на підприємців можуть накладатись і адміністративні штрафи за:
  8. ·       за фактичний допуск працівника без трудового договору, допуск працівника – іноземця до роботи без дозволу ( від 8500 до 17000 грн);
  9. ·       за порушення прав і гарантій мобілізованих працівників – штраф у розмірі від 850 до 1700 грн.;
  10. ·       за інші порушення трудового законодавства передбачена адміністративна відповідальність від 510 до 1700 грн
  11.  За матеріалами: Дубенська РДА
  12. (53)
  13. Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Трудові штрафи на новий лад. Бухгалтер 911, № 6, Лютий, 2020

Савченко Олена, експерт з питань оплати праці Штрафні санкції за порушення трудового законодавства збільшено Бухгалтер 911 Лютий, 2020/№ 6 https://i.factor.ua/ukr/journals/buh911/2020/february/issue-6/article-106139.html З лютого розпочалася чергова активна фаза боротьби з неоформленою зайнятістю у сфері торгівлі/послуг. Та незважаючи на це, Президент нарешті підписав прийнятий ще минулого року закон, який пом’якшує відповідальність за «трудові» порушення (конкретно фінсанкції за ст. 265 КЗпП). Зміни вже вступили в дію. Про нюанси пропонуємо поговорити далі.

Ідеться про Закон № 3781. Він набрав чинності з 02.02.2020 р. (з дня, що йде за днем його опублікування). Нижче в таблиці наведемо нові розміри фінсанкцій залежно від виду порушень.

з/п Порушення Фінансові санкції Коментар
1 Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, і виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків Якщо порушник (юрособа або ФОП) є платником єдиного податку груп 1 — 3, застосовується попередження. До всіх інших порушників — штраф у розмірі 10 МЗП2 (у 2020 році — 47230 грн.) за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. За повторне вчинення порушення протягом двох років з дати виявлення попереднього порушення до будь-якого порушника (не важливо, платник ЄП груп 1 — 3 чи ні) застосовується штраф у розмірі 30 МЗП (у 2020 році — 141690 грн.) за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення 1. Раніше розмір цього штрафу становив 30 МЗП незалежно від повторності й суб’єктності. Зверніть увагу! 2. Єдиноподатники груп 1 — 3 можуть відбутися попередженням тільки за перше порушення. Знову ж таки, попередження отримує суб’єкт господарювання. А конкретна винна особа (у т. ч. ФОП) у будь-якому випадку (не важливо, перше це чи не перше порушення) «отримає» адмінштраф за ст. 41 КпАП. Так, наприклад, ч. 3 ст. 41 КпАП за допуск до роботи неоформленого працівника/працівників передбачає адмінштраф 8500 грн. — 17000 грн. 3. Механізм накладення цього та інших штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП, прописаний у Порядку № 5093
2 Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць. Виплата перелічених вище виплат не в повному обсязі Штраф 3 МЗП (у 2020 році — 14169 грн.) 1. Розмір штрафу залишається тим самим. 2. Розмір цього штрафу не залежить від кількості працівників, яких стосується порушення, тривалості порушення та кількості випадків порушень. 3. За які саме порушення застосуються штрафи, можна прочитати в статті «Трудова» відповідальність: стаття 265 КЗпП від А до Я» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19)
3 Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці Штраф 2 МЗП (у 2020 році — 9446 грн.) за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення 1. Раніше цей штраф становив 10 МЗП. 2. Детальніше про перелік мінімальних держгарантій ви можете прочитати в статті «Трудова» відповідальність: стаття 265 КЗпП від А до Я» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19)
4 Недотримання встановлених законом гарантій і пільг щодо «солдатів підприємства» Якщо порушник (юрособа чи ФОП) є платником єдиного податку груп 1 — 3 — застосовується попередження. До всіх інших порушників застосовується штраф у розмірі 4 МЗП (у 2020 році — 18892 грн.) за кожного працівника щодо якого вчинено порушення 1. Раніше цей штраф становив 10 МЗП. 2. Стосовно єдиноподатників. Попередження отримує суб’єкт господарювання. А конкретна винна особа (у т. ч. ФОП) «отримає» адмінштраф за ч. 7 ст. 41 КпАП (у розмірі 850 — 1700 грн.)
5 Недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні Штраф 3 МЗП (у 2020 році — 14169 грн.) Розмір цього штрафу залишився тим самим
6 Недопущення до проведення перевірки, створення перешкод у її проведенні — якщо перевірка проводиться з питань виявлення порушень, зазначених у п. 1 цієї таблиці Штраф 16 МЗП (у 2020 році — 75568 грн.) Раніше цей штраф становив 100 МЗП
7 Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених у пп. 1 — 6 цієї таблиці При першому порушенні — штраф у розмірі 1 МЗП (4723 грн.) за кожне (!) таке порушення. Повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення призводить до штрафу в розмірі 2 МЗП (9446 грн.) за кожне (!) таке порушення 1. Раніше цей штраф застосовувався «оптом» у розмірі 1 МЗП за всі виявлені такі порушення при одній перевірці. 2. До таких порушень, наприклад, належать: нескладання графіка відпусток і неповідомлення працівників за два тижні про початок відпустки; ненарахування компенсації втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням строків її виплати; незастосування коефіцієнта коригування згідно з п. 10 Порядку № 1004. Більш детальний перелік знайдете в статті «Трудова» відповідальність: стаття 265 КЗпП від А до Я» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19)

Прощення

Скажемо декілька слів про те, чи рятує виконання припису про усунення порушень від штрафів за ст. 265 КЗпП. Тут на нас чекають цікаві новини.

Ми, можна сказати, вже звикли до положень Порядку № 8235 про те, що якщо справа не стосується штрафів за використання праці неоформлених працівників, то працює принцип «якщо виконуєш припис у встановлений строк — штраф не застосовується».

See also:  Законно ли штрафуют водителей за отсутствие аптечки в авто

Багато хто злякався, що цей принцип «зник» з нової редакції Порядку № 823. Але насправді це не так6.

Так ось, Закон, що коментується, переписує цей підхід на новий лад.

У будь-якому випадку штраф буде, якщо йдеться про порушення з пп. 1, 5, 6, а також про повторно вчинене протягом року з дня виявлення порушення з п. 7 нашої таблиці (абз. 2, 3, 7, 8, 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Щодо інших порушень виконання припису у строк від фінансових санкцій, передбачених ст. 265 КЗпП, рятує.

А від адмінштрафів рятує?

Знову-таки, ми звикли до того, що формулювання Порядку № 823 лібералізмом у цій частині не відзначаються.

Іде чіткий поділ відповідальності посадових осіб і відповідальності об’єкта відвідування (суб’єкта господарювання). Коли йдеться про відповідальність посадових осіб (п.

24 Порядку № 823), «трудовий» інспектор у будь-якому випадку зобов’язаний запротоколювати адмінпорушення і відправити його на розгляд до суду7.

Чи змінює щось у цьому плані Закон, що коментується?

У контексті, що цікавить нас, він оперує таким поняттям, як «заходи щодо притягнення до відповідальності». У ці заходи, вважаємо, можна вмістити й адмінвідповідальність.

Можливо, законодавець хотів вибудувати певну аналогію з пунктом 11 ст. 7 Закону № 8778 (де є звільнення і від адмінштрафів), який суди відмовлялися безпосередньо застосовувати до «трудових» перевірок/штрафів.

Не виключено, що адмінштрафи теж сходитимуть з рук у тих випадках, коли «прощаються» фінсанкції (виконання припису у строк). Але щось стверджувати напевно поки що складно.

«Знижка» 50 %

Цікавий момент. Тепер установлено, що можна заплатити лише половину «трудового» штрафу (фінсанкції). Другу половину можуть «простити».

Адміністративного штрафу за КпАП «знижка» не стосується (стосується тільки фінсанкцій за ст. 265 КЗпП)! У КпАП є своя «система мотивації». Але якщо говорити про «трудові» адмінштрафи, то розмір штрафу може тільки зрости.

Якщо його вчасно не сплатити.

Знову ж таки пам’ятаємо, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю!

Нюанс для роботодавців-ФОП

Нікуди не дівається нюанс, про який ми свого часу розповідали. ФОП, на якого одночасно наклали й адмінштраф, і фінсанкцію за ст. 265 КЗпП, може в суді довести, що має право сплатити тільки щось одне9.

Закон, що коментується, у цьому плані нічого не змінює.

Штрафні санкції за порушення законодавства про працю: застосування та виконання рішень про відповідальність роботодавців

  • Штрафні санкції за порушення трудового законодавства збільшено
  • З часу набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року, яким суттєво підвищено штрафні санкції за порушення норм законодавства про працю за наслідками перевірок контролюючим органами, пройшов певний час, проте це питання продовжує бути одним з найбільш обговорюваних серед представників бізнесу.
  • Зазначеним законом, нагадаємо, внесено зміни до  статті 256 Кодексу законів про працю, якими з 1 січня передбачено, що за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні можливим є притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. 

Крім того, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин карається штрафом у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Порушення інших вимог трудового законодавства — у розмірі мінімальної заробітної плати.

Як відомо, що на початок 2017 року розмір мінімальної заробітної плати становить 3200 грн. Тобто найбільший штраф становитиме 320 тисяч гривень.

На практиці випадки притягнення до відповідальності за новим законодавством мали місце. Зокрема, таку інформацію  розміщено на офіційному сайті Державної служби України з питань охорони праці в середині березня поточного року.

У Львівський області керівництво одного з підприємств відмовило у допуску до проведення  перевірки інспекторам ГУ Держпраці у Львівській області спільно з оперуповноваженими, які діяли на виконання рішення  суду.

У подальшому ГУ Держпраці у Львівській області відповідно до ст. 265 КЗпП України за недопущення до проведення перевірки з питань оформлення трудових відносин було винесено постанову про застосування штрафної санкції у стократному розмірі мінімальної заробітної плати – 320 тисяч гривень.

Ще один нормативний акт, який набув чинності у січні поточного року – Закон  України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким до 31 грудня 2017 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарській діяльності. Втім, статтею 6 Закону визначено, що його дія не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органом державного регулювання – Державною службою України з питань праці та її територіальними органами.

До речі, з планом перевірок кожен роботодавець в змозі ознайомитись на офіційному сайті Держслужби з питань праці.

Що ж стосується позапланових перевірок, то слід пам’ятати, що вони можуть бути проведені у разі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам та інтересам, життю та здоров’ю, з поданням документів,які підтверджують такі порушення. Позаплановий захід у такому випадку здійснюється виключно за погодженням центрального органу.

Якщо ж повернутися до питання відповідальності, то відповідно до чинного законодавства постанова про застосування до роботодавця штрафних санкцій може бути оскаржена у судовому порядку до суду адміністративної юрисдикції.

Проте Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509, передбачає, що такі штрафи стягуються органами державної виконавчої служби.

Але мова йде саме про штрафні санкції, передбачені частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України.

Водночас, остання редакція Закону України «Про виконавче провадження» не містить такого виконавчого документу як постанова про накладання штрафу Державною службою України з питань праці.

Вказану неузгодженість та деякі інші, які містить сьогодні Постанова уряду №509, неможливо виправити прийняттям нової редакції Порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Наразі цей документ знаходиться на погодженні у Міністерстві юстиції України. Експерти зазначають, що нова редакція принципово відрізняється від попередніх та значно посилює контроль.

Важливо у контексті виконання прийнятих рішень про застосування щодо роботодавців  штрафних санкцій внести зміни до законодавства про виконавче провадження.

Нові види та розміри штрафів за порушення трудового законодавства – Я – Бухгалтер

Штрафні санкції за порушення трудового законодавства збільшено

З 1 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені, зокрема, Законом № 1774 до деяких законодавчих актів України, які посилили відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за порушення законодавства про працю.

Зокрема, розширено абзац шостий ч. 2 ст. 265 КЗпП, якою передбачається відповідальність за порушення трудового законодавства.

Змінами встановлено відповідальність юридичних і фізичних осіб — підприємців у випадку недопущення «контролерів» до проведення перевірки — штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, крім випадків, коли темою перевірки є неоформлення трудових договорів із працівниками або їх оформлення з порушеннями та виплата зарплат «у конверті» (без нарахування та сплати ЄСВ та податків).

У разі недопущення до проведення перевірки, коли перевірка здійснюватиметься з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами та виплати зарплати «в конверті» — на роботодавця очікуватиме штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, і це є найвищою фінансовою санкцією за порушення трудового законодавства, визначеною ст. 265КЗпП.

Увага! Для визначення розміру штрафу мінімальна заробітна плата застосовується у розмірі, встановленому на момент виявлення порушення. З 1 січня 2017 року згідно із Законом № 1801 МЗП становить 3200 грн.

Таким чином, нові штрафи, встановлені, зокрема, за неоформлення найманих працівників, оформлення на неповний робочий час при фактичному виконанні роботи повний робочий час, виплату зарплат «у конвертах», становитимуть 96000 гривень (30 МЗП), а за недопущення до проведення перевірки з цих питань роботодавця оштрафують аж на 320000 гривень! (100 МЗП).

Згідно із Законом № 1774 і самих «контролюючих» з питань додержання законодавства про працю збільшилося з нового року. Відповідно до змін, внесених до ст.

17 Закону № 280 органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади. А з питань здійснення делегованих їм повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення — перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (зміни до ст. 18 Закону № 280). А відповідно до змін, внесених до ст. 34 зазначеного Закону, виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, крім здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, тепер вправі навіть накладати фінансові санкції (штрафи) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Зазначимо, що до внесення цих змін рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення приймалося посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

See also:  У зсу більше не буде сержантів і прапорщиків: що передбачає закон про нові військові звання

Таким чином, санкції за порушення трудового законодавства — не жартівливі, «охочих» контролювати додержання трудового законодавства, зокрема виплату заробітної плати не менше встановленого рівня мінімальної заробітної плати, збільшилося, адже 60 % податку з доходів фізичних осіб, які будуть сплачені за працюючого, потраплять до місцевого бюджету. Тому місцевий бюджет сьогодні зацікавлений, щоб заробітна плата працівникам була не менше рівня мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн. А роботодавець, звичайно, зацікавлений не «попасти» на штрафи за порушення трудового законодавства.

Враховуючи, що тільки КЗпП містить більше сотні трудових гарантій та пільг працівникам, і за їх порушення законодавець передбачив немалі штрафи, що так і хочеться сказати роботодавцю: «Хто не проштрафиться — кричіть: «Ура!».

Отже, щоб роботодавець не відчував себе як на пороховій бочці, прокладемо «дорожню карту» по «мінному полю» трудових гарантій та пільг, дотримання яких законодавець вимагає від роботодавця.

Основні види порушень трудового законодавства, за які контролюючі органи можуть накласти санкції на юридичних осіб відповідно до ст. 265 КЗпП та на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності згідно з КУпАП наведемо у таблицях:

Порушення щодо оформлення трудових відносин ( абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП)

Вид порушення трудового законодавства Норма права Санкція
1) фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) Ч. 3 ст. 24 КЗпП 96000 грн.
(30 МЗП)
2) неоформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про прийом на роботу Ч. 3 ст. 24 КЗпП 96000 грн.
(30 МЗП)
Див. лист Держінспекції з праці від 03.08.2015 р. № 1364/2421/01/2298-15 про недопущення працівника до роботи без укладання трудового договору та подання повідомлення ДФС.
3) неповідомлення органів Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу Ч. 3 ст. 24КЗпП 96000 грн.
(30 МЗП)
Повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору, яке складається із виданого наказу та зазначеного повідомлення.
4) неоформлення трудового договору у письмовій формі за умови, коли додержання письмової форми договору є обов’язковим Ч. 1 ст. 24 КЗпП 96000 грн.
(30 МЗП)
5) оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві Ст. 56 КЗпП 96000 грн.(30 МЗП)
Адміністративні правопорушення щодо оформлення трудових відносин
Вид правопорушення Норма права Санкція
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства Ч. 3 ст. 41 КУпАП Штраф на посадових осіб від 500 до 1000 нмдг*
(від 8500 до 17000 грн.)
Повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню Ч. 4 ст. 41 КУпАП Штраф на посадових осіб від 1000 до 2000 нмдг
(від 17000 до 34000 грн.)
* Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. XX ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на нмдг, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації деяких видів правопорушень, для яких сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Порушення у сфері оплати праці

Вид порушення трудового законодавства Норма права, яка порушується Санкція Примітка
1) виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків (виплата зарплати «в конвертах») ( абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) П. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 960000 грн.
(30 МЗП)
Штраф застосовується за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення
2) порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі( абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП) Ст. 24 Закону № 108,
ст. 115116 КЗпП
9600 грн.
(3 МЗП)
Не плутати з виплатою ЗП рідше двох разів на місяць, за що передбачено штраф в розмірі 3200 грн. (1 МЗП) відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП
3) недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці ( абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП):
— виплата ЗП в розмірі меншому, ніж МЗП
Ст. 95 КЗпП 32000 грн.
(10 МЗП)
Штраф застосовується за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення
— непроведення або проведення індексації ЗП з порушенням встановленого законодавством порядку її проведення Ст. 95 КЗпП,ст. 33 Закону № 108 32000 грн.
(10 МЗП)

Зросли штрафи за порушення трудового законодавства | БІЗНЕС

З 1 січня мінімальна зарплата зросла до 4 723 грн. Відповідно зростають штрафні санкції для роботодавців за порушення законодавства про працю. Про це нагадало управління Держпраці у Чернівецькій області.

  • Санкція в розмірі 141 690 грн встановлена за:
  • фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
  • – оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
  • – виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
  • Також передбачені наступні розміри штрафів за:
  • порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш, ніж на один місяць, виплата їх не в повному обсязі – 14 169 грн;
  • недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці 47 230 грн;
  • недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, котрі залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку» – 47 230 грн;
  • недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – 14 169 грн;
  • вчинення перешкод при проведенні перевірки з питань виявленні порушень у частині законодавства про працю – 472 300 грн;
  • – порушення інших вимог трудового законодавства – 4 723 грн.

Зверніть увагу! 12 грудня ВР прийняла Закон, який істотно зменшить штрафи за порушення норм трудового законодавства (законопроект № 1233), але документ ще не передано на підпис Президенту. Детальніше про Закон читайте тут

  1. Читайте також:
  2. Сім трудових договорів, дистанційна робота та один вихідний на тиждень: що пропонує новий Закон про працю
  3. ФОП без доходів та ЄСВ: сплачувати чи ні
  4. Скільки ФОП повинен платити податків за себе і працівників у 2020 році

Дізнатись про потрапляння компанії до графіків планових перевірок державних органів нагляду та контролю можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Крім того, сервіс дозволяє перевірити інформацію щодо сплати податків вашими контрагентами та можливе їх включення до санкційних списків України, ЄС, США та інших країн. Сервіс можна протестувати.

Підготуватися до перевірки контролюючих органів допоможе ресурс “Мистецтво оборони” Інформаційно-правових систем ЛІГА:ЗАКОН.

See also:  Субсидии урежут, получателей проверят трижды, а незаконно полученную помощь придется вернуть: власть готовит новый законопроект

В україні набув чинності закон про зменшення штрафів за порушення трудового законодавства

Набрали чинності зміни до трудового кодексу щодо штрафів для роботодавців за порушення трудового законодавства. Там йдеться про зменшення розміру штрафних санкцій.

Закон 1 лютого опублікували в газеті Верховної Ради «Голос України», відповідно 2 лютого він набрав чинності.

Згідно з текстом закону, будуть внесені зміни до статті 265 Кодексу законів про працю щодо зменшення розміру штрафних санкцій за порушення вимог трудового законодавства.

Так, штрафами каратимуть за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи за повний робочий час, встановлене на підприємстві, і виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків. Їх розмір становитиме десять мінімальних зарплат (47230 грн).

У свою чергу юрособи і фізособи, які використовують найману працю і платять єдиний податок першої-третьої групи, обійдуться попередженням. Але якщо порушення вчинять повторно протягом двох років — до порушників застосують штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної зарплати.

Раніше в уряді повідомляли, що розробляють новий Трудовий кодекс. Відповідно до нього, роботодавцям спростять процес звільнення працівників.

Зазначимо, що чинний нині Трудовий кодекс ухвалений ще у 1971 році Верховною Радою Українського РСР. Роботодавці та інвестори часто критикують його положення за те, що вони надто застарілі та ускладнюють процес найму та звільнення працівників.

Нагадаємо, що 2 вересня 2019 року Зеленський доручив ухвалити новий Трудовий кодекс до початку 2020 року.

Більше про:За перші 100 днів Рада ухвалила лише один закон уряду Шмигаля — КВУУ світі від коронавірусу одужали понад 4 млн людей, натомість 3,3 млн ще лікуютьсяВід обстрілів на Донбасі загинув український військовий, ще двоє отримали поранення — штабУ депутата від «Слуги народу» виявили коронавірусВ Іраку обстріляли «Катюшами» базу з військовими СШАУ Пекіні через спалах COVID-19 на гуртовому ринку в одному з районів ввели режим «воєнного часу»Бойовики влучили міною у житловий будинок у Широкиному — штабУкраїнську делегацію, яка повернулась з Франції, перевірили на коронавірус, результати негативніНімецькі вчені склали портрет типового «скупника» туалетного паперу на початку пандеміїМАУ хоче закрити продаж квитків до 1 серпня

КАДРОВИК.UA. Головний кадровий журнал України.. Збільшено відповідальність за порушення трудового законодавства

ГУ ДФС у Вінницькій області нагадує, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 4173 грн. Таким чином, поряд із збільшенням мінімальної заробітної плати, зросли і розміри штрафних санкцій, передбачених за порушення трудового законодавства.

Отож, якщо цього річ роботодавець здійснить:

  • фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору;
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
  • виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску, то за такі порушення йому варто очікувати на фінансову відповідальність у вигляді 30 мінімальних зарплат, а саме 125190 грн (у 2018 році – 111690 грн), щодо кожного працівника.

Якщо ж роботодавець не дотримуватиметься:

  • мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за недоплату за роботи в нічний час, роботи в вихідний або святковий день, понадурочної роботу та інші питання оплати праці);
  • встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбаченнях законами України, тоді до нього застосують фінансове покарання у вигляді 10 мінімальних зарплат – 41730 грн (у 2018 році – 37230 грн).
  • За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законом про працю, більш як за один місяць, чи виплату їх не в повному обсязі, роботодавець відповість 3 мінімальними зарплатами – 12519 грн (у 2018 році – 11169 грн).
  • І найменший розмір фінансової відповідальності, 1 мінімальна зарплата, тобто 4173 грн (у 2018 році – 3 723 грн), передбачено за порушення інших вимог трудового законодавства.
  • Окрім фінансових санкцій, за фактичний допуск працівника без трудового договору та за несвоєчасне повідомлення фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, до керівників підприємств застосують адміністративну відповідальність у розмірі від 8500 грн до 17000 грн.

Наприклад, фактичний доступ до роботи працівника без трудового договору (наказу) може стати роботодавцю у 142190 грн (125190 грн. + 17000 грн.) + виплати такому працівнику заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні за відповідний період.

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області

Видання для кадровиків Журнали реєстрації

Новини України: Як уникнути драконівських штрафів за порушення трудового законодавства

  • Вона нагадала, що згідно з Законом України №1774, з 1 січня діють нові штрафні санкції за порушення трудового законодавства.
  • «Оці дві штрафні санкції – саме за недопущення до перевірки», – уточнює вона.
  • Мар’яна Кавин пояснила, як зрозуміти з якою перевіркою прийшли інспектори.
  • Щонайперше, вона радять знайти своє підприємство у реєстрі на сайті Держпраці в переліку підприємств, які підлягають плановій перевірці.

«Не знайшли? Отже до вас у 2017 році на планову перевірку не мали би прийти. А ось цей мораторій на позапланові перевірки інспекторів Держпраці не поширюється. Тому – можуть прийти. Наприклад, на підставі заяви від ДФС, Пенсійного фонду або ще когось.

Або на вас наскаржаться звільнені працівників, з якими ви недобре розійшлися», – розповідає Мар’яна Кавин.

Отож, коли інспектор прийшов, то роботодавець намагатиметься зрозуміти, що його очікує. 

«Спочатку перевірте посвідчення інспектора: що воно належить саме цій особі, і воно – чинне», – інспектора, який не має посвідчення, Мар’яна Кавин радить не допускати до перевірки.

Також в інспектора має бути повідомлення про перевірку. І в ньому є не посилання на норму закону, який хочуть перевірити, а на пункт типового акту перевірки Держпраці.

«Він є в загальному доступі в інтернеті. Раджу з ним ознайомитися. І якщо в повідомленні буде посилання на пункт 1.1.1, то ціна питання – 320 тисяч гривень. Якщо там посилання на пункт 5.5.1, то це коштує 9600 гривень», – роз’яснює хитрощі інспекторів директор.

Також, за її словами, діють старі штрафні санкції, які збільшено вдвічі з підняттям мінімальної заробітної плати. 

Найбільший штраф, крім уже вищезгаданого, це – 90 тисяч гривень (30 мінімальних зарплат) можуть виписати за фактичне допущення до роботи працівника без оформлення трудового договору або оформлення його на неповний робочий час, тоді як він працює повний.

«Перше, на що буде звертати увагу інспектор під час перевірки, це – на переведення працівників на неповний робочий час. Мінсоцполітики каже, що таке переведення має бути чимось спричинене.

І якщо обсяг виробництва і реалізації не змінився, а працівник працює менше, то на це варто звернути увагу.

І про скорочення робочого часу працівника мали попередити за два місяці до цього», – Мар’яна Кавин пояснює, як інспектори виявляють порушення. 

Також цей штраф накладають на того роботодавця, який несвоєчасно повідомив податкову про свого нового працівника. 

Оштрафувати на 9600 грн (три мінімальні зарплати) можуть за порушення строків виплати зарплати більше, ніж на місяць, або якщо виплатили її не в повному обсязі. Причому, 9600 гривень – за кожен такий виявлений випадок.

Також на 32 тисячі гривень (10 мінімальних зарплат) можуть оштрафувати за недотримання мінімальних державних гарантій.

«Закон  про оплату праці, стаття 12, описує всі мінімальні державні гарантії. Наприклад, якщо робота в  наднормовий час, у святкові та вихідні дні не оплачена в подвійному розмірі, це – порушення мінімальної державної гарантії . Перевіряють це дуже просто.

Ви знаєте, що у нас додано ще один святковий день – 14 жовтня. Інспектор просить табель обліку робочого часу саме за жовтень.

І тут же перевіряють, як оплачували за цей день або чи є заява працівника з проханням надати йому вихідний в інший день», – розкрила ще одну зачіпку інспекторів директор компанії «Західна консалтингова група».

Львівський прес-клуб

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

НА ГОЛОВНУ

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*