Скасування незаконного позбавлення активіста автомайдану ткачука о. прав керування транспортними засобами (суддя апеляційного суду київської області семенцов ю.в.)r

Скасування незаконного позбавлення активіста автомайдану Ткачука О. прав керування транспортними засобами (суддя Апеляційного суду Київської області Семенцов Ю.В.)rПозбавлення водійського посвідчення для водія – це практично кінець його водійського життя. По процедурі, інспектор ДАІ спочатку вилучає водійське посвідчення тимчасово. Замість нього водій отримує тимчасовий дозвіл на право керувати транспортними засобами, строк дії якого до винесення судом остаточного рішення або не більше 3 місяці.

За нині діючим законодавством, рішення про позбавлення права керувати транспортними засобами приймає тільки суд.

Така справа розглядається у районному суді або за місцем вчинення правопорушення, за яке передбачено позбавлення прав (за що і на скільки суд позбавляє водійських прав ми розглядали раніше у статті «Позбавлення водійських прав»), або за місцем реєстрації особи, яку притягають до відповідальності.

  • Повернути водійські права можна спробувати самостійно. Якщо ж Ви сумніваєтеся у своїх силах, щоб не довелося виправдовуватися перед близькими і друзями, ми повернемо водійські права. Просто подзвоніть нам (067) 157-24-14(093) 602-83-47, (099) 538-60-47 або залиште Ваш телефон і ми самі перетелефонуємо

Судові рішення першої інстанції у справах щодо позбавлення водійських прав можуть бути оскаржені в апеляційному суді. Рішення суду апеляційної інстанції буде остаточним і оскаржити, змінити його уже неможна.

Найчастіше суд позбавляє прав водіїв у справах по ДТП та за керування у стані сп’яніння, або за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння.

Право керувати автомобілем після вчинення правопорушення за яке передбачено позбавлення такого права, можна залишити за собою не завжди. Але якщо правильно і кваліфіковано підготуватися до судового засідання по справах щодо повернення водійських прав, то у багатьох випадках це реально.

Безумовно, кожна справа про повернення посвідчення водія є унікальною і застосовувати для її вирішення шаблони буде помилкою. Проте є певні т.з. шаблонні питання, правильне подання яких дасть шанс водію повернути водійські права в суді.

Варто зазначити, що кожна справа, що розглядається судом (не тільки про позбавлення прав) повинна розглядатися повно, всебічно і об’єктивно. Суд повинен враховувати обставини, які можуть пом’якшити та обтяжити відповідальність правопорушника.

Якщо перелік обставин, які обтяжують відповідальність є чітко встановленим і вичерпним, то обставини, які можуть пом’якшити відповідальність не є чітко регламентованими. Суддя за власним внутрішнім переконанням може віднести певні обставини до таких, які можуть пом’якшити відповідальність і, можливо, дозволити залишити водійські права водієві.

Так як суддя не зобов’язаний усі наведені обставини визнавати пом’якшуючими, тому з цими аргументами потрібно бути обережними. Наприклад, аргумент чоловіка, якого позбавляють прав за керування у стані сп’яніння, про те, що у нього є вагітна дружина, суддя може трактувати по різному.

З однієї сторони, можна погодитися, що потрібно залишити права щоб чоловік міг оперативно користуватися автомобілем для поїздки з дружиною в лікарню, в аптеку тощо.

З іншої сторони, за внутрішнім переконанням судді це може бути й обтяжуюча обставина (юридично її просто не буде визнано пом’якшуючою), так як чоловік своєю поведінкою (керування автомобілем у стані сп’яніння) загрожує життю та здоров’ю і дружини, і ще ненародженої дитини.

Так само потрібно бути обережними і з документами, які подаються суду (характеристики, довідки, звіти, виписки, копії тощо).

Неправильне їх оформлення, як показує практика, може наштовхнути суддю на думку про їх підроблення і недійсність. І не обов’язково суддя прийме рішення про юридичну перевірку дійсності таких документів.

Їх просто можуть не взяти до уваги. Наслідком цього стане позбавлення водія водійських прав.

Якщо позбавляють прав за керування у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, при підготовці до судового засідання, перевірте чи був правильно проведений огляд водія на стан сп’яніння. Порушення цієї процедури та правильне донесення цього до судді матиме наслідком закриття справи про позбавлення прав.

Як уже вказувалося вище, кожна справа є індивідуальною і застосовувати для її вирішення шаблонів буде неправильно. Але, оскільки Ви знайомі з особливостями цієї справи краще за усіх, правильно підготувавшись, справу можна «виграти» і самостійно.

Серйозність підготовки до справи компенсовується результатом. Легковажний підхід може мати наслідком неможливість керування автомобілем протягом наступних років.

Крім того повернення водійських прав після їх позбавлення судом, після виконання рішення суду (закінчення строку, на який позбавлено прав) передбачає обов’язок практично отримання водійських прав заново. Необхідно знову складати іспити.

Отже, Ви знаєте про можливі наслідки розгляду справи в суді про позбавлення водійських прав. Оцініть усі ризики. Не розраховуйте легковажно, що можливо Вас мине. Підготуйтеся.

Якщо ж Ви не впевнені у своїх силах, ми зробимо усю роботу за Вас. Протягом останніх 8 років ми постійно повертаємо водіям їх водійські права.

Кожного місяця ми успішно залишаємо право керувати транспортними засобами не менше як 10 водіям. Тривала практика дозволяє нам прослідковувати тенденції у прийнятті рішень конкретними суддями, які розглядають такі справи.

Ми знаємо, на що варто наголосити, про що краще не повідомляти.

Якщо Ви усвідомлюєте можливі наслідки розгляду справ про позбавлення водійських прав, чітко вирішили для себе, що Вам права потрібні, але сумніваєтеся у тому, що самостійно зможете захистити себе в суді, звертайтеся до нас.

Телефонуйте нам (067) 157-24-14, (093) 602-83-47, (099) 538-60-47 або скористайтеся можливістю замовити дзвінок і ми самі Вам зателефонуємо. Ми зустрінемося з Вами і оперативно вирішимо проблему – залишимо Вам право їздити за кермом.

Источник: https://glyadyk.com.ua/blog/2015/06/27/povernennya-prav-v-sudi/

Апеляційні суди

Апеляційні суди є другим рівнем (ланкою) в системі судів загальної юрисдикції, які призначені реалізувати конституційний принцип щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. В Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

Судові округи (територія, на яку поширюється юрисдикція суду) в загальних і спеціалізованих апеляційних судах не співпадають. Окрім того, в підсистемі загальних судів назва суду і межі судового округу визначені законом. Щодо спеціалізованих судів, то вирішення вказаного питання віднесено до компетенції Президента України.

  • Так, закон визначив, що апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово­Морських Сил України, а також Апеляційний суд України.
  • Закон дозволив у разі необхідності замість апеляційного суду області утворювати апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області.
  • Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України.
See also:  Рада приняла закон для полноценного запуска в украине bankid и mobileid
Вказаний порядок повністю відповідає Конституції України, яка наділяє Президента України повноваженнями з утворення судів. Однак оскільки в системі загальних судів (на відміну від спеціалізованих) завжди існували три ланки, закон зберіг їхній перелік, лише наділивши їх іншими повноваженнями. В системі спеціалізованих (спочатку в госпо­дар­ських, а потім і в адміністративних) судів вказану ланку потрібно було створювати вперше. На момент прийняття Закону України «Про судоустрій України» цієї ланки в господарських судах не існувало.

Визначення місцезнаходження апеляційного суду, меж судового округу, який має охоплювати декілька областей, потребує ретельного вивчення і, за необхідності, швидкого виправлення недоліків з метою забезпечення оптимальності функціонування суду.

Після внесення змін до законодав­ства, викликаних завершенням п’ятирічного строку дії низки статей Перехідних положень Конституції України, Президентом України в системі господарських судів було утворено апеляційні господарські суди, первісна чисельність яких налічувала сім: Дніпропетровський, Донецький, Ки­ївський, Львівський, Одеський, Севастопольський та Хар­ківський. Одночасно було визначено території, на які поширювалися повноваження апеляційних судів, тобто судові округи. Згодом було визнано за доцільне утворити Житомирський та Запорізький, Київський міжобласний та Луганський апеляційні господарські суди з одночасною зміною судових округів.

Суддівський склад апеляційного суду утворюють судді, як правило, об­рані безстроково.

З суддів цього суду призначаються голова суду і його заступники, один з яких є першим заступником. Вони, як і голови та заступники голів місцевих судів, призначаються на посаду строком на п’ять років і звільняються з посади Президентом України. Вони також можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.

Апеляційні суди є внутрішньо структурованими. На відміну від місцевих су­дів, де внутрішня структурованість (спеціалізація) залежить від можливостей кожного суду окремо, структурованість апеляційних судів не тільки закріп­лена в законі, ним визначений і порядок утворення цих структур.

Для розгляду судових справ в апеляційних судах утворюються судові палати. Для вирішення організаційних питань в апеляційних судах діє прези­дія апеляційного суду.

Назва судових палат, яка випливає з їх предметної юрисдикції, визначе­на лише щодо загальних апеляційних судів, а саме: у складі загального апе­ляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах (ч. 5 ст. 25 Закону «Про судоустрій України»).

  1. Відносно спеціалізованих (господарських та адміністративних) апеляційних судів законом надано право самим судам визначати необхідність створення, кількість та назву судових палат: у складі спеціалізова­ного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судо­вої юрисдикції.
  2. Так, наприклад, у Харківському апеляційному господарському суді, кі­лькість суддів котрого досить значна, утворено три судові палати з розгляду окремих категорій справ:
  3. — по спорах за участі податкових та інших контролюючих органів;
  4. — по справах про банкрутство;
  5. — по спорах, пов’язаних з укладанням, зміною, виконанням договорів.
  6. В кожній судовій палаті утворено по три судові колегії, що складають­ся з головуючого та суддів цих постійних колегій.
  7. Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.

Повноваження апеляційних судів поділяються на судові, аналітичні та методичні. До перших належать повноваження по розгляду справ у апеля­ційному порядку та по розгляду справ по першій інстанції.

До другої групи повноважень належать аналіз судової статистики, ви­вчення та узагальнення судової практики. До третьої — надання методичної допомоги місцевим судам у за­стосуванні законодавства. Перелік повноважень апеляцій­них судів, закріплений у ст. 26 Закону, не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, що мають бути передбачені законом.

Підставою для розгляду справи у порядку апеляційного провадження є апеляція, подана на рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Судове рішення у даному випадку — це вирок, рішення, постанова, ухвала су­ду першої інстанції.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів, один з яких є головуючим. Усі питання, що виникають у судовому засіданні, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден з суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення, причому головуючий голосує останнім.

  • За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:
  • 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;
  • 2) скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;
  • 3) змінити рішення;
  • 4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;
  • 5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
  • Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Окрім виконання повноважень суду апеляційної інстанції апеляційні суди можуть виконувати також повноваження суду першої інстанції. Вказані повноваження притаманні лише загальним апеляційним судам.

Ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Кодекс адміністративного судочинства України не наділяють апеляційні суди повноваженнями з розгляду справ по першій інстанції.

Кримі­нально­процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України такі норми містять. Так, апе­ляційним загальним судам підсудні кримінальні справи:

— про злочини проти основ національної безпеки України (ст. ст. 109–114 Кримінального кодексу України);

  1. — про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
  2. — про злочини, у вчиненні яких обвинуваченим є суддя (Закон України «Про статус суддів»).
  3. Апеляційним загальним судам можуть бути підсудні цивільні справи, де однією зі сторін є місцевий суд.
See also:  Как часто границу украины пересекают незаконно (инфографика)

Повноваження голови апеляційного суду мають ту ж природу, що й го­лови місцевого суду. Але їхній зміст дещо відмітний, обумов­лений рівнем суду та, природно, повноваженнями суду, який він очолює.

Голова апеляційного суду наділений повноваженнями, які також можливо поділити на суд­дівські, адміністративні, організаційні та представницькі.

І якщо суддівські, адміністративні та представницькі повноваження здебільшого тотожні аналогічним повноваженням голови місцевого суду, то організаційні повноваження мають певну відмін­ність.

Так, у голови апеляційного суду відсутні повноваження щодо забезпечен­ня формування складу народних засідателів, оскільки згідно з процесуальним законодавством народні засідателі мають залучатися до розгляду справ лише у місцевих судах.

Одночасно голова апеляційного суду має такі організаційні повноваження, якими не наділений голова місцевого суду.

Він організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання і головує на засіданнях президії; поряд з організацією ведення та аналізу статистики організує вивчення та узагаль­нення судової практики, у зв’язку з чим він має право витребувати з відпові­дного суду справи, рішення в яких набрали законної сили; організовує під­вищення кваліфікації як працівників апарату суду, так і суддів; вносить про­позиції Голові Верховного Суду України чи голові відповідного вищого спеціалізова­ного суду щодо кандидатур для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників; надає пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційне забезпечення його діяльності.

Голова апеляційного суду має першого заступника та заступників голови суду — голів судових палат. У разі відсутності голови його обов’язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови апеляційного суду — голова судової палати.

Перший заступник голови апеляційного суду відповідно до розподілу обов’язків бере на себе виконання частини повноважень, що належать голо­ві, зокрема, здійснює організаційне керівництво роботою структурних під­розділів суду та виконує інші обов’язки, визначені головою суду.

Повноваження заступників голови апеляційного суду зосереджені на організації роботи судових палат, які вони очолюють.

Голови судових палат формують колегії суддів для розгляду справ, самі головують у судових засіданнях або призначають для цього суддів; організують ведення судової статистики, аналіз та узагальнення судової практики у справах, віднесе­них до компетенції палати.

Тому вони теж мають право витребувати з відповідного суду справи, рішення в яких набрали законної сили. Голови судових палат інформу­ють президію суду про діяльність судової палати.

До президії апеляційного суду входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається рішенням загальних зборів цього ж суду. Персональний склад президії (за винятком осіб, що входять до складу президії за посадою) формується через обрання суддів теж на загальних зборах шляхом таємного голосування.

Оскільки президія суду створюється для вирішення лише організаційних питань, останні також можливо згрупувати за їх функціональним призначен­ням на: організаційно­розпорядчі, аналітично­методичні та контрольні. Задля виконання вказаних функцій президія наділена певними повноваженнями, які закріплені у ч. 2 ст. 30 Закону України «Про судоустрій України».

Реалізуючи організаційно­розпорядчу функцію, президія розглядає пи­тання організації діяльності суду, судових палат та апарату суду; затверджує за поданням голови апеляційного суду персональний склад судових палат; визначає кількість заступників голів судових палат; заслуховує інформацію голів судових палат щодо діяльності палат; розглядає питання організаційно­го забезпечення діяльності суду та виробляє пропозиції щодо його поліпшен­ня; розглядає питання кадрової роботи з суддями і працівниками апарату суду та підвищення їх кваліфікації, забезпечує виконання рішень зборів суддів від­повідного суду.

Аналітична, методична та контрольна функції президії покликані сприяти удосконаленню організації та діяльності не тільки апеляційного суду, а й місцевих судів, які входять до апеляційного округу. Вказані функції характеризують позапроцесуальні відносини між місцевими та апеляційними судами.

Так, президія розглядає матеріали узагальнення судової практики та ана­лізу судової статистики, приймає з цього приводу відповідні рекомендації.

В останні роки президії загальних апеляційних судів аналізували стан судимос­ті неповнолітніх, практику розгляду справ, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, порушенням митних правил, обранням запобіжного за­ходу у вигляді взяття під варту.

Щоквартально узагальнюється практика ска­сування та зміни судових рішень у кримінальних, цивільних справах. За результатами аналізу місцевим судам даються рекомендації, проводяться семі­нари із суддями.

У зв’язку з прийняттям нових Кримінального, Цивільного, Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України президії апеляційних судів про­вели значну роботу з надання методичної допомоги місцевим судам з ме­тою правильного застосування ними законодавства.

Контрольна функція випливає з принципу автономності та самостійності судової влади. Ніякий інший орган, окрім органу судової влади, не може контролювати виконання головою місцевого суду його повноважень з організаційного керівництва діяльністю суду.

Таким органом судової влади відносно місцевих судів є апеляційний суд, а саме — президія цього суду, якій надано повноваження заслуховувати інформацію голів місцевих судів щодо організації діяльності судів, які вони очолюють.

Предметом інформування є, як правило, питання забезпечення строків розгляду судових справ, складання статистичних звітів, звернення до виконання судових рішень, стан ведення журналів судових засідань та своєчасне передавання справ до канцелярії суду тощо.

Вказані повноваження президії дають змогу голові апеляційного суду мати повне уявлення про організаційні здібності голів місцевих судів при ви­рішенні питання про внесення пропозицій щодо кандидатур на призначення на посаду голови суду.

Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше одного разу на місяць. Вони є повноважними, якщо на них присутні не менше двох тре­тин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голо­суванням більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підпису­ються головою суду, який головував на засіданні.

У загальних апеляційних судах передбачено функціонування суду при­сяжних. Створення суду присяжних є виконанням конституційного принципу щодо участі народу у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Вирішення питань щодо видів судочинства, в яких справи можуть роз­глядатися судом присяжних, а також визначення рівня судової системи, де можуть бути утворені суди присяжних, Конституція віддала на вирішення судоустрійного та процесуального законодавства.

See also:  Субсидии урежут, получателей проверят трижды, а незаконно полученную помощь придется вернуть: власть готовит новый законопроект

Статус присяжних та порядок їх залучення до виконання обов’язків у суді закріплені у Законі «Про судоустрій України».

Юридичний помічник » Публікації » 3,209 переглядів

Источник: https://pomichnyk.org/publikatsiji/apelyatsijni-sudy.html

:: ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВИ ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ :: КОДЕКС ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ::

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії – у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом; 2) рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради – у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом; 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення;

4) постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша і третя статті 122, частини перша і друга статті 152-1 цього Кодексу) – в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), – протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили

  • Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
  • Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
  • Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Стаття 292. Строк розгляду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.

Стаття 293. Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Стаття 294. Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови

Источник: http://code.leschishin.org/ac/ac25.php

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*