Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Инфоурок › Обществознание ›Презентации›Презентація з правознавства “Як не стати жертвою злочину”

Выберите документ из архива для просмотра:

Выбранный для просмотра документ ЗЛОЧИНИ _ ПРОСТУПКИ.ppt

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Описание презентации по отдельным слайдам:

1 слайд Описание слайда:

Злочини та проступки. Склад правопорушення та склад злочину. Групи злочинів. Співучасники злочину. Основні типи злочинів. Як уберегтися від злочину. Якщо ви стали свідком злочину.

2 слайд Описание слайда:

Злочин – це порушення людиною заборон кримінального закону чи, навпаки, невиконання нею того, що вимагає закон. За такі дії чи бездіяльність передбачено кримінальну відповідальність.

Проступок – це протиправні дії чи бездіяльність, за які настає адміністративна відповідальність. Вони є менш небезпечними, ніж злочини.

До проступків відносяться: порушення правил дорожнього руху, пошкодження майна, нецензурна лайка, паління у заборонених місцях тощо.

3 слайд Описание слайда:

Правопорушення – це протиправне, винне діяння, що завдає шкоду особі, суспільству або державі.

Ознаки правопорушення: 1) суперечність конкретному правовому припису – невиконання обов’язку або порушення заборони; 2) вина – правопорушенням є лише діяння, вчинене навмисно або з необережності; 3) завдання або реальна загроза завдання шкоди особі, суспільству або державі; 4) правопорушення проявляється у протиправних діях чи бездіяльності. 5) відповідальним за правопорушення може бути тільки фізична чи юридична особа, здатна нести відповідальність за свої дії (деліктоздатна особа).

4 слайд Описание слайда:

До складу правопорушення входять: 1) суб’єкт правопорушення – деліктоздатна фізична чи юридична особа.

Зазвичай правопорушення вчиняють фізичні особи (а злочини – виключно фізичні особи), але суб’єктом цивільного проступку може бути й юридична особа; 2) об’єкт правопорушення – суспільні відносини, соціальні блага, цінності, права і свободи особи, інтереси держави, на які посягає правопорушник; 3) суб’єктивна сторона правопорушення – ставлення особи до вчинюваного нею діяння та його наслідків. Головний елемент суб’єктивної сторони – вина у формі умислу або необережності. Факультативними (необов’язковими) елементами суб’єктивної сторони є мотив і мета правопорушення. Відповідальність за цивільний проступок може наставати і за відсутності вини (у випадках, спеціально обумовлених законом); 4) об’єктивна сторона правопорушення – це зовнішня характеристика правопорушення, що включає протиправне діяння (дію чи бездіяльність), результат діяння і причинний зв’язок між діянням і результатом. Відсутність хоч би одного з зазначених елементів свідчить, що цей акт поведінки не є правопорушенням.

5 слайд Описание слайда:

Злочини невеликої тяжкості – це такі злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років та більш м'які покарання, оскільки наслідки від таких дій є незначними (шахрайство, крадіжка, експлуатація дітей тощо). Злочини середньої тяжкості – злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років (наруга над могилою, вимагання, вбивство через необережність, тощо).

6 слайд Описание слайда:

Тяжкі злочини – цє такі, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років (розбій, захоплення заручників, торгівля людьми).

Це також злочини, які привели до втрати потерпілим органу чи його функцій, психічної хвороби, знівечення обличчя.

Особливо тяжкі злочини – за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічне позбавлення волі (умисне вбивство двох і більше осіб, бандитизм, терористичний акт тощо).

7 слайд Описание слайда:

Співучасть у злочині – це умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Співучасником злочину буде, наприклад, той, хто намовить інших обікрасти квартиру, і той, хто за домовленістю з іншими слідкуватиме за тим, щоб не було випадкових свідків, і той, хто виготовлятиме ключі або відмички до чужої квартири, і той, хто скуповуватиме крадені речі, переховуватиме крадіїв, чи здобуте злочинним шляхом майно тощо. Співучасниками злочину вважаються : Виконавець; Організатор; Підбурювач; Пособник.

8 слайд Описание слайда:

Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину 1.

Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину – Виправні роботи на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 2 років Стаття 383.

Завідомо неправдиве показання 1. Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого … – Виправні роботи на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років

9 слайд Описание слайда:

Злочини проти людей (їх життя та здоров'я) Вбивство – заподіяння смерті іншій людині; Нанесення тілесних ушкоджень; Побої та катування; Сексуальні злочини (зґвалтування, сексуальне зловживання, розбещення неповнолітніх); Злочини проти власності Крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство тощо Злочини (проступки) проти громадського порядку Хуліганство, дрібне хуліганство, порушення громадського порядку, наруга над могилою та інше.

10 слайд Описание слайда:

Як уберегтися від квартирних крадіжок Міцні засуви, міцні двері, не залишати відкритими вікна, особливо на першому поверсі, поруч із пожежними східцями; Більше світла в під'їзді, на сходових майданчиках в коридорах, обладнання усіх дверей дверними вічками; Увага – на ключі : не зберігайте ключі разом із документами, під килимом біля дверей, в іншому умовленому місці; Не давайте незнайомцям інформацію про себе; Уважно відчиняйте двері, не приводьте випадкових або малознайомих людей додому; Якщо ви, входячи до квартири, виявили щось підозріле (зламані двері, шум у квартирі) – нічого не торкайтеся, краще подзвонити до міліції від сусідів. Не варто рватися в бій – здоров'я дорожче майна

11 слайд Описание слайда:

Як уберегтися від грабежів і насильства Не ходить поодинці Будьте уважними до нових знайомств Не вживайте алкоголь або наркотики Не панікуйте Дійте спокійно Якщо вас переслідують – прямуйте до людних місць, перейдіть на біг, кричить: пожежа! Горимо!”

Общая информация

Источник: https://infourok.ru/prezentaciya-z-pravoznavstva-yak-ne-stati-zhertvoyu-zlochinu-895283.html

AUTO.RIA – Наступ клонів. Як не стати жертвою при купівлі автомобіля

Останніми місяцями автомобілів з іноземною реєстрацією на дорогах помітно поменшало. Це й логічно: протягом дії пільгового періоду розмитнення 140 тисяч «євроблях» були «легалізовані», отримавши українські номерні знаки офіційно.

Ще якусь частину їхні водії перестали експлуатувати, певна кількість була вивезена за кордон, але у будь-якому разі в Україні на «чужих» номерах досі залишається не менше 350 тисяч автомобілів. Так чому ж в дорожньому трафіку поменшало «литовців» та «поляків»?

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль Три місяці «півакцизу» минуло. Скільки «євроблях» встигло?

Відродження «клонування»

Одна із можливих причин – на ринку з новою силою запрацювало дещо призабуте явище – «двійники».

Це коли на нерозмитнений автомобіль виготовляються номерні знаки, із набором символів, як на аналогічній машині, що легально зареєстрована в Україні.

Також може виготовлятися свідоцтво про реєстрацію, – спеціалізоване друкарське обладнання в руках шахраїв бувало, поліція вже фіксувала такі факти. «Вищий пілотаж» – це ще й «перебивка» номеру кузова. Щоб візуально геть все виглядало «як справжнє».

Нам наразі невідомо про вартість таких «послуг», однак є дані, що в одній із не найбільших і навіть не прикордонних областей від початку року поліція виявила 80 автомобілів- «двійників». І мова лише про задокументовані факти. Не виключено, що частина водіїв «євроблях» або свідомо приймає рішення про таку сумнівну «легалізацію», або ж стає жертвами зловмисників.

Щодо другої версії – слід знати, що оформлення купівлі автомобіля варто здійснювати виключно у сервісних центрах МВС після перевірки транспортного засобу фахівцями експертної служби. Щоб бува не стати власником авто з «перебитими» номерними табличками чи підробленим техпаспортом.

Як купувати авто безпечно?

Під час пошуку автомобіля дивіться на ціну пропозиції тверезо: значно нижча за ринкову вартість хоч і не є однозначним фактором, який свідчить про імовірний продаж «клону», однак повинна змусити потенційного покупця більш ретельно вивчити предмет купівлі. Підставою для сумніву може бути заява продавця про те, що «авто не знімається з обліку», «продаж тільки по довірці», або спроба в будь-який інший спосіб оминути процедуру повного переоформлення машини у СЦ МВС.

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль В Україні запрацював онлайн-кабінет водія

Попередню перевірку ТЗ можна здійснити за допомогою онлайн-сервісу перевірки свідоцтв про реєстрацію, у електронному кабінеті водія, або замовивши перевірку автомобіля на AUTO.RIA.

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль Купуйте безпечно! Перевірені авто на AUTO.RIA

Чим загрожує їзда на «двійнику»?

Насамперед такий автомобіль буде досить складно продати у майбутньому, а то й взагалі експлуатувати, особливо, коли почне працювати система автофіксації порушень ПДР.

See also:  Заступник міністра юстиції оніщук: за грубе порушення закону буде передбачено анулювання доступу до державних реєстрів довічно

Тоді є цілком реальні шанси «доїздитись» до статті 290 Кримінального кодексу, у якій за знищення, підробку або заміну номерів вузлів транспортного засобу передбачена відповідальність: від штрафу у 2550 грн до обмеження волі на строк до 3 років.

Також існує стаття 358 – підроблення документів чи їх використання. За фальшивий техпаспорт може «світити» покарання від штрафу у 17 тис грн до обмеження волі на два роки.

Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль Що не так із розмитненням? На що чекають водії решти «євроблях»

При цьому слід розуміти, що навіть якщо ви виявились доброчесним покупцем і не підозрювали, що «купуєте» «двійника» (оминувши оформлення авто у СЦ), спершу доведеться переконати слідчих, що у вас не було шахрайських намірів і номери «перебивали» не ви.

А поки триватиме слідство, ходитимете пішки, оскільки машина буде вилучена. Тоді ризик найменший – доведеться сплатити 255 гривень штрафу за статтею 121-1 Адмінкодексу.

Але це не поверне ваших витрат на адвоката, «спалених» нервів, та й, зрештою, не «легалізує» вилучений автомобіль.

Будьте пильні, та вдалих вам покупок!

Источник: https://AUTO.RIA.com/uk/news/autolaw/242907/nastuplenie-klonov-kak-ne-popast-pri-pokupke-avtomobilya.html

Зворотній бік корупції, або як не стати співучасником злочину

Шоу під умовною назвою “затримати корупціонера” вже стає звичним для українців.

Багато хто пам'ятає, як у прямому ефірі кайданки вдягали на чиновників Держслужби з надзвичайних ситуацій. Потім були гучні арешти кількох прокурорів, суддів, міліціонерів та інших службовців.

Словом, влада робить все для того, щоб її намагання помітили, хоч вони й не завжди приводять до очікуваного результату і судова перспектива кримінальних проваджень залишається під великим питанням. Незважаючи на це, у суспільстві все ж тліє надія на викорінення корупції.

Згідно з даними міжнародної організації Transparency International, Україна посідає 142-ге місце у списку 175 найкорумпованіших країн світу.

Українці вважають, що найбільше хабарів вимагають у судах, міліції та прокуратурі. Однак насправді, згідно з опитуванням TNS, проведеним у травні 2015 року, найбільше хабарів пересічні громадяни дають лікарям та працівникам освіти, що не є дивним з урахуванням розмірів їх заробітних плат та фінансування медичної та освітньої галузі.

Держава бореться із нелегальними винагородами протягом усього свого незалежного існування. Зменшити кількість корупціонерів намагаються навіть залякуваннями.

Міжнародні партнери, як от США, попереджають, що дають українським чиновникам останній шанс на те, щоб нарешті побороти свою погану звичку. А голова Української православної церкви Філарет навіть пригрозив відмовляти в обряді причастя тим, хто буде пропонувати або брати хабарі.

Однак ані залякування, ані вмовляння результатів не дають. Хабарі й далі залишаються камінням у фундаментах, на яких тримаються усі сфери життя суспільства. Варто хоча б згадати, як радіють і дивуються люди, коли поліцейські або лікарі відмовляються взяти гроші. Навіть, якщо це просто знак вдячності за добре виконану роботу.

Існує купа причин, через які українці не можуть одужати від корупції, серед них — політичні, правові та економічні.

Та одним з найважливіших факторів є бюрократичний: сприятливі умови для корупції виникають там, де відбувається завищення ролі регулюючих органів і втручання держави в економіку та бізнес.

На сьогодні діє безліч правил та інструкцій, які посадовці можуть використовувати у своїх інтересах. Тому й не дивно, що люди не бачать іншого способу вирішити власні проблеми, окрім як дати хабар. І мало хто зауважує, що таким чином автоматично стає співучасником злочину.

Пропоную замислитися, чи є ефективним та безпечним такий, на перший погляд, легкий і швидкий шлях владнання проблеми і до яких наслідків він може привести.

Уявімо собі молодого, але вже цілком успішного підприємця. Його справи тільки-но почали налагоджуватися, з'явилися перші прибутки, це помітив більш досвідчений і цинічний конкурент, зателефонував “кому треба” — і от до бізнесмена прийшли з перевірками або обшуками. Що він робитиме?

Практика показує, що шукатиме знайомих “зі зв'язками”, які знають, кому заплатити, аби йому дали спокій. Та часом буває так, що посадовці беруть гроші, але вирішувати конфлікт не поспішають — занадто великий ризик потрапити до в'язниці.

Отримання грошей, як правило, здійснюється за схемою “Вранці гроші, увечері стільці”. Отже, після отримання хабаря чиновник затягує процес виконання обіцянки. За кілька місяців, в умовах стрімкого реформування держорганів, у високому кабінеті, куди були занесені важко зароблені, з’являється зовсім інша службова особа, яка не знає про жодні домовленості зі своїм попередником.

Надалі бізнесмен через низку посередників намагається повернути свої гроші, місяцями стукає в закриті двері, оббиває пороги високих кабінетів, випиває десятки літрів кави, люб’язно запропонованих привітними секретарями у просторих приймальнях, та з часом, коли скінчаються сили, а від випитої кави починається печія, мириться зі своєю сумною участю.

Таким чином проблема лишається невирішеною, а підприємець позбувається своїх грошей.

Варто зазначити, що втрата грошей — не найгірший розвиток подій у цій ситуації. Діюче кримінальне законодавство передбачає відповідальність не лише за отримання неправомірної вигоди, а й за давання хабаря.

  • Пропонуючи “винагороду”, пересічний громадянин не тільки банально фінансує, підживлює корупцію, а й сам ризикує опинитися за гратами.
  • Замислюючись про підкуп чиновника, слід ознайомитись з вимогами статті 369 Кримінального кодексу України “Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі”.
  • Особливої уваги заслуговує той факт, що кримінальна відповідальність, згідно з цією статтею, настає не лише за давання хабара, а навіть за його пропозицію або обіцянку.
  • Запропонувавши неправомірну вигоду службовцю, людина ризикує щонайменше заплатити штраф у розмірі від 8,5 тисяч до 12,75 тисяч гривень, забруднивши свою біографію фактом притягнення до кримінальної відповідальності.

Із більш серйозними наслідками можна зіштовхнутися, якщо дати гроші службовцю на особливо відповідальній посаді. У такому випадку легко потрапити за грати на 5-10 років із конфіскацією майна.

Не варто пропонувати хабар і тим, хто не є держслужбовцями, але надають публічні послуги. Запропонувавши гроші аудитору, нотаріусу, експерту або арбітражному керівнику, можна зірвати “джекпот” у вигляді 200 годин виправних робіт, а в деяких випадках — сісти до в'язниці на строк до 2 років із конфіскацією грошей або цінностей, які були предметом хабаря.

Справедливим буде питання: “Що ж робити підприємцю або звичайному громадянину в умовах, коли корупція в державі залишається на дуже високому рівні, а правила гри передбачають, що проблеми із законом або непереборні бюрократичні перепони можуть торкнутися кожного другого?”.

Найголовніше — не братися вирішувати такі проблеми самотужки, а доручити це питання своєму захисникові. Він має з’ясувати обґрунтованість претензій з боку правоохоронних чи контролюючих органів та прорахувати судову перспективу справи.

Після цього адвокат має розробити правову позицію та узгодити стратегію захисту.

Обравши такий шлях, ви будете діяти в рамках правового поля і збережете свій імідж.

У випадку, коли має місце відкрите та нахабне вимагання хабаря, варто ще й докласти зусиль до надання цьому факту розголосу за допомогою соціальних мереж та засобів масової інформації. Злочини не люблять публічності.

Павло ШЕРШНЬОВ, голова ГО “Правозахисна організація “Сильне суспільство”

Источник: https://www.ukrrudprom.com/digest/Zvorotny_bk_korupts_abo_yak_ne_stati_spvuchasnikom_zlochinu.html

Арест и изъятие товаров сотрудниками полиции

Рассмотрим, что может послужить основанием для изъятия или ареста товара, как оформляется акт изъятия и протокол ареста, а так же какие процессуальные нарушения могут послужить основанием для признания изъятия или ареста продукции полицией или иными органами незаконными. Порядок изъятия и ареста, рассмотренный в данной статье применим ко всем видам товаров, в том числе к алкогольной и спиртосодержащей продукции. Итак, приступим.

Изъятие товара.

Изъятие товара и арест товара применяются в рамках производства по делу об административном правонарушении, являются мерами обеспечения по делу, т.е. направлены на пресечение административного правонарушения, обеспечение своевременного и полного рассмотрения дела и т.д.

Таким образом, сами по себе меры обеспечения не являются санкцией за совершение административного правонарушения, а выполняют вспомогательную функцию.

Из этого следует, что помимо применения к предпринимателю таких мер обеспечения, как изъятие товара и арест товара, которые создают значительные препятствия для свободного осуществления предпринимательской и иной экономической деятельности, к предпринимателю по результатам производства по делу об административном правонарушении будет применена административная санкция в виде штрафа или иного наказания.

Изъятие товара и арест товара могут быть применены с момента выявления (обнаружения) события административного правонарушения. Применить данные меры вправе должностное лицо обладающее полномочиями на ведение дела об административном правонарушении.

See also:  Виїзд неповнолітніх за кордон: як не порушити закон?

Существенным различием, между арестом и изъятием товаров является то, что в случае ареста товар не выбывает из владения предпринимателя, но на распоряжение товаром накладывается запрет, а в ряде случаев и запрет на его использование.

Арест товаров.

Подлежать изъятию и аресту могут те товары, которые стали предметом либо орудием административного правонарушения. Факт изъятия товара или ареста товара закрепляется процессуально в виде соответствующего протокола изъятия товара или протокола ареста товара.

Подробные требования к оформлению акта изъятия товара и протокола изъятия товара закреплены в Кодексе об Административных Правонарушениях РФ. Остановимся на основных, нарушение которых нередко встречается на практике и носит существенный характер.

Так арест или изъятие товара должно производиться в присутствии полномочного представителя юридического лица, либо в присутствии самого индивидуального предпринимателя.

Нарушение данного требования носит существенный характер, поскольку в случае осуществления изъятия товара или ареста товара в отсутствие предпринимателя, он будет лишен возможности удостовериться в правильности фиксации в протоколе ассортимента, количества изъятого или арестованного товара, его индивидуальных признаков и других важных обстоятельств. В случае неверной фиксации предприниматель будет лишен возможности непосредственно при составлении протокола указать свои замечания.

Другими существенными нарушениями могут быть признаны отсутствие понятых при составлении протокола, привлечение к участию в деле в качестве понятых лиц заинтересованных в исходе административного производства, привлечение к участию в деле в качестве понятых лиц находящихся в состоянии алкогольного опьянения и т.д.

Обратим внимание, что на практике сотрудниками полиции нередко используются бланки именуемые «акт изъятия товара».

Подобное оформление представляется допустимым при условии, что данный акт изъятия товара отвечает всем иным требованиям, предъявляемым КоАП РФ к оформлению протокола изъятия.

Кроме того изъятие может производиться и без составления протокола изъятия, в случаях когда должностным лицом составляется протокол осмотра. В таком случае все сведения фиксируются в протоколе осмотра.

Что делать?

Итак, что делать, если товар изъят или арестован и Вы с данной мерой не согласны? В таком случае необходимо обжаловать действия по изъятию (аресту) в суд. Обращаем Ваше внимание, что обжалуется не сам акт изъятия, протокол ареста и т.д. а именно действия должностных лиц.

Для успешного обращения в суд необходимо определить подсудность спора, составить мотивированное заявление об обжаловании незаконных действий со ссылками на статьи действующего законодательства и обоснованием в чем заключается нарушение Ваших прав, приложить документы подтверждающие факт изъятия, доводы о незаконности изъятия, а так же совершить ряд иных процессуальных действий предусмотренных АПК РФ. Кроме того, успешное ведение данной категории дел в суде требует, помимо теоретических знаний, так же наличие значительного практического опыта и знание сложившейся судебной практики.

Если Вы желаете заручиться поддержкой профессионального адвоката, мы всегда готовы прийти к Вам на помощь.

Позвоните нам по номеру 98-332-98 и запишитесь на бесплатную консультацию к адвокату. Вместе мы сможем оценить перспективность Вашего дела и определить способ его решения.

Данный материал подготовлен юристами проекта “ПРОВЕРКИ. НЕТ” http://proverky.net

Источник: https://www.9111.ru/questions/77777777711691/

Аналітика

24 грудня 2014

14 жовтня 2014 року було прийнято новий законодавчий акт, завданням якого є боротьба з відмиванням доходів,отриманих злочинним шляхом.

Йдеться про Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – «Закон»), яким, в тому числі, внесені зміни до Кримінального кодексу України (далі – «КК України») та Кримінального процесуального кодексу України (далі – «КПК України»).

Цей Закон має набрати чинності 6 лютого 2015 року.Коротко зауважимо, що новий Закон був прийнятий з метою забезпечення реалізації схвалених 16 лютого 2012 року рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансування тероризму (FATF).

Основними положеннями цього Закону є:

  • зміна підходу щодо визначення предикатних легалізації злочинів (включення податкових злочинів до предикатних);
  • зміна підслідності злочинів з легалізації (з лютого 2015 року вони будуть підслідні тим слідчим, які розслідують або розслідували предикатний легалізації злочин);
  • запроваджено фінансовий моніторинг щодо національних публічних діячів та посадових осіб міжнародних організацій;
  • встановлено поріг для міжнародних грошових переказів;
  • знято порогові суми для здійснення фінансового моніторингу ріелторами та нотаріусами;
  • виключено осіб, які здійснюють операції з готівковими коштами на суму понад 150 000 грн., з числа суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок введення обов’язкового моніторингу таких операцій банківськими установами тощо.

Для кращого сприйняття основних змін, внесених Законом, нижче наводимо загальний огляд складу злочину «Легалізація (відмивання) доходів, отримали злочинним шляхом», передбачений ст. 209 КК України.Так, ст. 209 КК України передбачено кримінальну відповідальність за:

«Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення) а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів».

Іншими словами, кримінальна відповідальність передбачена за здійснення операцій з майном або маскування походження майна, що було отримане злочинним шляхом, тобто внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння тобто злочину.

При цьомусуспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до статті 209 КК України, є не будь-який злочин, передбачений КК України, а той, за який може бути призначене основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад 51 000 гривень. У теорії та правозастосовній практиці таке діяння прийнято називати  «предикатним злочином».

Кваліфікація відповідальності за ст. 209 КК України за останні 4 роки здійснюється таким чином:

Частина статті 2011 рік 2012 рік 2013 рік 2014 рік
Розмір НМДГ1 для цілей кваліфікації злочинів, ГРН. 470,5 536,5 573,5 609
ч. 1 ст. 209 КК України
не передбачає мінімальної суми коштів, за легалізацію яких настає кримінальна відповідальність
Кваліфікація за ч. 2 ст. 209 КК (великі розміри – від 6000 НМДГ)
Кваліфікація за ч. 3 ст. 209 КК (особливо великі розміри –
від 18 000 НМДГ)

Таким чином, у разі, якщо особа внаслідок вчинення злочину, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі чи штрафу понад 51 000 тисячу гривень (наприклад, фіктивне підприємництво чи службове підроблення), отримає грошові кошти чи інше майно, і вчинить з цими коштами будь-яку операцію, то така особа підлягатиме кримінальній відповідальності одразу і за предикатний злочин , і за злочин, передбачений статтею 209 КК України.

NB!

Звертаємо увагу, що Закон, який набере чинності у лютому 2015 року, вводить деякі корективи у розуміння предикатного злочину. Так, на сьогодні КК України прямо передбачає, що ухилення від сплати податків (ст.

 212 КК України) не може виступати предикатним легалізації доходів злочином. Натомість, починаючи з 6 лютого 2015 року, відповідно до Закону, умисне ухилення від сплати податків (за ч. 3 ст.

212 КК України) підпадатиме під визначення предикатного злочину, а, отже, і виступатиме підставою для інкримінування легалізації доходів.

Таким чином, з лютого 2015 року може виникнути наступна ситуація: платник податків після проведення у нього податкової перевірки отримує акт перевірки на суму понад 3 мільйони гривень.

Після невдалого адміністративного оскарження2 результатів такої перевірки проти платника податків як і раніше відкриватиметься кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України.

Однак окрім цього буде розпочате розслідування і за відповідною частиною ст. 209 КК України щодо цього платника податків.

При цьому такі дії податківців будуть цілком законними, адже відповідно до КПК України, саме той слідчий, який розслідує предикатний злочин, може розпочати розслідування і щодо легалізації доходів, отриманих внаслідок предикатного злочину.

Окрім цього, відтепер ризик відкриття кримінального провадження щодо платника податків за ст. 209 КК України може виникнути внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності за ст.

 212 КК України його контрагента.

Так, слідчі цілком імовірно можуть звинувачувати сумлінного суб’єкта господарювання у тому, що він, купуючи товар чи послуги у свого контрагента, допоміг йому легалізувати (відмити) злочинний дохід контрагента.

Дійсно, суб’єктом злочину, передбаченого ст. 209 КК України (легалізації доходів) може бути не лише та особа, яка вчинила предикатний злочин, а і будь-яка інша особа, що вчинила дії, передбачені ч. 1 ст. 209 КК.

Однак при цьому для інкримінування особі злочину, передбаченого ст. 209 КК, необхідним є доведення слідчими органами та судом наявність у її діях цілого ряду ознак складу цього злочину.  Серед таких ознак:

  • Отримання грошових коштів, що легалізуються саме внаслідок вчинення предикатного злочину;
  • Усвідомлення винною особою того факту, що кошти (майно), з якими здійснювались майбутні операції чи правочини, були отримані саме злочинним шляхом, тобто внаслідок вчинення предикатного діяння;
  • Спрямованість дій особи під час проведення операцій з майном саме на приховування джерел походження коштів, отриманих злочинним шляхом (наявність спеціальної мети), а не на будь-які наслідки;
  • Вчинення особою з незаконно отриманими коштами (майном) хоча б однієї з дій, прямо передбачених ч. 1 ст. 209 КК України.
See also:  Как взыскать ущерб от карантина? ляшко подтвердил незаконность ограничений

Лише у випадку доведення усіх цих елементів складу злочину, особу, яка вчинила предикатне діяння, або будь-яку іншу особу можна притягти до відповідальності за легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

Необхідність доведення факту усвідомлення злочинного шляху походження коштів (майна) підтверджена практикою Верховного Суду України. Так, відповідно до роз’яснень пп. 5, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 15.04.2005 р.

«Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до абзацу 4 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» та диспозиції ч. 1 ст.

209 КК належить розуміти «вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також учинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом. При цьому не можуть вважатись одержаними внаслідок учинення предикатного діяння кошти або інше майно, якими особа не заволоділа (які не отримала) шляхом учинення злочину, а які вона незаконно утримала, приховала, не передала державі за наявності обов’язку це зробити, а саме: кошти, не сплачені як податки, інші обов’язкові платежі й т. п. ».

Ще раз повторимося, що для інкримінування особі злочину, передбаченого ст. 209 КК України, обов’язковим є доведення стороною обвинувачення того, що особа при вчинені операцій з коштами (майном) чи укладання щодо них угод, усвідомлювала, що такі кошти (майно) були одержані злочинним шляхом.

Необхідність доведення факту наявності спеціальної мети для інкримінування особі вчинення легалізації доходів підтверджена практикою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема Ухвалою від 08.11.2011 року у справі № 5-4367км11, в якій суд зазначає:

«Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього складу злочину є спеціальна мета легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню, і розпорядженню предметами, зазначеними у ст. 209 КК України.

Однак в матеріалах справи за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні дані про те, що засуджені після заволодіння грошовими коштами ТОВ «Севігросервіс» здійснювали з ними будь-які фінансові операції чи укладали щодо них угоди з метою приховання незаконного походження коштів чи джерела їх походження.

Грошові перекази через банківську установу свідчать лише про спосіб розпорядження привласненими коштами. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який також підтверджений і апеляційним судом, що в діях засудженого ОСОБА_1 відсутній склад злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 , ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст.

209 КК України, а в діях ОСОБА_2 – склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 209 КК України».

Тобто для кваліфікації дій службових осіб суб’єкта господарювання чи будь-яких інших осіб за ст. 209 КК України необхідна наявність в їх діях спеціальної мети легалізації. Це означає, що винна особа має усвідомлювати, що при вчинені операцій з коштами (майном), отриманими злочинним шляхом, свої дії вона спрямовує саме на приховання справжнього джерела походження цього майна.

Повертаючись до описаної вище ситуації, за якої після відкриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України (що, на жаль, є вкрай поширеним) з лютого 2015 року існуватимуть істотні ризики, що слідчі додадуть до предмету розслідування і ст. 209 КК України.

Відповідно, вкажемо на такий підсумок: якщо за такої ситуації службові особи підприємства не усвідомлювали, що кошти, з якими проводились операції, здобуті саме злочинним шляхом (тобто внаслідок ухилення від сплати податків), або не мали наміру приховати походження цих коштів (наприклад, керувались лише метою здійснення підприємницької діяльності), в такому разі склад злочину, передбачений ст. 209 КК України у їх діях буде відсутнім.

Стосовно потенційної ситуації, за якої слідчі органи можуть розслідувати нібито легалізацію працівниками підприємства коштів, які внаслідок злочину отримав контрагент цього підприємства, то і в цій ситуації правоохоронцям доведеться довести такі суб’єктивні елементи складу злочину, як наявність усвідомлення протиправного походження коштів та наявність у працівників підприємства спеціальної мети – надання злочинному доходу контрагента законного походження.

На завершення наводимо можливі санкції за вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та строки притягнення відповідальності за ст. 209 КК України:

Частина статті Основне покарання Обов’язкове додаткове покарання Строки давності
ч. 1 позбавлення волі на строк від 3 до 6 років позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна 10 років
з дня вчинення злочину
ч. 2 позбавлення волі на строк від 7 до 12  років позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна 15 років
з дня вчинення злочину
ч. 3 позбавлення волі на строк від 8 до 15 років позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна 15 років
з дня вчинення злочину

Примітки:

1 НМДГ (аббр.) – неоподатковуваний мінімум доходів громадян

2 На цю тему дивіться: http://www.km-partners.com/ua/newsletters/1052-iniciyuvannya-kriminalnych-provadzhen

  • З повагою,
  • © WTS Consulting LLC, 2014
  • Перегляди 3214

Статистика кримінальних проваджень з податків за 2019 рік 31 січня, 2020    781

Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 Кримінального Кодексу України з 01 січня 2020 року 14 січня, 2020    8509

Оновлення! Фальстарт. Збільшення відповідальності за ухилення від сплати податків та деякі інші злочини і

деякі інші важливі зміни Закону про внесення змін щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень

20 грудня, 2019    1528

  1. Проєкт закону № 2179 щодо фінансового моніторингу прийнято в цілому 13 грудня, 2019    684
  2. Декриміналізація «фіктивного підприємництва»: а що на практиці? 02 грудня, 2019    886
  3. Проєкт закону № 2179 щодо фінансового моніторингу – безпрецедентні штрафи та ризики зловживань 26 листопада, 2019    1381
  4. Декриміналізація ухилення від сплати податків на суму < 2 881 500 грн.
  5. Зворотна дія в часі чинної редакції ст. 212 ККУ

11 жовтня, 2019    2753

Декриміналізація ст. 205 ККУ і зміни до ст. 212 ККУ – збільшення порогів несплати податків, за яких можливе притягнення до кримінальної відповідальності Які практичні наслідки по поточних справах? 26 вересня, 2019    10712

  • Статистика кримінальних проваджень за ст. 212 КК України за перше півріччя 2019 року 31 липня, 2019    2052
  • Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати ЄСВ (ст. 212-1 КК України) у 2019 році 17 липня, 2019    2203
  • Як відрізнити: податковий спір чи ухилення від сплати податків 26 березня, 2019    1191
  • Кримінальні провадження за ухилення від сплати податків у 2018 році – чим закінчився рік? 26 березня, 2019    1391

Источник: http://kmp.ua/uk/analytics/exclusive/kriminalna-vidpovidalnist-za-legalizaciyu-dokhodiv/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*