Знесення незаконних забудов: прецедент у львові

Чи може львівський кейс стати прецедентом

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

У Львові вперше вирішили знести нeзаконно зведений будинок. Йдеться про семиповерховий житловий будинок з офісними приміщеннями на вулиці Личаківській, 259. Компанія «Лідер Моноліт» розпочала будівництво ще у 2013 році, не отримавши заздалегідь відповідних дозволів.

Рішення про демонтаж ухвалив Восьмий апеляційний адміністративний суд у грудні 2018 року, а Львівська міська рада виділить 2,8 мільйона гривень на оплату робіт. Після демонтажу цю суму бюджету міста повинен повернути забудовник. Утім після рішень суду про демонтаж забудовник подав касаційну скаргу до Верховного суду. 

The Village Україна з’ясували, що не так із будинком у Львові та чому в Україні настільки рідко демонтують незаконні новобудови.

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

Юрій Мартинюк

виконавчий директор Асоціації західноукраїнських забудовників

Будинок на Личаківській був споруджений без містобудівних умов та обмежень і без дозволу на початок будівельних робіт. Це грубі порушення, і крайнім заходом покарання є демонтаж самовільного будівництва.

Сьогодні ми маємо прецедент, коли складна процедура стосовно незаконного будівництва була почата і завершена. Тепер питання за реалізацією рішення суду.

Незаконні новобудови і відповідальність за їх будівництво – це складна тема. І найбільшою проблемою є те, що випадки самовільного будівництва у нас взагалі можливі.

Чому незаконні новобудови не демонтують завжди? Важко сказати однозначно. Одним із моментів є доволі складна юридична процедура – від подання позову до суду і до реалізації рішення.

Ще одна проблема: серед недобросовісних забудовників популярною є легалізація не зовсім легальних об’єктів через незаконні схеми, зокрема із допомогою суддів.

Також на кожному з етапів розгляду справи забудовник, якщо усвідомив помилки, часто намагається узгодити свою діяльність із чинним законодавством. Він йде на співпрацю з органами державної влади та громадою, вирішує всі проблемні питання і продовжує працювати законно. Тому проблема вичерпується.

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові
Будинок на Личаківській / фото Львівської міської ради

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

Святослав Кіндратів

начальник відділу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львові

Регіональна інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) почала працювати у Львові 2016 року.

З того часу ми перевірили всі новобудови – будинок на Личаківській, 259 став одним із перших, стосовно якого ми подали позов до суду, і ось лише недавно отримали рішення про знесення.

Наразі тривають розгляди й інших позовів щодо незаконно споруджених будинків у Львові. Уже є перші рішення.

Досягнути рішення про демонтаж незаконної новобудови від суду в умовах постійної зміни законодавства дуже важко. Розгляд таких позовів вимагають багато часу і сил.

І тут варто враховувати, що демонтаж будинку можливий лише за грубих порушень (як із будівлею на Личаківській). Інші порушення зазвичай намагаються виправити. Також важливим є те, що в будинку на Личаківській не мешкають люди. Тобто знесення новобудови не зашкодить нікому з громадян.

Стосовно будинку на Личаківській – його точно знесуть, але коли це станеться, прогнозувати важко. Щодо інших незаконних будинків, то ми робимо усе можливе, аби рішення суду виконувались.

Редакція намагалась зв’язатися із забудовником ТзОВ «Лідер Моноліт», щоб отримати коментар стосовно демонтажу їх об’єкта. Із контактних даних у компанії є лише номер телефону в реєстрі, однак він виявився недійсним.

У Києві у липні 2018 року нарахували понад 70 незаконних будівель. Список склав портал domik.ua на основі аналізу електронного містобудівного кадастру КМДА. Зокрема, це скандальний ЖК «Перспектива» на Троєщині – рішення про його демонтаж ухвалили влітку 2018 року. А також житловий комплекс на Совських ставках, де хочуть забудувати хмарочосами нижній їх каскад.

Редакція The Village Україна звернулася в департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА із запитом, чи були зафіксовані у місті випадки демонтажу незаконних будівництв. У департаменті зауважили, що в них немає інформації про демонтаж хоча б одного такого об’єкта.

Водночас у КМДА зазначили, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом, він можливий лише тоді, коли використано всі передбачені законом способи притягнення до відповідальності.

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

Андрій Бобровський

голова ГО «Комітет протидії незаконним забудовам»

Наскільки мені відомо, за останній час у Києві було два рішення суду стосовно демонтажу – ЖК «Перспектива» на Троєщині та житлового будинку в районі Кільцевої дороги. Але поки жодних робіт не провели.

Чому демонтаж незаконних новобудов так і не відбувається? По-перше, кожен житловий комплекс ще на етапі будівництва продає квартири людям. Це створює певну соціальну напругу, бо виселяти людей із придбаного житла на вулицю не хоче ніхто.

Якщо є політична воля керівництва міста, у нашому випадку КМДА, щоб знести певний житловий комплекс – то його демонтують. Але переважно намагаються шукати компроміс.

Ще одна проблема – корупційність судів. Навіть якщо процес пішов і в КМДА звертаються до суду стосовно незаконної забудови – суддя може визнати, що для будівництва були законні підстави.

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

Віталій Грусевич

виконавчий директор Конфедерації будівельників України

Постанова суду про знесення самочинного будівництва у  Львові є прогресивною, проте не першою. Що в цьому випадку заслуговує уваги, то це рішення міської ради, яка виділила на знесення будинку близько 2,8 мільйона гривень.

Варто зазначити, що справа щодо незаконного будинку на вулиці Личаківській ще не закінчена: у кінці січня 2019 року забудовник подав касаційну скаргу до Верховного суду, який і поставить крапку в цій суперечці.

Раніше суди вже ухвалювали рішення про знесення самочинно побудованих багатоповерхових будинків. Наприклад, у 2015 році Київський окружний адміністративний суд постановив знести багатоквартирний житловий будинок на вулиці Київській, 128 в Обухові. Компенсувати витрати на це повинен забудовник, однак рішення суду досі не виконано, оскільки будинок заселений людьми.

  • Також у жовтні 2018 року Верховний суд залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій про знесення самочинного будівництва комплексу багатоквартирних будинків у Софіївській Борщагівці на вулиці Береговій, 3, 7-А.
  • Проблематика знесення самочинних багатоповерхових будинків є більш широкою, ніж здається, оскільки потрібно враховувати інтереси багатьох сторін: і держави, і територіальної громади, і окремих громадян.
  • Ми сподіваємось, що належне виконання функцій контролю та нагляду органами Державного архітектурно-будівельного контролю, а також реальне виконання рішення судів про знесення самочинно побудованих об’єктів запобігатиме виникненню та зведенню самочинних будівель недоброчесними забудовниками.

Обкладинка: Анна Шакун

Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.

Прецедент: Львів виділив кошти на демонтаж незаконної багатоповерхівки | Хмарочос

Не поспішайте закривати це вікно! Налаштуйте платіж на розвиток «Хмарочоса»

Вітаємо вас на «Хмарочосі» – впливовому, незалежному київському виданні, яке розповідає про розвиток наших міст. У нас на сайті немає прихованої та політичної реклами, зате є багато унікальних матеріалів. Ми завжди перевіряємо наші джерела та не публікуємо фейків.

Зробити внесок

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

Львівська міська рада виділила Інспекції держархбудконтролю 2,9 мільйона гривень на знесення самовільно збудованої багатоповерхівки, повідомляє Львівський портал.

Ці кошти мерія Львова планує потім стягнути з фірми-забудовника.

Йдеться про семиповерховий житловий будинок з офісними приміщеннями на першому поверсі, зведений на Личаківській, 259. Мешканці так і не заселилися, а в окремих квартирах мародери повиймали вікна і двері.

Компанія-забудовник «Лідер Моноліт» розпочала будівництво, не отримавши документи щодо містобудівних умови, обмеження забудови земельної ділянки, а також без належним чином затвердженого проекту.

У грудні 2018 року Апеляційний адміністративний суд Львова зобов’язав забудовника знести самобуд. Це перший такий прецедент у місті.

Інспекція держархбудконтролю закликала львів’ян перевіряти усі дозволи на будівництво перед тим, як купувати квартири у новобудовах. Обіцяють за такою ж процедурою працювати за всіма незаконними об’єктами.

«Переговорів з забудовником бути не може – будівництво є самочинним. Там є порушення Генплану Львова. На тій ділянці раніше передбачали малоповерхову забудову», – сказав Святослав Кіндратів, керівник юридичного відділу Інспекції.

Зазначимо, що в Києві не було зафіксовано жодного випадку демонтажу незаконної забудови за приписами Державної архітектурно-будівельної інспекції. Серед проблемних новобудов столиці – так званий «будинок-монстр» на вулиці Нижній Вал. Торік експертиза визнала його таким, що підлягає знесенню.

Читайте також: У США власника, який зніс модерністський будинок, змусили побудувати такий самий

* Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

У львові суд прийняв рішення про знесення самочинної забудови (фото)

Вчора, 18 грудня, апеляційний адміністративний суд прийняв рішення про знесення самочинної забудови — багатоквартирного житлового будинку із офісним приміщеннями на першому рівні, по вул. Личаківській, 259, у м. Львові. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

«ТзОВ „Лідер Моноліт“ розпочав будівельні роботи без отримання вихідних даних — містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, без належним чином розробленого та затвердженого проекту на будівництво, а також було внесено недостовірні даніу декларацію про початок виконання будівельних робіт, у результаті чого реєстрацію вказаної декларації на початок виконання будівельних робіт було скасовано (наразі у ТзОВ „Лідер Моноліт“ відсутній документ на право виконання будівельних робіт)», — розповів Володимир Цабак, начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Нагадаємо, що у 2016 році Інспекція ДАБК у м. Львові подала позовну заяву до Личаківського районного суду про знесення самочинного збудованого об’єкта — багатоквартирного житлового будинку із офісними приміщеннями на першому рівні по вул. Личаківській, 259, у м. Львові.

Вже у 2017 році постановою Личаківського районного суду м. Львова адміністративний позов Інспекції про знесення було задоволено повністю.

Відтак, самочинну забудову мали знести, а Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Моноліт» мало компенсувати всі витрати, пов’язані зі знесенням цього об’єкта. Натомість, ТзОВ «Лідер Моноліт» подало апеляційну скаргу на згадану постанову суду першої інстанції.

У результаті Восьмий апеляційний адміністративний суд погодив постанову Личаківського районного суду і залишив її без змін. Відтак, Інспекція ДАБК виграла рішення. Після отримання виконавчого документу, Інспекція буде вживати заходи щодо виконання цього рішення суду.

See also:  Что предусматривает закон о концессии

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

СТЕЖТЕ ЗА ОПЕРАТИВНИМИ НОВИНАМИ У TELEGRAM ТА INSTAGRAM

У львові суд створив прецедент щодо знесення самовільної забудови

Про це повідомила прес-служба міської ради.

“ТзОВ “Лідер Моноліт” розпочав будівельні роботи без отримання вихідних даних — містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, без належним чином розробленого та затвердженого проекту на будівництво, а також було внесено недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт. В результаті – реєстрацію вказаної декларації на початок виконання будівельних робіт було скасовано (наразі у ТзОВ “Лідер Моноліт” відсутній документ на право виконання будівельних робіт)”, — розповів начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львові Володимир Цабак.

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

Як зазначається, у 2016 році Інспекція ДАБК у м. Львові подала позовну заяву до Личаківського районного суду про знесення згаданого самочинно збудованого об’єкта.

Вже у 2017 році постановою Личаківського районного суду Львова адміністративний позов Інспекції про знесення було задоволено повністю. Відтак самочинну забудову мали знести, а Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Моноліт” мало компенсувати всі витрати, пов'язані зі знесенням цього об'єкта.

Натомість ТзОВ “Лідер Моноліт” подало апеляційну скаргу на згадану постанову суду першої інстанції.

В результаті Восьмий апеляційний адміністративний суд погодив постанову Личаківського районного суду і залишив її без змін. Відтак, Інспекція ДАБК виграла рішення.

“Всі забудовники повинні буди законослухняними. Ніхто не має права порушувати закон і обдурювати громаду міста. Тому ми закликаємо мешканців перед тим, як купувати квартири у новобудовах, перевіряти інформацію щодо усіх дозволів на будівництво. Будинок на вул.

Личаківській збудований без відповідних дозволів. Рішення, яке прийняв суд — справді історичне для громади Львова. Сподіваємось, невдовзі воно буде виконане.

За такою ж процедурою будемо працювати по всіх інших об'єктах, які збудовані поза законом”, – зазначив керівник юридичного відділу Інспекції ДАБК у Львові Святослав Кіндратів.

Читайте також: Київрада зробила крок до розірвання угоди зі скандальним забудовником Осокорків

Після отримання виконавчого документу, Інспекція буде вживати заходи щодо виконання цього рішення суду.

Нагадаємо, це вперше у Львові Інспекція ДАБК отримала перемогу в суді з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта.

Будинок, зведений на Личаківській, 259, має сім поверхів і 47 квартир. Вже кілька років, так і не дочекавшись новоселів, він стоїть пусткою. В окремих квартирах мародери повиймали вікна і двері.

Де у Львові не радять купувати житло. Мапа незаконних забудов

Міськрада вчергове закликає не купувати квартири у цих забудовників, аби уберегти себе від шахрайства. Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

Христина Процак / Facebook

Львівська міська рада оновила перелік незаконних забудов, які будують на території міста. Здебільшого такі забудовники не мають дозвільних документів або будують із порушеннями чинного законодавства. 

Читайте також: Скандальну забудову на вулиці Шевченка узаконять

ЖК «Форест Хілл» на вул. На Нивах. За інформацією ЛМР, будинок збудували без документа, що надає право на виконання робіт та з порушеннями містобудівних умов, ДБН і перевищенням допустимої поверховості.

ДАБК подала до суду на зубдовника, тож наразі справа на початковій стадії перебуває у Львівському окружному адміністративному суді.

Реконструкція квартири №11 на вул. Шевченка, 39. У забудовника немає права власності чи користування на земельну ділянку, а також відсутні документи, які дозволяють виконувати будівельні роботи. Справа також перебуває у Львівському окружному адміністративному суді.

Зблоковані павільйони на вул. Володимира Великого, 117. Їх будують без дозвільних документів та документа, що посвідчує право користування земельної ділянкою. ДБК видав припис про демонтаж, утім судові процеси тривають і досі.

ЖК «Варшава Хоум» на вул. Варшавська, 22.

Забудовник ГО «Наше ідеальне місто» не має містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, документів на право землекористування, розробленого належним чином та затвердженого проекту будівництва, а також документів, які дають право виконувати будівельні роботи. Днями Львівський окружний суд задовольнив позов ДАБК і постановив знести будинок.

Читайте також: У Львові створили онлайн-мапу з інформацією про житлові забудови. Де подивитися

ЖК «Вілла Варшава» на вул. Варшавська, 54. Забудовник також не має містобудівних умов і обмежень, оформленого і затвердженого проекту та документа, що дозволяє виконувати роботи. Справа щодо знесення цього будинку перебуває у суді.

ЖК «Престиж Умань» на вул. Уманська, 4. На зведення цього ЖК не видавали містобудівні умови та обмеження, забудовники не розробили проект та не отримали документи, що надають право виконувати роботи. Справа про знесення також перебуває у суді.

Будівельні роботи у квартирі №6 на вул. Балабана, 6. Роботи виконують без дозволів ДАБК, тож справа наразі перебуває у Львівському окружному адміністративному суді.

Споруда на вул. Балтійська, 20. Забудовник не отримав містобудівні умови і обмеження, документи на право землекористування, не затвердив проект та не отримав дозвіл на будівельні роботи. Суд ухвалив знести цей будинок.

ЖК на Личаківській, 259. Замовник будівництва ТзОВ «Лідер Моноліт» не має містобудівних умов і обмежень, розробленого на затвердженого проекту, а також дозволу на виконання робіт, тож наприкінці березня за рішенням суду місто почало демонтувати незаконну 7-поверхівку.

Читайте також: У Львові вперше знесуть незаконну 7-поверхівку

ЖК на вул. Антонича – Майданна. Замовник будівництва –ПАТ «Автогаражний кооператив №15 Галицького району Львова», підрядник: ПАТ «Ірокс». Ще два ЖК, замовниками якого є ПАТ «Ірокс» на вул. Тернопільська, 42 та Шевченка, 418 також визнали незаконними.

Міськрада вчергове закликає не купувати квартири у цих забудовників, аби уберегти себе від шахрайства. Із повним переліком законних і незаконних новобудов у Львові можна ознайомитися за посиланням.

Львів’яни також можуть звернутися за безкоштовною юридичною консультацією до Асоціації західноукраїнських забудовників.

Чому ніхто не зносить незаконні новобудови

Останніми роками Державна архітектурно-будівельна інспекція особливо прискіпливо ставиться до порушень будівельних норм, вважає правник Олександр Босенко. Але чи зносять насправді будинки, які суд визнав незаконно зведеними? І як не стати власником житла, яке незабаром може бути знищеним?

В середині червня Господарський суд Києва постановив знести житловий комплекс «Перспектива» в Києві. Замість нього від самого початку мали побудувати школу. Це не перше судове рішення про повне або часткове знесення будівель, однак поки що киянам не доводилось бачити, як вони втілюються на практиці.

А 4 липня колегія суддів того ж таки Господарського суду Києва буде визначати, чи задовольняти клопотання забудовника сумнозвісного «будинку-монстра» в історичній частині Подолу про перенесення справи до Адміністративного суду. Активісти переймаються, що таке рішення може залишити 14-поверхову будівлю покинутою назавжди.

Радіо Свобода згадує інші будинки столиці та передмістя, які мали б лежати в руїнах, але поки стоять.

Бізнес-центр «Поділ Престиж», Київ, Нижній Вал

  • Забудовник: ТОВ «Пателі Лізинг»
  • Будівництво: 2008–2016

Будівля на Нижньому Валу, в історичному центрі Києва, стала скандально відомою після того, як забудовник перевищив передбачену кількість поверхів – замість 6 збудував 12. Крім того, рішення Господарського суду ще восени 2012 року зафіксувало порушення будівельних стандартів, неналежне ведення документації та недотримання правил безпеки. Тоді суд заборонив продовжувати будівельні роботи.

Але історія на цьому не закінчилася. В 2015-му суд заборонив вводити в експлуатацію вже готову будівлю, ще через рік це рішення залишив у силі Верховний суд. Також 2015 року Київрада не поновила «Пателі Лізингу» договір про оренду земельної ділянки.

Заселенню «Подол-Престижу» опирались і представники міської влади, і громадянське суспільство.

Наразі продаж приміщень у будівлі зупинений. Однак і робіт зі знесення зайвих поверхів поки що не видно.

Житловий комплекс «Перспектива», київська Троєщина

  • Забудовник: ТОВ «Київмонтажбуд», замовник будівництва – ТОВ «Глобал Буд-3»
  • Будівництво: 2014–2016

Земля, на якій звели житлові будинки, була відведена під школу. У 2007 році Деснянська районна адміністрація уклала з компанією «Укрсоцбуд» угоду інвестування у завершення будівництва школи на вулиці Теодора Драйзера.

У 2009-му Господарський суд Києва визнав угоду недійсною, і тим не менш наступного ж року «Укрсоцбуд» продала недобудову компанії «Глобал Буд-3», яка й почала будувати на цій землі житловий будинок. Виконавцем робіт виступило товариство з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд».

Читайте також: «Тендер на ремонт Шулявського мосту з порушеннями розіграли під фірму з орбіти депутата Микитася – «Схеми»

13 червня Господарський суд зобов’язав усі три компанії знести вже побудовані будівлі та привести земельну ділянку у попередній стан. Втім, забудовники ще мають час подати апеляцію. Станом на зараз не вдалося зв’язатися з ними, аби дізнатись, чи мають вони такі наміри.

Житловий комплекс Villa Sofia, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район

  • Забудовник: ТОВ «Єврохоумінвестгруп»
  • Будівництво: 1 квартал 2016 року – кінець 2016 року

Станом на зараз, судячи з інформації на сайтах нерухомості, всі 68 квартир у невеликому житловому комплексі продані.

Однак в будівлі проблеми з документами: в них призначення земельної ділянки вказане як «будівництво та обслуговування житлового будинку», тоді як по факту відбувається багатоквартирна будівля.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України винесла припис про знесення будинку. Забудовник оскаржив відповідне рішення суду, проте Апеляційний суд лишив його в силі.

Судячи з інформації в соцмережах, поки що зносити будинок ніхто не планує.

Житловий комплекс Comfort House, Обухів, Київська область

  • Забудовник: ФОП Пасько Єфросинія Іванівна
  • Будівництво: 2014–2017

Житловий комплекс в Київській області частково заселений – перший будинок здали в експлуатацію ще в 2013 році. Проте зараз продажі на сайтах нерухомості заморожені.

Київський окружний адміністративний суд в квітні 2016 року на вимогу Державної архітектурно-будівельної інспекції присудив знести будівлю за адресою Київська, 128. Підстави – ще в 2014 році ДАБІ виявила, що будинок зводять самочинно.

  • Чи будуть наслідки?
  • Прецедентів знесення незаконно зведених будівель у Києві поки не було, й інвесторам, які вклалися в таку нерухомість, про це відомо.
See also:  Стягнення основної винагороди приватного виконавця: конфлікт інтересів чи конфлікт норм закону?

Знесення незаконних забудов: прецедент у Львові

Уривок з обговорення житлового комплексу Villa Sofia на відкритому форумі

За тим, щоб забудовники дотримувалися правових та будівельних стандартів, слідкує Держархбудінспекція. Проте в ній не ведуть статистики виконання приписів.

Як пояснюють у прес-службі відомства, якщо забудовник не виконує припис ДАБІ, інспекція звертається до суду.

Якщо суд вирішує підтримати її вимоги, забудовник мусить знести побудований об’єкт за власний кошт.

Якщо ж він з якихось причин не може виконати вирок – відповідальна людина захворіла, померла, зникла безвісти – знести будинок може місцеве самоврядування за рахунок бюджету.

На запит Радіо Свобода Держархбудінпекція повідомила, що не фіксувала випадків знесення будівель за власним приписом принаймні в межах Києва та Київської області.

За невиконання рішення суду забудовник може нести кримінальну відповідальність, проте, якщо інвестори будинку вже отримали право власності, це ускладнює ситуацію.

«Якщо люди є власниками нерухомого майна, в даному випадку квартир, то виконання рішення суду, звичайно, ускладнюється, – пояснює правник Олександр Босенко. – Знесення об’єкту зачіпає безпосередньо їхні права як власників. Звичайно, люди будуть судитися і входити в судове провадження».

Читайте також: «Стародавні храми Києва: історія у цеглинах»

Хоча усталеної практики виконання судових рішень зі знесення незаконної забудови в Україні поки що немає, Босенко, юрист із будівельного права компанії Constructive Lawyers, застерігає: придбання такої нерухомості може спричинити юридичні складнощі для інвесторів.

Якщо об’єкт юридично не буде введений в експлуатацію, люди права власності не отримають

«Ілюзія щодо незнесення об’єкта зараз є, тому що такої розповсюдженої практики як мінімум по Україні немає. Проте люди, коли вкладають кошти в будівництво, мають на меті отримати саме квартиру у власність.

Якщо є проблема з документами, об’єкт як мінімум може бути зупинений або ж не буде прийнятий в експлуатацію. В кращому випадку, якщо об’єкт навіть побудується – фізично «коробка» буде збудована, то юридично він не буде введений в експлуатацію.

У свою чергу, люди і права власності не отримають», – пояснює правник.

Репутація, дозволи, договір

Аби не стати власником квартири в будинку, який суд незабаром постановить зрівняти з землею, Босенко радить звертати увагу на репутацію забудовника. Компанія зі значним послужним списком та хорошим іміджем намагатиметься виправдати своє добре ім’я, тоді як маловідоме підприємство не матиме що втрачати.

«Другий фактор: дозвільна документація на будівництво. Вона також дуже важлива, тому що ми бачимо, що Державна архітектурно-будівельна інспекція за останні два роки досить серйозно підходить до питання незаконного будівництва».

З дозвільної документації можна дізнатись про цільове призначення земельної ділянки, тривалість оренди, якщо забудовник її орендує, та відповідність генеральному плану території. Крім того, не слід оминати увагою експертні звіти та дозвіл на будівельні роботи.

Інвестувати в будівництво – це ризик сам по собі

«Велика рекомендація: (заходити – ред.) потрібно в той проект, який має всі необхідні й належні дозвільні документи. Тому що інвестувати в будівництво – це ризик сам по собі. Проте інвестувати в будинок, який немає документації – це занадто високий ризик для того, щоб взагалі інвестувати в цей проект», – каже Босенко.

Крім того, важливо, щоб договір із забудовником містив не лише його обов’язки, а й відповідальність в разі їх невиконання, а також усі технічні деталі будівництва.

«Те, що обіцяють при продажу чи рекламують, і те, що прописується в договорі, технічні характеристики квартири – наприклад, що повинно бути встановлено в квартирі, – всього цього немає. Зазвичай в договорі елементарні технічні характеристики або не прописуються взагалі, або досить поверхнево прописуються», – констатує юрист.

Він уточнює, що, якщо відповідальність забудовника не передбачено в договорі, порушення власних зобов’язань перед інвестором може не мати для нього наслідків.

Знесення незаконних забудов: чи стане Львів прикладом для інших міст

Новини про початок знесення незаконних забудов у Львові викликали чималий резонанс. Демонтажі львівських “беззаконок” – перші серйозні прецеденти в Україні. Особливо пильно до цього випадку варто придивитися місцевій владі Києва, який є не лише лідером за будівництвом, але й лідером за незаконними забудовами.

У квітні у Львові була знесена 7-поверхівка на Личаківській – вона стала першою незаконною будівлею, яку не тільки суд дозволив знести, але її й дійсно знесли. 

6 травня також у Львові, на проспекті Чорновола, 67б знесли два поверхи незаконної забудови. Мерія Львова у 2004 році видала дозвіл на будівництво на цій вулиці тимчасового павільйону. Забудовник замість цього звів капітальну двоповерхову споруду. За що і поплатився – суд прийняв рішення про знесення. Це стало другим випадком законного демонтажу.

Читайте також:  Надійність забудовника у Львові можна перевірити онлайн: карта

Як у Львові вдалося знести незаконну забудову? Судові процеси для отримання дозволу на цей демонтаж тривали понад 2 роки. А за словами мера Львова Андрія Садового загалом судові процеси довкола цього об'єкта тривають з 2007 року.

Як пояснила у коментарі 24 каналу керівник напрямку “Будівництво” Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олена Шуляк, важливо, що була наявність політичної волі місцевої влади та ідеальний збіг підстав: об’єкт побудований на земельній ділянці, яка надавалася для обслуговування індивідуального житлового будинку, будувався без розроблення проектної документації, не було належним чином вироблених вихідних даних, і роботи здійснювалися без проведення належної експертизи та без отримання дозвільного документу. Крім цього, вдалося встановити безпосереднього власника будівництва, до якого можна подати позов на компенсацію витрат за знесення.

І, мабуть, це головне: в будинку не було продано жодної квартири і не існувало проблем з інвесторами. Це – ідеальний збіг обставин, який створив прецедент. Повторення подібної ситуації малоймовірно, – вважає Олена Шуляк.

Так у Львові побороли незаконну будівлю

За словами Олени Шуляк, за приблизними підрахунками, в Києві кількість багатоквартирних житлових будинків, які побудовані незаконно (тобто, мають проблеми з оформленням будівництва) перевищує 70 об’єктів. А є ще й понад 200 “мертвих” недобудов.

Наприкінці грудня 2014 року мер Києва Володимир Кличко заявив про початок безкомпромісної кампанії по боротьбі з незаконними забудовами. І за 4,5 роки ця кампанія зазнала цілковитої поразки – кількість незаконних забудов на тлі популістських заяв місцевої влади про боротьбу з незаконним будівництвом лише збільшується.

Наприклад, лише за перше півріччя 2018 року їхня кількість збільшилась з 67 до 71. Поодинокі випадки демонтажу, варто зазначити заради справедливості, все ж відбувалися.

Можна згадати про демонтаж 2-х поверхів будівлі на Десятинній у 2015 році, “косметичний” демонтаж ЖК “Мозаїка” на Стратегічному шосе у 2016. Тобто – подекуди щось відбувається. Але системно – ні.

Тут варто згадати про “будинок-монстр” на Подолі, який вже став чи не символом безкарності та безвідповідальності, – уточнила Олена Шуляк.

Читайте також: Забудова Протасового Яру у Києві: що про це треба знати

Теоретично, чинне законодавство передбачає можливість знесення чи демонтажу незаконного будівництва, каже експерт. Але практичні інструменти – відсутні. Серед основних перешкод, що заважають цивілізованому співіснуванню інтересів інвестора, забудовника, влади та громади в питаннях забудови територій:

  • – проблемність судової системи України; – відсутність грошей на реалізацію рішень із демонтажу незаконних забудов;
  • – неефективність державних підходів до вирішення проблем щодо організації забудови.

Сама система організації забудови в Україні має системні недоліки на всіх етапах, кажуть аналітики. Дотримання всіх вимог і проходження всіх процедур створюють для бізнесу більше ризиків, ніж ігнорування законних вимог. Це – системний парадокс української держави, пояснила Олена Шуляк.

За словами експерта, процедура виділення земельної ділянки триває щонайменше 8,5 місяців і не гарантує заявнику у підсумку отримання цієї землі під забудову.

Обрана ділянка може бути оперативно виділена іншій особі (часто пов’язаній з владою), а потім – перепродана за подвійною-потрійною вартістю заявнику. І всі ці 8,5 місяців марного чекання бізнес несе збитки від простою.

Тому часто будівельні роботи розпочинають на ще не оформленій землі.

Будинок-монстр на Подолі

Отримання дозволу на будівництво – це окреме питання. Попри заяви ДАБІ про “прозорість”, процес отримання дозволу – процедура з дуже високими корупційними ризиками: у видачі можуть відмовити навіть за одну граматичну помилку.

А от отримати дозвіл за хабар навіть “заднім числом”, як стверджують учасники ринку, – можливо досить просто. Тому для забудовника менше ризиків розпочати будівництво без дозволу, а вже потім “домовитися”.

Сама процедура їх до цього підштовхує.

Досить часто несумлінні забудовники, які реалізують незаконні проекти, розпочинають реалізацію квартир ще до отримання дозвільних документів. А потім використовують майбутніх власників квартир як своєрідний щит для захисту або таран “для пробиття” своїх інтересів. Так влада заганяється в куток протистояння не з незаконними забудовниками, а із законними інвесторами, – зауважила Олена Шуляк.

На думку експерта, щоб привести ситуацію до цивілізованого стану, необхідно створити умови, коли бізнесу стане вигідно та зручно працювати за законом. Необхідно змінити системні підходи, які знищують інтерес забудовників до роботи в правовому полі.

Зараз чинна система не гарантує бізнесу зниження ризиків у випадку дотримання норм, навпаки – обхід законів і домовленості з представниками влади несуть менше ризиків. І тоді ми хоча б перестанемо накопичувати проблемні забудови в наших містах.

І з’являться можливості для поступового вирішення проблем незаконного будівництва.

See also:  Як не стати співучасником злочину, купивши незаконно легалізований автомобіль

Читайте також: В Україні вступили в дію нові ДБН щодо міцності будівель: що зміниться

Лише спільними зусиллями можна викорінити проблему незаконних забудов • Асоціація західноукраїнських забудовників

За круглим столом зібралися представники Львівської міської ради, ЛОДА, прокуратури, ДВС, ДАБІ та місцеві депутати. Обговорювали можливості співпраці в питанні протистояння незаконним забудовам, а також про специфіку притягнення винних у цьому до відповідальності та знесення самочинно збудованих об’єктів.

Сьогодні гостро стоїть питання незаконних забудов у Львові. Львів’яни часто нарікають на нові будівництва, називаючи їх скандальними. Як запевнив один із учасників круглого столу: “Будова є або законна, або незаконна.

Такого юридичного терміну як скандальна забудова – немає”. Але таке явище як самобуди – є.

Підвищення ефективності боротьби з цією проблемою було головною темою дискусії, адже лише об’єднавшись і виключно спільними зусиллями можна подолати цей виклик для міста в цілому.

Обговорювалось також питання доцільності знесення існуючих самобудів. Як заявили представники Інспекції ДАБК у м. Львові, на сьогодні дуже мало прецедентів виникнення позитивних судових рішень, щодо знесення незаконного будівництва.

Також надзвичайно складним є їх виконання, не лише з процесуальної, але й з технічної сторони.

Адже окрім складної процедури та необхідності різних погоджень, перш за все варто проаналізувати як вплине таке виконання на права осіб, що вже придбали там нерухомість, а також на такі моменти як підведені до будівлі комунікації: газ, світло, вода – бо це також ускладнює, якщо не унеможливлює, знесення самобудів. Хоча є і позитивний досвід у демонтажі незаконних об’єктів, і вже найближчим часом, не виключено, що у Львові з’явиться прецедент знесення незаконно збудованого багатоповерхового будинку.

Учасники дискусії висловили думку, що знесення будівлі – це не завжди об’єктивний та однозначний вихід із ситуації. Обговорили можливість вирішення цієї проблеми шляхом передачі вже існуючих незаконних об’єктів у комунальну власність та необхідність деталізації відповідних процедур на рівні чинного законодавстdа, а також нормативних документів органів місцевого самоврядування.

Підсумовуючи, Асоціація західноукраїнських забудовників презентувала Інтерактивну карту забудов Львова , де нанесені усі новобудови міста. Учасникам круглого столу запропоновано співпрацю із Асоціацією в частині використання цієї карти.

Кожен охочий може користуватися цим інтерактивним ресурсом, зокрема шляхом ознайомлення із достовірною інформацією про законність та стан будівництва нових об’єктів у Львові.

Також цей ресурс передбачає можливість співпраці з усіма державними органами, громадськими організаціями та просто небайдужими мешканцями у частині наповнення інформацією розділів про відповідні об’єкти.

Кожен охочий може надсилати відомі йому факти про ту чи іншу будівлю на електронну адресу Асоціації. Така інформація буде перевірена та, у разі підтвердження, відображена на сайті.

Активістка про забудову Львова: За 20 років у нас будуть мікрорайони наркоманів і алкоголіків

У Львові є понад сто проблемних забудов

Львівська міська рада, яка б мала виявляти та контролювати незаконні забудови створила лише інтерактивну карту вже готових проблемних об’єктів. Хоча з 2009 року, за даними заступника голови громадської ради при Львівській ОДА Олесі Дацко, у міськраді повинні вести журнал незаконних забудов.

Так, на карту незаконних забудов Львова нанесено всього 16 об’єктів, проте за словами громадських активістів, у Львові є понад сто проблемних забудов, сорок з яких зведені з суттєвим порушенням будівельних норм та законодавства.

Заступник голови громадської ради при Львівській ОДА Олеся Дацко вважає, що проблеми існують через те, що у Львові й досі не розробили містобудівних умов та норм.

«Первинно виконавчі органи мають встановити містобудівні умови і обмеження. І вони мають бути в абсолютних величинах: метрах, опис, що наявний колектор, пам’ятка архітектури, інший житловий будинок.

Департамент містобудування замість тих даних пише: згідно ДБН 360-92. Але цей ДБН і так обов’язковий до виконання. То де тут конкретне обмеження? Нема. Тобто сам забудовник не має обмежень і опису конкретних умов.

Тому проектує, що хоче і як хоче, бо його, фактично, ніщо не обмежує», – розповідає активістка.

Основна причина незаконної хаотичної забудови у Львові – це те, що немає затверджених історико-архітектурних планів, міська рада не надає у відкритому доступі всю інформацію про зонування Львова, а «червоні лінії» меж міста, на думку активістки Олесі Дацко, перемальовуються так, як комусь вигідно.

«У Львові не має затвердженого містобудівного плану щодо забудови в історичній частині міста, чим користуються забудовники. Генеральний план міста не можливо подивитись через погане розширення. Немає планів забудови районів міста. Так, у ХХ столітті до Львова було приєднано багато сіл, які зараз забудовуються, як окремі мікрорайони, а тому поміж висотками стоїть одноповерховий будинок.

І це через те, що немає правил, як би мали розбудовувались ті чи інших райони. Тим, що не затверджені межі історичного ареалу в місті, зловживають будівельники. Галицький та Личаківський райони й досі не мають розроблених зонінгів. В центрі більше 15 метрів будувати не можна, але контрольний орган реєструє будівлі висотою 30-40 метрів», – додала заступник голови громадської ради при ОДА.

«Ми дійдемо до того, що через 20 років у нас будуть мікрорайони наркоманів і алкоголіків»

Зводячи цілі мікрорайони, у Львові не розбудовується соціальна сфера: дитячі садки, школи. Саме так порушують закон не тільки тих, хто житиме у новобудовах, а й місцевих мешканців, які там жили.

«Здійснюючи забудову, треба думати і про права людей, які порушуються таким чином, а це не тільки безпека в новозбудованому житлі, а й наявність соціальної інфраструктури. Будова на Масарика,14, де багатоповерхівку звели впритул до дитячого садка, на вулиці Чорновола у багатоповерхівках немає при будинкової території.

Де молодим мамам гуляти? На Грінченка – все йде під забудову, забуваючи про парковки. Здійснюється тиск на соціальну інфраструктуру. Будуть ж багатоповерхові житлові будинки, але не будують, шкіл, дитячих садочків, місць, де молодь може ходити та розвиватись.

Ми дійдемо до того, що за 20 років у нас будуть мікрорайони наркоманів і алкоголіків», – розповіла Олеся Дацко.

Незаконні новобудови можна легалізовувати

У міській раді свою бездіяльність в сфері незаконних забудов пояснюють тим, що подібні новобудови можна зареєструвати у будь якому місті України, тому вплинути на ситуацію вони не можуть, недосконалою судовою системою та неспроможністю впливати на забудовників
«Для прикладу, на вулиці Снопківська, 18 дев’ятиповерховий будинок, який звели без жодних дозвільних документів хочуть здати в експлуатацію за допомогою суду, а право власності на це будинок, зведений без жодного документу, намагаються оформити через рішення суду. Так, триває судовий процес щодо знесення будинку на Личаківській, 259. Забудовник програв усі суди, але знести не можемо, бо забудовник оскаржує рішення про знесення. Така сама ситуація на вулиці Остроградській, де є судовий припис щодо демонтажу двох поверхів будинку», – пояснила начальник юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич.

Однією з причин того, що у Львові збільшується кількість незаконних забудов є й державна політика, яка лояльно ставиться до узаконення нелегальних забудов, це так звана, будівельна амністія.

Так, 13 січня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт».

Цей закон дозволяє до 31 грудня 2015 року узаконити самочинно побудовані громадські будинки, індивідуальні та садибні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські й присадибні будівлі і споруди. Такі об'єкти будівництва приймаються в експлуатацію без дозволу та за результатами технічного обстеження.

  • До того ж до власників земельних ділянок, які відповідно подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу об’єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів не застосовуються.
  • У Києві з нелегальними забудовами вже почали боротись із застосуванням сили, у Львові активісти та пересічні люди, які стали жертвою незаконної забудови поки відстоюють свої права у судах, готуючи касації та позови, у яких за словами Олесі Дацко їм часто відмовляють. 
  • Юрист громадської організації «Розвиток громади», яка відстоює права людей щодо незаконних забудов,  Юрій Татомир зазначає, що найефективніше із  новобудовою можна боротись на стадії її виникнення.

«Ми допомагаємо мешканцям прилеглих будинків, поблизу яких розпочинаються будівельні роботи. Дозвільні документи на будівництво видаються департаментом архітектурно-будівельного контролю шляхом декларування.

Так, декларант – це керівник або директор будівельної компанії заповнює в електронному вигляді декларацію із 12 пунктів, починаючи від мети, чому він там хоче будувати закінчуючи іменем архітектора. Коли вже видаються містобудівні умови, то ми їх аналізуємо. Так, був прецедент, коли туди внесли відомості, які не є правдивими, а це кримінальна відповідальність.

Некомпетентність чи навмисна хитрість забудовника призводить до того, що за скаргами нашої організації ми скасовуємо це будівництво через той самий департамент», – розповідає юрист.

Найважче боротись із незаконною забудовою у судах, зазначає Юрій Татомир.

«Суди – це вже завершальний етап і громадська організація туди не може втручатись, це прерогатива прокуратури та департаменту архітектурно-будівельного контролю, мешканців із прилеглих територій.

Але щодо мешканців це вже може закінчитись нічим, бо потрібно оплатити судовий збір, найняти кваліфікованого юриста та витратити свій особистий час.

Тому це не закінчується успіхом», – зазначив Юрій Татомир.

Марія Чижевська, «Вголос»

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*