Звільнення директора без згоди засновників підприємства: аналіз законодавства і практики

Директор – такий самий найманий працівник, як і всі інші. Проте ситуація зі звільненням директора часто буває непростою, тому викликає запитання.

Підприємство припиняє роботу: немає замовлень, тому немає грошей на те, щоб виплачувати заробітну плату працівникам, у тому числі і директорові. Чи треба в такій ситуації звільняти директора і за якими підставами? Чи треба звільнятися директорові, якщо він – єдиний засновник підприємства?

Якщо під словом «треба» ви розумієте обов'язок роботодавця в такій ситуації звільнити директора, тоді не треба.

КЗпП не вимагає звільняти найманих працівників у разі припинення роботи.

Підстави, за якими підприємство має право ініціювати звільнення найманого працівника (у т. ч. і директора), передбачені ст. 40, 41 КЗпП. Правда, майже всі вони носять негативний характер, тобто звільнення є покаранням: за прогул, невідповідність посаді тощо. Якщо вам директора карати немає за що, ці підстави не підійдуть.

Директор може бути звільнений на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП – якщо в контракті з ним передбачено можливість звільнення у разі припинення діяльності підприємства.

Також найманий працівник (директор) може бути звільнений на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін). При цьому сторони повинні угоджувати дату звільнення. Найпростіше це зробити, коли директором є єдиний засновник. Він може звільнити себе самого з посади директора за угодою сторін. Адже в цьому випадку ніяких проблем з узгодженням дати звільнення не виникне.

Директорові за особистими обставинами необхідно терміново переїхати на постійне місце проживання до іншого міста. Але засновник не хоче його звільняти, поки не знайде іншого директора. Чи може директор у такій ситуації звільнитися в необхідний йому строк?

За наявності поважних причин – може. Так, роботодавець зобов'язаний звільнити найманого працівника (директора) у строк, про який той просить, якщо (ч. 1, 3 ст. 38 КЗпП):

  • працівник не може продовжувати роботу у зв'язку з переїздом на нове місце проживання або переведенням чоловіка (дружини) на роботу в іншу місцевість;
  • працівник не може проживати в цій місцевості за станом здоров'я, що підтверджено медичним документом;
  • про звільнення просить вагітна жінка або жінка, якій необхідно доглядати за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;
  • сам роботодавець (засновник) не виконує вимоги законодавства про працю, умови колективного або трудового договору (контракту).

Розглянемо ще одну ситуацію, яка нерідко зустрічається на практиці, і підкажемо, як можна діяти сторонам.

Припустимо, з директором укладено контракт на певний строк, тобто строковий трудовий договір. І умовами цього контракту, наприклад, передбачено неможливість його дострокового розірвання за ініціативою директора.

Але й із такої ситуації також є вихід. А саме – контракт, укладений на визначений строк, може бути розірваний достроково за ініціативою директора:

  • за тими ж підставами, що й безстроковий трудовий договір (див. вище);
  • якщо директор захворів або став інвалідом, що перешкоджає виконанню ним своїх обов'язків із керівництва підприємством (ст. 39 КЗпП).

З директором укладено трудовий договір на невизначений строк. Директор хоче звільнитися, але подати заяву про звільнення нікому. Засновник підприємства не живе вдома, і його місцезнаходження невідоме. Чи може у такому разі директор звільнити себе самого?

Звільнити директора, дійсно, може тільки засновник підприємства. Але якщо місцезнаходження засновника не відомо, то це не означає, що директор буде змушений довічно працювати на цьому підприємстві.

На думку Мінпраці та соцполітики, у таких випадках директор має право реалізувати своє право звільнитися за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП. Для цього директор повинен видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням

Источник: https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-zarplaty-i-kadry-3-uvolnenie-direktora-chetyre-goryachix-voprosa

Оформлюємо директора на підприємстві: як засновника чи як працівника?

Керувати підприємством, установою, організацією може як сам власник (засновник), так і найманий працівник, що передбачено ст. 65 та 128 ГКУ.

  • Оскільки органам Держпраці та ДФС надано «зелене світло» на проведення перевірок, перед власниками бізнесу постали актуальні питання: як юридично правильно оформити трудові відносини з директором і яка різниця в такому оформленні між засновником підприємства та найманим працівником.
  • Директор – власник підприємства
  • Насамперед розглянемо правомірність здійснення засновником функцій директора.

Якщо власник підприємства особисто виконує функції директора, то, звісно, він хоче оптимізувати витрати свого бізнесу. Адже за такого способу керування підприємством не потрібно себе працевлаштовувати, сплачувати собі заробітну плату та здійснювати відрахування до бюджету ПДФО,  ЄСВ та військовий збір).

Але для того, щоб у власника не виникло неприємностей у вигляді накладення штрафу на підставі ст. 265 КЗпП, слід привести статутні документи у відповідність до вимог чинного законодавства і врахувати поради, викладені нижче.

ГКУ надає власнику підприємства право самостійно здійснювати управління підприємством, якщо це передбачено установчими документами.

Слід розуміти, що юридично засновник виконує не обов’язки директора підприємства, а лише покладені на нього певні управлінські функції. І це головна його відмінність від директора — найманого працівника.

Виконання засновником обов’язків директора визначено такими нормами законодавства:

  • ч. 2 ст. 65 та ч. 4 ст. 128 ГКУ, відповідно до якої засновник може здійснювати свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи на основі статуту або інших установчих документів.
  • ч. 3 та ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік, відповідно до якої вести бухоблік, а отже, підписувати фінансову, податкову та іншу звітність має право засновник.
  • п. 48.5.1 ПКУ, відповідно до якої власнок може підписувати податкову декларація сам.

Укладати трудовий договір із директором-засновником не потрібно.

Якщо такого договору нема, то нема й обов’язку нараховувати або виплачувати засновнику заробітну плату. Тим більше жодна законодавча норма не зобов’язує власника підприємства укладати угоди з самим собою, в т. ч. і трудовий договір.

Оскільки згідно із законодавством трудові відносини передбачають оплату працю найманого працівника, то при оформленні повноважень засновника як директора питання про оплату його праці не ставиться.

Є думка, що власник може управляти підприємством без заробітної плати лише за умови припинення або призупинення господарської діяльності підприємства. Однак така думка видається хибною, адже законодавством власнику підприємства надано право здійснювати управління підприємством у будь-який час. Головне, щоб це було передбачено статутом підприємства чи іншими установчими документами.

Тепер детальніше про те, як юридично правильно оформити виконання засновником функцій директора.

По-перше, в статуті підприємства слід зазначити порядок управління підприємством засновником (без оформлення із ним трудових відносин). Таке право засновника необхідно оформити рішенням загальних зборів (або рішенням засновника, якщо він один), в якому потрібно передбачити пункт, що дозволяє виконувати управління підприємством одному з його учасників.

При цьому на директора-засновника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку і йому не нараховується винагорода за виконання представницьких функцій.

У протоколі рішення загальних зборів та статуті підприємства обов’язково необхідно вказати, що:

  • керівник може діяти від імені підприємства без довіреності,
  • із керівником не укладається трудовий договір,
  • керівник не отримує винагороди за виконання своїх обов’язків.

Якщо таких положень у статуті підприємства немає, слід унести зміни до нього рішенням загальних зборів, оформленим протоколом, та подати зміни до державного реєстратора.

По-друге, не потрібно видавати наказ (розпорядження) про призначення засновника на посаду директора, робити запис у трудовій книжці, повідомляти територіальні органи ДФС про початок роботи на посаді директора.

Варто пам’ятати про головний принцип роботи директора-засновника — він виконує управлінські повноваження, а не трудові.

Не слід давати контролюючим органам зайвий привід визнати діяльність директора-засновника виконанням трудових обов’язків, за що передбачено оплату праці та, відповідно, сплату зборів та податків.

По-третє, на директора-засновника недоцільно розробляти посадову інструкціюоформляти службові відрядження, відпустки, компенсувати йому витрати, оплачувати листки непрацездатності. Все це лише підтвердить перебування директора-засновника у трудових відносинах із підприємством.

  1. Отже, якщо засновник не перебуває в трудових відносинах із підприємством, не потрібно нараховувати заробітну плату і сплачувати з неї ЄСВ, ПДФО та військовий збір.
  2. Судова практика
  3. Незважаючи на те, що законодавством передбачено управління підприємством засновником (без працевлаштування), органи Держпраці та ДФС все одно вважають, що засновник фактично перебуває у трудових відносинах із підприємством, а отже повинен отримувати заробітну плату та сплачувати ПДФО, ЄСВ та військовий збір.
  4. Є навіть судова позиція, відповідно до якої у разі, якщо засновник підприємства є одночасно його директором, він є найманим працівником (ухвала Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 року в справі № К-6605/06, ухвала Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2008 року в справі № К-32016/06).
  5. Однак крапки над «і» розставив Конституційний Суд України у рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010, визнавши можливість здійснення керівником, що є учасником або засновником підприємства, управління суб’єктом господарювання без укладення із ним трудового договору (контракту) та отримання заробітної плати.
  6. Також на підтримку такого висновку вже є судова практика, що стає на бік власника бізнесу: постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року в справі № 2a-1870/1072/12 визначено, що виконання функцій директора засновником не є трудовими відносинами; Харківський окружний адміністративний суду своєму рішенні від 7 червня 2018 року в справі № 820/3159/18 установив, що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора підприємства без укладання трудового договору (контракту), є корпоративними, а отже, відсутній обов’язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.
  7. Директор – найманий працівник

Процедура оформлення трудових відносин із директором — найманим працівником повністю протилежна процедурі оформлення директора-засновника, оскільки директор — найманий працівник виконує трудові обов’язки згідно з внутрішніми документами підприємства, офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату та інші трудові гарантії (відпустка, лікарняний тощо). За такого директора потрібно сплачувати ПДФО, ЄСВ та військовий збір.

  • Як же правильно оформити трудові відносини з директором — найманим працівником?
  • Насамперед статутом підприємства необхідно передбачити виконавчий орган, тобто прописати повноваження директора, порядок його призначення та звільнення.
  • Для прийняття директора на роботу потрібні:
  • заява про прийняття на роботу директором;
  • наказ (розпорядження) про прийняття на роботу директором;
  • трудовий договір (контракт);
  • запис у трудовій книжці;
  • повідомлення ДФС про початок роботи працівника на посаді директора.

Видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу директора є обов’язковим. У разі призначення директора зборами засновників наказ (розпорядження) про вступ на посаду може видавати сам майбутній директор. Підставою для цього є протокол загальних зборів та власна заява.

See also:  Новый закон отучит водителей спорить с полицейскими о причине остановки

Якщо в статуті підприємства прописано, що директор призначається зборами засновників із укладанням із ним трудового договору (контракту), то його обов’язково потрібно розробити та підписати.

Трудовим договором (контрактом) визначається строк найму, права, обов’язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

  1. ПАМ’ЯТАЙТЕ!
  2. Якщо директором є найманий працівник, йому має виплачуватися заробітна плата з дотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці, відмовитися від якої директор не може. 
  3. Головні відмінності між директором — власником підприємства і директором — найманим працівником
Директор — власник підприємства Директор — найманий працівник
Виконує функції з управління Виконує трудові обов’язки
Не оформлюються трудові відносини Приймається на роботу відповідно до вимог КЗпП
Не зобов’язаний сплачувати собі заробітну плату Обов’язково оплачується праця з дотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці та відрахуванням ПДФО, ЄСВ і військового збору

Кожен власник обирає свій спосіб управління підприємством, який підходить саме йому. Якщо, наприклад, підприємство невелике і власник хоче оптимізувати витрати, то йому вигідно керувати підприємством особисто, без оформлення трудових відносин. Але у такому випадку можуть виникнути спори з контролюючими органами, які мають «свою думку» щодо цього.

Якщо ж директором є найманий працівник, з яким оформлюються трудові відносини, на нього поширюються трудові гарантії, зокрема оплата праці, лікарняних, надання відпустки, зарахування трудового стажу тощо. Але за такого способу управління підприємством потрібно оформити найнятого працівника та сплачувати за нього відрахування до бюджету. 

  • Ганна Лисенко, адвокат
  • ***
  • Читайте також:

Источник: https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/53638

Звільнення директора підприємства без рішення засновників

Нерідко зустрічається, коли діяльність юридичної особи практично є припиненою, засновники не ведуть справи товариства, а єдиний працівник – директор. Спокійно спати директору не вийде, як наприклад засновникам. Він несе відповідальність за порушення податкового закону, фінансову звітність.

Звільнитись директор не може лише у разі розірвання трудових відносин з товариством. Адже повноваження керівника припиняє рішення засновників і внесення відповідних змін до Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізосіб-підприємців і громадських формувань.

То як же можна звільнитись директору в такій ситуації, що робити, коли не вдається зібрати засновників – далі в статті.

Звільнення директора підприємства. Чи можна це зробити без засновників?

Варто знати, що трудові відносини керівника з товариством повинні припинитися, дотримуючись законів. Разом з тим, директора необхідно виключити з ЄДР.

Згідно з трудовим законодавством, у директора так само, як і в будь-якого співробітника є право на звільнення за власним бажанням. Для цього потрібно письмово, за 2 тижні попередити власника чи уповноваженого органа.

У таких випадках, як хвороба, інвалідність (перешкоджання роботі), переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка/дружини на роботу в іншій місцевості, вступ до НЗ, вагітність тощо, директор має право на звільнення, попередивши за 2 тижні. Ці факти повинні підтверджуватись документами.

До того ж, звільнитись директор може за рішенням засновників, збираються загальні збори. Відповідне рішення оформлюють у протоколі. На цій підставі вносять зміни до Єдиного держреєстру. Протокол повинні обов’язково підписати засновники, а підписи нотаріально засвідчити. Щодо внесення змін д ЄДР, то це потрібно зробити впродовж 3 днів одразу після прийнятого рішення.

Якщо не виходить зібрати засновників (провести збори) – що робити?

Насамперед, написати заяву про своє рішення та відправити на адресу засновників (дотримання 2-тижневого строку).

Разом із нею прикріпити смупровідний лист (ініціювання проведення позачергових загальних зборів для винесення питання щодо звільнення керівника). Про це у статті 38 КЗпПУ.

Відправлення поштою потрібно здійснити за допомогою повідомлення про вручення та описом вкладення. Окрім цього, забезпечити передачу справ, печатки, ввірених директору матеріальних цінностей.

Передача справ можлива: на збереження в архів (підтвердження відправити засновникам); справи можна пронумерувати, власноруч прошити, надіслати з описом. Передача має бути підтвердженою (документи, печатка). Якщо директор несе матеріальну відповідальність за певне майно, необхідна інвентаризація, опечатка майна в комісійному складі (свідки). Акт вислати для засновників.

  • підпис наказу про звільнення керівника (підстава – ст. 38 КЗпПУ), у трудовій залишити запис;
  • для державного реєстратора дати заяву щодо держреєстрації змін про юрособу, наказ про звільнення. До заяви слід додати квитанцію з оплатою офіційного збору – 480 грн. Підпис завірюється нотаріусом;
  • якщо держреєстратор відмовляє вносити записи до ЄДР через відсутність рішення засновників, варто звернутись до суду, аби визнати, що трудові відносини припинені. Таким чином, зміни до Єдиного держреєстру будуть внесені за судовим рішенням. Важливо зберегти всі етапи процедури звільнення. Це можуть бути копії відправлень поштою, наказ, копія заяви, актів і т.д. Така документація послужить доказом факту звільнення керівника за власним бажанням.

Отже, хоч фактично товариство і припинило свою роботу, у директора все одно залишаються обов’язки подавати до контролюючих органів фінансову звітність, сплачувати податки.

А також директор не припиняє нести відповідальність за ті випадки, що передбачає законодавство. Тільки тоді, коли трудові відносини завершуються, а також вносяться відповідні зміни до Єдиного держреєстру, директор звільняється від зобов’язань.

Звільняючи директора, необхідно пам’ятати законодавчі норми, аби випадково не “вилізли” непередбачувані податки.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Звільнення директора підприємства.

Звільнення директора підприємства без рішення засновників

Источник: https://vash-yuryst.ua/ua/procedura-zvilnennya-direktora-pidpriyemstva-bez-rishennya-zasnovnikiv/

КАДРОВИК.UA. Головний кадровий журнал України.. Як звільнитись директору товариства без рішення засновників

Досить часто зустрічаються випадки, коли господарська діяльність юридичної особи фактично припинена, засновники не займаються справами товариства, а єдиним працівником в товаристві залишається директор.

Спокійно жити, не займаючись справами товариства, як це можуть дозволити собі засновники, у директора не вийде. Наприклад, відповідальність за порушення податкового законодавства, порядку надання фінансової звітності покладається саме на посадову особу (директора).

Процедура звільнення директора із займаної посади не може вважатись завершеною внаслідок припинення лише трудових відносин з товариством. Оскільки повноваження директора як посадової особи припиняються з моменту прийняття відповідного рішення засновниками та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Таким чином, по-перше, трудові відносини директора з товариством мають бути припинені з дотриманням законодавства. По-друге, директора має бути виключено з ЄДР як керівника товариства.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

У разі хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи, переїзду на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступу до навчального закладу, вагітності та з інших поважних причин директор має право звільнитись за власним бажанням раніше двох тижнів. Такі обставини мають бути документально підтверджені.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Рішення загальних зборів учасників про призначення (звільнення) керівника товариства оформлюється у формі протоколу, на підставі якого вносяться зміни до ЄДР.

Підписи засновників на протоколі засвідчуються нотаріально, а внесення змін до ЄДР має бути здійснено протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення (дата протоколу).

Якщо засновників не вдається зібрати та провести загальні збори, рекомендуємо дотримуватись наступного алгоритму дій:

  1. Надіслати на адресу засновників заяву про звільнення за власним бажанням директора з дотриманням двотижневого строку, передбаченого ст. 38 КЗпПУ, з супровідним листом, в якому директор ініціює проведення позачергових загальних зборів з винесенням питання звільнення директора на порядок денний. Поштове відправлення необхідно надіслати з повідомленням про вручення та описом вкладення.
  2. Забезпечити передачу справ, печатки, ввірених директору матеріальних цінностей.

При цьому, можливі такі варіанти передачі справ: справи можна передати на збереження в архів, а підтвердження надіслати засновникам; справи можна пронумерувати та прошити вручну й надіслати з описом вкладення засновникам.

Важливо, щоб було підтвердження передачі директором ввірених йому справ (документів, печатки).

У випадку наявності майна, за яке директор несе матеріальну відповідальність, необхідно провести інвентаризацію, опечатати майно у складі комісії (або свідків), відповідний акт надіслати засновникам.

  1. Підписати наказ про звільнення директора на підставі ст. 38 КЗпПУ та занести запис про звільнення в трудову книжку.
  2. Надати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (форма 3) та наказ про звільнення. До заяви додається квитанція про оплату офіційного збору в розмірі 480 грн. Підпис на заяві, направлений поштою, засвідчується нотаріально.
  3. У випадку, якщо державний реєстратор відмовляє у внесенні запису до ЄДР у зв’язку з відсутністю рішення засновників про звільнення директора, необхідно звертатись до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими. На підставі рішення суду вносяться зміни до ЄДР. Всі підтвердження процедури звільнення (копії поштових відправлень, наказ, копію заяви, актів тощо) необхідно зберігати. Саме ці документи у своїй сукупності будуть доказами звільнення директора за власним бажанням, а отже припинення трудових відносин.

Таким чином, незважаючи на те, що діяльність товариства фактично припинена, директор не звільняється від обов’язку подавати до контролюючих органів фінансову звітність, сплачувати податки тощо. Продовжує нести відповідальність як посадова особа у випадках, передбачених законодавством.

Лише припинення трудових відносин з товариством та внесення відповідних змін до ЄДР звільняє такого директора від можливих негативних наслідків перебування на посаді. Важливо дотриматися всіх норм законодавства при звільненні директора, щоб уникнути сплати непередбачуваних податків.

Юристи компанії «HolGroup» нададуть Вам професійні консультації в сфері господарського права.

Джерело: holgroup.com.ua

Видання для кадровиків Журнали реєстрації

Источник: https://www.kadrovik.ua/novyny/yak-zvilnytys-dyrektoru-tovarystva-bez-rishennya-zasnovnykiv

Чи може засновник підприємства виконувати функції директора без трудового договору? – Юридична Газета

На практиці бувають ситуації, коли засновник або один із власників товариства виконує функції керівника, не отримуючи за це винагороду. Така діяльність є цілком правомірною, оскільки за ст.

65 Господарського кодексу України управління підприємством може здійснюватися власником безпосередньо або призначеною ним особою, в т.ч.

See also:  Заступник міністра юстиції оніщук: за грубе порушення закону буде передбачено анулювання доступу до державних реєстрів довічно

найманим керівником, з яким укладається трудовий договір (контракт).

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Однак виникає закономірне питання стосовно правової природи правовідносин, коли засновник (учасник) підприємства виконує функції його керівника, та чи повинен він отримувати винагороду за здійснювану ним діяльність у вигляді заробітної плати.

Усталеної судової практики, яка надавала б роз’яснення цього питання безпосередньо, немає. Проте існує чимало рішень судів, які тим чи іншим чином стосуються діяльності керівників підприємств з отриманням винагороди чи без такої.

Правомірність здійснення засновником функцій керівника без укладення трудового договору та виплати заробітної плати

Правова позиція щодо правомірності виконання засновником підприємства функцій директора цього ж підприємства без укладення трудового договору та, відповідно, отримання заробітної плати викладена в ухвалі Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 у справі №2a-1870/1072/12.

За матеріалами справи, статутом підприємства було передбачено, що його засновник виконує обов’язки директора і при цьому отримує винагороду у вигляді дивідендів, а заробітна плата йому не виплачується.

Контролюючий орган за результатами податкової перевірки виніс податкове повідомлення-рішення, яким визначив зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.

На думку податкової, при здійсненні керівництва підприємством засновник фактично перебував у трудових відносинах, відтак повинен був отримувати заробітну плату та сплачувати ПДФО. Неотримана заробітна плата розраховувалася, виходячи з розміру мінімальної.

Не погодившись із висновками контролюючого органу, платник податків звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд підтримав позивача, вказавши, що висновки податкової є безпідставними, оскільки управління підприємством засновником передбачено у статуті підприємства, та вказав, що «враховуючи такі положення статуту підприємства, суд вважає безпідставним висновок відповідача про те, що засновник підприємства, який виконував обов’язки директора, працював на підставі трудового договору і мав отримувати заробітну плату як найманий працівник».

Для обґрунтування позиції щодо правомірності виконання засновником підприємства функцій директора без трудового договору можна також використати висновки Конституційного суду, викладені у рішенні від 12.01.2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ст. 99 Цивільного кодексу України.

У цій справі Конституційний суд України вирішував питання щодо того, чи повинна процедура усунення від посади директора підприємства, з яким не укладено трудовий договір, відповідати вимогам трудового законодавства.

Суд зазначив, що усунення голови виконавчого органу товариства (керівника) за цивільним законодавством та відсторонення працівника від роботи за трудовим законодавством мають відмінну правову природу й різні юридичні наслідки.

З цього можна зробити логічний висновок, що КСУ також виділяє можливість здійснення керівником, що є учасником або засновником підприємства, управління суб’єктом господарювання без укладення трудового договору та отримання заробітної плати.

З усього наведеного випливає, що власник (засновник, учасник) підприємства може управляти власним бізнесом без оформлення трудових відносин та отримання заробітної плати. Він вправі вирішувати питання діяльності підприємства відповідно до положень установчих документів юридичної особи, а відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора, є корпоративними.

Неправомірність здійснення засновником функцій керівника без укладення трудового договору та виплати заробітної плати

Водночас Вищий адміністративний суд України у своїх попередніх рішеннях висловлював позицію, прямо протилежну наведеній вище. Так, в ухвалі ВАСУ від 04.06.2008 у справі №К-32016/06 бачимо формулювання «…у разі, якщо засновник підприємства є одночасно його директором, а відтак найманим працівником…».

За матеріалами цієї справи підприємство звернулося з позовом до управління Пенсійного фонду України про визнання недійсною вимоги відомства щодо сплати боргу у вигляді донарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Вимога базувалася на тому, що засновник підприємства фактично виконував функції керівника, а оплата його праці не здійснювалася. Відтак ПФУ донарахував грошові зобов’язання зі сплати збору від суми мінімальної заробітної плати.

ВАСУ погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зробив висновок, що коли засновник підприємства є одночасно його директором, він є найманим працівником і повинен отримувати винагороду за свою працю, з якої необхідно сплачувати усі належні податки і збори. На жаль, у цьому рішенні ВАСУ ніяким чином не обґрунтовує такий короткий, проте категоричний висновок.

Аналогічна позиція була висловлена ВАСУ в ухвалі від 13.09.2006 у справі №К-6605/06. Не дублюючи опис фабули справи, варто вказати, що тут касаційний суд також беззаперечно проголошує, що у разі виконання засновником фірми функцій директора його слід вважати найманим працівником та здійснювати оплату праці за трудовим законодавством.

Ці рішення варті уваги, проте, безперечно, не мають на сьогодні регуляторного значення.

Загалом можна зробити висновок, що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора без укладення трудового договору, є корпоративними, а отже, у такому випадку відсутній обов’язок сплачувати заробітну плату, та сплачувати з неї податок на доходи фізичних осіб, військовий збір чи ЄСВ.

Источник: https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/chi-mozhe-zasnovnik-pidpriemstva-vikonuvati-funkciyi-direktora-bez-trudovogo-dogovoru-.html

Звільнення директора ТОВ, без участі засновників

  • В період важкої економічної кризи в Україні багато учасників Товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) вирішили «кинути» свої компанії і просто про них забути, залишивши директора один на один з усіма проблемами, які вже існують або можуть з'явитися в майбутньому.
  • Багатьом учасникам просто лінь проходити всю процедуру ліквідації підприємства в Києві.
  • Для звільнення директора потрібні збори учасників, на якому директора офіційно б звільнили, внесли і повідомили б про це в податкову службу і державному реєстратору, щоб він прибрав з реєстру попереднього директора і вніс до реєстру нового, але учасники просто виїхали за кордон або взагалі не бажають з'являтися на загальних зборах.

Як діяти в такій ситуації? Директор же не може просто так взяти і кинути ТОВ, адже він буде нести відповідальність, на відміну від учасників.

  1. Директор буде продовжувати значитися в Єдиному державному реєстрі, і податкова інспекція разом зі страховими фондами вважатимуть його керівником ТОВ.
  2. Тому вони будуть продовжувати вимагати складати звітність, платити податки і внески.
  3. Він також відповідає за діяльність компанії, плюс не можна забувати і про відповідальність за шкоду, яка завдала компанія.

Директор – це по суті той же працівник, і він також може звільнитися, згідно КЗпП, це прямо прописано в ст. 38-39 того ж кодексу.

Зазвичай з директором укладають безстроковий трудовий договір і тоді потрібно попередити всіх засновників за два тижні до звільнення, якщо ж вони не з'являються в офісі, то директору буде необхідно відправити лист з описом про своє звільнення всім учасникам компанії за місцем їх останнього проживання, а ще краще , якщо директор відправить такий же лист і за місцем реєстрації всіх учасників.

Почекати два тижні, а якщо у нього є вагома причина, наприклад, догляд за родичем-інвалідом або переїзд в іншу країну, то про це теж потрібно буде вказати в листі учасникам і вже не доведеться чекати два тижні, а відразу написати власноруч наказ про звільнення за своїм бажанням і підписати його, згідно зі ст. 38 КЗпП.

  • Записати це в свою трудову і заповнити заяву про звільнення у нотаріуса.
  • За реєстром директор все ще буде значитися, але з нього буде знята вся відповідальність за діяльність компанії.
  • Податкова інспекція може запустити процес ліквідації підприємства ненадання в податкову службу податкових декларацій, документів і фінансової звітності відповідно до закону і звернутися до господарського суду, а ті, в свою чергу, прийняти позитивне рішення по цій справі.

Источник: https://legal.ua/ua/pres-centr/gruden-2017/zvilnennya-direktora-tov-bez-uchasti-zasnovnikiv.html

Як законно покинути посаду директора ТОВ без рішення загальних зборів?

  • Як законно покинути посаду директора ТОВ без рішення загальних зборів?
  • Яка відповідальність на директорі за правопорушення, вчинені від імені юридичної особи?
  • Та з якого моменту трудові відносини між директором та ТОВ вважаються припиненими?

Содержание

Даний матеріал буде корисний директорам, які втратили зв’язок із членами загальних зборів але потребують, щоб їх особисті дані були прибрані з ЄДР. У розділі Висновок ви знайдете покрокову інструкцію щодо дій, які необхідно для цього вчинити.

Статус Директора як виконавчого органу ТОВ

Згідно з чинними на даний час Господарським та Податковим кодексами України, вся відповідальність за діяльність ТОВ покладена на відповідний виконавчий орган, уповноважений її засновниками/учасниками.

Зокрема, Господарським кодексом визначено, що для керівництва діяльністю підприємства його власники (або ж їх уповноважені органи чи наглядова рада, якщо вона створена) призначають керівника такого підприємства. Керівник підприємства, як і члени колегіального виконавчого органу, мають статус посадової особи [1].

В свою чергу, Податковий кодекс передбачає, що відповідальними за вчинення порушень, які визначені чинним податковим законодавством, контроль за дотриманням норм якого покладається на контролюючі органи, є платники податків (в т.ч. і юридичні особи – ТОВ) та/чи їх посадові особи [2].

Отже, у випадку з ТОВ відповідальною посадовою особою є керівник його виконавчого органу, зокрема, в більшості випадків, Директор (одноособовий орган) або Генеральний директор (керівник дирекції як колегіального органу). Як призначення, так і звільнення Директора законом віднесено до компетенції засновників/учасників ТОВ.

Законодавче регулювання трудових відносин Директора з ТОВ

Конституція України гарантує кожному, в тому числі, і Директору ТОВ, право на працю, що передбачає наступні його елементи:

  • вільний вибір праці;
  • вільне погодження особи на працю;
  • заборона щодо примусової праці [3].

На підставі правил чинного трудового законодавства, кожному працівнику надається право розірвання укладеного з ним безстрокового трудового договору, за умови попередження про це власника підприємства чи його уповноваженого органу за 2 тижні [4].

Однак в ситуації з Директором ТОВ подача ним заяви про звільнення за власним бажанням та підписання через 2 тижні наказу про звільнення себе з посади Директора ТОВ на підставі ст.

38 КЗпП є недостатнім для остаточного припинення трудових відносин з підприємством.

В даному випадку виникає певна суперечність як з іншими положеннями законодавства, так і з фактичними обставинами справи.

Так, чинне господарське законодавство відносить питання обрання/призначення та відкликання/звільнення Директора ТОВ до повноважень загальних зборів його засновників/учасників [5].

Крім того, враховуючи специфічну природу трудових відносин Директора з ТОВ, юридично такі трудові відносини можуть вважатися припиненими тільки після того, як відповідні відомості про особу як про Директора ТОВ будуть виключені з ЄДР.

Підставою для цієї реєстраційної дії і є рішення уповноваженого органу ТОВ про відповідні зміни (в даному випадку – про зміну Директора).

Але, беручи до уваги ту ситуацію, коли учасники ТОВ не зацікавлені продовжувати ведення його діяльності, не скликаю та не проводять загальні збори і будь-який зв’язок з учасниками відсутній – фактично найманий Директор перебуває в безвихідній ситуації. Адже законодавчо врегульованої процедури його звільнення без участі учасників ТОВ – на даний момент немає.

See also:  Верховна рада ухвалила закон україни «про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»

Звернення до суду 

Зважаючи на наведені правові колізії, єдино можливим законним шляхом вирішення цієї ситуації вважаємо звернення Директора ТОВ до суду з позовом про розірвання укладеного трудового договору з ним та зобов’язання відповідного реєстраційного органу внести зміни до ЄДР шляхом виключення відомостей про особу як керівника та підписанта ТОВ.

Слід зазначити, що на даний час склалась позитивна для позивача (Директора ТОВ) судова практика з цього питання (до прикладу – справи №673/1463/17, №639/5303/17, №490/7699/17).

Висновок 

Враховуючи вищевикладене, алгоритм дій при звільненні Директора ТОВ без рішення загальних зборів його учасників наступний:

  1. Подання Директором відповідно до ст. 38 КЗпП заяви про його звільнення з займаної посади за власним бажанням – шляхом надіслання на юридичну адресу ТОВ, юридичну чи фактичну адресу кожного із учасників ТОВ;
  2. Надіслання учасникам ТОВ повідомлення про скликання та проведення загальних зборів (із включенням до порядку денного питання про зміну Директора).
  3. Якщо відповіді від учасників немає – подання до суду позову про розірвання укладеного трудового договору з Директором та зобов’язання відповідного реєстраційного органу внести зміни до ЄДР шляхом виключення відомостей про особу як керівника та підписанта ТОВ.
  • Юристи компанії «Правова допомога» допоможуть Вам підготувати всі документи, необхідні для звільнення Директора ТОВ без рішення загальних зборів та виключити дані про нього як керівника та підписанта з ЄДР.
  • Нормативне регулювання:
  • [1] Стаття 65 Господарського кодексу України.

[2] Пункт 110.1 статті 110 Податкового кодексу України.

  1. [3] Стаття 43 Конституції України.
  2. [4] Стаття 38 Кодексу законів про працю України.
  3. [5] Закон України «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Источник: https://pravdop.com/ua/publications/kommentarii-zakonodatelstva/kak-zakonno-pokinut-post-direktora-ooo-bez-resheniya-obshego-sobraniya/

Актуальні підстави і правила звільнення керівника підприємства – ЗКГ

Ця юридична консультація для інвесторів висвітлює актуальні підстави і правила розірвання трудового договору і припинення повноважень керівника або інших посадових осіб підприємства з ініціативи уповноваженого органу або власника.

Як можуть звільняти керівників?

Згідно із законом, дозволяється звільнити керівника підприємства без детального обґрунтування про причини звільнення. Також підвищується відповідальність виконавчого органу підприємства.

Ще 01.06.2014 року набрали чинності норми законів “… щодо захисту прав інвесторів”.

  • Цим законом введено додаткові підстави щодо розірвання договору трудового найму з ініціативи роботодавця (власник чи уповноважений ним орган) – шляхом припинення повноважень посадової особи без необхідності зазначення конкретної причини такого рішення власника.
  • Як компенсацію, при цьому, з метою захистити інтереси посадової особи встановлено певний мінімум вихідної допомоги у разі розірвання трудового договору через припинення повноважень посадових осіб – у шестимісячному розмірі середньої заробітної плати з розрахунку за місяць.
  • Законом дозволено звільняти перших керівників компанії без детального опису причини звільнення і підвищено відповідальність виконавчого органу управління.
  • Закону покликаний вирішити щонайменше два питання:
  • –        усунення давно існуючого протиріччя між нормами трудового і цивільного законодавства, який суттєво уповільнював би процеси прийняття рішень щодо усунення небажаного для інвестора керівника компанії.
  • –        залучення великих і дрібних інвесторів завдяки новому корпоративному механізму, що вдало зарекомендував себе на практиці багатьох економічно розвинутих країн.

Як звільнення відбувалося раніше?.

Тривалий час в законодавстві України існувала суперечність між нормами трудового і  цивільного законодавства,  що по-різному регулювало питання усунення керівників підприємства, зокрема, членів правління, дирекції, або директора.

З однієї сторони, відповідно до цивільного законодавства, власник підприємства може приймати рішення про усунення виконавчого органу компанії від виконання повноважень в будь-який час і без обґрунтування причин. Крім цього, законом “Про акціонерні товариства” дозволяється звільняти керівника товариства, якщо останній своїми діями чи бездіяльністю порушив право акціонерів.

Водночас, припинивши повноваження керівника рішенням власників компанії, припиняються лише корпоративні правовідносини між власником і менеджментом, та необхідно ще, на підставі трудового законодавства, розірвати трудовий договір.

І саме тут є “тонке місце”, позаяк для припинення з ініціативи власників трудового договору існує обмежений перелік підстав, а також  більш деталізована процедура, що суттєво сповільнює процес усунення керівника від повноважень.

Виникає ситуація, коли власник вирішує позбутися непідходящого керівника, але через складність виконання законодавства про працю, підприємство ще повинно виплачувати зарплату, надавати робоче місце та виконувати інші приписи, згідно із законом і трудовим договором. Внаслідок цього втрачається оперативність і ефективність прийняття рішень власником компанії.

  1. За раніше існуючим законодавством, це питання врегульовувалося внесенням у трудовий контракт положень про його припинення прийняттям рішення власником компанії про припинення повноважень керівника.
  2. З прийняттям нового закону відпала потреба окремо прописувати це положення в договорі, внесенням у трудове законодавство прямої норми, відповідно до якої, прийняття рішення власником про припинення повноважень керівника є підставою для розірвання з ініціативи власника компанії трудового договору.
  3. Момент припинення трудових і корпоративних і правовідносин збігається, і власникам компанії, зацікавленим в оперативному вирішенні цього питання, не доведеться перейматися процедурними моментами розірвання трудового договору.

Ще однією новиною закону, що посилює контроль менеджменту власниками компанії, є посилення матеріальної відповідальності керівника і заборона внести положення про обмежену відповідальність керівника в установчі документи компанії, що було до прийняття  закону. На керівників підприємств також додатково покладена матеріальна відповідальність за неотриманий прибуток, якщо це сталося з вини такого керівника.

На яких осіб поширюється це нововведення?

Чинний КЗпП не визначає коло осіб, що віднесені до посадових осіб, на яких розповсюджується нововведення.

Щодо керівників підприємств, потрібно звернутися до ГК України, де визначається поняття посадової особи, відповідно до частини 2 статті 89. Так, посадовими особами господарського товариства є голова і члени наглядової ради товариства,  голова ревізійної комісії (ревізор), голова і члени виконавчого органу.

Отже, йдеться про осіб, наділених організаційно-управлінською функцією, яка дозволяє їм управляти ввіреним підприємством. Також це вимагає існування ефективного механізму контролю і можливості оперативно припиняти повноваження вказаних осіб на випадок, якщо буде виявлено ознаки зловживання повноваженнями чи якщо результати роботи негативні.

  • Практично, частенько виникають проблеми через одночасне регулювання вказаних правовідносин нормами корпоративного і трудового законодавства, внаслідок чого неоднозначно тлумачаться правові норми та відсутня єдина судова практика їх застосування.
  • Нововведення – це адекватна відповідь вимогам часу і є ефективним способом захисту прав інвесторів, який застосовується у всьому світі.
  • Юридичний виклад змін, внесених до статті 41 КЗпП залишає відкриті запитання і може викликати неоднорідну правозастосовну і судову практику.
  • Названою нормою КЗпП передбачається, що з певними категоріями співробітників при певних умовах, трудовий договір за ініціативою власників або уповноваженого ними органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадової особи.
  • Поняття “посадова особа” в трудовому законодавстві не описано, як і не визначено ті ж “певні умови” за яких договір трудового найму можна розірвати відповідно до частини 5 статті 41 КЗпП і їх необхідно додатково вписувати в трудовий контракт або інший локальний акт компанії.
  • Стосовно поняття “посадової особи”, виходячи з мети законотворця і спрямування змін на захист права інвестора, під цим поняттям треба розуміти, членів колегіального виконавчого органу або одноосібний виконавчий орган юридичної особи.
  • Імовірність зловживання власником чи уповноваженим ним органом цією нормою і використання її для припинення трудового договору з іншими посадовими особами підприємства, наприклад з головним бухгалтером, мізерно низька, в звязку з тим, що інша норма, супутня звільненню за частиною 5 статті 41 КЗпП мінімально встановлює компенсацією при такому звільненні у розмірі не менше середнього 6-місячного заробітку.
  • Якщо не вказано інше, розмір компенсації, так званого “золотого парашута”, що виплачується посадовій особі підприємства у разі її звільнення, може бути збільшений за домовленістю сторін.
  • Якою є закордонна практика?
  • Закріплена в КЗпП нова підстава звільнення вказаної категорії працівників суттєво не змінить ситуацію, яка вже склалася, а є лише кроком на шляху гармонізації законодавства  ЄС  і українського законодавства.

В країнах Європи висвітлені питання обумовлюють в контракті, де, крім додаткових підстав звільнення, передбачається певний розмір компенсації, обов’язок нерозголошення конфіденційної інформації, описуються обмеження можливості праці в конкурентів тощо. В США дотриманню процедури звільнення такої категорії працівників приділяється особлива увага, і при найменшому її порушенні, звільнення оспорюють і визнають незаконним з усіма наслідками.

  1. Прийняття закону про захист прав інвесторів,  шляхом посилення впливу і контролю над керівниками компанії, наближає законодавство України до кращих світових практик і служитиме більш ефективним фактором зростання інвестиційної привабливості для України.
  2. ***
  3. Застереження:

Шановні читачі. Опубліковані матеріали відображають точку зору і думку автора (авторів).

Ми намагаємося підтримувати наші статті в актуальному стані та оперативно вносити зміни до них, проте, ми не гарантуємо, що правила, рекомендації, процедури і законодавство, що описані у цій статті є актуальними на момент, коли ви її читаєте.

Стаття носить довідково-рекомендаційний характер і відображає законодавство на момент створення або публікації статті та бачення і думку авторів. Інформація і посилання на законодавство не гарантує його актуальність, оскільки законодавство змінюється.

Перш ніж самостійно здійснювати процедури, описані у цій статті/публікації, слід уважно ознайомитись з актуальним законодавством. Крім законодавства, існують також практичні аспекти його застосування та технічні особливості різних процедур. Автори і/або власники сайту не несуть відповідальності за наслідки застосування змісту публікацій, статей, рекомендації без укладення договору про надання послуг.

  • Будемо вдячні, якщо Ви звернетеся до наших фахівців.
  • Зателефонувавши за номером +38 (032) 247-01-00; +38 (044) 333-60-44
  • або написавши за адресою: ​​yp@zkg.ua

Источник: https://zkg.ua/novi-pidstavy-i-pravyla-zvilnennya-kerivnyka-pidpryjemstva/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*