Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею іриною уханьовою , який знімав судове засідання

На фото: У перші хвилини після звільнення з ІТТ голова райради обіймвся з кожним, хто підтримував його у суді і прибув до ізолятора

  • Підозрюваний в отриманні хабара голова Козятинської райради Віктор Слободянюк перебуватиме протягом двох місяців під цілодобовим домашнім арештом
  • Таку ухвалу прийняв сьогодні, 17 листопада, голова Вінницького міського суду Андрій Михайленко
  • Прокуратура клопотала про інші запобіжні заходи – взяття під варту або внесення грошової застави у максимальному розмірі. Підозрюваного хотіли взяти на поруки. Хто саме?

Голову Козятинської райради Віктора Слободянюка, як і 16 листопада, до зали суду, достали у кайданах у супроводі конвою.

Його підозрюють у вимаганні хабара за проїзд по відремонтованій дорозі перевізниками продукції Жежелівського каолійного комбінату.

Мова йде про три кілометри дороги на в’їзді у Козятин, яка тривалий час нагадувала танкодром. Так охарактеризував дорогу один з місцевих, який приїхав підтримати голову.

Перед тим, як зайти до зали, Слободянюк на ходу привітався з  рідними, знайомими, які прийшли на засідання. Серед них були депутати облради від Аграрної партії (Слободянюк очолює районну організацію в Козятині), ще один депутат представляв БЮТ. Нікого з них до зали не допустили. Так само, як і журналістів.

«Можуть зайти тільки два журналісти», – повідомив помічник судді. На перше судове засідання у п’ятницю взагалі не допустили жодного представника ЗМІ. Цього разу  вінницька Феміда «змилувалася». Схоже, у будинку правосуддя на Грушевського такі дії не вважають перешкоджанням журналістській діяльності.

Причин  не допуску до зали засідань не пояснили.

«А де ви тут море бачите?» – запитав суддя

Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

-Спочатку запитали, чому я прийшов до суду, – каже пан Корнійчук. – Відповів, щоб підтримати затриманого, бо знаю його. Я написав заяву, що готовий взяти його на поруки. Запитували, звідки дізнався про судове засідання. З Інтернету, всі сайти про це повідомляють. Цікавилися, як буду контролювати явку  підозрюваного на виклик до слідчого. Запитали, хто приймав рішення про взяття на поруки – партія, чи я особисто. Повторив ще раз, що добре знаю особисто затриманого, тому можу ручатися за нього.

Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

-Хто мав втекти, той уже втік, – так відповів на запитання прокурора депутат Дмитро Рижмань. (правруч) – Мене запитували, чи гарантую, що Слободянюк не втече, У Віктора Миколайовича тут сім’я, внучка, яка хворіє, куди йому тікати?

До  судової зали так само викликали ще декого з депутатів обласної та районної рад.

Запитання до всіх були майже однакові: чому вирішили взяти на поруки, яким чином будете гарантувати явку підозрюваного до слідчого, як його характеризуєте і т.д.

«Нікуди він з підводної лодки не подінеться», – заявив один з них. – «А де ви тут море бачите?» – сказав на це суддя. – «Прислів’я є таке», – відповів депутат.

Буде ще один позов – про відсторонення від посади

Після засідання суддя відправився у нарадчу кімнату. Знаходився там не довго.

Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

Повернувшись, оголосив ухвалу про застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту. З рук затриманого зняли кайданки. Із суду його доставили до ізолятора тимчасового тримання на вулиці Пирогова, 4. Там після оформлення необхідних документів відпустили. Біля сходів на нього ч екали  дружина, син, донька, брат, друзі.

Ось як пояснив Віктор Слободянюк (праворуч) ситуацію журналісту: Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

– Кажуть, що я вимагав у перевізників, щоб дали гроші, так треба було дочекатися, коли вони їх передаватимуть, і тоді затримувати. – пропозиції перевізників взяти участь коштами у ремонті дороги я озвучував перед депутатами райради. Перевізникам казав, що ви не стільки заробляєте, щоб заплатити за ремонт дороги.

-Цілодобовий домашній арешт це паралізована робота повністю, у понеділок планують ще один позов – про відсторонення від роботи на час розслідування, Все робиться, щоб взагалі прибрати з посади. Це їхня головна мета.  

Та дорога роками була «вбита» і нікого за це не затримували

-Соромно говорити про цих 40 чи 50 тисяч, – продовжує Слободянюк. .

Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

-Виходить, комусь перейшли дорогу? – запиту. співрозмовника

-Давно перейшов дорогу, – відповідає Слободянюк. – Є мої заяви до правоохоронних органів, в яких вказую, де гроші просто розкрадають. Взяти спортзал, на який уже витрачено приблизно п’ять мільйонів, а не зроблено, як потрібно. Куди б не звертався з цього приводу – просто-напросто стіна. Є й інші питання, зокрема, політичні. Неугодна людина.

Повинні доставити додому й передати по опису?

-У вас такий характер, що не мовчите, заяви пишете?

-Я йшов на посаду не для того, щоб в якісь ігри загравати, – каже він. – Йшов з метою  зробити конкретні справи. Та дорога, яку ми зробили, роками була вбита. Виявляється, нею протоптав стежку до каземату. Це просто жах. Або лікарня.

В дитячому відділенні температура плюс 14 градусів. Палять лушпинням замість твердого палива. Коли придаю цьому значення, відповідно не такий, як комусь це хотілося б. Головна мета була зрушити на краще ситуацію. Оздоровчий табір зробили. Понад мільйон затратили.

Жодної копійки з бюджету, все за кошти аграріїв.

  -Мене повинні доставити додому і передати по опису, не знаю тільки кому – дружині чи кому? А далі тільки дома. В ізоляторі знаходився один, ніяких моментів не було

Адвокат: будемо подавати апеляцію

Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

Адвокат Михайло Гурба:  «Суд відмовив прокурору у задоволенні запобіжного заходу підозрюваному – взяття під варту або внесення грошової застави у максимальному розмірі, це  приблизно 140 тисяч гривень, – каже Михайло Гурба.

– Ухвалив застосувати інший запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт, строком на два місяці. Але й це будемо оскаржувати, бо підстави для обрання запобіжного заходу взагалі відсутні». Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

За словами адвоката, на суді оголосили розмову між підозрюваними. «Але там нема навіть натяку на те, що голова райради вимагав кошти, – наголошує адвокат. – Це ще одна підстава оскаржувати ухвалу суду. Депутати, які готові взяти на поруки підозрюваного, у суді позитивно характеризували його. Підозрюваний не визнав вину

-Прикро говорити про допущені порушення, – продовжує адвокат. – Слідчий не надав можливості ознайомитися з негласними діями стосовно підозрюваного. Хоче я просив про це напередодні. Відповідно не був ознайомлений з частиною матеріалів, що розглядалися в судовому засіданні.  

Прокуратура стверджує, що у них достатньо доказів про вчиення підозрюваним кримінаьного правопорушення за ст.368 ч.3 ККУ “Одержання хабара посадовою особою у великих розмірах” і цей факт буде доведеноь у суді на підставі зібюраних слідством доказів. Розслідування справи триває.

Віктор Скрипник “20 хвилин”  

Источник: https://kazatin.com/Podii/tsilodoboviy-domashniy-aresht-obrav-sud-dlya-golovi-rayradi-z-kozyatin-10742564.html

Решения казусов по Римскому праву (часть 1)

Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засіданняРешения казусов по Римскому праву (Сборник готовых решений казусов по Римскому праву). Скачать бесплатно

Если Вам нужны решения других казусов по Римскому праву, то мы оперативно поможем.

1. Казус. Жена Тита, желая сделать ему подарок, оплатила его долг. Но тесть Тита, упрекнув дочь в расточительности, обратился к юристу с вопросом о том, есть ли основания для признания этой уплаты незаконной. Разрешить дело.

Ответ (решение казуса): Книга 24. Титул I. О дарении между мужем и жене. 1. (Ульпиан).В силу обычая у нас принято, что дарения между мужем и женой не имеют силы.5. (Ульпиан).§ 3. Если должник мужа дал по приказу, мужа обещание жене (уплатить) деньги, то ничего не произошло. § 4.

Если жена в целях совершения дарения дала обещание кредитору мужа (уплатить долг, лежащий на муже), и представила поручителя, то, по словам Юлиана, ни муж не является свободным (от обязательства), ни жена или поручитель не являются обязанными и дело рассматривается таким образом, как если бы она ничего не обещала.Из этого видно.

что у тестя Тита есть основания обратиться в суд для признания этой уплаты незаконной.

2. Казус. Гней заключил с Тиберием договор покупки у него статуи и сразу оплатил ее стоимость. Тиберий передал покупателю ключи от сарая, где находилась вещь, указав, что Гней может забрать ее в любое время, что тот и сделал спустя месяц.

Через три года после заключения договора Тит предъявил к Гнею иск об истребовании у него статуи на том основании, что эта вещь была у него украдена 4 года назад.

Гней указал, что он добросовестно владел вещью 3 года и поэтому она стала его собственностью; Тит же возразил, что на самом деле статуя находится в доме ответчика 2 года и 11 месяцев. Ваше решение.

Ответ (решение казуса): Книга 6 Титул II. О вещном Публициановом иске. §11. Претор говорит: «кто купил добросовестно».

Таким образом, не всякая покупка идет на пользу, но лишь та, которая произведена добросовестно: достаточно, чтобы я или покупатель был добросовестным, хотя бы я купил не у собственника, пусть даже продавец продал вещь с лукавым намерением — умысел продавца не принесет мне вреда… Книга 18. Титул I 27. (Павел).

Кто купил у кого-либо вещь, которую он считал принадлежащей ему (продавцу), тот покупает добросовестно; 74. (Папиниан). Считается, что владение товарами, сложенными в амбарах, является переданным в силу передачи ключей, если ключи переданы около складов.

В силу этого факта покупатель немедленно получает собственность и владение, если он не открыл амбаров; если же товары не принадлежат продавцу, то немедленно начинается течение давности (в пользу покупателя). Книга 22. Титул VI. О незнании права и факта 9. § 4.

Если кто-либо не знал того, что продавец является собственником (вещи), то это более относится к существу дела, чем к оценке, делаемой умом; и потому, хотя бы лицо считало, что оно покупает не у собственника, оно, однако, становится собственником, если (вещь) передается ему собственником. В праве Юстиниана необходимый срок владения для приобретения по давности был установлен для движимых вещей в три года, для недвижимых — в десять лет. В этом случае Гней становится собственником статуи по давности. В доме статуя находилась 2 года и 11 месяцев + 1 месяц в сарае.

3. Казус. Луций продавал Марку дом. но ни тот, ни другой не знали его реальной стоимости. Тогда продавец предложил покупателю самому определить цену. На этих условиях договор и был заключен.

На следующий день Марк пришел вступать во владение домом и передал Луцию сумму, которая показалась продавцу слишком низкой; он отказался ее принять. Марк же потребовал исполнить договор. Ваше решение.

Изменится ли решение, если Луций и Марк выбрали третье лицо, которое должно было определить стоимость дома?

Ответ (решение казуса): Книга 18. Титул I. 7. (Ульпиан)… А условные продажи считаются совершенными, когда условие будет выполнено. Но является ли это условием продажи, если господин думал о своем усмотрении, или же условие имеется, если требуется усмотрение честного мужа.

Ибо если мы признаем, что может иметься усмотрение господина, то продажа является ничтожной, подобно тому как если бы кто-либо продал «если он захочет» или при стипуляции дал такое обязательство: «если я захочу, я дам десять»; ибо не должно быть предоставляемо на усмотрение ответчика разрешение вопроса о том, является ли он обязанным.

Древними было признано, что дело должно быть скорее передано на усмотрение честного мужа, чем на усмотрение господина. 35. (Гай). § 1.

Установлено, что несовершенной является сделка, когда желающему купить продавец говорит так: «ты будешь иметь (вещь) купленной за сколько хочешь, за сколько ты считаешь справедливым, во сколько ты ее оцениваешь».

На этом основании Луций может отказаться от продажи домаПризнавалось возможным определить цену и такими ссылками, как, например:»покупаю вещь за ту цену, за какую ты сам ее приобрел», и даже «за ту сумму, какая имеется в кассе (in arca)»; Ульпиан объясняет допустимость такого определения цены тем, что в подобных случаях имеется не неопределенность по существу (in rei veritate incertum), a неизвестность цифры в данный момент (D. 18. 1.7. 1). Но определить цену путем ссылки на заключение третьего сведущего лица (quanti Titius rem aestimaverit, во сколько оценит вещь Тиций)юристы школы признавали допустимым (Гай. 3. 140).Если третье лицо определит цену не больше чем принёс Марк, то Луций будет обязан продать дом.

See also:  Зупинила поліція? а законні підстави є?

Поможем срочно решить казусы по Римскому праву.

4. Казус. Децим укрыл бежавшего раба, собираясь увезти его в соседний город и продать. Он попросил Публия подержать раба у себя, но когда тот узнал, что раб ворованный, то отказался его вернуть, заявив, что передаст вещь только хозяину. Децим обвинил Публия в нарушении договора хранения и обратился в суд. Какое решение будет принято?

Ответ (решение казуса): Книга 16.Титул III. 1. (Ульпиан). Внесенное на хранение — это то, что дано другому для сбережения… 31. § 1. Но встречается и иное соображение, которое надо принять во внимание.

Должны ли мы придавать значение добросовестности применительно лишь к тем лицам, которые заключили договор, не распространяя ее ни на кого вне круга этих лиц, или же и применительно к другим лицам, которых касается заключенная сделка? Например, разбойник внес на хранение Сея свою добычу, отнятую у меня, причем Сей не знал о коварстве внесшего на хранение; должен ли Сей возвратить (внесенное на хранение) разбойнику или мне? … Если же мы будем рассматривать справедливость дела в целом, со включением в это дело всех лиц, соприкасающихся с этой сделкой, то (внесенное на хранение) должно быть возвращено мне, ибо это было отобрано путем преступнейшего деяния. И я считаю, что это является правосудием, которое предоставляет каждому свое таким образом, чтобы это не было отобрано путем слишком законного28 требования какого-либо лица о возвращении. Если же я не явлюсь для истребования внесенного на хранение, то тем не менее вещи должны быть возвращены тому, кто внес на хранение вещи, приобретенные дурным путем. Скорей всего если не найдётся хозяин раба то раб будет передан Дециму.

5. Казус: Марк обладал узуфруктом, предоставленным Павлом, право пользования виноградником. Через некоторое время Марк был осужден за уголовное преступление и изгнан из Рима. В чем заключалась специфика предоставленного сервитута? Сохранится ли этот сервитут?

Ответ (решение казуса): Сервитуты играли заметную роль в хозяйственной жизни Древнего Рима. Самой распространенной разновидностью личного сервитута являлся узуфрукт, который представлял собой, по мнению Павла, «право пользоваться чужими вещами и извлекать из них плоды» (D. VII. I. 1.).

6 Казус: Некий гражданин получил с другого деньги за проданного тому быка. Но бык вскоре сдох, объевшись зерна. Против продавца был возбужден иск о продаже больного животного.

Но ожидая все откладывавшегося заседания суда стороны заключили мировую сделку. Однако когда подошел срок заседания суда, истец потребовал явки ответчика.

Правомерно ли он поступил? Каким средством защититься ответчику? Как отнесется претор к заявлению истца?

Ответ (решение казуса): Да, истец поступил правомерно. Из Институций Гая Книга IV Об исках.

183 «В заключении, следует знать, что тот кто предъявляет иск, должен призвать ответчика в суд, а если тот не повиновался такому призыву, то истец вправе в силу эдикта претора подвергнуть ответчика наказанию…»
Ответчику необходимо будет предъявить возражение (Институции Гая Из Институций Гая Книга IV Об исках.

116 «Возражения были установлены ради защиты ответчиков…») указав, что было заключено мировое соглашение, если только истец сам не укажет на заключение мировой сделки, согласно Закону XII Таблиц Таблица I ст. 6 «На чем договорятся, о том пусть (истец) и просит (на судоговорении).

Претор предложит отложить иск, так как истец проиграет процесс. Из Институций Гая Книга IV Об исках.123 «Кому противопоставляется отлагательное возражение, тот должен… отложить иск; в противном случае, если он предъявит иск, несмотря на возражение, то проигрывает тяжбу»

Из Институций Гая Книга IV Об исках. 120 «Возражения (эксцепции) бывают или прекратительными (постоянными) или отлагательными (временными), 122 «Временные — это те возражения, которые имеют силу на определенный срок, например, до срока того соглашения, которое заключено….» Между истцом и ответчиком было заключена мировая сделка.

Как быстро и правильно решить казусы по Римскому праву?

7. Казус. Некий гражданин неоднократно просил своего должника об уплате долга в размере 100 сестерцией.

Тот каждый раз уклонялся, но однажды сказал: «Хорошо, я заплачу, но сначала дай мне клятву, что ты никогда больше не будешь с этим приставать ко мне». Кредитор поклялся, но тот долга так и не вернул.

Сложилась ситуация: если кредитор будет молчать — он не получит своих денег, если он обратится к претору — то нарушит клятву. Что бы посоветовал в этом случае претор?

 Ответ (решение казуса): Претор посоветовал бы подавать иск. Дигеста или Пандекты Книга четвертая Титул III. О злом умысле 1.

(Ульпиан) Этим эдиктом претор выступает против двуличности и злоумышленности людей, которые вредят другим каким-либо лукавством: коварство первых не должно приносить им пользы, а простота вторых не должна приносить им вреда. 1.

Слова эдикты таковы: «В отношении того, о чем будет заявлено, как о совершенном по злому умыслу, если по этим делам не предоставляется другого иска и будет ясно справедливое основание, я дам иск».

Список использованных источников

1. Дождев, Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под ред. В.С.Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА .М – НОРМА, 1996. – 704с.
2. Новицкий И.Б., Перетерский И.С. Учебник «Римское частное право» Юристъ, 2004.
3. Новицкий И.Б. Римское право.— Изд.

7-е стереотип¬ное. — М., 2002. — 310 с.
4. Омельченко О.А. Римское право: Учебник. Издание второе, исправленное и допол¬ненное. — М.: ТОН — Остожье, 2000 — 208 с.
5. Памятники римского права: Законы 12таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. — М.:3ерцало,1997. — 608 с.
6.

Покровский И. А. История римского права. — Вступит. статья, переводы с лат., научн. ред. и коммит. Л. Д. Рудокваса. СПб.: Издательско-торговый дом «Летний Сад», 1998. 560 с.
7. Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник/Под ред. Д.В.Дождева – М.

: Издательство БЕК, 2000. – 400 с.

8. The Latin library [Electronic resource] — access Mode: http://www.thelatinlibrary.com/. – 2014.

Источник: https://study.shmat.by/resheniya-kazusov-po-rimskomu-pravu/

Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

Апеляційний суд підтвердив рішення про стягнення 90 тис. грн моральної шкоди за неправомірне притягнення особи до адміністративної відповідальності та призначення покарання у вигляді адміністративного арешту.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 16 квітня.

14 листопада 2016 року харків’янин Максим Корнієнко проводив відеозйомку з мобільного телефону відкритого судового засідання під головуванням судді Вовчанського райсуду Харківської області Ірини Уханьової І.С.

, яка висловила вимогу не знімати. Почувши прохання обґрунтувати заборону, суддя оголосила перерву і запросила в зал працівників поліції, які на її вимогу і без з’ясування обставин вивели громадянина з залу.

Чоловіка доставили до відділку поліції і склали адмінпротокол, про злісну непокору працівникам поліції.

Того ж дня та сама суддя Уханьова розглянула протокол і призначила порушнику 15 діб адміністративного арешту. Через 9 діб Корнінка звільнили, бо апеляційний суд повернув протокол поліції на дооформлення.

Пізніше вже інший суд та інша суддя закрили справу за відсутністю складу адмінправопорушення.

У матеріалах справи не було доказів, що вимоги поліції в судовому засіданні були законними. Фактично поліцейські виконували судді Уханьової.

Згадайте новину: Суддя Оксана Криворот поплатилася за доступ до телефонних контактів цивільної дружини ідеолога судової реформи Порошенка

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, встановлених законом.

У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Суд вмотивованим рішення може видалити особу з залу за дії, що свідчать про неповагу до суду або учасників процесу.

Але суддя Уханьова не приймала рішення про видалення кого-небудь з залу.

За ч.4 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присутні в залі судового засідання особи і представники ЗМІ можуть проводити фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Відтак особа мала право бути присутньою у судовому засіданні і знімати відео.

Чоловік подав позов про компенсацію йому 2 млн грн моральної шкоди за рахунок бюджету.

У січні 2020 суд першої інстанції задовольнив вимоги частково – на суму 90 тисяч. Суд вважає, що 2 млн грн – це забагато і не пропорційно стражданням.

  • Гроші стягуються з державного бюджету через казначейську службу
  • Рішення оскаржило державне казначейство, вказуючи, що не завдавало ніякої шкоди позивачу і не вступало з ним у жодні відносини, тому не має виплачувати йому моральну шкоду.
  • Суд апеляційну скаргу не задовольнив, оскільки Державне казначейство є відповідальною установою, яка здійснює стягнення з державного бюджету.

Щодо судді Уханьової, то спочатку її пропонувала взагалі звільнити. Але згодом Вища рада правосуддя змінила рішення на відсторонення від роботи на 6 місяців з тимчасовим позбавленням доплат і направленням до Національної школи суддів для підвищення кваліфікації з курсу суддівської етики.

  1. Згадайте новину: Крадіжникам скасували вирок, бо суддя порушив таємницю нарадчої кімнати
  2. Працівникам патрульної поліції, яка проводила затримання в залі суду, оголошено догани.
  3. Крім того, як повідомив сайту сам Корнієнко, за його заявою зареєстроване кримінальне провадження щодо дій судді Уханьової і співробітників Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області – за статтями – 365 (перевищення влади або службових повноважень), 371 (завідомо незаконні затримання, привід або арешт), 374 (порушення права на захист), 375 (винесення завідомо неправосудного рішення) Кримінального кодексу України.
  4. Згадайте новину:Засуджена суддя Посунся. Перший вирок Антикорсуду вступив у силу, апеляцію не подали

Источник: https://protocol.ua/ru/dergava_zaplatit_90_tisyach_za_nezakonniy_aresht_cholovika_suddeyu_irinoyu_uhanovoyu_yakiy_znimav_sudove_zasidannya/

Як суддя з підтримкою поліції винесла вирок за вигаданим законом

Дві сьогоднішні історії про суддів об'єднує одне слово – абсурд. Абсурдні звинувачення, абсурдне рішення. В одному випадку суддя зміг віднайти у справі раціональне зерно, в іншому – служитель Феміди сам цей абсурд і створив.

Два роки тому харківський активіст Максим Корнієнко записував на відео судове засідання. Тоді у Вовчанському райсуді розглядали кримінальну справу щодо двох ромів.

Читайте також: Які справи НАБУ аномально довго не розглядаються в судах: рейтинг

Під час засідання суддя Ірина Уханьова наказала активісту припинити запис. Коли той відмовився це робити, вона покликала поліцейських, які вивели хлопця з зали засідання і забрали до відділу. Максима Корнієнка звинуватили у злісній непокорі правоохоронцям і заарештували на 15 діб.

Цікаво, що рішення у справі активіста у той же день винесла та ж сама суддя, з якою в нього стався конфлікт. Однак вона все одно прийняла рішення у цій справі і активіста помістили до камери попереднього ув'язнення, де він провів 9 днів, перш ніж рішення скасували.

Згідно з законом “Про судоустрій та статус суддів”, знімати на відео засідання у кримінальних справах можна було за згодою сторін та судді. Проте у 2015 році в закон внесли зміни і дозволили знімати без будь-якого дозволу. Тобто Максим Корнієнко мав повне право знімати засідання, навіть якщо суддя Уханьова просила його це не робити.

Вражає у цій історії не лише свавілля судді, а й покарання Корнієнка. За злісну непокору поліцейським закон передбачає кілька покарань: штраф, громадські чи виправні роботи, або ж арешт до 15 діб. Як бачимо, суддя обрала найбільш сувору міру покарання для активіста, який всього-на-всього відмовлявся припиняти законну зйомку на відкритому засіданні.

See also:  Паспортный апокалипсис закончился

Для прикладу, 15 днів арешту у 2014 році отримали активісти, які блокували виїзд з Академії внутрішніх військ у Харкові під час Майдану. І Вища рада правосуддя визнала рішення незаконним, а суддю Світлану Олізаренко – звільнила. Наразі у Вищій раді правосуддя вирішують, чи звільняти суддю Ірину Уханьову за вирок щодо активіста Корнієнка.

Премію “НЕчесть тижня” за свавільне рішення, ухвалене в конфлікті інтересів, отримує суддя Вовчанського райсуду Харківської області Ірина Уханьова.

“Не.Честь тижня” – суддя Ірина Уханьова

Абсурдне звинувачення героїня нашої наступної історії таки змогла розглянути об'єктивно і винести справедливе рішення. Це суддя Зарічного райсуду Сум Ірина Клімашевська. Вона розглядала справу, в якій людину з психічними розладами правоохоронці звинуватили у продажі наркотиків.

За матеріалами слідства, чоловік знайшов канабіс у липні 2017 року, в той час як захист надав довідку, що в цей період підозрюваний лежав у лікарні, тож ніяк не міг цього зробити. Окрім цього, правоохоронці провели обшук у квартирі, де проживає підозрюваний без адвоката і власника житла, що грубо порушило права чоловіка. Суд не може брати до уваги докази, які зібрали таким шляхом.

Суддя поставила під сумнів і інформацію свідків, адже на допитах вони не могли пригадати, де, за яких обставин та як підозрюваний пропонував їм наркотики. Свідки, які начебто регулярно купували в чоловіка канабіс, до обшуків не знали, що він страждає на шизофренію, що виглядає повним абсурдом, адже прояви цієї хвороби видимі для інших.

Проаналізувавши всю інформацію, суддя Клімашевська дійшла висновку, що у правоохоронців не було об'єктивних доказів вважати, що чоловік продає людям наркотики, тож вони фактично створили театр слідчих дій, аби схилити людину до продажу і завести на неї кримінальну справу. За її словами, негласні слідчі дії поліція має використовувати для того, аби збирати інформацію про ймовірного підозрюваного, а не створювати умови для того, щоб він скоїв злочин.

Мова йде про людину, яка страждає на психічне захворювання. Але, на превеликий жаль, такий факт не стримав правоохоронців і, як вбачається з показів свідків, саме за їхньої активної наполегливості особа схилилася до того, щоб продати наркотики, тобто, вчинила злочин в результаті провокації агента міліції, яка була особливо “брудною” в умовах психічного стану особи.

  • В результаті суддя виправдала обвинуваченого і відмовилась застосовувати до нього примусове лікування.
  • “Честь тижня” – суддя Ірина Клімашевська
  • Премію “Честь тижня” за детальне вивчення доказів та справедливе рішення отримує суддя Зарічного райсуду Сум Ірина Клімашевська.
  • Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація “Фундація DEJURE”, яка моніторить перебіг судової реформи і добивається очищення суддівських лав.
  • Повний випуск програми “Честь і НеЧесть” дивіться тут.

Источник: https://24tv.ua/yak_suddya_z_pidtrimkoyu_politsiyi_vinesla_virok_za_vigadanim_zakonom_n1080099

Суддю Ірину Уханьову тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя

11:25, 6 февраля 2019

Суддю Вовчанського районного суду Харківської області Ірину Уханьову відсторонено від правосуддя на шість місяців.

Вища рада правосуддя 5 лютого 2019 року розглянула подання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про тимчасове відсторонення судді Вовчанського районного суду Харківської області Ірини Степанівни Уханьової від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарну справу стосовно судді Вовчанського районного суду Харківської області Уханьової І.С. відкрито на підставі скарг Корнієнка М.Ю. та заступника прокурора Харківської області Вінди П.В.

, в яких зазначалось про порушення суддею Уханьовою І.С.

засад гласності і відкритості судового процесу, умисне порушення прав людини і основоположних свобод та допущення поведінки, що ганьбить звання судді і підриває авторитет правосуддя.

Зокрема, скаржники зазначали, що у судовому засіданні 14 листопада 2016 року суддя Уханьова І.С. безпідставно заборонила Корнієнку М.Ю.

, який перебував у залі судового засідання у зв’язку із здійсненням правозахисної діяльності, використовувати портативний записувальний пристрій і здійснювати відеозйомку відкритого судового засідання. Як зазначалось у скарзі, суддя Уханьова І.С.

викликала працівників поліції, які безпідставно склали стосовно Корнієнка М.Ю. протокол про адміністративне правопорушення за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Усвідомлюючи відсутність у діях Корнієнка М.Ю.

складу адміністративного правопорушення, суддя притягнула його до адміністративної відповідальності, застосувавши адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб.

Доповідач — член Вищої ради правосуддя Вадим Беляневич поінформував, що рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 вересня 2018 року №2949/1дп/15-18 притягнуто до дисциплінарної відповідальності суддю Вовчанського районного суду Харківської області Уханьову І.С. та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

3 жовтня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Уханьової І.С. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

За результатами розгляду скарги Вища рада правосуддя ухвалила рішення від 15 січня 2019 року №95/0/15-19, яким змінила рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 вересня 2018 року №2949/1дп/15-18 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді подання про тимчасове, на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з курсу суддівської етики, порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, практики застосування статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно встановила умисне допущення суддею порушення прав людини і основоположних свобод та грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків у виді неправомірного позбавлення особи волі, умисне незабезпечення обвинуваченому права на захист і допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя.

Водночас Вищою радою правосуддя встановлено, що у період з 22 вересня 2016-го до 4 квітня 2017 року, тобто на час розгляду суддею Уханьовою І.С.

справи про адміністративне правопорушення, вказана суддя була єдиною суддею, яка здійснювала правосуддя у Вовчанському районному суді Харківської області, при цьому штатним розписом передбачено 5 посад суддів. Зазначена обставина зумовила надмірне навантаження судді Уханьової І.С.

, що, у свою чергу, вплинуло на якість розгляду нею судових справ. Також Вища рада правосуддя взяла до уваги характеристику судді Уханьової І.С., надану головою апеляційного суду Харківської області Колтуновою А.І. У характеристиці зазначено, що суддя Уханьова І.С.

зарекомендувала себе як старанна та кваліфікована суддя, яка показує професійну компетентність і правову грамотність, забезпечує своєчасний та якісний розгляд справ будь-якої складності, до виконання посадових обов’язків ставиться з почуттям високої відповідальності, приділяє значну увагу підвищенню рівня професійної кваліфікації.

З урахуванням зазначеного та положень статті 109 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вирішила змінити застосоване до судді Уханьової І.С. найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення судді з посади, застосувавши більш м’яке, яке водночас сприятиме підвищенню кваліфікації судді.

24 січня 2019 року Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя внесено до Вищої ради правосуддя подання стосовно відсторонення судді Вовчанського районного суду Харківської області Уханьової І.С. від здійснення правосуддя.

Зважаючи на наведене, Вища рада правосуддя ухвалила подання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя задовольнити; тимчасово, на шість місяців, відсторонити суддю Вовчанського районного суду Харківської області Уханьову І.С.

від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з курсу суддівської етики, порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, практики застосування статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; доручити Національній школі суддів України забезпечити проходження суддею Вовчанського районного суду Харківської області Уханьовою І.С. курсу підвищення кваліфікації з метою подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВРП тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя суддю з Полтавської області. Суддю Михайла Кульбака. відсторонено від правосуддя на підставі рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Крім того, ми писали, що Вища рада правосуддя продовжила строк тимчасового відсторонення від правосуддя судді з Маріуполя. Рішення було прийнято у зв’язку з притягненням судді до кримінальної відповідальності.

Також нам стало відомо, що ВРП розглянула матеріали щодо звільнення суддів за загальними обставинами, а саме: у зв’язку з поданням заяв про відставку. Раніше судді написали відповідні заяви.

Источник: https://sud.ua/ru/news/sud-info/134805-vrp-timchasovo-vidstoronila-suddyu-iz-kharkivskoyi-oblasti

Накладення та зняття арешту з квартири в Україні | Юридичний самозахист

Стаття актуальна на 2020 рік

В Україні накладення арешту на майно можливе з дотриманням визначеної законом процедури і у встановлених законом випадках. Як правило, арешт накладається для того, щоб не допустити передачу майна третім особам, якщо воно є предметом судового спору або ж для того, щоб забезпечити повернення боргів, відшкодування шкоди його власником.

Залежно від виду юридичної справи, в якому накладається арешт, можна виділити наступні категорії:

  • арешт майна в цивільному процесі застосовується в справах про аліменти, про поділ майна, нажитого в шлюбі, про стягнення боргів або відшкодування збитків, завданих в результаті правопорушень, нанесення шкоди здоров’ю і т.д.
  • арешт майна в господарському процесі накладається на майно підприємств і приватних підприємців для подальшого погашення боргів за рахунок такого майна.
  • накладення арешту на майно в кримінальному провадженні застосовується для збереження речових доказів, забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання або як заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також для виплат компенсацій потерпілим.

Ми розглянемо в цій статті основні положення, що стосуються арешту майна саме фізичної особи в цивільному процесі в 2020 році, зокрема відповімо на такі питання: на яке майно може бути накладено арешт, чи можуть накласти арешт на квартиру, в тому числі на єдине житло боржника, в яких випадках можна зняти арешт з квартири в Україні.

Яке майно може бути арештовано

Об’єктом арешту може стати будь-яке майно боржника, як нерухоме, так і рухоме, крім майна, яке за законом не можна забрати за борги. Види рухомого майна, а також з’ясування того, чи певне майно (наприклад, автомобіль) – це рухоме чи нерухоме майно, врегульовано розділом ІІІ книги 1 Цивільного кодексу України. Так, автомобіль віднесено до рухомого майна.

Коли мова йде про накладення арешту на нерухоме майно, в законах немає ніяких обмежень щодо способу придбання такого майна. Тому на квартиру може бути накладено арешт, незалежно від того, чи була вона куплена, отримана в подарунок, у спадок, по обміну або іншим чином.

Головне при накладенні арешту – це належність майна боржнику і те, що на нього ще не накладено арешт. Результат перевірки цих відомостей повинен бути документально підтвердженим.

Чи можна накласти арешт на єдине житло боржника

У законодавстві України детально прописаний механізм примусового виконання судових рішень. Зокрема, це стосується визначення того, в якій послідовності та на яке майно може бути накладено стягнення з боржника. Нерухомість серед іншого майна в цій послідовності знаходиться на останньому місці.

See also:  Велика палата вс своїм рішенням змінила пряму норму закону про нотаріат

Тому для того, щоб до неї «дістатися», виконавець спочатку ретельно перевіряє наявність рухомого майна, грошових коштів в готівковій та безготівковій формі та інших видів доходів.

Якщо наявних коштів або іншого майна не вистачає, то арешт накладається спочатку на земельну ділянку або приміщення, що належить боржнику, яке знаходиться окремо від будинку. І тільки коли таких об’єктів немає або їх вартість не покриває розмір заборгованості, об’єктом арешту може стати квартира або будинок, в якому де-факто проживає боржник.

Закон не встановлює будь-яких застережень про те, що не можна накладати арешт на єдине житло боржника.

Щодо дії мораторію на примусовий продаж єдиного житла боржника ви зможете дізнатися в статті «Як буде знято мораторій згідно кодексу про банкрутство».

Якщо квартира під арештом, чи можна нею користуватись

За загальним правилом арешт на майно не позбавляє власника права користування ним. Так, наприклад, у законодавстві України немає прямої вказівки на те, що власник заарештованої квартири не може в ній когось прописувати (реєструвати місце проживання).

Однак в ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість виконавця за необхідності обмежити право не тільки розпоряджатися майном, а й користуватися ним. Таке обмеження повинно бути прописано виконавцем в постанові про арешт майна боржника або про опис і арешт майна боржника.

У кожному разі виконавець індивідуально встановлює вид, обсяг і термін дії обмежень.

Як перевірити квартиру на арешт он-лайн

Арешт нерухомого майна – це юридична дія, інформація про яку вноситься до Державного реєстру прав на нерухоме майно до відповідного розділу, який є відкритим і загальнодоступним.

Слід також зазначити,що відомості про рухоме майно також вносяться у Реєстр обтяжень рухомого майна, доступ та порядок ведення якого врегульований постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 5 липня 2004 р. № 830.

Для перевірки відомостей про накладення арешту на квартиру або будинок достатньо зареєструватися в Кабінеті електронних сервісів КМУ і ввести точну адресу об’єкта.

Вартість перевірки складе 23 грн. Інформація видається відразу. У разі якщо інформація в базі відсутня, це може свідчити про те, що арешт на квартиру не накладено.

Однак якщо мова йде про «старі» арешти (до 2013-2014 років), то такі арешти могли бути накладені згідно чинного на той момент Закону України «Про виконавче провадження» та інформація про них може бути не внесена до Державного реєстру прав на нерухоме майно. Така ймовірність існує, наприклад, стосовно квартир, оформлених до 2014 р. в порядку приватизації.

На даний момент в Україні планується створити Єдиний реєстр арештованого майна, який покликаний полегшити моніторинг арештів на квартири та інше майно боржників.

Арештоване майно на реалізації, порядок реалізації конфіскованого майна

Порядок реалізації арештованого майна встановлений Законом України «Про виконавче провадження» та іншими допоміжними нормативними актами.

Арештоване майно реалізується двома способами:

  1. через електронні торги;
  2. за фіксованою ціною.

Нерухоме майно може реалізовуватися тільки через електронні торги. Перед початком торгів повинна бути визначена ціна реалізації. Вона може бути визначена двома способами:

  • за взаємною згодою сторін виконавчого провадження, тобто боржника і стягувача (кредитора);
  • за відсутності згоди сторін виконавець звертається до оцінювача для визначення ринкової вартості майна.

Послідовність електронних торгів виглядає наступним чином:

  1. на перші торги нерухоме майно виставляється за його початковою ціною, визначеною оцінювачем;
  2. не реалізоване на перших торгах майно виставляється на повторні електронні торги за ціною 85% початкової;
  3. не реалізоване на повторних торгах майно виставляється на треті електронні торги за ціною 70% початкової;
  4. про нереалізоване на третіх торгах майно виконавець повинен повідомити стягувача. Стаття 28 про виконавче провадження встановлює загальний порядок надсилання документів виконавчого провадження. Виконавець повинен також запропонувати йому залишити собі нереалізоване майно за ціною третіх електронних торгів. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі складається акт, який є підставою для переоформлення права власності на таке майно;
  5. арешт знімається з майна і воно повертається боржникові, якщо стягувач письмово не заявив про своє бажання залишити собі нереалізоване майно протягом 10 днів з дня отримання повідомлення виконавця. Якщо у боржника немає іншого майна, на яке можна звернути стягнення, виконавчий документ повертається стягувану без виконання.

Зняття арешту з квартири

Зняти арешт з майна боржника можна в наступних випадках:

  • за рішенням суду про зняття арешту.

Даний спосіб можливий, якщо майно належить не боржнику, а іншій особі. Для цього така особа подає позов до суду про визнання права власності на майно та про зняття з нього арешту. У разі виграшу рішення суду подається виконавцю.

  • якщо при накладенні арешту на майно було порушено встановлений законом порядок. Оскаржити постанову про арешт можна начальнику виконавчої служби або ж до суду, який виніс рішення. Однак зробити це можна тільки в межах встановлених термінів для оскарження.
  • за наявності підстав, встановлених у статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий тільки за рішенням суду.

Коли можуть накласти арешт на квартиру по аліментах

У справах по аліментах арешт на майно платника повинен накладатися в разі, якщо заборгованість виникла за 3 місяці з моменту відкриття виконавчого провадження. Фактично накладений в таких випадках арешт триває до досягнення дитиною повноліття. Проте така ситуація є досить несправедливою в багатьох випадках, коли аліменти сплачуються добровільно.

Зняти арешт досить складно і, як правило, єдиним можливим шляхом є оскарження постанови про арешт як незаконної, якщо на момент її винесення аліменти виплачувалися добровільно та своєчасно.

  1. Арешт на квартиру фізичної особи може накладатися в кримінальному та цивільному провадженні, як правило, за рішенням суду.
  2. Накладення арешту на квартиру не залежить від способу придбання такої квартири боржником, тому арешт може бути накладено як на куплену, так і на подаровану або отриману в спадок квартиру.
  3. При накладенні арешту той факт, що квартира є єдиним житлом боржника, не береться до уваги.
  4. Арешт квартири як спосіб забезпечення виконання судового рішення застосовується в останню чергу при відсутності інших видів майна у боржника, достатніх коштів або доходів.
  5. Реалізація заарештованої квартири відбувається шляхом проведення електронних торгів.
  6. Зняття арешту можливе у визначених законом випадках і, як правило, в судовому порядку.

Источник: https://ursambo.com/ukr/zahist-prav-na-neruhomist/yak-vidbuvayetsya-nakladennya-ta-znyattya-areshtu-z-kvartiri.html

Суддя Шумська Н.Л. – Юристи за всенародну революцію і конституційні реформи системи влади в Україні

Поза всяким сумнівом, керівники Львівської обласної
прокуратури, апеляційного суду та міліції сприяютьдіяльності
злочинної організації,
яка відбирає квартири у громадян та примушує суддів виносити
незаконні рішення. Особливо красномовною в цьому плані є діяльність судді
Галицького суду м.

Львова – (зараз судді апеляційного суду) – пані Шумської Н.Л. Ця вершитель правосуддя з квітня 2007р – три роки
саботувала розгляд справи за позовом інваліда ВВВ Курила 1916р.н.

Перед цим
інший суддя два роки не розглядав цю ж справу за позовом його дружини, яка
першою подала заяву в суд і не дочекавшись рішення суду померла. У немічної
людини обманом відібрали квартиру з допомогою державного нотаріуса 5-ої
нотаріальної контори м. Львова.

Для цього Курила запросили підписати
довіреність, а підсунули договір. Перед цим працівник БТІ підробила заяву від
його імені та незаконно видала витяг з
реєстру прав власності на квартиру
 для продажу квартири особам, які вже мали його
паспорт та документи для незаконної оборудки.

Всупереч закону і незаперечним
доказам, суддя Шумська відмовила визнати недійсним незаконний договір та
винесла  рішення в користь шахраїв. Скарга
на рішення суду знаходилась в апеляційному суді 6 місяців. 

    За
словами інваліда, прокурор Галицького району є кумом цих людей, які у 2005р
відібрали у нього квартиру та більше 5 тисяч доларів. Всі заяви потерпілого в
міліцію та прокуратуру Галицького району були проігноровані.

Тільки завдяки
порядності та принциповості старшого слідчого прокуратури Шевченківського
району С. Броневицького було відібрано пояснення від працівника БТІ, де вона призналась у
скоєному.

  Суддя Шумська сама зачитувала
це пояснення у суді, однак у рішенні суду вона брехливо вказала, що заяву підписав
… Курило. Міліція та прокуратура Франківського р-ну вже протягом року
відмовляли у порушенні кримінальної справи. 
А з відповіді пана Цікало – начальника управління м.

Львова взагалі з’ясувалось, що в цій заяві вже немає
підпису – десь зник. У прокуратурі ж повідомили, що десь загубились матеріали
перевірки, які були витребувані суддею Шумською для огляду в суді.

            Детально про злочини Шумської та інших суддів читайте в поданих нижче
документах:

  •                                                             Апеляційний суд Львівської обл.
  •                                           Позивач:                       Курило
    Михайло  Петрович,
  •                                                                                   1916р.н.  Інвалід ВВВ 1-ої гр   
  •                                                                                   м.Львів, вул.Гнатюка, 20/22 кв.1а
  •                                    Відповідачі:                       Сільверст ОксанаМиколаївна,  
  •                                                                                   Сільверст  Михайло
    Петрович
    м.
  •                                                                                   Львів,
    вул. С.Петлюри, 25/92
  •                                                                                   Львівське ОКП 
    БТІ та ЕО
  •                                                                                    м.Львів, вул. Липинського, 54

                                            А П Е Л Я Ц І Й Н А        С К А Р Г А

заява про апеляційне оскарженя подана 17.03.2010р

Источник: https://www.sites.google.com/site/crimesinlvi/sudovi-sedevri/shumska

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*