Кабмін схвалив два законопроекти мінекономрозвитку у сфері захисту прав інтелектуальної власності

27.06.2018

Кабмін схвалив два законопроекти Мінекономрозвитку у сфері захисту прав інтелектуальної власності

Наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

У зв’язку із цим Український кризовий медіа-центр організував обговорення на тему: «Кого і як захищатиме IP-суд?», долучивши до розмови фахових юристів, які спеціалізуються на сфері права інтелектуальної власності для того, щоб з’ясувати, якими є актуальні порушення у сфері права інтелектуальної власності в Україні, а також які очікування мають фахівці щодо нового спеціалізованого суду, і чи взагалі радіють його появі.

Актуальні проблеми у сфері права інтелектуальної власності

Першою на заході виступила Лідія Левицька, менеджер з питань стратегічного розвитку (в питаннях інтелектуальної власності) Американської торгівельної палати в Україні, піднявши тему нагальних проблем в галузі ІР-права. Так, за словами спікерки, таких проблем є дуже багато, але всі вони є однаково важливими, тому розглядати їх слід по паралельній лінії. Зокрема, доповідачка наголосила на таких:

Патетний тролінг. Під цим терміном розуміється недобросовісна реєстрація загальновідомої речі, яка є об’єктом права інтелектуальної власності. Взагалі цей феномен вперше виник у США, де деякі компанії або фізичні особи просто скуповували патенти, отримуючи таким чином певні майнові права.

А потім, не займаючись безпосередньо виробництвом цих об’єктів права ІВ, вони із вимогою виплати собі роялті викликали до суду тих осіб, які фактично добросовісно використовували запатентовані «патентними тролями» об’єкти.

Цікавим є те, що в такому разі об’єктами патентування можуть виступати такі загальновідомі речі, як вішак, лампочка, прищепка та ін.

Як відзначила пані Левицька, беручи до уваги українські реалії та вади вітчизняного законодавства, є цілком можливим наразі зареєструвати ту ж саму лампочку. Для цього потрібні лише якісно оформлена аплікація і сплата відповідного збору.

Це відбувається, в тому числі, й внаслідок того, що експертиза щодо патентної новизни в нас не проводиться на належному рівні. Як результат після успішної реєстрації такого патенту патентний троль отримує інструментарій для захисту себе як повноцінного власника.

Ця особа потім також звертається до суду із позовами проти компаній, які використовують запатентований об’єкт. Компанії вимушені захищатись, витрачаючи при цьому багато часу та ресурсів.

За інформацією доповідачки, з кожним роком кількість реєстрацій патентними тролями неухильно збільшується.

Серед всіх негативних наслідків, які призводить проблема патентного тролінгу, одним із найбільших є погіршення інвестиційного клімату в країні, адже імпортер, який має на меті завести в Україну якийсь новий продукт, зі значною долею вірогідності стикнеться із недобросовісним володільцем патенту свого товару. Відповідно, розпочинати свій в бізнес у новій країні із судових чвар захоче далеко не кожен.

Проблема контрафактних товарів. Контрафактний товар розуміється як підроблений товар, який порушує права інтелектуальної власності іншого об’єкта. Реалії ХХІ століття дають можливість підробити насправді будь-який товар.

Якщо йде мова про фармацевтичні засоби або продукти харчування, то це призводить до ще більшої проблеми, адже такі товари можуть завдати шкоду здоров’ю або життю людини. У такому разі достеменно невідомо, що входить до складу підробленої пігулки або їжі.

Так само, як і у випадку з патентним тролінгом, контрафактні товари є великою проблемою для іноземних інвесторів. Наприклад, якийсь відомий бренд намагається «увійти» на територію України. Очевидно, що йому доведеться реєструвати тут свою торгову марку.

Проте вже навіть під час процесу реєстрації імпортер стикається із значною кількістю подібних найменувань на ринку України, які «паразитують» на його бренді. Таким чином, у інвесторів виникають обґрунтовані сумніви стосовно заходження на український ринок, і, як наслідок, вітчизняна економіка зазнає чималих втрат.

Ліберальність законодавства про відповідальність за вчинення правопорушень у сфері інтелектуально власності.

 Як зазначає пані Левицька, в даному випадку проблема полягає в тому, що штрафи, які передбачені наразі Кримінальним кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення, є набагато нижчими від тієї реальної шкоди, яка може бути фактично завдана.

Так, згідно із Кримінальним кодексом, санкції за порушення у сфері інтелектуальної власності становлять від 3400 до 51000 грн. На практиці ж реальні збитки за такі порушення можуть сягати мільйонів.

Крім того, на сайті Мінекономрозвитку опубліковано законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення прав у сфері інтелектуальної власності та захисту цих прав” від 09.08.

16, який, на думку доповідача, є доволі якісним, а санкції і інші зміни, зазначені в ньому, відповідають реаліям сьогодення.

Також, за інформацією Лідії Левицької, Американська торгівельна палата в Україні неодноразово подавала листи до Мінеконорозвитку з метою відновити роботу над зазначеним проектом закону. Проте, на жаль, поки ці зусилля були марними.

Переваги  у створенні Вищого суду з питань інтелектуальної власності

З цієї тематики виступив Сергій Хлєбніков, адвокат, начальник юридичного відділу ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами». Із промови спікера варто виділили наступні переваги створення спеціалізованого IP-суду:

Територіальна зручність. Як відзначив пан Хлєбніков, його компанія подає позови проти порушників авторських і суміжних прав по всій території України, що фізично здійснювати достатньо важко.

Спікер додає, що в деяких регіонах, де Організація колективного управління авторськими та суміжними правами не має постійних представництв, вони вимушені залучати сторонніх осіб, які через брак ресурсів можуть навіть не мати юридичної освіти.

Крім того, складність в даному аспекті полягає в тому, що на місцях формується різна судова практика, яка нерідко йде врозріз із рішеннями вищих судів. Таким чином, Вищий IP-суд із розташуванням в м. Києві неодмінно вирішить проблеми щодо відстані та уніфікації судової практики.

Недостатня кваліфікація суддів місцевих судів саме у сфері права інтелектуальної власності. Ця проблема є цілком зрозумілою, адже для переважної більшості суддів право ІВ не є спеціалізацією.

Звичайно, час від часу судді проходять певні курси підвищення кваліфікації або тренінги, але завдяки ним вони не отримують фундаментальних знань з цієї галузі.

За інформацією доповідача, були такі справи, де судді у своїх рішеннях плутали такі важливі фундаментальні речі у сфері ІВ, як авторське право та суміжні права.  Відповідно, фахові судді у спеціалізованому суді з питань інтелектуальної власності повинні усунути цю проблему.

Вирішення поширеної проблеми затягування процесу. Сергій Хлєбніков зауважує на тому, що досить поширеною серед суддів є практика призначення експертизи навіть під час вирішення правових питань для того, щоб зняти із себе тягар відповідальності за прийняте рішення.

Така дія призводить до затягування справи мінімум на рік. Крім цього, відповідачі у справах нерідко вдаються до такої стратегії захисту, як використання припущень у своїх правових позиціях без обґрунтування і підтверджень.

Якщо суддя немає достатньої кваліфікації, то зі значною долею вірогідності він починає досліджувати питання, які є очевидними і не потребують уваги, що знову ж таки призводить до зайвої втрати часу.

Підсумовуючи свою промову, спікер зазначив, що спеціалізований IP-суд в Україні є дійсно необхідним, оскільки він здатен розв’язати низку важливих питань.

Таким чином, створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, безперечно, є позитивною складовою судової реформи, навколо доцільності якої точиться не так багато дискусій, як стосовно того ж антикорупційного суду.

Із появою IP-суду юристи пов’язують вирішення багатьох питань як щодо поліпшення здійснення правосуддя, так і стосовно зменшення кількості правопорушень у цій сфері.

Проте питання, чи ефективним буде цей суд на практиці і чи впорається взагалі 21 новопризначений суддя з навантаженням щодо розгляду всіх справ у сфері інтелектуальної власності із усієї території країни, залишаються відкритими.

Даниїл Шаров, “Українське право”

Джерело

Про участь громадян в охороні громадського порядку

See also:  Пайова участь для замовників будівництва підлягає скасуванню - закон підписано

Амністія чи тюремна безвихідь?

Адвокати, які звикли обстоювати в суді геть інші інтереси

Кабмін схвалив два законопроекти Мінекономрозвитку у сфері захисту прав інтелектуальної власності Кабмін схвалив два законопроекти Мінекономрозвитку у сфері захисту прав інтелектуальної власності

Мінекономрозвитку про припинення торгових преференцій США: Україна має 120 днів для посилення захисту прав інтелектуальної власності

Кабмін схвалив два законопроекти Мінекономрозвитку у сфері захисту прав інтелектуальної власності

У Мінекономрозвитку повідомили, які законопроекти має ухвалити український парламент у межах реформи системи захисту інтелектуальної власності Олександр Хоменко / Gordonua.com

  • Адміністрація президента Сполучених Штатів ухвалила частково припинити преференції для України в межах Генеральної системи преференцій США з відтермінуванням рішення на 120 днів, повідомили у Мінекономрозвитку України.
  • Офіс торговельного представника США поінформував, що відтермінування є результатом позитивних дій українського уряду, спрямованих на виправлення ситуації з непрозорою системою виплати роялті правовласникам, зазначили в міністерстві.
  • У Мінекономрозвитку підкреслили, що однією з основних претензій США до України в межах “Спеціальної доповіді 301” про захист прав інтелектуальної власності в різних країнах світу довгий час є непрозора діяльність організацій щодо колективного управління майновими правами у сфері авторського і суміжних прав.

У межах реформи системи захисту інтелектуальної власності 20 грудня 2017 року уряд України підтримав законопроект “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського і (або) суміжних прав”, додали у відомстві. Зазначено, що концепція реформи передбачає ухвалення парламентом законопроектів про географічні вказівки (№6023), про торгові марки та промислові зразки (№ 5699) і про напівпровідники (№ 5694).

“Ми маємо всі підстави вважати, що ухвалення законопроектів парламентом зніме велику кількість зауважень офісу торгового представника США в контексті “Спеціальної доповіді 301″ та Генеральної системи преференцій США”, – заявив заступник міністра Михайло Тітарчук.

22 грудня у Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп ухвалив рішення тимчасово припинити надання торгових преференцій для деяких видів продукції. На думку Трампа, Київ здійснює недостатній захист прав інтелектуальної власності.

Як наголошують на сайті торгового представництва США, режим безмитної торгівлі застосовують для 3 тис. 500 видів продукції з України.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Уряд подасть у Парламент законопроект щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної (промислової) власності

Кабмін схвалив два законопроекти Мінекономрозвитку у сфері захисту прав інтелектуальної власності

Згідно з чинними правилами, однакові результати інтелектуальної діяльності можуть охоронятися законом і як винаходи, і як корисні моделі. Водночас отримання патенту на корисну модель має низку переваг над отриманням патенту на винахід: менше часових і фінансових витрат, менше вимог до патентоздатності, нижчі ризики визнання прав недійсними.

Наслідком такої політики у сфері охорони прав інтелектуальної власності є непропорційне порівняно з високоінноваційними економіками співвідношення між зареєстрованими корисними моделями і винаходами на користь перших.

Велика частка виданих без проведення належної експертизи патентів на корисні моделі та відсутність процедур «post-grant opposition» (можливості оскарження виданих патентів) призводить до зловживань правами інтелектуальної власності і слабкого захисту прав добросовісних власників прав.

  • Запропонована законопроектом модель охорони корисних моделей передбачає можливість швидкого отримання патенту на корисну модель; можливість швидкого припинення активності недобросовісних власників (так званих «тролінгових» патентів), а також — можливість визнання недійсними прав на корисну модель через звернення до Апеляційної палати при Мінекономрозвитку.
  • Так, щодо винаходів і корисних моделей розширено перелік об’єктів і технологій, на які не поширюється правова охорона, що сприятиме обмеженню можливості зловживання під час реєстрації винаходів і корисних моделей, що насправді ними не є.
  • Також законопроект передбачає можливість подання заявок на реєстрацію патенту в електронній формі та надання можливості будь-якій особі оскаржити реєстрацію патенту протягом 6 міс з моменту реєстрації («post-grant opposition»).

Законопроект також створює додатковий критерій охороноздатності промислових зразків, а саме його індивідуальний характер (стосується зовнішнього вигляду, форми та структури ліній, комбінації кольорів, текстури матеріалу конкретного виробу або його частини), передбачає правову охорону незареєстрованих промислових зразків, подання заявки на реєстрацію в електронній формі, строк чинності прав — не більше 25 років (наразі — 15 років). Законопроектом також змінено тип охоронного документа — з патенту на свідоцтво і передбачено можливість досудового скасування свідоцтва в Апеляційній палаті (сприятиме подоланню такого негативного явища, як «патентний тролінг»).

Для торговельних марок законопроект передбачає подання заявки на реєстрацію в електронній формі, уточнює підстави для відмови в реєстрації або визнання реєстрації недійсною, а також передбачає можливість реєстрації колективної торговельної марки.

Ухвалення Верховною Радою України цього законопроекту сприятиме досягненню європейського рівня охорони прав інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності, створить передумови для активізації винахідницької діяльності та сприятиме покращенню інвестиційного клімату в України.

За матеріалами www.me.gov.ua

Уряд схвалив новий закон щодо охорони прав інтелектуальної власності

Про це повідомив прес-центр Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

«Ухвалення Верховною Радою України цього законопроекту сприятиме досягненню європейського рівня охорони прав інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності, створить передумови для активізації винахідницької діяльності та призведе до покращення інвестиційного клімату в України», – зазначив прес-центр.

Згідно з чинними правилами, однакові результати інтелектуальної діяльності (як винаходи, так і корисні моделі) можуть охоронятися законом. Проте, для отримання патенту на корисну модель необхідно менше часових і фінансових витрат та менше вимог до патентоздатності. А ризик визнання прав недійсними зводиться до нуля.

Як зазначив прес-центр, наслідком такої політики у сфері охорони прав інтелектуальної власності є непропорційне, порівняно з високоінноваційними економіками, співвідношення між зареєстрованими корисними моделями і винаходами.

Крім цього, велика частка виданих без проведення належної експертизи патентів на корисні моделі та відсутність процедур “post-grant opposition” (можливості оскарження виданих патентів) призводить до зловживань правами інтелектуальної власності і слабкого захисту прав добросовісних власників прав.

Новий Законопроект удосконалює систему організації та захисту авторських і суміжних прав. Зокрема, законопроект передбачає можливість швидко отримати патент на корисну модель. Так, подавати заявки на реєстрацію патенту можна в електронній формі.

  • Також, будь-яка особа може оскаржити реєстрацію патенту протягом 6 місяців з моменту реєстрації (“post-grant opposition”).
  • Законом передбачено можливість швидкого припинення активності недобросовісних власників (так званих “троллінгових” патентів), а також – можливість визнання недійсними прав на корисну модель через звернення до Апеляційної палати при Мінекономрозвитку.
  • Таким чином, щодо винаходів і корисних моделей розширили перелік об’єктів і технологій, на які не поширюється правова охорона, що сприятиме обмеженню можливості зловживання при реєстрації винаходів і корисних моделей, що насправді ними не є.

Згідно Законопроекту, для охороноздатності промислових зразків створено додатковий критерій.

Зокрема, її індивідуальний характер (стосується зовнішнього вигляду, форми та структури ліній, комбінації кольорів, текстури матеріалу конкретного виробу або його частини), передбачає правову охорону незареєстрованих промислових зразків, подання заявки на реєстрацію в електронній формі, строк чинності прав – не більше 25 років (наразі – 15 років).

Законопроектом також змінено тип охоронного документу – з патенту на свідоцтво і передбачено можливість досудового скасування свідоцтва в Апеляційній палаті (сприятиме подоланню такого негативного явища як «патентний троллінг»).

Для торговельних марок законопроект передбачає подання заявки на реєстрацію в електронній формі, уточнює підстави для відмови у реєстрації або визнання реєстрації недійсною, а також передбачає можливість реєстрації колективної торговельної марки.

Уряд схвалив законопроект щодо охорони прав на об’єкти інтелектуальної (промислової) власності

5 грудня Кабінет Міністрів схвалив ініційований і розроблений Мінекономрозвитку законопроект щодо захисту охорони прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та торговельні марки.

Згідно з чинними правилами, однакові результати інтелектуальної діяльності можуть охоронятися законом і як винаходи, і як корисні моделі. Водночас отримання патенту на корисну модель має низку переваг над отриманням патенту на винахід: менше часових і фінансових витрат, менше вимог до патентоздатності, нижчі ризики визнання прав недійсними.

Наслідком такої політики у сфері охорони прав інтелектуальної власності є непропорційне порівняно з високоінноваційними економіками співвідношення між зареєстрованими корисними моделями і винаходами на користь перших.

Велика частка виданих без проведення належної експертизи патентів на корисні моделі та відсутність процедур post-grant opposition (можливості оскарження виданих патентів) призводить до зловживань правами інтелектуальної власності і слабкого захисту прав добросовісних власників прав.

  • Запропонована законопроектом модель охорони корисних моделей передбачає можливість швидко отримати патент на корисну модель; можливість швидкого припинення активності недобросовісних власників (так званих «тролінгових» патентів), а також – можливість визнання недійсними прав на корисну модель через звернення до Апеляційної палати при Мінекономрозвитку.
  • Так, щодо винаходів і корисних моделей – розширено перелік об’єктів і технологій, на які не поширюється правова охорона, що сприятиме обмеженню можливості зловживання при реєстрації винаходів і корисних моделей, що насправді ними не є.
  • Також законопроект передбачає можливість подання заявок на реєстрацію патенту в електронній формі і надання можливості будь-якій особі оскаржити реєстрацію патенту протягом 6 місяців з моменту реєстрації (post-grant opposition).
See also:  Велика палата вс своїм рішенням змінила пряму норму закону про нотаріат

Законопроект також створює додатковий критерій охороноздатності промислових зразків, а саме їх індивідуальний характер (стосується зовнішнього вигляду, форми та структури ліній, комбінації кольорів, текстури матеріалу конкретного виробу або його частини), передбачає правову охорону незареєстрованих промислових зразків, подання заявки на реєстрацію в електронній формі, строк чинності прав – не більше 25 років (наразі – 15 років). Законопроектом також змінено тип охоронного документа – з патенту на свідоцтво – і передбачено можливість досудового скасування свідоцтва в Апеляційній палаті (сприятиме подоланню такого негативного явища, як «патентний тролінг»).

Для торговельних марок законопроект передбачає подання заявки на реєстрацію в електронній формі, уточнює підстави для відмови у реєстрації або визнання реєстрації недійсною, а також передбачає можливість реєстрації колективної торговельної марки.

Ухвалення Верховною Радою України цього законопроекту сприятиме досягненню європейського рівня охорони прав інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності, створить передумови для активізації винахідницької діяльності та приведе до покращення інвестиційного клімату в України.

Мінекономрозвитку закликає парламент ухвалити законопроекти щодо захисту прав інтелектуальної власності для успішного проведення реформи у цій сфері (відео)

ПРЕС ЦЕНТР – проведення прес-конференцій

Київ. 1 лютого. УНІАН.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України закликає Верховну Раду України розглянути й прийняти вже підготовлені проекти законів про захист прав інтелектуальної власності, оскільки відсутність нормативної бази гальмує проведення реформи у цій сфері. Про це в ході круглого столу в УНІАН в рамках проекту #EUkraine  сказала директор департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку України Олена Мініч.

«З квітня минулого року ми дуже активно почали просувати реформи у сфері інтелектуальної власності. Було прийнято концепцію реформи, а в серпні – необхідні постанови, які регламентували план проведення реформи, – сказала Мініч. – Разом з тим, за весь рік профільний комітет парламенту наші законопроекти не виніс на розгляд».

Мініч повідомила, що йдеться про мінімум три законопроекти, спрямовані на поліпшення процедур поставки інтелектуального продукту, про систему контролю голографічних марок, а також про приведення норм авторського права в Україні до норм Угоди про Асоціацію з ЄС. Крім того, в січні в парламент було направлено ще кілька законопроектів, в тому числі про врегулювання норм у сфері промислової власності.

Як повідомляв УНІАН, на поточний момент сфера захисту прав власності в Україні залишається однією з проблемних.

Зокрема, на початку травня 2016 року офіс Торгового представництва США в оприлюдненому щорічному звіті щодо рівня захищеності прав інтелектуальної власності в світі Special 301 Report відзначив недостатній рівень захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

Україна, як і в 2015 році, опинилася в групі з 11 країн у так званому списку Priority Watch List (Пріоритетний список спостереження). Країнам цієї групи рекомендується вжити активних заходів для покращення рівня захисту у сфері прав інтелектуальної власності. Крім України, до цієї групи увійшли Китай, Аргентина, Чилі, Росія та інші країни.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка новин

  • 15:52 ЗМІ: в Офісі президента зафіксували спалах коронавірусу
  • 15:31 Коронавірус не передається з молоком матері дитині – ВООЗ
  • 14:41 Коронавірус в Україні та світі: найважливіше за 13 червня
  • 14:35 У МОЗ заявили про серйозний дефіцит епідеміологів та вірусологів
  • 14:18 Пробне ЗНО можна буде пройти онлайн – Центр оцінювання якості освіти
  • 13:43 Під Львовом через негоду дуб привалив хату, загинула жінка (відео)
  • 13:24 Лише в одній області України за добу не виявили випадків COVID-19
  • 12:49 Як пережити спеку: у Центрі громадського здоров’я дали поради
  • 12:48 У Харкові з даху будинку скинули гранату
  • 12:33 В армії минулої доби зареєстровано 19 нових випадків COVID-19
  • 12:09 Лайт Астрологи назвали найкращих дружин за знаком Зодіаку
  • 11:23 В Україні офіційно скасували пробне ЗНО
  • 11:19 Думка Повернення карантину. Чому не варто залякувати людей
  • 10:10 У Києві за добу медики виявили COVID-19 у 72 людей, двоє померли
  • 10:02 Зоря – Динамо: відео трансляція матчу УПЛ
  • 09:51 У Китаї – спалах COVID-19: перевірять 10 тисяч працівників ринку
  • 09:44 В Одесі завершили розбирати завали обваленої 4-поверхівки (фото)
  • 09:10 Зоря – Динамо: де дивитися матч УПЛ
  • 09:09 Спека перейде у зливу з грозами: погода в Україні на сьогодні
  • 08:45 Екс-прем’єр Гончарук розповів, чим займається після відставки
  • 08:26 У світі уже 7,6 мільйона хворих на COVID-19
  • 08:05 Окупанти 12 разів обстрілювали ЗСУ, одного військового поранено
  • 06:49 Лайт Хрумкі малосольні огірки: рецепти приготування на будь-який смак
  • 06:30 Здорова постава: комплекс ефективних вправ для спини
  • 06:15 Кавування Зеленського у кафе: Ляшко розповів, коли відбудеться суд
  • 05:12 У Росії нову атомну субмарину назвали ім’ям київського князя
  • 02:22 На Рівненщині підтвердили 55 нових випадків коронавірусу — ОДА
  • 01:43 Lufthansa пропонуватиме пасажирам пройти тест на коронавірус
  • 00:32 Лукашенко звинуватив свого головного опонента на виборах у корупції
  • 23:29 В Одесі на пляжі помер чоловік
  • 23:01 Трамп заявив про готовність визнати поразку на виборах
  • 22:33 Обрання запобіжного заходу Стерненку: суд відклали на 15 червня
  • 22:24 Україна частково скасує карантин для приїжджаючих в країну
  • 22:23 “Динамо” дозаявило бельгійського легіонера на залишок сезону
  • 22:13 В Одеській області підстрелили 14-річного підлітка

Рада ухвалила три закони для посилення захисту прав інтелектуальної власності | Lойер

Йдеться про Закони:

  • щодо охорони географічних зазначень,
  • щодо охорони прав на конфігурації елементів мікросхем (компонування напівропровідників),
  • щодо боротьби із шахрайством у сфері розповсюдження об’єктів авторського та суміжних прав на матеріальних носіях.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайло Тітарчук відзначив:

Вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності і наближення її до стандартів ЄС — одна із суттєвих вимог, що висуваються до України в контексті імплементації Угоди про асоціацію із ЄС.

Що не менш важливо, ухвалення відповідних документів сприятиме поліпшенню позицій України у щорічному Звіті «Спеціальна доповідь 301» Офісу торговельного представника США і дозволить зберегти ряд торговельних преференцій для українських експортерів на ринку США.

Законопроект щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень визначає новий порядок захисту географічних зазначень товарів і послуг та його узгодження із вимогами законодавства ЄС.

Мінекономрозвитку пропонує:

  • уточнити умови надання правової охорони географічному зазначенню та підстави для відмови в надані такої охорони,
  • уточнити коло осіб, які мають право на державну реєстрацію географічного зазначення,
  • удосконалити порядок проведення експертизи заявок на географічні зазначення,
  • визначити вимоги до технічних умов, яким повинен відповідати товар, для якого заявляється зазначення.

Законопроект щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів дозволить українським виробникам, ІТ-спеціалістам, науковцям ефективно захищати авторські права на власні розробки в електротехнічній галузі.

See also:  Невиплати зарплат і незаконні звільнення: як захиститися від недобросовісного роботодавця?

Задля досягнення відповідної мети, законопроектом передбачено зокрема:

  • уточнений строк чинності прав інтелектуальної власності (спливає через 10 років, що відліковуються від найбільш ранньої з таких дат: кінець календарного року, в якому компонування було вперше використане або кінець календарного року, в якому подана заявка);
  • можливість подання заявки в електронній формі;
  • переглянуті вимоги до заявки на реєстрацію;
  • удосконалений порядок проведення експертизи заявок;
  • уточнений перелік прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації компонування напівпровідникового виробу.
  • Законопроект про внесення змін до  Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» має на меті удосконалення процесу маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.
  • Завдяки підвищенню прозорості процесу маркування правовласники зможуть ефективно контролювати процес видачі марок і вчасно протидіяти шахрайству і незаконному використанню цих захисних елементів.
  • Законопроектом передбачено, що Мінекономрозвитку протягом 3 робочих днів з дня видачі контрольних марок оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті:
  • перелік найменувань примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних із зазначенням творів, зафіксованих на цих примірниках,
  • дані про заявника, щодо якого прийнято рішення про видачу контрольних марок,
  • дату видачі контрольних марок;
  • кількість виданих контрольних марок.

Новини Новини Новини

Сша дали україні 120 днів на посилення захисту прав інтелектуальної власності

США вирішили частково призупинити преференції для України в рамках Генералізованої системи преференцій США (ГСП) з відстрочкою рішення на 120 днів, передає з посиланням на прес-службу Мінекономрозвитку.

“22 грудня Офіс торговельного представника США оприлюднив заяву президента Дональда Трампа з доступу країн, що розвиваються, до GSP. Адміністрація американського президента прийняла рішення про часткове призупинення преференцій у рамках ГСП для України з відстрочкою рішення на 120 днів”, – йдеться в повідомленні.

Як уточнили в Офісі торговельного представника США, відстрочити рішення вирішили завдяки позитивним діям уряду України в напрямку виправлення ситуації з непрозорою системою виплати роялті правовласникам.

Зазначимо, що вже тривалий час однією з основних претензій США до України в рамках Спеціальної доповіді 301″ є непрозора діяльність організацій колективного управління майновими правами в сфері авторського і суміжних прав. В рамках реформи системи захисту інтелектуальної власності 20 грудня 2017 Кабмін України схвалив законопроект “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського і (або) суміжних прав”.

Додамо, концепція реформи системи захисту інтелектуальної власності також передбачає прийняття парламентом законопроектів про географічні зазначення (реєстраційний № 6023), про торгові марки та промислові зразки (захист від так званого “патентного троллінгу”, № 5699) і про напівпровідники (№ 5694).

Fitch погіршило прогнози для восьми українських банків

“Прийняття законопроектів Верховною Радою зніме велику кількість зауважень Офісу Торгового представника США в контексті” Спеціальної доповіді 301 “та Генералізованої системи преференцій США”, – переконаний заступник міністра економічного розвитку Михайло Титарчук.

Довідка генералізована система преференцій США (ГСП) має сприяти економічному зростанню в країнах, що розвиваються, шляхом надання пільгового безмитного режиму ввезення на територію США 5000 видів товарів з певних американським урядом країн – бенефіціарів ГСП (120 країн і територій, у тому числі України).

Преференції програми GSP відновлено з 29 липня 2015 року, що дає можливість безмитного ввезення на територію США понад 3500 видів українських товарів (промтовари, хімічні речовини та мінерали, будівельні матеріали, феросплави, частини до двигунів, деякі види сільськогосподарської і рибної продукції тощо).

За підрахунками експертів в рамках ГСП України протягом 2012 – 2016 років щорічно експортувала до США товарів на суму від 26 до 70 млн доларів.

Нагадаємо, 1 грудня в Україні стартував прийом документів на посаду суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності, утвореного Указом президента від 29 вересня.

В Україну не пустили 20 тонн російського картоплі

Источник

Мінекономрозвитку представило план реформ у сфері інтелектуальної власності

Прес-служба Мінекономрозвитку

У вівторок, 18 серпня, під головуванням Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка було проведено нараду щодо реформування державної системи захисту прав інтелектуальної власності (ІВ). У ході зустрічі було розглянуто план впровадження реформи системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

У заході взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, а саме: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної фіскальної служби України, Міністерства юстиції України, Міністерства інформаційної політики України, Державної служби інтелектуальної власності України.

Крім того, до обговорення було запрошено представників: Посольства США, Американської торгівельної палати в Україні (АСС), Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА), а також представників компанії «Майкрософт Україна» та експертів галузі інтелектуальної власності. Таким чином, в обговоренні взяли участь усі сторони процесу реформування системи захисту прав інтелектуальної власності.

Згідно з даними Мінекономрозвитку, наявний стан захисту та охорони прав ІВ в Україні є незадовільним.

Серед найбільших проблем, що існують у сфері ІВ, було названо численні порушення авторських прав у мережі Інтернет, а також невиплата гонорарів державним ЗМІ, відсутність чітких правил для організації колективного управління авторськими й суміжними правами.

Законодавче регулювання цієї галузі наразі не спроможне забезпечити повноцінний захист прав інтелектуальної власності у цифровому середовищі, що зумовлено, зокрема, слабкістю кримінальних покарань, передбачених за такі порушення, та значною тривалістю процесуальних дій.

  • Тому, за результатами наради, було вирішено доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України в місячний термін надати на розгляд Уряду п'ять ключових законопроектів, які стануть основою для реформи державної системи захисту ІВ.
  • Мета зазначених законопроектів – закріпити головні принципи реформи за ключовими напрямками: захист авторського права в мережі Інтернет, врегулювання ринку адміністрування збору роялті для правовласників, запобігання патентного тролінгу, спрощення процедури ІВ у сфері ІТ-розробок та публічного доступу до ліцензій, а також посилення відповідальності за порушення прав ІВ.
  • Крім того, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України спільно з Держслужбою інтелектуальної власності України проведуть інвентаризацію використання комп'ютерної техніки та програмного забезпечення в органах державної влади, а також запропонують план дій щодо повної легалізації ПЗ в державних установах.

«Сфера авторського права є дуже чутливою до будь-яких раптових змін, тож важливо врахувати інтереси всіх учасників процесу. У захисті авторських прав ми помітно відстаємо від країн Європи, і це відставання необхідно активно скорочувати.

Той факт, що в підготовці законодавчих змін брали участь представники правовласників і представники провайдерів дає нам впевненість у тому, що консолідований результат буде дієздатним та ефективним», – зазначила Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юлія Ковалів.

«Зміни до закону про авторське право напрацьовувалися вже давно. За кожним з них – довгий період обговорень і редактура, адже в цьому питанні перетинаються інтереси правовласників, споживачів та посередників у вигляді провайдерів послуг.

Ми підійшли до етапу затвердження фінальної версії правок.

У цьому вигляді вони будуть подані на затвердження Кабінету Міністрів, а потім – у Верховну Раду», – зазначила директор Департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку Олена Мініч.

Нагадаємо, що реформа у сфері захисту об'єктів інтелектуальної власності — це одна із першочергових задач Уряду на шляху побудови позитивного іміджу України.

Створення актуальної законодавчої бази в цій галузі допоможе підвищити інвестиційну привабливість України та зробить неможливим застосування санкцій, як до держави із високим рівнем інтернет-піратства.

Крім того, це дозволить наблизити законодавство України до стандартів країн Європейського Союзу та сприятиме виконанню зобов'язань у рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*