Карантин і незаконне звільнення працівників. як захиститися? адвокат ганна лисенко і надія загрія

Економісти підрахували, що кожен день карантину українській економіці обходиться у 14 тис. робочих місць. Здебільшого компанії відправляють співробітників в оплачувані чи безоплатні відпустки. Але непоодинокі випадки, коли працівників звільняють, змушуючи писати заяви за власним бажанням.

Що робити працівнику у разі звільнення та у яких випадках воно може вважатися незаконним – у колонці для ЕП розповіла адвокат АО Credence
Ганна Морозова.

Працівника змушують писати заяву про звільнення за власним бажанням. Чи це законно?

Ні. Це незаконно. Якщо працівник не має бажання звільнятись, він за будь-яких умов не має писати таку заяву, адже у майбутньому в суді буде вкрай важко довести таку обставину, як примушування працівника з боку роботодавця до написання заяви про звільнення за власним бажанням.

Читайте також: МОП: 25 мільйонів людей можуть втратити роботу через кризу. Що повинні зробити влади

За яких умов під час карантину працівника можуть звільнити?

Слід зазначити, що працівник не може бути звільнений інакше як з підстав, прямо визначених законом.

Положення Кодексу законів про працю України не дають права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину або обмежувальні заходи.
Таким чином, якщо роботодавець і працівник згодні, то трудовий договір у будь-який час може бути припинений за угодою сторін (ст. 36 КЗпП України) або розірваний за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП України).

Але незалежно від введення карантину або обмежувальних заходів, трудовий договір може бути розірваний і за ініціативи роботодавця.

Це можливо у разі:

  • ліквідації підприємства;
  • скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України);
  • невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України);
  • прогулу (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України);
  • інших подібних випадках.
  • З метою врегулювання правовідносин та уникнення несприятливих наслідків для сторін в умовах, що склалися (карантин та обмежувальні заходи), законодавець останніми змінами в законодавстві передбачив право роботодавця у період дії зазначених обставин доручити виконання роботи працівнику на певний період вдома або за заявою працівника надати останньому відпустку без збереження заробітної плати.
  • Щодо відпустки без збереження заробітної плати, то особам, які доглядають за дитиною віком до 14-ти років, така відпустка надається в обов’язковому порядку на весь час введення карантину.
  • Як «дистанційна» робота, так і надання відпустки, мають бути оформлені наказом роботодавця, з яким, у свою чергу, має бути ознайомлений працівник.
  • Отже, під час дії карантину або обмежувальних заходів працівнику можна:
  • працювати вдома (за наявності відповідного наказу);
  • піти у щорічну чергову (якщо така ще не використана) або додаткову (за наявності підстав, встановлених законом) відпустку;
  • піти у відпустку без збереження заробітної плати (певним категоріям громадян у випадках, передбачених законом, надається в обов’язковому порядку);
  • припинити (розірвати) трудовий договір за угодою сторін (або за власним бажанням).

Читайте також: Кого залишить без роботи криза, що насувається

У яких випадках під час карантину звільнення може вважатись незаконним?

Будь-яких додаткових підстав для звільнення працівника у період карантину або обмежувальних заходів законом не передбачено.

Тобто якщо підстави звільнення не відповідають положенням закону та/або роботодавцем не дотримана процедура звільнення працівника – таке звільнення буде вважатись незаконним.

Що робити працівнику у разі звільнення?

  1. У разі звільнення роботодавець має ознайомити працівника із наказом про звільнення, провести з ним повний розрахунок в останній день роботи та видати належним чином заповнену трудову книжку.
  2. Далі вже звільнений працівник може зареєструватися у Центрі зайнятості, що надасть йому можливість реалізувати передбачене законом право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та отримувати соціальну допомогу по безробіттю.
  3. Якщо ж працівник вважає, що звільнення незаконне, то в такому випадку він має право звернутися до суду за захистом порушених трудових прав (із позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу).
  4. Важливо пам’ятати про строки звернення до суду в зв’язку з незаконним звільненням – місячний термін з дня, коли працівник отримав копію наказу про звільнення, або з дня видачі йому трудової книжки.
  5. Читайте також: Отримання допомоги з безробіття на час карантину спростили. Деталі

Источник: https://minfin.com.ua/ua/2020/03/31/42750132/

Звільнення в період карантину: права працівників і відповідальність керівника | БІЗНЕС

ГУ Держпраці у Полтавській області пояснює, що зазвичай дуже багато найманих працівників не знають своїх прав і не розуміють, як їх відновити та захистити при порушенні трудового законодавства під час карантинних заходів. Проте законодавством передбачено відповідальність для роботодавців, які незаконно звільняють працівників.

  • Дуже багато роботодавців під час карантинних заходів змушують під тиском працівників звільнятися, але, якщо працівник не має бажання звільнятись, він не повинен за будь-яких умов писати заяву на звільнення.
  • Слід зазначити, що вимоги Кодексу законів про працю не дають права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину або обмежувальні заходи.
  • Насамперед варто зауважити, що ніяких змін щодо звільнення працівників на період здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, не вносилося.
  • Проте, якщо роботодавець і працівник згодні, то трудовий договір у будь-який час може бути припинений або розірваний за власним бажанням працівника з таких підстав, зокрема:
  • – угода сторін;
  • – закінчення строку дії трудового договору;
  • – призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи та посада;
  • – розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
  • – розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;
  • – розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
  • – переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
  • – відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці;
  • – набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження роботи;
  • – підстави, передбачені контрактом та іншими законами.
  • Отже, якщо якась із вищенаведених підстав виникла у період карантину, звільнення працівника буде законним, а роботодавець не буде нести жодної відповідальності за таке звільнення.

Законодавством також передбачено і відповідальність для роботодавців, які незаконно звільняють працівників.

До таких роботодавців установлено відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів – штраф у розмірі від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 тис. до 51 тис.

грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років (ст. 172 Кримінального кодексу).

Ті самі дії, вчинені повторно або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, караються штрафом у розмірі від 3 000 до 5 000 НМДГ (від 51 тис. до 85 тис. грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців.

Також до роботодавця можуть бути застосовані норми ст.

See also:  Закон україни «про всеукраїнський референдум» визнано неконституційним

173 КК, згідно з якою порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності шляхом обману чи зловживання довірою або примусом карається штрафом у розмірі до 50 НМДГ (850 грн), або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років.

Тому, звільняючи працівників у період карантинних заходів або спонукання працівників до написання заяв на звільнення шляхом тиску на них, роботодавцю загрожує накладення штрафних санкцій чи інші види відповідальності.

Візьміть під контроль усі ризики, з якими зіштовхується ваша компанія. Спробуйте LIGA360 – екосистему хмарних продуктів ЛІГА:ЗАКОН для ефективної роботи бізнесу в умовах кризи.

LIGA360 інтегрувала всі продукти компанії ЛІГА:ЗАКОН в єдиний інформаційний простір, щоб об'єднати всю команду для спільного управління ризиками та пошуку нових можливостей в режимі віддаленої роботи.

Источник: https://biz.ligazakon.net/ua/news/194400_zvlnennya-v-perod-karantinu-prava-pratsvnikv--vdpovdalnst-kervnika

Звільнення під час карантину: як захистити свої права

15:15 12.05.2020

Під час карантину багато хто зіштовхнувся зі звільненням. Втрачають робочі місця не лише працівники сфери обслуговування. Криза впливає на зниження попиту практично на всі групи товарів. Це відбувається через зменшення купівельної спроможності населення і в результаті призводить до збільшення рівня безробіття.

Під час карантину більшість роботодавців відправляють своїх працівників у оплачувану або неоплачувану відпустку і навіть звільняють. Чи може карантин бути підставою для звільнення та як працівнику захистити свої права? На ці питання відповів начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Львів) Юрій Добош.

В інфляційному звіті квітня 2020 року, Національний Банк України спрогнозував збільшення рівня безробіття до 11,5%. Поряд з цим, за оцінками Торгово-промислової палати України рівень безробіття у квітні становив 13,7-15,4%. Зі слів президента Торгово-промислової палати це найвищий показник за останні 15 років.

На сьогодні ніяких змін у трудове законодавство, яке регулює звільнення працівників, у зв`язку з введенням карантину по всій території України, не внесено. Тож, трудовий договір може бути припинено у трьох випадках:

  • за бажанням працівника (ст. 38-39 КЗпП);
  • за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП);
  • з ініціативи власника (ст. 40-41 КЗпП).

«Зазначу, що якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові, він зобов'язаний подати заяву до роботодавця про своє бажання звільнитися з займаної посади за два тижні. Але тут є певні виключення, коли не потрібно відпрацьовувати цей термін: переїзд на нове місце проживання, вступ до навчального закладу тощо», – наголосив Юрій.

У випадку припинення трудових відносин за угодою сторін – сторони можуть узгодити день звільнення без прив'язки до відпрацювання.

Коли Вас мають право звільнити?

Загальні підстави для припинення трудового договору з ініціативи роботодавця закріплені у ст. 40 КЗпП. Тому звільнення можливе у таких випадках:

  • у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці,
  • у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків,
  • прогул або тривале нез'явлення на роботу та ін.).

Додаткові підстави, за якими можна звільнити окремі категорії працівників за певних умов, закріпленні у ст. 41 КЗпП.

За незаконне звільнення працівників, роботодавців може бути притягнуто до відповідальності.

Так, згідно зі статтею 172 Кримінального Кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 34 тисяч гривень до 51 тисяч гривень або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років.

Якщо грубе порушення законодавства про працю вчинено повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, то такі дії караються штрафом від 51 тисячі гривень до 85 тисяч гривень.

Також порушник може бути покараний позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Крім того, до роботодавця-порушника можуть бути застосовані норми статті 173 Кримінального Кодексу України. Тому, за звільнення працівників у період карантину, роботодавцю це може загрожувати штрафними санкціями та іншими видами відповідальності.

Читайте також: «Грошовиті» вакансії у Луцьку: список

Олександра ТРОЦЮК

Источник: https://lutsk.rayon.in.ua/news/251811-zvilnennia-pid-chas-karantinu-iak-zahistiti-svoyi-prava

Чи можуть примусово звільнити з роботи через карантин

На думку експертів кожен 30-й українець під час карантину може втратити роботу. Чи дозволяє запровадження карантину та надзвичайної ситуації примусово звільняти працівників, – дізнавалась журналістка 24 каналу.

Через COVID-19 багато українських бізнесменів змушені закривати свою справу. Якщо ще тиждень тому вони сподівались, що карантин завершиться 3 квітня і якось вдасться надолужити згаяне, то після його подовження ці надії розвіялись.

Як наслідок, керівництву компаній доводиться приймати непопулярні рішення, зокрема, звільняти працівників.

Хтось із підприємців просить написати заяву за власним бажанням чи за згодою сторін, ну а тим, хто не бажає цього робити погрожують звільненням за статтею. Щоправда, не пояснюють за якою саме.

Мовляв, таке право вони отримали після запровадження в Україні карантину і режиму надзвичайної ситуації.

  • До теми Як зберегти бізнес в умовах карантину: що вже роблять підприємці
  • Адвокат Андрій Мазалов зауважує, що в Кодексі законів про працю (КЗпП) прописані випадки, коли працівника можуть звільнити з ініціативи власника підприємства.
  • Перед тим, як йти з роботи варто все зважити / Фото https://pixabay.com/

Йдеться про такі випадки:

  • зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
  • виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію або стан здоров'я, які перешкоджають продовженню цієї роботи. Також у разі відмови у наданні допуску до держтаємниці або скасування допуску до неї, якщо виконання покладених на працівника обов'язків вимагає такого доступу;
  • систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

Рекомендуємо Чи можуть зменшити зарплату через карантин, – думка адвоката

  • прогулу (в тому числі за відсутності на роботі понад 3 години протягом робочого дня) без поважних причин;
  • відсутність на роботі понад чотири місяці підряд через тимчасову непрацездатність, не рахуючи відпустки по вагітності й родах.
  • поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  • появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
  • розкрадання за місцем роботи, зокрема, дрібного майна власника. В такому випадку має бути рішення суду, яке набрало законної сили, чи постанова органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
  • встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування тощо.

Важливо Карантин для батьків: чи мають вони право на додаткову відпустку або лікарняний

Тож звільнити працівника за ініціативою роботодавця можна лише за зазначених у законі підстав.

Карантин – не є підставою для звільнення, це лише адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Це передбачено в законі “Про захист населення від інфекційних хвороб”, – наголошує Андрій Мазалов.

Як вберегтись від коронавірусу, дивіться тут:

В КЗпП, а також у постанові Верховного Суду України поняття прогул сформульоване як відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.

See also:  Невиплати зарплат і незаконні звільнення: як захиститися від недобросовісного роботодавця?

Прогулом без поважної причини вважається:

  • самовільне використання працівником без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки;
  • залишення роботи до закінчення строку трудового договору (за відсутності права на його дострокове розірвання);
  • ненадання працівником письмового попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням і залишення роботи до закінчення двотижневого строку з моменту подання відповідної заяви.

Відсутність працівника на роботі з поважних причин не може вважатися прогулом, а отже, і підставою для розірвання трудового договору. Законодавство про працю не містить переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначає роботодавець, – пояснює адвокат.

У разі виникнення спору про законність звільнення, суд визначає чи були ці причини поважними. З досвіду Андрія Мазалова, судова практика визнає поважними причинами хворобу працівника, навіть якщо в нього немає листка непрацездатності; запізнення на роботу через аварії чи затори на дорогах; надання допомоги постраждалим від нещасних випадків, тощо.

Цікаво Коронавірус та цінні папери: як заробити гроші на панічних настроях

Фахівці з кадрової справи доходять висновку, що поняття “поважні причини відсутності” та “форс-мажорні обставини” співвідносні.

Що таке форс-мажор? За українським законодавством форс-мажорними обставинами є надзвичайні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, обов'язків згідно із законами та іншими нормативними актами.

  1. Отже, оголошення карантину може бути визнано поважною причиною для відсутності працівника на роботі.
  2. Відсутність працівника на роботі він може підтвердити своїм письмовим поясненням, свідченнями колег, відповідним актом, складеним у довільній формі безпосереднім керівником, за участю не менше двох інших людей, які є свідками відсутності на роботі працівника, щодо якого застосовується звільнення, – роз’яснює Андрій Мазалов.
  3. Слід зазначити, що у разі виникнення спору та вирішення його в суді цих свідків викликають до суду та допитують у засіданні як свідків.
  4. Яка відповідальність передбачена за порушення карантину / Інфографіка 24 каналу
  5. Однак, у зв’язку з введеним карантином, жодний закон чи інший нормативно-правовий акт України не передбачає можливість відмовити працівнику працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи.
  6. Читайте також Пережити карантин: як держава може підтримати український бізнес
  7. Заступник голови Нацполіції – начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе пояснив, що в разі незаконного звільнення працівники можуть звертатись на 102 або писати заяву в поліцію за статтею 172 Кримінального кодексу України “Грубе порушення законодавства про працю”.

Санкція статті передбачає штраф від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 – 51 000 гривень). Або позбавлення права обіймати певні посади. Також керівників можуть позбавити права займатися певною діяльністю на строк до трьох років, чи покарати виправними роботами на  до двох років, – пояснив Максим Цуцкірідзе.

Заступник голови Нацполіції додав, коли людину беруть на роботу і між нею і роботодавцем укладається договір, прописуються певні умови. Роботодавці не можуть їх погіршувати під приводом карантину, інакше доведеться відповідати за такі дії.

Источник: https://24tv.ua/zvilnennya_z_roboti_cherez_karantin_chi_mozhut_zvilniti_primusovo_n1307138

Савченко проведе ніч в управлінні СБУ: адвокат заявив про незаконне затримання

На запитання, як зараз почувається Савченко, захисник нардепа відповів: «Тримається дуже добре».

Савченко з депутатським мандатом в Раді / REUTERS

Затримання народного депутата України Надії Савченко було незаконним

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні журналістам біля будівлі СБУ, де відбувався допит Савченко, заявив її адвокат Віктор Чевгуз.

«Слід зауважити, що затримання Савченко було незаконним у порядку ст.

208 пункт 1, який передбачає, що особу затримують у тому випадку, якщо вона була затримана на місці вчинення злочину або одразу безпосередньо після нього.

Всі ви знаєте, що вона була затримана у приміщенні Верховної Ради і ніякого злочину там або після, вона не вчиняла. Тому, звичайно, ми з колегою одразу написали, що затримання – незаконне», – наголосив він.

За словами адвоката, захист писатиме заперечення і на задоволення клопотання – арешт.

Читайте такожСавченко ознайомили із клопотанням щодо запобіжного заходу: зараз її допитують

«240 аркушів додатків нам надали до їх клопотання. Будемо з колегою вночі працювати, а завтра спростовувати», – зазначив Чевгуз.

У свою чергу адвокат Дмитро Бугай повідомив, що генеральний прокурор Юрій Луценко вручив підозру Савченко особисто орієнтовно о 14.30. На запитання, як зараз почувається Савченко, Бугай відповів: «Тримається дуже добре». Він також зазначив, що Савченко проведе ніч у приміщенні СБУ, де відбувався її допит.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 22 березня, Верховна Рада надала згоду на притягнення Савченко до кримінальної відповідальності, затримання та арешт.

Савченко інкримінують вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) ; ч. 1 ст. 14 (готування до злочину), ч. 2 ст.

28 (вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією), ст. 112 (посягання на життя державного чи громадського діяча); ч. 3 ст. 258 (терористичний акт); ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації); та ч. 1 ст.

263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України.

  • В Управлінні Служби безпеки України у місті Києві та Київській області генпрокурор Юрій Луценко підписав та оголосив Савченко підозру.
  • За словами речника Генпрокуратури Андрія Лисенка, швидше за все, засідання Шевченківського райсуду Києва з обрання Савченко запобіжного заходу відбудеться 23 березня.
  • Як уточнила прес-секретар Луценка Лариса Сарган, обвинувачення проситиме взяти її під варту строком на два місяці.
  • Савченко вручили копію клопотання про обрання їй запобіжного заходу.

Судове засідання, за словами адвоката Бугая, відбудеться у п‘ятницю у Шевченківському районному суді орієнтовно о 9.00.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Источник: https://www.unian.ua/politics/10053311-savchenko-provede-nich-v-upravlinni-sbu-advokat-zayaviv-pro-nezakonne-zatrimannya.html

Звільнення в карантин: як краще?. Бухгалтер 911, № 19, Травень, 2020

  • У межах цієї статті розглянемо три підстави звільнення:
  • 1) звільнення за власним бажанням без поважних причин — за ст. 38 КЗпП;
  • 2) звільнення за власним бажанням за наявності поважних причин, перелічених у ст. 38 КЗпП, а саме: переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною з інвалідністю, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особи з інвалідністю I групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом та інші поважні причин, що вказують на неможливість продовжувати роботу за укладеним трудовим договором (поважність таких причин визначає роботодавець);

3) звільнення за угодою сторін — за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Тепер детальніше про сам похід до Центру зайнятості.

До Центру зайнятості в карантин

Стаємо на облік. Офіційно отримати статус безробітного можна, ставши на облік до Центру зайнятості. Звернутися за сприянням у працевлаштуванні можна до будь-якого відділення цього органу незалежно від зареєстрованого місця проживання або проживання.

See also:  Суд визнав незаконною позачергову конференцію адвокатів києва (документ)

Як і більшість установ у період дії карантину, центри зайнятості по всій країні перейшли на віддалений режим роботи. Прямого контакту з відвідувачами немає. Проте в тих, хто збирається стати офіційно безробітним у цей період, є можливість стати на облік:

1) дистанційно. Від вас буде потрібно подати 2 заяви (про надання статусу безробітного і призначення виплати допомоги по безробіттю);

На офіційному сайті Центру зайнятості (dcz.gov.ua) розміщена покрокова інструкція про те, як це зробити. Електронні адреси центрів зайнятості також розміщені на сайті.

2) подавши заяви про надання статусу безробітного і призначення виплати допомоги по безробіттю особисто.

Для цього у відділеннях Центру зайнятості розташовані спеціальні скриньки для кореспонденції, які знаходяться у холі установи.

Інформацію про список необхідних для взяття на облік документів, бланки та зразки заяв, а також номери телефонів чергових фахівців ви також зможете знайти на стендах.

Надіславши заяви, чекайте зв’язку з фахівцем. Зараз заявки обробляються щодня й дуже оперативно, тож довго чекати дзвінка не доведеться.

Після завершення карантину протягом 10 робочих днів до Центру зайнятості потрібно подати оригінали документів, перелічених у пп. 17 — 19 Порядку № 792*.

У загальному випадку — це паспорт, податковий номер, трудова книжка, документи про освіту, військово-обліковий документ.

Призначення допомоги. У період дії карантину присвоєння статусу безробітного здійснюється в день подання заяви.

Призначення виплати допомоги по безробіттю також починається з дня реєстрації особи безробітною.

При цьому стаття КЗпП, за якою вас звільнили з роботи, значення не має. Чи то ст. 36 (звільнення за угодою сторін), чи то ст.

38 (звільнення за власним бажанням) — виплати призначать з першого дня. Єдина умова — звільнення повинне відбутися в період дії карантину починаючи з 12.03.2020 р.

і до дня його закінчення (якщо дата вашого звільнення поза цим періодом — див. далі).

Розмір майбутньої допомоги безпосередньо залежить від заробленого страхового стажу.

Якщо страховий стаж за останні 12 місяців до реєстрації в Центрі зайнятості перевищує 6 місяців, то розмір виплат по безробіттю розраховується у відсотковому співвідношенні до середньої зарплати, нарахованої на колишньому місці роботи, залежно від страхового стажу.

Так, якщо ваш стаж становить від 6 місяців до 2 років, то розмір допомоги становитиме 50 % середньої зарплати; від 2 до 6 років — 55 %; від 6 до 10 років — 60 %; більше 10 років — 70 %.

Згодом така сума поступово зменшується залежно від тривалості безробіття.

У перші 90 днів безробітний отримує 100 % призначеної йому грошової допомоги (100 % від 50 %, 55 %, 60 % чи 70 % — відповідно до страхового стажу), протягом наступних 90 календарних днів — 80 % (80 % від 50 %, 55 %, 60 %, 70 %), а в решту періоду виплати становлять 70 %. Але в будь-якому разі її розмір буде не менше мінімального розміру допомоги по безробіттю, встановленої для цієї категорії осіб (у 2020 році — 1800 грн).

Окрім цього, допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

У 2020 році максимальний розмір допомоги по безробіттю становить:

— з 01.01.2020 р. — 8408 грн (2102 грн x 4);

Источник: https://i.Factor.ua/ukr/journals/buh911/2020/may/issue-19/article-107121.html

Що робити, коли пропонують звільнитись за власним бажанням

Запроваджені на період карантину обмеження призводять або до повної зупинки господарської діяльності, або ж до її суттєвого скорочення. Звісно, це впливає на прибуток такого підприємства та на його здатність виконувати свої зобов’язання, в тому числі щодо виплати заробітної плати своїм працівникам.

При цьому, в чинному законодавстві України ведення карантину не є підставою для звільнення працівника за ініціативи власника (роботодавця), а зупинка діяльності підприємства або скорочення виробництва не є підставою для невиплати заробітної плати.

Необхідно оцінити ситуацію, свої сили та готовність до тривалого конфлікту

Враховуючи такий стан речей, деякі роботодавці пропонують своїм працівникам написати заяву про звільнення за власним бажанням, оскільки вважають це єдиним та реальним виходом. Але якщо це звучить як вимога, то такі дії є незаконними, оскільки в більшості випадків звільнення «за власним бажанням» не відповідає власному бажанню працівника.

То що ж робити, коли роботодавець під час карантину просить написати заяву про звільнення за власним бажанням? Писати чи не писати?

Перший варіант. Якщо вам набридла робота і вже тривалий час хочеться щось у своєму житті змінити — спробуйте скористатися такою можливістю, адже скоріше за все роботодавець з радістю дозволить не відпрацьовувати два тижні, передбачені ст. 38 Кодексу законів про працю.

Другий варіант. Спробуйте запропонувати альтернативний спосіб вирішення ситуації, досягнути консенсусу, балансу, посилаючись на можливості організації роботи відповідно до новел законодавства, що регулює трудові правовідносини.

  • Наприклад, відповідно до закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 2 квітня цього року, альтернативними шляхами вирішення конфліктної ситуації можуть бути:
  • — дистанційна (надомна) робота;
  • — гнучкий режим робочого часу;
  • — зменшення робочого часу, що дає можливість роботодавцям отримати допомогу по частковому безробіттю для виплати працівникам відповідного розміру заробітної плати.

Третій варіант. У разі, якщо специфіка трудових обов’язків не надає можливості застосувати зазначені способи врегулювання спору та їх виконання залишається несумісним з обмеженнями, введеними у зв’язку з карантином, то за згодою сторін працівник може піти у відпустку без збереження заробітної плати, навіть на весь час карантину.

Для забезпечення цієї можливості статтю 26 закону України «Про відпустки» доповнено частиною 3, яка передбачає порядок та підстави для надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (зміни внесені законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 18 березня цього року).

Четвертий варіант. Якщо все ж таки ви не бажаєте звільнятися та знайти компроміс жодним чином не вдається, а роботодавець продовжує наполягати на написанні заяви про звільнення за власним бажанням, при цьому наполегливість супроводжується погрозами, то необхідно оцінити ситуацію, свої сили та готовність до тривалого конфлікту, відстоюючи свої права.

В більшості випадків роботодавець погрожує звільнити «за статтею» і цей варіант можливий. Так, це може бути незаконно, протиправно, але можливо. В такому випадку поновити свої права ви можете тільки через суд.

У вас є високі шанси в судовому порядку визнати протиправним звільнення, скасувати незаконний наказ, поновитись на роботі та навіть стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Та варто бути готовим, що це займе досить тривалий час і вимагатиме додаткових витрат, а після отримання судового рішення доведеться зіткнутися із проблемою його виконання.

П’ятий варіант. Написати заяву про звільнення за власним бажанням або за згодою сторін та стати на облік в центр зайнятості.

  1. Через введення карантину певна частина населення залишиться без роботи, тому в цей період отримати статус безробітного та отримати відповідну допомогу можна без особистого відвідування центру зайнятості, при цьому допомога призначається з першого дня надання статусу безробітного (передбачено законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»).
  2. У будь-якому випадку, такі дії можуть мати багато наслідків як для роботодавців, так і працівників, тому кожній із сторін буде корисно проконсультуватись щодо цього зі спеціалістами, щоб уникнути негативних результатів.
  3. Приєднуйтесь донашого телеграм-каналуМнения НВ

Источник: https://nv.ua/ukr/opinion/zvilnennya-za-vlasnim-bazhannyam-yaki-prava-ye-u-pracivnikiv-pid-chas-karantinu-ostanni-novini-50080939.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*