Лібералізація валютного законодавства триває

Минфин опубликовал первый законопроект из пакета по либерализации валютного контроля. С 2020 года предлагается отмена обязательной репатриации выручки в рублях для юрлиц — фактически она сохраняется для госучреждений, работающих через счета казначейства.

Проектом предусмотрено снятие ограничений на получение физлицами на свои зарубежные счета средств нерезидентов, отмена отчетности в ФНС физлиц по использованию сумм на зарубежных счетах общей суммой до 600 тыс. руб. в год.

Последнее не решает проблем физлиц, «живущих на две страны»,— но от выехавших за пределы России более чем на полгода Минфин ничего требовать уже не намерен.

Законопроект о внесении изменений в закон «О валютном регулировании и валютном контроле» вчера опубликован на сайте regulations.gov.ru.

По данным “Ъ”, это первый законопроект о валютной либерализации, подготовленный Минфином, впрочем, другие идеи ведомства на этот счет пока неизвестны, а сам проект полноценной валютной либерализацией считаться вряд ли может.

Законопроект касается двух аспектов валютного контроля — валютного контроля операций в рублях и использования физлицами зарубежных счетов.

В случае с рублями идея Минфина радикальна: проект фактически отменяет необходимость возврата (репатриации) выручки по внешнеторговым контрактам в случае, если они исполняются в валюте Российской Федерации.

«Репатриация денежных средств в валюте РФ является одной из причин, препятствующих экспансии российского бизнеса за рубежом, а также достижению макроэкономических целей снижения оттока капитала и стабильности валютного курса.

В связи с этим предлагается отменить репатриацию экспортной выручки в рублях при осуществлении внешнеторговых расчетов между резидентами и нерезидентами»,— пояснили в пресс-службе ведомства: поправки подготовлены «в рамках решения задачи снижения административной нагрузки на экспортеров, что позволяет создать более комфортные условия для расширения несырьевого экспорта из РФ».

Лібералізація валютного законодавства триває

Вероятность беспроблемной отмены части валютного контроля для рублей, очевидно, велика — под флагом расширения использования рубля во внешнеторговых расчетах. Исключение, исходя из текста документа, сделано для резидентов, «являющихся участниками бюджетного процесса федерального уровня», ФГБУ и ФГУП — работающих через счета казначейства.

Возможные последствия отмены репатриации рублей пока сложно оценить.

Теоретически это может улучшить возможности для бизнеса за пределами РФ «дочек» российских банков и увеличить обороты российской валюты в ЕС и Китае при экспортных сделках.

Вряд ли происходящее быстро повлияет на практику экспорта нефти, газа, нефтепродуктов и металла из РФ — эти рынки существуют в «долларовом» режиме десятилетиями.

Вторая идея Минфина — распространять режим счетов (вкладов) в иностранных банках на «иные организации финансового рынка». Очевидно, что в первую очередь речь идет о небанковских кредитных организациях, брокерах и фондах. Но с реализацией этого положения могут возникнуть разногласия: определение «организаций финансового рынка» в РФ не всегда совпадает с определениями других юрисдикций.

Лібералізація валютного законодавства триває

В случае с физлицами ключевой момент законопроекта Минфина — снятие требования зачисления средств от нерезидентов на счета, открытые за пределами РФ, только через «уполномоченные банки», то есть банки РФ с валютной лицензией.

Проект прямо предполагает возможность зачисления (в этом случае только на иностранные банковские счета физлиц-резидентов) «без ограничений» денежных средств от нерезидентов — в случае, если банки расположены в государствах-членах ОЭСР и FATF и это государство обменивается с ФНС России в автоматическом режиме информацией по многостороннему соглашению от 29 октября 2014 года или другим договорам. Списки «разрешенных» юрисдикций будет публиковать ФНС на своем сайте. Физлицам-резидентам также разрешается напрямую, а не через российские банки, получать на зарубежные счета выигрыши (например, в лотерею) и доходы от продаж драгметаллов с «металлических» счетов.

Режим информирования ФНС о счетах физлиц и движении средств по ним также предполагается несколько упростить. Для граждан РФ, проживающих за пределами РФ более 183 дней в году, уведомления предполагается отменить вообще.

Для физлиц — «полноценных» резидентов России ФНС не придется уведомлять о движении средств в случае, если на таком счете остается менее 600 тыс. руб.

(или эквивалента в валюте) или в год общий объем операций по этому счету не превышал ту же сумму.

Лібералізація валютного законодавства триває

Если в случае с репатриацией валютной выручки идеи Минфина выглядят революционно, то в случае с физлицами — нет.

Поправки в отношении физлиц не отменяют проблем с неэквивалентностью понятий «резидента» в понимании закона о валютном контроле, Налогового кодекса и других законов — эту проблему, созданную в России искусственными правовыми конструкциями 2014–2017 годов по мотивам кампании «возврата капиталов в РФ», рано или поздно придется решать. Кроме того, «безотчетный» лимит в 600 тыс. руб. в год по зарубежному счету физлица не выглядит рациональным. Для «живущих на две страны» представителей среднего класса и предпринимателей он просто мал, а национальные режимы контроля более крупных операций в ОЭСР и FATF и так снимают проблемы с «контролем отмывания». К тому же международный автоматический обмен финансовой информацией с 2019 года, в сущности, позволяет вообще отменить необходимость декларирования зарубежных счетов — предполагается, что ФНС будет получать данные о счетах и части трансакций вне зависимости от желания их владельцев. Возможно, с накоплением практики обмена Минфин поменяет позицию — в проекте все нововведения вступают в силу с 1 января 2020 года, обмен уже будет полноценно действовать.

Дмитрий Бутрин

Источник: https://www.kommersant.ru/doc/3714955

Валютна лібералізація: кому стало легше

7 лютого цього року набрав чинності Закон України “Про валюту і валютні операції”, покликаний лібералізувати валютний ринок шляхом поступового скасування більшості обмежень, запроваджених раніше старим Декретом про валютне регулювання (1993 р.).

Сьогодні банкам рекомендують послабити нагляд за більшістю операцій бізнесу, які не мають ознак “сумнівних” (мова про суттєву невідповідність масштабів тієї чи іншої оборудки обсягам звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту чи виду діяльності клієнта, використання при розрахунках компаній-оболонок і тому подібне). В НБУ вважають, що разом із виведенням з-під нагляду дрібних операцій на суму до 150 тисяч гривень впровадження ризикорієнтованого нагляду зменшить часові і адміністративні витрати бізнесу, а також полегшить навантаження на служби фінансового моніторингу банківських установ.

Зміни для бізнесу та громадян: декларації чи реальна лібералізація?

Загалом впроваджено понад два десятки “послаблень”. Більшість нововведень стосуються великого й середнього бізнесу.

Йдеться, зокрема, про скасування валютного нагляду за експортно-імпортними операціями обсягом до 150 тисяч гривень, подвійного контролю операцій під час надходження митної декларації до іншого банку, реєстрації зовнішніх запозичень та ліміту на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань.

Також віднині бізнесу не загрожують санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності. Скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система електронних лімітів (2 мільйонів євро/рік для юридичних, 50 тисяч євро/рік для фізичних осіб).

Натомість дозволено вільне відкриття рахунків юросіб за кордоном, ввезення/вивезення іноземної валюти та банківських металів, накопичення валюти на рахунках для погашення зовнішніх запозичень, інвестування в українську економіку не лише в основних світових валютах, а і в інших. Збільшено граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів.

До речі, за два тижні після набрання чинності Законом “Про валюту і валютні операції”, українці оформили 285 електронних лімітів для інвестування за кордон. Більшість лімітів (188) видав націоналізований ПриватБанк. 56% дозволів українці отримали для відкриття рахунків в іноземних банках. Ще 41% лімітів – для інвестування у цінні папери західних корпорацій, насамперед – американських.

Лібералізація валютного законодавства триває Гліб Вишлінський

“Говорити про інші конкретні результати запропонованих законодавцем і регулятором заходів з лібералізації сфери валютних взаємовідносин наразі зарано, – констатує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. – Зокрема, зараз лише формується банківська практика застосування нового порядку.

При цьому “валютний” закон, безперечно, надає НБУ багато можливостей для подальшої лібералізації, але конкретні кроки і терміни цього процесу визначає сам регулятор. Кілька важливих рішень уже ухвалено. Але їх навряд чи можна назвати “проривними” для вітчизняного бізнесу.

Окрім хіба що закриття корупційної схеми із застосування санкцій, пов’язаних із припиненням зовнішньоекономічної діяльності”.

Є й важливі новації, які стосуються “звичайних” громадян. Це, зокрема, започаткування онлайн-купівлі/продажу іноземної валюти. Вдесятеро збільшено ліміт на перекази за кордон без відкриття рахунку для фізосіб – до 150 тисяч гривень на рік.

Також підвищено ліміт на купівлю банківських металів (у тому числі, і фізичними особами) – із 3,21 тройської унції (100 грамів) на тиждень до еквіваленту 150 тисяч гривень на день.

Змінено й норму обов’язкового декларування валютних цінностей при переміщенні через кордон: декларувати потрібно лише суми у понад 10 тисяч євро (чи в еквіваленті).

See also:  При зміні законодавства зміняться критерії оцінки роботи слідчих

Ще одна нова можливість – підписання накопичувальних угод страхування у валюті (це дозволить хоча б частково захистити акумульовані кошти від девальвації, адже такі угоди, зазвичай, укладаються на 10-15 років).

Для широкого загалу два тижні дії “лібералізаційного” законодавства минули майже непомітно. Інтерес до цієї теми дещо пожвавився хіба що після широко розтиражованого повідомлення про результати першої доби роботи системи онлайн-продажу валюти у семи банках країни, коли було куплено/продано майже 5 мільйонів доларів.

Утім, як вважає економіст Олексій Кущ, відносна активність частини наших співвітчизників була пов’язана, швидше, з інтересом до того, як працює нова опція, аніж із реальними потребами у придбанні чи продажу в такий спосіб доларів або євро.

“Адже більшість договорів купівлі/продажу укладалися на невеликі суми до 150 доларів, тож жодної “погоди” на валютному ринку країни вони не робили. Та й загалом широко розрекламоване регулятором і деякими комерційними банками “вікно нових можливостей” за нинішніх умов може зацікавити лише 1-2% українців.

Основні ж обсяги валюти, як і раніше обертаються в “сірих” обмінниках і на таких же напівлегальних інтернет-майданчиках”, – пояснює експерт.

Лібералізація валютного законодавства триває Олексій Кущ

“Але й применшувати значення започаткування онлайн-торгівлі валютою також не варто. Адже це – по суті, основний “виграш”, який принесло громадянам впровадження нового “валютного” закону, – наголошує Гліб Вишлінський. – Насправді ж “правила гри” для фізичних осіб і до лібералізації були набагато легшими, аніж для бізнесу.

Приміром, кожен громадянин (звісно ж, якщо мав на це гроші) міг, обійшовши велику кількість банківських відділень, купити за день значний обсяг іноземної валюти. У підприємства ж без договору, завізованого службою валютного контролю банку, такої можливості не було.

Так само фізособи, на відміну від підприємств, мали змогу щороку виводити з країни до 50 тисяч євро на підставі того, що новий закон визначає як “електронні ліміти”, – нагадав експерт.

Тож додаткові послаблення, впроваджені регулятором після 7 лютого, на його думку, фактично повністю задовольнили потреби більшості громадян.

Це, зокрема, стосується й можливості вільно оплачувати будь-які імпортні операції і отримувати гроші у випадках, коли фізична особа щось експортує (приміром, творчі послуги чи продукцію хенд-мейд).

Більше можливостей з’явилося і в родин, де діти навчаються за кордоном (зросли ліміти на переказ коштів, зокрема, і як оплату за навчання). Це ж стосується й тих, хто має бажання й можливості інвестувати за кордон.

Чи врятує лібералізація від “офшоризації” українського бізнесу?

“Метою Національного банку, як і раніше, залишається поступове зняття всіх валютних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу”, – йдеться у повідомленні на сайті регулятора. Сформована за сприяння експертів МВФ дорожня карта валютної лібералізації передбачає покрокове скасування усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні.

Цей процес має супроводжуватись ухваленням низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про так званий “спліт”), і запобігання непродуктивному відпливу капіталу з країни (проект закону “Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування”, щодо протидії BEPS).

Серед головних пріоритетів Національного банку – скасування низки обмежень, які створюють додаткові труднощі для зовнішньоекономічної діяльності і гальмують прихід нових іноземних інвестицій в Україну.

Йдеться, зокрема, про поступове послаблення і скасування вимог до обов’язкового продажу валютної виручки; скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів для купівлі іноземної валюти; зниження та/або скасування ліміту на репатріацію дивідендів; скасування граничних термінів розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, але не раніше ухвалення згаданого вже законопроекту щодо протидії BEPS.

“У підсумку зняття всіх обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу має стати підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та поліпшення інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, і як наслідок – стійкого економічного зростання”, – наголошують у Нацбанку. Утім, така глобальна валютна лібералізація почнеться тільки після досягнення макроекономічної стабільності в країні, – визнають в НБУ.

Натомість експерти закликають до більш рішучих дій і, відповідно, до зовсім інших темпів лібералізації. “Відмову від повного скасування валютного нагляду за експортно-імпортними операціями в Нацбанку пояснюють побоюванням, що бізнес, мовляв, скористається таким послабленням для необмеженого виведення грошей з країни.

Що може поглиблювати ймовірні кризові ситуації, – наголошує економіст Гліб Вишлінський. – Але я із цим не погоджуюся. Пригадаймо: свого часу суб’єкти зовнішньоторговельної діяльності доволі оперативно відреагували на обмеження, які запроваджувалися у 2014 і 2015 роках.

І зараз фактично навіть будь-який середній бізнес (не кажучи про великий) має офшорні рахунки за кордоном, на яких завдяки трансфертному ціноутворенню (збут товарів або послуг взаємозалежними особами за внутрішньофірмовими, відмінними від ринкових, цінами. – Ред.) накопичує валюту для того, щоб оминати перепони, які є в країні.

Повна лібералізація натомість зробить такі схеми непотрібними. Тож і бізнес відчує полегшення, і сили та кошти на зайвий контроль витрачати не доведеться”.

Що ж до кризових ситуацій, то, на думку експерта, закон “Про валюту і валютні операції” надає НБУ достатньо інструментів для того, щоб у разі їх виникнення (приміром, посилення російської агресії) буквально за ніч повернути обмеження. “Тобто, у регулятора є всі можливості застосовувати обмежувальні заходи лише тоді, коли вони потрібні, а не гальмувати економічну діяльність за відносно спокійних умов”, – підсумовує Гліб Вишлінський.

Владислав Обух, Київ

Источник: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2648020-valutna-liberalizacia-komu-stalo-legse.html

Валютна лібералізація триває

  • Лібералізація валютного законодавства триваєНаціональний банк України продовжує пом’якшувати монетарну політику шляхом лібералізації валютного регулювання.
  • Згідно з інформацією прес-служби НБУ, подальше послаблення тимчасових антикризових обмежень стало можливим завдяки тривалій сприятливій ситуації на валютному ринку, а також відносній збалансованості інфляційних ризиків.
  • Як і раніше, Національний банк, дотримуючись Концепції нового валютного регулювання, фокусує увагу, насамперед, на усуненні бар’єрів для зовнішньоторговельних операцій та притоку прямих іноземних інвестицій.

По-перше, регулятор скасував тимчасову норму, згідно з якою скорочувався максимальний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120 днів. Відтепер максимальний строк розрахунків становитиме 180 днів, як це визначено відповідним законом.

По-друге, іноземні інвестори отримають можливість повертати вкладені в Україну кошти.

Досі було заборонено купувати та перераховувати іноземну валюту, щоб повернути за кордон кошти, отримані іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав, певних видів цінних паперів внаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів. Національний банк вирішив дозволити такі операції. Водночас для запобігання відтоку капіталу через тіньові схеми регулятор стежитиме, щоб ці операції відповідали визначеному переліку умов.

По-третє, бізнес отримує можливість достроково погашати зовнішні кредити та позики, якщо в якості забезпечення розрахунків за цими операціями (з використанням гарантій, резервних акредитивів, через уповноважені банки та/або іноземні банки) було надано зобов’язання міжнародних фінансових організацій.

Окрім лібералізації окреслених антикризових обмежень, Національний банк скасовує обмеження, що на сьогодні унеможливлює відкриття уповноваженим банком кореспондентських рахунків в іноземній валюті 1 групи Класифікатора в банках-нерезидентах країн, національна валюта яких віднесена НБУ до 2 або 3 групи Класифікатора. Це сприятиме спрощенню умов для встановлення українськими банками нових кореспондентських відносин з іноземними банками.

Крім того, Нацбанк в контексті заходів із запобігання непродуктивному відтоку капіталу встановлює вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (UBO) нерезидентів-кредиторів. Вимоги будуть діяти в усіх випадках, коли необхідна реєстрація кредитного договору або договору позики, укладеного резидентом-позичальником, що не є банком.

Також удосконалено порядок контролю за дотриманням максимальної процентної ставки за договором у разі сплати комісій, зборів у період до одержання кредиту та/або протягом першого річного періоду дії договору.

Цей порядок передбачає, що в таких випадках контроль здійснюватиметься не на дату платіжної операції, а на кінець першого річного періоду.

Зазначений підхід дозволить резидентам-позичальникам урізноманітнювати умови кредитних договорів.

Відповідні зміни затверджено постановою Правління НБУ №41 від 25 травня 2017 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». Підвищення максимального строку для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 180 днів набуває чинності з 26 травня 2017 року. Решта змін, затверджених постановою, набуває чинності з 12 червня 2017 року.

Источник: http://finpost.com.ua/news/3349

Мишустин предложил либерализацию валютного контроля. Это грозит девальвацией уже осенью

Лібералізація валютного законодавства триває

Правительство ослабит валютный контроль на фоне пандемии. Как стало известно, такая мера содержится в плане по восстановлению экономики, который Правительство РФ во главе с Михаилом Мишустиным представило президенту РФ Владимиру Путину.

See also:  Законом прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земель державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги (справа № к/800/29292/16, 13.07.17)

Так, предлагается замена тотального контроля на проверку сомнительных операций, что эксперты называют самой существенной мерой, и отмена на год штрафов за невозврат валютной выручки. Штрафы составляют от 75 до 100% от суммы неправомерной валютной операции.

Министр финансов Антон Силуанов называл их драконовскими и сумасшествием.

РБК, которое ознакомилось с документом, пишет, что “эти меры cблизят российское валютное законодательство с мировой практикой и позволят увеличить объем внешнеторговых операций”.

Однако, по мнению экономиста Михаила Делягина, смысл плана кабмина – максимальное облегчение вывода валюты из России, и на фоне вливания триллионов рублей в и так захлебывающиеся от ликвидности банки – это путь к девальвации, причем уже не осенью, указал он.

Экономист Василий Колташов менее оптимистичен в оценках, он отмечает в беседе с Накануне.RU, что в плане Мишустина есть много протекционистских мер, которые могут помочь перезапустить экономику.

“План, который мы увидели, во многом отражает эти задачи. На первом месте стоят инфраструктурные проекты.

Если вы строите, то получаете множество заказов в разных сферах и множество рабочих мест, вопрос в том, достаточно ли средств выделяется на перезапуск экономики”, – говорит Колташов.

“Помимо либерализации валютного контроля, в планах же целая сумма смягчающих условий для бизнеса, на паузу ставятся все проверки без крайней необходимости, по налогам льготы, для малого, среднего бизнеса льготы по оплате социальных отчислений, уменьшение налоговой нагрузки на конечного массового потребителя, – говорит Василий Колташов. – Я думаю, это еще не конец истории, будут вносится дополнительные изменения, но этот план способен дать экономике импульс”.

Напомним, что премьер-министр Михаил Мишустин представил президенту России Владимиру Путину общенациональный план по восстановлению экономики и долгосрочным структурным изменениям. Документ, который Правительство разрабатывало несколько недель, включает более 500 мероприятий и рассчитан до конца 2021 года. Общий объем расходов по плану превышает 5 трлн руб.

Источник: https://www.nakanune.ru/news/2020/06/03/22575301/

Лібералізація валютного законодавства: безконтрольність чи переваги®

Цього року в Україні з'явилися валютні ф'ючерси. Фінансові експерти кажуть, що ці інструменти вже давно були необхідні нашій країні і, нарешті, завдяки лібералізації валютного законодавства, їх вдалося запустити. Ми вирішили поцікавитися у експертів, чим можуть бути корисні валютні ф'ючерси в повсякденному житті.

Підприємцям та бізнесменам

Слідом за зростанням долара зросли ціни практично на всі товари. Що не дивно, відкривати і розвивати власне виробництво відважуються тільки безстрашні, тому більшість товарів – імпортні.

Підприємці, які закуповують товари за кордоном або купують комплектуючі для свого виробництва, роблять оплату за них у валюті.

Тому нестабільність на валютному ринку змушує їх підвищувати ціни на свою продукцію, таким чином, закладаючи у вартість товару можливе зростання курсу. Найбільше від цього страждає кінцевий покупець.

“Ситуація 2014 – 2015 років показала, що час фіксованого курсу минув й бізнесмени перестраховуються від можливого зростання долара, притримуючи ціни від зниження. При цьому, навіть ослаблення долара з позначки 35-37 до 21-23 грн. не сильно відбилося на цінах”, – говорить Віталій Бердічевський, керівник відділу роздрібних продажів АРТ КАПІТАЛ.

Впровадження валютних контрактів на “Українській біржі” дозволяє підприємцям і компаніям страхувати свої валютні ризики. “Покупка контракту на долар – гривню, використовуючи механізм гарантійного забезпечення (20% від вартості контракту), дозволяє вивільнити 80% оборотного капіталу, який можна використовувати на розвиток, – розповідає пан Бердічевський.

– А ті підприємці, у кого сезонний бізнес, замість розміщення коштів на короткострокових депозитах – можуть купити в 5 разів більше контрактів на ту ж суму, завдяки вбудованому плечу 1 до 5. При цьому, технологія гарантування поставки і миттєвість розрахунків дозволяють дуже швидко перевести гроші від продажу контракту з рахунку у брокера на свій банківський рахунок і назад”.

Таким чином, застрахувавши себе від курсових коливань, підприємці отримують гнучкий інструмент для управління валютними ризиками, а кінцевий покупець – шанс не переплачувати за товари. Це формат win-win – коли всі у виграші.

Студентам та їх батькам

Продовжуючи знаходити способи застосування ф'ючерсних контрактів, можна згадати і про освіту. Освіта – найкраща інвестиція, і чим якісніша освіта, тим більше можливостей перед вами відкривається.

“Припустимо, що ви прийняли рішення отримати освіту в іноземному вузі або відправити своїх дітей вчитися за кордон. Мало того, що це недешеве задоволення, так ще й рахунок за навчання вам будуть виставляти, наприклад, в доларах.

Якщо ви отримуєте дохід у гривні, то в періоди її знецінення це перетворюється на реальну проблему, – говорить Сергій Горбачов, інвестиційний експерт компанії NETTRADER (Україна). – Тут вам і стане в нагоді стандартизований біржовий контракт на валютну пару долар – гривня. Ви знаєте, що вартість року навчання коштує 15 тис.

доларів і вам потрібно акумулювати цю суму до початку року. Серед можливих варіантів: покупка відразу всієї суми за поточним курсом або покупка 15 ф'ючерсів на пару долар – гривня з експірацією в грудні. У першому варіанті потрібно відразу виділити повну суму і заморозити гроші.

У другому варіанті вам потрібно виділити всього 20% від суми, в той час як основну частину можна не вилучати з сімейного бюджету аж до початку року. Перевага очевидна”.

Головна наша проблема – невміння рахувати гроші, вважає Сергій Горбачов: “Упевнений, що найближчими роками тенденція до підвищення фінансової грамотності населення буде тільки посилюватися.

Люди почнуть усвідомлювати корисність інструментів фондового ринку. Можна провести паралель з кредитними картками.

Раніше такий продукт відлякував людей, а тепер майже у кожного є одна-дві кредитки”, – вважає експерт.

Сім'ям та друзям

Багато хто мріє подорожувати по різних країнах, але для українців це стало значно дорожче через зростання курсу долара, так як всі ціни на іноземні путівки номіновані в доларах. До того ж, туристичні агенції завжди розраховують за більш високим курсом, щоб застрахувати себе від зростання долара.

“Клієнт змушений переплачувати, щоб агенція була захищена від девальвації гривні. У той же час виходить, що українець не має механізмів для того, щоб захистити себе від такого ризику, – говорить Сергій Румянцев, керівник відділу фінансових інструментів компанії “Майстер Брок”. – Але, насправді, способи є.

Наприклад, ви вирішили улітку вирушити на Південний полюс, така поїздка коштуватиме більше 10 тис. доларів, тобто 220 тис. грн. Зібрати таку суму це півсправи, а от якщо курс долара піде ще вище, то ви можете банально не встигнути.

Використовуючи сучасні фінансові інструменти, можна накопичити на відпочинок і не боятися зростання курсу долара”.

Щоб застрахувати у гривні еквівалент 1 тис. доларів від девальвації, необхідно виділити 5 тис. грн. Тому для подорожі на Південний полюс спочатку потрібно накопичити 50 тис. грн. і на цю суму купити ф'ючерсний контракт долар – гривня на “Українській біржі”.

Таким чином, ви тут же фіксуєте для себе вартість поїздки по курсу 22 грн., як би він далі не змінювався, ви захищені. Якщо долар піде вгору і, наприклад, поїздка буде вже коштувати 300 тис. грн., то, завдяки такій тактиці, ви з “Української біржі” заберете прибуток у розмірі 80 тис. грн.

, який повністю компенсує різницю, – пояснює принцип роботи на біржі Сергій Румянцев. – Якщо у вас більш скромні цілі, Туреччина, Єгипет або Кіпр, то вартість поїздки буде меншою, а, отже, і сума для страховки знадобиться менше.

Як використовувати дану можливість, вас абсолютно безкоштовно проконсультують в будь-якій брокерській компанії на фондовому ринку України”.

Усім і кожному

Всі ми, незалежно від рівня прибутків, намагаємося відкласти частину заробітку і накопичити на якісь потреби. Як це робити ефективно, щоб знецінення національної валюти і інфляція не з'їдали ваші заощадження?

“Роблячи накопичення, важливо визначитися з валютою. У гривні ставка вища, а в доларі немає девальваційних ризиків”, – пояснює Олександр Куликов, керівник управління брокерського обслуговування ІГ УНІВЕР.

Експерт пропонує кілька стратегій. Перша стратегія накопичення: всі гроші ми розміщуємо в гривні, ставки депозитів 20% і вище. “Хоча, враховуючи закон, згідно з яким банк має право достроково не розривати депозит, я б звернув увагу на облігації і відкриті інвестиційні фонди.

20% від суми вкладу я б рекомендував розмістити на депозит до запитання. У разі нестабільності національної валюти ви завжди зможете купити ф'ючерси, і ваш внесок буде застрахований від девальвації.

Поки валюта стабільна можна отримувати набагато більш високу процентну ставку, прискоривши процес здійснення мрії”, – каже Олександр.

Друга стратегія накопичення: 20% ми переводимо брокеру в гривнях, а 80% розміщуємо в доларах. При цьому ми продаємо ф'ючерси. Сенс стратегії в тому, що при стабільності національної валюти ми можемо підвищити процентну ставку, а коли є девальваційні очікування купити ф'ючерси, фактично закривши позицію, при цьому на 80% залишитися у валюті.

“Наприклад, ставка в доларах 10% річних, продавши зараз ф'ючерси по 24 грн., якщо офіційний курс залишиться на рівні 21 грн., ми отримаємо додатково до 15% (45% річних) за 4 місяці.

See also:  Превышение пределов необходимой обороны при защите дома. рамки закона и ответственность

При цій стратегії, коли депозит в доларах і ви продаєте ф'ючерс, фактично ваші накопичення будуть в гривнях. У разі девальвації ви будете втрачати на ф'ючерсах, але заробляти на депозиті.

При стабільній валюті ви отримаєте високі відсотки по вашим інвестиціям”, – говорить Олександр Куликов.

Таким чином, ф'ючерси дозволяють більш гнучко підходити до управління своїми фінансами, не обмежуючи себе у виборі.

Дізнатися більше про те, як ефективно управляти своїми фінансами, можна, замовивши практичне керівництво або безкоштовну консультацію брокера.

Источник: https://www.epravda.com.ua/publications/2015/05/19/542944/index.amp

Закон о либерализации валютного контроля вступил в силу

МОСКВА, 1 января. /ТАСС/. Поправки в закон “О валютном регулировании и валютном контроле”, связанные с либерализацией ограничений во внешнеторговых расчетах, вступают в силу с 1 января 2020 года. Такие изменения законодательства были инициированы правительством РФ. Президент России Владимир Путин подписал закон в начале августа 2019 года.

Закон снимает ограничения на совершение валютных операций резидентами с использованием счетов (вкладов), открытых в банках, расположенных за пределами территории России, и репатриацию денежных средств. Документ был разработан Минфином в соответствии с федеральным проектом “Системные меры развития международной кооперации и экспорта” национального проекта “Международная кооперация и экспорт”.

Закон отменяет с 1 января 2020 года требования о репатриации резидентами экспортной выручки в российской валюте в отношении несырьевых товаров и поэтапную отмену этого требования в отношении экспорта сырьевых товаров.

При этом в отношении внешнеторговых договоров (контрактов), заключенных между резидентами и нерезидентами, сумма обязательств по которым определена в российской валюте и условиями которых может быть оплата в рублях, предусматривающих передачу резидентом нерезиденту относящихся к лесу и лесоматериалам товаров, требование о репатриации не отменяется.

Также не отменяется требование о репатриации в отношении внешнеторговых договоров, заключенных между резидентами, являющимися участниками бюджетного процесса на федеральном уровне, федеральными государственными бюджетными (автономными) учреждениями, федеральными государственными унитарными предприятиями, и нерезидентами.

Как отмечает старший юрист Deloitte Legal в СНГ Элина Коскина, отмена требования о репатриации позволит валютным резидентам прекращать обязательства по таким контрактам любым разрешенным способом, в том числе путем зачета встречных требований, что в настоящий момент по большинству контрактов не представляется возможным. “Данная поправка в том числе может способствовать расширению использования российского рубля во внешнеторговых расчетах”, – отметила Коскина.

По словам ведущего юриста юридической практики КПМГ в России и СНГ Антона Руднева, поддерживая национальную валюту, законодатель по сути дал экспортерам разумный коммерческий выбор: либо переложить риски колебания валют на нерезидента, обязав его рассчитываться по контракту в рублях, либо продолжать нести обязанность по репатриации, если экспорт осуществляется за иностранную валюту.

“Важно учесть, что помимо внешнеторговых контрактов, либерализация не затронула договоры займа, предусматривающие предоставление финансирования нерезидентам. По таким соглашениям резиденты обязаны обеспечить возврат денежных средств на свои счета в уполномоченных банках независимо от валюты контракта и валюты, в которой производятся расчеты по нему”, – сказал Руднев.

Открытие счетов в брокерских компаниях

Кроме того, законом закреплено право резидентов открывать без ограничений счета в иностранной валюте и рублях не только в банках, но и в иных организациях финансового рынка, расположенных за пределами России. По мнению Элины Коскиной, данная норма не столько расширяет права резидентов, сколько увеличивает нагрузку по отчетности как на физических, так и юридических лиц.

“Поправка сближает банковские и брокерские счета. Однако, если раньше о счетах в брокерских организациях не было необходимости подавать уведомления и отчеты, то с 1 января 2020 года такая обязанность появляется.

Дополнительная сложность данного нововведения состоит в том, что какой-либо закрытый перечень организаций финансового рынка в законе отсутствует и потенциально под такое определение могут попасть и страховые, и пенсионные организации”, – добавила Коскина.

Важность обмена финансовой информацией

Поправки к закону о валютном контроле также предусматривают возможность зачисления без ограничений на счета физлиц-резидентов, открытых в банках за рубежом, денежных средств, получаемых от нерезидентов, при условии, что такие банки расположены на территории иностранного государства – члена Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) или Группы разработки финансовых мер борьбы с отмыванием денег (Financial Action Task Force, ФАТФ), и такое иностранное государство осуществляет обмен финансовой информацией.

Старший юрист Deloitte Legal в СНГ отмечает, что эта норма будет иметь позитивный эффект, так как на данный момент в перечень стран, обменивающихся финансовой информацией с Россией, входит более 80 стран и территорий.

Однако некоторые страны, являющиеся государствами – членами ОЭСР и/или ФАТФ, не осуществляют обмен финансовой информацией с РФ (например, США).

Соответственно, в отношении данных стран режим иностранного счета значительно ужесточен.

В связи с этим, в отношении счетов, открытых в банках данных стран, список разрешенных валютных операций существенно сократится. Например, зачисление дивидендов от иностранной компании на счет, открытый в банке США, станет незаконной операцией и потенциально может привести к взысканию административного штрафа в размере 75-100% от суммы валютной операции, подчеркнула Коскина.

По мнению директора департамента налогового и юридического консультирования КПМГ в России и СНГ Ольги Замесиной, логика законодателя состоит в том, что чем выше прозрачность страны, в которой открыт зарубежный счет, тем большую степень свободы можно предоставить гражданам по осуществлению валютных операций и упростить обязанности по подаче отчетности.

“ФНС России, в любом случае, получит данные о счетах резидентов в ходе автоматического обмена финансовой информации. Поэтому нет необходимости ограничивать перечень разрешенных валютных операций”, – подчеркнула Замесина.

В частности, законом предусматривается отмена требования о представлении резидентами налоговым органам отчета о движении средств по счету, открытому в банке за пределами России, в государствах-членах ОЭСР или ФАТФ, участвующих в обмене финансовой информацией. Эта мера будет действовать в случае, если общая сумма зачисленных или списанных денежных средств на таком счету не превышает 600 тыс. рублей либо эквивалентную сумму в иностранной валюте.

“Отмена требования о предоставлении отчетов будет распространяться на относительно небольшое число счетов с незначительными оборотами, для которых, при условии международного обмена финансовой информацией, требование об отчетности может быть признано излишним”, – сказала старший юрист Deloitte Legal в СНГ.

Расчеты за учебу

Документ отменяет запрет на совершение за пределами территории России расчетов между физическими лицами – резидентами, срок пребывания которых за пределами России в течение календарного года в совокупности составит более 183 дней, и российскими государственными вузами, а также их филиалами, находящимися за пределами территории РФ. Речь идет о расчетах по договорам об образовании.

Аналогично российским вузам и их филиалам, находящимся за пределами территории РФ, дается возможность осуществлять расчеты с такими физическими лицами – резидентами в иностранной валюте и рублях без использования банковских счетов в уполномоченных банках.

Также на них не распространяется требование о репатриации иностранной валюты и валюты РФ при оплате физическими лицами – нерезидентами образовательных услуг за пределами РФ.

Этим нормам придается обратная сила: они распространятся на правоотношения, возникшие с 1 августа 2016 года.

Позиция Минфина

В середине декабря первый вице-премьер, министр финансов РФ Антон Силуанов заявил, что меры либерализации валютного контроля, которые начинают действовать в России с 1 января 2020 года, расширят использование российской валюты нерезидентами и укрепят положение рубля на международных рынках.

“Уже принятые и обсуждаемые меры позволяют расширить использование валюты Российской Федерации в международных расчетах, активизируют использование российского рубля нерезидентами. Использование валюты Российской Федерации для расчетов по внешнеторговым контрактам позволит укрепить позиции российского рубля на международных рынках”, – сказал Силуанов.

Он также отметил, что закон открывает для российского бизнеса и экономики новые перспективы. Либерализация валютного контроля не только расширяет возможности ведения бизнеса иностранными контрагентами с российскими партнерами, но и помогает в реализации такого национального проекта, как “Международная кооперация и экспорт”, для которого требуется особое валютное регулирование.

Источник: https://tass.ru/ekonomika/7438385

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*