Набрав чинності закон, який виводить систему держконтролю за харчовою продукцією на якісно новий рівень

Набрав чинності закон, який виводить систему держконтролю за харчовою продукцією на якісно новий рівень

 4 квітня в Україні запрацює нова система контролю якості та безпечності харчових продуктів. Ідеться про набуття чинності Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Про це йдеться на сайті Урядовий портал.

За словами Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, новий закон, з одного боку, створить умови для забезпечення кращої якості та безпечності харчової продукції для споживачів, а з іншого – запровадить чіткі і прозорі процедури перевірок, що мінімізують корупційні ризики і сприятимуть розвитку чесної конкуренції. Ключовими новаціями нового закону Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала ризик-орієнтований підхід до перевірок операторів ринку та запровадження Акта перевірки.

Підприємства перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров`я людей (наприклад, у магазині, де продається запакована продукція тривалого зберігання, ризиків менше, ніж у магазині, де продається свіже м`ясо).

Також, за новим законом, інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки, згідно з Актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики.

За порушення нового закону передбачені жорсткі санкції. Так сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень – залежно від скоєного правопорушення. У разі виявлення на виробництві факторів, що становлять небезпеку життю і здоров’ю людей, інспектор може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів.

  • Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала політиків утриматися від спекуляцій нормами нового закону, покликаного покращити якість і безпечність харчових продуктів в Україні і захистити добросовісних операторів ринку від тиску контролюючих органів.
  • Нагадаємо, в «Фейсбук» опублікували фото і відео, зроблені впродовж року на одному з хлібзаводів Вінниччини, де видно було, що хліб виготовляють в антисанітарних умовах.
  • Вінниця.info

Набрав чинності закон, який виводить систему держконтролю за харчовою продукцією на якісно новий рівень

Підписуйтесь на Винница.info в Telegram

Набрав чинності закон, який виводить систему держконтролю за харчовою продукцією на якісний рівень

Кількість переглядів: 140 Набрав чинності закон, який виводить систему держконтролю за харчовою продукцією на якісно новий рівень

З 04.04.2018 набрав чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням  законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»  (№2042). Держава перестає диктувати підприємствам, що і як робити, а лише контролює, щоб продукція, що випускається, була безпечною для людини.

Закон передбачає, що перевірки підприємств харчової промисловості проводять без попереднього повідомлення (крім аудиту). Бізнес має бути готовий до приходу представника органу контролю без анонсу. Перевірятися буде весь ланцюжок – виробництво, перевезення, зберігання в об’єктах продажі.

Плановий захід державного контролю операторів ринку  з високим ступенем ризику здійснюється максимум раз на 2 роки, з низьким – раз в 5 років. Слід зауважити, що з 04.04.

2018 у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади.

Інспектори будуть здійснювати перевірки згідно з уніфікованим актом перевірки, який буде публічним. Закон передбачає відеофіксацію заходу контролю і з 04.04.2018 для її проведення згода суб’єкта господарювання не потрібна.

За порушення нового Закону передбачені жорстокі санкції для порушників. Для прикладу, виробництво/або обіг харчової продукції або кормів з використанням незареєстрованої потужності штраф на юр.осіб – 74460 грн., на ФОП – 40954 грн.

; за пропонування  до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчились, якщо внаслідок цього вони не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини, передбачено штраф для юридичної особи – 44676 грн, для ФОП – 29784 грн.

  • Реалізація положень Закону  України «Про державний контроль за дотриманням  законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»   дозволить оперативно  реагувати на звернення фізичних осіб та  проводити заходи щодо усунення порушень.
  •                                                                             Відділ економічного розвитку,
  •           торгівлі та інвестицій
  • « повернутися

Система держконтролю за харчовою продукцією виходить на якісно новий рівень

4 квітня 2018 року набрав чинності Закон України про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин (№ 2042).

Цей Закон є значним кроком у реформуванні системи державного контролю безпечності харчових продуктів, її наближенні до європейських принципів здійснення контролю, що є надзвичайно важливим у контексті виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Набрав чинності закон, який виводить систему держконтролю за харчовою продукцією на якісно новий рівень

Закон передбачає перевірку інспекторами підприємств без попередження заздалегідь, окрім аудиту системи НАССР — аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше, ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Це пов’язано з необхідністю підготувати необхідних пакет документів та забезпечення участі в цьому процесі всіх відповідальних працівників, які відповідають за впровадження системи на підприємстві.

Ще одна новація стосується перевірок: вони стануть ризик-орієнтованими, а їх періодичність буде достатньою для досягнення цілей цього закону — підвищення безпечності продуктів. Тобто підприємства перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров`я людей. Також інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки згідно з уніфікованим актом перевірки.

Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики. Водночас бізнес, який грубо порушує законодавство, відразу потрапляють в категорію недобросовісних. Такі перевірки можуть бути не тільки на виробництві.

Також, у перевірках зі сторони суб'єкта господарювання можуть брати участь представники громадських організацій.

Крім того, Закон передбачає відеофіксацію інспекторами заходів контролю без згоди суб'єктів господарювання. При цьому право проводити відеофіксацію має й сам суб'єкт господарювання. Така норма дозволяє зробить процес перевірок більш прозорим.

За порушення нового Закону передбачені жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень — залежно від скоєного правопорушення.

Суми штрафів фіксовані й визначені у мінімальних заробітних платах (на 2018 рік встановлено мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3723 гривні), що знімає корупційні ризики та дозволяє уникнути можливості впливу на оператора ринку. Детальніше про види порушень та систему штрафів за посиланням.

Зміни очікують і на імпортерів харчових продуктів та кормів — це стосується облаштування прикордонних постів, переліку супровідних документів під час перевезення продукції, порядок і частота перевірки, підстави для відбору зразків і їх лабораторного дослідження в рамках фізичної перевірки.

Слід зауважити, що з 4 квітня поточного року у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства агарної політики та продовольства). Реалізація положень Закону у цій частині дозволить оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та проводити щодо усунення порушень.

consumer

Система держконтролю за харчовою продукцією виходить на якісно новий рівень

4 квітня 2018 року набрав чинності Закон України про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин (№2042). Цей Закон є значним кроком у реформуванні системи державного контролю безпечності харчових продуктів, її наближенні до європейських принципів здійснення контролю, що є надзвичайно важливим у контексті виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Документ розроблявся за допомогою експертів Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та активно підтримувався Єврокомісією. Як зазначають фахівці та експерти галузі, йдеться про нову систему контролю коли держава лише контролює, щоб продукція, що випускається підприємствами, була безпечною для людини.

Закон передбачає перевірку інспекторами підприємств без попередження заздалегідь, окрім аудиту системи НАССР – аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше, ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Це пов’язано з необхідністю підготувати необхідних пакет документів та забезпечення участі в цьому процесі всіх відповідальних працівників, які відповідають за впровадження системи на підприємстві.

Ще одна новація стосується перевірок: вони стануть ризик-орієнтованими, а їх періодичність буде достатньою для досягнення цілей цього закону – підвищення безпечності продуктів. Тобто підприємства перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров`я людей. Також інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки згідно з уніфікованим актом перевірки.

Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики. Водночас бізнес, який грубо порушує законодавство, відразу потрапляють в категорію недобросовісних. Такі перевірки можуть бути не тільки на виробництві.

Також, у перевірках зі сторони суб’єкта господарювання можуть брати участь представники громадських організацій.

See also:  Для исполнения судебных решений против государства понадобился закон, который обяжет кабмин придерживаться законов

Крім того, Закон передбачає відеофіксацію інспекторами заходів контролю без згоди суб'єктів господарювання. При цьому право проводити відеофіксацію має й сам суб’єкт господарювання. Така норма дозволяє зробить процес перевірок більш прозорим.

За порушення нового Закону передбачені жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень – залежно від скоєного правопорушення.

Суми штрафів фіксовані й визначені у мінімальних заробітних платах (на 2018 рік встановлено мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3723 гривні), що знімає корупційні ризики та дозволяє уникнути можливості впливу на оператора ринку. Детальніше про види порушень та систему штрафів за посиланням.

Зміни очікують і на імпортерів харчових продуктів та кормів – це стосується облаштування прикордонних постів,  переліку супровідних документів під час перевезення продукції, порядок і частота перевірки, підстави для відбору зразків і їх лабораторного дослідження в рамках фізичної перевірки.

Слід зауважити, що з 4 квітня поточного року у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства агарної політики та продовольства). Реалізація положень Закону у цій частині дозволить оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та проводити щодо усунення порушень.

//minagro.gov.ua за інформацією Держпродспоживслужби

Система держконтролю за харчовою продукцією виходить на якісно новий рівень

4 квітня 2018 року набрав чинності Закон України «» (№2042). Закон був прийнятий Верховною Радою України ще 18 травня 2017 року, але основна частина його положень набирає чинності саме сьогодні.

Відзначений закон є значним кроком у реформуванні системи державного контролю безпечності харчових продуктів, її наближенні до європейських принципів здійснення контролю, що є надзвичайно важливим у контексті виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Документ розроблявся за допомогою експертів Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та активно підтримувався Єврокомісією.

Як зазначають фахівці та експерти галузі, йдеться про нову систему контролю якості та безпечності харчових продуктів, коли держава перестає диктувати підприємствам, що і як робити, а лише контролює, щоб продукція, що випускається, була безпечною для людини.

Насамперед слід зауважити, чинний Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» уже передбачає, що перевірки підприємств харчової промисловості проводять без попереднього повідомлення, однак це суперечить Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким передбачено обов’язок держоргану попередити підприємство про перевірку за 10 днів до її початку. Таким чином втрачається ефект раптовості, й часто оператор ринку, знаючи про прихід інспектора, встигає приховати невідповідності та «з честю» зустріти інспекцію.

З набуттям чинності Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» бізнес має бути готовим до приходу представника органу контролю без попередження.

Це не стосується аудиту системи НАССР – аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу.

Це пов’язано з необхідністю підготувати необхідний пакет документів та забезпечити участь у цьому процесі всіх працівників, які відповідають за впровадження системи на підприємстві.

Ще однією новацією, яка запроваджується цим законом, є періодичність перевірок. До набуття чинності закону про контроль плановий захід державного контролю операторів ринку з високим ступенем ризику здійснюється максимум раз на два роки, з низьким – раз на п’ять років.

З набуттям чинності нового закону контроль стане ризикорієнтованим і буде проводитися з періодичністю, достатньою для досягнення цілей цього закону – підвищення безпечності продуктів. Тобто підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя і здоров`я людей.

Наприклад, суб’єкт господарювання, який віднесений до високого ступеня ризику, буде перевірятися раз на квартал.

Під час такої категоризації братимуться до уваги вид продукції, з якою має справу підприємство, особливості відповідного виробничого процесу, кількість виготовленої продукції, результати попередніх заходів державного контролю, ефективність бізнес-процесів підприємства й інша інформація, що може свідчити про порушення ним законодавства.

Також за новим законом інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки згідно з уніфікованим актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики.

Водночас бізнес, який грубо порушує законодавство, відразу потрапляє в категорію недобросовісних, оскільки відповідно до нового закону в разі потрапляння в роздрібну торгівлю небезпечних для життя й здоров’я харчових продуктів Держпродспоживслужба негайно після виявлення цього факту оприлюднює на своєму сайті відповідну інформацію.

За порушення нового закону передбачені жорсткі санкції для порушників. Так, сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень – залежно від скоєного правопорушення.

Суми штрафів фіксовані й визначені у мінімальних заробітних платах (на 2018 рік встановлена мінімальна заробітна плата в місячному розмірі 3723 гривні), що знімає корупційні ризики та дозволяє уникнути можливості впливу перевіряльника на оператора ринку.

Закон визначає 8 видів порушень із 19, накладанню яких передує припис – письмова вимога посадової особи органу контролю про усунення порушення. Невиконання припису тягне застосування заходу адміністративного впливу у вигляді штрафу.

  • Для прикладу це такі порушення, як:
  • виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності – штраф 74 460 грн для юридичних осіб, для фізичних осіб-підприємців – 40 954 грн;
  • виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу – штраф 111 690 грн для юридичних осіб, для фізичних осіб-підприємців 74 460 грн;
  • невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), штраф 111 690 грн для юридичних осіб, 55 845 грн для фізичних осіб-підприємців;
  • порушення вимог щодо забезпечення простежуваності – штраф 238 272 грн для юридичних осіб, для фізичних осіб-підприємців – 18 615 грн;
  • пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини, – 44 676 грн штрафу для юридичних осіб, для фізичних осіб-підприємців – 29 784 грн тощо.

Якщо ж будуть виявлені фактори, які становитимуть загрозу для життя і здоров’я людини, то головний державний інспектор Держпродспоживслужби має право ухвалити рішення про тимчасове припинення роботи підприємства на строк до 10 робочих днів. Зупинення роботи понад цей строк здійснюється лише за рішенням суду.

Причому такі перевірки можуть бути не тільки на виробництві. Наприклад, нерідко буває, що товар псується під час перевезення або неправильного зберігання в магазині. Тоді, щоб знайти винного, буде перевірятися весь ланцюжок. Крім того, у перевірках зі сторони суб’єкта господарювання можуть брати участь представники громадських організацій.

Щоб скоротити випадки можливої корупції в ході інспекцій, новий закон передбачає відеофіксацію заходу контролю. І з 4 квітня поточного року для проведення відеофіксації перевірок згода суб'єктів господарювання не потрібна.

При цьому право проводити відеофіксацію має не лише інспектор, а й сам суб’єкт господарювання.

Така норма дозволяє у випадку суперечки мати неупереджені докази, уникнути необ’єктивності й за необхідності довести неправомірність дій інспектора або порушення вимог законодавства підприємцем та зробить процес перевірок більш прозорим.

  1. За законом про контроль, якщо оператор ринку не згоден із результатами першого лабораторного дослідження, він має право вимагати проведення так званого арбітражного дослідження, результати якого є остаточними.
  2. Кардинальні зміни очікують і на імпортерів харчових продуктів та кормів.
  3. Зокрема, закон дає чітке визначення поняття «вантаж».

Крім того, закон передбачає 5-річний перехідний період, упродовж якого мають бути належним чином оснащені пункти пропуску на українському кордоні для здійснення перевірок безпосередньо на державному кордоні. Упродовж зазначеного періоду відповідні перевірки можуть здійснюватися, як і раніше, у зонах митного контролю на території України.

Навіть після облаштування прикордонних постів, згідно з установленими вимогами, не всі види харчових продуктів і кормів підлягатимуть контролю на державному кордоні.

Лише визначений відповідним наказом Мінагрополітики перелік харчових продуктів і кормів (переважно тваринного походження, а також сіно та солома) буде підпадати під цю вимогу.

Продукція, що не додана до відповідного переліку, підлягатиме контролю безпечності на кордоні лише у виняткових випадках.

Також чітко визначається перелік супровідних документів під час перевезення продукції, порядок і частота перевірки, підстави для відбору зразків і їх лабораторного дослідження в рамках фізичної перевірки.

See also:  Новий закон про тов. що приготували бізнесу?

Слід зауважити, що з 4 квітня поточного року у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства аграрної політики та продовольства). Реалізація положень закону у цій частині дозволить оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та проводити усунення порушень.

  • В Україні запрацює нова система контролю якості та безпечності харчових продуктів
  • Затверджено форму протоколу про порушення законодавства у сфері харчових продуктів та кормів
  • Уведено нові штрафи за правопорушення у сфері обігу харчових продуктів

Система держконтролю за харчовою продукцією виходить на якісно новий рівень

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні

04-лип-2017

З 20 по 22 червня в Києві проходив семінар на тему: «Стратегічні рішення для індексного страхування в сільському господарстві». Захід проводився Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

Участь у семінарі взяли представники провідних в Україні страхових компаній, які надають послуги з агрострахування. Їх підвищений інтерес до заходу був зумовлений тим, що віднедавна в нашій країні в рамках спільного пілотного проекту IFC та компанії Syngenta почало активно запроваджуватися індексне страхування.

В травні 2016 року з індексним страхування познайомилися три області – Кіровоградська, Дніпропетровська та Харківська. Кількість бажаючих скористатися продуктами індексного страхування постійно зростає.

Проект IFC та компанії Syngenta став настільки успішним, що його розширили ще на 6 областей – Одеську, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Донецьку та Луганську.

Основою індексного страхування є певні визначені параметри (індекси).

Серед них найбільше орієнтуються на ті, які пов’язані з певними погодними показниками та показниками середньої врожайності застрахованої культури, що збираються за тривалий період на визначеній території. За умови, якщо застрахована культура не добирає гарантованого рівня врожайності, то аграрій отримує відповідне відшкодування.

Такий підхід забезпечує прозорість у стосунках між страховиками та страхувателями, максимальну об’єктивність та простоту оцінки, а також процесів виплат збитків, понесених сільгоспвиробниками внаслідок настання страхових випадків.

На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Впродовж тринадцяти років він консультує фінансові інституції та страхові компанії в питаннях індексного страхування аграрного сектору в країнах Африки, Азії та Карибського басейну.

Йдеться про регіони, де сільське господарство відіграє суттєву роль в національних економіках і водночас серйозно потерпає через різноманітні погодні ризики. В таких умовах індексне аграрне страхування набуває особливої ваги.

Шадрек Мапфумо володіє великим досвідом роботи з індексним страхуванням і добре знається на його тонкощах. Свого часу він отримав ступінь магістра в сфері актуарних досліджень Австралійського Національного університету, а також є сертифікованим фахівцем з перестрахування британського університету фінансів та страхування Чартеред.

Він не просто розповів учасникам семінару про засади індексного страхування, його особливості та механізми, але й провів із ними практичні заняття.

На семінарі, зокрема, обговорювалися основні концепції в індексному страхуванні, визначення його базових понять, проблем і викликів, які постають перед галуззю тощо.

Він відповідав на численні запитання учасників заходу, в тому числі й ті, які стосувалися конкретних ситуацій і моделей розв’язання складних випадків. Учасники семінару визнавали, що поради провідного експерта були особливо цінними для тих, хто лише починає працювати з індексним страхуванням.

Під час невеликої перерви Шадрек Мапфумо відповів на запитання журналіста Національного прес-клубу «Українська перспектива».

– В чому полягають переваги індексного страхування?

– Індексне страхування на відміну від традиційного повністю виключає суб’єктивність в оцінці збитків. Часом у традиційному страхуванні фактичний рівень збитку, якого фермер зазнає внаслідок настання страхового випадку, може залежати від особистої оцінки аварійного комісара.

При індексному страхуванні ми застосовуємо формулу. За основу для неї береться, наприклад, середня кількість опадів у визначеній місцевості впродовж певного періоду. І на цьому показнику робляться відповідні розрахунки, людський фактор тут не присутній.

– Якими бувають індекси?

– Я розкажу про ті, з якими ми працюємо як Світовий Банк. Скажімо, на Філіппінах ми розробили індекс тайфунів – від першого класу до п’ятого. Чим вищий клас, тим вище й обсяг виплати.

Такий підхід абсолютно виправданий, тому що тайфуни для Філіппін не рідкість. Сільгоспвиробників потрібно було убезпечити від їх наслідків.

Ми також використовуємо індекси погоди. Застосовуємо їх не лише до конкретних сільськогосподарських культур, використовуємо й до спотів. Скажімо, коли прив’язуємо той чи інший спот до певних показників температури, то можемо якось коригувати наші дії.

До речі, такий підхід може застосовуватися не лише в сільському господарстві, але й, наприклад, в індустрії дозвілля тощо.

– Які дані використовуються при розробці індексів – суто регіональні чи загальнонаціональні?

– Це дуже важливе питання. Якщо використовувати загальнонаціональні дані, то це приховуватиме дійсний перебіг подій на конкретній території, де відбуватиметься індексне страхування. Тому ми здебільшого використовуємо регіональні дані. Вони вирізняються точністю та об’єктивністю щодо визначеної місцевості.

– За який період збираються дані для розробки індексів?

– Зазвичай страховики користуються тридцятирічними періодами. Тому що саме за такий час можна зафіксувати кліматичні зміни. Це важливо для того, щоб їх можна було врахувати при здійсненні індексного страхування.

– Хто може бути провайдером цих даних?

– Звичайно в країнах провайдером таких даних виступає Гідрометцентр. Він має для цього відповідні ресурси – технічні та кадрові. А також володіє інформацією про особливості погоди за тривалий період, яка викликає довіру та лягає в основу розрахунків.

Також є університети, які завантажують та обробляють супутникові дані. Скажімо, у Великій Британії є університет в Редінгу, який обробляє такі дані та готовий продукт надає африканським країнам.

– Як обирається індекс для страхування тієї чи іншої культури?

– Треба зважати на конкретну ситуацію, на конкретний набір культур, аби вибрати необхідний індекс із низки наявних. Наприклад, є 5 різновидів маїсу, і за кожним із них слід обирати доречний індекс. Саме такий варто буде включати до договору страхування.

– Які обов’язки при індексному страхуванні покладаються на страховиків та перестраховиків?

– Більшість робіт, скажімо, збір даних, виїзд на поля, потому їх обробку виконує страхова компанія. Вона ж і контактує зі страхувателем.

Перестраховик перебирає на себе частину ризику. В разі потреби він сплачує заявки на виплати. Також перестраховик надає певну експертизу, ділиться своїми знаннями щодо того, як ліпше розробити страховий продукт, встановити на нього ціну.

– В Україні є проблеми з поверненням коштів для відшкодування збитків, який зазнають страхувателі. Як цю проблему вирішує індексне страхування?

– Ця проблема існує не лише в Україні, вона характерна для традиційного страхування також і в інших країнах. Ми вже говорили, що в такому страхуванні присутній певний рівень суб’єктивізму. А індексне страхування унеможливлює його. Саме тому індексне страхування зараз користується чималим попитом.

– Чи можна уточнити, де саме?

– Я відповідаю в Світовому Банку, зокрема, за роботу з африканськими країнами. Тому спершу наведу приклад із цього регіону. Індексне страхування активно використовується в Кенії, в Мозамбіку, Замбії та Руанді. Якщо ж говорити про Азію, то це Філіппіни, Шрі-Ланка, Бангладеш. Але найбільшого застосування індексне страхування набуло в Індії.

– Віднедавна Україна увійшла до числа країн з розвиненою аграрною галуззю. Ми стали одними з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Наскільки важливим за таких умов для України є агрострахування в цілому і, зокрема, індексне страхування?

– Моя роль у Банку – допомогти країнам розбудувати спроможності, надати необхідні знання фахівцям з індексного страхування. А вже самі країни вирішуватимуть, як використовувати наданий потенціал для розвитку індексного страхування.

See also:  Суд разделил наследство по редко применяемому закону 1925 года

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Новини від компанії Дія

Створено: Вівторок, 06 серпня 2019, 07:59

В Україні почали діяти нові правила маркування продуктів. Тож з сьогоднішнього дня в Україні поступово будуть змінюватися етикетки товарів у магазинах.

Зазначимо, Верховна рада України 6 грудня 2018 року схвалила в другому читанні законопроект №8450 “Про інформацію для споживачів про харчові продукти”.

Законом регулюються обов'язки операторів ринку харчових продуктів, відповідальних за надання інформації про харчові продукти. Забороняється використання інформації, яка може ввести споживача в оману, особливо в частині властивостей і характеристик харчових продуктів і наслідків їх споживання, а також в частині приписування лікувальних властивостей харчових продуктів.

Тепер, відповідно до закону, інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та не повинна вводити в оману стосовно характеристик, властивостей, складу харчових продуктів. Дана вимога поширюватиметься як на рекламу харчових продуктів, так і на спосіб розміщення та представлення харчових продуктів для реалізації, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку.

Інформація взята з сайту www.prm.ua

Створено: Понеділок, 13 травня 2019, 07:36 Створено: Вівторок, 31 липня 2018, 12:43
Більше за посиланням http://www.consumer.gov.ua/News/4389/U_veresni_zavershuetsya_drugiy_etap_zaprovadzhennya_sistemi_NASSR_v_Ukraini

Інформація взята з сайту http://www.consumer.gov.ua

Створено: Середа, 02 травня 2018, 14:33
Митний брокер – оперативна допомога на митниці. Правильне розмитнення вантажів – яке воно?  Ми пропонуємо своїм клієнтам повний комплекс митних послуг. Для розрахунку вартості послуг надсилайте листи на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або за номером +380931613600 Створено: Вівторок, 10 квітня 2018, 06:51

Більше ніяких попереджень!

Нові правила: органи контролю отримали можливість без попереджень перевіряти якість продуктівВ Україні набули чинності нові правила перевірки якості продуктів. До приходу представника органа контролю, бізнес має бути готовим без анонсу і щодня.

Раніше Держпродспоживслужба мусила попереджати підприємство про перевірку за 10 днів. Несумлінних підприємців перевірятимуть частіше за інших. І суворо штрафуватимуть. А за великі порушення можуть і закрити, йдеться в ТСН.19.30. Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-bez-poperedzhennya-pochnut-pereviryati-yakist-produktiv-1136406.html

Набрав чинності закон, який виводить систему держконтролю за харчовою продукцією на якісно новий рівень

Набрав чинності закон, який виводить систему держконтролю за харчовою продукцією на якісно новий рівень

Як зазначають фахівці та експерти галузі, йдеться про нову систему контролю якості та безпечності харчових продуктів, коли держава перестає диктувати підприємствам, що і як робити, а лише контролює, щоб продукція, що випускається, була безпечною для людини.

Ще однією новацією, яка запроваджується згаданим Законом, є періодичність перевірок. До набуття чинності Закону про контроль плановий захід державного контролю операторів ринку з високим ступенем ризику здійснюється максимум раз на два роки, з низьким – раз в п’ять років.

Водночас бізнес, який грубо порушує законодавство, відразу потрапляють в категорію недобросовісних, оскільки відповідно до нового Закону в разі потрапляння в роздрібну торгівлю небезпечних для життя й здоров’я харчових продуктів Держпродспоживслужба негайно після виявлення цього факту оприлюднює на своєму сайті відповідну інформацію.

Для прикладу це такі порушення як:

  • – невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) штраф 111 690 грн на юридичних осіб, 55 845 грн на фізичних осіб-підприємців;
  • Якщо ж будуть виявлені фактори, які становитимуть загрозу для життя і здоров’я людини, то головний державний інспектор Держпродспоживслужби має право ухвалити рішення про тимчасове припинення роботи підприємства на строк до 10 робочих днів. Зупинення роботи понад цей строк здійснюється лише за рішенням суду.

    За Законом про контроль, якщо оператор ринку не згоден із результатами першого лабораторного дослідження, він має право вимагати проведення так званого арбітражного дослідження, результати якого є остаточними.

  • Крім того, Закон передбачає 5-річний перехідний період, упродовж якого відповідні мають бути належним чином оснащені пункти пропуску на українському кордоні для здійснення перевірок безпосередньо на державному кордоні.

    Упродовж зазначеного періоду відповідні перевірки можуть здійснюватися, як і раніше, у зонах митного контролю на території України.

    Слід зауважити, що з 4 квітня поточного року у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства агарної політики та продовольства). Реалізація положень Закону у цій частині дозволить оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та проводити щодо усунення порушень.

  • Про безпечність та якість харчових продуктів

    Безпечність та якість харчових продуктів є науковою дисципліною, яка описує обробку, підготовку та зберігання харчових продуктів таким чином, щоб запобігти хворобам харчового походження. Це включає в себе ряд процедур, яких слід дотримуватися, щоб уникнути потенційно серйозних небезпек для здоров’я.

    Широко розповсюдженою у світовій практиці моделлю управління безпечністю харчових продуктів є система, яка заснована на принципах HACCP. На основі цих принципів у багатьох країнах світу розроблено відповідні національні стандарти, що містять вимоги до систем безпеки харчових продуктів.

    А в країнах Європейського союзу, США та Канаді впровадження систем HACCP є обов’язковим для всіх підприємств харчової промисловості.

    Україна вже увійшла в топ-10 експортерів харчової продукції в ЄС, що робить її одним з гарантів безпеки харчових продуктів Євросоюзу , однак відсутність чітких єдиних вимог до інформації (маркування) створює неабиякі труднощі при здійсненні державного нагляду, зокрема щодо ідентифікації продукції, а застарілі інструменти регулювання підривають експортні можливості України, знижують конкурентоспроможність її сільського господарства та харчової галузі в цілому. Більшість країн у світі не визнають українську систему регулювання безпечності харчових продуктів, оскільки вона все ще не відповідає вимогам СОТ.
    Україна стала ключовим експортером в ЄС соняшникової олії, другим постачальником в ЄС вершкового масла, поступаючись лише Нової Зеландії, яка тут є світовим лідером . Також зростає імпорт інших товарів, зокрема, істотно зріс експорт українського морозива. Зростання українського харчового експорту вже зробило Україну гарантом харчової безпеки ЄС.
    В Україні для підвищення безпечності та якості харчових продуктів зроблено чимало. Так, з 20 вересня 2014 року набрав чинності новий євроінтеграційний закон про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, і поступово набирають чинності його положення – перехідні періоди для запровадження принципів системи контролю за безпечністю харчової продукції HACCP.

    З 20 вересня 2017 року процедури HACCР є обов’язковими для потужностей, що здійснюють діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) – сирі м’ясо, риба та молоко, яйця і т.п. Це стосується потужностей з розбирання м’яса, молокопереробних підприємств, ковбасних цехів, закладів, які використовують сирі яйця, тощо.

    А з 20 вересня 2018 року, ця вимога буде поширюватися на потужності, які здійснюють діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження.
    І нарешті, з 20 вересня 2019 року ця вимога пошириться на малі потужності (постачають продукт кінцевому споживачу, персонал менше 10 осіб, площа – 400 кв. м або потужності, які не постачають продукти кінцевому споживачу, з персоналом менше 5 осіб).

    Нова система держконтролю має запрацювати в Україні з 04.04.2018, коли набудуть чинності основні положення Закону “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”.

    Закон передбачає запровадження зовнішнього щорічного аудиту компетентного органу (Держпродспоживслужби), до якого, в тому числі, залучатимуться представники громадськості; обмежується коло осіб, яким можуть делегуватися повноваження щодо здійснення державного контролю; запроваджується фіксований розмір штрафу за відповідний вид порушення тощо.

    Закон запроваджує серйозні зміни у системі держконтролю – перевірки операторів ринку без попередження, запровадження ризик-орієнтованого підходу (оцінка ризику повинна супроводжувати кожен важливий крок діяльності як компетентного органу, так і бізнесу), фаховий державний контроль, вичерпний перелік питань для перевірки, механізм пом’якшення відповідальності щодо певних порушень.

    Поки Україна не запровадить еквівалентну європейській систему держконтролю з усіма її необхідними механізмами та принципами, то “цінуватиме” європейського споживача вдвічі більше за вітчизняного. А виробники небезпечної продукції й надалі залишатимуться у вигідніших умовах, ніж відповідальний бізнес.

    Be the first to comment

    Leave a Reply

    Your email address will not be published.


    *