Невиплати зарплат і незаконні звільнення: як захиститися від недобросовісного роботодавця?

06.02.2016

Пам’ятайте!
– Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції). Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).

– Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 Кодексу законів про працю (КЗпП), ст.

15 і 24 Закону «Про оплату праці»)
– Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 155 КЗпП; ст. 24 Закону «Про оплату праці»). Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 2411 КЗпП.

– У разі звільнення працівника, керівництво повинно провести з ним повний розрахунок, не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Якщо працедавець при звільненні працівника несвоєчасно провів з ним повний розрахунок, то відповідно до ст.

117 КЗпП, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку («вимушений прогул»).

Знайте!
У випадку затримки виплати заробітної плати працівник має право відповідно до ст.

34 Закону «Про оплату праці» звертатись до роботодавця з метою компенсування втрати частини заробітної плати в зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифів на послуги.

Згідно із Законом «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання провадиться компенсація втрати частини заробітної плати своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця. У разі, якщо власник, або уповноважений ним орган, чи особа, відмовиться виплачувати компенсацію, працівник має право звернутися з позовом до суду про стягнення цієї компенсації.

Відповідальність за невиплату заробітної плати
Відповідно до статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А згідно зі статтею 175 Кримінального кодексу за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Знайте!
Контроль за додержанням законодавства по оплаті праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці та його органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи та організації, що представляють інтереси найманих працівників, а також прокуратура.

Можливі дії працівника в разі невиплати йому заробітної плати
Якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати, працівнику слід звернутись з письмовою заявою до працедавця з метою обґрунтування підстав затримки у виплаті коштів. Можна вказати роботодавцю, що це питання може вирішуватись в кримінальному судочинстві, а не цивільному.

По-перше, роботодавець не бажає мати справу з правоохоронними органами, тим більше з прокурором (по цих справах досудове слідство провадиться слідчими прокуратури).

По-друге, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до її притягнення до відповідальності цією особою здійснено виплату заробітної плати, а, отже, це буде ще одним стимулом для роботодавця виплатити вам належну заробітну плату якомога швидше.

При відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.
Також можна звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди.

Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який може бути притягнутий до відповідальності.

У заяві слід указати прохання до суду допустити негайне виконання рішення суду про присудження й виплату працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць
Якщо заробітна плата вам нарахована, проте не виплачена, то ви можете звернутися до суду в порядку наказового провадження з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості (ст. 95-106 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК)). У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 ЦПК). Судовий наказ виконується в порядку виконання судового рішення.

У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; вартість майна у разі його витребування; перелік документів, що додаються до заяви.

Пам’ятайте!
Працівники за позовами про стягнення заробітної плати чи заявою про видачу судового наказу звільняються від сплати державного мита (ст. 4 Декрету Кабміну «Про державне мито»).

У справах про стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їхньої виплати не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення (ст. 81 ЦПК).

Знайте!
Щоб поскаржитись на невиплату заробітної плати, можна зателефонувати на номер «гарячої» телефонної лінії Міністерства праці та соціальної політики з питань виплати заробітної плати: 8-800-287-12-30. Фахівці Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю беруть безпосередню участь у роботі гарячої лінії.

Виплата військовослужбовцю грошового забезпечення
Виплати грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюються відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил та деяким іншим особам, затвердженою Наказом Міністра оборони від 11 червня 2008 року N 260. У разі виникнення спірних питань щодо нарахування належного грошового забезпечення фінансові органи до з’ясування (уточнення) у фінансовому органі вищого рівня порядку виплати здійснюють виплату безспірно належного військовослужбовцю грошового забезпечення.

Кодекс законів про працю не поширюється на військовослужбовців, але держава має вчасно й у повному обсязі здійснити всі грошові виплати. У випадку невиплати або затримки у виплаті грошового забезпечення ви можете скаржитися в Міністерство оборони або до суду в описаному вище порядку з вимогою сплатити заборгованість з урахуванням індексації.

Якщо рішення суду щодо невиплати заробітної плати не виконується
Ви отримали судове рішення чи судовий наказ про стягнення невиплаченої заробітної плати, проте вони не виконується.

Тоді ви можете:
– Якщо ваш працедавець-боржник є в приватній власності: оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця по невиконанню вашого рішення. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (статті 383-389 ЦПК). При цьому ви можете вимагати відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої вам діями виконавця.

Якщо суд визнає незаконними дії чи бездіяльність виконавця, а рішення суду надалі не буде виконуватися, то ви можете звернутися з заявою до Європейського суду з прав людини про порушення державою вашого права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини) та права на мирне володіння своїм майном (Перший протокол до Конвенції). Якщо ви раніше звернетеся до Європейського суду без оскарження дій виконавця, то ваша заява може бути визнана неприйнятною до розгляду.
– Якщо ваш працедавець-боржник є органом влади, державним підприємством (частка держави не менше 25 %) чи установою, то у вас немає ефективних засобів захисту вашого права. Тоді ви можете звернутися із заявою до Європейського суду з прав людини щодо порушення державою вашого права на справедливий суд та права на мирне володіння своїм майном.

Для звернення до Європейського суду з прав людини необхідно заповнити українською чи російською мовою відповідний формуляр. Звернення є безкоштовним.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Доброго дня Скажіть будь ласка, чи має право бібліотекар зі стажем роботи38 років право на…

23 Березня 2017

Невиплати зарплат і незаконні звільнення: як захиститися від недобросовісного роботодавця?

Працівники громадської приймальні Гельсінської спілки у Сумах розповідають про власний досвід отримання письмових відповідей від…

15 Серпня 2016

У Міністерстві юстиції розглянуто відкрите звернення колишніх шахтарів міста Стаханова щодо права на пенсію за…

06 Лютого 2016

Відповідальність за несвоєчасну виплату зарплати чи невиплату авансу

Своєчасність одержання заробітної плати – це конституційне право громадян, яке закріплено в статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» та статті 115 Кодексу законів про працю,  терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, організаціями, установами самостійно в колективному договорі або в нормативному акті роботодавця з дотриманням норм законодавства.

Щодо строків виплати заробітної плати Міністерство соціальної політики України  листом від 23.07.2018 № 1305/0/101-18/28 повідомляє, що заробітна плата має виплачуватись не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

See also:  Как воры в законе разговаривают с милицией

Тобто, зазначеними нормами встановлено, що виплата заробітної плати здійснюється не рідше 2 разів на місяць, а отже роботодавець може виплачувати заробітну плату і 3 рази на місяць.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число, а другою половиною — з 16 по 30 (31).

Тобто, заробітна плата за першу половину місяця має виплачуватись в період не пізніше з 16 по 22 число, а за другу половину — з 1 по 7 число.

Наприклад, дата виплати заробітної плати за першу половину місяця 16 число, а за другу — 1 число; дата виплати заробітної плати за першу половину місяця 22 число, а за другу половину — 6 число тощо.

Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, організаціями, установами самостійно в колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця.

Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що у разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

При цьому, наступна виплата заробітної плати буде проводитись у дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом роботодавця.

Виплата заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 та з 16 по 31 число).

Читати по темі:  Лист Мін’юсту від 23.02.2017 р. № 6508/105-0-2-17/7

В окремих випадках працівник може (з будь яких особистих підстав) відмовлятись отримувати заробітну плату (за першу частину відпрацьованого місяця), в цьому випадку, роботодавець повинен її депонувати у встановленому законодавством порядку.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Враховуючи вище викладене, виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який повинен додержуватись встановлених строків виплати, незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць. Допущення існування заборгованості зі виплати заробітної плати є недопустимим.

Відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати для роботодавців встановлена  абзацом 3 частиною 2  ст. 265 КЗпП України, а саме: передбачено штраф . у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на момент встановлення порушення.

Доводимо до відома, що на теперішній час сума штрафу становить 12 519,00гривень (3х4 173,00 грн.).

Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Такий штраф застосовується незалежно від кількості працівників, яких стосується таке правопорушення, про що Державна Служба України з питань праці повідомляє листом від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17.

Штрафні санкції, передбачені трудовим законодавством, сплачуються на підставі постанови про накладання штрафних санкцій у добровільному порядку протягом одного місяця з дня винесення постанови.

У разі несплати протягом визначеного строку штрафу у добровільному порядку, стягнення відбувається органами виконавчої служби України без судового рішення про стягнення такого штрафу.

Наслідками невиконання постанови про накладання штрафів у добровільному порядку може бути накладання арештів на рахунки та майно суб’єктів господарювання з подальшою можливою реалізацією такого майна через державні торги та списанням коштів, які містяться на рахунках суб’єкта господарювання для погашення заборгованості.

Читати по темі:  Розмір «звичайної» соціальної податкової пільги у 2017 році

  • За порушення строків виплати заробітної плати роботодавців також можуть притягнути до адміністративної чи  кримінальної відповідальності.
  • Так, частиною 1 статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати або виплата її не в повному обсязі, яке тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700,00грн) (на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення).
  • Частиною 2 статті 41 КУпАП передбачено, що за повторне, протягом року, вчинення порушення, передбаченого частиною 1 статті 41 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700,00-5100,00грн).
  • За безпідставну невиплату заробітної плати, більше ніж за один місяць, яка вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, відповідно до частини 1 статті 175 Кримінального Кодексу України, передбачена кримінальна відповідальність у виді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів(8500-17000 грн) доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
  • Якщо відповідне порушення було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, частиною 2 статті 175 ККУ передбачено накладання штрафу від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000-25 500грн) або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Читати по темі:  Індексація зарплати у червні та липні 2018 року

Управління праці

Права працівників: як захиститись від недобросовісних роботодавців?

Сьогодні дуже часто зустрічаються випадки, коли роботодавець нехтує своїм працівником. І тут одразу напрошується питання – для чого ж тоді було брати такого на роботу… Невиплата зарплатні, неофіційне працевлаштування, незаконне звільнення – все це є безпосередніми порушеннями трудового права.

Проте на закони не поспішають звертати увагу, коли за плечима стоїть вигода. Зазирають же туди, коли, наприклад, необхідно попрощатись із підлеглим. Варіантів щодо цього небагато – шукають будь-яку ситуацію, після якої  звільняють, або ж створюють такі умови, щоб працівник сам захотів піти.

Як роботодавець здійснює психологічний тиск та які права працівників – далі в статті.

Якщо ж у Вашу трудову книжку внесли запис про звільнення, що не відповідає дійсності, та при цьому готові відстоювати свої права, інформацію щодо консультування можете знайти на сторінці Зміна причин звільнення через суд.  А коли Ви впевнені, що Вас звільнили незаконно й безпідставно та прагнете Відновлення на роботі через суд, інформацію можете знайти за посиланням.

Далеко не всі ображені працівники звертаються за допомогою до Держслужби праці, до суду. Тому скільки всього порушень – сказати складно. На жаль, в Україні слабкі інститути захисту. Це пов’язано із встановленням мораторію на перевірки, перевантаженням судів (гальмує процес розгляду справи на 6-8 м), а також корупцією.

Аби відстояти свої права, потрібно бути підготовленим, і не лише запастись доказами, а й зуміти вистояти у важкій психологічній ситуації.

Процес займає багату часу, сил, тому радше заручитись допомогою адвоката.

Права працівників. Найчастіші порушення

Це – невиплати зарплат, неофіційні оформлення, незаконні звільнення.

Щодо невиплат. Станом на квітень майже 2,5 млрд грн заборгованості із зарплат. А що ж тоді коїться у приватному секторі?! Невиплата зарплати – це вже схоже на норму, якою користується не один роботодавець.

Неофіційна зайнятість.

Усім відомо, що за неофіційне працевлаштування, підприємства каратимуть величезними штрафами. Проте існує й інша сторона – як працівникові захищати себе в суді, коли немає таких доказів, як наказ, трудова книжка із відповідними записами. Можна, звісно, надати використану перепустку, фотографії, відео з робочого місця. Проте для судів цього недостатньо.

Наприклад, у таких сферах праці як будівельна та харчування, законно працевлаштуватись нелегко, бо кадри весь час змінюються. Проте краще наполягти на оформленні трудового договору, видачі наказу (має бути зазначений період прийняття на роботу, прізвище). У свою чергу, роботодавець має обов’язок повідомити ДФС про прийняття на роботу співробітника.

 Відтоді потрібно буде сплачувати за працівника податки.

Як відрізнити законне й незаконне звільнення?

Багато хто звик звільняти незаконно. Свідчать про це, зокрема записи в трудовій книжці, що не відповідають реальним обставинам. Працівник же вчасно приходить на роботу, виконує всі поставлені завдання.

А потім в один прекрасний день чує, що його звільняють. Але чому? Бо так вирішив роботодавець. Вірніше відкрив Кодекс законів про працю і подивився, за якою статтею можна попрощатись із працівником.

Більше того, перед цим виписує декілька доган за нібито порушений трудовий розпорядок.

Ще один момент, який стосується жінок, що повертаються з декретної відпустки. Поки жінка вдома на її місце ставлять працівника. Проте коли виходить – має право продовжувати роботу, бо її заміна працювала за строковим договором. Тому важливо знати, що місце за жінками-матерями закріплене і ніхто не має права звільнити, поки вони в декреті.

Отже, як би там не намагався роботодавець на Вас здійснювати тиск, щоб Ви самі захотіли піти – не ведіться! Це було, є та буде зустрічатись. Але заяву завжди встигнете написати, а от повернутись на улюблену роботу – не факт.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Стягнення заробітної плати через суд.

Права працівників: як захиститись від недобросовісних роботодавців?

Українцям підказали, як забрати заборгованість по зарплаті без звернення до суду

У судах все частіше розглядаються справи проти недобросовісних роботодавців, які не виплачують працівникам заробітну плату. Експерти кажуть: домогтися свого реально, навіть без допомоги Феміди, передає Хроніка.інфо з посиланням на Вести .

КРОК 1. Призначте зустріч з боржником через тиждень після невиплат

Через тиждень після початку затримки заробітної плати можна запросити фіндиректора на зустріч з колективом, на якій поки що в усній формі вимагайте чітких термінів погашення заборгованості або її реструктуризації. Адже, згідно зі ст. 115 КЗпП і ст.

24 Закону України «Про оплату праці», роботодавець зобов’язаний платити з/п не менше двох разів на місяць з перервою не більше, ніж в 16 днів, і не має права затримувати зарплату співробітникам більш ніж на сім днів після закінчення фінансового місяці (в тому числі якщо в трудовому договорі не прописані дати виплат заробітної плати).

See also:  Закон о фонде энергоэффективности как способ поддержки отечественных разработок в сфере энергетики

КРОК 2. Напишіть листа, не боячись вимагати виплат «чорної» з/п

Якщо обіцянки роботодавець не виконав, пишіть йому лист у довільній формі з будь-якою кількістю підписів. У ньому пропишіть вимоги за строками та сумами виплат, в тому числі «чорної» зарплати.

Не бійтеся афішувати в документах отримання «сірої» або «чорної» заробітної плати – відповідальність за форму оплати праці найманих працівників і виплат всіх податків лежить на роботодавцеві, тому ви за незаконну бухгалтерію в суді відповідати не будете.

Зате задокументований факт невиплати зарплати із зазначенням її розмірів і незаконної форми оплати буде додатковим обвинувальним аргументом на адресу боржника, якщо справа дійде до суду.

Довести наявність заробітної плати в конвертах в судовому порядку також реально: за відбитками пальців бухгалтера організації-боржника на цих самих конвертах (ще краще, якщо вони фірмові – з логотипом компанії), по фотографіям відомості з вашим підписом про одержання «чорної» готівки, за розписками про отримання заробітної плати.

КРОК 3. Повідомте про ситуацію Держінспекцію з питань праці

Також вкажіть в цьому листі, що в разі другого порушення обіцянки ви запросите Державну інспекцію з питань праці з позаплановою перевіркою.

На цих колективних зборах боржник також письмово повинен вказати терміни і суми виплат (якщо роботодавець відмовляється давати письмову розписку, пишіть скаргу в згадану Держінспекцію).

Перевірка може закінчитися для роботодавця штрафом до 4650 грн і занесенням в список неблагонадійних роботодавців, а перевірки стануть частими, з передачею інформації до фіскальної службу. Як правило, боржник вибирає розрахунок з працівниками, а не перспективу загрузнути в постійних перевірках.

КРОК 4. Змушує до оплати, виконуючи колишні обов’язки формально

Якщо після перевірки Державною інспекцією з праці борг все одно не погашений, то ще одним стимулом до виплати заборгованості може стати невиконання співробітниками обов’язків в звичному обсязі: це спричинить за собою збитки, що невигідно жодній роботодавцю (незалежно від форми власності
та виду діяльності).

Зовсім не вийти на роботу не можна – це загрожує звільненням за порушення трудової дисципліни. Але ви можете формально виконувати свою роботу. У більшості компаній посадові інструкції написані дуже розмито (виняток – відрядна робота, скажімо, за день розвантажити тонну піску або спекти десять тортів). Тому роботодавцеві буде неможливо довести, що ви виконуєте свою роботу в неповному обсязі.

Читайте також: ПЕНСІЯ В УКРАЇНІ: НАРОДЖЕНІ У 1980-90-Х ЇЇ НЕ ОТРИМАЮТЬ

КРОК 5. Повідомте письмово про намір страйкувати

Страйк без дотримання ряду правил (позначених в ст. 17 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)») трактується як прогул і чревата негайним звільненням за статтею.

Тому для початку напишіть боржнику новий лист з вимогами погасити заборгованість, вказавши суми і бажану дату розрахунку, а також – що в разі невиплат ви маєте намір оголосити страйк. Врахуйте, що подальший страйк буде законним, тільки якщо під листом підпишеться не менш половини трудового колективу.

А також, що роботодавець може не виплатити борг в зазначені вами дати – законодавство дозволяє йому розрахуватися і через 30 днів (максимум) після такого листа.

КРОК 6. Запросіть трьох представників третьої сторони для примирення

Якщо після закінчення місяця боржник знову не розрахувався, ініціюйте зустріч так званої примирної комісії (її члени зобов’язані відреагувати на запрошення максимум через 10 днів).

У неї повинні входити не менше половини трудового колективу, представник роботодавця-боржника та три представники третьої сторони: співробітник міськ-, рай- або сільської ради, незалежний посередник (наприклад, юрист, однаково рівно ставиться до обох сторін конфлікту, його дорадчо вибирають представники колективу і роботодавця) і трудовий арбітраж (член Національної служби посередництва і примирення).

Мета комісії – примирити сторони конфлікту: визначити дату погашення заборгованості, максимально влаштовує обидві сторони.

Комісія складає протокол, позначаючи нову дату розрахунку з боргами і дату можливої страйку: вона відбудеться через 7-15 днів після невиплат в обумовлений день.

Початок страйку, його тривалість і умови (наприклад, з голодуванням) також визначаються і записуються примирною комісією.

КРОК 7. Збирайте пакет документів для відстоювання прав в судовому порядку

Якщо страйк не допоміг отримати належну заробітну плату, то подавайте позов до суду.

Для цього зберіть такі документи (бажано оригінали): трудовий договір; довідку про доходи за останні шість місяців (якщо роботодавець її не видає, зробіть ксерокопію заявки на отримання цієї довідки); довідку з місця роботи; якщо ви отримували з/п в конвертах, то прикладіть всі докази цього факту (див. Крок 2); копію трудової книжки; листи роботодавцю; повідомлення про звернення до Держінспекції з питань праці і про страйк; протокол засідання примирної комісії.

КРОК 8. В позовній заяві вимагайте індексацію боргу і оплату моральної шкоди

Прикладіть пакет необхідних документів до позовної заяви, прописавши в ньому точні терміни невиплати і розмір заборгованості (вкажіть повністю зарплату, навіть якщо вона була не білою), реквізити підприємства (код ЄДРПОУ та адреса), а також вимагайте перерахувати борг з урахуванням індексу інфляції (за кожен місяць заборгованості) та оплату за моральну шкоду. Її розмір ви оцінюєте самі, суд може зменшити суму або відмовити в ній. Але чим переконливіше аргументи, тим вищі шанси на оплату збитку. Наприклад: зіпсована кредитна історія (прикладіть листи з попередженнями з банку); страждання, пов’язані з обмеженим харчуванням або хвороба, запущена через не придбані своєчасно ліки (висновок лікаря).

Від подачі позову до винесення рішення суду може пройти не один місяць. Найчастіше суд виносить рішення на користь колективу. Боржнику ж може загрожувати до двох років виправних робіт або два роки тюремного ув’язнення. Таке можливе майбутнє не сподобається жодному роботодавцю, тому більшість з них, за спостереженнями юристів, погашають-таки заборгованість в обмін на відкликання позову.

Джерело.

Як оскаржити незаконні дії керівництва? Куди звертатися, якщо не виплатили зарплату при звільненні?

У тому випадку, коли відбувається звільнення співробітника, байдуже з яких причин, керівник організації повинен переконатися, що працівникові видали трудову книжку і виплатили розрахунок.

В які терміни це має відбуватися? Що робити, якщо розрахунок не виплачують? Про все це – в цій статті.

В які терміни роботодавець зобов'язаний провести розрахунок при догляді співробітника?

Згідно ст. 140 Трудового кодексу Російської Федерації, розрахунок повинен бути виплачений в день звільнення співробітника.

Детально про те, які виплати покладені працівникові при звільненні, читайте тут.

Але є в питанні деякі нюанси, які не можна не враховувати:

  1. Якщо працівник в цей день відсутній на роботі, з тих чи інших причин, то він повинен звернутися після звільнення до роботодавця і попросити виплати належних йому грошових коштів (про особливості виплати заробітної плати при звільненні читайте тут). У роботодавця, в такому випадку, виникає обов'язок виплатити всі гроші, не пізніше дня, наступного за зверненням вже колишнього співробітника.
  2. Якщо людина йде у відпустку з подальшим звільненням, то всі кошти, які він заробив, повинні виплатити в день перед відходом у відпустку, а не після закінчення терміну оплачуваної відпочинку.

    У ТК РФ про це написано кілька розпливчасто. Але така позиція Конституційного суду. Її потрібно прийняти, як належну.

Таким чином, дата проведення розрахунку може залежати:

  • від дати звільнення;
  • від того, коли був відсутній на роботі в день звільнення сотрудник попросить здійснити розрахунок.

Детально про те, в які терміни проводиться розрахунок при звільненні, читайте в нашому матеріалі.

Чи має він право на затримку?

Ні, це неприпустимо. Така позиція базується на нормах цілого ряду нормативно-правових актів. наприклад:

  • ТК РФ, в ст. 236 якого зазначено, що за затримку виплат настає матеріальна відповідальність.
  • Кримінального кодексу РФ, де є ст. 145.1. По ній роботодавця можна притягти до відповідальності тільки при виникненні певних обставин. Тим часом, така норма існує. І ризик отримати реальний термін ув'язнення є.

Увага: якщо працівник був відсутній на роботі в день звільнення, але роботодавець може почекати з розрахунком, дочекатися відповідної заяви від працівника. Дії керівництва організації, в такому випадку, будуть цілком законними.

Що робити і куди звернутися, якщо не видають розрахункові виплати: порядок дій

Що ж робити, якщо керівництво не віддає зарплату, як вирішити проблему?

У працівника є кілька варіантів. Багато що залежить від конкретних обставин ситуації і від намірів колишнього співробітника компанії. Способи вирішення проблеми такі:

  1. Звернутися до роботодавцю. Це обов'язково треба робити, якщо людина був відсутній на роботі в день звільнення, та можна робити, якщо невиплата грошей є не законною. Є шанси, що колишній начальник одумається і все швидко перерахує на рахунок працівника.
  2. Звернення до органів Державної інспекції праці. Це контролююча організація, яка має право залучати недбайливих роботодавців до відповідальності. Звернення туди зі скаргою, швидше за все, вирішить проблему. Крім того, можна “помститися” жадібному колишнього начальника.
  3. Подача скарги в прокуратуру. Це наглядовий орган, який контролює законність самих різних правовідносин. Трудові відносини – особливі. У них є сильна сторона – роботодавець, і залежна – працівник. Щоб дотримувався баланс сил, законодавцем придуманий і прописаний ряд правил, що захищають працівників. В тому числі, прокуратурі дані особливі привілеї в галузі контролю за організацією та здійсненням трудових правовідносин.
  4. Звернення до суду. Прокуратура або інспекція з праці може покарати порушника правив, встановлених в ТК РФ. Якщо мірою відповідальності буде штраф, то він піде до державного бюджету. Але рідкісного працівника це задовольнить. Саме в суді можна добитися рішення, згідно з яким роботодавець буде зобов'язаний погасити заборгованість перед працівником і виплатити певні проценти за прострочення виконання свого обов'язку.

Розглянемо способи оскарження бездіяльності роботодавця більш детально.

З претензією до наймача

Отже, може мати місце одна з наступних ситуацій:

  1. Працівник не був присутній в організації в день звільнення і не подав пізніше заяви про здійснення розрахунку. Невиплата коштів, в даному випадку, буде законною.
  2. Співробітник організації був на роботі в день звільнення, але грошей не отримав. Невиплата – незаконна.
  3. Працівник не був на роботі в день звільнення. Попросив здійснити розрахунок. Але грошей йому не виплатили. Затримка виплати – незаконна.
See also:  Комендантский час и чрезвычайное положение: могут ли ввести и насколько это законно

відповідно, актуальним буде одне з наступних заяв:

  1. Якщо працівник не був на роботі в день звільнення, то йому потрібно подати на ім'я керівника папір з проханням про здійснення розрахунку. Готується вона у вільній формі.

    Наприклад, можна написати так: “26 травня 2018 я, Іванов Петро Сергійович” був звільнений з ТОВ “Магнат” за власним бажанням. У зазначений день на роботі був відсутній у зв'язку з тим, що на дану дату випадав мій вихідний. Відповідно до ст. 140 ТК РФ, прошу виплатити належну мені заробітну плату і компенсацію за невикористану відпустку в терміни, встановлені законодавством “.

    Про правила нарахування компенсації за невикористану відпочинок, можна дізнатися тут, а з цієї статті ви дізнаєтеся про те, чи нараховуються на компенсаційні виплати податки і внески, а також як відобразити їх у звітності.

    • Завантажити бланк претензії до наймача про невиплату розрахунку при відсутності на робочому місці в день звільнення
    • Завантажити зразок претензії до наймача про невиплату розрахунку при відсутності на робочому місці в день звільнення
  2. Якщо співробітник був присутній на роботі в день звільнення або подав вищевказану заяву, то затримка розрахунку буде незаконною. В цьому випадку, можна подати роботодавцю претензію. Зміст може бути таким: “26 травня 2018 роки я, Петров Сергій Іванович, був звільнений з ТОВ” Гранат “за згодою сторін.

    В день звільнення недоотримав заробітну плату та інші належні мені виплати, що є порушенням трудового законодавства. Прошу негайно виплатити мені належні кошти з урахуванням відсотків, відповідно до ст. 236 ТК РФ. В іншому випадку, змушений буду звернутися в компетентні органи, аж до суду “.

    • Завантажити бланк претензії до наймача про невиплату розрахунку
    • Завантажити зразок претензії до наймача про невиплату розрахунку

Якщо роботодавець не відреагує на претензію, то можна, дійсно, звернутися до контролюючих органів.

Заява на ім'я роботодавця можна вручити йому:

  • особисто;
  • поштою – рекомендованим листом з повідомленням;
  • через представника за дорученням, наприклад, через кваліфікованого юриста.

Зі скаргою до Державну інспекцію праці

Якщо добровільно роботодавець не бажає віддавати гроші звільненому працівникові, то можна звернутись до Державної інспекції праці зі скаргою. Як складається документ? Встановленої форми не існує, проте його можна керуватися наступними правилами:

  1. У шапці вказуємо найменування органу, до якого подається заява, дані про заявника (працівнику) і роботодавця.
  2. У тексті розкриваємо суть конфлікту: хто і коли порушив трудове законодавство.
  3. Можна, хоча й не обов'язково – не кожен добре розбирається в законах, обґрунтувати свою позицію посиланнями на правові акти.
  4. Формулюємо вимоги, реалізації яких будуть домагатися співробітники інспекції з питань праці.
  • Завантажити бланк заяви до Державної інспекції праці про невиплату заробітної плати при звільненні
  • Завантажити зразок заяви в Державну інспекцію праці про невиплату заробітної плати під час звільнення

До скарги можна додати копію наказу про звільнення. І інші документи, за допомогою яких можна підтвердити, що розірвання трудового договору відбулося, а грошей отримано не було.

Заява подається:

  • особисто;
  • через представника;
  • поштою;
  • електронною поштою.

Термін розгляду скарги може становити до 30 днів, якщо потрібно провести певні перевірки за інформацією, що міститься в заяві.

Практика показує, що інспекція з праці цілком здатна здійснити усі необхідні заходи в двотижневий строк.

Повноваження названого органу такі:

  • видати роботодавцю припис про усунення порушень;
  • притягнути до адміністративної відповідальності;
  • призупинити діяльність організації або усунути з посади окремих співробітників;
  • проінформувати компетентні органи про ознаки злочину, передбаченого ст. 145.1 КК РФ.

Як правило, роботодавцю направляється припис з вимогою здійснити виплату розрахунку. Термін виконання вимоги повинен міститися в документі. Яким він повинен бути. Це визначає інспектор. Але, видається, що потрібно вимагати від роботодавця виплатити гроші, не пізніше 1 дня з моменту одержання припису.

Із заявою в прокуратуру

Прокуратура, як було відзначено, займається питаннями перевірки законності в різних сферах життя. Трудові відносини теж лежать в компетенції даного державного органу. У скарзі має міститися наступна інформація:

  1. Про органі, до якого вона подається.
  2. Про сторонах конфлікту.
  3. Про сутність спору.
  4. Про документи, які були видані роботодавцем.
  5. Про правові акти, які регулюю спірні відносини.

Крім того, необхідно сформулювати певні вимоги. Вони можуть бути такими:

  1. Примусити роботодавця до негайної виплати розрахунку.
  2. Залучити відповідальних осіб або організацію до відповідальності.

Заява найзручніше подавати через інтерфейс офіційного сайту прокуратури. Але можна:

  • направити папір поштою;
  • вручити особисто;
  • передати через представника.

На жаль, прокуратура працює досить повільно. Як і багатьом державним органам, їй дається цілий місяць, щоб розглянути скаргу і провести всі необхідні заходи. Але це не страшно. Якщо роботодавець не правий, а це, в описуваному випадку, не викликає сумнівів, то йому доведеться, крім іншого, виплатити певний відсоток за прострочення виконання свого обов'язку здійснити розрахунок.

Прокурор може залучити організацію до відповідальності і зобов'язати здійснити виплату розрахунку. Строк виконання припису вказується в самому документі. Це обов'язкова вимога закону.

  • Завантажити бланк заяви в прокуратуру про невиплату заробітної плати при звільненні
  • Завантажити зразок заяви в прокуратуру про невиплату заробітної плати при звільненні

Із позовом до суду

Згідно ст. 392 ТК РФ працівник має право звернутися до суду по спору про стягнення розрахунку в термін, що становить не більше 3 місяців. Або пізніше, але, в цьому випадку, доведеться відновлювати термін позовної давності.

При підготовці позовної заяви потрібно пам'ятати і наступне:

  1. Виходячи з положень ст. 391 ТК РФ, не обов'язково звертатися з претензією про невиплату заробітної плати до роботодавця або в комісію по трудових спорах, якщо така існує, перш ніж подавати позов до суду. Працівник має право самостійно визначити, як і де краще захистити свої посвідчення: в прокуратурі, в суді, в трудовій інспекції або шляхом направлення претензії роботодавцю.
  2. Позовна заява складається відповідно до вимог, встановлених в Цивільному процесуальному кодексі РФ. У шапці вказується інформація про суд і сторони. До речі, справу розглядає районний суд по місцю знаходження організації-роботодавця або його структурного підрозділу. В тексті потрібно:
    • викласти суть конфлікту;
    • послатися на певні документи і норми законодавства;
    • сформулювати вимоги.

    До заяви додаються паперу, на підставі яких можна встановити, що людина: працював в організації і був з неї звільнений. Також, можна уявити документи, що свідчать про нарахування грошей і їх невиплати.

  3. Індивідуальні трудові спори розглядаються в терміни, встановлені ЦПК РФ. Рішення у справі має бути прийнято в термін, що не перевищує 2 місяців від дня прийняття позову до провадження. Цей термін може бути продовжений, якщо буде потрібно провести додаткову перевірку, здійснити експертизу і т. П.
  4. За результатами розгляду справи, суд виносить рішення про стягнення всіх належних сум, з урахуванням відсотків, встановлених ст. 236 ТК РФ. В силу акт вступає, через місяць, за умови, що його не будуть оскаржувати.
  • Завантажити бланк позову до суду про невиплату заробітної плати при звільненні
  • Завантажити зразок позову до суду про невиплату заробітної плати при звільнення

Чим загрожує невиплата грошей: відповідальність за затримку

Відповідальність роботодавця за затримку виплати можна:

  • матеріальної – перед співробітником;
  • адміністративної;
  • кримінальної.

компенсація працівнику

Відповідно до ст. 236 ТК РФ, за кожен день прострочення роботодавець повинен виплатити компенсацію, що становить 1/150 ключової ставки ЦБ РФ від заборгованості за кожний день прострочення.

Що таке ключова ставка?

Це мінімальна ставка, по якій ЦБ РФ дає кредити комерційним банкам на 1 тиждень. Крім того, це максимальна ставка прийому депозитів від зазначених банків.

На травень 2018 року вона становить 7,25%. Для розрахунку заборгованості можна використовувати різні калькулятори, але непогано б знати, як здійснюється розрахунок за формулою:

Перемножуємо суму боргу, яка існує ключову ставку, кількість днів заборгованості і ділимо все на 150.

Припустимо, роботодавець заборгував і не виплатив річну премію 20000 рублів після розрахунку. Чи не віддає гроші протягом 21 дня, а ключова ставка – 7,25%. Отримуємо: 20 000,00 × 21 × 1/150 × 7.25% = 203 рубля. Не дуже велика сума, якщо чесно. Але багато що залежить від розміру ставки.

Компенсація виплачується працівникові на його вимогу. Інша сума компенсації може бути встановлена ​​в трудовому або колективному договорі.

Адміністративна: штраф або попередження

Вона встановлена ​​ст. 5.27 КоАП РФ. А саме – частина 6 зазначеної статті. Покарання за несвоєчасну виплату розрахунку може бути наступним:

  • штраф від 10 до 20 тис. рублів для посадових осіб;
  • штраф до 5 тис. рублів – для індивідуальних підприємців;
  • штраф до 50 тис. рублів – для організацій.

Є шанс відбутися попередженням. На практиці, адміністративної відповідальності за невиплату зарплати роботодавців привертають не завжди, а тільки у випадках, якщо в цьому зацікавлений працівник або компетентний орган.

кримінальна

Щоб залучити роботодавця до відповідальності за статтею КК необхідно для:

  • грошей не виплачувалися повністю протягом 2 місяців або частково (менш половини) протягом 3 місяців;
  • бездіяльність було скоєно з корисливої ​​або іншої особистої зацікавленості.

Частина третя статті передбачає відповідальність за ці ж діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Спектр покарань широкий: від штрафу до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до 5 років позбавлення волі. Одним словом, кращим доводити ситуацію до порушення кримінальної справи.

Таким чином, невиплата розрахунку при звільненні може бути оскаржена в ряд компетентних органів, а відповідальність за це діяння може бути аж до кримінальної.

Пропонуємо Вам ознайомитися з іншими нашими статтями про процедуру розрахунку при звільненні:

  • Чи можлива виплата премії?
  • Що таке вихідну допомогу і в яких випадках виплачується працівникові?
  • Як нараховуються ПДФО і страхові внески на вихідну допомогу?

Відео по темі

Дивіться відео: Ч1. Профспілка рятувальників ПРОТИ керівництва ДСНС. Вперед до перемоги ! (Червень 2020)

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*