Незаконне розпорядження органу влади земельною ділянкою унеможливлює законне набуття права приватної власності на отриману земельну ділянку, навіть при юридичному оформленні цього права (справа № 617/682/15-ц, 06.03.17)

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 78 ЗК України (2001 року) право власності на землю — це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об’єкта права власності визначено у ч. 1 ст. 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

На відміну від норми ст. 30 ЗК України 1991 року, яка в імперативній формі передбачала автоматичний перехід права власності на земельну ділянку в разі переходу права власності на будівлю і споруду, ч. 1 ст.

120 ЗК України 2001 року визначила, що при переході права власності на будівлю і споруду до набувача нерухомого майна право власності на земельну ділянку, на якій розташовані будівля або споруда, може переходити на підставі цивільно-правових угод між власниками земельної ділянки і набувачем будівель або споруд (договори купівлі-продажу, дарування, міни тощо).

Перехід права користування земельною ділянкою при переході права власності на будівлю або споруду, які розташовані на ній, також визначається на підставі договору (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

У справі, що розглядалась під час складання технічної документації, з’ясувалось, що можливості передати у власність позивачу земельну ділянку площею 0,12 га не має, оскільки в межах площі цієї земельної ділянки знаходиться частина приватизованої одним із відповідачів земельної ділянки площею 0,0166 га, у зв’язку з чим державний кадастровий реєстратор прийняв рішення про відмову у реєстрації земельної ділянки, яку бажає приватизувати позивач.

Про процедуру

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст.

118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або ОМС, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та ОМС щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, а також повноваження органів виконавчої влади у частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачені у ст. 186 та 186-1 ЗК України.

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками1, п. 3.

12 якої передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов’язкових технічних помилок. При цьому ст. 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами».

Із цього зовсім не слідуєє, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа — акта погодження меж — слід вважати, що погодження меж не відбулося.

Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт.

Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені).

Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки — правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі.

Ненадання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.

2012 № 1051, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або ОМС шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до п. 49 — 54 цього Порядку.

Після прийняття органом державної влади чи ОМС рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі (п. 112 Порядку).

Встановивши, що позивач не була повідомлена про визначення суміжних меж земельної ділянки відповідача, а також те, що з кадастрового плану вбачається, що конфігурація спірної земельної ділянки, її конкретні розміри між поворотними точками та загальна площа є різними та при приватизації відповідачем земельної ділянки нею частково приватизована земельна ділянка позивача, суди усіх інстанцій дійшли висновку, що виготовлення відповідачем матеріалів технічної документації із землеустрою, зокрема встановлення меж земельної ділянки на місцевості, закріплення їх межовими знаками, була проведена із порушеннями вимог Інструкції, а саме: у відсутності позивача як суміжного землекористувача без урахування об’єктивних даних про дійсний розмір та конфігурацію земельної ділянки, яка підлягала приватизації.

Понінківська селищна рада Хмельницької області, приймаючи рішення від 27.05.

2013 № 4-5 щодо затвердження відповідачу технічної документації із землеустрою на спірну земельну ділянку та передачу її у власність за площею 0,15 га, не звернула уваги на те, що така технічна документація складена із зазначеними вище порушеннями Інструкції, а документи про розмір земельної ділянки, зокрема дані земельно-шнурової книги, свідчили, що у законному користуванні відповідача перебувала земельна ділянка площею 0,14 га та що передача їй у власність земельної ділянки площею 0,15 га відбулась за рахунок включення до її складу частини суміжної земельної ділянки, що призвело до порушення прав позивача.

See also:  Захист прав на нерухомість українців в криму. як здійснити захист та продаж? поміж двох законодавств

Источник: https://i.Factor.ua/ukr/journals/ms/2018/june/issue-6/1/article-37183.html

Час – ресурс, який неможливо відновити і поповнити.У нас є знання і досвід. Економте Ваш час, довіряйте професіоналам!

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку. Яка гранична площа земельної ділянки може водночас перебувати у власності? Будинок у спільній власності, як приватизувати землю під ним? Порядок погодження меж земельних ділянок. Як переоформити право користування землею при переході права власності на будівлю?

Що потрібно знати громадянам та юридичним особам при оформленні права власності та права користування на землю? Пропонуємо Вашій увазі розширену статтю на тему оформлення земельних ділянок.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безкоштовну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;г) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;д) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;е) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.

Відповідно до частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Тобто, якщо громадянину раніше було передано земельну ділянку у власність для певних цілей у меншому розмірі, ніж це передбачено Земельним кодексом України, то передати ще частину земельної ділянки (збільшити) для таких же самих цілей, чинним Земельним кодексом не передбачено.

Однак, відповідно до частини 6 статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України, для ведення особистого селянського господарства.

Яка гранична площа земельної ділянки може водночас перебувати у власності та користуванні громадянина для ведення особистого селянського господарства.

Враховуючи норму статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» про те, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку встановленому законом, громадянин має право отримати у власність або у користування не більше 2 га землі. Тобто, якщо громадянину вже передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2 га, то землю в оренду для цих же цілей йому надати не можуть.

Оформити земельну ділянку можна лише за наявності правовстановлюючих документів на будівлю.

Якщо на земельній ділянці розташоване нерухоме майно (будівля, споруд), оформити земельну ділянку у користування або викупити земельну ділянку може тільки власник цього нерухомого майна.

Серед документів, які мають надаватися разом з клопотанням про передачу земельної ділянки у користування, відповідно до статей 123, 124 та 134 Земельного кодексу України, є свідоцтво про право власності або інший документ, що підтверджує право на об’єкт нерухомості.

Відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно є підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, а оформлення права власності або права користування на земельну ділянку проводиться виключно шляхом розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Для оформлення права власності та права користування на землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів необхідно звертатись до органів Держземагентства.

Источник: https://uka.in.ua/news/dev/yak-oformyty-pravo-vlasnosti-na-zemelnu-dilyanku.html

Дайджест позицій Верховного Суду щодо прав на землю | ЮРЛІГА

  • 1. Право довічного успадковуваного володіння землею може бути успадковане
  • (Постанова ВП ВС від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17)
  • Обставини справи

Позивачі просили визнати за ними право довічного успадковуваного володіння двох земельних ділянок для ведення селянського фермерського господарства після смерті батька. При цьому позивачі вказували, що до смерті вони проживали з ним разом та вели спільне господарство.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.

Дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним. Враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов'язків, окрім тих, перелік яких визначено у ст. 1219 ЦК, спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння. Враховуючи очевидну необхідність дотримання балансу індивідуального та публічного інтересу у вирішенні вказаного питання, Велика Палата вважає, що право довічного користування земельної ділянки може бути визнано таким, що успадковане позивачами за первісним та зустрічним позовом, оскільки право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані.

  1. 2. Право користування землею після смерті засновника фермерського господарства переходить до СФГ
  2. (Постанова ВП ВС від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц)
  3. Обставини справи

СФГ звернулося до суду з позовною заявою до Держгеокадастру про визнання права постійного користування земельною ділянкою, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства. Позивач вважає, що відбулася фактична зміна землекористувача, а смерть особи не припиняє права постійного землекористування.

  • Позиція Великої Палати Верховного Суду
  • ВП не погодилася з висновком Касаційного господарського суду у справі № 922/989/18, який вирішив, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування із власником землі, припиняється зі смертю засновника СФГ, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою.
  • ВП зазначила, що у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Колегія суддів вважає, що вирішення цієї виключної правової проблеми необхідне саме у цій справі для забезпечення дотримання вимог п.

1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на те, що засновник, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою, за життя вийшов зі складу СФГ, у якому залишився інший член господарства (онука засновника), а СФГ тривалий час продовжувало користуватись його землею.

  1. 3. Вимоги про скасування десятків тотожних реєстраційних дій можна об'єднати в одному позові
  2. (Постанова КГС ВС від 23 жовтня 2019 року у справі № 902/434/19)
  3. Обставини справи
  4. Орендар земельних ділянок на підставі 78 укладених у 2008 році договорів оренди просив суд скасувати 78 рішень держреєстраторів про заміну орендаря в реєстрі речових прав, вчинених протягом 2017 року.
  5. Позиція Касаційного господарського суду у складі ВС
See also:  Полон з точки зору кримінального законодавства

ВС наголосив, що суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати приписи ч. 6 с.

173 ГПК про роз'єднання позовних вимог, як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення.

Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Разом з тим, суд не може повернути позовну заяву, якщо заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у ч. 4, 5 ст.

173 ГПК, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог.

У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

З судовими рішеннями зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити тестовий доступ можна тут.

  • 4. Дійсний договір оренди земельної ділянки є підставою для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з новим орендарем
  • (Постанова ВП ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц)
  • Обставини справи

Відповідач підписав з позивачем строком на 10 років договір оренди землі, зареєструвавши його належним чином. Дізнавшись про реєстрацію права оренди земельної ділянки за іншим фермерським господарством він оскаржив договір і незаконну реєстрацію.

  1. Позиція Великої Палати Верховного Суду
  2. Оскаржений договір є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, укладений до закінчення строку дії раніше укладеного з позивачем договору оренди землі.
  3. Оскаржене рішення зумовило існування “подвійної реєстрації” права оренди на земельну ділянку та суттєве порушення прав позивача, який має чинний договір оренди землі.

Рішення про визнання недійсним оскарженого договору є самостійною підставою для скасування запису про державну реєстрацію прав за цим договором. На підставі такого рішення, що набрало законної сили, державний реєстратор зобов'язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію права оренди, а у разі його відмови заінтересовані особи не позбавлені права звернутися до суду.

  • 5. Спадкоємець не може укласти новий договір оренди землі в період чинності договору, укладеного спадкодавцем
  • (Постанова ВП ВС від 7 серпня 2019 року у справі № 193/11/17)
  • Обставини справи

ТОВ просило скасувати державну реєстрацію оренди земельної ділянки, переданої спадкоємцем, та визнати право оренди, що виникло за договором зі спадкодавцем. Спадкоємець, отримавши свідоцтво на спадщину, уклав новий договір оренди в період чинності договору спадкодавця.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Повторна державна реєстрація підлягає скасуванню, якщо державний реєстратор не перевірив законність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, не встановив відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на майно, а право оренди земельної ділянки вже було зареєстровано.

Як Закон «Про оренду землі», Земельний кодекс, так і договір не передбачають права припинення договору оренди у зв'язку зі смертю орендодавця. Тобто, спадкоємець, отримавши права і обов'язки орендаря, не може в період чинності договору самостійно розпоряджатися землею.

Оскільки строк дії договору оренди від 1 вересня 2010 року не закінчився, правові підстави для припинення цього договору не зазначені та не доведені, а сторони не дійшли згоди про його розірвання, орендодавець не мав законних підстав укласти договір оренди цього ж предмета з іншою особою – орендарем на той же часовий проміжок, що і чинний договір оренди.

  1. 6. Рішення щодо земельної ділянки, прийняте в умовах конфлікту інтересів, є незаконним
  2. (Постанова ВП ВС від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17)
  3. Обставини справи
  4. Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність відповідачу, просив повернути земельну ділянку у власність територіальної громади села.
  5. Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що рішення органу місцевого самоврядування, прийняте в умовах конфлікту інтересів.
  6. Позиція Великої Палати Верховного Суду
  7. За таких обставин Велика Палата вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 червня 2018 року у справі № 459/2673/16 у подібних правовідносинах, оскільки у ньому міститься помилковий висновок, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу, а лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу.
  8. Велика Палата вважає, що рішення сільської ради прийняте з порушенням законів «Про запобігання корупції», «Про місцеве самоврядування в Україні», є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів однієї з депутатів, яка голосувала за прийняття такого рішення, та бездіяльності інших депутатів ради, які як члени постійної комісії з врегулювання конфлікту інтересів не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту, що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення.
  9. 7. Вимоги про дострокове розірвання договору оренди з підстав несплати орендної плати протягом всього часу існування договору не є майновими вимогами й не можуть розглядатися у справі про банкрутство відповідача
  10. (Постанова ВП ВС від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18)
  11. Обставини справи

Позивач просив в місцевий суд достроково розірвати договір оренди з ТОВ. Позовних вимог майнового характеру, тобто таких, які підлягають вартісній оцінці, не заявлено.

  • У матеріалах справи відсутні будь-які відомості та судами не встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться будь-яке майно ТОВ, яке можна вважати активом боржника, що в подальшому може бути направлений на погашення грошових вимог кредиторів боржника.
  • Позиція Великої Палати Верховного Суду
  • Згідно з ЗК підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки з часу укладення договору оренди землі, тобто з 2015 року, відповідач не платив за оренду договір оренди може бути розірваний судом внаслідок невиконання відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендної плати.

  1. Якщо ви шукаєте юриста для захисту ваших прав у суді, скористайтеся Національним професійним юридичним каталогом Liga:BOOK.
  2. 8. Позовні вимоги щодо встановлення (визнання) чинності державних актів на земельні ділянки є цивільно-правовими вимогами про визнання права власності на земельні ділянки
  3. (Постанова ВП ВС від 15 травня 2019 року у справі № 826/3985/17)
  4. Обставини справи
  5. Позивачі звернулися до адміністративного суду з позовом до Держгеокадастру, зокрема, з вимогою встановлення чинності (дійсності) державних актів на земельні ділянки, стверджуючи про порушення їхнього права володіти та розпоряджатися землями, які належать їм на праві приватної власності.

Тобто, оскаржуючи дії Держгеокадастру, позивачі фактично просили підтвердити набуте ними право власності на земельні ділянки шляхом встановлення чинності.

See also:  Звільнення під час відпустки. чи практикується в наш час та що говорить про це закон?

У касаційній скарзі позивачі стверджували, що суди неправомірно розділили їхні позовні вимоги, виділивши окремо вимогу про встановлення чинності державних актів на земельні ділянки як таку, що належить розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки від вирішення вимог по суті порушень, допущених відповідачем під час розгляду звернень позивачів (ненадання повної інформації та надання суперечливої інформації), залежить і встановлення чинності державних актів на земельні ділянки державних актів на ці земельні ділянки.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

ВП вказала на відсутність процесуальних підстав для розгляду цих позовних вимог в одному провадженні з огляду на їх різну юрисдикційну належність.

Крім того, Велика Палата зазначає, що, як установлено матеріалами справи, позивачі звернулися до адміністративного суду з позовом до Держгеокадастру, зокрема, з вимогою, направленою на встановлення чинності (дійсності) державних актів на земельні ділянки, стверджуючи про порушення їхнього права володіти та розпоряджатися приватними землями.

Оскільки позовні вимоги щодо встановлення (визнання) чинності державних актів на земельні ділянки осіб заявлено з метою захисту їхнього цивільного (речового) права, а саме права володіти та розпоряджатися належним їм на праві власності майном, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

  • 9. При даруванні житлового будинку передається і право власності на землю
  • (Постанова КЦС ВС від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19)
  • Обставини справи

Відповідач подарував позивачеві житловий будинок, який розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житла, господарських будівель і споруд. Сторони домовилися про передачу земельної ділянки у власність позивачу після виготовлення технічної документації.

Оскільки дарувальник відмовляється вчиняти будь-які дії для переоформлення та передачі у власність позивачу земельної ділянки на якій розташований житловий будинок, позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку та стягнути судові витрати.

Позиція Касаційного цивільного суду у складі ВС

Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які позов особи задовольнили. В Україні діє загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.

Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Баранова Ольга, провідний юрист-аналітик ЮРЛІГИ

Источник: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192582_daydzhest-pozitsy-verkhovnogo-sudu-shchodo-prav-na-zemlyu

Оформлення права постійного користування землею

Із цієї консультації ви дізнаєтесь: як здійснюється процедура реєстрації права власності на земельну ділянку та які документи слід надати для такої реєстрації.

Підстави для набуття права власності

Земля в Україні відповідно до ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу (далі – ЗК) може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб’єктами права власності на землі комунальної власності виступають територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування (п. «б» ст. 80 ЗК).

Згідно із ч. 2 ст. 83 ЗК у комунальній власності перебувають:

  • усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
  • земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Територіальні громади набувають землю в комунальну власність у разі:

  • передачі їм земель державної власності;
  • відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
  • прийняття спадщини;
  • придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
  • виникнення інших підстав, передбачених законом.

Набуття права власності на землю, окрім прийняття спадщини та придбання за цивільно-правовими угодами, здійснюється за різними процедурами.

Зокрема, відповідно до ст. 117 ЗК передача земельних ділянок державної в комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади, у яких зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади про передачу земельної ділянки в комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади про передачу земельної ділянки разом із актом приймання-передачі є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади на неї.

Відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності здійснюється відповідно до вимог Закону від 17.11.09 р.

№ 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (далі – Закон № 1559).

Цей Закон передбачає, що таке відчуження є своєрідним переходом права власності на земельні ділянки від фізичних та юридичних осіб за плату в комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб територіальної громади і суспільства в цілому.

Заходи щодо відчуження земельних ділянок здійснюються за рахунок бюджетних коштів та коштів юридичних осіб, що ініціювали таке відчуження (ст. 6 Закону № 1559).

При цьому сільські, селищні, міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок та затвердження їх викупної ціни.

Викуп земельної ділянки здійснюється виключно за згодою її власника шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі надання особі у власність земельної ділянки чи іншого майна замість викупленого може укладатись договір міни (ст. 12 Закону № 1559).

У разі недосягнення згоди із власником земельної ділянки щодо викупу примусове відчуження можливо здійснити виключно щодо об’єктів, визначених ст. 15 Закону № 1559, та тільки за рішенням суду.

Ст. 18 Закону № 1559 передбачено, що право власності на земельну ділянку, викуплену для суспільних потреб, переходить до територіальної громади після укладення договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) та державної реєстрації такого права.

Державна реєстрація права власності територіальної громади на земельну ділянку, примусово відчужену з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду, здійснюється після перерахування попередньому власнику викупної ціни в повному обсязі, що підтверджується відповідними розрахунковими документами, а у випадках, передбачених законом, – документом про внесення коштів на депозит нотаріальної контори та/або після виникнення права власності на нерухоме майно, надане замість викупленого.

Щодо виникнення права комунальної власності з інших підстав, визначених законом, як приклад можна навести добровільну відмову особи від права власності на земельну ділянку на користь територіальної громади.

У такому разі згідно зі ст. 142 ЗК власник подає заяву про припинення права на земельну ділянку до органу місцевого самоврядування, який, у свою чергу, у разі згоди на перехід права власності, укладає угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Така угода підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, як вбачається із вищезазначеного, підставами для набуття права комунальної власності органами місцевого самоврядування є безоплатна передача майна державою, іншими суб’єктами права власності, а також придбання майна в порядку та на умовах, визначених законодавством.

Источник: https://uteka.ua/ua/publication/budget-13-byudzhet-byudzhetnyj-process-planirovanie-primenenie-kekr-54-oformlenie-prava-postoyannogo-polzovaniya-zemlej

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*