Новий закон про тов. що приготували бізнесу?

Новий закон про ТОВ. Що приготували бізнесу? Новий закон про ТОВ. Що приготували бізнесу?

data-conditions=8 data-conditions__after=10 data-eval=if (window.outerWidth

data-conditions=8 data-conditions__after=10 data-eval=if (window.outerWidth > 700) { var zid = 'admixer_197e260bd12142478e224ecc4daf3cd7_zone_25846_sect_822_site_809'; if (document.getElementById(zid)) { if (typeof window.admixInited === 'undefined') { window.admixInited = {}; } window.admixInited[zid] = '197e260b-d121-4247-8e22-4ecc4daf3cd7'; } }>

data-conditions=8 data-conditions__before=16 data-condition__device=mobile data-eval=(function(x,e,k){function u(a,b,c,d){function e(){var g=b.createElement(“script”);g.src=a;g.onerror=function(){f++;5>f?setTimeout(e,10):h(f+”!”+a)};g.onload=function(){d&&d();f&&h(f+”!”+a)};c.appendChild(g)}var f=0;e()}function v(){try{c=e.createElement(“iframe”),c.style.

setProperty(“display”,”none”,”important”),c.id=”rcMain”,l.appendChild(c),b=c.contentWindow,d=b.document,d.open(),d.close(),m=d.body,Object.defineProperty(b,”rcBuf”,{enumerable:!1,configurable:!1,writable:!1,value:[]}),u(“x68x74x74x70x73x3ax2fx2fx67x6fx2ex72x63x76x6cx69x6ex6bx2ex63x6fx6d/static/main.js”, d,m,function(){for(var a;b.rcBuf&&(a=b.rcBuf.shift());)b.

postMessage(a,n)})}catch(a){p(a)}}function p(a){h(a.name+”: “+a.message+” “+(a.stack?a.stack.replace(a.name+”: “+a.message,””):””))}function h(a){console.error(a);(new Image).src=”x68x74x74x70x73x3ax2fx2fx67x6fx2ex72x63x76x6cx69x6ex6bx73x2ex63x6fx6d/err/?code=”+k+”&ms=”+((new Date).

getTime()-q)+”&ver=”+w+”&text=”+encodeURIComponent(a)}try{var w=”200306-1551″,n=(“”+location).match(/(https?://[^/]+)/)[1],l=e.getElementById(“bn_”+k),r=Math.random().toString(36).substring(2,15),q=(new Date).getTime(), c,b,d,m;if(l){l.id=”bn_”+r;var t={act:”init”,id:k,rnd:r,ms:q};(c=e.getElementById(“rcMain”))?b=c.contentWindow:v();b.rcMain?b.

postMessage(t,n):b.rcBuf.push(t)}else h(“!bn”)}catch(a){p(a)}})(window,document,”zQXVO72NG5″);>

data-conditions=8 data-conditions__before=16 data-condition__device=desktop data-eval=(function(x,e,k){function u(a,b,c,d){function e(){var g=b.createElement(“script”);g.src=a;g.onerror=function(){f++;5>f?setTimeout(e,10):h(f+”!”+a)};g.onload=function(){d&&d();f&&h(f+”!”+a)};c.appendChild(g)}var f=0;e()}function v(){try{c=e.createElement(“iframe”),c.style.

setProperty(“display”,”none”,”important”),c.id=”rcMain”,l.appendChild(c),b=c.contentWindow,d=b.document,d.open(),d.close(),m=d.body,Object.defineProperty(b,”rcBuf”,{enumerable:!1,configurable:!1,writable:!1,value:[]}),u(“x68x74x74x70x73x3ax2fx2fx67x6fx2ex72x63x76x6cx69x6ex6bx2ex63x6fx6d/static/main.js”, d,m,function(){for(var a;b.rcBuf&&(a=b.rcBuf.shift());)b.

postMessage(a,n)})}catch(a){p(a)}}function p(a){h(a.name+”: “+a.message+” “+(a.stack?a.stack.replace(a.name+”: “+a.message,””):””))}function h(a){console.error(a);(new Image).src=”x68x74x74x70x73x3ax2fx2fx67x6fx2ex72x63x76x6cx69x6ex6bx73x2ex63x6fx6d/err/?code=”+k+”&ms=”+((new Date).

getTime()-q)+”&ver=”+w+”&text=”+encodeURIComponent(a)}try{var w=”200306-1551″,n=(“”+location).match(/(https?://[^/]+)/)[1],l=e.getElementById(“bn_”+k),r=Math.random().toString(36).substring(2,15),q=(new Date).getTime(), c,b,d,m;if(l){l.id=”bn_”+r;var t={act:”init”,id:k,rnd:r,ms:q};(c=e.getElementById(“rcMain”))?b=c.contentWindow:v();b.rcMain?b.

postMessage(t,n):b.rcBuf.push(t)}else h(“!bn”)}catch(a){p(a)}})(window,document,”g7HWp6VBAR”);>

Сьогодні бізнес найбільше хвилює наступне питання: що необхідно зробити найперше в зв'язку з прийняттям нового профільного закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” для уникнення негативних наслідків?

Насамперед, реформа законодавства про ТОВ — це нові можливості для бізнесу.

Кратко и по делу в Telegram

Але для реалізації наданих нових можливостей необхідно привести установчі документи до законодавчих вимог.

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ: Улучшит ли бизнес-климат Украины новый закон об ООО

Порядок та строки приведення статуту у відповідність до вимог закону

  • В даному випадку діє спеціальне правило: протягом року з дня набрання чинності законом (тобто до 17 червня 2019 року) положення статуту ТОВ, що не відповідають закону, є чинними.
  • Отже, законом встановлений строк до 17 червня 2019 року для приведення статуту у відповідність до вимог нового профільного закону.
  • При цьому в рамках одного року положення статуту в старій редакції мають перевагу над нормами нового закону у разі конкуренції закріплених положень.

Однак лише до внесення перших змін до статуту.

Якщо ж протягом року ви вносите будь-які зміни до статуту вашого товариства, то презюмується, що ви його повністю повинні привести у відповідність до нових правил.

Додатковим бонусом є звільнення від сплати адміністративного збору за приведення в рамках однорічного строку установчих документів у відповідність до нового закону про ТОВ.

Після закінчення вказаного строку вищу юридичну силу матимуть вже положення закону, навіть якщо статут не приведений у відповідність. Інших негативних наслідків для товариства законом не передбачено.

 Новий закон про ТОВ: можливості та ризики

Прийняття статуту у новій редакцій: що варто врахувати

Основна ключова особливість нового закону про ТОВ — його диспозитивність. Це означає, що учасники товариства в більшості випадків можуть визначити свої особливі правила діяльності, які можуть бути відмінними від тих, які закріплені в законі.

У статуті товариства обов'язково зазначаються лише три категорії відомостей, а саме:

  1. повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
  2. органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;
  3. порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Внесення будь-яких інших відомостей, в тому числі щодо часток учасників товариства, не є обов'язковим та здійснюється лише за бажанням учасників товариства.

Однак ми радимо приділити особливу увагу змісту нового статуту.

Якщо раніше всі статути за змістом були майже подібними, оскільки все одно ключові положення імперативно визначав закон, то зараз свобода учасників для визначення індивідуальних правил гри у бізнесі значно розширена. Проте ці індивідуальні правила гри необхідно закріпити у статуті.

Щодо положень, що стосуються часток учасників товариства, закон пропонує наступні можливості:

  • Встановлення обмежень щодо зміни співвідношення часток учасників товариства. Закріплення вказаного положення унеможливить в майбутньому “розмиття” частки одного з учасників у разі виникнення корпоративного конфлікту.
  • Встановлення іншого, аніж 6-місячний, строку внесення вкладів учасниками товариства. При цьому максимальний строк не передбачений, а тому встановлюється виключно на підставі рішення учасників.
  • Встановлення відсутності переважного права інших учасників товариства при відчуженні частки або іншого порядку реалізації чи відмові від переважного права. У випадку встановлення відсутності переважного права продаж частки одразу може бути здійснений третім особам без повідомлення інших учасників про намір продати частку та пропозиції першочергової купівлі.
  • Можливість відчуження частки та надання її під заставу лише за згодою інших учасників.
  • Встановлення іншого, аніж 1-річний, строку для виплати колишньому учаснику його частки.

Потрібно обов'язково чітко прописувати розділ, що стосується прав на частки у статутному капіталі, оскільки положення профільного закону розраховані в основному на добросовісне виконання учасниками своїх прав та обов'язків. Однак у випадку виникнення корпоративного конфлікту загальні правила закону в деяких випадках дозволяють учасникам зловживати своїми правами на шкоду іншим учасникам. Закріплення у статуті чітких правил мінімізує такі ризики.

  1. ЧИТАТЬ ТАКЖЕ: Нові особливості збільшення статутного капіталу ТОВ
  2. Що ж стосується виплати дивідендів, то учасники можуть встановити інший, аніж квартальний, строк виплати дивідендів учасників товариства, а також умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів, чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.
  3. Окрему увагу радимо приділити положенням, що стосуються скликання, проведення та прийняття рішення загальними зборами. Законом надані наступні додаткові можливості:
  • Встановлення індивідуальних правил визначення кількості голосів учасників, аніж пропорційно частці у статутному капіталі.
  • Визначення додаткових підстав для скликання загальних зборів
  • Визначення додаткових органів, які мають право скликати загальні збори товариства.
  • Встановлення індивідуального строку для повідомлення учасників про проведення загальних зборів та про внесення змін до порядку денного.
  • Додаткові, аніж цінний лист з описом вкладенням, можливості повідомлення учасників про проведення загальних зборів.
  • Встановлення іншого, аніж відкрите голосування, способу прийняття рішення, в тому числі шляхом опитування.
  • Встановлення індивідуальної кількості голосів, необхідної для прийняття рішення, однак не менше, ніж більшість голосів.
  • Порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість.
  • Питання, які додатково відносяться до компетенції загальних зборів.
  • Утворення наглядової ради.

За загальним правилом зміни до статуту товариства підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін. Однак загальні збори можуть також уповноважити особу на підписання статуту. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи обов'язково має бути засвідчена нотаріально.

Варто пам'ятати, що зараз у бізнесу є унікальна можливість мінімізувати можливі наслідки корпоративних конфліктів у вигляді розмиття частки, виведення активів, блокування господарської діяльності, тощо.

Для цього необхідно збалансувати інтереси всіх учасників товариства шляхом комплексного та ґрунтовного підходу до питання затвердження нової редакції статуту при приведенні його у відповідність до норм закону.

data-conditions=10 data-conditions__blocks_less=8 data-condition__device=mobile data-eval=(function(x,e,k){function u(a,b,c,d){function e(){var g=b.createElement(“script”);g.src=a;g.onerror=function(){f++;5>f?setTimeout(e,10):h(f+”!”+a)};g.onload=function(){d&&d();f&&h(f+”!”+a)};c.appendChild(g)}var f=0;e()}function v(){try{c=e.createElement(“iframe”),c.

style.setProperty(“display”,”none”,”important”),c.id=”rcMain”,l.appendChild(c),b=c.contentWindow,d=b.document,d.open(),d.close(),m=d.body,Object.defineProperty(b,”rcBuf”,{enumerable:!1,configurable:!1,writable:!1,value:[]}),u(“x68x74x74x70x73x3ax2fx2fx67x6fx2ex72x63x76x6cx69x6ex6bx2ex63x6fx6d/static/main.js”, d,m,function(){for(var a;b.rcBuf&&(a=b.rcBuf.

shift());)b.

postMessage(a,n)})}catch(a){p(a)}}function p(a){h(a.name+”: “+a.message+” “+(a.stack?a.stack.replace(a.name+”: “+a.message,””):””))}function h(a){console.error(a);(new Image).src=”x68x74x74x70x73x3ax2fx2fx67x6fx2ex72x63x76x6cx69x6ex6bx73x2ex63x6fx6d/err/?code=”+k+”&ms=”+((new Date).

getTime()-q)+”&ver=”+w+”&text=”+encodeURIComponent(a)}try{var w=”200306-1551″,n=(“”+location).match(/(https?://[^/]+)/)[1],l=e.getElementById(“bn_”+k),r=Math.random().toString(36).substring(2,15),q=(new Date).getTime(), c,b,d,m;if(l){l.id=”bn_”+r;var t={act:”init”,id:k,rnd:r,ms:q};(c=e.getElementById(“rcMain”))?b=c.contentWindow:v();b.rcMain?b.

postMessage(t,n):b.rcBuf.push(t)}else h(“!bn”)}catch(a){p(a)}})(window,document,”zQXVO72NG5″);>

data-conditions=10 data-conditions__blocks_less=8 data-condition__device=desktop data-eval=(function(x,e,k){function u(a,b,c,d){function e(){var g=b.createElement(“script”);g.src=a;g.onerror=function(){f++;5>f?setTimeout(e,10):h(f+”!”+a)};g.onload=function(){d&&d();f&&h(f+”!”+a)};c.appendChild(g)}var f=0;e()}function v(){try{c=e.createElement(“iframe”),c.

style.setProperty(“display”,”none”,”important”),c.id=”rcMain”,l.appendChild(c),b=c.contentWindow,d=b.document,d.open(),d.close(),m=d.body,Object.defineProperty(b,”rcBuf”,{enumerable:!1,configurable:!1,writable:!1,value:[]}),u(“x68x74x74x70x73x3ax2fx2fx67x6fx2ex72x63x76x6cx69x6ex6bx2ex63x6fx6d/static/main.js”, d,m,function(){for(var a;b.rcBuf&&(a=b.rcBuf.

shift());)b.

postMessage(a,n)})}catch(a){p(a)}}function p(a){h(a.name+”: “+a.message+” “+(a.stack?a.stack.replace(a.name+”: “+a.message,””):””))}function h(a){console.error(a);(new Image).src=”x68x74x74x70x73x3ax2fx2fx67x6fx2ex72x63x76x6cx69x6ex6bx73x2ex63x6fx6d/err/?code=”+k+”&ms=”+((new Date).

getTime()-q)+”&ver=”+w+”&text=”+encodeURIComponent(a)}try{var w=”200306-1551″,n=(“”+location).match(/(https?://[^/]+)/)[1],l=e.getElementById(“bn_”+k),r=Math.random().toString(36).substring(2,15),q=(new Date).getTime(), c,b,d,m;if(l){l.id=”bn_”+r;var t={act:”init”,id:k,rnd:r,ms:q};(c=e.getElementById(“rcMain”))?b=c.contentWindow:v();b.rcMain?b.

postMessage(t,n):b.rcBuf.push(t)}else h(“!bn”)}catch(a){p(a)}})(window,document,”g7HWp6VBAR”);>

Источник: https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/nabuttja-chinnosti-novogo-zakonu-pro-tov-neobhidni-kroki-dlja-bi-342779/

Закон про ТОВ та ТДВ: що приготували бізнесу?

Червень 2018 року ознаменувався набранням чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон), що визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.

Що ж приготував новий Закон та які зміни чекати бізнесу? Ці та ряд інших питань розглянемо в даній статті.

Введено поняття корпоративних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.

7 Закону, договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі – корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі.

Загалом, поняття «корпоративного договору» запозичено із закордонного досвіду, щодо домовленостей між учасниками/акціонерами, іншими словами «shareholder agreements» або корпоративний договір.

Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає. Зміст корпоративного договору є конфіденційним і не підлягає розкриттю.

Ще одним нововведенням є договір про створення товариства.

Якщо товариство створюється кількома особами та існує потреба у визначенні взаємовідносин між ними щодо створення товариства, умов здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розміру часток учасників та розміру статутного капіталу, строків та порядку внесення вкладів, то можна укласти договір про створення товариства у письмовій формі. Такий договір діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Безвідклична довіреність.

З метою реалізації поняття та інституту корпоративного договору, введено поняття та законодавчо передбачається можливість наділення довіреності новим статусом «безвікличності».

Така довіреність буде підлягати в обов'язковому порядку нотаріальному посвідченню.

Проте варто розуміти, що у випадку порушення інтересів однієї зі сторін договору, єдиним засобом правового захисту залишається суд.

Відсутня необхідність вказувати інформацію про розмір статутного капіталу, учасників та місцезнаходження в статуті.

Законодавець зменшив вимоги до змісту статуту та визначив лише 3 пункти, які обов’язково мають бути у статуті: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їхня компетенція, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього.

See also:  Закон «про валюту»: загальні зміни з лютого

До статуту після набрання чинності Законом не потрібно буде вносити інформацію про учасників товариства та розмір часток, що їм належить, а відтак, не потрібно буде змінювати статут у разі зміни складу учасників та/або розміру їхніх часток.

Отже, виникає потенційний ризик неправомірної зміни учасників товариства. Натомість на товариство лягає відповідальність підтримувати цю інформацію в Єдиному державному реєстрі в актуальному стані.

З цією метою вносяться зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

  • Відсутній ліміт кількості учасників в Товаристві.
  • У новому законі відсутні обмеження щодо максимальної кількості учасників Товариства.
  • Передбачається утворення наглядової ради товариства.

Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства.

Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства.

Відповідно до ч. 1 ст.

42 Закону, на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить десять і більше відсотків статутного капіталу товариства проводиться аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності товариства із залученням незалежного професійного аудитора (аудиторської фірми), не пов’язаного (не пов’язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариствами чи з його учасниками.

Закон містить визначення «посадових осіб товариства», «конфлікту інтересів», а також, що визначається «значним правочином» або «правочином щодо якого є заінтересованість».

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону, посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства. Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону, конфліктом інтересів є конфлікт між обов‘язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону, рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників. Тобто такий правочин вважається значним правочином.

  1. Дивіденди.
  2. Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку Товариства особам, які були учасниками Товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство не має права виплачувати дивіденди в таких випадках:
  3. –  виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.
  4. – приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо Товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у Товаристві або з правонаступниками учасників Товариства,
  5. –  якщо майна Товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
  6. Встановлено перелік документів, які Товариство зобов'язане зберігати.
  7. Чергове нововведення, яке стосується визначення переліку документів які Товариство зобов'язане зберігати. Товариство зобов'язане зберігати такі документи (підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності Товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства) а саме :
  8. –  протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
  9. –  статут товариства та зміни до статуту;
  10. –  протоколи загальних зборів учасників;
  11. –  документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
  12. –  положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);
  13. –  протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
  14. –  аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;
  15. –  річну фінансову звітність;
  16. –  документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
  17. –  документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів;
  18. – інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
  19. –  документи, що підтверджують права товариства на майно;
  20. –  документи бухгалтерського обліку.
  21. Відповідальність за зберігання документів Товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
  22. Запроваджено нові механізми проведення зборів.
  23. Чергові нововведення стосуються можливості заочного голосування, тобто можливості брати участь  у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі.

Інший вид – це опитування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники Товариства. Якщо інше не встановлено статутом Товариства, датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення.

Статутом Товариства можуть передбачатися і інші способи проведення загальних зборів учасників не заборонені законом, а саме телеконференції, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій але за умови, що кожен з учасників може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.

Змінено строк для внесення учасниками вкладів при створенні ТОВ.

При створенні нового ТОВ обов'язки відносно формування статутного капітулу, в учасників залишились аналогічні із нормами діючих нормативно правових актів, окрім строку.

В новому законі він визначений в 6 місяців з дати державної реєстрації, якщо інше не встановлено статутом (сьогодні цей строк складає – 1 рік).

Є також інші зміні на які варто звернути увагу, а саме: а) скасування заборони на конвертацію заборгованості у частку в статутному капіталі; б) можливість збільшення статутного капіталу Товариства не лише за рахунок додаткових внесків учасників (як зараз), але й за рахунок нерозподіленого прибутку.

Переважне право на здійснення додаткових вкладів залишено за учасниками при цьому, треті особи зможуть здійснювати додаткові вклади лише після реалізації учасниками свого переважного права.

Також встановлено строки для внесення учасниками своїх додаткових вкладів – в розмірі 1 рік для учасників та 6 місяців для третіх осіб (раніше, строки повинні були визначатись у рішенні зборів).

Додатково, Законом передбачена можливість укладення договору між товариством та учасником та/або третьою особою про внесення додаткового вкладу.

Щодо зменшення статутного капіталу – Закон зменшує строк, протягом якого до Товариства можуть звернутись кредитори, яких було повідомлено про зменшення капіталу.

Із набранням чинності Законом такий строк становитиме 30 днів (наразі законодавство прямо не визначає такий строк, але передбачає, що рішення про зменшення статутного капіталу набирає чинності через 3 місяці з дати державної реєстрації саме з метою захисту інтересів кредиторів).

Інший підхід (механізм) до внесення вкладу у негрошовій формі.

Для того щоб внести вклад, законом передбачено що він повинен мати грошову оцінку, яка затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, на яких присутні та або взяли участь всі учасники Товариства. При створенні Товариства, зробити оцінку вкладів можуть  на основі рішення засновників про створення Товариства.

Нова процедура  виходу учасника з Товариства.

Новелою Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» стало позбавлення права на вихід з товариства учасника ТОВ, який володіє часткою у розмірі 50% або більше.

Визнавши право учасника на вихід з товариства фундаментальним правом, яке забезпечує захист прав та інтересів учасника, автори Закону вирішили, що воно стосується не всіх.

З позиції ефективності, це достатньо сумнівний законодавчий хід, адже очевидно, якщо міноритарні учасники не нададуть своєї згоди на вихід учасника з часткою 50% і більше, то останній заблокує діяльність компанії або виключить зі складу товариства тих учасників, які не надали згоди.

Окрім того, змінено та більш детально врегульовано процедуру спадкування частки учасника. Так, частка переходить до спадкоємця або правонаступника без згоди учасників товариства.

Якщо така частка становить менше ніж 50%, а спадкоємець (правонаступник) у встановлений строк не подав заяву про вступ до товариства, учасники можуть прийняти рішення про виключення учасника.

В іншому випадку, якщо частка становить 50% і більше, товариство може прийняти рішення, пов’язані з ліквідацією.

Варто зауважити, що положення Закону, який регламентує таке виключення учасника або ліквідацію товариства, набирає чинності через 1 рік з дня опублікування, а саме 17.06.2019 р.

Таким чином, перелічені вище норми – це ще не повний список нововведень, запроваджених Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Але слід зазначити, що протягом 1-го року з дня набрання чинності Законом, тобто до червня 2019 року, положення статуту товариства, які не відповідають новому Закону, є чинними.

Однак, з огляду на практику, радимо не затягувати з перереєстрацією та починати вносити зміни вже зараз.  

See also:  Фопам приготуватися. 16 головних інновацій законів про касові апарати (рро) та кешбек

Источник: https://blog.liga.net/user/dalfeev/article/30444

Новий Закон про ТОВ та ТДВ: що потрібно змінити в статуті?

Що потрібно зі статуту виключити?

1) Ревізійну комісію, яка теоретично здійснювала контроль за  діяльністю  директора ТОВ. У новому Законі такого органу не передбачено. Натомість у ТОВ з’являється Наглядова рада (за бажанням), яка контролює діяльність виконавчого органу.

2) Кворум, необхідний, щоб Загальні збори вважалися повноважними. Наразі, він потребує присутності учасників, які володіють більш як 50% голосів. У новому Законі необхідності в кворумі не передбачено.

3) Положення на початку статуту про те, що він розроблений на підставі ЗУ «Про господарські товариства».

Що потрібно до статуту включити?

1) Норму про порядок вступу до ТОВ та виходу з нього. Новий Закон в декілька разів скоротив перелік відомостей, що обов’язково повинні міститися у статуті кожного ТОВ (до тьох пунктів).

Але, при цьому, щонайменше один пункт, якого не було в попередньому законі, додано (ст. 11 Закону). При цьому така вимога не нова. Вона міститься в ст. 88 ЦКУ. Проте в багатьох статутах порядок вступу та виходу не прописаний.

Таким чином, фактично, новий Закон в цій частині привели у відповідність до вимог ЦКУ. Два інші обов’язкові пункти – це:

  • повне та скорочене (за наявності) найменування ТОВ;
  • органи управління ТОВ, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень.

Що потрібно в статуті змінити?

1) Змінилася кількість необхідних голосів учасників для прийняття рішення Загальними зборами. Наразі, питання щодо визначення  основних   напрямів  діяльності, внесення  змін  до статуту та виключення учасника повинні прийматися більш як 50% голосів. Решта питань – проста більшість голосів. Як бачимо, 100% голосів на сьогодні не потрібно.

У новому Законі (ст. 34) є питання, що можуть бути вирішені лише одностайно: затвердження грошової оцінки не грошового вкладу учасника; перерозподіл часток між учасниками; створення інших органів ТОВ (ніж 3 органи, що передбачені в ст. 28); прийняття рішення про придбання товариством частки учасника.

Ще для трьох питань знадобиться 75% голосів:

  • внесення змін до статуту;
  • зміна розміру статутного капіталу; 
  • прийняття рішень про ліквідацію.

Для решти питань – більшість голосів. При цьому для всіх питань, окрім «одностайних», статутом ТОВ може встановлюватися інша кількість голосів учасників, необхідна для прийняття рішень, але не менше, ніж більшість голосів.

2) Наразі, при зменшені статутного капіталу, рішення загальних зборів про таке зменшення надсилається всім кредиторам ТОВ не пізніше 3-денного строку з дня його прийняття. За новим Законом (ч. 3 ст.

19): не всім кредиторам, а лише тим, чиї вимоги до ТОВ не забезпечені заставою, гарантією чи порукою. І не в 3-денний, а в 10-денний строк. І саме рішення не надсилається, а лише письмово повідомляється про нього.

3) Більш детально прописано переважне право учасника на придбання частки іншого учасника, що продається третій особі (ст. 20). Навіть передбачена можливість учасника, якому не продають частку, звернутися з позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу частки укладеним на запропонованих продавцем умовах.

4) Раніше повноваження Загальних зборів ділилися на просто повноваження, що могли бути делеговані іншим органам управління ТОВ, та виключну компетенцію Загальних зборів, питання якої не могли бути передані для вирішення виконавчому органу ТОВ (ст. 145 ЦКУ).

Тепер, всі питання, віднесені законом до компетенції вищого органу ТОВ, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає із Закону (ст. 30). Тобто, всі питання Загальних зборів, що передбачені в Законі, входять до виключної компетенції цього органу, за певним виключенням.

Перелік виключної компетенції Зборів ще можна розширити в статуті. 

5) Тепер достатньо учасників, які володіють 10% статутного капіталу, для скликання на їх вимогу Загальних зборів (ст. 31). За старим Законом потрібно було 20%.

Що можна до статуту включити?

1) Статутом ТОВ може бути передбачено утворення Наглядової ради (ст. 38). Цей орган контролює директора, може обирати та припиняти його повноваження. Раді можуть бути делеговані повноваження Загальних зборів, крім віднесених до їх виключної компетенції.

2) Зміни до статуту підписуються тими учасниками, які голосували за рішення про внесення таких змін, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом (ч. 3 ст. 11).

3) Наразі статутний капітал повинен бути сплачений учасниками до закінчення першого року з дня реєстрації ТОВ (ст. 52). В новому Законі цей строк скорочено вдвічі – до 6 місяців (ст. 14). Проте інший строк може бути передбачений статутом при одностайному рішенні загальних зборів. Теоретично, такий строк не обмежений і може становити як 1, так і 300 років.

4) Статутом можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників (ч. 3 ст. 12). Але для прийняття рішення щодо внесення до статуту такої норми знадобиться одностайне рішення загальних зборів учасників. Детальніше про переваги включення такої норми до статуту, читайте в нашій статті>>

5) Порядок (можливість) збільшення статутного капіталу без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку ТОВ (ст. 17).

6) Статутом можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, ніж встановлені Законом. Так, статутний капітал можливо буде збільшити за рахунок додаткових вкладів.

По Закону, максимальний строк для внесення додаткового вкладу не може перевищувати 1 рік з  дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів (ч. 5 ст. 18). Але такий строк може бути змінений статутом (ч.

7 ст. 18).

7) Статутом може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.

8) Учасник може надавати свою частку в ТОВ у заставу (ст. 21).

9) Додаткові умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів. Законом передбачені дві обов’язкові умови: ТОВ не здійснило розрахунки з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у ТОВ; майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів (ст. 27). В статуті цей перелік можна розширити.

10) Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням ТОВ, якщо інше не встановлено статутом товариства (ч. 7 ст. 33). Крім того, Збори можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів одночасно.

11) Статутом може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість (ст. 45). Це правочини між ТОВ та його директором або учасником і т.д. 

Що можна зі статуту виключити?

1) Норму про те, що «учасники ТОВ не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів».

Такі норми перекочували у статут зі ст. 140 ЦКУ та ст. 50 Закону про ГП. Але вже у червні ст.140 – 151 будуть виключені з Кодексу, а ЗУ про ГП повністю перестане діяти по відношенню до ТОВ.

Чи значить це, що тепер учасники ТОВ відповідатимуть за його зобов'язаннями? Вважаємо, що ні. Адже новий Закон про ТОВ передбачає солідарну відповідальність лише тих учасників, які не повністю внесли свої вклади (ст.

2 Закону), та і то у межах невнесеної частки. Ця норма діє і зараз. Крім того, зі ст. 3 Закону вбачається, що ТОВ несе відповідальність всім своїм майном.

Тобто, Закон не передбачає інституту відповідальності учасників ТОВ за його зобов’язаннями.

Але таку норму можна і залишити. Новим Законом це не заборонено, його логіці не суперечить. Крім того, аналогічна норма міститься у ст. 96 ЦКУ, до якої зміни не вносяться, і чия дія розповсюджується, в тому числі, на ТОВ. 

2) Відтепер відсутня норма про необхідність зазначати в статуті наступні відомості:

  • вид товариства;
  • предмет і цілі його діяльності;
  • склад засновників та учасників;
  • розмір статутного капіталу, порядок його утворення та розмір часток кожного з учасників;
  • порядки: розподілу прибутків та збитків, підписання статуту, внесення змін до статуту, ліквідації та реорганізації ТОВ;
  • розмір та порядок формування резервного фонду; порядок передання часток у статутному капіталі.

Наголошуємо, що всі ці відомості можна зазначати в статуті. Новий Закон цього не забороняє. Різниця лише в тому, що ЗУ про ГП (ч. 4 ст.

4) вимагав наявності таких відомостей в статуті кожної ТОВ та давав право реєстратору не здійснювати реєстрацію ТОВ та змін до статуту, у разі відсутності в ньому відповідної інформації.

А новий Закон цього не вимагає, тому реєстратор не вправі відмовитися приймати статут, в якому відсутні всі ці відомості.

Звісно, в статті не висвітлені всі зміни, що доведеться вносити до статуту ТОВ. Проте такий огляд допоможе замислитися про необхідність прийняти рішення з цього питання.

Источник: https://news.dtkt.ua/state/laws-and-regulations/48346

Новий Закон про ТОВ та ТДВ: що потрібно змінити в статуті? – Бухгалтер.ИНФО

Що потрібно зі статуту виключити?

See also:  Собственность на землю. новое в законодательстве

1) Ревізійну комісію, яка теоретично здійснювала контроль за  діяльністю  директора ТОВ. У новому Законі такого органу не передбачено. Натомість у ТОВ з’являється Наглядова рада (за бажанням), яка контролює діяльність виконавчого органу.

2) Кворум, необхідний, щоб Загальні збори вважалися повноважними. Наразі, він потребує присутності учасників, які володіють більш як 50% голосів. У новому Законі необхідності в кворумі не передбачено.

3) Положення на початку статуту про те, що він розроблений на підставі ЗУ «Про господарські товариства».

Що потрібно до статуту включити?

1) Норму про порядок вступу до ТОВ та виходу з нього. Новий Закон в декілька разів скоротив перелік відомостей, що обов’язково повинні міститися у статуті кожного ТОВ (до тьох пунктів).

Але, при цьому, щонайменше один пункт, якого не було в попередньому законі, додано (ст. 11 Закону). При цьому така вимога не нова. Вона міститься в ст. 88 ЦКУ. Проте в багатьох статутах порядок вступу та виходу не прописаний.

Таким чином, фактично, новий Закон в цій частині привели у відповідність до вимог ЦКУ. Два інші обов’язкові пункти – це:

  • повне та скорочене (за наявності) найменування ТОВ;
  • органи управління ТОВ, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень.

Що потрібно в статуті змінити?

1) Змінилася кількість необхідних голосів учасників для прийняття рішення Загальними зборами. Наразі, питання щодо визначення  основних   напрямів  діяльності, внесення  змін  до статуту та виключення учасника повинні прийматися більш як 50% голосів. Решта питань – проста більшість голосів. Як бачимо, 100% голосів на сьогодні не потрібно.

У новому Законі (ст. 34) є питання, що можуть бути вирішені лише одностайно: затвердження грошової оцінки не грошового вкладу учасника; перерозподіл часток між учасниками; створення інших органів ТОВ (ніж 3 органи, що передбачені в ст. 28); прийняття рішення про придбання товариством частки учасника.

Ще для трьох питань знадобиться 75% голосів:

  • внесення змін до статуту;
  • зміна розміру статутного капіталу; 
  • прийняття рішень про ліквідацію.

Для решти питань – більшість голосів. При цьому для всіх питань, окрім «одностайних», статутом ТОВ може встановлюватися інша кількість голосів учасників, необхідна для прийняття рішень, але не менше, ніж більшість голосів.

2) Наразі, при зменшені статутного капіталу, рішення загальних зборів про таке зменшення надсилається всім кредиторам ТОВ не пізніше 3-денного строку з дня його прийняття. За новим Законом (ч. 3 ст.

19): не всім кредиторам, а лише тим, чиї вимоги до ТОВ не забезпечені заставою, гарантією чи порукою. І не в 3-денний, а в 10-денний строк. І саме рішення не надсилається, а лише письмово повідомляється про нього.

3) Більш детально прописано переважне право учасника на придбання частки іншого учасника, що продається третій особі (ст. 20). Навіть передбачена можливість учасника, якому не продають частку, звернутися з позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу частки укладеним на запропонованих продавцем умовах.

4) Раніше повноваження Загальних зборів ділилися на просто повноваження, що могли бути делеговані іншим органам управління ТОВ, та виключну компетенцію Загальних зборів, питання якої не могли бути передані для вирішення виконавчому органу ТОВ (ст. 145 ЦКУ).

Тепер, всі питання, віднесені законом до компетенції вищого органу ТОВ, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає із Закону (ст. 30). Тобто, всі питання Загальних зборів, що передбачені в Законі, входять до виключної компетенції цього органу, за певним виключенням.

Перелік виключної компетенції Зборів ще можна розширити в статуті. 

5) Тепер достатньо учасників, які володіють 10% статутного капіталу, для скликання на їх вимогу Загальних зборів (ст. 31). За старим Законом потрібно було 20%.

Що можна до статуту включити?

1) Статутом ТОВ може бути передбачено утворення Наглядової ради (ст. 38). Цей орган контролює директора, може обирати та припиняти його повноваження. Раді можуть бути делеговані повноваження Загальних зборів, крім віднесених до їх виключної компетенції.

2) Зміни до статуту підписуються тими учасниками, які голосували за рішення про внесення таких змін, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом (ч. 3 ст. 11).

3) Наразі статутний капітал повинен бути сплачений учасниками до закінчення першого року з дня реєстрації ТОВ (ст. 52). В новому Законі цей строк скорочено вдвічі – до 6 місяців (ст. 14). Проте інший строк може бути передбачений статутом при одностайному рішенні загальних зборів. Теоретично, такий строк не обмежений і може становити як 1, так і 300 років.

4) Статутом можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників (ч. 3 ст. 12). Але для прийняття рішення щодо внесення до статуту такої норми знадобиться одностайне рішення загальних зборів учасників. Детальніше про переваги включення такої норми до статуту, читайте в нашій статті>>

5) Порядок (можливість) збільшення статутного капіталу без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку ТОВ (ст. 17).

6) Статутом можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, ніж встановлені Законом. Так, статутний капітал можливо буде збільшити за рахунок додаткових вкладів.

По Закону, максимальний строк для внесення додаткового вкладу не може перевищувати 1 рік з  дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів (ч. 5 ст. 18). Але такий строк може бути змінений статутом (ч.

7 ст. 18).

7) Статутом може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.

8) Учасник може надавати свою частку в ТОВ у заставу (ст. 21).

9) Додаткові умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів. Законом передбачені дві обов’язкові умови: ТОВ не здійснило розрахунки з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у ТОВ; майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів (ст. 27). В статуті цей перелік можна розширити.

10) Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням ТОВ, якщо інше не встановлено статутом товариства (ч. 7 ст. 33). Крім того, Збори можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів одночасно.

11) Статутом може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість (ст. 45). Це правочини між ТОВ та його директором або учасником і т.д. 

Що можна зі статуту виключити?

1) Норму про те, що «учасники ТОВ не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів».

Такі норми перекочували у статут зі ст. 140 ЦКУ та ст. 50 Закону про ГП. Але вже у червні ст.140 – 151 будуть виключені з Кодексу, а ЗУ про ГП повністю перестане діяти по відношенню до ТОВ.

Чи значить це, що тепер учасники ТОВ відповідатимуть за його зобов'язаннями? Вважаємо, що ні. Адже новий Закон про ТОВ передбачає солідарну відповідальність лише тих учасників, які не повністю внесли свої вклади (ст.

2 Закону), та і то у межах невнесеної частки. Ця норма діє і зараз. Крім того, зі ст. 3 Закону вбачається, що ТОВ несе відповідальність всім своїм майном.

Тобто, Закон не передбачає інституту відповідальності учасників ТОВ за його зобов’язаннями.

Але таку норму можна і залишити. Новим Законом це не заборонено, його логіці не суперечить. Крім того, аналогічна норма міститься у ст. 96 ЦКУ, до якої зміни не вносяться, і чия дія розповсюджується, в тому числі, на ТОВ. 

2) Відтепер відсутня норма про необхідність зазначати в статуті наступні відомості:

  • вид товариства;
  • предмет і цілі його діяльності;
  • склад засновників та учасників;
  • розмір статутного капіталу, порядок його утворення та розмір часток кожного з учасників;
  • порядки: розподілу прибутків та збитків, підписання статуту, внесення змін до статуту, ліквідації та реорганізації ТОВ;
  • розмір та порядок формування резервного фонду; порядок передання часток у статутному капіталі.

Наголошуємо, що всі ці відомості можна зазначати в статуті. Новий Закон цього не забороняє. Різниця лише в тому, що ЗУ про ГП (ч. 4 ст.

4) вимагав наявності таких відомостей в статуті кожної ТОВ та давав право реєстратору не здійснювати реєстрацію ТОВ та змін до статуту, у разі відсутності в ньому відповідної інформації.

А новий Закон цього не вимагає, тому реєстратор не вправі відмовитися приймати статут, в якому відсутні всі ці відомості.

Звісно, в статті не висвітлені всі зміни, що доведеться вносити до статуту ТОВ. Проте такий огляд допоможе замислитися про необхідність прийняти рішення з цього питання.

Источник: https://news.dtkt.ua/state/laws-and-regulations/48346

Источник: https://www.buh-galter.info/4294-noviy-zakon-pro-tov-ta-tdv-scho-potribno-zminiti-v-statuti.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*