Основні новації законодавства про судовий збір

ОСНОВНІ НОВАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СУДОВИЙ ЗБІР

Судові витрати: склад

Спори, в яких беруть участь юрособи, у більшості своїй розглядаються в господарських і адміністративних судах. Судовий процес — справа витратна, і підприємству, виступаючи його ініціатором, не уникнути судових витрат. Причому розщедритися доведеться вже при поданні позовної заяви (скарги).

Склад судових витрат за господарськими спорами визначено у ст. 44 ГПКУ, а за адміністративними — у ч. 1 ст. 87 КАСУ. Їхсклад представимо на рисунку нижче.

ОСНОВНІ НОВАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СУДОВИЙ ЗБІР

Склад судових витрат

Давайте детальніше розглянемо, що являє собою кожна з перелічених статей витрат і як їх трактують самі представники Феміди.

Адже перш ніж нести ті чи інші витрати, пов’язані з судовим процесом, підприємство повинне чітко розуміти — відшкодують йому їх (у якій саме сумі) чи ні.

Домовимося, що основну увагу приділимо судовим витратам у господарському процесі, а про адміністративні спори згадуватимемо тільки там, де це дійсно необхідно.

  • Судовий збір
  • Судовий збір — першочергова обов’язкова стаття судових витрат*.
  • Сплатити судовий збір слід до подання позовної заяви

Важливо! Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору або квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою обов’язково додається до позовної заяви (заяви, скарги). Без документів, що підтверджують його сплату, вашу позовну заяву, скаргу або заяву на видачу документів суддя поверне без розгляду (п. 4 ст. 63 ГПКУ).

Причому приймуть тільки їх оригінали. Копії, в яких застосовані технічні засоби (фотокопії тощо), не можуть бути доказом сплати судового збору (п. 2.21 постанови ВГСУ № 7).

Важливо! Платіжний документ обов’язково повинен містити інформацію про те, за яку саме позовну заяву (заява, скарга, дія) сплачується судовий збір.

Ставки судового збору визначаються у процентному співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі — від мінімальної місячної зарплати, установленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подаються до суду ( ч. 1 ст. 4 Закону про судовий збір). Розмір судового збору диференційований залежно від виду суду, до якого звертається особа: загальні суди, господарські або адміністративні суди ( ч. 2 ст. 4 Закону про судовий збір).

Майте на увазі! З 01.09.2015 р. при зверненні до суду діють нові ставки судового збору

З їх розмірами ви можете ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 74, с. 34.

Судова експертиза

Бувають ситуації, коли для вирішення спору між позивачем і відповідачем необхідні спеціальні знання. У цьому випадку суд призначає судову експертизу.

Виносячи ухвалу про призначення судової експертизи, господарський суд повинен відповідним чином обґрунтувати в ній необхідність проведення такої експертизи (пп. 2, 9 постанови № 4).

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, визначаються господарським судом (ст. 48 ГПКУ).

Такі витрати під час судового розгляду справи лягають на плечі зацікавленої сторони.

Якщо судову експертизу з власної ініціативи призначить господарський суд, витрати несе сторона, зазначена в ухвалі суду про призначення судової експертизи (п. 23 постанови № 4).

При зверненні до адмінсуду витрати несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи (ч. 2 ст. 92 КАСУ). Розмір компенсації таких витрат не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

Майте на увазі: крім самих витрат на проведення експертизи, відшкодовуються (п. 6.2 постанови ВГСУ № 7, ч. 2 ст. 92 КАСУ):

  1. 1) вартість проїзду експерта, викликаного до госпсуду для дачі пояснень, до місця виклику і назад;
  2. 2) страхові платежі за держстрахування на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів, проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту;
  3. 3) оренда експертом жилого приміщення;
  4. 4) добові в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження;
  5. 5) витрати, пов’язані з дослідженням об’єкта судової експертизи.

Будьте готові! Госпсуди відшкодують тільки мінімум: мінімальну вартість проїзду і мінімальну (для населеного пункту, в якому знаходиться господарський суд) вартість проживання в готелі. Документально підтверджені відомості про таку вартість і про фактичні витрати на проїзд і проживання надаються заінтересованими особами.

Витрати, пов’язані з викликом до суду, відшкодовуються після виконання судовими експертами своїх зобов’язань у розмірі, визначеному в рішенні господарського суду.

Послуги адвоката

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, установленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI (ст. 48 ГПКУ).

Витрати на послуги інших осіб (не адвокатів), що надають правову допомогу стороні у справі, госпсуд не розцінює як судові

Тому стороні відшкодують виключно ті, що були сплачені за послуги адвокатам (п. 6.3 постанови № 7

Источник: https://i.Factor.ua/ukr/journals/nibu/2015/october/issue-86/article-12727.html

Основні новації законодавства про судовий збір

Законопроект №6232 про внесення змін до процесуальних кодексів, який був розглянутий та прийнятий Верховною Радою у відносно рекордні півроку, став об’єктом для досліджень багатьох правників та журналістів.

Звичайно ж, найбільшу увагу привертають зміни, що стосуються безпосередньо ведення судового процесу: адвокатська монополія, малозначні спори, зразкові та типові справи, електронний суд, заходи процесуального примусу та багато іншого. Натомість невелика увага приділяється четвертому розділу законопроекту, в якому зазначені зміни, що вносяться більш ніж до 25 законодавчих актів.

Зокрема, зміни вносяться до Закону “Про судовий збір”, зокрема в частині ставок судового збору.

На законодавчому рівні закріплюється максимальний розмір судового збору, який може сплачуватись юридичною особою за подання позовної заяви майнового характеру. Так, за подання до суду такої заяви сплачується судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму.

Аналогічна максимальна межа встановлюється і за подання позовних заяв (майнового характеру) до господарського та до адміністративного судів.

Зауважимо, що, як повідомив голова парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич, в первинному тексті законопроекту (що приймався в першому читанні), пропонувалось збільшити мінімальний розмір судового збору та підняти його з 1,5% до 2% ціни позову, однак в подальшому від цієї ідеї відмовились.

Зменшується розмір судового збору, що справляється за подання заяви про видачу судового наказу, з 0,5 (для юридичних осіб) чи 0,2 (для фізичних осіб) до 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас встановлюється вимога про сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (до цього за подання такої заяви судовий збір не справлявся).

Аналогічні розміри встановлені і за подання відповідних заяв в господарському процесі.

Спочатку законопроектом планувалось переглянути ставки судового збору, однак під час його доопрацювання ці положення прибрали.

Водночас, як повідомила пресі народний депутат Олена Сотник, судовий збір не підвищується для суду першої інстанції, однак для тих, хто захоче подати апеляцію або касацію, підвищується.

Так, згідно положень законопроекту ставка судового збору за подання апеляційної скарги збільшується з 110% до 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а за подання касаційної скарги – з 120% до 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Саме це положення викликало певний резонанс серед громадськості та юристів.

У ЗМІ з'явились заголовки новин на кшталт «Суди для багатіїв», а народний депутат від партії «Батьківщина» Юрій Одарченко прокоментував це положення, навівши для прикладу таку ситуацію: «…Простий українець не отримав судову повістку, бо за цим законом її опублікували на якомусь сайті, про який він не знає, і банк стягнув з нього, припустимо, 5 тисяч гривень. Так от, щоб оскаржити це рішення, українець має сплатити – увага! – державі 2,4 тисячі гривень, а за касаційну  скаргу – 3,2 тисячі гривень при ціні позову 5 тисяч гривень…».

Зрозуміло, що зростання розміру ставки судового збору за оскарження судових рішень певним чином обмежить права незадоволених сторін процесу на таке оскарження, однак варто визнати, що ставки судового збору не вперше так радикально підвищуються (згадати хоча б 2015 рік), а судових справ на розгляді у судах залишається все ще значна кількість. До того ж, можливо, збільшення розміру судового збору сприятиме розвитку в Україні медіації, посередництва, переговорів як альтернативних по відношенню до судового способів вирішення спорів, які, до речі, надзвичайно поширені за кордоном. Також, варто зауважити, що рішення по деяких категоріях справ (наприклад, малозначних спорах) взагалі не можна оскаржувати в касаційній інстанції згідно згаданого законопроекту (окрім певних винятків), а тому збільшення ставок судового збору їх не стосуватиметься.

Скасовується плата за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа та за роздрукування технічного запису судового засідання.

Запроваджується пільговий коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, який встановлюється профільним законом, у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, а не паперовій. Це пов’язано із запровадженням так званого електронного суду.

Тобто суд розглядатиме справу за матеріалами в електронній формі, хоча й залишається можливість подати в суд та отримати від суду документи у звичайній паперовій формі, однак потім апарат суду переводитиме документи в електронну форму.

See also:  Чи допоможе антикризовий закон бізнесу під час covid-19?

Як зазначалось вище, подача документів до суду в електронній формі коштуватиме дешевше, до того ж сплачувати судовий збір можна буде і онлайн.

Із пільговиків по сплаті судового збору виключаються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, місцеві адміністрації та органи Держпраці,які в подальшому зобов’язитимуться сплачувати судовий збір на загальних умовах.

Закріплюється можливість сплати судового збору не лише готівковим чи безготівковим способом, але й через платіжні системи в Інтернеті у режимі реального часу.

Передбачається можливість повернути 50% сплаченого судового збору, зокрема, у таких випадках: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення, відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем. Як зазначалось вище, це положення сприятиме мирному врегулюванню спору за допомогою альтернативних способів та знаходженню консенсусу між сторонами.

Встановлюється перелік умов, за наявності яких суду надається право відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Зокрема, це допускається, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача.

Тобто, якщо людина отримує щомісяця 3200 грн, то їй можуть відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо його розмір складає більше 1920 грн.

Окрім цього, допускається відстрочення чи розстрочення судового збору, якщо позивачами є військовослужбовці; батьки дитини до 14 років або дитини-інваліда, якщо інший з батьків не сплачує аліменти; одинокі матері (батьки) дитини до 14 років або дитини-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; якщо позивач діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Також суд може відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо подано позов про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи про відшкодування шкоди здоров'ю.

Як бачимо, досить цікавими є положення, що засвідчують одночасне підвищення ставок судового збору за оскарження рішень суду, і  можливість повернути частину сплаченого судового збору при мирному врегулюванні спору.

Водночас можна зауважити, що законодавцем з невідомої причини залишено поза увагою колізійне питання про звільнення споживачів від сплати судового збору, що є дуже болючим для практиків. Також поки що в українських судах не запрацював (і не відомо коли запрацює) електронний суд (в розумінні нового законопроекту) і, як наслідок, звертатись до суду в електронній формі неможливо.

Тому повністю оцінити вплив та значення положень нового закону стосовно судового збору  можна буде лиш після запуску електронного суду та ухвалення перших судових рішень з цих питань.

Зозуля Наталія для “Українського права”

Источник: https://www.bitlex.ua/uk/blog/news/post/osnovni_novatsiyi_zakonodavstva_pro_sudovyy_zbir

Про судовий збір 2019 | Юридичний самозахист

Стаття актуальна на 2020 рік

Звернення до суду з позовом в більшості випадків пов’язано з певними фінансовими витратами. Мова йде про видатки, пов’язані з розглядом справи, і судовий збір (разом – судові витрати).

Судові витрати (поняття та види) – це видатки на адвоката, на залучення свідків, перекладачів і експертів, на проведення експертизи, на витребування, проведення огляду та забезпечення доказів, а також на вчинення інших процесуальних дій. Що стосується самого судового збору, то він оплачується за подачу скарг, заяв, а також за видачу судами документів і постанову окремих судових рішень.

Який збір платити за законом, яким буде судовий збір на 2019 рік, що таке ціна позову, чим відрізняються поняття держмито в суд і судовий збір – це і багато іншого читайте в нашому матеріалі.

Закон про судовий збір

Цей закон регулює правові основи і порядок сплати збору, його платників, розмір судового збору, а також випадки звільнення від його сплати та повернення.

Закон про судовий збір в Україні замінив Декрет Кабміну «Про державне мито», який діяв раніше. Точніше, Декрет діє до сих пір, але норми, що регулюють сплату судового збору, виділені в самостійний закон. Таким чином, судовим держмитом і збором в різний час називали одне й те саме.

Закон України про судовий збір 2019 встановлює плату за:

  1. подання до суду позовної та інших процесуальних заяв;
  2. подачу апеляційної і касаційної скарг на рішення судів нижчих інстанцій;
  3. заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами;
  4. заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом;
  5. видачу судових документів (копії рішення суду повторно, електронної копії технічного запису судового засідання, копій документів зі справи і т.п.).

Перелік заяв і клопотань, щодо яких судовий збір не сплачується, також встановлюється законом.

Про судовий збір 2019

Оскільки ставка збору залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня року, в якому подається позов, то в Україні фактично щорічно встановлюється судовий збір, розмір якого з року в рік неухильно зростає.

Так, наприклад, якщо в 2018 році згідно із законом судовий збір за розлучення становив 704,80 грн, то в 2019 за той самий позов доведеться викласти вже 768,40 грн.

Державне мито 2019: розрахунок і ціна позову

Закон говорить, що при подачі позову майнового характеру судовий збір розраховується у відсотках від ціни позову.

Ціна позову в цивільному процесі досить широке поняття, однак для цілей цієї статті можна обмежитися спрощеним визначенням.

Отже, ціна позову – це грошове вираження майнових вимог позивача. Її потрібно визначати тільки щодо майнових вимог. Так, наприклад, ціна позову по аліментах – це сума всіх платежів не більше ніж за 6 місяців. Водночас позов про розірвання шлюбу (без майнових вимог) ціни не має.

Ціна позову в ЦПК визначається наступним чином:

  • в позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, або спірною сумою за виконавчими або іншими документами, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку;
  • в позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна;
  • в позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;
  • в позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
  • в позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки;
  • в позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
  • в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, – дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, – не нижче його балансової вартості;
  • в позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.

Як розрахувати суму, яку потрібно заплатити за подачу позову? Калькулятор судового збору в інтернеті можна знайти на сайті судової влади.

Однак розрахунки можна зробити і самостійно без допомоги калькулятора.

Так, за подачу цивільного позову майнового характеру фізична особа або ФОП заплатить 1% ціни позову, але не менше 0,4 і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Даний прожитковий мінімум на 1 січня 2019 року становить 1921 грн. Це означає, що сума збору по даній категорії позовів може коливатися від 768,40 грн до 9605 грн.

Тепер наведемо приклад: В. подає позов про стягнення боргу з А. в сумі 100 000 грн. Він повинен заплатити судовий збір в сумі 1000 грн. При сумі боргу від 76 840 до 960 500 грн. В. повинен заплатити 1% ціни позову, якщо борг менше 76 840 – він платить фіксовану суму 768,40 грн, якщо борг більше 960 500 – 9605 грн.

З повним переліком ставок збору можна ознайомитися в статті 4 ЗУ про судовий збір 2019.

Судовий збір на 2019: пільги

Судовий збір в Україні не платять:

  • позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
  • позивачі – у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
  • позивачі – у справах про стягнення аліментів, а також заявники при подачі заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів;
  • позивачі – у справах про відшкодування матеріального збитку, заподіяного в результаті вчинення кримінального правопорушення;
  • особи з інвалідністю I і II груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб з інвалідністю;
  • позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • виборці – у справах про уточнення списку виборців;
  • військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевіркові) та спеціальні збори, – у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;
  • учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їх прав;
  • позивачі – у справах в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
See also:  Закон и судебная практика окончательно не определили, как глубоко «копать» в налоговых спорах

Вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати збору, представлений в статті 5 Закону України «Про судовий збір».

У законі також перераховані випадки повернення судового збору, відстрочення та розстрочення його сплати, зменшення його розміру та звільнення від його сплати. Зокрема, судовий збір повертається при поверненні позову, відмові у відкритті провадження у справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі.

З урахуванням складного майнового стану сторони і за певних умов суд може відстрочити, розстрочити сплату, зменшити розмір і повністю звільнити від сплати судового збору.

  1. Судовий збір – це частина судових витрат, яка підлягає сплаті на території України за подання до суду заяв і скарг, а також за видачу судами документів.
  2. Всі питання, що стосуються цього платежу, регулюються Законом України про судовий збір 2019.
  3. Сума що підлягає сплаті збору залежить від ціни позову та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому подається позов.
  4. Певні категорії осіб звільняються від сплати судового збору. Їх перелік зазначено в законі.

Источник: https://ursambo.com/ukr/sudovi-spravy/iakyj-sudovyj-zbir-platyty-do-sudu.html

Все про судовий збір в Україні (звільнення, повернення, калькулятор розрахунку, зразок заяви)

Що таке судовий збір? І для чого він потрібен взагалі?

Якщо пояснювати по-простому, то це податок або платіж. А значення він  має дуже важливе. Припустимо, ваші права порушені, і відновлення справедливості можливе тільки в судовому порядку. Звернення має бути в письмовій формі – тобто необхідно подати заяву (або скаргу), і саме за ці дії з вас стягується певна плата.

Але що робити, коли відпала необхідність у зверненні, а судовий збір вже сплачений?

Причини, у зв’язку з якими вам вже не потрібно звертатися до суду – різні. Може статися так, що спірна ситуація була врегульована, або, припустимо, ви помилилися з підсудністю та направили документи не в ту установу, в яку належить. 

На практиці таких випадків багато, але мало хто знає, як повернути судовий збір. Більш того, деякі вважають, що немає сенсу боротися з чиновниками за невеликі суми. Адже суд – це державна установа, і відповідно цей платіж потрапляє до державного бюджету. У зв’язку з цим у декого не виникає бажання повертати його. Але даремно заздалегідь прощатися із грошима.

Сьогодні ми розповімо, як повернути судовий збір, в яких випадках заявник звільняється від сплати податку, як вірно скласти заяву про повернення коштів та наведемо поширені приклади, які стосуються повернення або взагалі звільнення від оплати мита.

Раніше в статті “Уточнення позовних вимог згідно з ЦПКУ від 2018 року” ми розповіли, як збільшити або зменьшити позовні вимоги, та коли це слід робити.

Про судовий збір в Україні – розміри та порядок сплати

Сума платежу визначається характером позову та оціною вимог. Також має значення, подається позов громадянином, або ж юридичною особою. Порядок оплати, повернення, розміру податку регулюється наступними нормативними актами:

  • Законом України «Про судовий збір» №3674-VI;
  • ст. 40-1 Кодексу про адміністративні правопорушення;
  • ст.133 Цивільно-процесуального кодексу;
  • Податковим кодексом та іншими нормативними актами.
  • Держмито сплачується на користь держави через будь-який банк за реквізитами, їх можна дізнатися безпосередньо в суді або на сайті установи.
  • Коли сплачується судовий збір?
  • На підставі ЗУ 3674-VI, держмито сплачується у наступних випадках:
  • коли позов, що подається, є немайновим – платіж у такому випадку фіксований, прирівнюється до прожиткового мінімуму;
  • коли подається майновий позов з оцінкою, розмір платежу встановлюється у відсотку до ціни позову;
  • при приподачі скарги до Касаційного або Апеляційного суду;
  • при перегляді раніше винесеного рішення (у тому числі за новими обставинами);
  • за надання дублікату документу.

Розмір платежу при зверненні з позовом майнового характеру становить 1% від ціни позовних вимог для фізичних осіб (але не більше 5 розмірів прожиткового мінімума), та 1,5% від розміру вимог – для юросіб (але не більше 350 розмірів прожит.мінімума). Мінімальна сума збору теж обмежена – не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

Якщо ціна позову зазначена в іноземній валюті, необхідно визначати офіційний курс гривні, встановлений НБУ на день сплати коштів.

Читайте також:  Порядок стягнення аліментів за виконавчим листом

Суддя має право відстрочити або розстрочити оплату держмита, якщо разом із позовом або після подачі документів заявник направить відповідне клопотання та підтвердить важке фінансове становище.

Зверніть увагу: закон дозволяє відстрочити оплату на визначений час, але не більше, ніж до винесення кінцевого рішення.

Розрахунок судового збору при подачі позову (калькулятор)

Щоб правильно розрахувати суму, яку потрібно сплатити перед зверненням, слід скористатись калькулятором судового збору, який представлений на сайті установи. Далі, позивачу необхідно заповнити квитанцію про сплату.

Заповнюються також реквізити отримувача та особисті дані платника (паспорта, військового квитка, посвідчення біженця тощо).

Якщо подаються декілька позовів (наприклад, заява про розлучення та розділ майна), держмито сплачується за кожний позов окремо – за різними класифікаторами.

При подачі зустрічного позову держмито сплачується за загальними правилами. Документи, які підтверджують сплату, необхідно обов’язково прикласти до позову.

Грошові кошти можна сплатити через онлайн-сервіс за реквізитами, вказаними на сайті суду. Програма автоматично сформує квитанцію, яку необхідно буде заповнити, роздрукувати та надати разом із документами.

При відсутності підтвердження сплати, позовна заява залишається без руху та заявникові надається час, щоб усунути недоліки (сплатити кошти). Якщо збір все ж-таки не буде сплачений, позов розглянутий не буде. Залишаючи справу буз руху з причини несплати держмита, суддя в ухвалі повинен визначити суму платежу та реквізити, за якими потрібно сплатити  кошти.

Якщо позов подають декілька позивачів, розмір збору розраховується у пропорції до позовних вимог кожного.

Нижче представлена таблиця із ставками судового збору.

Коли держмито не сплачується – зразок заяви про звільнення від сплати судового збору

Не сплачувати державний збір можна в наступних випадках (повний список пільг міститься в ст. 5 ЗУ 3674-VI):

  • при поданні позову щодо поновлення на роботі або стягнення невиплаченої зарплатні;
  • по справах, пов’язаних із спричиненням каліцтва, смертю особи;
  • по справах стосовно стягнення аліментів, збільшення їх розміру, стягнення пені;
  • по справам по відшкодуванню збитків, спричинених кримінальним правопорушенням і таке інше.

Крім того, держмито не сплачується наступними особами:

  • які страждають на психічні розлади – по справам стосовно надання їм медичної допомоги;
  • інвалідами II світової війни;
  • особам з інвалідністю 1 та 2 групи;
  • громадянами, які відносяться до 1 та 2 групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи;
  • особам-біженцям, які потребують захисту та іншим особам.

Читайте також:  Як ділиться майно подружжя при розлученні без суду?

Вказані громадяни також звільняються від сплати держмита при зверненні в апеляційну та касаційну інстанції.

Заява про звільнення від сплати судового збору (зразок)

Повернення судового збору

Як повернути гроші? Законодавство передбачає випадки, коли позивач може претендувати на повернення раніше сплачених грошових коштів.
Для цього необхідно подати клопотання. Якщо рішення буде позитивне, потрібно звернутися з відповідною ухвалою та довідкою в Держказначейство, і протягом місяця гроші повертаються.

В яких випадках платіж може бути повернутий?

У відповідності до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», раніше сплачені кошти повертаються, якщо…

  • позивач заплатив більше, ніж зазначено в законі;
  • в процесі розгляду позовні вимоги зменшені;
  • заява (скарга) були повернуті;
  • у прийнятті позову відмовлено;
  • заява залишена без розгляду (виняток із правил – якщо звернення залишено без розгляду, оскільки позивач не з’являється, чи не надав необхідні документи);
  • провадження припинено, закрито (виняток з правил – якщо позивач відмовився від своїх вимог).

Якщо між заявником та відповідачем укладена мирова угода, або заявник відмовився від позову, може бути прийнято рішення про повернення 50% сплачених коштів.

Суддя сам розглядає клопотання, без присутності заявника, зазвичай протягом 5 днів.

Законом передбачені випадки, коли збір не підлягає сплаті або може бути повернутий. Юридична практика показує, що неправильна оцінка або сплата державного мита у меншій сумі – найбільш поширені підстави для відмови у розгляді позову.

Розмір державного мита при оскарженні рішень

Найбільш поширене питання – який розрахунок судового збору за апеляційну скаргу та касаційну скаргу?

Сума платежу вказана у ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» – при подачі скарги в апеляційну інстанцію, необхідно сплатити мито у розмірі 150% від розміру судового збору, сплаченого в першій інстанції. При направленні документів до Касаційного суду, скаржнику доведеться сплатити вже 200%.

Якщо ж в апеляції та касації оскаржується ухвала, сума збору буде становити 1 розмір прожит.мінімуму.

При зверненні за дублікатом будь-якого документу необхідно перерахувати 0,003 прожит.мінімуму.

Для розрахунку судового збору за апеляційну та касаційну скаргу можна також скористатися калькулятором.

Повернення судового збору (заява)

Питання адвокату:

Доброго дня! Я подавав позовну заяву та сплатив за це кошти. Однак незабаром отримав ухвалу, якою заява повернута. Чи буде мені повернутий судовий збір і чи потрібна заява, в ухвалі не зазначено. Чи маю я право повернути кошти, і якщо так, то що мені для цього потрібно зробити?

Відповідь адвоката:

Багатьом людям доводиться стикатися з подібною проблемою. Відносини щодо оплати та повернення платежу врегульовані чинним Законом України «Про судовий збір». А саме, у статті 7 міститься перелік підстав, за яких грошові кошти повертаються платникові. Також, в законі не передбачений граничний термін повернення перерахованої суми.

У вашому випадку позовна заява повернута. Це не не є перешкодою повторному зверненню з аналогічним позовом. Втім, якщо немає бажання подавати позов ще раз, можна скористатися законним правом на повернення раніше сплачених коштів. Для цього вам слід звертатися до суду, який виніс постанову.

Необхідно подати заяву про повернення судового збору, а до неї прикласти оригінал квитанції про сплату судового збору, а також копію постанови про повернення позовної заяви. Після розгляду заяви виноситься ухвала. Після того, як ухвала набере законної сили, вам необхідно звернутися до органу Держказначейства за місцем знаходження суду.

Туди подаєте заяву, та на підставі ухвали вам повертають судовий збір.

See also:  Чи законна евакуація вашого транспорту? - ао адвокати та медіатори україни

Читайте також:  Термін дії виконавчого листа за аліментними зобов'язаннями Зразок заяви про повернення судового збору

Більше по цій темі – в статті “Все про судовий збір“.

На вас подали до суду і ви не знаєте, що робити? Прочитайте нашу статтю “Відзив – заперечення на позовну заяву (зразок)“.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні та залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

Источник: https://advokat4you.in.ua/vse-pro-sudoviy-zbir-v-ukrayini-zvilnennya-povernennya-kalkulyator-rozrahunku-zrazok-zayavi/

Судовий збір, підстави, розмір та порядок його сплати

  • Стаття 44 ГПК України встановлює склад судових витрат, які складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. 
  • Закону судовий збір — збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
  • Платники судового збору — громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи — підприємці, які звертаються до суду.

Згідно з ст. 4 цього Закону судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

  1. Судовий збір не справляється за подання:
  2. 1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;
  3. 2) заяви про скасування судового наказу;
  4. 3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
  5. 4) заяви про поворот виконання судового рішення;
  6. 5) заяви про винесення додаткового судового рішення;
  7. 6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;
  8. 7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;
  9. 8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
  10. 9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  11. 10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
  12. 11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  13. 12) заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
  14. 13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;
  15. 14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.
  16. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

До інших витрат належать суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень із питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України); за проведення огляду і дослідження доказів у місці їх знаходження (ст. 39 ГПК України) тощо.

До витрат, пов'язаним з розглядом господарської справи, відносяться: суми, що підлягають виплаті експертам і перекладачам (ст. 48 ГПК України); видатки, пов'язані з провадженням огляду на місці (ст.

39 ГПК України);  видатки, що підлягають оплаті за послуги адвоката; видатки, пов'язані з виконанням рішення суду; видатки на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; інші видатки, визнані судом необхідними.

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

Судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, у розмірах, установлених законодавством про службові відрядження.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, установленому Законом України «Про адвокатуру».

Витрати, пов'язані з розглядом справи, залежно від того, коли саме вони підлягають сплаті, розділяються на: внесені вперед до здійснення відповідної процесуальної дії; стягувані зі сторони, що програла, за результатами вирішення справи.

Стаття 6. Порядок сплати судового збору

1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

2.

У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

У разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

4. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

5. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.

У разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

6. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: – подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; – об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

Источник: http://ifreestore.net/3839/9/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*