Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю на період карантину (зі змінами внесеними законопроєктом № 3275)

Податкові пільги на період карантину: що необхідно знати суб’єктам господарювання

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 року (законопроект №3275, далі — Закон), який було прийнято досить оперативно з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин на період запровадження карантину. Закон є комплексним, адже вносить зміни більше ніж у 30 нормативно-правових актів. 

На жаль, прийняття Закону не виправдало очікувань бізнесу, а, навпаки, викликало обурення та питання до законодавця, адже він суттєво зменшує встановлені раніше пільги та послаблення для бізнесу.

У цій публікації ми детально проаналізуємо найбільш важливі зміни в оподаткуванні, які запроваджені новим Законом.

Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю на період карантину (зі змінами внесеними законопроєктом № 3275)
Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю на період карантину (зі змінами внесеними законопроєктом № 3275)

Збільшення граничного обсягу доходу для платників єдиного податку І-ІІІ групи, а саме:

  • для платників єдиного податку І групи – 1 млн. грн. (замість 300 тис. грн.);
  • для платників єдиного податку ІІ групи – 5 млн. грн. (замість 1,5 млн. грн.);
  • для платників єдиного податку ІІІ групи – 7 млн. грн. (замість 5 млн. грн.).

Варто зауважити, що дані зміни не є «новинкою», адже збільшення лімітів було передбачено ще законопроектом №1210 від 30.08.2019р. Однак, оскільки набуття ним чинності досі не відбулося, Верховна Рада вирішила позачергово ввести в дію ці зміни.

Такі зміни, на нашу думку, дозволять вирішити численні проблеми, які виникають сьогодні в діяльності «спрощенців», адже в останній раз граничний обсяг річного доходу «спрощенців» переглядався ще у 2014 році.

Наприклад, у зв’язку з перевищенням лімітів доходів, підприємцям доводилося змінювати групи єдиного податку протягом року або переходити на загальну систему оподаткування, чи просто приховувати свої доходи. Підвищення лімітів надасть можливість малому бізнесу працювати відкрито та прозоро.

Дана норма Закону полегшить підприємницьку діяльність і надасть можливість дрібним суб’єктам господарювання розширювати свій бізнес.

Законом було внесено зміни до перехідних положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та визначено, що порушення строків подачі фінансової звітності не буде тягнути за собою відповідальність на період карантину та ще додаткові 90 днів.

Вважаємо такі заходи законодавця логічними з огляду на те, що більшість підприємств в умовах карантину були вимушені перевести працівників на дистанційний режим роботи, відправити у відпустку чи ввести простій на підприємстві. З огляду на це, відповідальні особи можуть бути позбавлені можливості вчасно подати фінансову звітність з незалежних від них обставин.

Важливо звернути увагу на те, що раніше законодавцем (в законі № 533-IX) вже були внесені зміни щодо не застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Однак, прийнятим Законом доповнено список порушень податкового законодавства, за які все ж таки будуть застосовуватись штрафні санкції, а саме за порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
  • здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати;
  • відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу.

Отже, в даному випадку законодавець відступає від раніше прийнятого Закону 533-IX та звужує випадки, коли штрафні санкції за порушення податкового законодавства не застосовуються.

Вказані зміни стосуються обігу та виготовленню підакцизних груп товарів.
По-перше, спрощено порядок виробництва дезінфекційних засобів. Господарюючим суб’єктам надано дозвіл виробляти дезінфекційні засоби на основі спирту етилового без встановлення витратоміра-лічильника за наявності податкових постів на підприємстві, які будуть здійснювати контроль за умовами денатурації спирту. Державні підприємства, які виробляють одночасно і спирт, і дезінфекційні засоби, можуть використовувати вироблений ними спирт для виготовлення дезінфекційної продукції без реєстрації витратоміра-лічильника.

По-друге, визначено, що до 31 травня 2020 року акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр (зазвичай ставка становить 126,96 грн./1 літр) 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів. Такі заходи, на нашу думку, є обґрунтовано необхідними в умовах дефіциту дезінфекційних засобів під час пандемії.

По-перше, на період дії карантину від ПДВ звільняються операції з ввезення на митну територію України та/або з постачання на митній території України товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусу, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України

Позитивним є те, що Закон №533-IX надавав послаблення в частині лише ввізного ПДВ і не регулював постачання на територію України лікарських засобів, медичних виробів, медичного обладнання, необхідних для протидії поширенню коронавірусу COVID-19. Закон, який ми аналізуємо в даній статті це виправив.

Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю на період карантину (зі змінами внесеними законопроєктом № 3275)

Окрім того, у платників податків не виникає необхідності донараховувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПК України.

По-друге, уточнено період звільнення від ПДВ лікарських засобів, медичних виробів, необхідних для подолання хвороби (COVID-19). Цей період починається з 17 березня 2020 року, а закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину.

Вважаємо такі зміни вкрай важливими для спрощення імпорту та виробництва лікарських засобів, медичних виробів, медичного обладнання, необхідних для протидії поширенню коронавірусу COVID-19.

Нагадаємо, що Законом №533-IX встановлено наступні пільги: тимчасово, за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску «за себе» фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, члени фермерських господарств та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю. Новим Законом зазначені пільги залишаються без змін.

На відміну від Закону № 533-IX, новим Законом продовжено період, протягом якого не застосовуються штрафні санкції ще й за травень 2020 року.

Зокрема, до 31 травня штрафні санкції не застосовуються за наступні порушення, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року:

  • несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
  • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
  • несвоєчасне подання звітності.

Крім того, за період з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховуватиметься пеня, а для платників єдиного внеску – за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Продовжено мораторій на перевірки з ЄСВ до 31 травня 2020 року (раніше було — до 18 травня).

Не можна недооцінювати позитивне значення цих змін для платників ЄСВ. В той же час, є ще багато питань щодо сплати ЄСВ під час карантину, які досі залишаються неврегульованими ані Законом № 533-IX, ані Законом № 540-IX.

Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю на період карантину (зі змінами внесеними законопроєктом № 3275)

  1. Зміни щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та землю.

Найбільше обурення серед платників податків  викликало те, що Законом № 540-IX було зменшено тривалість податкових канікул зі сплати податку на нерухоме майно та за землю до 31.03.2020 року

Источник: https://armada.mk.ua/news/podatkovi-pilgy-na-period-karantynu-scho-neobhidno-znaty-subektam-gospodaruvannya/

Щодо пільг, які надаються зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист ….  щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон № 3551).

Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону № 3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, надання пільг зі сплати податків, зборів та інших платежів платникам податків, на яких поширюються положення Закону № 3551, здійснюється виключно за нормами ПКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

See also:  Суд признал незаконной попытку полицейских надеть наручники на судью кицюк

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковуються, визначено ст. 165 ПКУ.

Також пільгове  оподаткування  платників податку згідно з розділом IV ПКУ передбачено у вигляді, зокрема:

надання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);

надання податкової соціальної пільги (ст. 169 ПКУ), тобто зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Отже, положеннями розділу IV ПКУ не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо.

Також п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі – збір).

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Разом з тим, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Крім того, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції. Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1161.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України            (далі – ЗКУ), справляння плати за землю – ПКУ.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Згідно із ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У ст. 270 ПКУ зазначено, що об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм                 (ст. 121 ЗКУ).

Отже, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги зі сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 ПКУ, то така особа звільняється від сплати земельного податку.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом 266.4 ст.

266 ПКУ передбачено надання фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку: для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв.м, для житлового будинку/будинків – на 120 кв.м і для різних типів об’єктів житлової нерухомості – на 180 кв.м. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.

Крім того, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Відповідно до ст. 300 Митного кодексу України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, ПКУ, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

На сьогодні звільнень від оподаткування митними платежами товарів, ввезених на митну територію України зазначеною категорією осіб, не передбачено.

Крім іншого, відповідно до частини четвертої ст. 282 Митного Кодексу України забороняється звільняти окремих юридичних ті фізичних осіб від сплати мита і переносити для них строки його сплати.

Оскільки кожний випадок слід розглядати з урахуванням документів щодо окремої справи, пропонуємо для отримання більш конкретної відповіді звертатися до контролюючого органу за місцем податкової адреси платника з детальним описом справи та наданням відповідних документів.

Крім того, податкова консультація – це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно – правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи  надають  безоплатно   консультації з питань практичного використання окремих  норм  податкового  законодавства  протягом   30   календарних  днів,  що

настають за днем отримання такого звернення таким контролюючим органом. Тобто, саме платник податків повинен звернутися до контролюючого органу з відповідним запитом.

Перший заступник Голови                                                                              С.В. Білан

Источник: http://chp.com.ua/all-news/item/42897-schodo-pilg-yaki-nadayutsya-zi-splati-podatku-na-neruhome-mayno-vidminne-vid-zemelnoyi-dilyanki

Звільнення від плати за землю та податку на нерухомість на час карантину

18 березня 2020 року набрав чинності Закон від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Про це ми писали тут та тут. 

  • Зокрема, цим законом передбачається звільнення на час карантину від плати за землю та податку на нерухомість.
  • За яких умов надається звільнення?
  • Звільнення від нарахування та сплати за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року поширюється на:
  • земельний податок;
  • орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності;
  • податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

При цьому варто звернути увагу, що звільнення від оподаткування надається за певних умов.

Так, звільнення від плати за землю поширюється лише на земельні ділянки, що використовуються їх власниками (користувачами) у господарській діяльності.

Своєю чергою, господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).

Крім того, зауважимо, що звільнення від орендної плати поширюється лише на земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, якщо ви орендуєте земельну ділянку у суб’єкта господарювання або фізособи, то сплачувати орендну плату все ж таки доведеться.

Що ж до податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то тут звільнення поширюється лише на об’єкти нежитлової нерухомості. Тобто за об’єкти житлової нерухомості податок сплачується в звичайному порядку.

See also:  Нардепы ввели в закон понятие вора в законе и определила ответственность за преступные сходки - protocol

Які дії платника–юрособи?

Пільга пільгою, але в неї є один нюанс. Якщо платник вже самостійно визначив суму грошового зобов’язання до сплати, її доведеться платити. Тому, щоб не платити, треба скасувати (зменшити) раніше задекларовану суму.

Нагадаємо, що юрособи – платники плати за землю подають декларацію одним із двох способів:

  • або річну декларацію до 20 лютого поточного року (із розбивкою платежів по місяцям);
  • або щомісяця протягом 20 календарних днів за звітним місяцем.

Платники ж податку на нерухоме майно мають лише один варіант – подання річної декларації до 20 лютого поточного року (з розбивкою платежів по кварталах).

Відповідно тим юрособам, які декларують плату за землю щомісячно, нічого уточнювати не треба. Вони просто подають декларацію за березень та квітень з врахуванням звільнення від оподаткування. 

На жаль, наразі від податківців немає роз’яснень щодо того, яким чином необхідно відобразити таке звільнення від податку. Вважаємо, що у декларації за березень та квітень, платник податку має:

  • у графі 13 Розділу І (або ж у графі 12 Розділу ІІ) вказати річну суму податку без врахування суми податку за 2 місяці (тобто у 10/12 річного розмірі). Аналогічним чином заповнюється і графа 3 Розділу ІІІ;
  • у графі 6 Розділу ІІ (березень) та у наступному місяці у графі 7 Розділу ІІ (квітень) проставляється прочерк.

А ті ж платники, що вже подали  річну декларацію (як щодо плати за землю, так і щодо податку на нерухомість, відмінну від земельних ділянок), вони мають подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зменшення податкового зобов’язання за відповідні місяці (або квартали).

Як уточнити показники декларації?

Спочатку розглянемо порядок уточнення показників Декларації з плати за землю. У заголовній частині такої декларації ставиться позначка у графі «Уточнююча». Річна сума земельного податку (або орендної плати) заповнюється вручну, виходячи з 10/12 суми податку за рік (тобто річна сума податку буде меншою на суму податку/орендної плати за березень та квітень).

  1. У рядку 3 Розділу ІІІ вказуються правильні показники плати за землю з розбивкою по місяцям, у графі 6 (березень) та 7 (квітень) проставляється нуль.
  2. У рядку 4 Розділу ІІІ вказуються показники, що були задекларовані у раніше поданій декларації (тобто графи 6 та 7 заповнюються відповідно до сум податку, що були зазначені у них раніше).
  3. У рядку 6 відповідно вказується сума плати, на які було зменшено зобов’язання (відповідно заповнюються тільки графи 6 та 7).
  4. Графи 7 та 8 не заповнюються.

Що ж до Декларації з податку на нерухомість, то вона уточнюється фактично аналогічним чином. У заголовній частині ставиться позначка в графі «Уточнююча».

У графі 6.1 декларації вказується сума податку із врахування звільнення за березень та квітень, а у графі 6.3 відповідно сума податку за березень та квітень (сума, на яку зменшилось податкове зобов’язання).

Далі переходимо до Додатку 2 «Розрахунок  у частині об’єктів нежитлової нерухомості». Тут графа 16 та 20 заповнюється, виходячи зі суми податку із врахуванням звільнення за березень та квітень. Відповідно сума авансових внесків за І та ІІ квартал також вказується із врахуванням зменшення.

  • У розділі ІІ у рядку 4 вказуються показники раніше поданої декларації, у графі 6 сума, на яку зменшується розмір податку загалом за рік та з розбивкою за І та ІІ квартал.
  • Детальніше про уточнення показників такої декларації ми писали тут.
  • В які строки необхідно уточнити декларації?

Пунктом 286.4 ПКУ передбачено, що у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

А от для уточнення показників декларації з податку на нерухомість таких строків не встановлено, однак вважаємо, що платникам податку варто не баритися і уточнити показники якомога раніше, до настання терміну сплати податку за ІІ квартал. Інакше раніше задеклароване зобов’язання треба буде заплатити. 

Щоправда, коментованим Законом №533 на період скасовано штрафи за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року. Скасовано і пеню протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року. Отже, без санкцій і сплати податків уточнитися можна до 31 травня. Але, знову ж таки, повторюємо, що затягувати із уточненням не варто! 

Як бути із сумою переплати?

Відповідно до п. 43.1 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

  1. Для цього платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (зокрема, такі кошти можуть бути спрямовані і на сплату зобов’язання з інших податків).
  2. Або ж на вибір платника податку, така сума може бути врахована у погашення майбутніх зобов’язань з відповідного податку.
  3. Про це ми писали тут.
  4. А що у фізосіб?

А фізособам подавати та уточнювати нічого не потрібно. Як щодо плати за землю, так і щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахунок здійснюється органом ДПС.

Тому такі особи просто не сплачують вищезазначені податки за березень та квітень, адже  в податковому повідомленні-рішенні, яке буде надіслано податківцями, нові податкові пільги мають бути враховані.

Источник: https://news.dtkt.ua/uk/taxation/other/61406

Відповіді на питання щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Ни один другой налог не вызвал столько слухов и споров, как налог на недвижимость. Изначально его собирались вводить еще с января 2012 года.

Затем — по техническим причинам — внедрение этого налога оптимистично перенесли на 1 июля. Потом — на начало 2013 года…

И вот сейчас все операторы рынка, и в первую очередь — налоговая служба — активно готовятся к администрированию этого нового для страны налога.

С какой именно недвижимости он будет взиматься? Кто, как и когда

будет его платить? Какие льготы предусмотрены по его уплате? Все

  • эти вопросы мы переадресовали директору департамента
  • налогообложения физических лиц Государственной налоговой службы
  • Украины Вячеславу Бусареву.
  • — Вячеслав Валентинович, это уже решено окончательно, что налог на недвижимость введут с 1 января?
  • — Нынешняя редакция Налогового кодекса предусматривает именно
  • такие сроки — внедрение налога на недвижимость начнется с 1 января 2013 года.

— Если его введут с 2013 года, то когда его нужно платить? Уже в январе? Раз в году или чаще?

— Отмечу, что все нюансы уплаты налога на недвижимость регулируются статьей 265 Налогового кодекса Украины. В частности, ею предусмотрено, что налоговый период равняется одному календарному году.

— И что это значит?

— Это значит, что платить налог на недвижимость нужно один раз в году. При этом, поскольку соответствующая статья вступает в силу с 1 января 2013 года, то до 1 июля 2013 году все физические лица – владельцы недвижимости, которая подпадает под налогообложение, получат от налоговой службы уведомление-решение, в котором будет указана сумма налога, подлежащая оплате в бюджет.

— То есть, сумму налога на недвижимость будет рассчитывать

налоговая служба?

— Именно так. Но в то же время, налогоплательщик имеет право обратиться в органы налоговой службы для сверки данных по объекту налогообложения на основании документов, которые подтверждают право собственности на недвижимость.

— Ну, это если человек не согласен с расчетами налоговой. А если согласен — нужно ли будет предоставлять какие-то дополнительные документы? Или, может, людям  нужно будет подавать декларации?

  1. — Подача деклараций действительно предусмотрена, но для юридических лиц – плательщиков данного налога, а для физического лица главное – это уплатить во время налог в бюджет.
  2. — Теперь о главном: откуда, собственно налоговая будет брать сведенья о том, у кого какая недвижимость находится во владении?
  3. — Налоговой службе ведомости, необходимые для расчета налога на недвижимость предоставляют органы госрегистрации прав на недвижимое имущество.
See also:  Закон и судебная практика окончательно не определили, как глубоко «копать» в налоговых спорах

— Продолжим: какая недвижимость подпадает под налогообложение? Кому готовится к получению таких уведомлений?

— Налогом на недвижимость облагается жилая площадь объектов жилой недвижимости, то есть, жилые дома, квартиры, коттеджи, комнаты в многосемейках.

При этом сразу отмечу, что закон предоставил значительные льготы по его уплате. В частности, жилая недвижимость, которая

находится в собственности физического лица, не облагается  налогом в определенных пределах. Для квартир это 120 квадратных метров, для жилых домов —  250 квадратных метров.

— Сразу уточню: если у человека есть во владении квартира 150

квадратных метров, значит ли это, что она вообще не подпадает под льготы, поскольку она формально больше 120 квадратных метров? Или же на 120 квадратных метров ему предоставят льготу, а с “лишних” 30 метров ему нужно будет платить налог?

— Льгота распространяется на объекты недвижимости, независимо от их площади. В данном случае налог будет начислен на, как вы сказали, “лишние” 30 квадратных метров.

В то же время, такое уменьшение налога предоставляется один раз в году и по одному объекту недвижимости, где плательщик зарегистрирован, или по выбору плательщика такое уменьшение применяется к какому-либо другому объекту недвижимости, который находится в его собственности. Например, если человек владеет двумя квартирами, квартирой и жилым домом, то льгота ему будет предоставлена только на один из таких объектов за его выбором.

— Вот об этом мы поговорим подробнее! Что касается квартир.

Допустим, у человека есть две квартиры во владении. Льгота будет предоставляться на ту из них, в которой человек прописан? Или можно будет выбрать? А то ведь многие зарегистрированы в квартирах, которыми не владеют…

— Как я уже сказал, закон разрешает плательщику выбирать объект, на который он хочет получить льготу.

— А если жилым домом 300 квадратных метров владеет два человека? Одному принадлежит 100 квадратных метров, а второму — 200-ти…

— Если у них больше в собственности нет другой недвижимости: то они оба имеют право на льготу по уплате налога. Даже несмотря на то, что общая площадь дома больше льготной. Ведь льгота предоставляется конкретному человеку на те жилые метры, которыми он владеет.

— Тогда такая ситуация. У человека во владении две квартиры: 40 и 60 квадратных метров. В сумме получается всего 100 квадратных метров — это меньше, чем “льготные” 120 квадратов. Он может не платить налог с обеих квартир?

— Как я уже сказал, льгота предоставляется только на один объект недвижимости. В данном случае ему будет выгодно воспользоваться льготой на квартиру большей площади — 60 квадратных метров.

  • — Кстати, а есть ли льготы на дачные и садовые дома? Ведь
  • практически для всех это — второй объект недвижимости!
  • — Налоговым кодексом предусмотрено, что садовый или дачный домик не облагается налогом на недвижимость, но только если в собственности плательщика имеется не больше одного такого объекта недвижимости.

— Еще один очень важный вопрос: при подсчете квадратных метров, на которые полагаются льготы, учитывается жилая площадь? Или общая?

  1. — В Налоговом кодексе отмечено, что объектом налогообложения
  2. является именно жилая площадь.
  3. — Тогда еще один важный вопрос: какой орган и каким образом будет определять ту площадь недвижимости, с которой следует платить налог?

— Как я уже говорил предоставлять информацию необходимую для исчисления налога на недвижимость, налоговым органам будут органы государственной регистрации прав на недвижимое имущество. В том числе и данные о жилой площади объектов жилой недвижимости. 

— Вернемся к техническим моментам: какова ставка налога?

— Это четко прописано в Налоговом кодексе.

За каждый квадратный метр сверх льготной площади для квартир жилой площадью от 120 до 240 квадратных метров и жилых домов жилой площадью от 250 до 500 квадратных метров – 1 процент минимальной зарплаты, установленной на 1 января текущего года. Для квартир жилой площадью более 240 квадратных метров и жилых домов жилой площадью более 500 квадратных метров определена ставка в размере 2,7 процента минимальной зарплаты.

— Сколько это в гривнах?

— Пока еще бюджет на 2013 год не утвержден и размер минимальной зарплаты точно не установлен. Поэтому я могу оперировать только приблизительными цифрами. С 1 декабря 2012 года минимальная зарплата увеличится до 1134 гривны. Соответственно, 1 процент от нее составит 11 гривен 34 копейки, а 2,7 процента — 30 гривен 62 копейки.

Таким образом, если человек владеет квартирой площадью 150

квадратных метров, тогда с учетом льгот ему нужно будет заплатить за “лишние” 30 квадратных метров 340 гривен 20 копеек.

Мы все понимаем, что налог этот для нашей страны новый. Его администрирование должно пройти стадию апробации, у людей возникнет множество вопросов, с ним связанных. Поэтому я напоминаю, что при налоговой службе открыта специальная телефонная консультационная линия 0800501007, позвонив на которую можно будет уточнить все нюансы уплаты данного налога.

Источник: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/komentari-fahivtsiv-dps-/78145.html

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – АППУ

  • Хто з громадян сплачуватиме податок на нерухомість за минулий рік?
  •  У 2019 року фізичні особи – власники нерухомості сплачуватимуть податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року – 3 723 грн.
  • Що таке податок на нерухомість?

Податок на нерухомість (повна назва — податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) є однією зі складових податку на майно і належить до місцевих податків, визначених ст. 10 Податкового кодексу України (ПКУ). Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу.

Хто платить податок на нерухомість?

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 ПКУ). За неповнолітніх дітей – власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.

Якщо нерухомість знаходиться у спільній власності?

  1. В разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, визначення платників податку відбувається наступним чином:
  2. а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
  3. б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (пп. 266.1.2 ПКУ).

  • Фізичні особи — співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухомість ме майно, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.
  • Слід зазначити, що за загальним правилом, усе майно, яке набуте подружжям за час перебування у шлюбі є спільною сумісною власністю подружжя.
  • Що є об’єктом оподаткування?

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 ПКУ). Житлова, так і нежитлова нерухомість оподатковується в Україні з 2015 року.

Источник: https://appu.org.ua/main-news/podatok-na-neruhome-majno-vidminne-vid-zemelnoyi-dilyanki/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*