Пропозиції до законопроекту щодо протидії булінгу в частині відповідальності батьків.

Пропозиції до законопроекту щодо протидії булінгу в частині відповідальності батьків.

Говорячи про булінг в Україні, варто мабуть сказати, що практично кожен з нас свого часу мав пряме відношення до булінгу (цькувань). Або у якості жертви, або у якості агресора, або ж як спостерігач. Тому булінг у нашому суспільстві є явищем аж ніяк не новим.

Втім, в епоху стрімкого розвитку інформтехнологій це явище набуло дуже неприємних додаткових рис, що зробили його жорсткішим завдяки можливості зняти цькування на відео та викласти його у соцмережі.

Як свідчать останні данні ЮНІСЕФ, в Україні 67% дітей із підлітками постійно стикаються з випадками булінгу (здебільшого це булінг в школі). Їх труять лише за те, що вони не виглядаюсь, як більшість, чи говорячи, чи думаючи якось не так.

При цьому більше половини жертв нікому не розповідають про такі випадки, бо знають, що їх  кривдникам вдасться вийти «сухими з води», а винуватця потім затаврують як «стукача» (це в кращому із випадків), а в випадку гіршому – гарненько відлупцюють.

Отож, булінг буде повторюватися знов і знов.

Пропозиції до законопроекту щодо протидії булінгу в частині відповідальності батьків.

Булінг в Україні: що таке булінг в школі?

Булінг – це проблема, що є далеко не новою як у всьому світі, так і в Україні зокрема. За цим терміном стоять десятки тисяч психологічних дитячих проблем та (нерідко) зламаних людських життів. За даними досліджень, Україна увійшла до ТОП-10 країн із поширеною дитячою агресією у школах. Жертвами при цьому є здебільшого учні від 11 до 15 років.

Що таке булінг в школі по своїй суті? Це цькування, агресивне переслідування одного або кількох членів колективу (найчастіше шкільного або ж студентського). Булінг буває як психологічним, так і фізичним.

Деякі помилково називають булінг новим викликом для нашого суспільства. Хоча ще на початку минулого століття світові психологи займалися вивченням цієї проблеми та тих наслідків, які вона може викликати.

Адже булінг – це не безневинні жарти і дотепи. У нас до проблем такого роду відносяться не зовсім серйозно, наївно вважаючи, що сварки з однокласниками бували у всіх і нічого страшного з цього не вийшло.

На ділі ж цькування в школі може залишити відбиток на психіці дитини на все її життя.

Хоча до кримінальної відповідальності за противоправні дії можна притягати осіб, якм вже виповнилося 16 років (стаття 22 ККУ), є деякі злочини, відповідати за котрі доведеться вже з 14 років.

Такими злочинами є умисні вбивства та тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганство та деякі інші. За їх вчинення загрожує чималий строк – від 6 місяців до 10 (а в окремих випадках і до 15) років позбавлення волі.

Як бачите, кримінальна відповідальність за булінг може буті чимала.

Безумовно, іноді держава проявляє певну гуманність по відношенню до неповнолітніх і можна відбутися штрафом, виправними роботами або ж арештом.

Але, якщо злочин пов`язаний із заподіянням фізичного насильства дитині, що призводить до тяжких наслідків, або аж до смертельного результату, то держава звичайно ж стає на бік потерпілих.

Це важливо розуміти не тільки батькам жертв, але й тим, хто пишається своїми чадами, які проявляють надзвичайні «лідерські» якості. До того ж знедавна було прийнято новий закон стосовно булінгу.

Що предбачає новий закон про булінг?

Історія п`ятикласника-переселенця Сергія набула розголосу в лютому 2018 року. Про те, що сина труять в школі, розповіла його мама Вікторія. Однокласники зібрали підписи, щоб вигнати його з навчального закладу. А класний керівник завів окремий щоденник поведінки для хлопця. Тоді в ситуацію втрутилися правоохоронці. Директора звільнили.

Проте профільна комісія зробила висновок – булінгу не було, а «мав місце звичайний конфлікт між учнями в школі, між хлопцями» (як це зазначав заступник міського голови Дніпра Олександр Шикуленко). Нервовий зрив, два місяці лікарняного і (як результат) перехід в іншу школу. Такими були наслідки «не булінгу» для Сергія. Зараз хлопчик ходить у приватну школу.

Після цього та ще декількох резонансних випадків, в липні 2018-го народний депутат Оксана Білозір зареєструвала законопроект про булінг №8584 (про протидію булінгу). Хто знає, може цю ініціативу поклали б під сукно, якби не кричущий випадок в Черкаській області.

На початку жовтня все ЗМІ країни розповідали про третьокласників Давида Лавриненко. Хлопчика побили школярі та він з множинними серйозними тілесними ушкодженнями опинився в реанімації. До цього 3 роки Давид піддавався моральному та фізичному цькуванню з боку однолітків. Після широкого розголосу цього випадку парламентарі активізувалися.

За насильство та агресію малолітнім кривдникам (або їх батькам) депутати пропонували заплатити до 800 гривень. За цькування з особливою жорстокістю – грошове стягнення до 3400 гривень. Карати планувалося і вчителів, що покривають цькування в школі.

«В першу чергу, закон задуманий як превентивний захід – захисний механізм. Його мета не карати постфактум, а створювати механізми, проводити заходи, щоб не допускати випадків булінгу.

У законі чітко сказано, що кожна школа на своєму сайті або дошці оголошень повинна розмістити інформацію про булінг і повідомити про те, що таке діяння карається», – заявила на брифінгу у Верховній Раді співавтор антібулінгового закону нардеп Оксана Білозір.

Раніше в законодавстві України такого терміна не було, а регулювалися такі «відносини» схожими за аналогією нормами, тобто психологічне насильство.

Якщо траплялися подібні ситуації, то вони могли закінчуватися профілактичними бесідами чи застосуванням адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство (наприклад – за нецензурну лайку тощо). До цього в Законі про дискримінацію було присутнє поняття «обмеження». А ось саме «булінг» – це вже більш вузьке поняття, яке має на увазі системне цькування дитини в сфері освіти.

У грудні 2018-го закон №8584 про відповідальність за булінг в школі було прийнято (проголосувало «за» – 228 депутатів), а адміністративній кодекс доповнився статтею №173-4, у котрій було визначено, що таке булінг.

Відтепер булінг в Україні – це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, яке скоюють учасники освітнього процесу у відношенні до малолітніх або ж неповнолітніх осіб, в результаті чого завдається фізична чи психологічна шкода здоров`ю потерпілих.

За скоєння таких дій законом передбачається штраф у розмірі від 850 дo 1700 гривень, або ж від 20 дo 40 годин грoмадських робіт.

Якщо ж цькування було здійснено особою повторно на протязі 1 року після першого адмінстягнення, то штрафи за булінг будуть встановлюватися у розмірі від 1700 дo 3400 гривень, або ж від 40 дo 60 годин на громадських роботах. Таке ж покарання чекає на групу осіб, з боку якої було здійснено цькування.

Якщо цькування було здійснено зі сторони малолітніх або ж неповнолітніх осіб віком від 14 дo 16 років, то штрафом буде покарано їх батьків (або тих, хто батьків замінює). Розмір у цьому випaдку штрафа буде складати від 850 дo 1700 гривень, абo ж від 20 дo 40 годин грoмадських робіт.

У законі передбачено також покарання керівників учбових закладів, які будуть «покривати» випадки булінгу. За неповідомлення про випадки цькування у Нацполіцію на керівників буде накладено штраф розмірі 850-1700 гривень, або ж покарано виправними роботами строком до1 місяця при котрих буде відраховано до 20% від заробітку.

Пропозиції до законопроекту щодо протидії булінгу в частині відповідальності батьків.

Працівники сфери освіти (в більшості своїй) підтримали такий закон. Визнаючи, що булінг в Україні вже стає суворим реалієм серед українських школярів, вони відзначають, що боротися з ними вкрай складно: виховні бесіди не приносять результатів в більшості випадків.

З тим, як трактує закон про булінг та які види відповідальності передбачені за цькування, ми розібралися. Тепер варто поговорити про типові ознаки булінгу, бо він може стосуватися до кожної сім`ї, незважаючи на соціальне становище дитини, посади батьків та рівень учбових закладів.

Як зрозуміти, що вашу дитину цькують в школі?

  • Різка зміна настрою і поведінки.

Особливо якщо це проявляється при ранковому підйомі та небажанні йти в школу. Також зміни настрою можуть спостерігатися при будь-яких розмовах про школу – дитина стає агресивною, замкнутою або йде від розмови та змінює тему. Це перше, що має насторожити батьків.

See also:  Если законопроект об антикоррупционном суде так и не примут, до осени траншей мвф можно не ждать – экономист новак

Батьки повинні проводити розслідування, якщо помітили якісь зміни в поведінці дитини. Потрібно подивитися, чи змінилася поведінка дитини на уроці. Відкриваємо зошит і дивимося, чи пише він і веде зошит так само, як і раніше. Тому що дитина, яка перебуває в стані тривоги, постійно озирається на агресора, і у неї буде збій в засвоєнні матеріалу і написанні.

Також батьки можуть розпитати вчителів, навчається дитина чи ні, подивитися за оцінками, тому що різке зниження успішності теж говорить про те, що дитині не дуже добре в школі. Різке зниження успішності – це практично завжди складності з однокласниками.

  • Дитина не розмовляє про школу та не хоче, щоб батьки туди приходили.

Це теж типові ознаки булінгу. Дитина може «з`їжджати» з теми або ж забороняти батькам ходити в школу. Це відбувається тоді, коли над дітьми в колективі знущаються та соромлять їх за те, що вони просять допомоги.

Тому діти можуть влаштовувати істерики, щоб батьки не ходили в школу з будь-якої причини, тобто, навіть не для розмови з кривдниками, а (наприклад), якщо батьки хочуть принести щось, що забула дитина, або поговорити про що-небудь з вчителькою.

  • Дитина різко перестала спілкуватися з якимись людьми в школі.

Наприклад, дитина дружила з якоюсь компанією, а потім різко обірвала всі з ними зв`язки. А якщо до всього цього додається пригнічений стан, то це говорить про якийсь конфлікт.

  • Дитина починає часто хворіти.

Щоб не ходити в школу, діти починають хворіти або імітувати хворобу. У навчальному закладі у них часто може боліти голова, живіт та «проявлятися» інші симптоми.

  • Системне псування дитячого майна.

Ще одна характерна ознака, якою відрізняється булінг в Україні. Батьків має насторожити, якщо речі дитини часто бувають зіпсованими. То він втратив шапку, то порвав портфель, то на зошит «сам наступив».

Дуже часто жертви такого насильства в школі є жертвами насильства і вдома. Тому батьки можуть не помітити зміни поведінки у дитини. В такому випадку побачити, що з дитиною щось не так, може тільки людина, що не включена в систему – вчитель, тренер чи навіть однокласник.

Пропозиції до законопроекту щодо протидії булінгу в частині відповідальності батьків.

Алгоритм дій для визначення факту цькування

Щоб уникнути спекуляцій щодо застосовності та дієвості прийнятого антібулінгового закону, в Міносвіти склали для школярів, батьків і педагогів чіткий алгоритм дій для визначення факту цькування з подальшою відповідальністю за неї.

Цей алгоритм складається з 7 пунктів:

  1. Якщo ваша дитина є свідкoм булінгу, то вона має рoзповісти про це як батькaм, так і вчителю чи психoлогу, або ж звернутися безпoсередньо до директoра.
  2. При отриманні такoго звернeння факт булінгу офoрмляється в письмoвій формі
  3. Кeрівник навчального закладу знаходить підтвердження (або спростування) того, що сталося та має з`ясувати причини.
  4. Скликається засідaння для розгляду випадку булінгу за участю педагогів, психологів, сoціального педагoга, бaтьків потерпілого та бaтьків «булера».
  5. Якщо кoмісія визнає, щo цe був не разовий кoнфлікт, а дійсно мав місце факт булінгу, то керівник установи зобoв`язаний повідoмляти про це уповноважені підрозділи Нацполіції та служби у спрaвах дітей.
  6. Представник Нацполіціі складає протокол і направляє його до суду.
  7. Суд вирішує, яку міру покарання застосувати – штраф або громадські роботи (булінг відповідальність).

Автори нового Закону, а це 15 народних депутатів з різних фракцій, що представляють різні покоління політиків, не мають ілюзій з приводу того, що коли документ вступить в дію та покарання за булінг в Україні стануть реальними, то вдасться швидко і ефективно побороти це явище в українських школах. Але не діяти далі вже не можна.

Залишається сподіватися, що всі причетні сторони (учні, працівники освіти, батьки та правоохоронці) будуть зацікавлені в тому, щоб закон про булінг в Україні запрацював. Тоді можна розраховувати на різке зменшення випадків цькування серед дітей, і вже точно – на осуд такого явища суспільством, а не безмовне виправдання та спроби зам`яти «справу», як це ще часто у нас відбувається.

Про новий закон про булінг в Україні дивіться також на відео:

Юрій Усманов2019-01-09T10:53:06+02:00

Що варто знати про антибулінговий закон?

    18 грудня Верховна Рада України ухвалила Закон про протидію булінгу, яким вводиться адміністративна відповідальність за цькування в закладах освіти. Документ, потреба в якому назріла давно, вніс зміни в Кримінальний кодекс України, закони «Про освіту» і «Про загальну середню освіту».

    Кого стосується цей закон? Які штрафи передбачені в ньому за цькування? Хто такий освітній омбудсмен та який механізм звернення за допомогою в разі знущання?

  •     Давайте розбиратися разом.
  •     Як закон визначає булінг?
  •     Згідно з прийнятим документом, булінг (цькування) — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному або сексуальному насильстві (у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій), що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

    Водночас, закон не дає окремих визначень, що таке психологічне, економічне, сексуальне насильство, а також насильство із застосуванням засобів електронних комунікацій. До того ж, у цьому визначенні незрозумілим є момент щодо шкоди, яка «могла бути заподіяна».

  Веб-ресурс НУШ наводить роз’яснення державного представника експертної групи з питань позашкільної освіти Директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН, експерта Оксани Савицької:

  • «Могла бути» стосується фізичної шкоди, — зазначає вона. — Адже не завжди булінг, якщо ми розуміємо це як повторюване насильство, призводить до фізичної шкоди. Те, що він призводить до психічної шкоди, — це однозначно, але фізичної — не завжди. Тому «може бути» в цьому визначенні стосується саме фізичної шкоди. Хоча справді, визначення сформульоване нечітко”.

    Типовими ознаками булінгу, що відрізняють його від звичайного конфлікту, є:

  • систематичність (повторюваність);
  • наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Пропозиції до законопроекту щодо протидії булінгу в частині відповідальності батьків.

    Кого стосується закон?

    Варто зазначити, що ухвалений законопроект стосується не лише учнів шкіл. Його дія поширюється на:

  • дошкільнят;
  • студентів закладів професійно-технічної освіти та ВНЗ;
  • педагогів у дитсадках, школах та закладах вищої освіти;
  • науково-педагогічних працівників;
  • усіх учасників освітнього процесу та батьків.
  1.     Закон зобов’язує навчальні заклади забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в навчальному закладі та плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу.
  2.     Які штрафи передбачено за знущання?
  3.     «Я вважаю, що найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання» — зазначила міністр освіти Лілія Гриневич.

Згідно з прийнятим законом, за булінг вводиться адміністративна відповідальність. Так, у разі доведення факту цькування кривдник буде змушений сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 — 1700 грн) або виконувати громадські роботи тривалістю 20-40 годин.

    Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 — 3400 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

    Якщо булінг вчиняє неповнолітня (до 18 років) або малолітня (до 14 років) особа, то за неї платитимуть штраф і виконуватимуть громадські роботи батьки або особи, які їх замінюють.

    Окрім цього, відповідальність передбачена за замовчування випадків булінгу.

Зокрема, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу також тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (850-1700 грн) або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

    Чи можуть за булінг оштрафувати педагогів?

    Як зазначає активістка антибулінгового руху Анастасія Мельниченко, вчителів у школах ні в якому разі не штрафуватимуть за те, що одні учні цькують інших. Тим паче, що навіть у «взірцевих» класах може зародитися цькування. А ось за що працівники шкіл можуть отримати штраф — то це:

  • ігнорування чи приховування від керівництва закладу освіти письмових скарг батьків чи дітей; покривання дій булерів;
  • байдуже ставлення до повторюваних агресивних дій з боку учня чи групи учнів щодо іншої дитини.

    Який механізм реагування на випадки булінгу в школі?

    Детально прописаного механізму поки немає — його має розробити МОН до кінця березня. Із того, що відомо наразі:

    1.Сайт школи або сайт засновника школи має містити інформацію про те, який порядок подання, розгляду та реагування на заяви про доведені випадки булінгу.

    2. Учні та вчителі зобов’язані повідомляти в письмовій формі керівництву школи про випадки цькування, якщо вони були його безпосередніми свідками чи про які отримали достовірну інформацію.

    3. Директор школи розглядає заяви від батьків, учнів і вчителів та видає рішення про проведення подальшого розслідування. Після цього він має скликати комісію з розгляду випадків булінгу. Хто до неї буде входити — зараз уточнюється.

    4. Керівник школи обов’язково має повідомити про випадки булінгу в підрозділ органів Національної поліції та службу в справах дітей.

See also:  Новый закон о жку: особенности документа и задолженность украинцев за коммуналку

    5. Якщо директор школи ніяк не реагує на випадки булінгу, скарги слід передати засновнику навчального закладу. Тобто в управління освіти, якщо це державний заклад, або фізичним (чи юридичним) особам, якщо це приватна школа. Якщо й це не допомогло, батьки можуть звернутися до Національної поліції.

Пропозиції до законопроекту щодо протидії булінгу в частині відповідальності батьків.

  •     Хто має розробляти план заходів для запобігання булінгу?
  •     Зазначений план має розробити, затвердити та оприлюднити керівник навчального закладу.
  •     До того ж, він відповідає за те, аби учні, які вчинили, постраждали або стали свідками булінгу, вчасно отримували допомогу психологів.
  •     Хто такий освітній омбудсмен?

    До процесу протидії булінгу в школах будуть залучати освітнього омбудсмена (від швед. ombudsman — «представник») — посадову особу, що має захищати права в сфері освіти.

  1.     Його місія — перевірити заяви про випадки булінгу в школі та забезпечити своєчасність заходів реагування на випадки цькування.
  2. Крім того, омбудсмен буде аналізувати якість соціальних та психолого-педагогічних послуг, наданих учням, які вчинили, постраждали або стали свідками цькування.
  3.     Як оцінюють закон експерти?
  4.     Юристи, педагоги та громадські активісти стверджують, що закон має ряд недоопрацювань і навряд чи кардинально змінить наявну ситуацію.
  5. Так, адвокат та юридичний радник журналу «Освіторія Хаб» Юлія Недошовенко пояснює: довести, що факт булінгу в закладі освіти дійсно відбувся, буде складно і цей процес може зайняти багато часу. Вона зазначає:
  • «Щоб підтвердити, що булінг призвів до наслідків у вигляді фізичної чи психічної шкоди, треба буде їх доводити, звернувшись до конкретних спеціалістів та отримавши від них висновки. Свідчень жертви цькування буде замало».

    Разом з тим, прийняття цього законопроекту є позитивним кроком на шляху протидії булінгу. В пояснювальній записці до законопроекту вказано, що за даними ЮНІСЕФ, 24% українських школярів вважають себе жертвами цькування, а близько 40% із тих дітей, хто стикався з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам.

    Тож експерти закликають вчителів та батьків приєднатися до кампанії боротьби з насильством у школі, а також підвищувати обізнаність дітей про небезпечні наслідки цькування. До речі, в нашій попередній статті ви можете знайти детальну інформацію щодо причин та можливих способів запобігання булінгу.

Набув чинності закон щодо протидії булінгу

Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
  • Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.
  • Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.
  • Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
  • розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
  • забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
  • повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
  1. Передбачено також  зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.
  2. Педагогічні працівники:
  3. мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
  4. зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
  5. Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг.

Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Закон про булінг: відповідальність за цькування у школі

Вперше в українському законодавстві визнано юридично поняття булінгу та передбачено відповідальність не тільки за вчинення, а й за приховування випадків цькування. Зміни в законах роз’яснює юристка Кам’янець-Подільського офісу Мережі правового розвитку Богдана Яворницька.

Тема булінгу на сьогодні є резонансною. За даними досліджень, Україна увійшла до ТОП-10 країн із поширеною дитячою агресією у школах. Жертвами при цьому є здебільшого учні від 11 до 15 років.

Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

Законом визначено, що булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг.
Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.

Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

See also:  Закон україни «про всеукраїнський референдум» визнано неконституційним

Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».

У законі визначаються механізми протидії цьому явищу, серед них:

  • покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу;
  • на керівника закладу освіти – затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видання рішення про проведення розслідування.

Заклади освіти також зобов’язуються забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил учнів, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їхніх батьків.

Окрім того, освітньому Омбудсмену надається право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загальної кількості випадків булінгу у закладах освіти за певний період.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Рада ухвалила у першому читанні законопроект щодо протидії булінгу

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект щодо протидії залякуванню, цькуванню та моральному приниженню дітей (булінгу).

За законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії боулінгу” №8584 проголосували 235 депутатів, проти ухвалення документу ніхто не голосував, утрималися – 2 народні обранці, не голосували зовсім – 103.

“Прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу” дозволить напрацювати дієвий правовий механізм протидії явищу булінгу, що матиме наслідком покращення психічного здоров'я дітей та дорослих, створення безпечного освітнього середовища, а також підвищення ступеню зосередженості дітей на навчанні”, – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Документом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 173-4, якою буде встановлено відповідальність за булінг, а також приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти. За вказані кримінальні порушення передбачено покарання у вигляді накладення штрафу від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (залежно від виду вчиненого правопорушення).

Окрім того, у законопроекті пропонується в Законі України “Про освіту” визначити термін “булінг” як “моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення”.

“Крім того, змінами до статті 73 Закону, Освітньому омбудсмену надається право: здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загального числа випадків булінгу у закладах освіти за визначений період”, – зазначено у пояснювальній записці.

Нагадаємо, протягом минулого року зафіксовано 109 тисяч звернень дітей та їх батьків щодо цькування в школі. За словами директорки Директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти Лариси Самсонової 39% з усіх звернень було від дітей, 29% – від учителів, ще 5% – від сторонніх людей, інші – від батьків.

За булінг каратимуть вчителів, батьків і дітей: зареєстровано законопроект

Напередодні Дня знань, потроху всі починають готуватися до навчального року. Почали про це замислюватися і законотворці.

У Верховній Раді зареєстрували законопроект, який передбачає штрафи за булінг! І якщо раніше батьків ініціаторів і учасників цькувань штрафували лише на 51 гривню за неналежне виконання батьківських обов’язків, то тепер суму штрафів хочуть збільшити в рази.  І змінити формулювання правопорушення: не хуліганство, а власне булінг.

Лариса Самсонова, голова Департаменту інклюзивної та позашкільної освіти МОН, зазначає: з 109 тисяч звернень до психологів минулого року найчастіше скаржилися діти (39%), вчителі (29%) і батьки (27%).

У МВС додають: з булінгом (англ. “Bully” – задирати) 2017-го зіткнулися 67% дітей. За даними Держстату, минулого навчального року в школах нараховувалося трохи більше 3,9 млн дітей, а значить 2,6 млн пережили або були свідками знущань.

З них 40% нікому про це не говорили і не зверталися за допомогою – трохи менше половини соромляться говорити про це, а 22% вважають явище нормою.

За даними громадської організації STUDENA, 2018-го майже 64% вчителів зіткнулися з цькуванням дітей в своєму класі.

За моральне або фізичне насильство та агресію у будь-якій формі загрожуватиме штраф у сумі від 40 до 850 грн. Подібне стягнення очікує і на батьків кривдника, якщо він малолітній і ще не може відповідати перед законом.

За вчинення таких дій із особливою жорстокістю з відносно неповнолітнього будуть стягувати штраф від 1700 до 3400 грн. Будуть карати вчителів – за приховування булінга будуть штрафувати від 850 грн. до 1700 грн. Директори шкіл повинні будуть контролювати, як виконуються заходи по протидії булінгу, розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їх батьків.

На сайтах заклади освіти повинні відкрити доступ до правил поведінки учня у школі. У рамках закону до відповідальності можуть бути притягнені діти, їхні батьки, вчителі та навіть директор школи

Штрафи за булінг – це  меседж для батьків.  Не можна дитину спонукати до жорстоких дій та до несприйняття людських цінностей, заявив один із співаторів законопроекту, голова парламентського комітету з питань освіти та науки Олександр Співаковський. За його словами, це буде також виховувати толерантність у дітей. Однак це тільки перший крок у планомірній протидії цькуванню як такому.

“Поліція повинна контролювати вхід у школу, щоб діти не могли пронести нічого небезпечного. Також має бути готова людина на місці заступника директора школи, яка має відповідати за фізичний вплив на дітей, інформаційний та екологічний”, – сказав Співаковський.

У світі – багатогранний досвід щодо покарання за булінг.

Наприклад, у Канаді в одній із провінцій  штрафи накладають навіть на свідків цькування, які не розповіли про ці факти відповідальним особам або тим, хто може втрутитися у ситуацію, заявив заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. За його словами, цими штрафами неможливо охопити усі аспекти булінгу як такого. Наприклад, важко уявити, як каратимуть дітей, які ігнорують та бойкотують їхнього однокласника.

За інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися майже 70% дітей. Автори документа переконані, що новий законопроект дозволить захистити права дітей і співробітників навчального закладу на законодавчому рівні.

  • За даними останніх опитувань, майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% із тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам При цьому, 44% із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню.
  • Булінг надзвичайно негативно відображається на психічному здоров’ї дитини, залишаючи психологічні травми на все життя, що в подальшому може мати наслідком неспроможність батьків, які в дитинстві зазнали булінгу, будувати повноцінні відносини з іншими людьми, виховувати власних дітей, а також навчити їх протидіяти булінгу.
  • Слід зазначити, що часто булінгу з боку підлітків у закладах освіти піддаються не лише діти, а й дорослі – викладачі, технічні працівники та інший персонал.
  • ВРУ

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*