Спецдоповідач оон з питань незалежності суддів та адвокатів закликав президента переглянути законопроект 9055 через невідповідність міжнародним стандартам

20 ноября Госдумой РФ был одобрен в третьем чтении проект Федерального закона N 469485-7, который предусматривает изменения в ФЗ «Об адвокатской деятельности и адвокатуре». Рассмотрим наиболее ожидаемые юридическим сообществом нововведения.

Гонорар успеха

С 1 марта 2020 года в договор об оказании юридических услуг можно будет включить пункт о гонораре успеха. Соответствующее положение утвердят в законе об адвокатской деятельности и адвокатуре.

Гонорар успеха – это вознаграждение, выплата которого зависит от успешности оказанной юридической помощи и принятого судом решения по делу.

Размер выплат может быть фиксированным или составлять процент от присужденной суммы.

Так как ранее положение о подобных выплатах не было закреплено законодательно, адвокатам редко удавалось взыскивать в судебном порядке невыплаченные премиальные гонорары. После принятия поправок к закону практика должна измениться.

Применение гонорара успеха допускается для адвокатов только в сфере гражданских дел: условие нельзя будет предусмотреть при разбирательствах по уголовным и административным правонарушениям.

Приостановление статуса адвоката

В перечень оснований для приостановления адвокатского статуса добавят личные обстоятельства. На данный момент основательными причинами считаются:

Подавать заявление о приостановке статуса по личным обстоятельствам нужно в совет адвокатской палаты. Вне зависимости от причины приостановки статуса на адвоката по-прежнему распространяются положения Кодекса профессиональной этики.

Но он не имеет права реализовывать адвокатскую деятельность или занимать выборные должности в адвокатской палате.

Для возобновления статуса также следует подать заявление, но не ранее, чем через год и не позже 10 лет с момента приостановления.

Учреждение адвокатского кабинета и коллегии адвокатов

Изменен срок стажа адвокатской деятельности, необходимый для учреждения адвокатского кабинета или коллегии адвокатов. Сейчас требуется не менее 5 лет стажа, по новым правилам достаточно будет трех лет.

Адвокатский кабинет адвокат может создать самостоятельно для индивидуального осуществления адвокатской деятельности. Кабинет не является юридическим лицом. Для открытия коллегии адвокатов понадобится сотрудничество не менее двух адвокатов со стажем от трех лет. Коллегия некоммерческой организацией.

Обжалование решения о прекращении статуса

По действующему законодательству оспорить решение о прекращении адвокатского статуса можно только в судебном порядке. Одно из нововведений законопроекта – возможность обжаловать решение не только в суде, но и в Федеральной палате адвокатов.

Для подачи жалобы в ФПА отводится срок в месяц со дня, когда заявитель узнал или должен был узнать о прекращении статуса адвоката.

В течение следующего месяца с момента подачи заявления на обжалование комиссия по этике и стандартам или примет ее на рассмотрение, или откажет. Отказ должен быть обоснованным.

Если жалоба принята к рассмотрению, решение по ней также будет дано в течение месяца. Совет ФПА может:

Для обеспечения свободного доступа к информации о деятельности ФПА и адвокатских палат субъектов РФ, каждой из них вменяется в обязанность ведение сайта. На страницах сайтов обязательно следует размещать сведения о годовой финансовой отчетности палаты, о решениях и сделках, в которых могут быть заинтересованы члены совета адвокатской палаты.

Льготные условия для адвокатов на сопровождение коммерческой версии Консультант Плюс! Система содержит образцы исковых заявлений и апелляций, архивы СОЮ и мировых судей и другие документы. Закажите демонстрационную версию программы, заполнив форму ↓.

Спецдоповідач ООН з питань незалежності суддів та адвокатів закликав Президента переглянути законопроект 9055 через невідповідність міжнародним стандартам

Спецдоповідач ООН закликав переглянути законопроект 9055 через невідповідність міжнародним стандартам – Юридична Газета

Спеціальний доповідач ООН з питань незалежності суддів та адвокатів Дієго Гарсія-Саян звернувся до Президента України Петра Порошенка з листом щодо змісту законопроекту “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №9055.

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!
  • Про це повідомляє прес-служба НААУ.
  • Читайте також: “ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив” оприлюднила звіт про адвокатську етику в Україні”.
  • У листі зазначено, що законопроект включає низку положень, що “можуть поставити під загрозу вільне та незалежне здійснення юридичної професії і здатність національної асоціації адвокатів захищати інтереси своїх членів і незалежність адвокатської професії в цілому”.

Так, зауваження спецдоповідача ООН до тексту законопроекту стосуються таких розділів законопроекту, як доступ до професії, дисциплінарні провадження, вимоги до несумісності та незалежність професійної організації адвокатів.

У зв’язку з цим відповідно до мандату, який доручила Рада ООН з прав людини, спецдоповідач рекомендує “переглянути законопроект “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” з метою забезпечення його відповідності існуючим міжнародним стандартам прав людини, що стосуються незалежності адвокатської професії”.

Загалом, рекомендації містять 4 пункти та окремий коментар щодо порядку розробки змін до законопроекту: “Я також хотів би рекомендувати, щоб такий огляд проводився в тісній консультації з практикуючими юристами та їх професійними організаціями, аби забезпечити, щоб їхні законні очікування та занепокоєння були враховані і відображені в тексті закону”.

Також вказується, що під час розробки законопроекту консультації з представниками адвокатури – окремо та через їх професійні асоціації – були обмежені.

 Як стверджується, лише кілька представників національної асоціації адвокатів мали право брати участь у консультативному процесі, внаслідок чого їхні погляди не були враховані під час підготовки проекту.

“Відсутність належної консультації з адвокатами під час законотворчого процесу є джерелом занепокоєння”, – вказано у листі.

Читайте також: “Президента просять прискорити реформу адвокатури: петиція щодо законопроекта №9055”.

“Мандат Спеціального доповідача неодноразово підкреслював, що законодавство, що стосується юридичної професії, має бути розроблено безпосередньо представниками цієї юридичної професії. У встановленому законодавством порядку юридична професія повинна належним чином консультуватися на всіх етапах законодавчого процесу”, – зазначено в документі.

З повним текстом листа англійською мовою можна ознайомитися тут. Повноваження та статус спецдоповідача ООН з питань незалежності суддів та адвокатів описано тут.

Наау направила народним депутатам резолюцію щодо неприпустимості прийняття законопроекту №9055 | lойер

Документ був ухвалений вищим органом адвокатського самоврядування 15 лютого, повідомляє прес-служба НААУ.

У резолюції адвокатура закликала парламент  не підтримувати проект Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та повернути документ на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.

Поданий до парламенту законопроект № 9055 може призвести до помилкових або очевидно шкідливих правових експериментів, створити хаос у правовому регулюванні адвокатської діяльності, знівелювати уже адаптовані в національне законодавство європейські стандарти. Зокрема, проект закону № 9055 містить загрози знищення інституційної гарантії незалежності адвокатури — адвокатського самоврядування та саморегулювання професії, — йдеться у резолюції.

Позиція З’їзду адвокатів України полягає в тому, що за своїм змістом будь-які зміни до законодавства мають гарантувати подальше наближення адвокатури до європейських стандартів. Пріоритетом у цьому процесі має бути посилення захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

З’їзд адвокатів України вважає, що прийняття законопроекту № 9055 суперечитиме загальній логіці європейського курсу України, численним міжнародним документам та власне — Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інституцій, затвердженої указом Президента № 276 від 20 травня 2015 року.

Законопроект №9055 є таким, що унеможливить подальше  незалежне функціонування інституту адвокатури, зруйнує гарантії захисту всього обсягу конституційних прав громадян, у цілому створить системні ризики для розвитку України як правової демократичної держави.

Прийняття законопроекту № 9055 за основу та в цілому унеможливить здійснення захисту прав, свобод та інтересів осіб адвокатурою, незалежною від політичної волі.

Звертаємо увагу народних депутатів на те, що політична доля є часто змінною, а професійного захисту потребують всі громадяни України без виключення.

Адвокати України цією резолюцією виступають черговий раз проти законопроекту «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 9055 у запропонованій редакції та наполягають на його поверненні на доопрацювання до суб’єкта законодавчої ініціативи, — вказано у резолюції.

З’їзд адвокатів нагадує про те, що законопроект № 9055 отримав два негативні висновки: Головного науково-експертного управління Верховної Ради – про  доцільність повернення законопроекту суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання; та Комітету з питань запобігання та протидії корупції – про  невідповідність вимогам антикорупційного законодавства та доцільність доопрацювання законопроекту з метою усунення корупціогенних факторів.

Наприкінці січня 2019 року до Президента України направлено листа Спеціального доповідача ООН з питань незалежності суддів та адвокатів пан Дієго Гарсія-Саян  щодо змісту законопроекту №9055, у якому зазначено, що законопроект  включає низку положень, які  можуть поставити під загрозу вільне та незалежне здійснення юридичної професії і здатність Національної асоціації адвокатів України як єдиної професійної організації адвокатів захищати інтереси своїх членів і незалежність адвокатської професії в цілому.

Нагадаємо, значним недоліком законопроекту № 9055 є численні корупційні ризики, на які вказано у висновку профільного комітету Верховної Ради.

Законопроект №9055 переповнений суперечностями між різними статтями, термінологічною невизначеністю, оціночними судженнями, особливо в частині регулювання доступу до професії та дисциплінарної відповідальності адвокатів, розподілу адвокатських внесків в системі адвокатського самоврядування. Такі речі є неприпустимими, адже антикорупційний компонент має бути обов’язковим для кожного етапу судової реформи.

Законопроект передбачає 4-річний пільговий період для спрощеного доступу в адвокатуру для суддів та слідчих, яким дозволено отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю лише на підставі тестування без проходження стажування.

Проект Закону № 9055 містить численні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які звужують гарантії адвокатської діяльності. Зокрема, пропонується включити до КПК України ст.

See also:  Чи законна евакуація вашого транспорту? - ао адвокати та медіатори україни

221 про зловживання стороною захисту процесуальними правами.

До категорії зловживання суд може віднести і подання скарги на певне судове рішення, і подання клопотання (заяви) для вирішення окремого важливого для захисту питання, і заявлення відводу судді тощо.

У викладеній редакції ст. 221 КПК законопроекту № 9055 прямо суперечить положенням Конституції України, профільним Рішенням Конституційного Суду України та численним рішенням Європейського Суду з прав людини.

Законопроект № 9055 пропонує зміни до ст. 53 КПК України, відповідно до яких слідчий (прокурор, суд) навіть за наявності в справі офіційного захисника підозрюваного (обвинуваченого) за договором, отримує право на власний розсуд залучити безоплатного захисника й провести за його участі усі потрібні стороні обвинувачення процесуальні дії.

Проект Закону №9055 пропонує спростити процедуру повідомлення про підозру особі зі статусом спеціального суб’єкта, що відкриває можливості для посилення кримінального переслідування адвокатів за їхню правову позицію.

Наразі така практика підтверджується офіційною статистикою порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. При цьому, запропонована редакція ст. 481 КПК передбачає, що не лише адвокатам, але всім визначеним у ч. 1 ст.

481 КПК спеціальним суб’єктам підозра може бути вручена слідчим, прокурором за дорученням керівника Генеральної або обласної прокуратури. Тобто, статус спецсуб’єкта взагалі позбавлено будь-якого сенсу.

Pixabay

В суде оон завершились судебные прения по вопросу юрисдикции по иску украины к россии

ГААГА, 7 июня. /ТАСС/. Прения по вопросу юрисдикции в разбирательстве между Россией и Украиной завершились в пятницу в Международном суде ООН. Судьи закончили заслушивать позиции сторон и удалились для вынесения решения.

“Представители сторон будут проинформированы в установленном порядке о том, когда будет оглашено решение”, – заявил председатель суда Абдулкави Ахмед Юсуф.

Юрисдикция под вопросом

В ходе слушаний российская сторона представила свои аргументы в пользу того, что у суда нет юрисдикции для рассмотрения дела, в рамках которого украинская сторона обвиняет РФ в нарушениях Международной конвенции о борьбе с финансированием терроризма и Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации.

“Совершенно понятно, почему Украина сфокусировалась на этих двух конвенциях, – заявил в своей вступительной речи посол по особым поручениям МИД России Дмитрий Лобач.

– Они содержат компромиссные положения, в соответствии с которыми Россия соглашается с урегулированием разногласий в суде, однако только тех, которые действительно касаются финансирования терроризма и расовой дискриминации.

Однако украинская сторона пытается использовать эти две конвенции в качестве механизма для рассмотрения более широкого круга вопросов”.

“Ни одна из конвенций не связана с сущностью текущих разногласий между двумя странами, – продолжил он. – Искусственный характер текущего разбирательства также подтверждается тем фактом, что оно связано с двумя абсолютно разными ситуациями и, на самом деле, представляет собой два разных дела.

Первая часть украинского дела относится к развитию ситуации в Донбассе, где Киевом в апреле 2014 года был развязан внутренний вооруженный конфликт между украинскими вооруженными силами, поддерживаемыми проправительственными волонтерами, и населением восточной Украины, самоорганизованным в Донецкую народную республику и Луганскую народную республику и пытающимся защититься от тех, кто захватил власть в Киеве”.

“Вторая часть украинского дела касается обвинений в расовой дискриминации в Крыму, – отметил дипломат.

– Однако нет сомнений, что настоящая цель в данном случае заключается в том, чтобы оспорить воссоединение Крыма с Россией, несмотря на тот факт, что воссоединение произошло на основе свободного и искреннего выбора населения Крыма, сделанного в ходе референдума. Стоит напомнить, что явка на референдуме составила 83% и около 96% избирателей поддержали воссоединение Крыма с Россией”.

С учетом представленных аргументов российская сторона призвала суд “признать, что у инстанции “отсутствует юрисдикция в отношении иска, поданного Украиной против РФ 16 января 2017 года, и/или что украинский иск неприемлем для рассмотрения”.

Контраргументы Украины

Украинская сторона представила свои контраргументы в ответ на утверждения представителей РФ. В частности, заместитель министра иностранных дел Украины Елена Зеркаль заявила, что у украинской стороны “нет скрытого умысла”.

“Мы не пытаемся исказить смысл, – подчеркнула она.

– Дело касается интерпретации двух международных соглашений: Международной конвенции о борьбе с финансированием терроризма и Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации. И точка”.

По завершении представления своей позиции украинская сторона призвала суд “отклонить предварительные возражения (относительно юрисдикции и приемлемости), поданные российской стороной 12 сентября 2018 года, признать свою юрисдикцию и приемлемость иска, поданного Украиной, и перейти к рассмотрению дела по существу”.

Спор на много лет

Украина 16 января 2017 года подала в Международный суд ООН иск, в котором обвинила Россию в нарушении Конвенции о противодействии финансированию терроризма и Конвенции о ликвидации расовой дискриминации.

В ходе заседания 19 апреля 2017 года суд частично удовлетворил требование Украины по установлению обеспечительных мер в отношении РФ. В частности, суд постановил, что Россия по Конвенции о ликвидации расовой дискриминации должна воздержаться от ущемления прав крымских татар и обеспечить доступ к образованию на украинском языке в Крыму.

По Конвенции о противодействии финансированию терроризма суд заявил об отсутствии необходимости установления обеспечительных мер.

12 сентября 2018 года Российская Федерация выступила с предварительными возражениями в отношении юрисдикции суда и приемлемости обращения Украины. Слушания, прошедшие в Гааге 3-7 июня, были посвящены именно предварительным возражениям и не касались дела по существу.

Следующим этапом в разбирательстве должно стать решение суда по юрисдикции и приемлемости иска для рассмотрения. В том случае, если судьи станут на сторону РФ, разбирательство будет прекращено.

Если требования Украины будут удовлетворены, то рассмотрение дела продолжится и суд должен будет установить крайнюю дату подачи российской стороной контрмеморандума в ответ на украинский меморандум, направленный 12 июня 2018 года.

Как ожидается, на подготовку документа представителям РФ будет дан один год и один месяц.

Госдума привлекает ООН для наказания Украины за водную блокаду Крыма

  • Зампред комитета Госдумы по международным делам Наталья Поклонская направила официальное письмо в адрес комиссара ООН по правам человека Мишель Бачелет с жалобой на преступные действия Киева.
  • Как передаёт корреспондент РИА «Новый День», в своём обращении Поклонская требует дать международную правовую оценку незаконному блокированию Украиной поставок воды в Крым и принудить Киев восстановить водоснабжение полуострова по Северо-Крымскому каналу.
  • «Настоятельно призываем Вас, госпожа Верховный комиссар, а также государства, признавшие Всеобщую декларацию прав человека и участвующие в международных конвенциях и соглашениях по защите прав человека, решительно осудить преступные действия украинской стороны, грубо попирающие международное право и прямо нарушающие обязательства этой страны в области прав человека, и принять исчерпывающие меры по обеспечению всеми возможными способами восстановления функционирования Северо-Крымского канала», – приводит текст письма российского депутата РИА Новости.
  • Депутат подчеркнула, что действия киевского режима не только нарушают фундаментальные права человека и вредят Крыму, но и наносят серьёзный экологический ущерб южным областям Украины, где из-за разлива не поступающей в Крым днепровской воды происходит заболачивание почв и вывод из сельскохозяественного оборота огромных площадей земли, что ведёт к социальной катастрофе уже на территории самой Украины.

«Госпожа Верховный комиссар, в XXI веке в Европе происходит вопиющее и массовое нарушение фундаментальных прав жителей Крыма. Государство – член ООН Украина лишило миллионы людей базисного и неотъемлемого права на питьевую воду, создавая реальную угрозу для жизни и здоровья человека, а также экологии этой уникальной части юго-восточной Европы», – говорится в письме.

«Такие действия ставят под угрозу жизни миллионов людей и могут приравниваться к репрессиям», – написала Поклонская и добавила, что, таким образом, власти Украины нарушили Устав ООН, статью 30 Всеобщей декларации прав человека, статью 5 Организации Объединённых Наций, статью 5 Международного пакта о гражданских и политических правах и статью 5 Международного пакта о об экономических, социальных и культурных правах.

Симферополь, Иван Капустин

Симферополь. Другие новости 01.06.20

Совсем не детская история. Спецпроект РИА Новый День «Язычник». / В очередной районной больнице Крыма выявлен коронавирус. / В России зафиксирован сильнейший спад производства за последние 10 лет. Читать дальше

© 2020, РИА «Новый День»

Подписывайтесь на каналыЯндекс НовостиЯндекс Дзен YouTube

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» » ANTIRAID

З великою повагою до українських парламентарів Адвокати вирішили спростувати міфи у малюнках, які розповсюджені чиновниками адвокатури

Надаємо порівняння законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі – Законопроект 9055, або Проект 9055) та міжнародних актах, які регулюють діяльність адвокатури з посиланням на конкретні норми міжнародного права. Якщо Україна дійсно обрала Європейський курс, законодавство про адвокатуру має відповідати цим високим стандартам.

Допуск до професії

Франція Німеччина Італія Великобританія
Освітній рівень Магістр права 8 семестрів з права у ВУЗі та скласти кваліфікаційний іспит на суддю Магістр/вчений ступінь з юриспруденції Диплом за юридичною спеціальністю
Додаткова спеціальна освіта для набуття статусу 3 (три) вступні іспити у Центр професійної підготовки, навчання 1 рік,4 (чотири) випускних іспити -3 (три) роки обов’язкового стажування послідовно (обов’язково) у суді, нотаріаті, адвокатурі. Заробітна плата стажисту виплачується державою — другий кваліфікаційний іспит за результатами трирічної практики з обранням спеціалізації — дозвіл управління юстиції на практику у конкретному суді Спеціальне навчання у Адвокатському ордені (18 місяців) з поєднанням роботи практикантом у адвоката 18 місяців 12 навчальних сесій протягом 12(24) місяців у спеціалізованому об’єднанні адвокатів Кваліфікаційний іспит
Стажування 2 роки у адвоката після закінчення навчання у Центрі професійної підготовки 3(три) роки між першим і другим державними кваліфікаційними іспитами Робота практикантом адвоката 18 місяців 12 календарних місяців практики у адвокатській палаті, іспит
Кваліфікаційний іспит Після стажування Після стажування Після стажування Після стажування
Підстава Декрет 1972 г (з наступними змінами), Закон №130 от 11.02.2004, в редакції 211 (статті 12-13-2) Федеральний закон про адвокатуру Закон про адвокатуру та адвокатську діяльність в Італії від 31 грудня 2012 Courts and Legal Services Act 1 990 Legal Services Act 2007
See also:  Превышение пределов необходимой обороны при защите дома. рамки закона и ответственность

Україна

Діючий закон Проект НД Писаренка Проект 9055
Кваліфікація — магістр Кваліфікація — магістр Кваліфікація — магістр
Стаж — 2 роки на будь-якій роботі Стаж — 2 роки на будь-якій роботі Стаж — помічником-стажистом адвоката, суддею, прокурором
Кваліфікаційний іспит – усний письмовий до стажування (тільки теоретичні базові знання) Кваліфікаційний іспит – усний письмовий до стажування (тільки теоретичні базові знання) Анонімне тестування (з питань теорії права та практики)
Суб’єктивна складова при оцінці результатів наявна Суб’єктивна складова при оцінці результатів наявна Суб’єктивна складова при оцінці результатів відсутня
Стажування до 6 міс заочно/очно після іспиту. Тобто кандидат спочатку здає іспит, а потім вчиться Стажування до 6 міс очно/заочно після іспиту Тобто кандидат спочатку здає іспит, а потім вчиться Стажування( навчання професії) завершене до складання іспиту
Уніфікація професії 9 розділ – не вирішена Уніфікація професії – не вирішена Уніфікація професії вирішена
Не наближений до європейських стандартів Не наближений до європейських стандартів Наближений до європейських стандартів
Не наближений до концепції реформування юридичної освіти Не наближений до концепції реформування юридичної освіти Наближений до концепції реформування юридичної освіти
Стажування (навчання) після складання кваліфікаційного іспиту без права відмовити у видачі свідоцтва на практику не залежно від результатів стажування. Стажування (навчання) після складання кваліфікаційного іспиту без права відмовити у видачі свідоцтва на практику не залежно від результатів стажування. Перехідний період 4 роки з моменту набуття чинності. За цей час усі юристи, які бажають мають право скласти анонімне тестування без проходження стажування. Правила входження у професію запрацює тільки для сьогоднішніх першокурсників юридичних факультетів.

Довідково. За 2014-2018 рік усі люстровані прокурори /слідчі набули статус адвокатів (дані ЄРАУ). Причини: діючий закон не має жодного запобіжника проти цього.

Висновок. Законопроект встановлює найбільш м’які правила доступу до професії у Європі.

Присяга адвоката України

Опоненти законопроекту 9055 закидають, що текст присяги не відображає принцип конфіденційності і вимагає від адвокатів поваги до суду. Проект 9055 приводить текст присяги до міжнародних стандартів.

Діючий Проект 9055 Міжнародні акти
Я, (ім’я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі Чесно і сумлінно забезпечувати право на захист й надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, бути відданим принципу верховенства права, сприяти здійсненню незалежного і безстороннього правосуддя, підтримувати повагу до суду, дотримуватися правил і засад адвокатської діяльності та адвокатської етики». -Рекомендації (2000) Комітету міністрів Ради Європи» Про свободу здійснення професії адвоката» ( 25 жовтня 2000 року) розділ 3-Генеральні принципи етики адвокатів , схвалені Міжнародною асоціацією юристів (1995)Загальний кодекс правил адвокатів Європейського співтовариства, схвалений 28.10.1988
Принцип конфіденційної не розкривається у визначені (розуміється, що це адвокатська таємниця), але введення двох понять, які відображають один принцип приводить до юридичної невизначеності Стаття 4 проекту розширила засади адвокатської діяльності . п.п.8 ч.1 ст.4 ( введено поняття адвокатська таємниця) Принцип конфіденційності полягає у збереженні адвокатської таємниці
Усунений термінологічний дефект діючого закону

Висновок. Текст присяги , приведений до міжнародних стандартів

Адвокатський запит

Діючий закон Проект НД Писаренка Проект 9055
Адвокату може бути відмовлено у наданні інформації на адвокатський запит, якщо ця інформація є інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом є будь-яка інформація, крім тієї, яка визнається публічною по Закону про публічну інформацію. Якщо інформація є публічною адвокат не має права її запитувати по адвокатському запиту Без змін у порівнянні з діючим законом Адвокат має право отримати будь-яку інформацію , крім такої, що становить державну таємницю.Адвокат повинен використати отриману інформацію тільки для захисту клієнта. Адвокат не має права використати отриману інформацію на свою користь.
Законом не передбачено притягнення адвоката до відповідальності, проте зараз дисциплінарні органи адвокатури це роблять.Фактично адвокатський запит зараз не працює. Оскільки, розширений обсяг інформації , яку має право отримати адвокат, встановлена відповідальність за використання отриманої інформації не для цілей захисту клієнта ( наприклад за продаж іншим зацікавленим особам, або публікацію у пресі) Більше прав — більше відповідальності.

Розширення права на інформацію покладає додаткову відповідальність від зловживань

Зміни до Кримінального процесуального кодексу

У проекті народного депутата В. Писаренко імплементація прав та гарантій адвокатської діяльності у норми процесуального закону відсутні.

За проектом 9055 усі пропозиції щодо посилення гарантій адвокатської діяльності кореспондуються зі змінами у КПК.

Стаття 53 КПК

Діюча Проект 9055
Зараз суд на власний розсуд має право призначити підзахисному адвоката, не зважаючи на наявність захисника по угоді.Суди так і роблять, навіть , якщо захисник запізнився у судове засідання на 10 хвилин, суд фіксує неявку і призначає безоплатного захисника. Жодних обмежень не встановлено. Підзахисний не має права відмовитись від такого захисника. Встановлено спеціальна процедура з дотриманням якої суд має право призначити безоплатного захисника:

  1. Такий захисник може бути призначений тільки якщо процесуальна дія є невідкладною , тобто час ї виконання не може перевищувати 72 години.
  2. Захисник по угоді повинен бути належним чином повідомлений (саме так як визначено КПК).
  3. Суд зобов’язаний пересвідчитись, що захисник не може з’явитись на невідкладну дію протягом 24 годин.
  4. Суд повинен отримати згоду підзахисного.
Процедура і підстави не врегульовані. Не визнається порушенням права на захист Врегулювання процедури призначення. Будь-яке порушення з перелічених буде вважатись порушенням права на захист.

Стаття 22-1

Зловживання процесуальними правами

Стаття 22-1 Кримінальний процесуальний кодекс (проект)Неприпустимість зловживання процесуальним правами

Резолюция о соблюдении адвокатской этики

Принята IX Всероссийским съездом адвокатов

Группа адвокатов из 32 человек, состоящих в реестрах адвокатских палат пяти субъектов Российской Федерации, подписали «Открытое обращение» на имя председателя Следственного комитета РФ с просьбой «обеспечить объективное и своевременное расследование…

всех данных о финансовых и иных злоупотреблениях представителей органов управления» Адвокатской палаты Республики Башкортостан, которое было распространено в сети «Интернет».

При этом ни один из подписантов членом этой региональной адвокатской палаты не является.

В связи с данной акцией, приобретшей публичный характер, Съезд считает необходимым заявить следующее.

Российская адвокатура является независимым институтом гражданского общества и не входит в систему органов государственной и муниципальной власти. Независимость адвокатуры обеспечивается в первую очередь закрепленными законом принципами самоуправления и корпоративности.

Федеральный закон «Об адвокатской деятельности и адвокатуре в Российской Федерации», установив обязательное членство адвоката в АП субъекта РФ, детально определил формирование и полномочия ее выборных органов: собрания (конференции), совета, квалификационной и ревизионной комиссий, разграничил компетенцию региональных и Федеральной адвокатских палат.

Призывать к любому органу государственной власти, а тем более к тому, которому адвокаты противостоят как защитники в уголовном процессе, о проведении проверки финансово-хозяйственной деятельности адвокатской палаты, к тому же, не будучи ее членами и, следовательно, не обладая непосредственным знанием о жизни этого сообщества, практически только с голоса бывшего башкирского адвоката, лишенного статуса и находящегося в длительном конфликте с советом республиканской адвокатской палаты – значит откровенно игнорировать принципы самоуправления и корпоративности адвокатуры, подрывать ее независимость, утратить чувство профессионального достоинства.

Существование и жизнеспособность нашего сообщества немыслимы без взаимного уважения и доверия адвокатов как друг к другу, так и к своим товарищам, которых они сами избрали в органы адвокатского самоуправления.

Поэтому решительного осуждения заслуживают высокомерное, пренебрежительное отношение как к коллегам, избранным в органы палаты, так и к коллегам – членам другой адвокатской палаты, отказ им в способности самим решать внутренние вопросы сообщества.

Такого рода действия, независимо от побуждений, их вызвавших, насаждают чуждую адвокатуре атмосферу подозрительности и доносительства, губительны для профессии, основанной на отношениях доверия и взаимной поддержки, и при определенных обстоятельствах могут стать предметом дисциплинарного разбирательства.

See also:  Плата за меньших братьев: все главные нюансы скандального законопроекта о животных

Заботясь об авторитете адвокатуры, ее достоинстве и благе, Съезд призывает адвокатов сохранять традиционный для сообщества дух сплоченности и солидарности, всемерно ограждать независимость нашего правозащитного института гражданского общества.

УПЦ: Ігноруючи запит ООН, влада нехтує міжнародним правом

Ухилення владою України від надання відповіді ООН про дискримінацію Церкви негативно впливає на міжнародні рейтинги країни в світі, вважають в УПЦ.

Відповідно до міжнародного права і резолюцій Ради з прав людини ООН, держава Україна була зобов'язана в термін 60 днів надати спеціальним доповідачам відповідь на їхню комунікаційну заяву, чого зроблено не було, підкреслюється в Заяві Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях з приводу комунікації спеціальних доповідачів ООН про порушення прав віруючих УПЦ.

30 жовтня 2018 року було підписано комунікаційну заяву Спеціального доповідача ООН з питань позасудових страт без належного судового розгляду і довільних страт, Спеціального доповідача ООН з питання про заохочення і захист права на свободу думок та їх вільне вираження, Спеціального доповідача ООН з питання про права на свободу мирних зібрань і асоціацій та Спеціального доповідача ООН з питань свободи релігії та переконань. Цей документ є запитом спецдоповідачів до держави Україна з метою отримати відповідь з роз'ясненнями з приводу фактів порушень прав вірян Української Православної Церкви.

В УПЦ пояснюють: запит охоплює практично всі види порушень прав вірян, а саме захоплення храмів, спроби зриву Всеукраїнського хресного ходу, відсутність прогресу в розслідуванні кримінальних проваджень, відкритих на підставі заяв віруючих, випадки нападів на журналістів, які висвітлюють тематику порушень прав православних вірян.

«Характер заяви Спеціальних доповідачів ООН до держави Україна з приводу порушень прав вірян УПЦ є резонансною подією, тому що ця комунікація є засобом міжнародного дипломатичного впливу і формою обґрунтованого втручання міжнародного співтовариства у внутрішні справи України. Вона реалізується у разі встановлення Спеціальними доповідачами ООН достатніх фактів, які дають підстави вважати, що в країні існують ознаки істотних порушень прав людини», – йдеться у заяві.

У заяві УПЦ підкреслюється: «Фактично вперше представники міжнародного співтовариства, наділені спеціальною дипломатичною та правовою зобов'язувальною компетенцією, відкрили офіційне провадження за фактами порушень прав вірян УПЦ і направили до держави Україна запит, заснований на зобов'язаннях України виконувати міжнародні стандарти захисту прав людини на своїй території».

Представництво УПЦ нагадує, що крім комунікаційної заяви Спеціальних доповідачів ООН стурбованість порушеннями прав вірян УПЦ висловило і Управління Верховного комісара ООН з прав людини у своїй доповіді «Громадський простір і основні свободи перед президентськими, парламентськими та місцевими виборами в Україні в 2019-2020 рр.».

Комунікаційній заяві Спеціальних доповідачів ООН також передували численні звернення релігійних громад і вірян УПЦ, правозахисних організацій в межах спеціальних процедур ООН, які уповноважені розглядати індивідуальні і колективні скарги.

«Виходячи з вищевикладеного, в черговий раз звертаємо увагу представників органів державної влади, політичних партій, громадських організацій і всіх зацікавлених осіб на неприпустимість порушень прав громадян України – вірян Української Православної Церкви», – йдеться у заключній частині документа.

Як повідомляла СПЖ, група спеціальних доповідачів ООН, яка 30 вересня 2018 року звернулася в уповноважені державні органи України з інформаційним запитом про порушення прав вірян Української Православної Церкви, відповідь у встановлені терміни не отримала. У представництві УПЦ при європейських міжнародних організаціях розглядають це як спробу приховати реальну ситуацію з дискримінацією Української Православної Церкви.

Також правозахисники ООН висловили серйозну стурбованість у зв'язку з переслідуванням журналістів СПЖ, що публікують інформацію про порушення прав вірян УПЦ.

Що є і що не є втручанням у здійснення правосуддя?

Андрій Химчук, Микола Колотило • ФУНДАЦІЯ DEJURE

Що є і що не є втручанням у здійснення правосуддя?

Огляд правових позицій Вищої ради правосуддя за результатами аналізу її рішень у 2016—2017 роках

Стаття 129 Конституції України передбачає, що суддя у здійсненні правосуддя є незалежним.

На захист цього принципу законодавство встановлює кримінальну відповідальність за втручання у діяльність судових органів (ст. 376 Кримінального кодексу України). З 2010 року законодавство також зобов'язує суддів повідомляти компетентні органи про факти втручання у їхню діяльність упродовж п'яти днів з виявлення таких. За ігнорування цього обов'язку суддя може понести дисциплінарну відповідальність.З прийняттям нової редакцїі законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» повноваження з розгляду та реагування на такі повідомлення були передані від Ради суддів України до Вищої ради правосуддя (ВРП). ВРП також отримала повноваження ухвалювати акти реагування на факти втручання — подання, обов'язкові для розгляду адресатами протягом 10 днів з дня отримання. За їх нерозгляд або несвоєчасний розгляд передбачена адміністративна відповідальність.

Однак що ж розуміти під «втручанням у здійснення правосуддя»?

У ч. 1 ст. 376 Кримінального кодексу (КК) України «втручання у здійснення правосуддя» визначається як «втручання у будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення». Таке формулювання в законі є надміру широким та нечітким, адже не кожен акт перешкоджання судді є злочином. Іноді це може бути адміністративне правопорушення (прояв неповаги до суду), зловживання процесуальними правами (подача безпідставних заяв), або ж просто реалізація особою права на свободу слова, яка не подобається судді (публікації негативного характеру про суддю в ЗМІ). Як наслідок, судді, які звертаються з повідомленнями про втручання, досить часто викладають у них обставини, які, на думку ВРП, не мають ознак втручання. Можлива й протилежна ситуація: судді можуть не усвідомлювати, що втручання дійсно було, ігнорувати такі факти і не подавати необхідних повідомлень до ВРП. Для цього важливо формувати та узагальнювати практику розгляду ВРП повідомлень суддів про втручання у здійснення ними правосуддя та роз'яснювати на конкретних прикладах, які дії є втручанням та про які треба повідомляти, а які — такими не є.

Після передачі відповідних повноважень до ВРП остання, хоча і прийняла 124 рішення за результатами розгляду повідомлень про втручання у здійснення правосуддя, жодних аналітичних матеріалів на цю тему ще не публікувала.

Так само рішення не аналізувала й експертна громадськість, чим і зумовлена актуальність цієї публікацїі. Автори опрацювали всі рішення ВРП за результатами розгляду повідомлень суддів про втручання, що містилися у відповідному реєстрі на веб-сайті ВРП станом на 31 грудня 2017 року.

За результатами аналізу сформовано ключові правові позиції у рішеннях.

Правові позиції ВРП у цій публікації розбиті за категоріями відповідно до ситуацій, описаних у повідомленнях. Окрім того, наводяться статистичні дані, що стосуються розгляду повідомлень суддів, та їх аналіз.

Труднощі в аналізі рішень ВРП:

Рішення, де відсутня чітка позиція ВРП щодо факту втручання, не бралися до уваги при підготовці цього аналізу.

Текст рішень ВРП чітко не розділений на змістовні частини. Фактичні обставини часто не відмежовані від мотивувальної частини.

Свою позицію у рішеннях ВРП обгрунтовує, як правило, лише загальними принципами і правовими нормами щодо суддівської незалежності. Перелік таких правових норм та речення «встановлені обставини свідчать про втручання в діяльність судді…» складають мотиваційну частину більшості рішень.

Наприклад, у рішенні ВРП № 2780/0/15-17 від 12.09.2017 згадуються такі вчинки осіб, присутніх у засіданні, як:– голосні висловлювлювання незадоволення на адресу судді;– вимагання (із застосуванням нецензурної лексики) присутніх у залі осіб до судді подати заяву про самовідвід;– невиконання вимог судді припинити порушення порядку в залі засідання;– створення «коридору» при спробі судді вийти із зали засідання;– облиття судді зеленкою.У результаті після цитування ряду правових норм ВРП зазначає в рішенні, лише що «дійшла висновку, що обставини, викладені у повідомленні судді, свідчать про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя в межах кримінального провадження». Аналогічно у рішенні ВРП № 3110/0/15-17 від 03.10.2017 згадуються такі дії особи як:– усне прохання під час особистої зустрічі із суддею прийняти рішення у справі на користь його знайомих;– систематичне здійснення дзвінків на мобільний телефон судді;– усне висловлювання судді претензій стосовно того, що суддя не приймає рішення у справі та не відповідає на дзвінки;– надсилання судді смс-повідомлення з погрозами.Після цитування ряду загальних правових норм ВРП зазначає у рішенні лише: «Встановлені обставини свідчать про втручання в діяльність судді».

У рішенні № 2152/0/15-17 від 18.07.2017 ВРП аналізує лише частину з описаних у повідомленні cудді погроз на його адресу. У повідомленні зазначалося, що особа просила суддю написати заяву про відповідальність за погіршення стану здоров'я заявника та що у випадку тяжких наслідків суддя буде нести за це кримінальну відповідальність.

Також у повідомленні згадується твердження особи про те, що вона готова загризти суддю. Водночас у тексті рішення упущена частина «на смерть», якою закінчувалася попередня фраза.

Твердження про те, що «суддю варто спалити живцем» та що «його місце не в суддівському кріслі, а на нарах», взагалі не згадуються ВРП, хоча вони й зазначені у повідомленні судді.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*