Суд: платники податків вправі не надавати відповіді на запити податкових органів у разі, якщо такі запити не відповідають вимогам закону

02 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи №820/2762/17, адміністративне провадження №К/9901/4288/17 (ЄДРСРУ № 72551847) досліджував доволі розповсюджену ситуацію щодо визнання нечинним та скасування наказу про проведення перевірки платника податку з підстав не отримання (відмови від надання) відповіді на запит податкового органу.

У даній справі платник податку надав письмову відповідь, у якій відмовив у наданні інформації та документів, що зазначені в запиті, у зв'язку із невідповідністю наданого запиту вимогам, передбаченим положенням п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, а також з посиланням на те, що у запиті не визначено жодної з передбачених законодавством підстав для його надсилання.

З урахуванням зазначеного начальником податкового органу винесений наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства…».

Суд вказує, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

ВАЖЛИВО: 

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” (далі по тексту – Закон № 1797), який набрав чинності з 1 січня 2017 року (за виключенням окремих статей), до Податкового кодексу України вносяться зміни, що стосуються контрольно-перевірочної роботи.

Законом № 1797 уточнено підстави для проведення позапланових документальних перевірок. Зокрема, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

При цьому підпунктами 78.1.1, 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Кодексу встановлено термін для надання платниками податків пояснень на запит контролюючого органу – 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та вимоги до його змісту.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 “Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом” (далі – Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

ВАЖЛИВО: 

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Колегія суддів зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

(!!!) З матеріалів справи вбачається, що запити, направлені відповідачем на адресу позивача містили вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту – підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.

1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені на наслідком діяльності інформаційних систем автоматизованого моніторингу.

Запити містили опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

  • За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит податкового органу.
  • СУД: Платники податків вправі НЕ надавати відповіді на запити податкових органів у разі, якщо такі запити не відповідають вимогам законуВИСНОВОК: 
  • Окремі дефекти запиту про надання інформації і наказу про призначення податкової перевірки для вирішення оспорюваного питання значення немає, оскільки відповідно до усталеної судової практики, зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти Кодексу не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.
  • Тобто, фактичною підставою для проведення позапланової виїзної перевірки платника податку стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу, який сформовано на підставі інформації з інформаційних систем автоматизованого моніторингу.

З урахуванням зазначеного вбачається, що відмова платника податку від надання відповіді (інформації) на запит податкового управління повинна бути обґрунтованою та змістовною… адже в противному випадку на останнього чекає податкова перевірка!!!

Адвокат Морозов Е.А.

Джерело

Источник: https://porady.org.ua/pozaplanova-podatkova-perevirka-obovazkovist-vidpovidi-na-zapit-podatkovogo-organu

Як відповідати на запит податкової?

СУД: Платники податків вправі НЕ надавати відповіді на запити податкових органів у разі, якщо такі запити не відповідають вимогам закону

Кожен суб’єкт підприємницької діяльності повинен пам’ятати, що навіть провадячи свою діяльність з дотриманням букви закону, сплачуючи податки та збори у повному обсязі та своєчасно надаючи визначену законодавцем звітність до контролюючих органів, є імовірність отримання запиту про надання інформації та її підтвердження відповідними документами.

Закон не надає чіткого визначення поняття запиту про надання податкової інформації, однак це поняття можна визначити як звернення уповноваженого органу до платника податку з вимогою надати інформацію, безпосередньо пов’язану з діяльністю юридичної особи чи фізичної особи – підприємця. Незважаючи на відсутність законодавчого визначення поняття запиту про надання інформації, податкове законодавство досить детально регламентує правила оформлення такого запиту контролюючими органами та особливості надання відповіді на такий запит.

  • Відповідати чи ні?
  • Отримавши запит про надання інформації та її документального підтвердження, перед суб’єктом господарювання перш за все постає питання, чи потрібно відповідати на такий запит, а вже потім постає питання про порядок надання відповіді та запитуваних документів.
  • Для визначення наявності у суб’єкта господарювання обов’язку відповідати на запит територіальних органів Державної фіскальної служби України необхідно визначити відповідні повноваження такого органу.
  • Так, Податковий кодекс України визначає, що у встановлених законом випадках контролюючі органи мають право здійснювати письмовий запит інформації, а платники податків зі свого боку зобов’язані надавати відповідь та всі необхідні документи.
  • Однак навіть за наявності однієї з встановлених законом підстав для здійснення запиту про надання податкової інформації такий запит має бути оформлений належним чином відповідно до вимог Податкового кодексу.

У разі недотримання хоча б однієї вимоги щодо оформлення запиту про надання інформації платник податків, що отримав такий запит, має право не надавати відповідь чи жодної інформації і тим паче будь-яких документів. Таке право платника податків прямо передбачене нормами закону.

  1. Крім того, у разі порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо належного оформлення запиту платник податків не повинен повідомляти контролюючий орган про відмову у наданні інформації.
  2. Оформлення запиту про надання інформації
  3. Виходячи з того, що контролюючі органи мають право робити запити про надання інформації до платників податків, то отримавши такий запит, необхідно встановити його відповідність закріпленим на законодавчому рівні вимогам.
  4. По-перше, запит повинен бути підписаний керівником контролюючого органу чи його заступником та містити печатку органу, що здійснює запит.

По-друге, у запиті обов’язково має бути вказана підстава для здійснення такого запиту, причому це має бути одна з підстав, що передбачені законом.

Так, серед підстав для здійснення запиту виокремлюємо: виявлення фактів порушення податкового, митного, валютного чи іншого законодавства платником податків, виявлених під час аналізу отриманої раніше податкової інформації; виявлення звичайних цін чи відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»; при виявленні недостовірних даних у наданій раніше податковій звітності; у разі проведення зустрічної звірки чи у разі подання скарги щодо неподання платником податків акцизної накладної чи податкової накладної покупцю, а також в інших випадках, прямо передбачених Податковим кодексом.

  • Контролюючий орган не лише повинен визначити у запиті підставу для надання платником податків інформації та документів, а й вказати інформацію, що підтверджує наявність вказаної підстави.
  • По-третє, запит має містити чітке визначення інформації, а також перелік документів, які пропонується надати для вивчення контролюючому органові.
  • Порядок надання відповіді на запит контролюючого органу
  • Податковий кодекс України встановлює строки для надання інформації контролюючому органові як відповідь на отриманий запит.

За загальним правилом платник податків, а також деякі інші суб’єкти у визначених законом випадках повинні надати запитувану інформацію та її документальне підтвердження протягом 15 днів. Якщо ж запит здійснено в межах проведення зустрічної звірки, то відповідь має бути надана протягом 10 календарних днів.

В обох випадках перебіг строку починається з дня, наступного за днем отримання запиту.

У відповіді на запит контролюючого органу необхідно вказати номер та дату запиту, на який особа надає відповідь, та безпосередньо запитувану інформацію. У разі надання документів їх перелік необхідно вказати у самій відповіді та долучити до неї копії.

Відповідь на запит контролюючого органу можна відправити поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення або ж особисто чи через представника зареєструвати в контролюючому органові.

Не вважається пропущеним строк надання відповіді на запит, якщо відповідь відправлена поштою в останній день встановленого строку, а отримана контролюючим органом вже після сплину строку.

Отримавши запит про надання інформації, необхідно пам’ятати, що безпідставна відмова у наданні відповіді на такий запит може бути підставою для проведення позапланової перевірки з усіма можливими негативними наслідками для суб’єкта господарювання. Саме тому, отримавши запит від контролюючого органу, необхідно проконсультуватися з кваліфікованим юристом щодо необхідності надання інформації та належного оформлення відповіді.

  1. Схожі статті:
  2. Для чого потрібна юридична адреса?
  3. Хто такий резидент?
  4. Все, що потрібно знати про касові апарати у 2017 році

Источник: https://www.bitlex.ua/uk/blog/articles/post/yak_vidpovidaty_na_zapyt_podatkovoyi_

ВАСУ: Спеціальний Закон України «Про доступ до публічної інформації» має пріоритет перед іншими і повинен виконуватися усіма розпорядниками інформації незалежно від законів, що регулюють їх діяльність (спр. № К/800/10319/16, 05.14.17)

Фабула судового акту: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій  управління ДФС (відповідач) щодо ненадання на його запит інформації, яка стосувалась сум заборгованості одного з підприємств по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

See also:  Четыре года спустя: закон о реинтеграции донбасса принят верховной радой

Підставою подання позову стала відмова відповідача у наданні запитуваної інформації, оскільки вона, нібито, є інформацією з обмеженим доступом.  При цьому ДФС послалось на приписи п.17.1.

9 статті 17 Податкового кодексу України згідно з якими платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну  інформацію, державну, комерційну або банківську таємницю.

  • Постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги були задоволені  повністю, але апеляційним судом прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
  • Колегі суддів ВАСУ погодилась саме з рішенням суду першої інстанції, залишивши його в силі. При цьому ВАСУ зробив наступні висновки:
  • – з аналізу норм діючого законодавства слідує, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» як спеціальний закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами і повинен виконуватися усіма розпорядниками інформації незалежно від спеціального законодавства, що регулює їх діяльність;
  • – відповідач, при вирішенні питання про доступ до запитуваної позивачем інформації, повинен був керуватися не Податковим кодексом, а Законом;

– за приписами ч. 2 ст. 6 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, що зазначені в цьому законі;

– згідно з ч. 1 ст.

22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. І цей перелік є вичерпним;

За висновком суду касаційної інстанції відповідач не надав обґрунтувань того, що запитувана позивачем інформація належить до інформації з обмеженим доступом, яка містить конфіденційну інформацію, державну, комерційну або банківську таємницю.

Аналізуйте судовий акт:  Обов'язок надання інформації на вимогу АМКУ повинен виконуватися незалежно від того, чи розпочата органом АМКУ справа про порушення конкурентного законодавства (ВГСУ у Справі № 910/2943/15-г)

ВАСУ: Розпорядник інформації, який не володіє нею, але якому за характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити запит належному розпоряднику, повідомивши про це запитувача (справа К/800/63876/13, 18.04.17)

Источник: http://legal.co.ua/posts/2609742

ВС/КАС: Відсутність печатки органу ДФС на запиті про надання інформації є підставою не надавати запитувану інформацію

Фабула судового акту: Нормами пункту 73.

3 статті 73 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

При цьому цією ж нормою визначено, що такі запити підписуються керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати та печатку контролюючого органу.

У даній справі на адресу підприємства надійшов запит органу ДФС про надання інформації щодо його господарської діяльності.

Однак підприємство повідомило податковий орган про неможливість надати затребувані інформацію та документи, оскільки запит відповідача оформлено з порушенням пункту 73.3 статті 73 ПКУ, а саме не містить печатки податкового органу.

  • Така відмова стала підставою для про проведення документальної позапланової виїзної перевірки згаданого підприємства.
  • Законність наказу про проведення перевірки став предметом розгляду адміністративного суду, який ініційовано підприємством.
  • Постановою суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, у задоволенні позову було відмовлено.
  • Така відмова стала підставою для звернення позивача до Касаційного адміністративного суду зі скаргою.
  • Переглядаючи вказані рішення КАС погодився з позицією про незаконність наказу про проведення перевірки та скасував його.

Своє рішення суд касаційної інстанції вмотивував тим, що відповідно до пункту 73.

3 статті 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, містити чітко визначені обставини, які свідчать про порушення платником податків вимог податкового законодавства, бути оформленим у відповідності до закону, а також, містити печатку контролюючого органу.

Натомість відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний адміністративний суд, дійшли висновку про правомірність дій контролюючого органу щодо прийняття наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з огляду на те, що недоліки, допущені контролюючим органом в оформлені письмового запиту, зокрема, відсутність печатки на запиті, не можуть бути самостійною підставою для визнання дій щодо направлення такого запиту платнику податків протиправними та спричинити його недійсність. Суди зауважили, що ненадання платником витребуваної контролюючим органом інформації та матеріалів є підставою для призначення документальної позапланової перевірки такого платника.

Оцінюючи такі доводи судів КАС вказав, що посилання контролюючого органу, які фактично були взяті до уваги судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, про те, що недоліки допущені відповідачем в оформлені письмового запиту не можуть бути самостійною підставою для визнання дій щодо направлення такого запиту платнику податків протиправними та спричинити його недійсність, з урахуванням того, що такий запит надруковано на офіційному бланку податкового органу, з датою та вихідним номером, суд вважає необґрунтованими, оскільки податковим органом при оформленні спірного запиту було порушено пряму вказівку визначену Податковим кодексом України щодо його оформлення. Відсутність печатки на письмовому запиті направленому контролюючим органом на адресу позивача неможна віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні.

Читати по темі:  5 типових юридичних помилок в діяльності інтернет-магазінів

З огляду на зазначене письмовий запит контролюючого органу про надання інформації було оформлено з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов’язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено пунктом 73.

3 статті 73 ПКУ, у зв’язку з чим відповідач був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав визначених підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.

1 статті 78 ПКУ(ненадання пояснень та їх документального підтвердження) із дотриманням яких законодавець пов’язує можливість проведення документальної позапланової перевірки, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Протокол

Источник: https://www.buh24.com.ua/vs-kas-vidsutnist-pechatky-organu-dfs-na-zapyti-pro-nadannya-informacziyi-ye-pidstavoyu-ne-nadavaty-zapytuvanu-informacziyu/

Вас запитала податкова? Відповідаємо

В юридичній практиці часто трапляються випадки, коли підприємство не знає, що робити у разі отримання запиту від податкової, який містить вимогу щодо отримання певної інформації.

Податковий кодекс не містить чіткого визначення поняття “запит”, проте визначає у п.71.

1 право податкової застосовувати комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

  • Ніна Михальська, юридичний консультант в галузі господарського права спеціально для UBR.UA
  • Що може бути предметом запиту податкової?
  • Чинний Податковий кодекс дає відповідь на такі запитання: у якому вигляді податкова збирає інформацію; у якому порядку податкова подає запит на підприємство; і яка інформація може бути предметом запиту податкової.

Пунктами 72.1 та 73.1 ПК визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності податкової відбувається за рахунок (а) періодичного надання інформації податковій у вигляді звітування (декларації, розрахунків тощо) або (б) окремого письмового запиту на адресу підприємства-платника податку.

Тобто у першому випадку платник податку надає інформацію податковій про свою діяльність незалежно від того, чи надійшов запит, або ні.

Це означає, що податкова отримує інформацію про платника податку, яка стосується результатів його діяльності та про стан сплати податків, оскільки у цьому випадку види необхідної інформації, який потрібно надавати до податкової, однакові і обов’язкові для всіх.

Другий випадок є дещо складнішим, оскільки зводиться до уточнення та підтвердження інформації (п.73.3 ПК), яка була подана платником податку добровільно у вигляді звітів та декларацій, і залежить від конкретних обставин платника податку.

В цілому перелік інформації (документів), яку платник зобов’язаний подати на письмовий запит податкової, повинен визначатись податковим законодавством.

Між тим закон посилається лише на випадки, які чітко зазначені у Кодексі, та інші випадки, в яких на будь-якому етапі перевірки платника податку можуть виникнути у податкової запитання щодо, наприклад, деталей угоди між платником податку та його контрагентом (напр. див: п.78 ПК).

Останнє є джерелом правової плутанини, що виникає після отримання платником податку запиту. А отже закон чітко не визначає, яка інформація (документи) може бути предметом запиту податкової (16.1.15 ПК). Закон лише посилається на наявність деякого встановленого невичерпного переліку обставин, за яких податкова повинна звернутись до платника.

У іншому ж випадку платник податку може проаналізувати лише порядок, в якому подано цей запит, за п. 73.3 ПК та Постанови КМУ від 27 грудня 2010 р. за N 1245 “Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом” та співставити свій випадок із вимогами вищезазначеного законодавства.

Яким має бути запит?

Порядок, передбачений законодавством, вимагає наявність таких обов’язкових реквізитів, як підпис керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби. Запит повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит повинен бути вчинений у письмовому вигляді та надісланий платнику податку поштою з повідомленням про вручення за податковою адресою або наданий під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

У іншому випадку, наприклад, надісланий факсимільним зв’язком тощо, окрім випадку, коли запит надсилається податковою засобами телекомунікаційного зв'язку із електронним цифровим підписом, такий запит не вважається врученим платником податку.

Дискусійним залишається питання про обґрунтування наявності печатки податкової на запиті, оскільки для органів державної влади визначено єдиний стандарт оформлення документів згідно Постанови КМУ “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органів виконавчої влади. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади” від 17.10.1997 року № 1153.

Втім, Порядок №1245 серед реквізитів зазначає лише посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

See also:  Вссу: нормами цивільного процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача на позовній заяві

Види запитів

Хоч податкове законодавство і не виділяє окремих видів запитів, проте суттєва різниця між ними все ж таки існує. У деяких випадках термін надання відповіді платника податку на запит податкової різниться: у загальному випадку він становить один місяць (73.3 ПК).

Між тим, у разі, якщо в 10-денний термін платником податку не буде надано відповідь на запит податкової, податкова може провести позапланову документальну перевірку (78.1.4 ПК).

У випадку, коли податкова надсилає запит до правоохоронних органів щодо копій документів платника податку, термін відповіді суб’єкта інформаційних відносин становить три дні (п. 85.9 ПК України).

Таким чином, кожна ситуація платника податку є унікальною, і залежить від багатьох обставин, за яких вона виникла: порядку подання запиту, підстав, з яких вимагається інформація, об’єму документів, які повинні бути надані в порядку запиту тощо. Усі випадки об’єднує одне – ймовірні наслідки подання запиту податкової для сумлінного підприємства – платника податку.

Источник: https://ubr.ua/business-practice/laws-and-business/vas-zapitala-podatkova-vidpovidaemo-114016

Коли платник має право не надавати відповідь на запит податкового органу?

12 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 280/2578/19, адміністративне провадження №К/9901/9037/20 (ЄДРСРУ № 89191143) досліджував питання, коли платник податків звільняється від обов’язку надати відповідь на запит контролюючого (фіскального) органу.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.

1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Виходячи з аналізу наведених правових норм,   документальна планова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови завчасного надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до положення підпункту 78.1.4 пункту 78.

1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 “Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом” (далі – Порядок).

Пунктом 73.

3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Так, відсутність печатки на письмовому запиті направленому контролюючим органом на адресу позивача неможна віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду висловленого під час розгляду аналогічних правовідносин (постанова від 26.02.2019, справа №826/9082/15, адміністративне провадження №К/9901/7347/18 та від 16 квітня 2020 року у справі № 812/1681/16, адміністративне провадження №К/9901/41816/18 (ЄДРСРУ № 88832458).

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються:  посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Наприклад, 14 лютого 2020 року в рамках справи № 820/2763/16, адміністративне провадження №К/9901/41500/18 (ЄДРСРУ № 87601768) Верховний Суд вказав, що посилання контролюючого органу в запиті виключно на відсутність факту реального здійснення  фінансово господарських операцій ТОВ по взаємовідносинам з ТОВ 2 та подальшого ланцюга постачання без будь-якої конкретизації господарських операцій та сум на які виявлено розбіжності, без чітких посилань на конкретну податкову звітність та підстави з якими податковий орган пов`язує наявність у позивача недостовірних даних у податковій звітності не може вважатися запитом оформленим у відповідності до положень податкового законодавства та свідчити про правомірність визначених  контролюючим органом підстав для ініціювання надіслання запиту в порядку пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, та в подальшому видачі спірного наказу».

Отже, якщо зі змісту запиту неможливо встановити яким чином на підставі аналізу податкової інформації можна встановити відсутність реального здійснення операцій, як і конкретні обставини, на підставі яких контролюючий орган встановив порушення платником  податкового законодавства, то відповідь надати фактично неможливо. Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 травня 2019 року у справі №813/1041/18.

Верховним Судом у постанові від 28 березня 2019 року по справі №813/1259/18 вказується наступне: «…Верховний Суд зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають…  …Суд зазначає, що використання податкової інформації як привід для направлення запиту платнику податків є правомірним, разом з тим наявність такої інформації сама по собі не позбавляє податковий орган обов`язку дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту відповідного запиту. Призначаючи перевірку з підстав ненадання відповіді на такі обов`язкові запити, податковий орган також зобов`язаний наводити конкретний підпункт та пункт статті 78 Податкового кодексу України, а не підміняти один підпункт іншим…».

ВИСНОВОК: Якщо запити податкового органу отримані без печатки або необґрунтовані щодо того, які саме порушення податкового законодавства були вчинені платником податків, в зв`язку з чим такий платник податків об`єктивно позбавлений можливості надати письмові пояснення щодо таких можливих порушень та надати документальні підтвердження, які спростовують факти таких порушень, то платник податків звільняється від обов’язку надати відповідь на запит контролюючого (фіскального) органу.

Така правова позиція відповідає висновкам  Верховного Суду, висловленим, зокрема у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 826/9082/15, від 20 грудня 2019 року у справі № 520/2207/19, від 25 березня 2019 року у справі №806/4875/14 та від 17 липня 2019 року у справі №808/553/18.

Источник: https://blog.liga.net/user/emorozov/article/koli-platnik-mae-pravo-ne-nadavati-vidpovid-na-zapit-podatkovogo-organu

Податковий запит (частина 3): підстави для одержання інформації від платника податків

  • Posted in Бухгалтерия – Новости сайта 2014
  •    – посилання на норми закону, відповідно до якої орган Податкової служби має право на отримання відповідної інформації;     – підстави для надання запиту;    
  • – опис інформації, що запитується, а в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У другій частині ми вже аналізували деякі моменти, що виникають при неправильному оформленні запиту платнику податків. Але форма запиту – це більш загальне визначення, а основа для одержання інформації – це частина форми запиту. Як ми зазначили у другій частині, п.

10 Порядку передбачає, що сам запит повинен містити наступну інформацію:         Письмовий запит направляється платнику податків за наявності хоча б однієї з таких підстав:    

   1.

Виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої належним чином, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також іншого законодавства, контроль за яким доручено органам державної податкової служби.

    Отже, така підстава означає, що податкова служба має дані про порушення вашим підприємством законодавства, контроль за яким доручено органам ДПС. І такі дані отримані легально, тобто законними засобами – з ваших декларацій, пояснювальних посадових осіб, відповідей на запити податкової служби інших платників податків та ін. Зобов'язані податкові органи вказувати, з яких документів отримані такі дані? Якщо виходити з логіки законодавця і оцінки даного пункту в контексті, то, видається, що зобов'язані. Інакше як платник податків буде впевнений у тому, що така підстава взагалі має місце?     На практиці ж виходить інакше. Тобто в запиті є тільки посилання на наявність такої підстави, а також на наявність будь-яких сумнівів у законності ваших господарських операцій. На такий запит необхідно підготувати відповідь, в якому вказати на необхідність пояснення з боку податкової служби про тих можливі порушення, які допущені вами.     Можливий варіант відповіді буде виглядати таким чином:        

See also:  Незаконное блокирование работы сельхоз предприятий,

   Про надання документів та письмових пояснень     30 вересня 2014 року нами отриманий запит від 23.09.2014 року, №30289/04-64-15-01-10 «Про надання документів та письмових пояснень», в якому посилаючись на п.20.1.6 ст.20 ПКУ, ст. 73.

3 ПКУ вимагається надати документи. При цьому в запиті вказується на наявність інформації щодо фактів, які свідчать про можливі порушення податкового законодавства нашим підприємством у липні 2014 року.     Уважно вивчивши запит, повідомляємо про таке.

   

Відповідно до п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами, що була затверджена Постановою КМУ №1245 від 27.12.2010 р.

, (надалі – «Порядок») «Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

    У запиті зазначаються:     посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;    

  1.     підстави для надіслання запиту;
  2.     опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
  3. У запиті, що надійшов на нашу адресу, відсутнє посилання на підстави для надіслання запиту та опис інформації, що запитується.

           

У запиті вказано, що є інформація про можливі порушення нашим підприємством податкового законодавства у липні 2014 року. Проте, з запиту неможливо встановити, які саме факти чи обставини наше підприємство повинне пояснити? Не вказано конкретних правочинів (господарських операцій тощо), щодо яких повинні бути надані пояснення.

    Виходячи з того, що основними функціями запиту органу податкової служби є саме отримання інформації стосовно конкретних обставин можливих порушень з боку платника податків, просимо Вас конкретизувати, які саме факти можливих порушень з боку нашого підприємства є в розпорядженні ДПІ? Просимо також вказати, з яких документів, актів тощо ДПІ встановлені такі порушення?     Отримання такої інформації дасть можливість нашому підприємству даті точні та вичерпні пояснення ДПІ щодо обставин, які цікавлять інспекцію.     Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов'язаннями зобов'язані діяти в межах та порядку, а також спосіб, які визначені Конституцією та законами України.    

   Відповідно до п.16 Постанови КМУ №1245, У разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

   

Враховуючи функції податкової служби та добросовісність нашого підприємства, як платника податків, ми готові надати пояснення щодо конкретних фактів (обставин) господарських операцій стосовно яких ДПІ має сумніви.

        Таким чином, у відповіді ми не відмовляємо у наданні інформації, але лише уточнюємо ті моменти, які не вказала податкова служба, для того, щоб отримати повну і вичерпну інформацію.    

    2. Виникнення потреби у визначенні звичайних цін на товари (послуги, роботи) під час проведення перевірок.

    Така підстава стосується лише періоду проведення перевірок. Оскільки мова не йде про конкретний вид перевірок, очевидно, що маються на увазі всі перевірки, які передбачені НК, тобто не тільки виїзні, але і не виїзні. Але про таку перевірку і її підставах (у тому числі наказі про її проведення) ви повинні бути повідомлені належним чином. Без цього, відповідь на запит може бути тільки негативним. І в ньому ви повинні довідатися про підстави проведення такої перевірки та наказ про її проведення.    

   3. Виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

    Дана підстава чітко вказує на те, що у вашій декларації, яка подана до Податкового органу, є недостовірність даних. Очевидно, що така недостовірність повинна бути встановлена з допомогою якихось документів, які можуть бути доказами такої недостовірності. Тобто, такі документи містять інформацію, яка суперечить відомостям ваших декларацій. Очевидно також і те, що такі документи повинні бути вказані в листі-запиті. Тобто вказівка на таку підставу для запиту без зазначення посилання на те, чим (якими документами) це підтверджується, буде недостатньо для надання інформації і документів. Тому, якщо податкова служба не вкаже на такі документи, з яких вона робить висновок про наявність невідповідностей у ваших податкових деклараціях, уточнюйте у відповіді, звідки у податкової служби такі дані, перш ніж давати інформацію по суті запиту. Частково відповідь можна сформулювати наступним чином: «Виходячи з норм законодавства України, судової практики, податкових консультацій Державної фіскальної служби при посиланні на таку підставу надання інформації, контролюючий орган у запиті повинен вказати наступне:     – в яких саме податкових деклараціях платника податків містяться недостовірні дані?     – які дані податкових декларацій є недостовірними?     – у чому, на думку контролюючого, органу виявляється ця недостовірність?    

Відповідно до п.16 Порядку, «У разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит».

    Виходячи з вищевикладеного, просимо Вас вказати в запиті на отримання інформації та її документального підтвердження опис інформації, яка запитується, для надання повної та вичерпної інформації.     Після отримання запиту, який буде викладений відповідно до норм діючого в Україні законодавства, наше підприємство зобов'язується надати відповідну інформацію та її документальні підтвердження в передбачений законодавством термін.    

   4. Подання щодо платника податків скарги про ненадання податкової накладної покупцем або про порушення правил заповнення податкової накладної.

    Очевидно, наявність такої підстави не так складно перевірити. Для цього достатньо переконатися, що податкова накладна вами покупцеві видавалася, а також, що такий покупець до вас відповідних претензій не має. Але для того, щоб дізнатися, хто ж вас скаржився і скаржився взагалі, відповідно, потрібно знати дані про такого платника податків. І з такої підстави випливає, що податкова служба зобов'язана вказувати дані платника податків, який на вас скаржився. Якщо в запиті не буде такого посилання, керуючись Законом України «Про доступ до публічної інформації», а також з метою перевірити наявність реальних підстав для направлення запиту, истребуйте у податкової служби інформацію про конкретному покупцеві, який подав скаргу, і по якій угоді не була видана податкова накладна? Як видається, податкова служба зобов'язана надати таку інформацію, інакше підстава запиту буде сумнівним.     Після того, як стане відомий платник податків, який на вас міг скаржитися, немає нічого простіше, перевірити, чи дійсно він писав відповідну скаргу, направивши йому письмовий запит? Природно, якщо це ваш клієнт, він зможе дати вам відповідь на запит на ваше прохання в найкоротші терміни. І якщо з'ясуватися, що жодної скарги не було і в помині, є пряма підстава вказувати не тільки на відсутність права на звернення із запитом, але і на перевищення працівниками податкової служби своїх прав і повноважень.    

   5. Проведення зустрічної звірки.

    Така підстава означає, що інформація, яка у вас запитується, необхідна для того, щоб звірити її з інформацією і документами вашого контрагента, якого перевіряє податкова служба. Виходячи з цього, обов'язково зазначення у запиті на код та назва платника податків, якого перевіряє податкова служба, а також наявність у нього статусу вашого контрагента, тобто особи, з якими ви вступали в цивільно-правові відносини.     Дуже часто Податковий орган просить крім документів, які безпосередньо відносяться до ваших взаємин з контрагентом, також документи, які безпосередньо не стосуються таких взаємин. Наприклад, звідки у вас в наявності цей товар, або куди ви його продали далі. Слід зазначити, що такі питання ніякого відношення до зустрічної звірки не мають, так як зустрічна звірка – це звірка документів з конкретних, індивідуально-певним контрагентом. Оскільки в запиті не фігурують інші ваші контрагенти, з якими ви працювали, недоцільно і незаконно надавати таку інформацію податковій службі. Будьте відведені – все буде використане проти вас і ваших клієнтів. Тому можна надати інформацію та документи за вашим взаємин з контрагентами, а решта просто проігнорувати, або вказати, що у разі здійснення відповідної звірки податковим органом з конкретним вашим контрагентом, інформація буде надана.    

   6. В інших випадках, передбачених НК.

    Очевидно, що якщо податковий орган вказує на таку підставу надання інформації, він повинен вказати конкретний пункт ПК (крім ст.20.1.2.НК), який давав би йому право вимагати відповідну інформацію. Якщо посилання на такий пункт не буде, то такий запит направлений безпідставно, отже, інформацію про нього надавати не потрібно. У цьому випадку ви повинні у відповіді вказати, що після того, як Податковий орган вкаже конкретний пункт ПК, згідно з яким ви зобов'язані надати інформацію, вами запит буде розглянутий заново.     Отже, НК і Порядок передбачають вичерпні випадки, коли платник податків зобов'язаний надати інформацію та документи на запит. Це означає, що якщо в запиті немає вказівки на один з пунктів ПК, то немає підстав для надання інформації.     Часто Податкові органи направляють запити, в яких просять надати роз'яснення або пояснення, не посилаючись на п.п. 73.3. ст.73 ПК. Більш того, просять вас пояснювати те, що ви пояснювати не повинні, наприклад, чому ваше підприємство останні 3 кварталу показує збитковість або платить податки менше так званої податкового навантаження тощо? Виходячи з норм законодавства, такі листи не мають статусу запиту, так як не містять його обов'язкових реквізитів, про який ми говорили раніше. Тому, ви маєте право відповідати на це цілком загальними фразами, не вдаючись у пояснення політики вашого підприємства і конкретні факти і цифри.    

  •    Ігор Сичеславский, Адвокат, директор ТОВ «Юридичне бюро Січеславського», 067 847-98-92
  • sicheslav@mail.ru

Источник: http://www.bnwes.info/buhgalteriya/novosti-sayta-2014/podatkoviy-zapit-chastina-3-pidstavi-dlya-oderzhannya-informatsiyi-vid-platnika-podatkiv-14564.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*