Верховна рада ухвалила закон про національну безпеку

Сьогодні, 21 червня, Верховна Рада України ухвалила Законопроект про національну безпеку. За відповідне рішення проголосували 248 народних депутатів

Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку

Законодавчий акт визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз.

Законом визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони, створюється основа для інтеграції політики та процедур органів державної влади, інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки і оборони, сил безпеки і сил оборони, визначається система командування, контролю та координації операцій сил безпеки і сил оборони, запроваджується всеосяжний підхід до планування у сферах національної безпеки і оборони, забезпечуючи у такий спосіб демократичний цивільний контроль над органами та формуваннями сектору безпеки і оборони.

Закон містить п’ять розділів. У Розділі І подано визначення термінів, які використовуються у Закону.

  • Розділ ІІ закріплює правові засади та принципи державної політики у сфері національної безпеки і оборони, фундаментальні національні інтереси України, серед яких забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності, інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північно-Атлантичного договору.
  • Загрози національній безпеці України та відповідні пріоритети державної політики у сферах національної безпеки і оборони визначаються у Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України, інших документах з питань національної безпеки і оборони, які схвалюються Радою національної безпеки і оборони України і затверджуються указами Президента України.
  • Розділ ІІІ визначає засади та механізми цивільного демократичного контролю, повноваження у здійсненні такого контролю законодавчої, виконавчої й судової влади, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства.
  • Розділ IV визначає склад сектору безпеки і оборони та правовий статус основних органів, що входять до його складу, а також управління та координацію у сфері національної безпеки.

Згідно із Законом, сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов’язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об’єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України.

  1. Розділ V регулює планування у сфері національної безпеки і оборони, визначає основні документи довгострокового планування, зокрема Стратегію національної безпеки України, Стратегію воєнної безпеки України, Стратегію громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегію кібербезпеки України, Національну розвідувальну програму, а також порядок їх формування та реалізації у документах середньострокового та короткострокового планування.
  2. Законом визнано такими, що втратили чинність закони «Про основи національної безпеки України», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та «Про організацію оборонного планування».
  3. Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
  4. Проект Закону зареєстровано за №8068.
  5. Джерело

Це вагомий крок на шляху України до членства в НАТО – Президент про ухвалення Закону про нацбезпеку

«Цей Закон – вагомий крок на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Це наш стратегічний курс і найближчим часом маю намір закріпити його в Конституції», – заявляє Президент Петро Порошенко. Глава держави привітав українців з прийняттям Закону «Про національну безпеку України».

«За чотири роки практично з нуля ми створили одну із найкращих армій Європи, яка міцно тримає оборону на Сході України і всього континенту», – сказав Петро Порошенко.

«А тепер новий Закон про національну безпеку впроваджує передові світові стандарти у наше військо, діяльність спецслужб і правоохоронних органів України. Він зміцнює наш воєнний та оборонний потенціал, посилює цивільний контроль за армією, прозорість оборонного бюджету», – підкреслив Президент.

Глава держави наголосив, що Закон створює нові можливості для військово-технічної співпраці із нашими союзниками, передусім Сполученими Штатами Америки. «Це стосується і постачання сучасних оборонних озброєнь, і не лише «Джавелінів», – додав він.

Петро Порошенко також зазначив: «Внаслідок виконання Закону, Україна стане сильнішою, а безпека громадян – надійнішою. Коли ми імплементуємо цей Закон, Збройні Сили України і увесь безпековий сектор повною мірою будуть відповідати критеріям членства України в НАТО».

Джерело

Олександр Турчинов: Ухвалення Закону «Про національну безпеку України» – важливий крок, який наближає нашу країну до НАТО

Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку

Ухвалення Закону «Про національну безпеку України» – важливий крок, який наближає нашу країну до НАТО. Про це заявив Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов у коментарі.

За його словами, ухвалений сьогодні в цілому Закон України «Про національну безпеку України» задає основні параметри переходу всіх складових сектору безпеки і оборони нашої держави на стандарти НАТО.

«Закон визначає натівські та європейські параметри для національного сектору безпеки і оборони.

Він визначає структуру, функції, систему управління, систему стратегічного планування, а також багаторівневу систему цивільного контролю», – наголосив Секретар РНБО України, подякувавши експертам з держав-членів Альянсу, які допомагали в підготовці цього закону, та народним депутатам, які його підтримали голосуванням.

«Принципово важливо, що рішення щодо схвалення цього закону відбулося напередодні Брюссельського саміту НАТО, до участі в якому запрошено українську делегації на чолі з Президентом України», – резюмував О. Турчинов.

Джерело

Закон про мову: що саме ухвалила Верховна Рада після палких дебатів

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 5670-д. За нього віддав свій голос 261 депутат. Радіо Свобода пояснює, що саме передбачає цей документ, якщо його ухвалять у цілому.

Законопроект № 5670-д внесла на розгляд група депутатів на чолі з головою парламентського Комітету з питань культури і духовності Миколою Княжицьким минулого року.

Це одна із чотирьох ініціатив про мову, між якими 4 жовтня обирали члени парламенту і яка має прийти на зміну так званому «законові Ківалова-Колесніченка», який 28 лютого цього року Конституційний суд України визнав неконституційним.

Під час голосування стало відомо, що деякі норми цього законопроекту були вилучені з тексту під час його розгляду на профільному комітеті (яким є, власне, комітет Княжицького), але незрозуміло, які саме, тому що на сайті Верховної Ради залишається попередній повний варіант цього документа.

Фракція «Блоку Петра Порошенка» спочатку рішуче відмовилася голосувати за законопроект 5670-д, де основним автором виступає парламентар від «Народного фронту» Микола Княжицький, аргументуючи це тим, що в документі є положення, які не відповідають рекомендаціям Венеційської комісії. Але Княжицький запевнив, що суперечливі норми вилучені, і врешті «БПП» змінив свою позицію.

«Використання репресивних методів примусу до вивчення й володіння українською мовою є неприпустимим для сходу, для півдня й південного сходу України.

Я наполягала на тому ще до того, як відбулося голосування, і казала, що в разі, якщо не підтримають наш законопроект, ми будемо підтримувати цей великий законопроект – за умови, що з нього «викинуться» інспектори, які будуть інспектувати рівень вивчення української мови, інші адміністративні методи примусу й додаткові умови, які не збігалися з рішеннями та рекомендаціями Венеційської комісії, – пояснила журналістам народний депутат від БПП Ірина Луценко.

Також вона висловила занепокоєння, що згадані норми, навіть вилучені під час голосування в першому читанні, можуть повернути у документ до другого читання.

Про що, власне, йдеться?

Законопроект, який на момент публікації цього матеріалу викладений на сайті Верховної Ради, передбачає появу уповноваженого із захисту державної мови, якого призначає Кабінет міністрів на п’ять років. Ця людина не буде держслужбовцем, але цю посаду за умовами оплати праці й соціального забезпечення прирівняно до посади міністра.

Уповноваженому будуть підпорядковуватися мовні інспектори (або не будуть). Їх буде 27, і призначатимуться вони за результатами конкурсу серед філологів та осіб із науковим ступенем у галузі права. Ці люди зможуть складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадку невиконання закону про мову.

Крім мовних інспекторів, у рамках новоствореної інституції діятиме секретаріат.

Уся ця інституція загалом стежитиме за застосуванням української мови як державної у публічному просторі, оприлюднювати висновки про ознаки публічного приниження чи зневажання української мови в публічних виступах посадових осіб в Україні та представників іноземних держав, і звертатиметься до правоохоронців із відповідними скаргами.

Також запроваджується Національна комісія зі стандартів державної мови, яка буде визначати рівень володіння державною мовою і видавати відповідні сертифікати для кандидатів на посади президента, депутатів, їхніх помічників, чиновників, суддів та їхніх помічників, адвокатів, нотаріусів, керівників навчальних закладів та інших.

Українська мова є обов’язковою у судах, кримінальних провадженнях, війську, органах державної влади та місцевого самоврядування, освітніх та наукових закладах, лікарнях, на пошті, у сфері телекомунікаційних послуг. Це поширюється також і на документообіг у згаданих установах та інституціях.

Зареєстровані в Україні друковані ЗМІ мають видаватися державною мовою (може бути кілька версій додатково іншими мовами), державною мовою також мають транслюватися теле- та радіопрограми (крім пісень; а щодо інформаційних продуктів для національних меншин передбачаються квоти) та подаватися реклама. І тільки інформагентства можуть послуговуватися «також іншими мовами, дотримуючись загальновизнаних етично-моральних норм слововживання», відповідно до порівняльної таблиці законопроекту 5670-д.

See also:  Закон про фінмоніторінг: розкриття кінцевих бенефіціарних власників - protocol

Споживач отримує право на надання інформації про продукт державною мовою. Інформація про товари в інтернет-магазинах має також подаватися українською, але може також дублюватися іншими мовами за бажанням продавця.

У Верховній Раді депутати зобов’язуються виступати державною мовою. Іншими мовами в парламенті можуть виступати негромадяни України, але в стенограмі засідань їхні промови також подаються українською.

  • Географічні назви в Україні також подаються державною мовою.
  • Порушення цього закону прирівнюється до адміністративного правопорушення і передбачає штраф, а повторне порушення впродовж року може спричинити також позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.
  • Публічне приниження чи зневажання державної мови прирівнюється до наруги над прапором, гімном чи гербом і карається штрафом, арештом до шести місяців або позбавленням волі на термін до трьох років.
  • Загалом «законопроект Княжицького» пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарського процесуального кодексу, Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кримінального процесуального кодексу, законів «Про захист прав споживачів», «Про освіту», «Про Збройні сили України», «Про інформацію», «Про пресу», «Про статус народного депутата», «Про нотаріат», «Про телебачення та радіомовлення», «Про фізичну культуру і спорт», «Про транспорт», «Про інформаційні агентства», «Про рекламу», «Про звернення громадян», «Про Конституційний суд України», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про кінематографію», «Про Вищу раду юстиції», «Про вибори президента України», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про громадянство України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дошкільну освіту», «Про поштовий зв’язок», «Про Центральну виборчу комісію», «Про телекомунікації», «Про географічні назви», «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим», «Про Державний реєстр виборців», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про прикордонний контроль», «Про культуру», «Про вибори народних депутатів України», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про Кабінет міністрів України», «Про вищу освіту», «Про місцеві вибори», «Про державну службу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про електронну комерцію» та «Про судоустрій і статус суддів».
  • НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
  • Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною
  • Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави
  • 75% української мови: в тому числі і для мовлення на ОРДЛО та Крим
  • В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ

Україна і «русский мир». Якою має бути стратегія державної мовної політики?

Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку

Рада ухвалила закон про нацбезпеку (доповнено)

Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку

  • Верховна Рада підтримала в другому читанні президентський законопроект №8068 «Про національну безпеку України».
  • За відповідне рішення проголосували 248 народних депутати, пише «Слово і Діло».
  • За словами спікера парламенту Андрія Парубія, цей закон важливий для боротьби з російською агресією, реформи сектора безпеки, а також є суттєвим кроком на шляху України до НАТО.

Проект передбачає скасування трьох законів, об’єднуючи їх. Це закони «Про основи національної безпеки України», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та «Про організацію оборонного планування».

  1. Крім того, у поданому проекті викладено систему забезпечення нацбезпеки та повноваження кожного з її суб’єктів, зокрема, президента, міністерств оборони та внутрішніх справ, Збройних сил, Генштабу, СБУ, Держприкордонслужби тощо.
  2. Міністр оборони України і його заступники призначатимуться на посади з-поміж цивільних осіб від 1 січня 2019 року.
  3. Також проект передбачає розмежувати посади начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ, які зараз обіймає Віктор Муженко.

Крім того, в окремій статті проекту йдеться про стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України. Реалізовувати її якої планується «з використанням механізмів державно-приватного партнерства» та із «залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги».

Водночас, порівняно із чинним наразі законом «Про основи національної безпеки України» запропонований президентом проект пропонує скорочення переліку пріоритетних національних інтересів.

Як повідомлялося, президент Петро Порошенко вніс законопроект 8068 про нацбезпеку до Верховної Ради 28 лютого.

Секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов заявив, що закон готували з залученням експертів НАТО, Євросоюзу й США.

Він є «рамковим» і визначає лише загальні обриси системи забезпеченні нацбезпеки і «фундаментальні національні інтереси»: забезпечення державного суверенітету й територіальної цілісності, інтеграція України в європейський політичний, економічний і правовий простір, набуття членства у ЄС та НАТО.

Водночас голова представництва ЄС, посол США та голови представництва НАТО в Україні заявили, що низка положень цього законопроекту суперечить практикам Євросоюзу та Альянсу.

Рада ухвалила закон про нацбезпеку

Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому закон “Про національну безпеку”

  • Головна
  • 21 червня 2018 13:07

Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку

За відповідне рішення проголосували 248 депутатів, передає Depo.ua.

Законопроект передбачає реформу сектора нацбезпеки і оборони у відповідність із стандартами НАТО.

Проект передбачає скасування трьох законів, об'єднуючи їх. Це закони “Про основи національної безпеки України”, “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” та “Про організацію оборонного планування”.

У проекті зазначено, що державна політика в сфері національної безпеки і оборони – це і військова і зовнішньополітична, і економічна, і інформаційна, екологічна і кібербезпека країни.

Серед іншого, документом визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах нацбезпеки та оборони. Чітко визначається, наприклад, яке з відомств за що відповідає і кому підпорядковується.

Крім того, у поданому проекті викладено систему забезпечення нацбезпеки та повноваження кожного з її суб'єктів, зокрема, президента, міністерств оборони та внутрішніх справ, Збройних сил, Генштабу, СБУ, Держприкордонслужби тощо.

Також визначається система командування, контролю і координації операцій сил безпеки і сил оборони. До того ж у законопроекті закріплено річний обсяг фінансування сектору безпеки і оборони – він повинен складати не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% – на фінансування сил оборони.

Крім того, згідно з проектом закону, вже з 1 січня 2019 року міністр оборони України повинен бути призначений з числа цивільних осіб, як і його заступники.

У цьому полягає один з елементів цивільного контролю, випливає з проекту. Зміни торкнуться і посад командувача Збройних сил України та голови Генерального штабу.

На даний момент обидві ці посади обіймає Віктор Муженко. Але з 1 січня 2021 року вони повинні бути розділені.

  • Нагадаємо, 5 квітня парламент прийняв у першому читанні законопроект № 8068 “Про національну безпеку України”, який має наблизити Україну до стандартів НАТО.
  • Законопроект визначає засади держполітики у сфері національної безпеки та оборони, цивільного контролю за військовою сферою, а також стратегій захисту держави, зокрема, кібербезпеки.
  • 16 червня Президент Петро Порошенко наголосив на необхідності ухвалення на цьому тижні закону про національну безпеку, в тому числі у зв'язку з тим, що у липні відбудуться два важливі саміти: Україна-ЄС та саміт НАТО.
  • 18 червня спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що цього тижня Рада повинна ухвалити в другому читанні законопроект про національну безпеку.
  • У БПП повідомили, що представники посольства США, Європейського Союзу та представництва НАТО підтримали допрацьований до другого читання текст законопроекту “Про національну безпеку”.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Верховна Рада ухвалила за основу закон про Нацбезпеку

Опрацьований у тісній взаємодії з експертами НАТО, Європейського Союзу і США законопроект «Про національну безпеку України», який реалізує ідеї, закладені у Стратегічному оборонному бюлетені, має стати ключовим інструментом реформування сфери національної безпеки. На цьому наголосив Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов, представляючи внесений Президентом України законопроект у четвер у Верховній Раді України.

За словами Турчинова, ухвалення законопроекту стане суттєвим кроком на шляху запровадження стандартів Північноатлантичного Альянсу в Україні.

«Реформи, передбачені в законі, зміцнять сектор безпеки і оборони України, мають забезпечити збереження української державності за умов сучасних загроз, і, насамперед, агресії з боку Російської Федерації», – сказав він.

Секретар РНБО України зазначив, що проект Закону запроваджує регулювання діяльності органів сектору безпеки і оборони згідно з нормами і стандартами Європейського Союзу та НАТО. «Насамперед, – сказав він, – йдеться про систему управління та керівництва Збройними Силами, іншими органами сектору безпеки і оборони, що підвищить їх здатність протистояти сучасним загрозам». 

See also:  Нерозмитнене авто в законі?

«Проект Закону України «Про національну безпеку України» носить рамковий характер, він встановлює лише загальні обриси системи забезпечення національної безпеки, – наголосив О. Турчинов.

– Цим законом закріплені фундаментальні національні інтереси України, серед яких забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності, інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір, набуття членства в Євросоюзі та в НАТО».

  • Важливим Турчинов назвав гарантування законом надійного цивільного демократичного контролю над сектором безпеки і оборони України, а також закріплення чіткого розподілу повноважень та компетенції органів сектору безпеки і оборони, що підвищить ефективність координації їх діяльності, покращить якість управління ресурсами та знизить корупційні ризики, обмежить невиправдане дублювання безпекових функцій і спроможностей.
  • За словами Секретаря РНБО України, проектом передбачається «певна кодифікація законодавства у сфері національної безпеки», зокрема, у нього пропонується інтегрувати положення Законів України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та «Про організацію оборонного планування».
  • Турчинов наголосив, що підтримка парламентом проекту Закону України «Про національну безпеку України»стало важливим кроком на шляху зміцнення оборони і безпеки нашої держави. 
  • Законопроект у першому читанні було ухвалено голосами 265 народних депутатів.

Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?

Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?

пресс-служба СНБО

У Верховній Раді за основу принято президентський законопроект №8068 про національну безпеку. Цей документ визначає рух України у напрямку Євросоюзу та НАТО.

Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. 112.

ua проаналізував, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку

Війна на сході України та окупація частини її території, які почалися з 2014 року, змусили керівництво держави реформувати оборонний сектор. І без оновленої законодавчої бази це неможливо.

Дуже логічно і цілком природно, що закон про національну безпеку, написаний під час реальної війни і за допомогою іноземних радників, буде відрізнятися від законів про ту ж безпеку та оборону країни на початку 2000-х (хоча і старі були просто переписані зі ще старіших законів 90-х).

 Новий закон “Про національну безпеку” Верховна Рада поки не прийняла, але ЗМІ вже оприлюднили повний текст документа.

У його прикінцевих положеннях вказано, що після прийняття цього закону втрачають свою чинність три вже чинних: ЗУ “Про основи національної безпеки України” 2003 року, ЗУ “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” 2003 року і ЗУ “Про організацію оборонного планування” 2005 року.

Для того, щоб зрозуміти, навіщо приймати новий закон, якщо є аж три старих, ми порівняли ці документи.

І тепер стає зрозумілим, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку, що викинули, а що додали, і для постійних читачів улюблене – де тут зрада (якщо хтось знайде), а де перемога (якщо хтось знайде). Крім того, ми намалювали для вас цей закон у картинках, щоб краще запам'ятався.

Що принципово нового в ЗУ “Про національну безпеку”?

Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. Автори (документ буде подано президентом) намагалися прописати, хто кому буде підпорядковуватися, хто за що відповідатиме і хто буде нести відповідальність.

Наступна дивина для України і її оборонного бюджету – це планування на основі спроможностей.

Максимально ефективне використання наявних коштів і розумна ієрархія пріоритетів: “на що ми сьогодні витрачаємо кошти – на що в наступному періоді – скільки залишилося – як ми можемо правильно використати залишок”. Так думають і планують у НАТО, і цьому Україну вчать іноземні радники.

“Коли ви йдете до магазину зі своєю дитиною і вона хоче три пальта за один раз – червоне, зелене і синє. І червоне пальто – найтепліше. Але дитина хоче зелене, а у вас є гроші тільки на одне пальто.

Ми це називаємо обмежені ресурси… Ви не зможете купити всі пальта одночасно, але ви можете купити найкраще – червоне. Необхідно навчитися “вичавлювати сік з лимону”, використовувати ресурси за призначенням”, – якось сказав мені в інтерв’ю старший оборонний радник Стівен Сільверстайн (США).

Ну й одне з найважливіших положень нового закону – це визначений річний обсяг видатків на фінансування сектору безпеки та оборони. Він має становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% повинні йти виключно на сили оборони. Розмір видатків на оборонно-промисловий комплекс має бути не менше 0,5%.

Як у Міноборони розпланували свій бюджет на 2018 рік та на що підуть кошти, можна почитати у нашому матеріалі.

Національні інтереси скоротили оптимізували

Порівнюючи новий документ із ЗУ “Про основи національної безпеки України” 2003 року, видно, що нині зменшили перелік національних інтересів.

Наприклад, у старій версії був пункт “розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, зміцнення фізичного здоров'я нації, створення умов для розширеного відтворення населення, збереження та зміцнення інституту сім'ї”.

Або одним з пріоритетних національних інтересів в Україні було “гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України” (це до питання утиску чиїхось мов).

  • Ці поняття для кожного українця настільки суб'єктивні, що в новому законі вирішили об’єднати у три глобальні сфери національних інтересів:
  • –        державний суверенітет і територіальна цілісність;
  • –        розвиток економіки, громадянського суспільства та зростання рівня та якості життя населення;
  • –        інтеграція в ЄС та членство в НАТО (правильніше сказати, рух у цьому напрямку).

112

Сили безпеки й оборони. Що це і хто сюди входить?

Міноборони, ЗСУ, МВС, Нацгвардія, Нацполіція, Держприкордонслужба, Державна міграційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, СБУ, Управління держохорони, Держслужба спецзв'язку та захисту інформації, Державна спеціальна служба транспорту, Апарат РНБО, розвідувальні органи, центральний орган виконавчої влади щодо військово-промислової політики, інші органи.

112

Найкрутіша, звісно, посада президента, бо він верховний головнокомандувач, керує усіма силами безпеки й оборони: оголошує війну та вводить воєнний стан/надзвичайний стан, приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, видає накази, директиви з питань оборони, очолює Раду національної безпеки та оборони, призначає та звільняє секретаря РНБО та його заступників, призначає/звільняє вище командування ЗСУ (за рекомендаціями головнокомандувача) та багато інших буденних справ.

У вересні минулого року Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО про “Про Ставку верховного головнокомандувача”. СВГ – це надзвичайний орган вищого військового управління, або місце, звідки верховний головнокомандувач керує країною під час війни.

СВГ була створена у 1941 році під час Другої світової, її майже відразу очолив Сталін, туди увійшли відомі полководці та воєначальники. Не плутати з Генеральним чи Оперативним штабом, це інше.

Але оскільки указ Петра Порошенка “для службового користування” та “цілком таємно”, дізнатися про Ставку можна небагато.

Пропозицію про утворення Ставки верховного головнокомандувача подає РНБО і пропонує її персональний склад, а президент затверджує.

Міноборони

Тут нічого особливо не зміниться, принаймні у 2018-му році.

Міністерство, як і раніше, повинне займатися підготовкою держави до оборони, воєнною та військово-технічною політикою, оборонним планування, дбати про розподіл ресурсів, свою кадрову політику, забезпечення ЗСУ тощо.

Однак ми також у своїх статтях неодноразово розповідали, що міністр оборони буде цивільною особою (не військовою), і його заступники теж. Тепер це буде прописано в законі.

“Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням президента України з числа цивільних осіб. Перший заступник міністра оборони України та заступники міністра оборони України призначаються з числа цивільних осіб”, – йдеться у статті 15 цього документу.

Тому в прикінцевих положеннях сказали, що цей закон про нацбезпеку набирає чинності з наступного дня його опублікування, окрім статті 15 про призначення цивільного міністра оборони та його заступників, ці положення набирають чинності з 1 січня 2019 року. Тобто ще рік міністр оборони України буде військовослужбовцем, і очевидно, що це Степан Полторак.

Так само в законопроекті прописали, що ціла 16 стаття про перебудову ЗСУ та Генерального штабу набуває чинності з 1 січня 2021 року. Сьогодні Віктор Муженко є і головнокомандувачем ЗСУ, і начальником Генерального штабу ЗСУ. Ці посади мають бути розділені – окремо головнокомандувач і окремо буде начальник Генштабу.

See also:  Лишения сертифицированного инженера землеустроителя квалификационного сертификата (его аннулирование) при нарушении закона украины «о землеустройстве» + пример заявления

Головнокомандувач стане найвищою військовою посадовою особою, підпорядкованою президенту і міністру оборони, на яку покладатиметься вся повнота повноважень щодо керівництва Збройними силами України.

 У його підпорядкуванні будуть: Генеральний штаб ЗСУ, Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, командування видів (окремих родів військ, сил), інші органи військового управління, що не належать до видів (окремих родів військ, сил) Збройних сил України.

Детальніше про це йдеться у нашій статті “Армія майбутнього. Хто і як буде керувати Збройними силами?”

Офіс Реформ МОУ

От власне це і набере чинності аж з 2021 року.

Також цікаво, як буде діяти реальний Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. Його очолюватиме Командувач об'єднаних сил (призначається/звільняється президентом), підпорядковується він головнокомандувачу.

 До його обов'язків входить “планування застосування й управління об'єднаними силами, відповідає за набуття спроможностей у сфері управління, зв'язку та обробки інформації, бере участь у реалізації політики застосування і розгортання сил, розробленні планів”.

Замисел застосування об'єднаних сил в операціях затверджується президентом.

У МВС теж особливо нічого не змінилося, що би суперечило прямим законам, які стосуються правоохоронних органів. Єдине, на чому треба наголосити, це те, що у мирний час Національна гвардія виконує правоохоронні функції, а у воєнний час входить до складу сил оборони і підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ.

112.ua

Демократично-цивільний контроль

Українці зможуть контролювати свої Збройні сили або інші силові структури через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади, яких вони обирають, або ж через ЗМІ, формуючи суспільний запит на інформацію. Тобто демократичність контролю автоматично закладена у праві вибору тих, хто буде прямо здійснювати цей контроль – парламенту та президента.

Далі все просто. Контроль цивільний, бо його здійснюють цивільні (не військові) люди, які перебувають на посаді президента, в парламенті, РНБО, Кабміні та в органах місцевого самоврядування, а з 2019 року і міністр оборони. Ми написали велику статтю про демократичний контроль, де пояснювали, що це таке і як його впроваджують.

Хто уповноважений здійснювати контроль над оборонним сектором, так це президент, Верховна Рада, Кабмін, інші органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, суди і громадськість. Якщо зовсім коротко, то президент контролює увесь сектор безпеки та оборони через РНБО і секретаря Ради.

Верховна Рада приймає закони і зокрема оборонний бюджет, тобто регулює видатки і їх використання. Також парламент може створювати тимчасові комісії для розслідування чи контролю питань, які мають суспільний інтерес. Контроль за дотриманням прав і свобод людини в оборонному секторі виконує уповноважений ВРУ з прав людини.

Військового омбудсмена поки що не передбачається.

Кабмін забезпечує цей контроль у всіх силових відомствах. Повинен забезпечувати.

І трохи про ЗМІ. Спойлер: нічого для роботи медіа не зміниться.

У законі від 2003 року “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” було вказано (УВАГА!), що ЗМІ “сприяють підвищенню престижу служби захисників Вітчизни, зміцненню довіри суспільства до Збройних сил України, інших складових частин Воєнної організації держави, правоохоронних органів”. У новому законі такого немає, бо такі розпорядження можуть існувати для будь-якого державного органу, але не для журналістів!

  1. Планування
  2. Ще раз нагадаємо, що принципова зміна має відбутися у власне підходах до планування, враховуючи зміни у безпековому середовищі (всередині країни, на її кордонах та ситуацію з суміжними державами) та економічні і фінансові можливості держави. Довгострокове планування (на понад 5 років, у старому законі – на 12 років), згідно із законом, повинне бути у вигляді наступних документів:
  3. Стратегії національної безпеки, Стратегії воєнної безпеки, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту (розроблюється МВС про виклики і загрози цивільному населенню та їхнє попередження), Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу (подає Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику) і Національної розвідувальної програми (відповідальний координаційний орган з питань розвідувальної діяльності).

112

***

Нещодавно міністр оборони США Джеймс Меттіс закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити закон про національну безпеку, “що забезпечить міцну правову основу для реформ у сфері оборони для підтримки безпечної і демократичної України”.

Яке діло голові Пентагону до українського закону і термінів його прийняття? Відповідь напрошується сама – вони хочуть бачити, на що йдуть їхні гроші і як використовується те, що США передає Україні. Це можливо тільки з впровадженням демократичного цивільного і громадського контролю, а також внутрішнього контролю.

Чи є гарантія, що закон зможе хоч трохи знизити рівень корупції в оборонному секторі? Немає. Це людський фактор, там все одно залишаються ті самі люди. Поки що.

Далі. Закон покликаний чітко розмежувати повноваження силових відомств і навіть повноваження кожного органу всередині цих відомств. Щоб уникнути дублювання функцій і незрозумілості, хто за що відповідає, хто кому підпорядковується. Це важливо.

Й останнє. Україна прагне стати членом НАТО, це один з пріоритетних національних інтересів, тобто прийняття стандартів Альянсу в підготовці, забезпеченні, командуванні. Закони відповідно треба теж адаптувати. І не стільки цінний закон “Про національну безпеку”, скільки розумно прописані безпекові стратегії та воєнні доктрини, ну і вчасне їх виконання.

Ірина Сампан

Верховна Рада ухвалила закон Про національну безпеку України. Що він передбачає

Стандарти НАТО в армії, посилений громадський контроль та розширені повноваження президента. Документ є важливим кроком на шляху України по вступу в НАТО.

У проекті відсутній перелік загроз національним інтересам

Він також сприятиме розширенню військово-технічного співробітництва з союзниками, заявив президент Петро Порошенко.

“Закон зміцнює наш воєнний і оборонний потенціал, підсилює цивільний контроль за армією, прозорість військового бюджету. Закон створює нові можливості для військово-технічної співпраці з нашими союзниками, передусім зі США. Це стосується і постачання сучасних оборонних озброєнь”, – сказав Порошенко.

Новий документ скасовує три діючих: Про основи національної безпеки, Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави та Про організацію оборонного планування.

Зміст нового законопроекту

Закон про національну безпеку України зосереджений на суверенітеті та територіальній цілісності, європейській та євроатлантичній інтеграції, розвитку економіки та громадянського суспільства.

З переліку пропонується виключити такі пункти, як гарантування прав і свобод громадянина, забезпечення розвитку, функціонування української мови та захист мов нацменшин, розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу народу.

У проекті виклали систему забезпечення нацбезпеки та повноваження кожного з її суб'єктів, зокрема, президента, міністерств оборони та внутрішніх справ, збройних сил України, Генштабу, СБУ, Держприкордонслужби тощо.

Новий документ скасовує закон Про організацію оборонного планування

Протягом 6 місяців Кабмін повинен розробити новий закон про СБУ. Також передбачається створення комітету Верховної Ради з розвідки, який здійснює контроль над органами безпеки. Міністр оборони України і його заступники призначатимуться на посаду з-поміж цивільних осіб з 1 січня 2019 року.

Передбачається відмежувати посади начальника Генштабу та головнокомандувача Збройних сил України.

Для цього будуть використовувати механізм державно-приватного партнерства, а також залучати міжнародну консультативну, фінансову та матеріально-технічну допомогу.

У проекті відсутній перелік загроз національним інтересам. Їх мають визначати ряд документів, які схвалюються РНБО і затверджуються президентом.

Зміцнення обороноздатності та збільшення президентських повноважень

  • Закон допоможе наблизити Україну до членства в НАТО в середньостроковій перспективі, заявив народний депутат від Блоку Петра Порошенка Іван Вінник.
  • “Це міф, створений російською пропагандою, що країни, які знаходяться у контексті територіальних претензій, не можуть стати суб'єктом НАТО”, – сказав Вінник.
  • Іноземні партнери заявили, що низка положень законопроекту суперечить практикам Євросоюзу та Альянсу

Як розповів нардеп Народного фронту Андрій Тетерук, нововедення забезпечить українських солдат новими зразками амуніції, оскільки передбачає перехід на стандарти НАТО.

Також це допоможе зміцнити обороноздатність країни, додав Тетерук.

“Люди не розуміють правок і не читають сам текст закону. Насправді, СБУ залишилися виключно контррозвідувальні заходи. Ворог перейшов від примітивної війни штики від штиків. Зараз використовуються гібридні технології”, – зазначив Тетерук.

Єдина партія яка була проти прийняття закону – це Опозиційний блок. Її Представник Олександр Вілкул під час брифінгу в кулуарах парламенту заявив, що він націлений на посилення внутрішніх органів безпеки, які будуть придушувати громадську свободу. Він зазначив, що закон нічого спільного з поглядами партії не має.

Голова представництва ЄС, посол США та голова представництва НАТО в Україні заявили, що низка положень цього законопроекту суперечить практикам Євросоюзу та Альянсу.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*