Вссу: нормами цивільного процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача на позовній заяві

Мороз О., юрист-аналітик Видавничого будинку «Фактор» ВССУ: Нормами цивільного процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача на позовній заяві Місцеве самоврядування Березень, 2018/№ 3/1 https://i.factor.ua/ukr/journals/ms/2018/march/issue-3/1/article-34874.html Тема для написання цієї статті виникла у зв’язку з тим, що вступив у силу Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України1, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». У зв’язку із цим ми поговоримо про зміни, які відбулись, і визначимо нову структуру позовної заяви. Забігаючи наперед, зазначимо, що нова позовна заява значно відрізняється від попередньої і за змістом, і за формою, тому в статті ми розмістили приклад позовної заяви.

Одразу хочемо зазначити, що позовне провадження за новим ЦПК докорінно змінилось. Так, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають усі свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо предмета спору письмово та виключно у заявах по суті справи. Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК заявами по суті справи є:

1 позовна заява
2 відзив на позовну заяву (відзив)
3 відповідь на відзив
4 заперечення
5 пояснення третьої особи щодо позову або відзиву

Слід зазначити, що подання заяв по суті справи є правом учасників. Але суд у деяких випадках може зобов’язати державний орган чи ОМС подати відповідну заяву по суті справи, крім, звісно, позовної заяви. У цій статті ми будемо говорити лише про позовну заяву: який порядок її подання та яким чином вона оформлюється.

Новим процесуальним законом суттєво розширено обов’язки позивача при поданні позову.

Тепер попри вже звичні вимоги про письмову форму позову (у тому числі електронну), про необхідність зазначення відомостей про найменування, місцезнаходження та контактну інформацію сторін та третіх осіб, виклад обставин та вимог позову, доказів сплати судового збору, переліку додатків до позовної заяви та самих додатків, нове законодавство запроваджує принципово нові вимоги та розширює наведені вище.

Структура позовної заяви

Необхідно зазначити, що нова редакція ЦПК встановила нові вимоги щодо оформлення позовних заяв. Тепер ухвалення позитивного рішення суду залежатиме від того, наскільки старанно позивач підготує позовну заяву до суду.

  • Як ви знаєте, кожна позовна заява має індивідуальні ознаки, оскільки кожен позов є неповторним та індивідуальним та ґрунтується на конкретних фактичних обставинах справи, але разом із тим кожна позовна заява повинна відповідати основним процесуальним вимогам.
  • Тому нижче ми наведемо структурну послідовність позовної заяви та конкретний її приклад за новим ЦПК, що дозволить вам уникнути помилок під час написання та подання позову до суду.
  • Отже, згідно зі ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити такі відомості:
1 найменування суду першої інстанції, до якого подається позовна заява
2 реквізити сторін та інших учасників цивільного процесу
3 ціна позовної заяви, якщо вона підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються
4 зміст позовних вимог: спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом або договором; чи інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону. Суд визначає спосіб захисту, який не суперечить закону, у випадку коли закон або договір не містять ефективного способу захисту (ч. 2 ст. 5 ЦПК)
5 виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Важливо: усі наявні у позивача докази мають бути подані разом з позовною заявою
6 дані про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Сторони вживають заходів для досудового врегулювання суперечки за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом (ч. 1 ст. 16 ЦПК)
7 відомості про вжиття заходів забезпечення доказів чи позову до подання позовної заяви, якщо вони вживалися раніше
8 перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви
9
  1. зазначення доказів, що не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, позивач має про це письмово повідомити суд та зазначити:
  2. — який саме доказ не може бути подано;
  3. — причини, з яких цей доказ не може бути подано у зазначений строк;
  4. — докази, які підтверджують, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на отримання вказаного доказу
10 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи
11 підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
12 підпис позивача, або його представника, або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, із зазначенням посадового становища

Якщо учасником справи є фізична особа, в заяві вказуються її П. І. Б., адреса проживання з поштовим індексом. Реєстраційний номер облікової картки платників податків, серія і номер паспорта та засоби зв’язку зазначаються лише у випадку, коли така інформація відома позивачу.

Якщо учасником справи виступає юридична особа, документ має містити повне найменування, місцезнаходження із зазначенням поштового індексу та ідентифікаційний код цієї особи. Засоби зв’язку учасників вказуються за наявності таких даних у розпорядженні заявника.

  • До судових витрат належить судовий збір; витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їхнім місцезнаходженням, забезпеченням доказів; інші витрати, пов’язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
  • У разі неподання позивачем попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити у їхньому відшкодуванні, за винятком суми сплаченого судового збору.
  • Документи, що додаються до позовної заяви:
1 копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб
2 клопотання та заяви позивача, у т. ч. про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору; призначення експертизи; витребування доказів тощо
3 документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
4 до позовної заяви про визнання акта чи договору недійсним додається копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг із нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування
5 довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача

Правило подання копій документів відповідачу та третім особам не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Письмові докази надаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК. Копії вважаються засвідченими належним чином, якщо їх було засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Позивач, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), має зазначити наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Позивач підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв’язку, приймаються до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.

Клопотання про витребування доказів подається разом з поданням цивільного позову. Якщо таке клопотання заявлено після закінчення встановленого строку, суд залишає його без задоволення. Винятком є випадок, коли позивач обґрунтує неможливість його надання у визначений строк з причин, що не залежали від нього.

У клопотанні має бути зазначено:

1 який доказ витребовується
2 обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати
3 підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа
4 заходи для самостійного отримання цього доказу, вжиті особою, яка подає клопотання, — докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу

Довіреність фізичної особи має бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Повноваження адвоката підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Далі пропонуємо ознайомитись із зразком позовної заяви, складеної за новими правилами.

ВССУ: Нормами цивільного процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача на позовній заяві ВССУ: Нормами цивільного процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача на позовній заяві ВССУ: Нормами цивільного процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача на позовній заяві

Источник: https://i.Factor.ua/ukr/journals/ms/2018/march/issue-3/1/article-34874.html

Позовна заява, її зміст і форми. Прийняття заяв у цивільних справах

  • Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі.
  • Позовна заява повинна містити в собі:
  • 1) назву суду, до якого подається заява;
  • 2) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;
  • 3) зміст позовних вимог;
  • 4) виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;
  • 5) зазначення доказів, що стверджують позов;
  • 6) зазначення ціни позову;
  • Підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

Позовна заява про розірвання шлюбу повинна містити в собі, крім зазначеного в пунктах 1 – 7 цієї статті, відомості про рік народження кожного з подружжя, про наявність неповнолітніх дітей, їх прізвище, ім'я та по батькові, при кому з батьків вони знаходяться і пропозиції щодо участі подружжя в утриманні і вихованні дітей після розірвання шлюбу. В позовну заяву може бути також включено вимогу про поділ спільного майна подружжя.

  1. Позовна заява у випадках, коли до її подання постановлялася ухвала про вжиття запобіжних заходів, повинна містити в собі, крім зазначеного в пунктах 1 – 7 частини другої цієї статті, відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до глави 4-А цього Кодексу.
  2. До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача – також довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження представника.
  3. Прийняття позовної заяви

Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК (ч. 1ст. 122 ЦПК).

Процесуальне завдання, що вирішується суддею, — перевірка підстав для прийняття заяви. Якщо таких підстав немає, суддя відмовляє в прийнятті заяви, керуючись зазначеними в ст.122 ЦПК мотивами.

У рамках підстав до відмови в порушенні справи об'єднані дві групи мотивів: передумови права на позов і умови його здійснення. Відсутність передумов обумовлює об'єктивну неможливість розгляду справи, процес взагалі не може бути початий.

See also:  Як суди розуміють поняття охоронюваний законом інтерес: детальний аналіз та судові прецеденти

Недотримання порядку пред'явлення позову — лише тимчасова перешкода, що може бути усунута заінтересованою особою, після чого процес у справі можливий.

Згідно з ч. 2 ст. 122 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті заяви при відсутності хоча б однієї з передумов права на пред'явлення позову, а саме:

  • 1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;
  • 2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;
  • 3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
  • 4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
  • Після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Неприпустима відмова у відкритті провадження у цивільній справі за мотивами недоведеності заявленої вимоги, пропуску строку позовної давності та іншими не передбаченими законом підставами.

Зокрема, неприпустима відмова в прийнятті заяви з тієї причини, що спірна вимога не захищена законом або що вона явно не обґрунтована (так звані безпредметні позови), не може служити також підставою для відмови в прийнятті позову відсутність закону, що регулює спірне відношення.

Відмовляючи в прийнятті позовної заяви, суддя постановляє про це мотивовану ухвалу, що може бути оскаржена позивачем (п.4ч.1ст.293ЦПК).

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Повернення позовної заяви провадиться суддею у випадках недотримання умов пред'явлення позову, порядку його подачі, невиконання вимог про усунення порушень порядку і форми подачі позовної заяви.

Відповідно до ч.З ст.121 ЦПК заява повертається у випадках, коли:

  1. 1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
  2. 2) заяву подано недієздатною особою;
  3. 3) заява від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
  4. 4) справа не підсудна цьому суду;
  5. Подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.
  6. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу, у якій вказує, у який суд варто звернутися заявникові, якщо справа не підсудна даному суду, або як усунути обставини, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч.5 ст.121 ЦПК).

На ухвалу судді про повернення заяви може бути подана апеляційна скарга (п.З ч.І ст.293 ЦПК).

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.

В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються: 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) ким і до кого пред'явлено позов; 3) зміст позовних вимог; 4) час і місце попереднього судового засідання; 5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Процесуальні засоби, що забезпечують захист інтересів відповідача. Чи можна оскаржити ухвалу суду про забезпечення позову ?

Захист інтересів відповідача гарантується принципами цивільного процесуального права України: змагальною формою процесу, рівноправністю сторін, диспозитивністю.

Завдання цивільного судочинства рівною мірою розподіляються між позивачем та відповідачем. Обидві сторони в процесі захищають свої права та інтереси. Для позивача засобом порушення процесу є позов, проти заявленого позову відповідач може виступати з запереченнями і зустрічним позовом.

  • Заперечення є вимогами відповідача щодо припинення провадження в справі через відсутність передумов права на пред'явлення позову чи внаслідок відсутності підстав для виникнення та розвитку спірних матеріальних правовідносин, з яких витікають позовні вимоги позивача.
  • Дане визначення охоплює два види заперечень: процесуально-правові і матеріально-правові.
  • Процесуально-правові заперечення не торкаються мате-ріально-правової сутності позовних вимог. Відповідач вправі

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Заявити, що справа не може бути розглянута в суді, тому що позивач є неправоздатним, є судове рішення з того ж спору, яке набуло законної сили, або раніше позивач відмовився від позову тощо.

Матеріально-правові заперечення мають на меті ухвалення рішення про відмову в позові як такому і полягають в запереченні фактів підстав позову чи предмета позову. Відповідач може заявити про виконання зобов'язання, закінчення строку давності, те, що норми матеріального права не передбачають виникнення цивільного суб'єктивного права з фактів, наведених позивачем тощо.

Зустрічний позов – це заявлена відповідачем до позивача у справі самостійна позовна вимога для сумісного її розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов не є позовом особливого виду, а відноситься до позовів про присудження, визнання чи перетворення.

  1. Зустрічний позов відрізняється від заперечення за наступними підставами:
  2. пред'являючи зустрічний позов, відповідач прагне відхилити первісний позов цілком чи частково, пред'являючи вимогу до позивача, заперечення цієї мети не переслідує;
  3. зустрічний позов займає самостійне становище в процесі;

зустрічний позов повинен бути викладений у формі позовної заяви (ст.ст.137, 138 ЦПК) і оплачений державшім митом, заперечення може бути заявлене в письмовому виді (пояснення на позов) і в усному (у формі клопотань);

Зустрічний позов може бути пред'явлений не пізніше як за три дні до судового засідання (ст.

140 ЦПК), строк подання заперечень до суду законом не обмежено, заперечення можуть бути заявлені на будь-якій стадії цивільного процесу (ст.ст. 143 299,330, 347й).

Водночас новий ЦПК України знімає такі обмеження у строках подачі зустрічного позову. Згідно з п.1 СТ.123 відповідач має право пред'явити зустрічний позов до або під час судового засідання.

  • Суддя приймає зустрічний позов у трьох випадках (ст.141 ЦПК):
  • зустрічний позов повинен бути прийнятий, якщо він спрямований до первісної вимоги;
  • якщо задоволення зустрічного позову виключає цілком чи частково задоволення первісного позову;

Зустрічний позов приймається до провадження, якщо між ним і первісним існує взаємозв'язок і їх спільний розгляд приведе до більш правильного і своєчасного розгляду спору.

Рішення про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви не може бути оскаржено, тому що не заважає розгляду справи за первісним позовом (ст.

291 ЦПК), зустрічний позов може бути пред'явлений як самостійний позов.



Источник: https://infopedia.su/4x4b19.html

Цивільний позов за новими правилами – ЗКГ

контакти Адвокатського бюро “Яновський і партнери”

+38 (032) 247-01-00; +38 (067) 000-13-27

е-mail: yp@zkg.ua Viber Messenger Telegram

Із набранням чинності нової редакції ЦПК України 15.12.2017 року суттєво змінився підхід законодавця до розуміння цивільного процесу, включаючи не тільки структуру, саму суть проваджень, процесуальний статус сторін та їх доказову діяльність, етапи перегляду судових рішень, а й основного документу – позовної зави.

Із одного боку, Кодексом встановлені нові вимоги, які можуть ускладнити подання позовної заяви, передбачають необхідність позивачеві більш ретельно підійти до підготовки своїх аргументів та доказової бази, а з іншого – вони превентивно направлені на зловживання правами сторін, їх заохочення до розумного здійснення процесуальних дій, а також є додатковою гарантією реального здійснення судочинства у встановлені процесуальні строки. Варто нагадати, що з 01 січня 2019 року лише адвокат може бути представником у суді, тому краще завчасно подбати про представника і скористатися правовою допомогою адвоката, та ознайомитися  як адвокат готує і подає позовну заяву до суду

Згідно з частиною другою статті 174 нового ЦПК України, позовна заява вважається заявою по суті справи, з поданням якої розпочинається судове провадження. Позивач в позові описує власні вимоги щодо предмету спору, обґрунтовує їх.

Позов є основним документом, в якому позивач зазначає власні аргументи і міркування з приводу фактів та явищ у спірних правовідносинах.

Тут важливим нововведенням є положення статті 83 ЦПК України, згідно якою позивач одразу при зверненні з позовною заявою повинен подати всі докази, про що детальніше розповімо нижче.

Звертає на себе увагу те, що суд, зважаючи на певні обставини конкретної справи, має право і може визнати сторону такою, що зловживає своїми процесуальними правами, зокрема у випадках:

  • подачі відразу кількох позовів до одного й того ж самого відповідача чи відповідачів, а також з тими самими предметами / із таких самих підстав,
  • дій з ціллю маніпулювання системою автоматизованого розподілу справ, що призначаються до розгляду суддями;
  • надання завідомо безпідставної позовної заяви,
  • подача позовної заяви, якщо відсутній предмет спору чи в спорі, що має очевидний надуманий (штучний) характер;
  • штучне чи необґрунтоване об’єднання позовів чи вимог у них з наміром змінити підсудність справ,
  • завідоме необгрунтоване і безпідставне залучення будь-якої особи в якості відповідача (співвідповідача) з наміром зміни підсудності справи (стаття 44 ЦПК України).

За зловживання процесуальними правами, суд має право і може застосувати новий вид заходів процесуального примусу – штраф у розмірі від 0,5 до 5 прожиткових мінімумів з розрахунку для працездатної особи.

Процедуру подання позову у місцевий загальний суд необхідно визначати в такій послідовності:

1. Належне оформлення позову (позовної заяви).

Вичерпний перелік вимог з оформлення позову (заяви) викладено в частині 3 статті 175 ЦПК України. За замовчуванням, позовна заява повинна мати письмову форму та має містити наступні елементи:

1) найменування суду, який є першою інстанцією.

У відкритому доступі є всі відомості щодо судів України розміщені на порталі Судової влади https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ . Там же знаходиться інформація щодо стану розгляду справ.

2) реквізити сторін

Також внесено ряд технічних доповнень, як вимог до оформлення позову. Відтепер необхідно вказувати додаткові відомості про сторін. Щодо фізосіб і юросіб, традиційно, це П.І.Б.

See also:  Неподъемная отчетность: новый закон взвинтит цены на услуги аудиторов

або повне найменування, місце реєстрації проживання або місцезнаходження, окремо можна також вказати адресу для листування, РНОКПП (ідентифікаційний код) за його наявності або дані паспорта (номер і серія), якщо ці відомості відомі позивачу.

Новелою є інформація про засоби зв’язку, а саме щодо відомих номерів, офіційну електронну адресу чи адресу електронної пошти.

У випадку, якщо позивач не знає інформації про РНОКПП чи паспорт, необхідне подання заяви з метою забезпечити докази, оскільки у випадку відсутності інформації про РНОКПП може виникнути серйозна проблема у стадії виконання рішення. Варто зазначити, що відомості про місце реєстрації проживання фізичної особи є обов’язковими, а не «факультативними».

3) ціна позову,

зазначається ціна позову, у разі, якщо позовні вимоги мають грошову оцінку.

4) зміст кожної позовної вимоги:

способи (спосіб) захисту права і/або інтересу, як це передбачено в законі або в договорі, або інші способи захисту права або інтересу, що не суперечать законам і які суд, на прохання позивача, має визначити в рішенні.

Наведена вимога щодо змісту позовної заяви, викладена значно детальніше, ніж у попередній редакції цивільного процесуального кодексу. При чому така зміна абсолютно відповідає усталеній практиці.

Традиційні способи захисту цивільних прав або інтересів вказані у статті 16 ЦК України, проте, їх перелік не є вичерпним.

Як видно з Аналізу практики ВСУ про застосування судами статті 16 Цивільного кодексу України, рекомендований для врахування в практичній роботі судів, зазначає про назгоду з практикою суддів, які відмовляють у позовах лише на підставі того, що при зверненні до суду, позивач обирає спосіб/способи захисту, не передбачені законом чи договором для захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу. У всіх таких випадках треба виходити із загальних принципів захисту права, свободи і інтересу, що визначені в Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Отже, при обрані способів захисту, в першу чергу, треба орієнтуватись на положення статті 16 ЦК, оскільки нестандартні способи захисту права викликають труднощі, як при примусовому виконанні, так і при розумінні суддями. Але в деяких випадках, коли дійсно права можна захистити тільки нестандартним способом, такий спосіб повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Радимо також переглянути статтю: 

Класифікація підстав нікчемності правочину, договору

5) обставини і докази

викладаються обставини, в обґрунтування вимог позивачем; зазначаються докази, які підтверджують наведені обставини.

6) досудове врегулювання

вказуються відомості про те, чи вжито заходи з досудового врегулювання спору, якщо такі заходи здійснювалися.

7) забезпечення доказів

вказуються дані про вжиття заходів забезпечення доказів та/або забезпечення позову ще до моменту подачі позову, у випадку, якщо такі заходи застосовувалися.

8) опис документів (доказів)

  • зазначається опис доказів і документів, як додатків до заяви;
  • окремо зазначаються докази, які не можливо подати разом з позовом (за наявності таких);
  • інформація про наявність у позивача чи інших осіб оригіналів письмових або електронних доказів, якщо їх копії додано до заяви.

Таким чином, разом із позовом позивач має подати всі наявні і нього докази.

Кодекс встановлює виняток за додержанням одночасно двох умов: неможливість подачі доказів в установлені строки, якщо є об’єктивні причини; письмове повідомлення в суд з обґрунтуванням позивачем неможливості подачі конкретного доказу.

Окрім переліченого, до позову повинні додаватися копії поштових чи інших аналогічних документів (чеку відділення поштового зв’язку, опис цінного листа), які підтверджують надіслання доказів для інших учасників справи. Якщо відсутнє підтвердження надсилання доказів іншій стороні, такі докази судом не беруться до уваги.

9) судові витрати

надається орієнтовний / попередній розрахунок судових витрат, що поніс позивач, та які ще очікує понести через розгляд справи.

Ця законодавча новела також становить важливий практичний інтерес, а Кодекс містить широке регулювання такого процесуального інституту. Позивач повинен надати в суд розрахунок суми судових витрат (орієнтовний), які очікує понести і вже поніс у зв’язку з розглядом справи.

Якщо такий розрахунок в суд не надано, то суд має право відмовити у відшкодуванні стороні, понесених нею судових витрат. Винятком є сплачений судовий збір, при чому сторони не обмежені в можливостях доведення будь-яких інших фактичних сум уже після результатів розглянутої справи.

Суд має право покласти на сторони зобов’язання про внесення наперед визначеної суми в депозит суду.

На практиці, наприкінці позовної заяви перед переліком додатків, зазвичай зазначають наступне: «В зв’язку з розглядом справи Позивач поніс судові витрати у розмірі __ ». До цієї суми відносять судовий збір, оплату правничої допомоги, ціну поштових відправлень тощо. Обов’язково всі витрати повинні бути підтвердженими документально.

10) інформація про неподання іншого позову

зазначення твердження (в довільній формі) від позивача до цього ж відповідача (відповідачів) про не подання іншого позову (позовів) з тим самим предметом і з тих самих підстав.

Так, можна зазначити наступне: «Я, позивач, підтверджую, що мною не подано інший позов (позови) Відповідача з такихх самих підстав і з таким самим предметом».

11) доказ сплати судового збору

звичайно ж до заяви потрібно додати документ, яким підтверджується сплачений судовий збір, або необхідно вказати підстави, якщо є, які надають звільнення (дозволяють не сплачувати) позивачу судовий збір.

2. Звернення безпосередньо в суд з позовом.

Уже запрацювала Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що заміняє Автоматизовану систему документообігу, в позивача є можливість вибрати спосіб подачі позову чи інших документів – в електронній чи у в паперовій (письмовій) формі.

У випадку подачі паперових документів, позов має бути підписано власноручним підписом позивача/ представника, з наданням довіреності або іншого уповноважуючого представника позивача документа. Відповідно до статті 177 ЦПК України, позивач має подати разом з позовом його копії і копії всіх інших документів-додатків, за кількістю відповідачів і третіх осіб. Цією ж статтею встановлені винятки.

Електронна форма позову (заяви) повинна бути скріплена ЕЦП позивача чи представника позивача. Поряд з цим позивач звільнений від обов’язку надсилання всім іншим учасникам справи чи надавати в суд певну кількість копій документів, якщо ним подано до суду документи в електронній формі.

Щоб надати електронну заяву, потрібно здійснити реєстрацію на сайті, який є системою обміну електронних документів між судом і учасниками процесу.

Необхідно створити спеціальну поштову скриньку, щоб використовувати “електронний суд” за адресою https://e-court.mail.gov.ua/ Скринька для фізичної особи, як правило, розпочинається з ідентифікаційного коду фізособи. Зверніть увагу, що для входу в систему обов’язково використовувати ЕЦП, який можна згенерувати, наприклад, в системі Приват 24.

Вже після подачі позову в суд, який є першою інстанцією, така позовна заява має бути зареєстрована і, не пізніше як на наступний день скеровується до конкретного судді. Внаслідок недотримання описаних вище вимог суд своєю ухвалою може залишити позов без руху. Згідно зі статтею 185 ЦПК України таке питання має бути вирішене на протязі 5-ти днів від дня, коли позовна заява надійшла в суд.

Позивачу надається строк щоб усунути недоліки заяви. Якщо позивач виправив недоліки у вказаний судом строк і спосіб – позов можна вважати поданим у день, коли він первісно надійшов у суд. Проте у випадку, якщо недоліків позову не усунуто у встановлений судом строк – позов вважається неподаним та підлягає поверненню позивачу.

Згідно із частиною 5 статті 185 ЦПК України, суд повинен повернути позовну заяву з доданими документами в строк до 5-ти днів з дати їх надходження судді, чи з дати, коли закінчується строк усунення недоліків.

Не слід забувати, – якщо судом повернуто позовну заяву, це не тягне наслідків заборони звернутись до суду ще раз, як тільки припинятся обставини, які були підставою повернути заяву.

Підготуали – юрист Марія Шуляківська, адвокат – Олексій Яновський

Источник: https://zkg.ua/tsyvilnyj-pozov-za-novymy-pravylamy/

Відзив – заперечення на позовну заяву (зразок)

Опинившись у ролі відповідача по цивільній справі, варто подбати про захист своїх інтересів. Ст. 178 ЦПК України надає можливість відповідачу, при отриманні позову, висунути свої міркування і навіть спростувати їх – за наявності законних підстав. Заперечення на позовную заяву оформляється у вигляді відзиву.

У зв’язку із змінами до ЦПК України від 2018 року, мають місце деякі непорозуміння стосовно того, яким саме документом оформляється заперечення.

Питання до адвоката: мені на пошту прийшла позовна заява із документами. Я не згоден із вимогами, викладеними у позові. Що направити – відзив на позовну заяву, або заперечення?

Відповідь адвоката: раніше, до 2018 року, відповідач направляв до суду заперечення. В теперішній час відповідач повинен направити до суду документ, що називається «відзив», в якому викладає заперечення на позовну заяву (згідно ст.

178 ЦПК України). Позивач, у свою чергу, складає «відповідь на відзив», згідно зі ст. 179 ЦПК України).

В подальшому відповідач направляє «заперечення», в якому викладає свої думки та міркування щодо фактів, викладених у відповіді позивача.

Таким чином, між сторонами процесу здійснюється своєрідний обмін документами, в яких висвітлюються міркування, аргументи, думки щодо визнання або невизнання вимог, викладених у позові.

ВАЖЛИВО: обмін своїми думками та міркуваннями сторони здійснюють виключно на стадії підготовчого слухання (до того, як розпочнеться розгляд справи по суті). Тобто відзив, відповідь на нього та заперечення направляються до суду у встановлені в терміни, але до розгляду справи по суті.

Якщо повна або часткова незгода з позицією позивача у відповідача виникає на етапі подачі заяви, єдиний спосіб правильно відреагувати на цей факт – заперечувати проти позову. Зробити це потрібно якомога раніше, а обґрунтувати свою позицію – переконливо.

В статті “Оспорювання батьківства (скільки коштує тест ДНК)” ми розповіли, як здійснюється передача прав на дитину, в тому числі при оскарженні спорідненості з неповнолітнім.

Відзив на позовну заяву в цивільному процесі

Розгляд будь-якої цивільної справи будується на засадах змагальності і рівності позивача та відповідача. Це означає, що у них є однакові права, щоб кожен міг довести обґрунтованість саме його позиції. Рішення виноситься на користь тієї сторони, яка приведе більше доказів. Сам суд за своєю ініціативою не займається їх збором.

Тому, ознайомившись із позовом та не погоджуючись із вимогами, можна приступати до складання відзиву на позовну заяву. Це прямо зазначено в ЦПК України. Заперечення може бути подано не тільки відповідачем, але й іншими учасниками процесу (третіми особами – із самостійними вимогами та без таких).

See also:  При зміні законодавства зміняться критерії оцінки роботи слідчих

Відзив складається в письмовому вигляді і містить у собі позицію відповідача по усіх питаннях, з якими він не згоден повністю або частково.

Заперечення проти позову може стосуватися будь-яких сторін справи – як власне претензій позивача, так і можливих порушень з боку судового органу. Тому виділяють 2 групи таких документів: це заперечення…

  1. … матеріально-правового характеру – особа оскаржує обгрунтованість пред’явлення претензій. У документі описується суть незгоди, робляться посилання на законодавство та наводиться відповідна доказова база (документи, свідчення, відео-, аудіозаписи та інші).
  2. … процесуального характеру – коли відповідач фактично не намагається якось висловити незгоду із самим позовом. Однак наполягається на тому, що порушені способи проведення самого процесу.

Читайте також:  Які документи необхідні для зменшення розміру аліментів?

Стосовно останнього випадка – причин для оскарження можуть бути такими:

  • по справі вже прийнято рішення, яке набрало чинності;
  • позивач без поважних причин порушив встановлені терміни подачі позову (порушений строк давності);
  • найчастіше порушення – звернення в сторонню судову інстанцію (порушення підсудності).

Може зустрічатися і комбінований варіант, коли претензії подаються і по суті, і у зв’язку із тим, що на думку відповідача або іншого громадянина були порушені певні норми процесуального законодавства.

Незалежно від характеру заперечень проти позову в цивільному процесі, форма, зміст, зразок документа не змінюються – відзив на позовну заяву складається в письмовому вигляді та долучається до справи нарівні з усіма іншими документами.

Колишня дружина отримала рішення суду та вимагає стягнення значної суми аліментів? Ви, в свою чергу, вимагайте зменьшення розміру зобов’язання. Які для цього потрібні документи ви дізнаєтесь, прочитав нашу статтю “Які документи необхідні для зменшення розміру аліментів?“.

Заперечення на позов: зразок 2018

Чітко встановленого зразка такого документа немає, разом з тим документ повинен містити такі дані:

  • «шапка» із зазначенням повної назви судового органу, який розглядає справу, П.І.Б. та контактні дані позивача, відповідача, третіх сторін (якщо такі є);
  • описова частина – наводиться посилання на сам позов (назва, дата, по якій справі), факт незгоди із заявою. Наводяться посилання на законодавство, а також на докази;
  • прохальна частина – коротко зазначаються вимоги громадянина. Зазвичай, наводиться запис «Прошу відмовити у задоволенні вимог»;
  • додатки, в яких вказується перелік документів, на які посиліється відповідач;
  •  дата, підпис.

Зразок відзиву – заперечення на позовну заяву за новим ЦПК України 2018 року

Мотиви подання відзиву

Причини, що спонукали підготувати відповідь на позовну заяву та заперечувати проти пред’явлених претензій, можуть бути найрізноманітнішими:

  • повна незгода із позицією позивача. Відповідач може доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди усіма можливими способами (подання документів, проведення експертизи або залучення свідків для дачі показань);
  • часткова незгода із доводами, викладеними у заяві;

Наприклад, відповідач признає наявність своєї вини у заподіянні шкоди позивачу, але заперечує проти заявленої до стягнення суми. У такому разі особа, не заперечуючи своєї вини, може подати розрахунки щодо визначення розміру шкоди, підкріпивши їх різними довідками та іншими документами.

  • вказівка на порушення процесуального характеру. В цьому випадку не обговорюється питання наявності вини, а робиться акцент на неправильне застосування положень ЦПК України, які перешкоджають законному розгляду цивільної справи. Наприклад, положення про неналежне залучення відповідача, неправильне визначення підсудності справи, закінчення строків позовної давності або сплаті держмита не в повному обсязі.

Як та в які строки подається відзив?

Право подання заперечень виникає з моменту звернення позивача із заявою.

До складання документу варто підійти відповідально. Адже його можна розцінювати як спосіб захисту прав та інтересів відповідача.

Відзив подається до суду, який розглядає справу. Можна заявити його особисто в засіданні, залишити в канцелярії або відправити заздалегідь поштою. Якщо ці дії за вашим дорученням виконує інша особа, то оформіть на неї довіреність в нотаріальній конторі. Головне, встигнути зробити це в процесі попереднього слухання.

Читайте також:  Як оголосити в розшук боржника по аліментах?

Підготувати заперечення проти позову слід за кількістю осіб, які беруть участь у справі та один примірник – суду для долучення до матеріалів цивільної справи. До нього також додаються всі документи, які підтверджують викладені доводи.

Важливо! Відповідач зобов’язаний направити свої оскарження та всі додатки (докази на паперовому, електронному носії) на адресу позивача та іншим учасникам провадження. А до суду надати документи, які підтверджують відправлення (квитанцію).

Строки подання відзиву встановлює суд та сповіщає відповідача. Термін повинен бути достатнім для збору доказів (в тому числі електронних).

Як ми зазначили раніше – подання відзиву – не обов’язок, а право відповідача. Якщо відзив на позовну заяву не надійшов, справа вирішується за наявними матеріалами.

До речі, ознайомтесь із актуальною статтею “Неофіційна сплата аліментів: як підтвердити, що батько утримує дитину?“.

Зміст заперечення проти позову

Відзив має бути коротким, але в той же час змістовним. Оскільки документ буде перебувати в цивільній справі, підійдіть до його написання серйозно (при перевірці законності винесеного рішення наглядові органи будуть знайомитися з текстом). Прямих вказівок з приводу його змісту в законі не міститься. Бажано дотримуватися наступної структури, яка склалася на практиці:

  • найменування судового органу;
  • відомості про відповідача або третю особу;
  • відомості про номер справи та сторони;
  • виклад своєї незгоди із посиланням на закони та докази. Конкретно вказати, які саме положення позову необгрунтовані;
  • прохання про відмову (повну або часткову) у задоволенні вимог позивача;
  • додатки;
  • дата складання, підпис.

Грамотно та лаконічно складений документ допоможе судовим органам чітко усвідомити позицію відповідача, проаналізувати її. Це значно сприяє досягненню позитивного результату.

Як ми зазначили раніше, заперечення можна подати в будь-який час підготовчого слухання – але до слухання справи по суті.

Важливо! Строк подачі відзиву встановлюється судом, але він не може бути меншим, ніж п’ятнадцять діб із дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Подати документи може:

  • сам відповідач;
  • будь-яка третя особа, заінтересована в результаті судового процесу;
  • адвокат, який діє за договором про надання правової допомоги.

Відзив засвідчувати у нотаріуса не потрібно, держмито за його подання не справляється. Документ можна долучити до справи двома шляхами:

  • безпосередньо принести в канцелярію судового органу (секретарем ставиться відмітка про прийняття);
  • через пошту – краще завжди надсилати рекомендованим листом та робити це заздалегідь, щоб не затягувати терміни розгляду.

Текст слід скласти максимально коротко – на 1-2 сторінки.

У той же час потрібно навести вичерпний перелік заперечень, намагаючись вказати їх гранично конкретно. Бажано навести підставу для кожної незгоди у вигляді посилання на норму законодавства або документ, який служить доказом на користь відповідача.

Стиль викладу – максимально близький до офіційно-ділового: відсутність просторічних, емоційно-забарвлених слів і таке інше.

Таким чином, основна мета оскарження позову – обґрунтовано схилити суддю на свою сторону вже на початковій стадії розгляду справи.

Бажаєте розлучитися, але не знаєте, скільки часу займає розлучення в суді? Прочитайте нашу статтю.

Читайте також:  Уточнення позовних вимог згідно з ЦПКУ від 2018 року

Чим відрізняється відзив від зустрічного позову та відкликання позовної заяви?

Не варто плутати відзив на позовну заяву зі зустрічною позовною заявою, що подається в порядку ст. 193 ЦПК України.

  1. Зміст заперечення на позовну заяву зводиться тільки до спростуванню або конкретизації основних положень самого позову. У ньому не можна пред’являти інші самостійні вимоги до позивачів. Якщо у відповідача теж є претензії матеріального чи іншого характеру, варто оформити їх у вигляді зустрічного позову.
  2. Зустрічний позов, на відміну від відзиву, являє собою не тільки письмове відображення незгоди з позивачем, але і зустрічні позовні претензії, на які вже позивач, в свою чергу, має право подати відгук.

Зустрічний позов складається за загальними правилами ЦПКУ. Його подача супроводжується оплатою збору.

Суд повинен роз’яснити відповідачу його право направити зустрічний позов.

Коли можна подати зустрічний позов?

Подати зустрічний позов можна у термін, відведений для поданні відзиву. При цьому може бути 2 варіанти подачі:

  • Одночасно із заявою позивача – тоді обидва позови розглядаються спочатку, в рамках однієї справи.
  • В будь-який час , встановлений суддєю для поданні заперечення на позовну заяву.

Позовна заява зустрічного характеру оформляється так само, як і заява позивача, та складається із трьох ключових розділів:

  1. Вступна частина (шапка), де, як зазвичай вказується найменування суду, П.І.Б. позивача, відповідача, всіх зацікавлених сторін.
  2. Описова і прохальна частини – власне основний текст заяви, в якій зазначаються претензії, при необхідності – посилання на статті закону, а також на доказові документи. Окремо прописується вимога, яку громадянин просить визнати.
  3. Висновок, в якому наводиться перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. Ставиться дата, підпис.

Зразок зустрічної позовної заяви  за новим ЦПК України 2018 року

Основна вимога до зустрічного позову – не допустити суттєвих помилок (П.І.Б., реквізити, контакти, найменування суду тощо). Якщо допущені юридичні помилки (наприклад, громадянин помилково послався на статтю), неправильно встановлена ціна позову, всі вони виправляються по ходу процесу. Такі помилки не можуть бути підставою для неприйняття заяви.

Важливо! Слід також розуміти, що зустрічний позов – це не претензії до позивача взагалі, а тільки ті, що пов’язані з цим позовом по суті. Тобто задоволення зустрічної заяви має повністю або частково виключати можливість позитивного рішення щодо початкового.

Суть початкового позову: виключити можливість бачитися з дітьми батькові.

Зустрічний позов: надати таку можливість.

Якщо зустрічний позов направляється в процесі спрощеного провадження, суддя переходить до розгляду справи по правилам позовного провадження – виносить відповідну ухвалу.

До речі, якщо ви подали заяву до суду, але припустилися помилки, позовні вимоги можна уточники. Більш доклаждно про це ми розповіли у статті “Уточнення позовних вимог згідно з ЦПКУ від 2018 року“.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні та залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

Источник: https://advokat4you.in.ua/vidziv-zaperechennya-na-pozovnu-zayavu-zrazok/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*