Вссу: законодавством не передбачена компенсація з державного бюджету доходів фопам, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період

Враховуючи, що ми з Вами живемо в досить складний час: важка економічна ситуація а на порозі війна, яка здавалось би де-факто війна, однак де-юре – антитерористична операція.

Тому я вирішила приділити увагу питанню мобілізації в особливий період, якою стурбовано більшість українців.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Законом, відповідно до якого громадяни відбувають військову службу, є ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» від 25 березня 1992 року  N 2232-XII (далі – ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»).

В даній статті я би хотіла приділити увагу питанням саме військової служби за призовом під час мобілізації, в особливий період.

Відповідно до п. 2. ст.11 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» виконання  військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 9 ст. 14 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» питання зняття та взяття на військовий облік покладається на районні (міські) комісії з питань приписки.

Відповідно до п. 5 ст.

22 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» граничним віком перебування на військовій службі для військовозобов’язаних та резервістів, які призиваються на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, – до досягнення граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві, тобто граничний вік перебування в запасі і у військовому резерві – це до 60 років.

Відповідно до п. 7 ст. 22 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» строки служби для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, обчислюються – до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

В першу чергу, хотілося б звернути увагу на перелік, осіб, які мають так звану відстрочку від призову під час мобілізації, відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року N 3543-XII:

·           заброньовані на період мобілізації та на  воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; ·             визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); ·               чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання); ·               жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх  згоди і тільки за місцем проживання); ·               жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років; усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи  можуть  бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання); ·               зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства  України, в разі  відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; ·               народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим; ·               інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках. Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період  не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

Крім того, у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, –  дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації,  крім випадків, визначених частиною восьмою статті 26 цього закону.

Частина 8 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає імперативний перелік осіб-військовослужбовців, які під час дії особливого періоду з військової служби звільняються: 1.      з моменту оголошення мобілізації до відповідного рішення Президента України про демобілізацію: а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; в) у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; г) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини: ·        виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); ·        утримання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи; ·        необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; ·        наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;   д) у зв’язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному  Генеральним  штабом  Збройних Сил  України, за умови завершення виконання визначених завдань; е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов’язків. Відповідно до п. 9 ст. 29 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату – для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. У випадку нез’явлення особи до пункту призову, то на органи внутрішніх справ у встановленому законом порядку покладається обов’язок: ·      проводити розшук, затримання і доставку до військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов'язку, ·      надсилати у двотижневий строк до військових комісаріатів або органів місцевого самоврядування, що ведуть військовий облік, відомості про випадки виявлення громадян, які не перебувають, проте повинні перебувати на військовому обліку, а також  відомості про осіб, які отримали громадянство України і повинні бути взяті на військовий облік.

Порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 119 гривень). Повторне протягом року вчинення такого порушення, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 гривень).

Окремо хотілося б звернути увагу на трудові та фінансові гарантії, які надаються військовослужбовцям, які проходять службу за призовом під час мобілізації в особливий період. Щодо трудових гарантій, які надаються військовослужбовцям, які проходять службу за призовом під час мобілізації в особливий період, то за ними відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності, проте не більше року та компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тобто військовослужбовців, яких призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період, роботодавець не може звільнити, проте не більше одного року. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна  реєстрація  підприємницької  діяльності  фізичних осіб – підприємців. Для підприємців також буде корисно знати, що на час дії особливого періоду платники єдиного внеску (мається на увазі фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які забезпечують себе самостійно), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (мається на увазі нарахування, сплата збору тощо), якщо вони не є роботодавцями. Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи – підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним  державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації,  на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів фізичною особою – підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа – підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати. Крім того, державою надано деякі податкові пільги особам, які мобілізуються у особливий період. Аналогічно, як і з єдиним соціальним внеском, підприємці звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб, підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Таким чином, ці виплати не оподатковуються. Також держава подбала і про осіб, які мають кредитні зобов’язання перед банками та кредитними установами. Так, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Що ж нас чекає у майбутньому? В майбутньому нас відповідно до рішення РНБО «Про деякі оборонно-мобілізаційні питання» від 20 грудня 2014 року, яке було введено в дію указом Президента України від 14 січня 2015 року № 14/2015, чекає часткова мобілізація у три черги впродовж 210 діб. Чітких критеріїв щодо осіб, які підлягатимуть такій мобілізації (спеціальності, професії стаж тощо) чинне законодавство не містить, у зв’язку з цим є побоювання, що все зведеться до фактору суб’єктивізма військкоматів. Крім того, в найближчий час планується внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про військову поліцію” та розширити повноваження в особливий період командирів (начальників) для забезпечення військової дисципліни та запобігання вчиненню військовослужбовцями правопорушень. В черговий раз пропонується змінити ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу, передбачивши:

  1. здійснити нормування питань призову громадян України на строкову військову службу та звільнення з військової служби під час мобілізації (в особливий період) військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки служби, а також військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, в особливий період, з метою забезпечення ротації особового складу;
  2. встановити строки строкової військової служби в календарному обчисленні для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях України, – до 18 місяців; для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки бакалавра або магістра (спеціаліста), – до 12 місяців;
  3. відновити призов на строкову військову службу в мирний час придатних для цього за станом здоров'я громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших громадян України, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.
See also:  Закон о фонде энергоэффективности как способ поддержки отечественных разработок в сфере энергетики

Питання користувачів

Где взять оригинал гос.акта на пай при оформлении части наследства?

Оформление части пая в наследство.Моя-четвертая часть.Наследственное дело не одновременное. Я наследую часть своей матери, на которую она писала заявление 10лет назад, был суд, который присудил ей 4-ю часть, но она ее не оформила.У меня есть все, кроме оригинала гос. акта на пай.Решение суда…

Есть ли хоть какой-то шанс поменять место рождения в свидетельстве и паспорте?

В свидетельстве о рождении и паспорте неправильное место рождения – РФ, хотя по факту это Киев. Есть какая-то несущественная бумажка с роддома, но не та справка на основании которой делается свидетельство. Уже прошло 34 года. Звонил в роддом (шевченковский), там сказали, что уже нет этих документов…

Какие документы необходимы для перевозки праха через границу?

Здравствуйте! у меня вопрос по перевозки урны с прахом в нынешних условиях карантина. Родственники будут ехать из России через Москву, а потом на автобусе через в Украину. У них есть:1) свидетельство о смерти (выдана в Мурманске)2) справка о кремировании (выдана в Санкт-Петербурге)3) справка о…

Источник: https://www.FreeLawyer.ua/ua/news/546

Профі Вінс –

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.01.2016 р. N 400/6/99-99-17-03-03-15

Державна фіскальна служба України, керуючись ст.

52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) доходу у вигляді середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, що компенсується у подальшому з бюджету, і повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами, які діяли до набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року N 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі – Закон N 911).

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків передбачено ст.

119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), згідно з частиною третьою якої визначено, що за працівниками, призваними, зокрема, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року N 105 із змінами і доповненнями затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок).

Пунктом 1 Порядку визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, зокрема, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики (п. 2 Порядку).

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю України (п. 6 Порядку).

Пунктом 7 Порядку передбачено, що оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію здійснюються відповідно до Кодексу і Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон N 2464).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, пп. “и” пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

See also:  Для исполнения судебных решений против государства понадобился закон, который обяжет кабмин придерживаться законов

Відповідно до пп. 1.7 п.

161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Крім того, згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону N 2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних, зокрема, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Разом з цим відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно із пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).

Пунктом 1 частини першої ст.

7 Закону N 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР “Про оплату праці”, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже, у разі нарахування (виплати) роботодавцем доходу у вигляді середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, що компенсується у подальшому з бюджету згідно з Порядком, такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та є базою нарахування й утримання єдиного внеску.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, доходи у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої та виплаченої роботодавцем за рахунок власних джерел працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зазначаються в податковому розрахунку за формою N 1 ДФ за ознакою доходу “101”.

У разі отримання компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються роботодавцем відповідно до Порядку, такі виплати зазначаються в податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу “128”.

Відображення у податковому розрахунку за формою N 1ДФ відбувається таким чином.

У розділі І “Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку” у графах 3а, 3 “Сума нарахованого/виплаченого доходу” зазначається сума нарахованого доходу відповідного періоду, у графах 4а, 4 “Сума утриманого податку” проставляється 0. При цьому у графі 5 “Ознака доходу” зазначається ознака “128”.

Разом з цим повідомляємо, що Законом N 911 частину третю ст.

119 КЗпП викладено в такій редакції: “За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Слід зауважити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Источник: https://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/gna/7036-400.html

Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації

В останні тижні мене досить часто запитують: чи є правовий спосіб уникнути мобілізації? Не відкосити, не домовитись (хоча про це також запитують), а маючи дійсно якісь об'єктивні причини, не бути призваними до лав української армії.

Відповідаю. Спосіб є. Адже законодавство України містить перелік військовозобов'язаних осіб, які не підлягають призову.

Так, згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

1. Заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Наразі, нажаль, такий порядок (як цілісний документ з відповідною назвою) Кабінет Міністрів України ще не затвердив. І тому слід керуватися загальними нормами щодо бронювання, які містяться у зазначеному вище законі.

2. Визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

  • 3. Чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);
  • 4. Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • 5. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;
  • 6. Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • 7. Зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • 8. Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

9. Інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

Інших підстав законодавство України не передбачає.

Оцените материал Прочитано 20428 раз

Источник: https://shkudun.com.ua/blog/item/1047-khto-ne-pidlyagae-prizovu-na-vijskovu-sluzhbu-pid-chas-mobilizatsiji.html

Припиняється трудовий договір з працівниками, покликаними на строкову військову службу?

Posted in Бухгалтерия – Новости сайта 2015

       За яких обставин застосовуються гарантії, передбачені частиною 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»? Припиняється трудовий договір у разі призову працівника на строкову військову службу? Передбачено вихідну допомогу при звільненні працівника з роботи на підставі пункту 3 статті 36 Кзпп України?     У відповідності з частиною 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за громадянами України, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом по мобілізації, зберігається місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, місце навчання в навчальному закладі. А згідно зі статтею 119 Кзпп працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. Поширюються гарантії, передбачені статтею 119 Кзпп, на призовників 2015 року (строкова служба), чи потрібно їх звільняти згідно з пунктом 3 статті 36 Кзпп з виплатою вихідної допомоги (ст. 44 Кзпп)? Можна розглядати звільнення згідно з пунктом 3 статті 36 Кзпп як норму, дію якої тимчасово зупинено?    

   Застосування гарантій, передбачених законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»

    Відповідно до статті 119 Кзпп працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі — Закон № 2232) і «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 року № 1975-XII (далі — Закон № 1975), «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі — Закон № 3543), надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.     Частиною 2 статті 39 Закону № 2232 за громадянами України, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану терміном до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство) незалежно від підпорядкування і форми власності, місце навчання в навчальному закладі незалежно від підпорядкування та форми власності і незалежно від форми навчання.     Таким чином, гарантії, встановлені частиною 2 статті 39 Закону № 2232, застосовуються у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану.    

See also:  Незаконное блокирование работы сельхоз предприятий,

Згідно зі статтею 4 Закону № 3543 загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільної оборони, підприємств.

   

    Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільної оборони, підприємств. Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

   

Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року № 15/2015, затвердженим Законом України від 15 січня 2015 року № 113-VII (далі — Указ № 15), з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, оголошена часткова мобілізація.

    Згідно з частиною третьою статті 119 Кзпп (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України, що стосуються питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 14 травня 2015 року № 433-VIII — набрав чинності 11 червня 2015 року) за працівниками, покликаними на строкову військову службу, військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на термін до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посаду і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, на якому вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій з бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.     Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, на особливий період визначений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 105.     Звернути увагу. Таким чином, починаючи з 11 червня 2015 року у разі призову працівника на строкову військову службу трудовий договір з ним не припиняється. За таким працівником зберігаються всі гарантії, встановлені статтею 39 Закону № 2232 та статтею 119 Кзпп (місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток).     І хоча змінами, внесеними до статті 119 Кзпп, не передбачається поширення гарантій на працівників, які були призвані на строкову військову службу до вступу в силу змін (до 11 червня 2015 року), логічною і правильною буде скасування наказу про звільнення такого працівника та забезпечення гарантій, встановлених законодавством. При цьому виплата середньої заробітної плати повинна починатися з 11 червня 2015 року з відшкодуванням з державного бюджету. Виплата може здійснюватися і з дня фактичного призову працівника на строкову військову службу, але без відшкодування з державного бюджету.    

  •    Виплата вихідної допомоги при звільненні
  • Що стосується виплати вихідної допомоги у разі надходження працівника на військову службу (крім випадків, визначених у статті 119 Кзпп та статті 39 Закону № 2232), звертаємо увагу, що згідно зі статтею 44 Кзпп йому виплачується вихідна пособиепри припинення трудового договору:
  • Таким чином, при звільненні працівника з роботи на підставі пункту 3 статті 36 Кзпп у зв'язку з призовом або вступом працівника на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу, вихідна допомога:
  • Довідник кадровика

Источник: http://www.bnwes.info/buhgalteriya/novosti-sayta-2015/pripinyaetsya-trudoviy-dogovir-z-pratsivnikami-poklikanimi-na-strokovu-viyskovu-sluzhbu-17970.html

Працівника підприємства призвано на військову службу: відповідаємо на запитання

Із цієї статті ви дізнаєтеся: коли зберігається робоче місце за працівниками, призваними на військову службу, як правильно оформити відсутність працівника на період його служби і чим загрожує роботодавцю незаконне звільнення працівників, призваних на військову службу.

Що можна зробити на практиці: правильно оформити документи відносно працівників, які йдуть на військову службу, і це допоможе підприємству уникнути фінансових втрат.

У яких випадках за призваним працівником зберігається робоче місце? Чи поширюється вимога про збереження робочого місця за працівником на осіб, призваних на строкову службу?

Призов або вступ на військову службу є підставою для звільнення співробітника на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП. Однак звільнення за даною статтею не допускається у випадку, якщо за працівником зберігається робоче місце і посада згідно з ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП.

Зазначимо, що до ст. 119 КЗпП неодноразово вносилися зміни і на сьогодні ч. 3 ст. 119 установлено, що гарантії щодо збереження робочого місця поширюються на осіб, які приймаються:

  • на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу та військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період;
  • на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом оформлення нового контракту, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

За ними зберігається місце роботи, посада та середній заробіток.

Зазначені гарантії також зберігаються за працівниками, які під час військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) і перебувають на лікуванні в медичних установах, а також потрапили в полон або оголошені безвісно відсутніми.

Гарантії зберігаються до дня, що настає за днем їх взяття на облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у випадку закінчення ними лікування в медичних установах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Додамо, що всі види військової служби в Україні перелічено в ч. 6 ст. 2 Закону від 25.13.92 р. № 2232-XII і до них, зокрема відносяться:

  • строкова військова служба;
  • військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період;
  • військова служба за контрактом осіб рядового складу;
  • військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

Тому на працівників, які призиваються на строкову військову службу, обґрунтовано поширюються гарантії, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Які документи необхідно оформити для збереження робочого місця за співробітником, призваним на військову службу?

Підставою для збереження за співробітником робочого місця, посади та середнього заробітку є повістка. Порядок видачі повісток регламентовано Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою КМУ від 21.03.02 р. № 352 (далі – Положення № 352).

  • Повістка про необхідність прибути на призовну ділянку повинна містити такий текст (її форму наведено в додатку 18 до Положення № 352):
  • «Згідно із Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» Ви призвані на строкову військову службу і зараховані в команду № ____ (зазначається номер команди, наданий обласним військовим комісаріатом).
  • Пропоную Вам «___» _________ 2017 року о _____ годині з'явитися для відправлення на збірний пункт за адресою _________.»
  • Наказ про звільнення співробітника від роботи у зв'язку із призовом на строкову службу підприємство повинне оформити з дати, яка зазначена в повістці (за основу можна взяти наш зразок).

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/29935-0

Зразок Керуючись ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, наказую звільнити: Макаренка Федора Вікторовича, менеджера з реклами, від роботи з 3 квітня 2017 року у зв'язку із призовом на строкову військову службу зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на період проходження строкової військової служби. Підставою для видання даного наказу є повістка з військкомату, оригінал якої додається до наказу.

Співробітника необхідно ознайомити з таким наказом під підпис.

До трудової книжки запис про звільнення співробітника у зв'язку із призовом на військову службу не вноситься.

У період відсутності такого працівника в табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки з позначенням «ИН» – інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (лист Мінсоцполітики від 05.06.15 р. № 225/06/186-15).

Чим загрожує роботодавцю звільнення співробітника, призваного на військову службу?

У випадку звільнення такого співробітника роботодавця очікують такі наслідки:

1. Відновлення співробітника на роботі через суд. Наведемо такі приклади із судової практики:

Источник: https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-zarplaty-i-kadry-3-rabotnik-predpriyatiya-prizvan-na-voennuyu-sluzhbu-otvechaem-na-voprosy

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*