Як колектори з нотаріусом закон порушили

Содержание статьи:

Подписанный Президентом так называемый «закон о коллекторах в Украине». По стране моментально поползли слухи, начиная от сдержанных «это не к добру», и заканчивая паническими «шеф, всё пропало!». Однако, многие слухи не имеют под собой юридического основания и являются следствием как подмены понятий, так и преувеличением значимости ряда положений.

Нет желания все читать? Смотрите видео по теме:

Прежде всего, отметим, что такого понятия как «коллектор» украинское законодательство не содержит в принципе.

Фирмы, именуемые коллекторскими, на самом деле являются факторинговыми финансовыми компаниями, которые за некую сумму выкупают у кредитного учреждения право истребования долга. Например, если кредит составляет 10 тыс.

грн, такая компания может выкупить его у банка за пару сотен гривен (или ещё меньше) и обрести право истребовать с заёмщика всю сумму.

Причины, по которым банки продают такие долги, довольно прозаичны: взыскание средств с заёмщиков по проблемным кредитам – долгое и дорогое удовольствие.

Затраты на взыскание такого долга могут быть сопоставимы с размером самого кредита, а время, потраченное на его возврат исчисляться годами.

Поэтому кредитному учреждению зачастую выгодно просто продать такой долг за некий процент, чем самостоятельно заниматься взысканием.

ЯК КОЛЕКТОРИ З НОТАРІУСОМ ЗАКОН ПОРУШИЛИТаким образом, коллектор – это компания, которая выкупила долг и стала его владельцем, после чего начала предпринимать меры, направленные на его возврат. При этом такие меры практически никогда не подразумевают обращение в суд.

Частный исполнитель – принципиально иной игрок. С точки зрения нового «закона о коллекторах», – это частный аналог государственного исполнителя Украины. Примерно то же самое можно наблюдать на рынке нотариальных услуг, где параллельно действуют как государственные, так и приватные нотариусы.

Государственная исполнительная служба – это организация, в обязанность которой входит исполнение решения суда. Предположим, некий суд обязал проигравшую сторону выплатить некую сумму выигравшей спор стороне.

Исполнительный лист передаётся в ГИС, и государственный исполнитель приступает к исполнению решения. При этом, ни сам исполнитель, ни сама служба не становится владельцем или обладателем долга: долг взыскивается в пользу выигравшей стороны. Частный исполнитель, равно как и государственный, делает то же самое.

А вот коллектор, как было отмечено выше, становится владельцем долга и взыскивает его в свою пользу.

В этом и заключается их принципиальное различие. А посему, любые инсинуации по данному вопросу недопустимы.

Какие допустимые методы предполагает закон о коллекторах?

Шум вокруг нового «закона о коллекторах», надо полагать, поднялся благодаря опасениям, что частные исполнители станут применять те же методы, что и коллекторы, а то и ещё более радикальные.

Многие граждане нашей страны родом из 90-х и, несмотря на то, что прошла четверть века, ещё ясно помнят, как группы молодых людей при помощи бит, паяльников и утюгов «помогали» нерадивым заёмщикам рассчитаться с долгами.

Отсюда вполне закономерные опасения, что новые частные исполнители начнут прибегать к тем же методам и катать граждан Украины ночью в лес в багажнике.

Действительно, следует ожидать, что частные исполнители будут значительно более мотивированы, нежели государственные.

По статистике, ГИС реально исполняет не более 13% решений, что является следствием низкой квалификации сотрудников, мизерной заработной платы, никак не зависящей от результатов деятельности, повальной коррумпированности и нежелании связываться с должниками, способными повлиять физически.

Если процесс взыскания являет собой нечто чуть более сложное, нежели составление нескольких бумажных документов, то исполнители, как правило, просто пускают дело на самотёк, ожидая окончания срока исполнения решения. Частные лица в этом плане, конечно же, будут проявлять куда большую настойчивость.

В то же время, новый «закона о коллекторах» в Украине не предполагает расширение возможностей и полномочий частников по сравнению с ГИС. Фактически доступные инструменты будут у обеих категорий принципиально одинаковыми – как являются одинаковыми права и полномочия частных и государственных нотариусов.

Однако, некоторые специалисты высказывают опасения, что возможны эксцессы, при которых частники будут существенно выходить за наложенные новым «законом о коллекторах» ограничения.

То бишь, действовать примерно так же, как и коллекторские компании: хамить, грубить, действовать нагло и бесцеремонно с целью запугать и заставить рассчитаться по долгам.

В связи с этим высказываются мнения, что в Украине к новому «закону о коллекторах» требуется некое дополнение в виде этического кодекса, где бы предельно четко прописывались рамки допустимых действий, а также изменения в административный и уголовный кодексы в плане ответственности за выход за эти рамки.

ЯК КОЛЕКТОРИ З НОТАРІУСОМ ЗАКОН ПОРУШИЛИ

Частные исполнители и коллекторы лишены права осуществлять вселение или выселение должников либо любых других лиц, это действие исключительно сохраняется государственной исполнительной службой.

При наличии какого-либо дохода, взыскание будет обращено в первую очередь именно на него, вернее, на некую его часть.

Так, если у должника имеется минимальная зарплата (с 1 января 2017 составляет 3200 грн), то из неё ежемесячно будет просто взыскиваться чуть более 600 грн (20%).

Кроме того, каждый должник имеет в своём арсенале ряд методов, которые могут позволить затянуть процесс взыскания на многие годы и даже десятилетия. Достигается это путём обжалования всего, что можно обжаловать, во всех возможных инстанциях. Пусть от подачи иска до вынесения судом вердикта может занимать до двух лет.

Если должник будет обжаловать подобным образом каждое постановление исполнителя, то реально изъять у него будет что-либо просто невозможно. Так или иначе, «либо ишак, либо падишах».

Конечно же, данный способ потребует и массу денег на судебные издержки и оплату услуг юриста, но при наличии достаточного количества средств и желания – является вполне эффективным.

Таким образом, утверждение о новом «законе о коллекторах» — является неправдой. И используется для осуществления давления!

На самом деле принят новый закон о государственной исполнительной службе Украины, в котором прописана создание частных исполнителей.

Советуем посмотреть отзывы заемщиков которые решили свои проблемы с кредитом или выиграли суды с кредиторами.

  • 1. Списанию от 30% до 90% кредита
  • 2. Защите от коллекторов
  • 3. Снятию ареста с имущества
  • И другим вопросам

➡ Жмите по номеру: (067) 490 96 94

Источник: https://golovko.com.ua/zakon-o-kollektorah-v-ukraine

Все про кредити – про що не говорять банки!

ЯК КОЛЕКТОРИ З НОТАРІУСОМ ЗАКОН ПОРУШИЛИЩе матеріали по темі:
Колектори – хто вони, і навіщо потрібні
Головні порушення колекторів
Як протистояти колекторам
Практичні поради по боротьбі з колекторами

Оформляючи кредит у банку, ніхто з нас не знає, чим саме обернеться для нас цей займ. Так як всі банки з однаковою холоднокровністю і жорстокістю підходять до будь-якого клієнта, незважаючи на обставини, що увігнали цього клієнта в скруту. І моментально передають справи або колекторам, або до суду.

Якщо банк самостійно подав справу до суду, це звичайно неприємно і нічого доброго не обіцяє позичальникові. Але такий варіант набагато краще, ніж передача кредитної справи від банку до колекторів. Суть в тому, що кінцевим пунктом все одно буде суд. Але скільки колектори доставлять незручностей і зіпсують нервів, можна лише здогадуватись.

  • На законодавчому рівні робота колекторної компанії заснована на таких принципах:
    Нагадати клієнту про існуючий кредит, у разі якщо позичальник забув про його існування;
    – Тактовно і ненав’язливо, нагадати про ступінь відповідальності за отриману в борг суму грошей;
    – Попередити клієнта про намір подачі справи до суду;
    – Судовий розгляд;
    – Передача рішення суду у виконавчу службу;
  • – Контроль над виконанням судового рішення.

Але в сьогоднішньому процесі щоденної роботи колекторних агентств, ми можемо спостерігати досить нахабне «вибивання» боргів, причому далеко не завжди – законними методами.

А якщо помножити це хамство на цифру – більш як двісті зареєстрованих колекторних компанії України, то отримуємо цілу армію «карателів».

Мало не організоване формування (яке на сьогоднішній день сприймається як невід’ємна частина суспільства), що працює на благо своїх фінансових покровителів.

І все це ускладнюється воістину великим розмахом їхньої діяльності. Вдуматися тільки – в Україні щороку колекторним компаніям передаються справ на суму більш ніж десять мільярдів гривень. На підставі даних цифр можна судити про перспективність їх розвитку, зважаючи на кількість зацікавлених осіб серед впливових осіб нашої держави.

Розуміючи всю серйозність і безвихідь становища позичальника, і детально розглядаючи законність колекторних дій, починаєш розуміти, що їх робота йде переважно на незаконних підставах.

Найчастіше колектори працюють не від імені кредитора, а від особи власної компанії, яка перекупила право вимоги по боргах. Але є закон про захист інформації, закон про захист прав споживачів, і норми цивільного права, які гарантують таємницю банківського рахунку, і не дозволяють передачу даних без згоди позичальника.

А законність переуступки прав вимоги непогано було-б перевірити, і акцентуючи на цьому увагу, оскаржити законність таких дій. Так як дані дії можливі тільки на підставі спеціально прописаного пункту в кредитному договорі. І за відсутності такого пункту, кредитор не мав права на передачу прав вимоги.

Для ефективної боротьби з колекторними компаніями необхідно знайти можливість приструнити їх запал. А потім, маючи хоча б один фактор на користь позичальника, намагатися шляхом мирних переговорів виторгувати собі один з можливих варіантів реструктуризації заборгованості, тим самим зупинивши нарахування пені.

Справа в тому, що якщо клієнт, з’явившись в банк або коллекторное агентство, добровільно пише заяву з проханням надати йому реструктуризацію кредиту, то будучи законослухняною фінансовою установою, вони зобов’язані реагувати відповідно до вимог Національного Банку України. Важливо відзначити, що реструктуризація вигідна всім учасникам угоди, тому відмовити не повинні.

See also:  Четыре года спустя: закон о реинтеграции донбасса принят верховной радой

Але якщо відмовили, значить налаштовані агресивно, і пощади від них чекати не варто.

Отже, налаштовуємося на неприємний, але такий потрібний «розбір польотів». Насамперед варто з’ясувати, на якій підставі ваш кредит був переданий в колекторних компанію. Адже саме процес передачі часто виявляється самим серйозним порушенням на користь позичальника.

Якщо промовчати і не ставити це питання в процесі судового розгляду, то все пройде настільки гладко, що боржник навіть не встигне схаменутися. А зажадавши докази законності передачі, позичальник змушує суд затягнути слухання.

Таким чином, затягуючи процес передачі справи до суду, або вже безпосередньо в суді, позичальник може поступово закрити кредит, і уникнути більших неприємностей..

Источник: http://pozuka.in.ua/kolektori/kolektori-i-zakon/

Як позбутися від колекторів в Україні в 2020 році

Після змін податкового законодавства, яке стосується продажу банками портфелів боргів колекторам, ринок таких угод істотно активізувався. За оцінками «Європейського агентства з повернення боргів» за останні 4-5 місяців банки продали близько 1,7 млрд. грн. колекторським (фінансовим або факторинговим) компаніям.

Це означає, що позичальникам, які перестали платити за кредитами, тепер доводиться спілкуватися з колекторами набагато частіше, ніж раніше. При цьому на піку запитання колекторських послуг року близько півсотні компаній на українському ринку позиціонують себе колекторами, з них трохи більше десятка великих компаній, решта – зовсім невеликі.

І як перші, так і другі можуть використовувати при зборі боргів аж ніяк не «добропорядні» методи.

Варто почитати:

  • боротьба і спілкування з колекторами
  • банкрутство фізособи

«Хороший колектор – це той, хто може переконати несумлінного позичальника погасити прострочену заборгованість повністю або частково в найбільш короткий термін, діючи в рамках закону, – розповідає Андреас Марнеріс, директор департаменту з управління дебіторською заборгованістю Universal Bank. – Хороший колектор – це також консультант, здатний оцінити реальне фінансове становище позичальника і підказати оптимальне рішення».

При цьому багато банків розуміють, що якщо колектори, до яких він звернувся, змусять позичальника «силою» заплатити борг, то це не може не вплинути на імідж і репутацію установи. Проте, на практиці «гуманно» виходить далеко не завжди.

«Колекторний бізнес має на увазі проведення системної та ефективної роботи, спрямованої на повернення боргів.

На жаль, деякі учасники ринку іноді забувають, що даний бізнес повинен знаходитися виключно в правовій області, і принцип «на війні всі засоби хороші» неприпустимий у врегулюванні подібних питань», – пояснює існуючі проблеми Олексій Вуйко, заступник директора департаменту по роботі з проблемними активами фізичних осіб VAB Банку. Часто в такій ситуації «винен» недостатній досвід компаній, в тому числі по контролю за власними співробітниками. «На сьогоднішній день багато колекторських компаній не мають досвідченого менеджменту та достатнього фінансування, що тягне за собою неякісну побудову процесів і слабкий контроль цих процесів», – додає Роман Самойлик, керівник напрямку коллекшен Platinum Bank.

Існуючу проблему в сфері повернення боргів підтверджують і представники авторитетних колекторських компаній – на щастя, з прогнозами зміни ситуації в кращу сторону. «Як і в будь-якому іншому бізнесі, на ринку колекторських послуг існують компанії, які застосовують несанкціоновані методи роботи з боржниками.

Як правило, це невеликі компанії-одноденки, для яких метою є швидке повернення боргу будь-якими засобами, а не забезпечення довгострокових відносин з клієнтами, позичальниками і відсутність іміджевих ризиків, – пояснює В'ячеслав Голуб, директор «Агентства комплексного захисту бізнесу «Дельта М».

– Практика свідчить про те, що навіть ті компанії, які заслужили довіру банків, але в зв'язку з кризою застосовують несанкціоновані заходи впливу на боржників, поступово втрачають клієнтів, позиції і починають йти з ринку.

До кінця цього року, за нашими прогнозами, близько 4-5 колекторських компаній, які сьогодні називають себе професіоналами, просто будуть змушені піти з ринку».

А поки «природний відбір» колекторів не закінчений, боржникам, які постраждали від недоброчесних дій «сірих» колекторів, потрібно вміти себе захистити.

Головне і, по суті, єдине правило всіх добропорядних колекторів – дія в рамках законодавчого поля України.

І хоча окремого закону про діяльність такого роду немає, регулює цю сферу Конституція, Цивільний та Господарський кодекси, а також Закони «Про господарські товариства» та «Про житлово-комунальні послуги».

Також діяльність колекторів регулюють внутрішні положення компанії – часто вони схожі, але бувають і відмінності.

Самі представники колекторів виділяють наступні можливі порушення в роботі з боржниками деяких працюючих на ринку компаній:

  • телефонні дзвінки або відвідування під час відпочинку (офіційно таким вважають години після 22.00 і до 7.00);
  • загрози життю, здоров'ю, майну боржника або членів його сім'ї (в тому числі із застосуванням ненормативної лексики);
  • навмисне завищення суми заборгованості;
  • порушення громадського порядку;
  • застосування заходів, які загрожують честі, гідності, діловій репутації та іншим немайновим правам боржника;
  • поширення конфіденційної інформації про позичальника.

При цьому колектори все ж зобов'язані переконати вас повернути борг.

«Представники колекторських компаній в процесі спілкування з боржником мають право і зобов'язані повідомити йому про можливі правові наслідки несплати боргу, а саме: передачу справи до суду або примусове стягнення боргу шляхом продажу майна через державну (приватну) виконавчу службу», – пояснює Олександр Ільчук, директор «Європейського агентства з повернення боргів».

Щоб співставити діяльність українських колекторів в рамки допустимих дій і визначити неприпустимі, існують Кодекси етики колекторів.

Є два діючих у всеукраїнському масштабі Кодексу, розроблені об'єднаннями колекторів: Асоціацією учасників Колекторського Бізнесу України (АКБУ), куди входять шість українських компаній, і Незалежною Асоціацією українських Колекторних Агентств (НАУКА), що об'єднує дев'ять компаній.

Кодекс останньої можна знайти в онлайн-доступі на сайті організації. Крім цього, існують кодекси етики і на рівні окремих компаній, які розробили його самостійно (прикладом може служити Кодекс етики Агентства комплексного захисту бізнесу «Дельта М»).

В таких документах чітко виписано, що неприпустимо при спілкуванні з боржниками. Наприклад, Кодекс етики колекторів від НАУКА зобов'язує представників подібних служб серед іншого:

  • вказувати на всіх відправлених листах повну адресу, телефон та електронну пошту;
  • берегти конфіденційну інформацію про боржника;
  • обробляти всі поступаючі скарги боржників за певною процедурою;
  • не використовувати процедури стягнення, які можуть образити честь і гідність боржника;
  • якщо немає особливих інструкцій і є об'єктивні причини, чому боржник не може сплатити борг одразу – прийняти пропозиції боржників погашати борг окремими платежами;
  • не натякати ні в письмовій, ні в усній формі на кримінальне переслідування або цивільний позов, якщо для цього немає правових підстав;
  • стимулювати боржників через фінансову скруту проінформувати членів сім'ї про їх труднощі для уникнення конфліктних ситуацій.

Приклади внутрішнього Кодексу етики однієї з компаній-колекторів наступні:

  • категоричну заборону загроз життю, здоров'ю, майну боржника і його сім'ї;
  • обов'язок співробітників надавати лише правдиву інформацію про назву компанії, строки і розміри боргу;
  • уникати будь-яких дій, які можуть обдурити боржника (в тому числі заборона представлятися виконавчими органами).

Висновок з перерахованого вище наступний.

Якщо з таким позичальником, що прострочив кредит «працюють», виходячи за зазначені етичні рамки, то це може бути або співробітник авторитетної компанії, який порушує закон і корпоративні правила (що малоймовірно, адже професійні колекторські компанії дорожать своєю репутацією), або – представник непорядної компанії-колектора .

«Специфіка колекторської діяльності полягає в строгому дотриманні вимог чинного законодавства. Якщо до боржника застосовуються «неетичні методи», то сміливо можна говорити про те, що це працює «чорний колектор». У такому випадку боржник має право і повинен звернутися за юридичною підтримкою для захисту своїх прав », – рекомендує Олександр Ільчук.

Зіткнувшись з недоброчесністю багатьох колекторів, об'єднання колекторських компаній розробили свої методи допомоги боржникам, які постраждали від протиправних дій.

Так НАУКА приймає на сайті скарги на колекторські компанії, які поводяться неналежним чином.

При цьому до листа потрібно докласти всі копії кореспонденції і документів, які мають відношення до скарги; вказати, яким чином співробітник компанії порушив Кодекс НАУКА, і вказати всі дати і імена співробітників.

Інше об'єднання колекторів – АКБУ – організувало цілодобову «гарячу лінію» для боржників, куди можуть телефонувати постраждалі – 044-590-04-37, і регулярно аналізує отриману інформацію.

Крім вищезгаданих можливостей поскаржитися асоціаціям колекторів, спектр інстанцій, в які можна звернутися у разі порушення прав, досить широкий.

«Якщо позичальник усвідомлює, що колектор порушує його права, застосовує заборонені методи впливу або загрожує їх застосуванням, то може вдатися до тих же методів, які використовують для захисту від посягань з боку будь-яких інших фізичних або юридичних осіб, зокрема, звернутися до його роботодавця (колекторської компанії), банка-кредитора, в правоохоронні органи, суд та інші інстанції », – радить В'ячеслав Голуб, директор« Агентства комплексного захисту бізнесу «Дельта М».

Для позичальника, з яким колектор спілкується в рамках закону, але який не може погасити борг, теж є вихід – можна спробувати розбити платіж на частини. Як правило, більшість представників стягувачів боргів погоджуються на такий варіант, але мають свої умови такої реструктуризації.

Наприклад, одна з компаній-колекторів погоджується розбити виплати на 12 місяців, але обов'язковою умовою є попереднє погашення від 5% до 50% від суми боргу. «Основне завдання колектора – допомогти боржнику розібратися в ситуації, що склалася, а також переконати в тому, що борг необхідно погасити.

Якщо у боржника є фінансові труднощі, і він не готовий погасити заборгованість відразу, фахівці компанії пропонують йому реструктуризувати борг.

See also:  Карантин: новые законы украины (кредиты, штрафы, коммуналка) - коротко о главном адвокат москаленко а.в.

По суті, робота колектора співвідносна з роботою фінансово-юридичного консультанта», – розповідає Олександр Ільчук, директор« Європейського агентства з повернення боргів».

Так склалося, що колектори для українців асоціюються переважно з простроченими банківськими кредитами. При цьому мало хто знає, що деякі колекторські служби можуть стягнути борги і для фізичних осіб – в тому числі і борги інших фізосіб.

Йдеться, звичайно, не про борги «під чесне слово» або під розписку, що не завірену нотаріусом, яка не може бути доказом у суді – а таких боргів, не підкріплених жодними юридичними підставами, переважна більшість.

Та й компанії-колектори не завжди зацікавлені в такій співпраці навіть при наявності документальних підтверджень боргу – тому що витрати на стягнення заборгованості та судові витрати можуть виявитися набагато більшими, ніж комісія, яку колектори можуть отримати за послуги.

Проте, якщо звернення до колекторів має сенс, то перш ніж укладати договір, потрібно переконатися, що компанія буде працювати з вами на належному рівні.

«Компанія, що займається поверненням боргу, зобов'язана, як мінімум, повідомити клієнту методи і процедурний порядок повернення боргу, – пояснює В'ячеслав Голуб, директор« Агентства комплексного захисту бізнесу «Дельта М». – Крім цього, вона повинна проінформувати клієнта про його законні права; чітко визначити схему оплати своїх послуг (відсоток від суми повернення або фіксована сума за надання послуг) і державних зборів при судовому розгляді, а також на постійній основі повідомляти клієнтові про хід справи».

Источник: https://bankchart.com.ua/spozhivchi_krediti/statti/yak_ne_stati_zhertvoyu_kolektoriv

Терор колекторів: як себе захистити

Діяльність колекторських компаній з кожним роком стає все агресивнішою.

Арсенал інструментів колектора достатньо широкий: судові позови, телефонний терор боржників, моральний пресинг їх родичів та знайомих, пости в соціальних мережах, їх фотографії у під’їздах.

Останнім часом суттєво зросла кількість випадків переоформлення права власності на квартиру на третіх осіб без відома васників. Колектори захоплюють приміщення силою та «викидають» звідти всіх мешканців.

У будь-якому випадку, для того, щоб ефективно протидіяти колекторським компаніям та бути здатним ефективно захищати свої інтереси, позичальник повинен чітко знати свої права.

Колектор, хто він?

Такого поняття, як колектор, насправді не існує. Люди, які приходять вибивати борги, офіційно діють як фінансова установа, — факторингова компанія, яка отримала права кредитора на підставі договору з банком про відступлення права вимоги, переважно з суттєвим дисконтом — не більше 5 – 10 % від суми несплаченого боргу.

Офіс колекторської компанії — це великий кол-центр найнятих співробітників (20 – 50 чоловік). В комп’ютерну базу даних вбиті всі відомі телефонні номери боржників, їх друзів і родичів.

Програма в автоматичному режимі набирає номери телефонів, і, якщо хтось відповідає на дзвінок, на екрані у оператора з’являєтся вся інформація про боржника, розмір боргу і т.д.

Потім оператор кол-центру починає говорити завчені фрази, поєднані з психологічним тиском, погрозами або навіть залякуваннями. Такі методи розраховані на малограмотних з юридичної точки зору громадян.

Завдання колекторів — витиснути максимум з боржника. Людям загрожують кримінальними справами, розголосом проблеми на роботі. Багато хто просто не витримує погроз та згідний все сплатити, аби припинився тиск.

Проте, з юридичної сторони все виглядає зовсім інакше. Адже будь-яке примусове стягнення заборгованості можливе лише в рамках виконавчого провадження на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Тому все, що можуть зробити колектори, — звернутися до суду з вимогою стягнення переуступленого їм боргу.

Лише у випадку позитивного рішення суду звертатися до Державної виконавчої служби або приватних виконавців з метою примусового стягнення.

На практиці все це займає півтора-два роки. При цьому саме колектори повинні нести судові витрати. Але перспектива успішного завершення судового процесу для колекторів досить неоднозначна, оскільки не завжди їх боргові вимоги підтверджені належними документами.

А мета колекторів – гроші тут і зараз. Тому ймовірність реального судового спору незначна, особливо при невеликих позиках. І, якщо колекторам не вдається шляхом погроз залякати позичальника, далі телефонних погроз справа не доходить. Колектори просто забувають про такого боржника або при нагоді «перепродають» борг іншим колекторам, концентруючись на більш перспективних справах.

Вам телефонують. Що робити?

При надходженні подібних дзвінків від колекторів позичальнику рекомендується вимагати повну інформацію, пов’язану з кредитом:

  • номер, дата договору;
  •  дані первинного кредитора, 
  • реквізити договору між кредитором і колекторами,
  • прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка телефонує, її посада.
  • позичальник вправі вимагати для ознайомлення завірені копії дкументів, що підтверджують заборгованість, а також детальний письмовий розрахунок суми боргу, штрафних санкцій

У випадку відмови колекторської установи надати ці документи, можна також припинити спілкування, оскільки без цих документів неможливо визначити правові підстави таких вимог. Такі документи в більшості випадків ніхто не надає. Це в свою чергу дає можливість говорити про «вимагання» з боку невстановлених осіб, за яке передбачено кримінальну відповідальність.

Також не зайвим буде попередити про те, що телефонна розмова записується та може бути використана як доказ під час судового розгляду. Звичайний працівник кол-центру, який навчений діяти виключно по інструкції і оперує набором стандартних фраз, не готовий протидіяти таким аргументам. Не виключено, що після кількох таких телефонних розмов, колектори більше не турбуватимуть.

Також не варто забувати, що відомості про кредит можуть потрапити до рук шахраїв, які, представляючись співробітником компанії-кредитора, вимагають погасити борг, вказуючи реквізити, який не належать банку. Не перевіривши достовірність інформації, позичальник ризикує просто віддати гроші шахраям.

А що з іпотекою?

З іпотечними кредитами ситуація значно складніша. Адже в таких ситуаціях колектори не звертаються до суду за стягненням боргу.

Працюючи у зв'язці із своїми нотаріусами та державними реєстраторами, недобросовісні кредитори просто переоформляють на себе право власності на іпотечне майно в реєстрі нерухомості на підставі так званого іпотечного застереження, передбаченого Законом «Про іпотеку». Зробити це можна в дуже короткий строк без рішення суду. Про зміну власника квартири боржника ніхто не повідомляє.

Після цього до боржника приходять з документом, в якому зазначається, що він вже не є власником квартири. Діяти візитери можуть зухвало, навіть зрізати замки і грубою силою викинути тих, хто там проживає.

В таких ситуаціях навіть виклик поліції мало чим допоможе, адже колектори скажуть правоохоронцям, що вони власники квартири, а невідомі люди чинять їм перешкоди.

Подивившись документи, поліція просто розвертається і їде, порекомендувавши власнику звертатися до суду.

Це незаконно, але як протидіяти колекторам

Такі дії є протиправними, оскільки єдиним законним способом виселення з будь-якого помешкання є відповідне рішення суду. В колекторів такого судового рішення ніколи немає, оскільки такий судовий процес може бути настільки довгим, що займатися цим невигідно.

Розуміючи це, колектори намагаються якомога швидше захопити нерухомість будь-якою ціною, після чого їх вже звідти не вигнати. І власник вже не зможе повернутися до житла поки не завершиться подальша судова тяганина, яка може тривати роками.

В таких ситуаціях власнику житла необхідно у будь-який спосіб перешкодити колекторам у захопленні майна і невтратити контроль над житлом. Для цього можна заручитися підтримкою друзів – спортсменів або охоронних структур, які готові за відмашкою негайно прибути на об’єкт, і за допомогою фізичного захисту перешкодити планам колекторів.

Також дієвим є укладення договору з державною службою охорони. Вони реагують досить швидко, і їх приїзд як правило зупиняє дії колекторів. Ця організація не розбирається в суті конфлікту, а захищає ту сторону, хто уклав з нею договір.

Якщо вдається відстояти житло від захоплення, колектори, зустрівши серйозну протидію, полишають спроби проникнення в житло, і конфлікт переходить в холодну юридичну фазу. І тут уже боржник матиме можливість в юридичний спосіб повернути свою власність.

Адже в більшості випадків переоформлення власності в реєстрі нерухомого майна на третіх осіб відбувається з порушенням правових процедур, і тому у власника майже завжди існують можливості оскаржити дії державного реєстратора в судовому порядку і домогтися скасування відповідних реєстраційних дій. Паралельно можна вступити в перемовини з колекторами і шукати компроміс. Домовитися завжди можна, адже затяжний конфлікт, який вимагає витрат енергії і грошових ресурсів, колекторам також невигідний.

Іпотечним боржникам з простроченими виплатами рекомендується взяти за правило: раз на два тижні заходити до реєстру нерухомого майна і відcлідковувати, чи не змінився власник квартири. Якщо так, необхідно негайно шукати особу, кому банк перепродав борг, і, вживши всі необхідні привентивні заходи щодо квартири, виходити на перемовини з новими кредиторами.

Источник: https://minfin.com.ua/ua/credits/articles/terror-kollektorov-kak-sebya-zaschitit/

Боротьба і спілкування з колекторами в Україні в 2020 році

З лютого 2017 року Україні запрацював інститут приватних виконавців, і безсумнівно, при більшості фінансових установ виникнуть пов'язані з ними приватні виконавчі контори, які, на відміну від відділів державної виконавчої служби, будуть стягувати борги швидко і ефективно.При цьому вже кілька років діє змінений Кабінетом міністрів України перелік документів, примусове стягнення за якими проводиться на підставі виконавчих написів нотаріуса (Постанова № 1172).

See also:  Опубликован текст законопроекта президента зеленского с изменениями в конституцию по децентрализации: префекты, округа и местные референдумы

Відповідно до цієї постанови примусово стягнути без суду і взагалі без відома боржника можна не тільки заставне майно (наприклад, нерухомість або транспортний засіб), але і суму боргу в грошах.Для стягнення боргу в грошах кредитору потрібно подати тільки оригінал кредитного договору та виписку з рахунку позичальника з відміткою про суму і терміни оплати заборгованості та її непогашення.

За фактом зараз боржники дізнаються про такі написи тільки після їх подачі на виконання, коли виконавцем вже накладений арешт на все майно і розпочато примусове фактичне виконання напису нотаріуса.

Але в майбутньому, коли такі документи будуть виконуватися приватними виконавцями, при деякому зловживанні, боржник може дізнатися про такий «безспірний» борг з великим запізненням, вже після того, як він позбудеться свого майна або доходу.

Оскаржити зловживання приватного виконавця і кредитора буде можливо, але якщо майно боржника вже відібрано, повернути його буде часто неможливо.

Крім того, в 2016 році Верховний Суд України дав кредиторам «зелене світло» на позасудову перереєстрацію права власності на заставне, і зокрема, іпотечне майно, в разі якщо договором передбачено придбання банком права власності на предмет іпотеки.Таким договором може вважатися як окремий документ, так і пункт в договорі іпотеки про можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом придбання останнім права власності на об'єкт.А він є майже в кожному іпотечному договорі.

Так як сьогодні повноваження перереєструвати право власності мають не тільки державні реєстратори, а й нотаріуси на всій території України, банку або колекторської компанії не важко буде знайти серед них одного несумлінного, який з порушеннями перереєструє право власності на предмет іпотеки з боржника на фінустанову, про що боржник дізнається тільки пост-фактум.А може дізнатися і вже після зміни замків в квартирі, коли повернувшись з роботи, боржник застане нових господарів і з'ясує, що він вже тут не живе.

Існують випадки «відбирання» єдиного житла навіть не дивлячись на прописаних малолітніх дітей і діючий Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», і з початком роботи приватних виконавців вони будуть частішати.

Закон про мораторій не поширюється на багато категорій іпотекодержателів.Наприклад, іноземців або тих, у кого крім іпотечного житла є ще 1/10 бабусиного будиночка в селі.Тому розраховувати тільки на нього дуже безтурботно.

Застосовувати позасудові способи стягнення будуть і ті кредитори, яким не вдалося відібрати майно позичальників іншими способами (наприклад, суд відмовив їм у позові про стягнення заборгованості або звернення стягнення на предмет іпотеки).

На жаль, попередити незаконні дії кредитора і виконавців складно, особливо якщо діяти в правовому полі.Але деякі кроки доступні кожному боржнику:

  1. Якщо Ваша нерухомість знаходиться в іпотеці, необхідно негайно укласти договір з надійною охоронною фірмою.Наявність охорони і оперативний виїзд групи реагування в разі спроби розтину замків не тільки гарантує, що без Вашого відома в квартиру не увійде представник кредитора і не змінить замки, таким чином «виселивши» Вас з житла, а й убезпечить Вас від крадіжки зі зломом.У 99% випадків саме повідомлення на двері про те, що квартира під охороною, відіб'є бажання у колекторів в неї «ломитися».
  2. Негайно переоформити будь-яку іншу нерухомість, яка у Вас є.Інакше Ви не тільки не підпадаєте під дію мораторію, а й будете в майбутньому змушені викуповувати цю частину у банку за її ринковою вартістю.Також, щоб підпадати під дію мораторію, боржник (іпотекодавець) обов'язково повинен бути прописаний в цьому приміщенні, так як це повинно бути його єдине житло.
  3. Ніяка охорона не захистить Вас, якщо Ви самі впустите до свого будинку колекторів (або приватних виконавців), або самі зберете свої речі і виселитеся, або підпишете документи про свою згоду на це.У нашій практиці був випадок, коли боржник по валютному кредиту, яка проживає в іпотечній квартирі з трьома дітьми, поїхала з колекторами, яких вона назвала «нормальними хлопцями», до нотаріуса, де підписала заяву, що їй відомо про перереєстрацію права власності на її квартиру на фінансову установу, і перебуваючи при здоровому розумі, тверезій пам'яті і без будь-якого примусу, вона повністю визнає законність придбання фінустановою права власності на свою квартиру і зобов'язується виселитися з сім'єю в двотижневий термін.З цією заявою вона і прийшла на юридичну консультацію.На жаль, будь-який суд завжди буде трактувати подібні заяви не на користь боржника, тому ніколи не варто самому собі підписувати «вирок».
  4. Ніколи не давайте кредитору ніяких заяв і не підписуйте договорів про те, що визнаєте будь-яку суму боргу, якщо Ви не плануєте її відразу ж оплатити.Тим більше, не сплачуйте борг частково, раз Ви вже не тягнете погасити всю суму.Наприклад, якщо борг виник в 2006 році в сумі 2 гривні і кредитор у 2017 році раптом зажадав сплати 7000 грн.штрафів і пені, швидше за все, що примусово він не зможе стягнути ні копійки.Але якщо Ви оплатите йому хоча б цю копійку – він трактує це як визнання всієї суми боргу, і тоді без правової допомоги адвоката із захисту в суді Вам вже не обійтися.Позичальники, які беруть в борг у одних фінустанов, щоб погасити борг перед іншими, врешті-решт опиняються винні і тим, і іншим.Тому не варто необдумано перекредитовуватися або реструктуризувати свій борг без попередньої консультації фінансового радника.
  5. Кожній дії кредитора повинно бути грамотна і вчасна протидія.У нашій практиці сотні випадків, коли після надання правового опору і активного захисту боржниками своїх прав їм вдавалося домовитися з фінустановами про закриття боргу за 20-30% від нарахованої кредитором суми, або навіть взагалі нічого не платити.Але такого результату можна досягти тільки до того, як всі суди програні, а майно вилучено.Як то кажуть: мертві бджоли не гудуть.Тому найголовнішою радою є укладення договору з висококваліфікованим адвокатом по кредитних спорах.

Останнім часом в ЗМІ активно обговорюється ухвала Вищого адміністративного суду від 16 лютого 2016 року щодо законності укладання банками договорів факторингу щодо боржників-фізичних осіб.

Оскільки розібратися в тонкощах судового провадження пересічному громадянину досить складно, Prostopravo спробує прояснити ситуацію і відповісти на головне питання: чи з'явилася у громадян нова можливість оскаржити дії колекторів.

Трішки історії

Кілька років тому таке собі ТОВ «Кредит Колекшн Груп» звернулося з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг про визнання незаконним Розпорядження №231 від 03.04.2009р.

Позивач вважав, що дане Розпорядження суперечить Цивільному кодексу, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки звужує коло осіб-учасників факторингових операцій, вказуючи на боржників виключно як на суб'єктів господарювання.

Разом з тим, ні Цивільний кодекс України, ні Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не встановлюють жодних обмежень за складом осіб, щодо яких може здійснюватися відступлення права вимоги.Ще в 2013 році Окружний адміністративний суд Києва в позові відмовив.

Але потім, в тому ж 2013 році, Київський апеляційний адміністративний суд переглянув справу і частково задовольнив позовні вимоги, а саме, визнав п.1 вищезазначеного Розпорядження таким, що суперечить правовому акту вищої юридичної сили і скасував його.Не так давно, 16.02.

2016 року Вищий адміністративний суд, розглянувши справу в касаційному порядку, скасував постанови судів нижчих інстанцій і направив справу на новий розгляд.Причому, підставою такого рішення послужило недотримання процесуальних норм, а саме, відсутність обов'язкової публікації про оскарження нормативно-правового акта, внаслідок чого зацікавлені особи, чиї права та свободи були порушені при розгляді справи судом, не мали можливості вступити в справу.

На даний момент ще не закінчився термін для перегляду справи Верховним Судом України відповідно до ст.235 Кодексу адміністративного судочинства, який теоретично може скасувати ухвалу ВАСУ.Якщо ж ухвала ВАСУ залишиться в силі, буде новий розгляд справи в суді першої інстанції.

Про саме Розпорядження Держфінпослуг № 231

Пункт перший Розпорядження Держфінпослуг №231 в редакції від 03.04.2009р.звучав так:

Віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

  1. фінансування клієнтів – суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;
  2. набуття відступленої грошової вимоги, в тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників – суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;
  3. отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, в тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

З чого, власне кажучи, і слідує, що «продавати» борги боржників-фізичних осіб банки не мали права, оскільки операція факторингу можлива тільки щодо суб'єктів-господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Источник: https://ua.prostopravo.com.ua/finansi/statti/legalni_sposobi_protidiyi_kolektoram

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*