Закон про фінмоніторінг: розкриття кінцевих бенефіціарних власників – protocol

Закон про фінмоніторінг: розкриття кінцевих бенефіціарних власників - Protocol

Хто такий кінцевий бенефіціарний власник?

Відповідно до ст. 1 Закону від 14.10.2014 р.

№ 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб.  Вплив може здійснюватися, зокрема, шляхом:

  • реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою,
  • права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності,
  • права давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління,
  • прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не вважається особа, яка є агентом, номінальним утримувачем (власником) або є посередником щодо такого права.

Якщо підсумувати, то кінцевим бенефіціарним власником (контролером) може бути фізична особа, яка не обов’язково володіє часткою у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу компанії, але яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії у спосіб, визначений Законом. Така думка міститься в Протоколі засідання Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу – небанківських установ від 5 березня 2015 року. Також в Протоколі зазначено, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) у юридичної особи може бути і відсутній.

Як зареєструвати?

Кінцевого бенефіціарного власника уповноважена особа вказує в реєстраційній картці під час реєстрації юридичної особи (форма № 1) згідно з Законом від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

При зміні кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі юридичної особи, державному реєстратору подається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнена реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі (форма № 4). При цьому якщо документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці повинна бути нотаріально засвідчена (ч. 2 ст. 8 Закону).

Надання будь-яких інших документів для цих цілей законом не передбачено!

Источник: https://storozhynets.info/archives/4379

Юрособи мають розкрити інформацію про кінцевих бенефіціарів: новації Закону про фінмоніторинг

  • 6 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон № 361-IX, який зобов'язує вюридичних осіб подати державному реєстратору оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності компанії.
  • Документ набуває чинності 28 квітня 2020 року.
  • Ризик-орієнтований підхід

Закон передбачає введення ризик-орієнтований підходу.

Застосування цього підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб'єктами.

  1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб'єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).
  2. Хто може сприяти виконанню обов'язків суб'єктами первинного фінансового моніторингу
  3. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується:
  • адвокатськими бюро, адвокатськими об'єднаннями та адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, нотаріусами, суб'єктами господарювання, що надають юридичні послуги, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати певні операції.
  • суб'єктами господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб'єктами господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов'язані з купівлею-продажем нерухомого майна, при наданні консультаційних послуг, підготовці та/або здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомого майна;
  • суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 40 тис. грн, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, під час проведення фінансових операцій з предметами високої вартості (зокрема, з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, антикварними речами, предметами мистецтва тощо) або під час організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціонної;
  • суб'єктами господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор під час здійснення фінансових операцій із прийняття або повернення у сукупності або окремо плати (ставок) безпосередньо у гравців, виплати виграшу (призу).
  • Процедура розкриття кінцевих бенефіціарних власників
  • Закон передбачає обов'язок розкривати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників при державній реєстрації юридичної особи та при проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, шляхом подання державному реєстратору додаткових документів, а саме:
  • – структуру власності за формою і змістом, визначеними відповідно до законодавства;
  • – витяг, виписку або інший документ з торгового, банківського, судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні його місцезнаходження;
  • – нотаріально завірену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником.
  • Також Закон також передбачає:
  • збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4);
  • можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб'єктом первинного фінмоніторингу;
  • припинення будь-якої операції, яка викликала підозру у фінустанови.

 Бізнес Ліга Закон

Источник: https://porady.org.ua/yurosobi-mayut-rozkriti-informaciyu-pro-kincevikh-beneficiariv-novacii-zakonu-pro-finmonitoring

Финмониторинг-2020: будут ли проверять пополнение карты и что ждет украинцев

28 апреля заработают новые правила финансового мониторинга за операциями населения и бизнеса в Украине.

Закон Украины “О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения” или простыми словами – закон о финансовом мониторинге частично вносит изменения в финансовые операции и борьбу с офшорами. Что это означает для бизнеса и населения – в материале 24 канала.

Обратите внимание Сперва продуктовые рынки: Украина на этой неделе может начать ослаблять ограничения

Операции на сумму 400 тысяч гривен и более или иной валюты, металла или актива в эквиваленте будут проверяться. При наличии хотя бы одного из следующих признаков проверка является обязательной:

  • все финансовые операции, если одним из участников является физическое или юридическое лицо связанное со страной, которая не придерживается или ненадлежащим образом придерживается международных стандартов по борьбе с отмыванием доходов, полученных преступным путем;
  • финансовые операции публичных лиц;
  • финансовые операции по переводу денег за границу (в том числе государств, отнесенных Кабинетом Министров Украины к оффшорным зонам);
  • финансовые операции с наличными (внесение, перевод, получение средств).
See also:  Превышение пределов необходимой обороны при защите дома. рамки закона и ответственность

Исключениями являются финансовые операции субъектов хозяйствования, которые оказывают услуги в сфере лотерей и/или азартных игр. Минимальный порог для мониторинга – 30 тысяч гривен.

Финансовый мониторинг – это контроль за финансовыми операциями чтобы выявить незаконные действия с легализацией (отмыванием) доходов, полученных преступным путем, финансирования терроризма, распространению оружия массового уничтожения.

Важно, что ранее минимальным порогом для проверки была меньшая сумма – 150 тысяч. А вместо 4 признаков для обязательной проверки было 17.

Что такое оффшоры? Оффшоры – это экономическая зона, где граждане другой страны регистрируют свой бизнес на льготных условиях.

Это может быть стратегией государства с низким уровнем экономического развития, которая таким образом привлекает капитал. Кабинет министров выделил почти 40 оффшорных зон.

Среди них Маршальские, Багамские и Сейшельские острова, Фиджи, Пуэрто-Рико и другие. В Европе такими признаны Андорра, Гибралтар и Монако.

По данным Института социально-экономической трансформации, ежегодно из Украины через оффшорные схемы выводят примерно 11 миллиардов долларов.

В сети появились комментарии некоторых экспертов, которые утверждали, что из-за нового закона нельзя будет оплатить коммуналку или другие услуги онлайн, поскольку нужна верификация.

Исключениями будут 14 банков, которые используют BankID.

Однако, Екатерина Рожкова, первый заместитель главы Нацбанка опровергла эти слухи на пресс-конференции НБУ и отметила, что требования закона не будут распространяться на:

  • уплату коммуналки, уплату налогов, штрафов, других обязательных платежей (независимо от суммы);
  • уплату кредита до 30 тысяч гривен;
  • оплату товаров и услуг с помощью карты или другого платежного устройства, если ее номер сопровождает перевод (независимо от суммы);
  • все наличные переводы в пределах Украины до 5 тысяч гривен;
  • снятие средств с собственного счета.

Полезно Как оплатить коммунальные услуги, не выходя из дома

Делая переводы в пределах или за пределами Украины, нужно предоставлять определенную информацию как про получателя, так и отправителя. Все зависит от суммы перевода.

Переводы в пределах Украины до 30 тысяч гривен:

  • номер счета / электронного кошелька или уникальный номер электронного платежного средства плательщика
  • номер счета или уникальный номер электронного платежного средства получателя / заранее оплаченной карты многоцелевого использования получателя. Если у получателя нет этого, то нужно отметить уникальный учетный номер финансовой операции.

Переводы в пределах Украины от 30 тысяч гривен или за границу:

  • Для ФЛП: ФИО, номер счета, с которого списываются деньги или уникальный учетный номер финансовой операции;
  • Для юридического лица и траста: полное наименование, номер счета, с которого списываются деньги или уникальный учетный номер финансовой операции.

Риск-ориентированный подход при осуществлении финмониторинга – одно из основных новшеств в законе.

Риск-ориентированный подход – это выявление, оценка и понимание рисков отмывания доходов, полученных преступным путем, финансирования терроризма и/или финансирования распространения оружия массового уничтожения. А также принятие мер для контроля этих рисков.

  • Другими словами, новый подход позволяет лучше сосредоточиться на финансовых операциях, которые имеют риск подпасть под запрещенные действия, а не распыляться на все операции, которые подлежат критериям мониторинга.
  • Осуществляя мониторинг по этому подходу, будут учитывать страну, если операцию осуществляют за пределы Украины, на вид деятельности отправителя, на способ перевода и прочее.

Ранее банки все равно проверяли всех клиентов: от студентов и пенсионеров до публичных деятелей. Отныне будет четкий перечень низкорисковых клиентов: оплата коммуналки; зарплатные проекты, стипендии, пенсии; ОСМД; предприятия ЖКХ, интернет-провайдеры; “белый” бизнес, который платит налоги и прочее. Внимание к низкорисковым клиентам будет минимальное, – заявила Рожкова.

Стоит знать Единый счет в Украине: как изменится уплата налогов

Надлежащая проверка предусматривает следующие шаги:

  1. Первым шагом является идентификация и верификация клиента.
  2. После этого устанавливают конечного бенефициарного владельца клиента.
  3. Определяют цель финансовой операции и будущие деловые отношения между отправителем и получателем.
  4. Все другие операции между этими сторонами переводят на постоянный мониторинг.

Дистанционная верификация клиента

Важно, что при проведении ряда финансовых операций нужна будет верификации клиента. Это можно сделать лично, предоставив документы. Однако это можно сделать и дистанционно, что очень важно в условиях карантина и длительного распространения коронавируса.

Варианты дистанционной KYC будут разные: BankID, квалифицированная электронная подпись, видеотрансляция, дистанционное считывание данных через NFC, платеж на отдельный счет банка с личного счета клиента. Вариантов хватает, – сказала Рожкова.

Главная цель закона – это предотвращение и противодействие легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения.

Государство контролировало отмывание денег и раньше, но новый закон меняет механизмы контроля и делает процесс более эффективным.

Кроме того, новый закон приближает Украину к европейским стандартам финансового мониторинга, в частности, рекомендаций FATF, норм 4-й Директивы (ЕС) 2015/849 “О предотвращении использования финансовой системы для отмывания денег и финансирования терроризма” и Регламента (ЕС) 2015/847 “Об информации, сопровождающей денежные переводы”. Это одно из требований Евросоюза, которые Украина взяла на себя при подписании Ассоциации.

Хотя закон вступает в действие 28 апреля, в Нацбанке обещают обеспечить переходный период.

Участники рынка получат дополнительное время для настройки процессов и реализации требований нормативки, – отметила Рожкова.

Зато депутат Ярослав Железняк в комментарии “Минфина” отметил, что апрель – не лучшее время для введения в действие этого закона. Ведь, компаниям может быть сложнее предоставить определенную документацию.

Например, новые правила могут усложнить работу волонтерских организаций, которые получают благотворительные взносы через платежные системы. Эти операции попадут под финмониторинг и могут быть заблокированы, – отметил Железняк.

Наказывать за нарушение украинского законодательства относительно финансовых операций будут штрафами. В новом законе их размер увеличили:

  • за несвоевременное сообщение информации Госфинмониторингу – до 340 тысяч гривен;
  • штраф для финансовых учреждений – до 10% годового оборота (не больше 135,15 миллиона гривен);
  • для других – двукратный размер выгоды, которую получили в результате нарушения или 27,03 миллиона гривен, если такую выгоду не смогли определить.

Финансовый эксперт Вадим Романюк написал в блоге Экономической правды про негативный аспект в размере штрафов.

Размеры потенциальных штрафов порождают высокие коррупционные риски. Учитывая отсутствие конкретики относительно размеров штрафов, контрольные органы могут легко “играться” с мерой наказания в зависимости от наличия у подконтрольного субъекта желания “сотрудничать”, – считает эксперт.

Важно Когда Рада планирует рассмотреть “антиколомойский” законопроект, необходимый для кредита МВФ

Источник: https://24tv.ua/ru/finmonitoring_2020_ukraina_chto_jeto_summa_shtrafy_pravila_n1333645

Нові вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників – European Business Association

  • 27/ 04/ 2020
  • Останні зміни
  • З 28 квітня 2020 року набирають чинності нові вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
  • Значення для українських юридичних осіб

Всі зареєстровані юридичні особи будуть зобов’язані оновити інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників та свою структуру власності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі – “ЄДР”). Крім цього, в подальшому юридичні особи повинні будуть щорічно підтверджувати ці відомості.

See also:  Обставини, які свідчать про факт збройної агресії росії проти україни є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, і є такими, що не підлягають доказуванню (справа № 761/9437/15-ц, 16.08.17)

Юридичні особи зобов’язані дотримуватися встановлених строків розкриття/оновлення інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності. Розмір штрафів за невиконання зобов’язань щодо розкриття інформації був значно збільшений.

Про що йдеться в законі

28 квітня 2020 року набирає чинності Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення“.

Цей закон замінить чинний закон про фінансовий моніторинг і внесе зміни до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” стосовно розкриття українськими юридичними особами інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників.

Починаючи з 28 квітня 2020 року, українські юридичні особи будуть зобов’язані дотримуватися таких нових вимог:

  • Оновити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності у 2020 році. Точний строк для подання такої оновленої інформації ще не встановлено, оскільки регулятор повинен спочатку прийняти нормативно-правовий акт, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Всі юридичні особи повинні будуть виконати цю вимогу протягом трьох місяців з дня набрання чинності зазначеним нормативно-правовим актом. Такий нормативно-правовий акт повинен бути прийнятий до 28 липня 2020 року.
  • Щорічно підтверджувати відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності. Додатково до зазначеного вище зобов’язання, всі українські юридичні особи будуть зобов’язані щорічно подавати до ЄДР документи для підтвердження відомостей про своїх кінцевих бенефіціарних власників (а саме: структуру власності; нотаріально засвідчені копії паспортів кінцевих бенефіціарних власників;        витяг(и) з реєстру (торговельного, банківського тощо), що підтверджує(ють) реєстрацію учасника/акціонера української юридичної особи в країні його місцезнаходження).
  • Повідомляти про зміни в інформації. Юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про будь-які зміни в інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структурі власності протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення. Крім того, при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР (таких як зміна директора, зміна складу учасників, зміна місцезнаходження, внесення змін до статуту тощо) юридичні особи зобов’язані подавати також інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності або повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін.

Невиконання вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структури власності тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи у розмірі від 17 000 грн до 51 000 грн (приблизно 600-1 900 дол. США).

Рекомендовані дії

Ми рекомендуємо керівникам українських юридичних осіб, їхнім учасникам/акціонерам та кінцевим бенефіціарним власникам розглянути можливість вжиття таких дій:

  • Перевірити точність відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, що містяться в ЄДР, і за необхідності терміново внести до них зміни за наразі діючою процедурою.
  • Надати державному реєстратору інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності в найкоротший можливий строк після затвердження форми та змісту структури власності регулятором.
  • Звернутися до свого юридичного радника щодо аналізу особливостей компанії, наприклад, наявність трасту в структурі власності, наявність кінцевих бенефіціарних власників, які не бажають розкривати свої персональні дані тощо.
  • Включити кінцеву дату для щорічного подання оновленої інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності до свого корпоративного календаря, щоб не порушувати встановленого законом строку для подання такої інформації.

Додаткова інформація

Це ПОВІДОМЛЕННЯ призначене для інформування клієнтів “Бейкер Макензі” та інших зацікавлених осіб про зміни у законодавстві, що можуть вплинути на них чи іншим чином бути для них цікавими. Викладені вище коментарі не є юридичною порадою чи позицією і не повинні розглядатися як такі, що замінюють окрему пораду у конкретній справі.

  1. За додатковою інформацію, будь ласка, звертайтесь до:
  2. Ольги Дем’янюк
    Партнера Baker McKenzie
  3. Альони Фурди
    Юриста Baker McKenzie

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті

Источник: https://eba.com.ua/novi-vymogy-do-rozkryttya-informatsiyi-pro-kintsevyh-benefitsiarnyh-vlasnykiv/

Життя «схемщикам» зіпсоване. Рада схвалила закон про фінмоніторинг

6 грудня Верховна Рада схвалила в цілому законопроект про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (№2179)». «За» проголосувало 246 депутатів.

finclub.net

При доопрацюванні законопроекту 2179 його норми було доповнено:

  • процедурою застосування угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства;
  • обмеженням максимального розміру штрафу за найтяжчі порушення для фінансових установ;

Читайте також: НБУ виявив незаконні операції клієнтів банків на 17 мільярдів

  • можливістю оскарження рішення про накладення штрафів до виконання такого рішення;
  • змінами до порядку включення осіб до переліку осіб пов’язаних з тероризмом (перелік буде змінюватися на підставі рішення суду);
  • а також усунуто неоднозначні і оціночні формулювання.

Що дасть втілення норм закону

  • Перехід до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу та, відповідно, до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів;
  • можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу;

Читайте також: Фінмоніторинг. Які операції контролюватиме держава

  • збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій з 17 до 4:
  • — операції з готівкою (будь-які зарахування, перекази)
  • — операції політично значущих осіб і їх оточення
  • — перекази за кордон
  • — операції з офшорами, країнами з низьким рівнем фінмоніторингу за стандартами FATF.
  • створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення;

Читайте також: До законопроекту про фінмоніторинг внесуть 500 правок — Гетманцев

  • скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування
  • удосконалену процедуру розкриття кінцевих бенефіціарних власників.

Раніше повідомлялося

  • Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» було подано до Верховної Ради 25 вересня цього року.
  • 1 листопада проект було підтримано у першому читанні.
  • Законопроект адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство.

Источник: https://minfin.com.ua/ua/2019/12/06/39957565/

Парламент прийняв законопроект про фінмоніторинг

1 листопада Верховна Рада прийняла проект Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочиннимшляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (2179) у першому читанні.

Законопроект спрямований напідвищення ефективності системи протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму шляхомвпровадження положень міжнародних стандартів.

Законопроект адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство (в т. ч. України).

Прийняття цього законопроекту є частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, а також ратифікованим у листопаді минулого року Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС і дозволить не лише вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу, але і забезпечити можливість отримання від ЄС другого транша макрофінансової допомоги в розмірі 500 млн євро.

Прийняття законопроекту зокрема забезпечить: 

  • зосередження уваги учасників системи фінансового моніторингу на найвищих ризиках, загрозах та вразливостях. Зокрема, відбудеться перехід до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу та відповідно до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів;
  • дозвіл на використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу;
  • збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4);
  • створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення;
  • визначення штрафу за масштабні та системні порушення. Максимальний штраф для банків та фінансових установ складатиме 10 млн грн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян саме за системні порушення, а не поодинокі зловживання (для інших осіб – до 1 млн грн неоподатковуваних мінімумів). Санкції будуть застосовуватися регуляторами, що проводять перевірки (НБУ, НКЦПФР та ін.), з обов’язковим врахуванням обставин вчиненого порушення та фінансового стану суб’єкта;
  • скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування;
  • удосконалення процедури розкриття кінцевих бенефіціарних власників.
See also:  Верховна рада ухвалила закон про національну безпеку

Источник: https://www.kmu.gov.ua/news/parlament-shvaliv-zakonoproekt-pro-finmonitoring

Законопроект США про корпоративну прозорість: вимоги щодо розкриття кінцевих бенефіціарів

22 жовтня 2019 року Палата представників США ухвалила законопроєкт про корпоративну прозорість 2019 року (далі – законопроєкт), яка зі свого боку стане поправкою до Закону про банківську таємницю.

Якщо він буде прийнятий Сенатом і підписаний Президентом, законопроєкт фактично вимагатиме від інвестиційних компаній та суб'єктів малого підприємництва розкривати інформацію про кінцевих економічних власників суб'єкта господарювання на момент їх утворення у щорічних звітах.

Відповідно до чинного законодавства інформація, зібрана при утворенні корпорації або товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), залежить від штату, в якому утворюється суб'єкт господарювання.

Багато штатів, такі як Делавар (найбільш популярний штат, у якому утворюються такі підприємтва), вимагають мало інформації щодо осіб, які є справжніми кінцевими бенефіціарами, на відміну від осіб, які можуть мати право власності на акції на користь нерозкритих осіб (особи, щодо яких інформація не розкривається). Крім того, ні штати, ні федеральний уряд зазвичай не вимагають щорічного розкриття власників американських організацій (крім деяких розголошень декларацій з податку на прибуток). В результаті цього прихильники нового законопроєкту вважають, що за відсутності процедури зібрання інформації особи можуть приховувати інвестиції в нечесних цілях (таких як тероризм, відмивання грошей та ухилення від сплати податків).

Звітність: розкриття інформації про бенефіціарних власників

Законопроєкт вимагає розкривати Організації з питань боротьби з фінансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network – FinCEN, бюро Міністерства фінансів США) інформацію щодо кінцевих вигодонабувачів суб’єкта господарювання на момент його створення.

Розкриття включатимуть особисту інформацію про кожного бенефіціара (включаючи номер американського паспорта або номер посвідчення водія), а також про заявника (фізичну особу, яка подає заяву про реєстрацію суб’єкта господарювання).

Управління казначейства теж матиме повноваження вимагати подати декларацію у разі зміни кінцевого бенефіціара.

Поняття бенефіціарного власника трактується у законопроєкті як фізична особа, яка прямо чи опосередковано (1) здійснює істотний контроль над корпорацією або ТОВ; (2) володіє більш ніж 25 % частки акцій корпорації або ТОВ; або (3) отримує значну економічну вигоду від активів корпорації або ТОВ.

Варто наголосити, що зазначене вище поняття бенефіціарного власника виключає осіб, які діють від імені бенефіціарних власників (такі як працівники, номінальні утримувачі, уповноважені особи, посередники, представники, агенти) та кредиторів.

Існує невизначеність щодо того, чи буде особа, яка опосередковано володіє часткою капіталу суб’єкта господарювання через інших суб’єктів, розглядатися як бенефіціарний власник чи ні.

Так, наприклад, якщо фізична особа володіє 100 % акцій корпорації, котра володіє 100 % акцій ТОВ, не зрозуміло, чи така фізична особа буде розглядатися як бенефіціарний власник ТОВ.

Суб'єкти звітності

Законопроєкт, як вбачається, буде поширюватись на корпорації та ТОВ, утворені відповідно до законів відповідного штату США (включаючи округ Колумбія та будь-яку територію чи володіння США), але також потенційно може розповсюджуватись і на іноземні компанії, які зареєстровані (або мають право на реєстрацію) для ведення бізнесу відповідно до законодавства відповідного штату. Незрозуміло, якою мірою іноземні суб'єкти повинні будуть розкривати інформацію.

Законопроєкт не поширюється на командитні товариства, а також на юридичні особи, утворені на договірній основі (такі як повні  товариства і трасти). Однак майбутні нормативні акти можуть охоплювати зазначені суб’єкти.

Проєкт закону також орієнтований на деякі інвестиційні компанії з обмеженою часткою участі, які на сьогоднішній день не розкривають інформацію про кінцевих бенефіціарів. У зв’язку з цим обов’язок розкриття інформації розповсюджується тільки на деякі окремі організації.

З іншого боку, законопроєкт звільнить від обов’язку розкриття бенефеціарного права деяких організацій (такі як державні підприємства, командитні  товариства,  фінансові установи, аудиторські та бухгалтерські організації, комунальні підприємства, церкви та інші благодійні установи).

Окрім цього, проєкт також звільняє від обов’язку розкриття інформації підприємства, котрі: 1) винаймають більш ніж 20 співробітників на повну ставку на території США; 2) подають податкові декларації в США з валовим прибутком або об’ємом продажу більше 5 млн доларів.

Організації, котрі утворені/належать організації, яка звільнена від обов’язку розкриття фінансової інформації, також звільняється від обов’язку.

Втім від суб’єктів, котрі звільнені від цього обов’язку, все рівно вимагається подати заяву, що підтверджує їх право на звільнення від сплати податків.

Акції на пред’явника

Згідно з положеннями проєкту випуск акцій (або інших доказів власності на частку) на пред’явника визнається незаконним. Випуск акцій на пред’явника в США реалізується відносно нечасто.

Штат Делавар забороняє корпораціям та ТОВ, утвореним у США, випускати акції на пред’явника, але, можливо, деякі штати все ще дозволяють ТОВ випускати сертифікати членства у формі акцій на пред’явника.

У будь-якому випадку проєкт закону не передбачає цивільних або кримінальних санкцій та податкових пільг задля реалізації запропонованих змін.

Кроки надалі

Законопроєкт вже внесений на розгляд до Сенату і очікує прийняття рішення Комітетом по банківській діяльності, житловому будівництву і міським  справах. Втім час прийняття Сенатом наразі передбачити неможливо.

Якщо законопроєкт пройде наступний етап, Міністерство фінансів повинно буде протягом одного року з моменту його прийняття видати відповідні підзаконні нормативно-правові акти задля його реалізації.

Джерело за посиланням.

Источник: https://taxlink.ua/ua/news/zakonoproekt-ssha-pro-korporativnu-prozorist-vimogi-shhodo-rozkrittja-kincevih-beneficiariv.htm

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*