Згода на посмертне донорство: рада прийняла закон про трансплантацію органів

Skip to content

Верховна Рада України ухвалила закон № 2386а-1 про трансплантацію анатомічних матеріалів людини. «За» проголосували 255 народних депутатів.

Згода на посмертне донорство: Рада прийняла закон про трансплантацію органів

Про це повідомляє «112 Україна».

Посмертне донорство: презумпція не/згоди

Законопроект передбачає, що кожна людина може погодитися чи відмовитися від посмертного донорства. Відповідь «так» – це письмова заява, позначка у паспорті або посвідченні водія та внесення даних до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

  • «Запасний» варіант – це назвати довірену особу, яка після смерті людини оприлюднить її згоду чи заборону на трансплантацію її анатомічних матеріалів.
  • Якщо людина жодним чином не висловила свою волю за життя, будуть питати її родичів – подружжя, дітей, батьків, рідних братів та сестер.
  • Не будуть використовувати органи людини після її смерті, якщо вона за життя виступила проти, або не дозволили її родичі.

Окрім того, забороняється використання анатомічних матеріалів, якщо нема у кого спитати дозволу; проти суд, правоохоронці або судмедексперт. Не можуть посмертно бути донорами ветерани АТО та ООС, діти-сироти, визнані недієздатними а також ті, особистість яких невстановлена.

  1. Якщо людина дасть згоду на посмертне донорство – хто про це дізнається?
  2. Передбачається до 1 жовтня 2018 року створити Єдину державну інформаційну систему трансплантації – а заразом і відповідальний за неї орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією).
  3. Інформаційна система складатиметься із кількох реєстрів:
  4. – волевиявлення щодо посмертного донорства,
    – «довірених» осіб, які згодні на посмертне донорство тих, кого вони представляють,
    – анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів,
    – живих донорів,
    – живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин,
    – реципієнтів,
    – осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом,
    – медзакладів, уповноважених на трансплантування,
  5. – трансплант-координаторів.

Всі ці реєстри передбачаються для конфіденційних данних, тож доступ до них буде обмежений. Виключення – перелік медзакладів, де можуть займатися трансплантацією, а також реєстр трансплант-координаторів – вони будуть розміщені на сайті відповідального за трансплантацію органу виконавчої влади, із відкритим доступом для всіх.

  • Конфіденційну інформацію у реєстрі зможе дізнатися трансплант-координатор, посадовець відповідального за трансплантацію органу виконавчої влади, судмедексперти.
  • Тож, якщо людина напише заяву про згоду на своє посмертне донорство, про це дізнається хтось із цих категорій осіб – зокрема той, хто буде вносити дані до реєстру.
  • Передбачили й запобіжник: Інформаційна система трансплантації буде фіксувати не тільки внесені до неї дані, а й історію переглядів, щоб було відомо, хто і коли цікавився конфіденційними даними людини.
  • Хто буде причетний до організації трансплантації?
  • Кабмін визначить організаційні моменти, матиме вплив МОЗ і орган виконавчої влади щодо трансплантації (який планують створити).
  • Проте безпосередньо люди будуть стикатися у цій сфері із медзакладами, які матимуть ліцензію на трансплантацію; бюро суд-медекспертів та іншими суб’єктами господарювання, що будуть здійснювати діяльність, пов’язану з трансплантацією.
  • Зі свого боку, трансплант-координатори замислюються як ті, хто буде отримувати згоду родичів після смерті особи, вносити дані до реєстру та організовувати вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів.
  • Пару донор-реципієнт визначатимуть автоматично

Пара донор-реципієнт буде визначатися Єдиною системою трансплантації. Пошук такої пари буде здійснюватися під час кожного внесення нових відомостей щодо живого донора, реципієнта або анатомічних матеріалів.

При цьому система буде враховувати ряд показників, зокрема імунологічну сумісність, наскільки екстрено потрібна трансплантація, відстань тощо.

Пріоритет буде надаватися неповнолітнім реципієнтам та живим донорам, які раніше надавали свої анатомічні матеріали.

Якщо в Україні немає реципієнтів для анатомічних матеріалів – їх зможуть запропонувати іншим державам, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Читайте також  Унікальні села України, які обов’язково треба відвідати

Коли пару донор-реципієнт визначено, дані не можна змінювати (крім випадків, коли лікарі визнали трансплантацію неможливою або реципієнт відмовився).

Якщо система визначила пару померлий донор-реципієнт, трансплант-координатор повідомляє про це лікуючому лікарю. Консиліум лікарів обгрунтовано приймає рішення про можливість чи неможливість трансплантації. Якщо їх вирок «ні» – реципієнт потім зможе оскаржити таке рішення. Якщо вони роблять висновок, що це можливо – повідомляють реципієнта – і у нього є можливість погодитися чи відмовитися.

  1. У будь-якому разі всі дані фіксуються.
  2. Заборони і покарання
  3. Не можна пересаджувати людині органи тварини, проте можна – медвироби, що виготовлені з анатомічних матеріалів тварин та використовуються для імплантації.
  4. Заборонена торгівля анатомічними матеріалами людини – проте держава може віддячити тим, хто став донором за життя.
  5. Не можна рекламувати людські органи.

Законопроект посилює відповідальність за вилучення у людини шляхом примушування або обману її анатомічних матеріалів для трансплантації – це тягнутиме позбавлення волі до 5 років. Якщо потерпілий перебував у безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного – передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на 5-7 років.

  • Незаконна торгівля анатомічними матеріалами може стати причиною ув’язнення до 5 років.
  • Такі порушення, вчинені за попередньою змовою групою осіб передбачають позбавлення волі на 5-8 років.

Рада дозволила трансплантацію органів за згодою донора

Згода на посмертне донорство: Рада прийняла закон про трансплантацію органів Копирайт изображения Getty Images

  • Верховна Рада ухвалила 255 голосами законопроект про трансплантацію №2386а-1, який дозволяє пересадку органів померлої людини, якщо вона попередньо надала згоду на це.
  • “В цьому законі зафіксовано на рівні закону презумпція, яка не буде дозволяти вилучити органи у людини без її попередньої згоди”, – наголосила голова комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець 16 травня.
  • У законопроекті зазначено, що до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації вноситимуть дані про згоду або незгоду людини на посмертне донорство та про зміну цього волевиявлення.
  • В медичних закладах створять спеціалізовані відділення трансплантології за міжнародними стандартами, при яких діятимуть етичні комітети, на які покладатимуться обов'язки засвідчувати волевиявлення реципієнтів.

Окрім того, за бажанням відмітки про згоду або незгоду на трансплантацію вносяться до паспорта громадянина України або посвідчення водія. Інформація про надання згоди або незгоди буде конфіденційною.

  1. Форму письмової заяви про згоду або незгоду на посмертне донорство має визначити уряд.
  2. Також забороняється вилучати органи для трансплантації в померлих осіб, які належать до категорії дітей-сиріт, недієздатних, невстановлених осіб, а також осіб, які загинули під час безпосередньої участі в бойових діях в зоні АТО.
  3. Тобто новизною є створення інформаційної системи, яка суттєво збільшить кількість донорів в Україні та зменшить необхідність шукати їх за кордоном.

Зараз відсутність необхідної кількості органів для трансплантації є однією з ключових проблем для лікування хворих в Україні. “За попередніми підрахунками, в Україні щорічно гине від 40 до 60 потенційних донорів на 1 млн населення, що становить близько 3 тисячі донорів, які могли б врятувати життя 10 тисячам хворим”, – зазначається в пояснювальній записці до законопроекту.

Під час розгляду законопроекту Ольга Богомолець повідомила, що в Україні щорічно виконують лише 130 операцій з трансплантації.

Копирайт изображения УНІАН Image caption Ольга Богомолець була одним з ініціаторів законопроекту

  • “Відправляючи наших дітей і людей за кордон на трансплантацію кісткового мозку, по суті, наша держава і наша система охорони здоров'я розписуються у власній неспроможності врятувати життя дітей тут в Україні”, – зазначила вона.
  • За словами пані Богомолець, українські лікарі можуть робити трансплантацію не гірше за колег Білорусі, до якої чимало українців їздять робити подібні операції.
  • Вона запевнила, що система трансплантації в Україні “буде розвиватися виключно на державному фінансуванні”, жодних бізнес-структур в цьому процесі не буде.
  • Законопроект, ухвалений Радою, розкритикували в Опозиційному блоці.

“В якій цивілізованій країні запускається законопроект про трансплантації, коли йде війна, коли йдуть бойові дії, і коли люди не тільки вмирають, але й зникають. Якщо ви дивитесь на той ринок, який діє в Європі, у США, то там постійно загострюються проблеми, пов'язані з трансплантацією”, – зазначив депутат Опозиційного блоку Ігор Шурма.

Прийнятий Радою законопроект ще має підписати президент Петро Порошенко.

Стежте за нами в Telegram! Ми надсилаємо туди головні новини і добірку найкращих статей.

Українці зможуть надавати згоду на посмертну трансплантацію органів

В Україні ухвалили закон про трансплантацію органів. Згода на посмертне донорство: Рада прийняла закон про трансплантацію органів

Ілюстративе фото

Парламент України ухвалив закон про трансплантацію органів. Про це повідомляють на офіційній сторінці Верховної Ради у Twitter.

See also:  Минфин рассказал, как будут работать новые законы про рро

Відповідно до закону, повнолітня особа може надати письмову згоду або не згоду на вилучення органів або інших анатомічних матеріалів для трансплантації або виготовлення біоімплантів після смерті мозку чи біологічної смерті.

Крім цього, донор у будь який момент може письмово відкликати своє рішення про посмертне донорство, яке вносять до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації і вважатимуть конфіденційною інформацією.

 Вилучати матеріали для трансплантації можна у донора-трупа після підписання акту констатації смерті його головного мозку.

Читайте також: У Львові відновлять пересадку органів від померлих донорів

Якщо людина за життя не прийняла рішення щодо посмертного донорства, то це рішення можуть прийняти її чоловік, дружина або один із близьких родичів. Якщо таких немає, тоді питання трансплантації може вирішити особа, яка займається похованням померлого.

Вилучати органи у померлого заборонено, якщо:

  • у системі є його прижиттєва незгода на посмертне донорство;
  • нема людей, які мають право дозволити вилучити матеріали;
  • чоловік/дружина чи близький родич, або людина, яка зобов'язалася поховати померлого, чи батьки неповнолітнього забороняють вилучати матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
  • медзакладу заборонили вилучати матеріали з тіла донора-трупа відповідно до рішення суду або правоохоронних органів;
  • немає згоди судмедексперта, якщо є підстави провести таку експертизу;
  • у померлих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також у людей, яких визначили недієздатними, невстановлених осіб;
  • у тих, хто загинув через війну чи інші бойові дії щодо забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та інших бойових дій.

Людина може також стати донором при житті, погодившись на це письмово, але анатомічні матеріали можна вилучати в неї лише, якщо це родинне або перехресне донорство. Вилучати матеріали, які можуть самовідтворюватися, у тому числі гемопоетичні стовбурові клітини, можна у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

Не можна вилучати анатомічні матеріали у живих осіб, які:

  • сидять у в'язницях чи місцях попереднього ув’язнення
  • є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
  • страждають на тяжкі психічні розлади
  • мають захворювання, що можуть передатися людині-отримувачу чи зашкодити її здоров’ю. Можна, хіба якщо такий пацієнт дасть свою згоду
  • надали раніше орган або частину органу для трансплантації
  • є вагітними.

Відділення трансплантології та відповідний етичний комітет мають створити при кожному акредитованому закладі охорони здоров’я. Трансплантація має бути безкоштовною, крім гемопоетичних стовбурових клітин. Укладати чи пропонувати договори купівлі-продажу анатомічних матеріалів людини, забороняється.

За порушення законодавства про трансплантацію передбачають кримінальну відповідальність.

В україні прийняли закон про трансплантацію органів: згода на посмертне донорство та позначка у паспорті

Верховна рада України підтримала в другому читанні законопроект № 2386а-1, яким пропонується дозволити трансплантацію органів після смерті донора за умови, що він заздалегідь надав письмову згоду на трансплантацію.

Про це повідомляє РБК-Україна. За документ проголосували 255 парламентарів. Так, пропонується встановити, що після надання письмової згоди особі надається карта потенційного донора і інформація про нього вноситься в Єдину державну інформаційну систему трансплантації.

Інформація буде конфіденційною. При цьому пропонується передбачити, що заява про надання дозволу на трансплантацію може бути відкликана заявником. Передбачається, що при кожному закладі охорони здоров'я (акредитованому міністерством) будуть створені спеціалізовані об'єднання трансплантології, а також буде введено обов'язкове функціонування у цих закладах етичних комітетів.

Законопроект передбачає, що кожна людина може погодитися чи відмовитися від посмертного донорства. Відповідь «так» — це письмова заява, позначка у паспорті або посвідченні водія та внесення даних до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Крім того, людина може назвати довірену особу, яка після смерті людини оприлюднить її згоду чи заборону на трансплантацію її анатомічних матеріалів.

Якщо людина жодним чином не висловила свою волю за життя, будуть питати її родичів — подружжя, дітей, батьків, рідних братів та сестер.

Не братимуть органи на трансплантацію, якщолюдина за життя виступила проти, або не дозволили її родичі. Не можуть посмертно бути донорами ветерани АТО та ООС, діти-сироти, визнані недієздатними, а також ті, особистість яких невстановлена.

У документі також встановлюється, що порушення встановленого законом порядку трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини і тварини буде каратися штрафом до 50 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати посади і займатися відповідною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Підкреслюється, що вилучення у людини шляхом примушування або обману органів з метою трансплантації буде каратися позбавленням волі до 5 років. За ті самі дії, вчинені щодо особи в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності, пропонується карати позбавленням волі на термін від 5 до 7 років.

Верховна Рада ухвалила закон про посмертну трансплантацію органів

Трансплантація буде здійснюватися на засадах добровільності; гуманності; анонімності / mbc.net

Верховна Рада України ухвалила закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» (реєстраційний номер 2386-а-1)

  • Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосувало 255 народних депутатів України.
  • Законом визначено, що кожна повнолітня дієздатна особа має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть).
  • Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час: подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство; надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.

Ця згода чи незгода вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Відповідно до закону, у разі, якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, то згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації запитується у другого з подружжя або у одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри), який є доступним для запитання такої згоди та письмового засвідчення її надання.

  1. У законі визначається, що трансплантація здійснюється на таких принципах: добровільності; гуманності; анонімності; надання донорських органів потенційним реципієнтам за медичними показаннями; безоплатності (крім гемопоетичних стовбурових клітин); дотримання черговості (крім родинного та перехресного донорства); достойного ставлення до тіла людини у разі посмертного донорства.
  2. Зазначимо, що раніше Православна Церква коментувала можливе ухвалення законопроекту «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини».
  3. Зокрема митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука зазначав, що трансплантація органів допустима виключно волею самої людини.

«Така фундаментальна мета, як порятунок людського життя, вимагає дотримання багатьох умов, серед яких – дотримання свободи і добровільності, тобто цінностей, що становлять суть самопожертви. Дарування має бути суто добровільним, не можна оголосити людину «самаритянином» згідно з нормою закону. Це буде свого роду «насильством», – сказав митрополит.

Також в УПЦ застерігали від комерціалізації сфери трансплантації.

«Прагматичне використання людських трупів у медицині тягне за собою посилення споживчого відношення до людини. Це проявляється у стійкій і, на жаль, неминучій тенденції комерціалізації медицини.

Розуміння смерті як нехай останньої, але «стадії життя», як «особистісно значущої події», ставлення до якого – область людинолюбства, область власне моральних відносин між померлою людиною і людиною живою, зокрема, між померлим хворим і лікарем як суб'єктом моральних відносин», – наголошував владика Лука.

При цьому Церква розглядає тіло людини як частину її особистості, до якої потрібно шанобливо ставитися як за життя, так і після фізичної смерті.

«Основна позиція ВООЗ з питання про право людини на своє тіло після смерті зводиться до визнання цього права за аналогією права людини розпоряджатися своєю власністю після смерті.

У християнстві мертве тіло залишається простором особистості, тому втрата поваги до померлого, зокрема, нанесення ушкоджень тілу, у результаті вилучення органів, тягне за собою, зрештою, втрату поваги до живого», – пояснив митрополит Лука.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Новий закон про трансплантацію: Україна нарешті зможе рятувати своїх пацієнтів?

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я і трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини» ухвалено. Рішення на засіданні 17 травня підтримали 255 народних депутатів України.

За словами авторів закону, в Україні щорічно гине від 40 до 60 потенційних донорів на мільйон населення, що становить близько трьох тисяч донорів, які могли б врятувати життя 10 тисячам хворим.

Чому трансплантація органів від неспорідненого донора важлива для України?

See also:  Кабмін схвалив два законопроекти мінекономрозвитку у сфері захисту прав інтелектуальної власності

В Україні є лікарні, де можна проводити трансплантації; спеціалісти, які мають досвід; обладнання й пацієнти, яким життєво необхідні «пересадки» органів. Проте не було законного врегулювання й системи, кажуть активісти. Тепер зроблено перший крок уперед – законопроект ухвалено.

«Для того, щоб цей закон був дієвим, треба працювати далі. Щоб не було, як із попереднім законом. Він є, але не працює. За ним робилися трансплантації, але було дуже мало. Бо там не були прописані чіткі правила, механізми тощо. У новому законі вказані реєстри, яких у нас раніше взагалі не було, усе контролюється.

Тепер МОЗ має базу створити або купити, розробити реєстри, зробити списки людей, які потребують зміни органів.

Ми знаємо, що в Інституті серця 50 людей потребує пересадки серця, в Інституті Амосова – 30 людей, але єдиної бази тих, хто потребує трансплантації в Україні, немає», – каже лідер національного руху «За трансплантацію» Юрій Андреєв.

Трансплантацію від неспорідненого донора українці вимушені були робити за кордоном. Тепер ці операції можна буде зробити й удома, каже заступник голови парламентського комітету з охорони здоров’я Тетяна Донець.

«На програму «Лікування за кордоном» (тобто це гроші на ті захворювання, які не лікуються в Україні) у цьому році в бюджеті виділено близько 700 мільйонів гривень. Ми ці кошти віддаємо в інші країни.

А після цього закону багато грошей залишиться в Україні. Операції тут, удома, будуть дешевші, а отже, і кількість людей, яких ми зможемо врятувати, буде набагато більша», – коментує Тетяна Донець.

Трансплантація органів в Україні за новим законом почнеться з 2019 року, а пілотний проект запрацює вже в цьому році, каже Донець. На нього виділено 112 мільйонів гривень.

  • Що змінюється?
  • До 1 жовтня 2018 року в Україні мають створити Єдину державну інформаційну систему трансплантації, яка складатиметься з реєстрів – волевиявлення щодо посмертного донорства або списку представників, тобто родичів; анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації чи виготовлення біоімплантантів, живих донорів, реципієнтів, медзакладів, які займатимуться трансплантацією, та перелік трансплант-координаторів.
  • Інформація у цих реєстрах буде конфіденційна, доступ матимуть лише медзаклади, які займаються трансплантацією, трансплант-координатори та судмедексперти.
  • Хто такий трансплант-координатор?
  • Це працівник закладу охорони здоров’я, який виявляє потенційного донора, встановлює наявність у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації інформації про презумпцію згоди або незгоди на посмертне донорство, організовує вилучення, зберігання й перевезення анатомічних матеріалів людини, взаємодіє із закладами охорони здоров’я, які займаються трансплантацією.
  • До цього часу трансплант-координаторів в Україні не було, а отже, спеціалістів потрібно буде навчати.
  • Хто може жертвувати органи за життя?

За життя жертвувати органи може повнолітня дієздатна людина.

Проте це заборонено вагітним, іноземцям та особам без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, хворим (які страждають на тяжкі психічні розлади або мають захворювання, що можуть передатися реципієнтові), людям, які утримуються в місцях позбавлення волі, а також тим, хто вже раніше надав орган або його частину на трансплантацію.

Якщо я хочу стати донором посмертно, що маю робити?

Для цього потрібно дати письмову згоду або визначити особу, яка може ухвалити таке рішення замість вас після смерті. Важливо! Підписавши одного разу згоду, ви можете в будь-який час змінити думку й оформити презумпцію незгоди. Кожна нова заява автоматично скасовує попереднє рішення.

  1. Якщо ви проти використання своїх органів після смерті, потрібно дати письмову незгоду.
  2. У тих випадках, коли українець не висловив свою волю за життя, тобто не підписав презумпцію згоди/незгоди, про донорство запитуватимуть родичів або особу, яка займається похованням.
  3. Якщо людина підписала презумпцію незгоди чи близькі виступили проти донорства, то ніхто не використовуватиме її анатомічні матеріали.
  4. Посмертно донорами можуть бути всі?

Забороняється бути донорами посмертно дітям-сиротам, ветеранам АТО та ООС, а також тим, особа кого не встановлена. Крім того, не можуть бути використані органи, якщо проти цього виступають правоохоронці, судмедексперт чи суд.

А як шукатимуть донора?

Завдяки системі, яку створять. Пару донор-реципієнт визначатимуть щоразу автоматично, як тільки буде вноситися нова інформація в Єдину систему трансплантації. Коли пошук обрав пару, то інформацію вже не можна оновлювати. Інша справа, якщо донор або реципієнт відмовилися.

Консиліум лікарів може не погодитися на обрану пару, якщо, наприклад, система обрала пару померлий донор і реципієнт. Тоді саме консиліум ухвалює рішення, чи можливо проводити таку операцію. Але кожне рішення та зміна фіксуються в системі й відстежуються.

  • За що можуть покарати лікарів?
  • Терміном до 5 років позбавлення волі каратимуть за вилучення у людини органів з метою трансплантації шляхом примушування або обману.
  • Незаконна торгівля органами каратиметься позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.

Верховна Рада дозволила трансплантацію за згодою донора: що треба знати

В Україні діятиме так звана презумпція незгоди. Це означає, що у людини, у якої діагностували смерть мозку, вилучатимуть органи для трансплантації тільки в разі її письмової згоди за життя. Українці можуть змінити своє рішення та заборонити вилучати органи у себе після смерті, повідомила голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець.

В якості згоди вважається письмова заява, відмітка в паспорті або посвідченні водія, внесення даних до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Якщо ж особа не залишить бодай якесь волевиявлення, згоду на вилучення органів можуть надати родичі загиблого. В усіх інших випадках використання органів людини без дозволу – заборонене.

Шанс на життя

Окрім того, взагалі заборонено вилучати органи в учасників АТО, аби унеможливити потенційні зловживання. З'явиться посада транспланта-координатора, який виявлятиме потенційного донора.

Також саме цей фахівець буде встановлювати, чи є в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомості про прижиттєво надану людиною згоду або незгоду на посмертне донорство. Прийнятим документом передбачається, що трансплантація буде безкоштовною.

Держава має фінансово її забезпечити. Нові норми почнуть працювати вже з наступного року.

До цього часу в Україні діяв закон про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини від 1999 року. Загалом у світі щорічно виконується до 100 тис. трансплантацій органів і понад 200 тис.

тканин та клітин людини. Майже в третині країн діє так звана презумпція згоди на трансплантацію органів. У західних країнах є спеціальні бази даних осіб, які фіксують свою незгоду.

Проте вони можуть її відкликати.

Які інститути трансплантують органи в Україні

Один донор може врятувати життя 8 людей, що потребують трансплантації

Під стінами парламенту з самого ранку зібралися півсотні людей на підтримку цього закону. Наразі у Запоріжжі проводять трансплантацію нирок, а в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. Шалімова – трансплантацію печінки, розповів організатор акції та голова Національного руху За трансплантацію Юрій Андреєв.

За його словами, у країні таких операцій роблять вкрай мало. Мільйони доларів за операції з трансплантації серця, печінки, нирок та кісткового мозку українці везуть з України за кордон.

На мітинг під Верховну Раду також прийшли й люди, яким трансплантували орган. Вони змушені протягом життя приймати ліки, які не дають трансплантованим тканинам та органам відторгнутися.

Однак держава забезпечує їх тільки дешевими генериками, зазначив Андреєв.

За даними МОЗ, пересадки органів та клітин в Україні щороку потребують близько 5000 людей, з них понад 3400 помирають, не дочекавшись операції.

За останні десять років в Україні не провели жодної трансплантації серця, зазначив заступник директора з лікувально-координаційної роботи Національного інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова Костянтин Руденко. В країні є фахівці, які можуть робити подібні операції. Однак їх не проводять через відсутність системи трансплантації.

У липні-серпні минулого року соціологічна група Рейтинг провела опитування серед українців. 63% респондентів підтримало право людини на пожертву своїх органів після смерті, щоб врятувати або покращити життя інших людей.

Рада дозволила посмертне донорство органів

  • За прийняття в цілому законопроекту № 2386а-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» проголосувало 255 депутатів, за мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.
  • Законом передбачається презумпція незгоди  – матеріал для пересадки може бути отриманий з тіла померлої особи лише у випадку, якщо вона за життя дала згоду на трансплантацію.
  • Згідно зі статтею 16 закону кожна повнолітня дієздатна особа має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після її смерті.
  • У живого донора може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності його добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді.
  • Рада встановила, що всі відомості стосовно згоди або незгоди на донорство вносяться до Єдиної державної інформаційної системи.
See also:  У нас опять новый закон: о социальных услугах!

Читайте також: Під Радою стоять з плакатами “Ми за трансплантацію”

Після внесення зазначених відомостей до інформаційної системи трансплантації, згідно із законопроектом, відмітки про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство та про зміну цього волевиявлення за бажанням особи вносяться до паспорта громадянина України або водійські права.

Єдина державна інформаційна система трансплантації – електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення, знеособлення та знищення визначеної цим Законом інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.

Голова комітету ВР з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець зазначила, що система трансплантації буде розвиватися виключно на державному фінансуванні. «Тобто зафіксовано, що жодних комерційних моментів, жодних бізнес-структур, які братимуть у цьому участь, не може бути», – наголосила вона.

Також закон визначає групи людей, які не зможуть бути донорами. Це діти-сироти, люди, особа яких не встановлена, та учасники АТО. «Таким чином, поставивши ці запобіжники, ми унеможливили ситуацію, коли “чорна” трансплантологія може стати ризиком в нашій країні під час війни», – підкреслила Богомолець.

  1. З метою запобігання нелегальній трансплантації та торгівлі органами та/або іншими анатомічними матеріалами законом вносяться зміни до Кримінального кодексу України в частині встановлення більш суворої відповідальності за порушення законодавства в частині трансплантації органів та/або інших анатомічних матеріалів людині.
  2. Закон набуває чинності через 1 рік після опублікування.
  3. Як повідомлялося, Верховна Рада 21 квітня 2016 року прийняла за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині (№2386а-1), який передбачає презумпцію незгоди на трансплантацію.

Уряд затвердив порядок надання згоди на донорство

Кабінет Міністрів України також передбачив механізм проведення трансплантацій до початку роботи ЄДІСТ та роботи Уповноваженого органу з питань трансплантації.

Уже у наступному році кожен повнолітній українець зможе письмово затвердити своє бажання чи небажання стати донором або призначити уповноважену особу, яка зможе прийняти це рішення за нього після його смерті. Відповідну Постанову КМУ ухвалили на засіданні Уряду 27 грудня 2018 року.

Порядок затверджує письмові форми для волевиявлення громадян щодо можливого донорства, які будуть вноситися до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Зокрема це:

  • письмова згода на донорство після смерті;
  • письмова незгода на донорство після смерті;
  • заява про відкликання попередньої згоди чи незгоди на посмертне донорство;
  • заява про призначення уповноваженого представника, який прийматиме рішення про донорство у разі смерті людини (має бути засвідчена підписом уповноваженого представника);
  • заява про відкликання уповноваженого представника;
  • заява про незгоду бути уповноваженим представником;
  • заява про згоду на прижиттєве донорство;
  • заява про відкликання згоди на прижиттєве донорство.

Кількість заяв, які може подати фізична особа, є необмеженою. Крім того, після подання нової форми заяви, дія попередньої автоматично анулюється. А отже, рішення, бути чи не бути донором, людина може змінювати протягом усього життя.

Заяви про донорство можна буде надати як особисто трансплант-координатору в медзакладах, що здійснюють діяльність пов’язану з трансплантацією, так і посадовій особі Уповноваженого органу з питань трансплантації.

Також порядок перебачає, що у майбутньому буде  можливість подання електронної заяви про згоду чи незгоду на донорство шляхом заповнення онлайн-форми на сайті Уповноваженого органу з питань трансплантації, яку необхідно обов’язково завірити особистим електронним цифровим підписом.

Важливо наголосити, що з 1 січня 2019 року трансплантація в Україні проводитиметься. Ті лікарні, які проводять лікування цим надзвичайно складним методом, матимуть змогу і далі рятувати людські життя.

 Щороку українські лікарі виконують близько 200 операцій з трансплантації.

Для того, щоб цей показник суттєво збільшився і більше українців могли отримувати вчасну спеціалізовану допомогу, необхідно, щоб запрацювала уся система, що передбачена новим законом про трансплантацію.

З 1 січня 2019 року рішення про проведення лікування методом трансплантації прийматиме консиліум лікарів медзакладу, де пацієнта внесено до списку очікування. Свою згоду або незгоду на отримання лікування пацієнт надаватиме лікуючому лікарю медзакладу, який проводить трансплантацію.

Заяви про рішення стати донором або відмовитися стати донором українці подаватимуть або лікарю медзакладу, що має здійснювати трансплантацію, або трансплант-координатору, уповноваженій особі у центрах донорства крові та центрах вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації.

Також такі заяви можна буде надати своєму сімейному лікарю чи терапевту. Усі заяви зберігатимуться у закладах охорони здоров’я, де їх прийняли, з дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних.

Упродовж  трьох днів від початку роботи Уповноваженого органу з питань трансплантації усі заяви будуть перенаправлені до нового ЦОВВ.

Нагадаємо, новий закон вступив в дію 24 липня 2018 року.

Отже, часу для створення ЄДІСТ, окремого ЦОВВ, що має координувати систему трансплантації, закупівлю нового обладнання для 4 центрів з трансплантації, навчання нової професії трансплант-координатора та розробку близько 30 нових нормативно-правових актів у Міністерства було близько 5 місяців. Для того, щоб виконати увесь необхідний обсяг роботи, передбачений законом, необхідно щонайменше 1 рік і належне фінансування з Державного бюджету усіх складових системи, яке Парламент не передбачив при прийнятті нового закону.

Розуміючи, що виконання норм закону не були реалістичними, був розроблений законопроект, що мав відтермінувати дію нового закону. Його підтримав Комітет з питань охорони здоров’я, але парламентарі не встигли його розглянути та проголосувати в останній сесійний тиждень роботи Верховної ради у 2018 році.

Трансплантація органів після смерті буде можливою за прижиттєвої згоди донора

Вилучення органу для трансплантації після смерті людини тепер буде можливим, у разі письмової прижиттєвої згоди донора. 

Відповідний закон №2386а-1 про презумпцію незгоди у другому читанні ухвалила Верховна Рада. «За» проект проголосувало 255 народних депутатів. 

Кожна повнолітня дієздатна особа зможе дати письмову згоду стати донором органів та/або анатомічних матеріалів після своєї смерті.

Після дачі дозволу на таку особу оформлюється картка потенційного донора державного зразка. 

Відомості про надання згоди вважатимуться конфіденційною інформацією. Також законопроектом передбачається, що заява про надання дозволу на трансплантацію може бути відкликана.

Якщо людина померла і за життя не повідомила, погоджується вона на посмертне донорство чи ні, і її представника нема у базі, тоді це питання вирішують її чоловік, дружина, один з близьких родичів: діти, батьки, рідні брати та сестри. Якщо їх немає, тоді трансплант-координатор питає дозволу у людини, яка зобов’язалася померлого поховати. Якщо помер неповнолітній, тоді згоду питають у батьків чи законних представників.

  • При кожному закладі охорони здоров’я, акредитованому центральним органом виконавчої влади, будуть створені спеціалізовані відділення трансплантології.
  • Також запроваджується обов’язкове функціонування у кожному такому закладі етичних комітетів.
  • «На етичні комітети покладається обов’язок засвідчувати волевиявлення реципієнтів, контролювати діяльність закладу охорони здоров’я на предмет недопущення порушень основних принципів добровільності та безкорисності при здійсненні трансплантації, а також на предмет дотримання чинного законодавства у сфері трансплантації», — ідеться у проекті.
  • ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Донори тут зайві»: Куди йдуть державні мільйони, призначені рятувати онкохворих дітей
  • Окрім того, новий проект пропонує зміни до Кримінального кодексу України в частині встановлення більш суворої відповідальності за порушення законодавства в частині трансплантації органів та/або інших анатомічних матеріалів людині.
  • Документ передбачає, що трансплантація буде безкоштовною (крім гемопоетичних стовбурових клітин).

«Даний законопроект спрямований захистити права донора та реципієнта на однаково високих рівнях. В його основу покладено європейський принцип незгоди… Отже, кожна особа має виважено прийняти рішення стосовно можливості стати донором після своєї смерті», — ідеться у пояснювальній записці до закону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Моя мета – щоб якісні зміни були незворотніми», — заступниця міністра охорони здоров’я Стефанишина

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*