Кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні закону (справа № 6-2071цс16, 06.09.17)

Які махінації з кредитними продуктами можуть початися після набуття цим документом чинності розбирався Forbes.

У грудні 2016-го президент Петро Порошенко підписав закон «Про споживче кредитування». І хоча зміни, передбачені цим документом, набудуть чинності тільки з 10 червня цього року, вже зараз ринку слід готуватися до нових правил гри в сегменті видачі споживчих кредитів.

Forbes публікував короткий аналіз основних нововведень відразу після прийняття законопроекту №2455 у другому читанні.

Однак документ містить в собі досить велику кількість «підводних каменів» і пасток для позичальника, які потребують особливої уваги, впевнений Ростислав Кравець, старший партнер компанії «Кравець та Партнери».

Закон про споживче кредитування прийнято в найкращих традиціях сучасних українських законотворців ─ із неоднозначними формулюваннями і суперечностями. Як завжди, частину його без будь-якої адаптації просто перекладено з Директиви ЄС, а частину доповнено термінами і нормами, що викликають велику кількість питань.

Фактично із закону України «Про захист прав споживачів» повністю прибрали статтю, яка регулює права споживача у разі придбання ним продукції у кредит. Замість цієї повністю гармонійної статті, що узгоджувалася з чинним законодавством і не містила двозначних формулювань, прийняли новий закон.

Почнемо з трохи видозміненого поняття про те, що таке споживчий кредит.

На відміну від чинної редакції, в новий закон ввели обмеження, що дозволяє не вважати споживчим кредитом придбання товарів (робіт, послуг), пов'язаних із незалежною професійною діяльністю.

Таким чином, наприклад, адвокат, оцінювач, нотаріус і т.д., купуючи автомобіль, як фізична особа муситиме доводити, чи є цей кредит споживчим і чи поширюються на нього гарантії, передбачені законом.

Із закону виключили норму, яка забороняє встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою

З'явилося нове поняття ─ кредитний посередник, який по суті не є кредитодавцем, але надає посередницькі послуги з видачі кредиту як від свого імені, так і від імені кредитодавця.

Далі ще цікавіше. Фактично парламентарі в новому законі передбачили цілу низку раніше відсутніх винятків із законодавства про захист прав споживачів, які дозволяють, у першу чергу банкірам і фінкомпаніям, при видачі кредитів повністю уникнути застосування даного закону та в цілому законодавства про захист прав споживачів.

Нижче для наочності наведені норми і приклади, де можна не застосовувати законодавство про захист прав споживачів:

Нова норма Застосування Нові правила
Договори, що містять умову про споживчий кредит в формі кредитування рахунку з терміном погашення кредиту до одного місяця, і кредитні договори, укладені на термін до одного місяця – Споживачі карткових продуктів банків; – Позичальники кредитних спілок та інших фінкомпаній
  • – Можливе валютне кредитування;
  • – Одностороння зміна умов договору;
  • – Збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку;
  • – Комісія за дострокове погашення;
  • – Нав'язування сторонніх послуг і плати за них;
  • – Надання неповної інформації про кредит.
Договори позики, які не передбачають сплати відсотків чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами коштами – Усі позичальники банків, кредитних спілок і фінкомпаній, де буде відсутня плата за кредит, але насправді вона може бути присутньою в іншому вигляді
Кредитні договори, мета яких ─ надання споживачеві права здійснювати операції з фінансовими інструментами, якщо такі операції здійснюються за участю або за посередництва кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів – Користувачі різних форекс-клубів і компаній з надання різних інвестиційних інструментів; – Покупці нерухомості через фонди та інші фінансові інститути із застосуванням фінансових інструментів
Кредити, надані за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, затвердженої судом – Всі позичальники в разі укладення нового договору, на основі мирової угоди, затвердженої судом
Кредити, надані виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування певного кола фізичних осіб, і що передбачають окремі, визначені такими програмами умови кредитування, в тому числі виплату відсотків за користування кредитом – Позичальники за держпрограмами кредитування
Несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, проведеної за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, який обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром і часом виникнення – Всі користувачі банківських послуг і послуг фінкомпаній в разі несанкціонованого овердрафту
Кредитні договори, загальний розмір кредиту по яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору – Позичальники фінкомпаній видають мікрокредити («гроші до зарплати», «швидко гроші» і т.д.)
Кредити, надані ломбардами в разі передання предмета застави на збереження ломбарду, якщо тільки зобов'язання споживача обмежуються вартістю предмета застави – Позичальники ломбардів

У зв'язку з тим, що дія нового закону не поширюється на так звані нульові кредити, реклама кредитів з нульовими відсотками тепер буде можливою.

Інформація про споживчий кредит відповідно до нового закону ─ це взагалі окрема історія. Сам закон досить розпливчасто позначає порядок інформування. Хоча тепер і з'явився обов'язковий так званий паспорт споживчого кредиту, проте він може відрізнятися від умов самого кредиту.

Реклама кредитів з нульовими відсотками тепер буде можливою

Крім цього, законом надано право кредитодавцю ─ для оцінки кредитоспроможності позичальника ─ отримувати від нього будь-яку інформацію в необмеженому обсязі.

Крім того, тепер в законі відсутня норма, коли нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Це дасть можливість кредитодавцю необмежено і безкарно зловживати своїми правами.

Невеликим позитивним моментом можна вважати нову норму, що зобов'язує кредитодавця безкоштовно надати інформацію про суму заборгованості, а також про платежі по кредиту. Але й тут не обійшлося без «ложки дьогтю». У законі зазначено, що інформація про платежі по кредиту надається тільки в разі, якщо її можливо вказати у виписці, а якщо ні, то можна і не надавати.

Із закону прибрали поняття «несправедливі умови в договорах», що з набуттям чинності закону дозволить кредитодавця безкарно зловживати своїми правами.

Істотно були змінені й норми, що стосуються дострокового погашення кредиту. Тепер у зв'язку з двояким і неточним формулюванням кредитодавець може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов. У свою ж чергу, позичальник може бути позбавлений права на дострокове погашення кредиту без дотримання умов, зазначених у договорі.

Раніше передбачені обов'язкові вимоги щодо повідомлення позичальника про переуступку боргу, а також умов реструктуризації кредиту ─ з нового закону виключені.

У зв'язку з двояким і неточним формулюванням кредитодавець може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов

Крім цього, повністю узаконені так звані акредитовані компанії та інші особи, які надають послуги при укладанні договору (оцінювачі, нотаріуси, страховики і т.д.).

Практично завжди вартість їх послуг значно вища середньоринкової, і вона повністю лягає на позичальника.

Разом з цим із закону виключили норму, яка забороняє встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою.

Ще один невеликий позитивний момент ─ певні обмеження відповідальності споживачів. Так, пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків по ньому не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою 15% суми простроченого платежу.

  1. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половину суми, отриманої споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
  2. Однак на тлі того, що тепер у новому законі виключена повністю відповідальність кредитодавців за його порушення в частині ненадання повної та достовірної інформації про кредит, всі дрібні позитивні зміни просто абсолютно марні.
  3. Також із нового закону прибрали обмеження дій кредиторів у досудовому порядку по відношенню до позичальників. Тепер кредиторам дозволено:
  • вимагати додаткову винагороду за вимогу про дострокове повернення кредиту;
  • надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
  • вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
  • вказувати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
  • вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
  • звертатися без згоди споживача щодо інформації про його фінансовий стан до третіх осіб, пов'язаних з ним родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
  • вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
  • вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Фактично законом надано необмежені можливості колекторам усіх мастей, на тлі відсутності нормативних актів, що регулюють їх діяльність. Якщо раніше це було виправдано і в принципі не потрібно, то після вступу в силу нового закону це призведе до колапсу в даній сфері.

See also:  Президент зеленский подписал законы о кассовых аппаратах для малого бизнеса

Законом надано необмежені можливості колекторам усіх мастей, на тлі відсутності нормативних актів, що регулюють їх діяльність

Як показує практика останніх років, на споживачів фінпослуг в Україні повністю перекладаються всі проблеми галузі. Розглянутий закон ─ чергове цьому підтвердження.

З боку банкірів постійно звучать обвинувачення на адресу позичальників, що ті винні, оскільки беруть кредити, не вникаючи в тонкощі кредитних договорів, а вкладники винні, бо несуть гроші «не в ті банки».

Сформована в країні ситуація щодо захисту споживачів фінансових послуг з прийняттям нового закону і набуттям ним чинності призведе до ще більших проблем, ніж зараз існують. Створені ж законодавцями лазівки дозволять абсолютно безкарно ігнорувати права споживачів і на цілком законних умовах відродити валютне кредитування в Україні.

Источник: https://buhgalter911.com/uk/news/news-1025326.html

Споживчий кредит: договір кредитування, його умови, форма, відповідальність позичальника в 2020 році

  • Згідно зі статтею 1 закону, споживчий кредит – це кошти, які надаються споживачеві (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
  • Споживчі кредити можуть надаватися також за участю кредитних посередників – кредитних брокерів і кредитних агентів.
  • Діяльність кредитних посередників не відноситься до фінансових послуг і може включати збір та обробку документів споживача для отримання споживчого кредиту, ідентифікацію та верифікацію споживача, підготовку і підписання від імені кредитодавця договору про споживчий кредит, консультування, надання інформаційних та інших посередницьких послуг в споживчому кредитуванні.

Законом встановлено вимоги до інформації про споживчий кредит, які повинні дотримуватися, якщо в рекламі вказується процентна ставка або будь-які дані, що стосуються загальних витрат за споживчим кредитом.

У стандартній інформації повинні бути вказані:

  1. максимальна сума, на яку може бути виданий кредит;
  2. реальна річна процентна ставка;
  3. максимальний термін, на який видається кредит;
  4. в разі надання кредиту для придбання товарів (послуг) у формі оплати з відстроченням або розстроченням платежу – розмір першого внеску.

Стандартна інформація повинна бути зрозумілою і точною.Якщо стандартна інформація викладається в письмовому вигляді, вона наводиться однаковим шрифтом і відбивається в основному тексті реклами.

У рекламі про надання споживчого кредиту забороняється вказувати, що споживчий кредит може надаватися без документального підтвердження кредитоспроможності споживача (позичальника), або кредит є безвідсотковим, надається під нуль відсотків, іншу аналогічну за змістом і суттю інформацію.

Реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.З метою визначення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

У загальні витрати за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові і супутні послуги кредитодавця (в тому числі за ведення рахунків), які оплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, обов'язкові для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (при наявності).У разі якщо витрати на додаткові або супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (при наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Кредитодавець має розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем.Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.Споживач перед укладенням кредитного договору повинен самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

  1. До укладення договору про споживчий кредит кредитор надає споживачеві інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
  2. Зазначена інформація безкоштовно надається кредитодавцем споживачеві за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), в письмовій формі (в паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладанням електронного підпису, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін в порядку, визначеному законодавством), із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.
  3. Після укладення договору про споживчий кредит кредитор на вимогу споживача, але не частіше ніж один раз на місяць, в порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодателю, надає виписку з рахунку / рахунків (при їх наявності) з погашення заборгованості, в тому числі інформацію про платежі за договором, які оплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди в часі і умови сплати таких сум (по можливості вказівки таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

До укладення договору про споживчий кредит кредитор зобов'язаний, використовуючи свої професійні можливості, оцінити кредитоспроможність споживача, враховуючи, зокрема, термін, на який надається споживчий кредит, суму кредиту, а при необхідності – доходи споживача і мети отримання кредиту.Оцінка кредитоспроможності споживача здійснюється на підставі достатньої інформації, отриманої від споживача, і, при необхідності, на основі інформації, законно отриманої з інших джерел.

  • У разі ненадання споживачем документів або відомостей про себе та свій фінансовий стан, встановлених законодавством або внутрішніми документами кредитодавця, кредитор має право відмовити такому споживачеві в укладенні договору про споживчий кредит.
  • Інформація про споживача, отримана кредитодавцем або кредитним посередником в зв'язку з укладенням, виконанням та припиненням договору про споживчий кредит, може бути передана третім особам без згоди споживача тільки в випадках і порядку, передбаченими законом.
  • Кредитодавець і кредитний посередник несуть відповідальність за порушення прав споживачів у сфері захисту персональних даних відповідно до закону.

Якщо договором в споживчому кредиті передбачена змінна процентна ставка, кредитор зобов'язаний письмово повідомити споживача, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну такої ставки не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.Таке повідомлення повинно містити підставу зміни розміру процентної ставки, нову процентну ставку і зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Разом з повідомленням кредитор зобов'язаний надати споживачеві новий графік платежів, в якому визначається кількість платежів після вступу в силу нової ставки, і в разі зміни кількості та періодичності платежів – інформацію про їх нову кількість та періодичність.

Якщо визначити розмір майбутніх платежів неможливо, кредитор повинен повідомити споживача про те, що сума, яка залишилася до сплати, може змінюватися в результаті зміни процентної ставки в залежності від поточного балансу поточного рахунку споживача на дату набрання чинності відповідної зміни.

Якщо в результаті зміни відсоткової ставки змінюється розмір платежу, це повинно бути чітко зазначено в повідомленні.

У договорі про споживчий кредит вказуються:

  1. найменування та місцезнаходження кредитодавця і кредитного посередника (при наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);
  2. тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку і т.п.), мета отримання кредиту;
  3. загальний розмір наданого кредиту;
  4. порядок і умови надання кредиту;
  5. термін, на який надається кредит;
  6. необхідність укладення договорів про додаткові або супутні послуги третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту (при наявності);
  7. види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);
  8. процентна ставка по кредиту, її тип (фіксована або змінна), порядок її обчислення, в тому числі порядок зміни та сплати відсотків;
  9. реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.Всі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути вказані;
  10. порядок повернення кредиту та сплати відсотків за користування споживчим кредитом, включаючи кількість платежів, їх розмір і періодичність внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
  11. інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань по сплаті платежів, в тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит;
  12. порядок і умови відмови від надання та отримання кредиту;
  13. порядок дострокового повернення кредиту;
  14. відповідальність сторін за порушення умов договору.

Забороняється будь-яким способом ускладнювати прочитання споживачем реальної річної відсоткової ставки і загальної вартості кредиту, зазначених в договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, в тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових і супутніх послуг кредитодавцем та третіми особами та зміни в них укладаються в письмовій формі (в паперовому або електронному вигляді з накладанням електронного підпису, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін в порядку, визначеному законодавством).Кожна сторона договору отримує по одному договору з додатками до нього.Примірник договору повинен бути переданий споживачеві невідкладно після підписання договору сторонами.

See also:  Законопроект: документацию застройщиков хотят выложить в открытый доступ. чтобы люди до покупки жилья знали о проблемных стройках

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит і додатків до нього надається споживачеві способом, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору і додатків до нього, в тому числі шляхом спрямування на електронну адресу або іншим шляхом, використовуючи дані контакту, зазначені споживачем при укладенні договору про споживчий кредит.

Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

Споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від нього без пояснення причин, в тому числі в разі отримання ним грошових коштів.Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодателю в письмовій формі.

Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов'язаний повернути кредитодавцю кошти, отримані за договором, і сплатити відсотки за період з дня отримання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором.Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які інші платежі в зв'язку з відмовою від договору про споживчий кредит.

Відмова від договору про споживчий кредит є підставою для припинення договорів про додаткові або супутні послуги, які були визначені як обов'язкові для отримання кредиту, укладених споживачем.

Кредитор або третя сторона зобов'язані повернути споживачеві кошти, сплачені ним за такі додаткові або супутні послуги, не пізніше ніж протягом 14 календарних днів з дня подачі письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови споживача від кредитного договору в порядку, визначеному законодавством.

Право на відмову від договору про споживчий кредит не поширюється на:

  1. договори про споживчий кредит, виконання зобов'язань за якими забезпечено шляхом укладення нотаріально завірених договорів (угод);
  2. споживчі кредити, надані на придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення терміну відмови від договору про споживчий кредит.

Споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів.Договором може бути встановлений обов'язок повідомлення кредитодателю про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

  1. Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитор зобов'язаний здійснити відповідне коригування зобов'язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів.
  2. Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю відсотки за користування кредитом і вартість усіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням і погашенням кредиту за період фактичного користування кредитом.
  3. Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення споживчого кредиту.

Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту.Умова договору про споживчий кредит, який передбачає сплату споживачем будь-якої плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

У разі затримки споживачем сплати частини споживчого кредиту та / або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, і за споживчим кредитом на придбання житла – мінімум на три календарних місяці, кредитор має право вимагати повернення споживчого кредиту в повному обсязі, термін виплати якого ще не настав, якщо таке право передбачено договором.

Кредитор зобов'язаний в письмовій формі повідомити споживача про таке порушення з зазначенням дій, необхідних для його усунення, і терміну, протягом якого вони повинні бути здійснені.

Якщо кредитор відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, термін сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, і по споживчому кредиту на придбання житла – 60 календарних днів з дня отримання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає силу.

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит в повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

  1. в першу чергу виплачуються прострочені відсотки за користування кредитом;
  2. в другу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту;
  3. в третю чергу виплачуються відсотки за користування кредитом;
  4. в четверту чергу сплачується сума кредиту;
  5. в п'яту чергу сплачується неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків по ньому не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, але не може бути більше 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, отриманої споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Источник: https://ua.prostopravo.com.ua/finansi/statti/vivchaemo_kreditniy_dogovir_z_bankom

Позовна заява про визнання кредитного договору не дійсним 2

До Сихівського районного суду м.Львова

79018, м. Львів, вул. Чоловського,2

Позивач               Нечипоренко Никифір Калістратович

79049, м. Львів, вул. Антонича 888/111

Відповідач:         ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Львівське РУ.

79008, м. Львів, вул. Пекарська, 7

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання договору недійсним

__________ року між мною Позичальником ______________________________, та ВАТ КБ «Надра» (надалі за текстом — Банк) укладено Договір «Автопакет» №______________, який за своєю суттю є кредитним договором. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб.

Відповідно до п. 1.1. цього договору Банк мав наміри (але не зобов’язався) надати Позичальникові кредитні кошти з ___________ року і терміном погашення по ____________ року включно у сумі __________ доларів США. Відповідно до п. 1.1.3.1.

Позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 14,1% річних. У п. 2.2.1. та 2.2.3.

договору зазначено, що Позичальник зобов’язується щомісяця в термін до 18 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого за цим Договором становить _____ долари США.

Проте підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку ВАТ КБ «Надра», а саме:

РОЗДІЛ 1:

Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

  • 2) кредитні умови, зокрема:
  • а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
  • б) форми його забезпечення;
  • в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов’язаннями споживача;
  • г) тип відсоткової ставки;
  • ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
  • д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов’язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
  • е) строк, на який кредит може бути одержаний;
  • є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
  • ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
  • з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;
  • и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;
  • і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
  • Ця інформація майже в повному обсязі не була надана Позивачу.

Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

  1. РОЗДІЛ 2:
  2. Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме:
  3. 1. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
See also:  Зе-бюро. почему украина замедлила выполнение соглашений с мвф и не принимает закон о ведомстве финансовых расследований

п. 4.1. Банк зобов’язаний:

п.п. 4.1.1. Надати Позичальнику консультаційні послуги з питань виконання цього договору.

Норма законодавства: П. 1 ст. 1054 ЦК України: За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.

  • Коментар: У тексті договору зобов’язання банку надати кредит відсутнє взагалі.
  • 2. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
  • Розділ «Визначення термінів»:

– «Договір страхування» – Договір №123456 від 30.12.2007 року, укладений між Позичальником та ЗАТ «Страхова компанія «Галактика».

п. 4.2. Банк має право:

пп. 4.2.7. Ініціювати зміну (збільшення) відсоткової ставки за користування Кредитом, письмово попередивши про це Позичальника та Поручителя за 10 робочих днів в тому числі (але не виключно) в наступних випадках:

– Розірвання Позичальником договору страхування із страховою компанією, яка співпрацює з банком по банківському продукту «Автопакет».

п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:

пп. 4.3.17. В день укладання цього договору застрахувати предмет застави в страховій компанії, що входить до переліку акредитованих Банком.

Норма законодавства: Ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про страхування»: Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов’язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов’язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем…

Коментар: У тексті договору банк позбавляє позичальника права вільно вибирати страхову компанію на весь період дії кредитного договору.

3. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

п. 4.2. Банк має право:

пп. 4.2.2. …Банк має право вимагати дострокового виконання Зобов’язання (не зважаючи на відсутність простроченої заборгованості Позичальника), а у випадку невиконання Позичальником такої вимоги в строк … Банк звертає стягнення на заставне майно.

Норма законодавства: П. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

  1. Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:
  2. 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або
  3. 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або
  4. 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п’ять відсотків суми кредиту; або
  5. 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
  6. Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
  7. 4. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

п. 4.2. Банк має право:

пп. 4.2.5. Вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

Норма законодавства: П. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

  • Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:
  • 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або
  • 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або
  • 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п’ять відсотків суми кредиту; або
  • 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
  • Коментар: У тексті договору банк встановлює занадто жорсткі умови виконання зобов’язання, та надає собі права будь-коли на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
  • 5. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

п. 4.2. Банк має право:

пп. 4.2.7. Ініціювати зміну (збільшення) відсоткової ставки за користування Кредитом, письмово попередивши про це Позичальника та Поручителя за 10 робочих днів в тому числі (але не виключно) в наступних випадках:

– Якщо Позичальник припиняє перерахування заробітної плати, або інших регулярних надходжень на рахунок, відкритий в Банку.

Норма законодавства: Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов’язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем…

Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Коментар: У тексті договору банк вимагає укладення іншого договору з кредитодавцем.

6. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

п. 4.2. Банк має право:

пп. 4.2.8.

… Позичальник дає згоду на те, що інформація, що стосується Позичальника та цього Договору (включаючи інформацію, надану Позичальником Банку в зв’язку з укладенням цього договору), стане відомою третім особам для конфіденційного використання (в тому числі в зв’язку з наданням послуг, обробкою даних статистичною звітністю та управлінням ризиками, а також для підготовки та направлення Позичальнику комерційних пропозицій).

  1. Норма законодавства: Ст. 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:
  2. Зобов’язання щодо збереження банківської таємниці:
  3. Банки зобов’язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:
  4. 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;

Аб. 2 п. 3 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

  • Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв’язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов’язання за таким договором.
  • Коментар: У тексті договору банк заявляє про розкриття банківської таємниці у власних комерційних інтересах.
  • 7. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

п. 4.2. Банк має право:

пп. 4.2.9.

Банк має право … вимагати від Позичальника негайного дострокового погашення наданого Кредиту, відсотків, інших платежів, та можливих штрафних санкцій за цим Договором, у разі отримання Банком несприятливої інформації, що свідчить про можливість невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов’язань (під такою несприятливою інформацією Сторони розуміють документи державних органів про обшук, виїмку, арешт чи примусове списання коштів, розкриття банківської таємниці стосовно Позичальника чи пов’язаних з ним осіб, порушення кримінальної справи стосовно учасника або працівника Позичальника або пов’язаних з ним осіб тощо), або у разі встановлення, що кредитна операція містить ознаки такої, яка згідно з законодавством підлягає фінансовому моніторингу.

Норма законодавства: Ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:  1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;

Ст. 11 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»: Фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею.

  1. Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
  2. Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
  3. 8. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:

пп. 4.3.6. Протягом дії цього договору не здійснювати будь-яких дій щодо зниження вартості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань, а також надавати Банку можливість перевірки його дійсності та грошової оцінки.

пп. 4.3.14. Не виконувати дій, що тягнуть за собою пошкодження предмета застави чи зменшення його вартості.

Источник: https://pomichnyk.org/dlya-fizychnyh-osib/zhyttya-robota-kryminal/pozovna-zayava-pro-vyznannya-kredytnoho-dohovoru-ne-dijsnym-2.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*