Незаконне збагачення вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови окружного адмінсуду

За свідченнями Вовка, він розлучився із дружиною у 2011 році. Однак, на початку 2017 року сусіди підтверджували журналістам Bihus.info, що суддя Павло Вовк користується будинком, записаним на колишню дружину. У декларації Павла Вовка маєток не зазначений навіть на правах користування.

Незаконне збагачення Вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови Окружного адмінсуду

Сам Вовк переконував журналістів, що живе у задекларованій квартирі в Києві. Проте, за інформацією НАБУ, під час старту обшуків вранці співробітники Бюро застали суддю разом із екс-дружиною у заміському будинку.

Незаконне збагачення Вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови Окружного адмінсуду Незаконне збагачення Вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови Окружного адмінсуду Незаконне збагачення Вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови Окружного адмінсуду

Згідно з витягом з Держреєстру нерухомості, Світлана Вовк придбала будинок і землю у Віті-Поштовій у жовтні 2016 року. На цей момент на земельній ділянці іде будівництво ще одного будинку.

Незаконне збагачення Вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови Окружного адмінсуду

Обшуки проводять у справі щодо незаконного збагачення голови суду.

Як раніше повідомляла програма  “Наші гроші з Денисом Бігусом”, Павло Вовк успішно пройшов співбесіду як кандидат до Верховного Суду. У комісії не виникло заперечень щодо кандидатури Вовка попри колекцію годинників судді, 33 вильоти за кордон упродовж 3 років та зв’язки з Сергієм Ківаловим і Олександром Грановським.

Під час співбесіди Вовк переконував, що живе на заощадження.

Доповідачі ВРП перед провальним розглядом питання суддів Окружного адмінсуду відвідали Офіс Богдана

Члени Вищої ради правосуддя Володимир Говоруха та Андрій Овсієнко відвідували Офіс президента 14 та 15 серпня. Пізніше за їх участі ВРП відмовилася задовольнити клопотання прокуратури про відсторонення розгляду клопотання про відсторонення ексголови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка й судді цього суду Ігоря Погрібніченка.

Про це написала Марія Горбань для «Слідство.Інфо».

Володимир Говоруха та Андрій Овсієнко були доповідачами на розгляді клопотання Генпрокуратури про відсторонення суддів Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка й Ігоря Погрібніченка. 20 серпня ВРП відмовилася задовольнити клопотання ГПУ.

Незаконне збагачення Вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови Окружного адмінсуду Незаконне збагачення Вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови Окружного адмінсуду

У відповідь на інформаційний запит ВРП повідомила, що її члени відвідували Офіс Президента для «обговорення питань судово-правової реформи».

«14 серпня 2019 року голова Вищої ради правосуддя Володимир Говоруха та 15 серпня 2019 року член Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко взяли участь в експертних зустрічах, організованих Офісом Президента України, стосовно обговорень питань судово-правової реформи», — йдеться у відповіді ВРП.

На початку серпня президент Володимир Зеленський затвердив склад Комісії з питань правової реформи, яка буде готувати й пропонувати зміни до Конституції, розвитку українських законів, які регулюватимуть, зокрема, систему судоустрою.

«Слідства.Інфо» поцікавилося в членів Комісії, чи справді вони 14 та 15 серпня зустрічалися в Офісі Президента з представниками ВРП й обговорювали «питання судово-правової реформи». Член Комісії Андрій Козлов відповів, що не знає про такі зустрічі, його на них не запрошували.

Нагадаємо, 26 липня детективи НАБУ з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури 26 липня провели обшуки в приміщенні Окружного адмінсуду Києва.

Обшуки проводилися в межах розслідування можливого вчинення правопорушень головою та окремими суддями ОАСК.

 Також були оприлюднені записи розмов тоді ще голови ОАСК Павла Вовка з підлеглими, які нібито свідчать про втручання суддів в роботи інших органів влади.

ГПУ 2 серпня допитала суддів Окружного адмінсуду Павла Вовка, Євгенія Аблова та Ігоря Погрібінченка, а також суддю Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка й підготувала їм підозри. За день до цього, за словами Павла Вовка, він склав повноваження голови ОАСК.

Від «Наших грошей»

Весною НАБУ закрило кримінальну справу про незаконне збагачення тепер екс-голови ОАСК Павла Вовка. Підставою стало рішення Конституційного суду який скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. На цій підставі було закрито  справу про незаконне збагачення і заступника голови ОАСК Євгена Аблова, який також є фігурантом записів, що були оприлюднені НАБУ.

Суд заарештував гроші, золоті злитки та особисті речі сумнозвісного голови Окружного адмінсуду Києва Вовка – ЗМІ

Незаконне збагачення Вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови Окружного адмінсуду

Суд заарештував майно Вовка / фото: УНІАН

Галицький районний суд Львова заарештував 20 тис. доларів готівкою, три злитки золота по 50 грамів, документи та особисті речі голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка. Про це повідомляє “Слово і Діло”.

Читайте такожСуд арештував фігуранта справи з розкрадання коштів у проекті “Стіна” Кашубу на 2 місяці

Зазначається, що клопотання про арешт майна судді подавав детектив Національного антикорупційного бюро України Євген Панайотов. Видання опублікувало перелік арештованого майна, в тому числі, як зазначається, відповідно до рішення суду від 2 серпня.

Як повідомляв УНІАН, 26 травня суддя Окружного адмінсуду Києва Богдан Санін повідомив про обшуки в будівлі суду.

30 травня у Національному антикорупційному бюро України запевнили, що обшуки 26 травня у приміщенні Окружного адміністративного суду Києва та за місцем проживання голови суду Павла Вовка проводились законно й без жодних порушень.

“Обшуки в приміщенні Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) та за місцем проживання голови суду санкціоновані та проводилися в рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого 9 грудня 2016 року на підставі аналізу е-декларації за фактом ймовірного незаконного збагачення голови ОАСК (ч.2 ст. 368-2 Кримінального кодексу України)”, – наголосили у НАБУ.

  • 17 липня голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павло Вовк повідомив про припинення участі у конкурсі до нового Верховного Суду за власною ініціативою.
  • Він вважає, що впродовж всього конкурсу йому “чинилися всілякі штучні перешкоди” для успішного завершення участі у ньому.
  • Вовк зазначив, що “порушені вже три кримінальні провадження щодо окремих неправомірних дій працівників правоохоронних органів щодо мене, в яких я маю статус потерпілого”.
  • Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка новин

  • 20:58 Хотів возз'єднатися з родиною: на КПВВ в Мар'їнці помер чоловік
  • 20:53 Суд відмовив адвокатам Стерненка у відводі прокурора Бозовуляка
  • 20:46 Аваков пропонує “віджимати” організовану злочинність із Запоріжжя
  • 20:31 Акція на підтримку Стерненка: у одного з учасників виявили травмат
  • 20:29 Зеленський йде на самоізоляцію через хворобу дружини
  • 20:23 Вчені знайшли всередині Землі велетенську невідому структуру
  • 20:18 Проблема води у Криму: окупанти будуть постачати артезіанську воду
  • 20:04 Михайло Поплавський став головою Аграрної партії України
  • 20:01 Спецпризначенці не пускають поручителів Стерненка до приміщення суду
  • 19:54 Шутер Call of Duty: Modern Warfare став тимчасово безкоштовним
  • 19:52 В уряді пояснили, що дасть Україні новий статус в НАТО
  • 19:44 У США розробили тест, який показує рівень імунітету до COVID-19
  • 19:20 На французькому атомному підводному човні стався вибух
  • 18:53 Європарламент запропонує судитися з Китаєм у Гаазі через Гонконг
  • 18:45 СБУ затримала екс-міліціонера, який працював на ЛНР
  • 18:42 Буславець хоче заборонити спалювати газ на ТЕС заради вугільних шахт
  • 18:40 Лайт Не впізнати: Кончіта Вурст здивувала новим образом (фото)
  • 18:33 У Харкові пройшли масові обшуки в аптеках (фото)
  • 18:08 У поліції нагадали, що загрожує водіям за приховування номерів авто
  • 18:00 Тактичні халепи на Дикому Заході. Рецензія на Desperados III
  • 17:57 Після вихідних в Україні дорожчає валюта: скільки коштує долар
  • 17:42 Гру Hitman: Absolution можна отримати безкоштовно в GOG
  • 17:39 Кава спалює жир – вчені підтверджують її вплив на схуднення
  • 17:32 У Росії зловили маніяка, який 7 років ґвалтував та вбивав жінок
  • 17:22 МВФ назвав терміни відновлення економіки України після карантину
  • 17:09 Бужанський вирвався в лідери мерських перегонів у Дніпрі – опитування
  • 17:03 Віце-прем'єр розповів, коли Україна втратила довіру до РФ
  • 16:55 З 15 червня поновлюють курсування Boryspil Express (графік)
  • 16:52 Посварилися через дітей: на Київщині підстрелили депутата
  • 16:51 Лайт Ольга Фреймут похвалилася стрункими ніжками в міні-шортах
  • 16:32 Лайт Екс-наречена Кличка Хейден Панеттьєрі показала дитяче фото
  • 16:30 Топ-5 секс-поз, які жінки ненавидять (18+)
  • 16:29 Аваков заявив, що не займається справою Шеремета
  • 16:14 МАУ оприлюднила правила для пасажирів після відновлення польотів
  • 16:12 Філіппіни накрила тропічна депресія “Бутчой”
  • 16:04 Корпоратизація оборонки не означає її приватизації – “Укроборонпром”
  • 16:01 Динамо може повернути в команду форварда-легіонера – ЗМІ

Всу зробив висновок у справі щодо поновлення договору оренди землі

Незаконне збагачення Вовка: суд заарештував гроші, документи і речі голови Окружного адмінсуду

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 19 листопада розглянула справу за позовом про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі.

При розгляді справи ВСУ зазначив, що відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Читайте також: ВСУ ЗРОБИВ ВИСНОВОК ЩОДО ПІДСТАВ ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ НЕДІЙСНИМ

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об’єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов’язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

See also:  Процессуальные особенности дел о дтп или нарушения уголовно-процессуального закона?

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.  

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

  • Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, ТОВ «Мрія Центр» посилалось на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого спірним договором та статтею 33 Закону України «Про оренду землі», унаслідок чого останнім було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки з іншим орендарем.
  •  Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою–третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
  • Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
  • Позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.
  • Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
  • Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
  • Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
  • За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
  • З матеріалів справи, яка переглядається, вбачається, що пунктами договору оренди землі встановлено права та обов’язки орендодавця та орендаря відповідно до Закону України «Про оренду землі», яким визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Частинами першою – п’ятою статті 33 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

  1. Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.
  2. Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов’язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
  3. Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.
  4. У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі», буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.  Враховуючи зазначене, судам слід встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав визнання договору оренди з новим орендарем недійсним, а договір оренди землі з носієм переважного права поновленим.

З постановою Верховного Суду України можна ознайомитись за посиланням.

Суд заарештував $20 тис. Вовка, злитки золота і особисті речі

Галицький районний суд міста Львова заарештував 20 тисяч доларів готівкою, три злитки золота по 50 грамів, документи та особисті речі голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка

  • Головна
  • 10 серпня 2017 20:59

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на “Слово і Діло”.

  • Зазначається, що клопотання про арешт майна судді подавав детектив НАБУ Євген Панайотов.
  • Згідно з першим рішенням судді Віталія Радченка від 2 серпня, арешт був накладений на такі речі Вовка:
  • – коробку білого кольору від мобільного телефону iPhone 6 Silver 16 GB з гарантійним талоном;
  • – стартовий пакет “МТС Україна” і стартовий пакет VodafoneRed;
  • – чотири листки паперу, на яких надруковано проект запитань і відповідей на них, які необхідно давати дружині Вовка під час допиту детективами НАБУ;
  • – листок, на якому від руки написані номери телефонів;
  • – довіреність, датована 21 листопада 2012 року, видану від імені Вовка на ім'я дружини;
  • – дві квитанції Міжнародного інвестиційного банку від 12 січня 2016 року, в яких платником зазначено главу Окружного адмінсуду Києва;
  • – договір про відкриття від 30 червня 2009 року фізособі карткового рахунку, укладений між Ощадбанком і Вовком;
  • – аркуші паперу, які із запереченням на апеляційну скаргу у справі №826/27150/15 (адміністративний позов ТОВ “СПР-ГРУП” до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС в Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень) разом з копіями судових рішень із Єдиного реєстру судових рішень;
  • – 20 тисяч доларів купюрами по 100;

– 11 круглих монет жовтого кольору в коробці, на яких написано “Національний банк України. 20 гривень. 2012 рік. 999.9. 31.1” і які упаковані в коробку з білого картону з маркуванням НБУ;

– одну круглу монету жовтого кольору в коробці, на якій написано “НБУ. 20 грн. 2012 рік. 999.9. 31.1”;

– одну круглу монету жовтого кольору в коробці, на якій написано “165 років Одеській юридичній школі. 2012 рік. 925. 62.2” і яка упакована в коробку червоного кольору з сертифікатом пам'ятної медалі Національного університету “Одеська юридична академія”;

– три злитки золота, на яких написано 50g. 999.9 з номером і сертифікатами.

  1. Також Галицький райсуд Львова арештував і інші речі та документи Вовка:
  2. – Wi-Fi роутер CiscoLinksysE1200;
  3. – аркуш паперу з повідомлення про акції, з рукописним текстом;
  4. – документи про сплату комунальних послуг за квартиру;
  5. – лист із сервісного обслуговування на ім'я колишньої дружини Вовка;
  6. – квитанцію-чек ПАТ “КБ Хрещатик” на Вовка;
  7. – договір про надання послуг електронного зв'язку голові Окружного адмінсуду Києва;
  8. – 25 оптичних дисків DVD, 7 оптичних дисків CD;
  9. – медичну документацію FedТест та “Сінево” по Вовку;
  10. – фотокопії позовної заяви щодо оскарження податкових повідомлень-рішень;
  11. – два посадкових талони на Вовка та його колишню;
  12. – пластикову картку ТОВ “Системи лояльності”;
  13. – накладну з магазину Exterium від 25 листопада 2015 року щодо доставки блокноту на квартиру з номером телефону екс-дружини Вовка;
  14. – чек колишньої дружини з DutyFree;
  15. – два листи з прокуратури Шевченківського району в місті Києві;
  16. – домашнє завдання з англійської мови, виконане Вовком;
  17. – шкатулку-підставку для зберігання годинників на 8 ячейок фірми Buben&Zorweg.
See also:  Внесудебное урегулирование ипотечных споров осложняет толкование норм закона

Нагадаємо, що 26 травня представники НАБУ провели обшук у будинку колишньої дружини Вовка, де, ймовірно, живе і сам суддя. Обшук тривав 12 годин.

За словами адвоката дружини Світлани, були вилучені особисті речі, фотографії, матеріальні цінності. Незабаром дружину Вовка вивели з будинку, вона сіла в авто і поїхала у супроводі кількох людей.

Однак, чия це була машина і з ким поїхала Світлана, невідомо.

17 липня, повідомлялося, що голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк подав заяву про зняття своєї кандидатури з конкурсу у новий Верховний суд.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Гпу отримала доступ до справи набу про незаконне збагачення судді вовка

Про це йдеться в ухвалі Печерського райсуду Києва від 8 серпня.

У документі зазначається, що Головне слідче управління ГПУ здійснює досудове розслідування за заявами адвоката Зайця А.В. в інтересах голови Окружного адміністративного суду міста Києва (ОСОБА_4). 

У цих заявах адвоката голови Окружного адмінсуду Києва та додатках до них зазначається, що службовими особами НАБУ “з метою втручання в діяльність Окружного адмінсуду Києва”, зареєстровано кримінальні провадження за фактами незаконного збагачення, а також внесення недостовірних відомостей в декларації головою Окружного адміністративного суду міста Києва. 

В тексті документа уточнюється, що на виконання ухвали Галицького райсуду Львова від 25 травня службові особи НАБУ провели обшук у приміщенні Окружного адмінсуду Києва, за результатами якого вилучено службовий комп'ютер голови Окружного адмінсуду Києва та його особистий електронний ключ, що забезпечує доступ до Єдиного реєстру судових рішень. “Як наслідок, вищевказані обставини призвели до обмеження конституційних прав та інтересів ОСОБА_4, а також втручання в діяльність Окружного адміністративного суду міста Києва”, – йдеться у тексті документа.

Там же уточнюється, що старший слідчий у особливо важливих справах Головного слідчого управління ГПУ Віталій Гронський звернувся до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до документів  матеріалів справи за фактами можливого незаконного збагачення і декларування недостовірної інформації головою ОАС міста Києва, досудовим розслідуванням якої займаються детективи НАБУ “з метою повного, всебічного та неупередженого здійснення досудового розслідування” за цими заявами адвоката голови Окружного адмінсуду Києва. 

Суд задовольнив це клопотання.

«Клопотання задовольнити. Надати дозвіл старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління ГПУ Гронському В. В. та старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління ГПУ Іжуку Р. Б.

на тимчасовий доступ до документів, а саме матеріалів судової справи № 461/3636/17 Галицького райсуду Львова (у тому числі до клопотання про проведення обшуку, матеріалів, якими обрунтовувалось дане клопотання, ухвали слідчого судді Галицького райсуду Львова Радченко В.Є.

, постановленої за результатами розгляду зазначеного клопотання), із можливістю одержання належним чином завірених копій документів, що містяться у ній, які перебувають у володінні Галицького районного суду міста Львова», – зазначається в ухвалі суду.

Читайте також: Не такий страшний звіт депутата, як його «малюють»

Як повідомляв Укрінформ, головою Окружного адмінсуду Києва з 2007 року є Павло Вовк.

26 травня співробітники НАБУ прийшли з обшуками до ОАСК. Пізніше в НАБУ повідомили, що обшуки в будівлі суду пройшли в рамках розслідування кримінальної справи, зареєстрованої 9 грудня 2016 року на підставі аналізу е-декларації за фактом незаконного збагачення голови ОАСК Павла Вовка

Суд заарештував 20 тис. доларів Павла Вовка, злитки золота та особисті речі

Серед заарештованих речей – виконане головою Окружного адміністративного суду м. Києва домашнє завдання з англійської мови

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк
Униан

Галицький районний суд міста Львова заарештував 20 тисяч доларів готівкою, три злитки золота по 50 грамів, документи та особисті речі голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка. Про це повідомляє “Слово і Діло”.

Зазначається, що клопотання про арешт майна судді подавав детектив НАБУ Євген Панайотов.

Згідно з першим рішенням судді Віталія Радченка від 2 серпня, арешт було накладено на такі речі Вовка:

  • коробку білого кольору від мобільного телефону iPhone 6 Silver 16 GB з гарантійним талоном;
  • стартовий пакет “МТС Україна” і стартовий пакет VodafoneRed;
  • чотири листки паперу, на яких надруковано проект запитань і відповідей на них, які необхідно давати дружині Вовка під час допиту детективами НАБУ;
  • листок, на якому від руки написано номери телефонів;
  • довіреність, датовану 21 листопада 2012 року, видану від імені Вовка на ім'я дружини;
  • дві квитанції Міжнародного інвестиційного банку від 12 січня 2016 року, в яких платником зазначено главу Окружного адмінсуду Києва;
  • договір про відкриття від 30 червня 2009 року фізособі карткового рахунку, укладений між “Ощадбанком” і Вовком;
  • аркуші паперу, які містять запереченням на апеляційну скаргу у справі №826/27150/15 (адміністративний позов ТОВ “СПР-ГРУП” до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень) разом з копіями судових рішень із Єдиного реєстру судових рішень;
  • 20 тисяч доларів купюрами по 100;
  • 11 круглих монет жовтого кольору в коробці, на яких написано “Національний банк України. 20 гривень. 2012 рік. 999.9. 31.1” і які упаковані в коробку з білого картону з маркуванням НБУ;
  • одну круглу монету жовтого кольору в коробці, на якій написано “НБУ. 20 грн. 2012 рік. 999.9. 31.1”;
  • одну круглу монету жовтого кольору в коробці, на якій написано “165 років Одеській юридичній школі. 2012 рік. 925. 62.2” і яка упакована в коробку червоного кольору з сертифікатом пам'ятної медалі Національного університету “Одеська юридична академія”;
  • три злитки золота, на яких написано 50g. 999.9 з номером і сертифікатами.

Також Галицький райсуд Львова арештував й інші речі та документи Вовка:

  • Wi-Fi роутер CiscoLinksysE1200;
  • аркуш паперу з повідомленням про акції, з рукописним текстом;
  • документи про сплату комунальних послуг за квартиру;
  • лист із сервісного обслуговування на ім'я колишньої дружини Вовка;
  • квитанцію-чек ПАТ “КБ Хрещатик” на Вовка;
  • договір про надання послуг електронного зв'язку голові Окружного адмінсуду Києва;
  • 25 оптичних дисків DVD, 7 оптичних дисків CD;
  • медичну документацію FedТест та “Сінево” щодо Вовка;
  • фотокопії позовної заяви щодо оскарження податкових повідомлень-рішень;
  • два посадкових талони на Вовка та його колишню дружину;
  • пластикову картку ТОВ “Системи лояльності”;
  • накладну з магазину Exterium від 25 листопада 2015 року щодо доставки блокнота на квартиру з номером телефону екс-дружини Вовка;
  • чек колишньої дружини з DutyFree;
  • два листи з прокуратури Шевченківського району в місті Києві;
  • домашнє завдання з англійської мови, виконане Вовком;
  • шкатулку-підставку для зберігання годинників на 8 комірок фірми Buben&Zorweg.

Нагадаємо, що 26 травня представники НАБУ провели обшук у будинку колишньої дружини Вовка, де, ймовірно, живе і сам суддя. Обшук тривав 12 годин.

За словами адвоката дружини Світлани, були вилучені особисті речі, фотографії, матеріальні цінності. Незабаром дружину Вовка вивели з будинку, вона сіла в авто і поїхала у супроводі кількох людей.

Однак, чия це була машина і з ким поїхала Світлана, невідомо.

Цього ж дня обшуки проходили і в Окружному адміністративному суді, зокрема у кабінеті голови Павла Вовка. Зазначалося, що співробітникам відомства не було повідомлено про те, що детективи шукають і що знайшли. По закінченню вони винесли чорний пакет.

У понеділок, 17 липня, повідомлялося, що голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк подав заяву про зняття своєї кандидатури з конкурсу до нового Верховного суду.

Головою Окружного адмінсуду Києва знову обрали скандального Вовка

Головою Окружного адміністративного суду міста Києва обрали суддю Павла Вовка.

Про це повідомила пресслужба суду.

“21 січня 2020 року відбулись збори суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, на порядок денний яких було винесено питання щодо обрання голови суду. Шляхом таємного голосування зборами суддів було обрано голову суду. 39 із 42 присутніх суддів віддали свій голос за Павла Вовка”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, під час зборів суддів було обговорено підсумки здійснення судочинства ОАСК у 2019 році, актуальні питання судової практики та інше.

Павло Вовк народився 7 липня 1978 року в Краматорську Донецької області. У 2000 році він закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю “правознавство”. У 2000-2004 роках Вовк працював в органах прокуратури Шевченківського району м. Києва слідчим і старшим помічником прокурора з питань статистики прокуратури.

See also:  Почему не всё можно снимать на видео? о законе и ответственности

З 2007 року він став суддею Окружного адміністративного суду Києва.

У декларації за 2016 рік Вовк вказував, що володіє тільки квартирою в Києві. Але в травні 2017 року слідчі НАБУ провели обшук в заміському будинку, який належить колишній дружині Вовка. І незважаючи на заяви, що він не веде спільного господарства з ексдружиною, вранці в день обшуку суддя перебував в цьому будинку.

Вовк вніс його тільки в декларацію за 2017 рік, яку заповнював на сайті НАЗК в кінці березня 2018 року. Інформацію про незаконне збагачення Вовка розслідували детективи НАБУ. Після обшуків львівський суд заарештував деяке майно судді: наприклад, документи, $20000, цінні монети і три золоті зливки по 50 грам.

Але в жовтні 2017-го Апеляційний суд області скасував арешт.

Крім того, в липні 2019 року Національне антикорупційне бюро України опублікувало записи розмов голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка з членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергієм Остапця і Миколою Сирошем в рамках розслідування можливого кримінального злочину глави і суддів ОАСК.

Слідство вважає, що голова і деякі судді ОАСК організували винесення завідомо неправосудних судових рішень і втрутилися в діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод в роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Мета цих дій – уникнути обов’язкового кваліфікаційного оцінювання, встановленого законом для служителів Феміди.

З урахуванням наявності достатніх доказів, УСР ГПУ направило для підписання заступнику Генерального прокурора проекти повідомлень про підозру у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ст.

351-2 (“Перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”), ст. 375 (“Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови”), ст.

376 ( “Втручання в діяльність судових органів”) Кримінального кодексу України.

  • Раніше повідомлялося, що детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) проводять обшук в Окружному адміністративному суді Києва.
  • Сергій Горбатюк заявив, що Окружний адміністративний суд міста Києва системно втручається в розгляд справ судами і діяльність вищих органів державної влади.

Незаконне збагачення: про наслідки визнання неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу | ЮРЛІГА

Статтею 368-2 Кримінального кодексу України було передбачено, що набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі тягне за собою кримінальну відповідальність. Якщо таке кримінальне правопорушення вчинено службовою особою, яка займає відповідальне становище або особливо відповідальне становище, то посилюється і відповідальність за ст. 368-2 КК України.

І. Трохи історії…

Якщо звернутись до історії запровадження кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ст.

368-2 КК України, то при включенні такого діяння як кримінально караного до законодавства України, законотворець зазначав, що метою є запровадження нового порядку здійснення фінансового контролю, встановлення обов'язку декларування як доходів, так і витрат, контроль за доходами і витратами посадовців та подолання корупції в Україні. Фактично, Закон № 3207-VI від 07.04.2011, яким і було доповнено Кримінальний кодекс України статтею 368-2, мав на меті повну перевірку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, в тому числі достовірність інформації про майновий стан, доходи і витрати та наявність в особи корпоративних прав. У пояснювальній записці визначалось, що зазначена норма покликана забезпечити контроль за тим, чи мають посадовці реальні джерела доходів та можливість на законних підставах купувати майно і утримувати його. Перевищення витратами доходів дає підстави для прискіпливої уваги до такого посадовця з боку правоохоронних органів. У такий спосіб законотворень мав на меті започаткувати реальний моніторинг доходів та витрат чиновників з метою подолання корупційних проявів.

ІІ. Чому ж стаття 368-2 КК України «не має право на життя»?

  • Незручну для чиновників норму за поданням 59 народних депутатів Конституційний Суд України рішенням від 26 лютого 2019 року №1-р/2019 визнав неконституційною.
  • На думку суб'єкта звернення, ст. 368-2 КК України не узгоджувалась з приписами Конституції України щодо:
  • – верховенства права;
  • – відсутності зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, які не пом'якшують або не скасовують відповідальності особи;
  • – заборони притягувати до відповідальності за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення;
  • – заборони двічі притягувати особу до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
  • – презумпції невинуватості особи;
  • – звільнення особи від обов'язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину;
  • – неприпустимості обґрунтування обвинувачення на припущеннях;
  • – можливості особи не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів;
  • – рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
  • – змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ухвалюючи рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що хоча корупція є однією з основних загроз національній безпеці України, протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України. Тобто, принцип «на війні всі засоби добрі», в даному випадку застосовуватись не може.

Фактично, при доведенні вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-2 КК України, тягар доказування лежить не на стороні обвинувачення, а на стороні захисту, яка має довести, що набуте майно підозрюваним чи обвинуваченим не є незаконним збагаченням.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов'язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі “Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії” (Barberа, Messeguй and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі “Яношевич проти Швеції” (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).

Більш того, Конституційний Суд України дійшов висновку, що фактично для того, щоб довести свою невинуватість у незаконному збагаченні особа повинна надати відповідні пояснення, що знову ж таки суперечить припису частини першої статті 63 Конституції України щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, що означає право особи не давати таких показань або пояснень.

Основною ознакою незаконного збагачення як злочину закон визначає відсутність доказів законності підстав набуття у власність вказаних активів, що фактично зазначено в диспозиції ст. 368-2 КК України.

Відсутність доказів за такого формулювання диспозиції норми уможливлює визнання наявності у діях особи об'єктивної сторони складу такого злочину, як незаконне збагачення, тобто стороні обвинувачення не потрібно нічого доказувати.

Виникає питання, чи буде сторона обвинувачення, яка в кримінальних провадженнях щодо інших складів кримінальних правопорушень зобов'язана знайти докази вини, в таких кримінальних провадження збирати докази невинуватості. Відсутність доказів законного збагачення в такому випадку підтверджує вину і зводить нанівець змагальність кримінального процесу.

  1. Саме такого висновку дійшов і Конституційний Суд України, зазначивши «сторона обвинувачення не виконує свого обов'язку збирати докази законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі, уможливлює перекладення цього обов'язку зі сторони обвинувачення (держави) на сторону захисту (підозрюваного або обвинуваченого), що є неприпустимим з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, оскільки в такому разі порушується припис частини другої статті 62 Конституції України щодо неприпустимості покладання на особу обов'язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тобто право обвинуваченої особи не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину».
  2. Тобто, встановлюючи відповідальнісь за незаконне збагачення законодавець сформулював норму, допустивши порушення загальних принципів кримінального процесу та основоположних прав людини, щодо якої висунуте обвинувачення.
  3. ІІІ. Наслідки скасування статті КК про незаконне збагачення
  4. У резолютивні частині рішення КСУ зазначено:
  5. – визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 368-2Кримінального кодексу України.
  6. – Стаття 368-2 Кримінального кодексу України, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
  7. – рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*