Норми законопроекту президента 2314 про зміни до процесуальних кодексів лише збільшать навантаження на верховний суд, — суддя вс василь крат

Норми законопроекту Президента 2314 про зміни до процесуальних кодексів лише збільшать навантаження на Верховний Суд, — суддя ВС  Василь Крат

Зовсім нещодавно коротко зверталися до судової реформи, а саме, змін до Закону України “Про судоустрій та статус суддів”. Зараз коротко торкнемося питань змін до Конституції України  в частині правосуддя.

Конституція України – Основний Закон нашої держави, що має найвищу юридичну силу та визначає основні засади державного устрою, принципи організації вищих органів держави, місцевого самоврядування, їхні відносини та компетенцію, права, свободи й обов’язки громадян тощо. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

У самій Конституції передбачено особливий порядок внесення змін до неї, що врегульований розділом XIII «Внесення змін до Конституції України».

Порядок внесення змін до Конституції України

Якщо спрощено, то порядок внесення змін до Конституції України, крім розділу I “Загальні засади”, розділу III “Вибори. Референдум” і розділу XIII “Внесення змін до Конституції України”, наступний:

  • до Верховної Ради України вноситься законопроект Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України;
  • Верховна Рада України включає відповідний законопроект до порядку денного та направляє його до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
  • Конституційний Суд України надає відповідний висновок;
  • законопроект повинен бути попередньо обговорений і схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради;
  • законопроект може бути прийнятий тільки на наступній черговій сесії парламенту, при умові, що за нього проголосують не менше 2/3 від конституційного складу Верховної Ради.

Останні зміни до Конституції України в частині правосуддя

Зовсім нещодавно 02.06.2016 Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (№3524). 29 червня в офіційній газеті «Голос України» даний Закон опублікований.

Про нього довго вели дискусії правники та фахівці права. Що ж передбачено вказаним законом і які зміни відбудуться у зв’язку з його ухваленням?

Норми законопроекту Президента 2314 про зміни до процесуальних кодексів лише збільшать навантаження на Верховний Суд, — суддя ВС  Василь Крат

Аналіз останніх змін до Конституції України

  1. Змінено порядок призначення та звільнення суддів з посад. Зокрема, скасовано п’ятирічний термін призначення суддів на посади та передбачено зайняття посад суддями безстроково. Призначення на посаду судді здійснюватиметься Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя.

    Таким чином, вилучено повноваження політичного органу – Верховної Ради України –  у питаннях суддівської кар’єри.

  2. Крім того, усувається політична складова у вирішенні питання щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом.

    Без згоди Вищої ради правосуддя, а не Верховної Ради України, суддю не може бути затримано, а також суддя не може утримуватися під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

  3. Зміни до Конституції гарантують право кожного на звернення із конституційною скаргою до Конституційного Суду України, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в його справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

  4. Ліквідовується інститут народних засідателів. Правосуддя здійснюватимуть судді, а у визначених законом випадках – за участю присяжних.
  5. Запроваджено “адвокатську монополію”. Питання дуже дискусійне, стосовно того наскільки така новація наразі “назріла” в українському суспільстві. Окремі недоліки можете прочитати за посиланням: zarajsky.livejournal.com/700276.

    html

  6. У Президента України забирається право утворювати суди, однак положення цієї статті набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовує і ліквідовує Президент на підставі та у порядку, визначених законодавчими актами України.

    Суди у подальшому будуть утворюватися, реорганізовуватися і ліквідовуватися законом, що прийматиметься Верховною Радою України, проект якого вноситиме до парламенту Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

  7. Змінами передбачено, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено.

    Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом (тобто в загальному порядку). Судді, які обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України.

  8. Вводиться проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.
  9. Передбачається створення нового органу – Вищої ради правосуддя. При цьому в перехідних положеннях зазначено, що Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції.

    Вищій раді правосуддя належатимуть повноваження щодо внесення подання про призначення судді на посаду, ухвалення рішень стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності, про звільнення судді з посади та ін.

    Вища рада правосуддя складатиметься з двадцяти одного члена, з яких десятьох – обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, двох – обиратиме Верховна Рада України, двох – з’їзд адвокатів України, двох  –  всеукраїнська конференція прокурорів, двох – з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

  10. Зменшено повноваження органів прокуратури, які будуть здійснювати:
  • підтримання публічного обвинувачення в суді;
  • організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
  • представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Сподіваємось, що впроваджені конституційні зміни у сфері правосуддя призведуть до оновлення судової системи, що дозволить відновити довіру громадян до судової гілки влади, а також призведе до підвищення якості судових рішень.

Верховний Суд. Початок

15 грудня – офіційний початок роботи новоствореного Верховного Суду. Цю дату визначили самі судді на Пленумі, що відбувся 30 листопада. Отже, з цього дня нова найвища судова інстанція почне розглядати справи, а Верховний Суд України та три вищі спеціалізовані суди будуть ліквідовані.

ПОВНОВАЖЕННЯ

Верховний Суд віднині буде єдиною найвищою судовою інституцією, у якій буде працювати чотири касаційні суди та Велика Палата, одним із основних завдянь якої буде забезпечення єдиної судової практики у державі.

Згідно із змінами до процесуальних кодексів Велика Палата Верховного Суду наділена повноваженнями приймати рішення про необхідність відступити від попередньої судової практики або вирішити правову проблему для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Окрім того, у випадках визначених законом Велика Палата Верховного Суду буде діяти як суд апеляційної або касаційної інстанції.

У рамках чотирьох касаційних судів (кримінального, цивільного, господарського та адміністративного) у складі Верховного Суду будуть створюватися відповідні судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.

Судді таких судових палат у складі колегій суддів будуть забезпечувати касаційний перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Також судові палати відповідних касаційних судів будуть здійснювати аналіз судової статистики та вивчатимуть судову практику.

НАВАНТАЖЕННЯ

На розгляд новоствореного Верховного Суду перейдуть усі справи, нерозглянуті колишнім Верховним Судом України та трьома вищими спеціалізованими судами. На 113 суддів Верховного Суду чекає чимале навантаження, оскільки таких справ є чимало.

Станом на вересень 2017 року, нерозглянутими у Верховному Суді України та вищих спеціалізованих судах залишалося майже 60 тисяч справ.

Найбільше їх Верховному Суду перейде від Вищого адміністративного суду (біля 30 тисяч справ) та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ (біля 20 тисяч справ).

Норми законопроекту Президента 2314 про зміни до процесуальних кодексів лише збільшать навантаження на Верховний Суд, — суддя ВС  Василь Крат

СКЛАД

Починають роботу Верховного Суду 113 суддів. Найближчим часом Вища рада правосуддя може рекомендувати ще кілька кандидатур на призначення з числа тих, щодо яких оголосила перерву у розгляді.

Більшість із нових суддів Верховного Суду – це діючі або колишні судді, втім до лав найвищої судової інстанції додалася представники наукових та адвокатських кіл. 23% (26 суддів) новосформованого Верховного Суду до цього працювали в університетах або займалися науковою діяльністю або адвокатською практикою.

Майже 40% суддів Верховного Суду – судді, адвокати та науковці регіонів України. Примітно, що найбільше представництво отримали області з сильними юридичними школами – Харківська, Одеська, Львівська, Дніпропетровська та Донецька. Втім більшість нових верховних суддів – представники столиці.

Очікуване суспільством оновлення у новому Верховному Суді відбулося частково.

До його складу потрапила частина суддів, яким Громадська рада доброчесності дала негативні висновки, у яких містилась інформація про порушення суддями критеріїв доброчесності та професійної етики.

Попри зусилля громадськості, у Верховному Суді працюватимуть 25 недоброчесних суддів. Найбільша концентрація недоброчесних у Касаційному господарському (32%) та адміністративному (25%) судах.

Відтак у Касаційному адміністративному суді вершитимуть правосуддя служителі Феміди, які у своїй практиці мали рішення про заборону мирних зібрань. Серед них – Ірина Саприкіна, яка заборонила мирні зібрання через суперечливу реконструкцію Гостинного двору в Києві.

Її колега Олександр Золотніков, який неодноразово підтримував рішення про заборону мирних зібрань, зокрема, керуючись Указом Президії Верховної Ради УРСР, а не Конституцією України. Більше того, він також приймав рішення, що стосувалися заборони мирних зібрань в м.

Одеса під час Революції гідності.

Виносити рішення у Касаційному господарському суді серед інших буде Інна Берднік, яка у складі колегії винесла рішення, що було предметом розгляду у ЄСПЛ у справі “Бочан проти України 2”, та визнане грубим свавіллям та відмовою у правосудді.

У сусідньому Касаційному кримінальному суді парцюватиме Вячеслав Наставний, який був у колегії суддів, що розглядала у касаційній інстанції справу Юрія Луценка та підтвердила рішення про його ув’язнення. Справа набула міжнародного розголосу й була засуджена європейськими політиками.

Також суддя підтвердив вирок Дмитру та Сергію Павличенкам до довічного ув’язнення і 13 років в’язниці відповідно. Згодом їх також визнали політичними в’язнями.

Їхня колега, суддя Касаційного цивільного суду Алла Лесько, перебуваючи на посаді члена ВРЮ (тепер ВРП), не здійснювала дослідження фактів та доказів, які свідчать про ймовірний вплив на суддів.

КЕРІВНИЦТВО

Головою Верховного Суду обрано Валентину Данішевську, яка до 2001 року працювала у Арбітражному суді Запорізької області, потім очолювала благодійну організацію “Центр комерційного права”. Під час конкурсу Громадська рада доброчесності не мала претензій до Валентини Данішевської та не надавала ВККС висновку щодо неї.

Заступником Голови Верховного Суду обрано Богдана Львова, який отримав такий висновок від ГРД. Він же очолив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. Таким чином, суддя поєднуватиме одразу дві адміністративні посади у новому Верховному Суді.

Скандально відомий Богдан Львов, перебуваючи на посаді Голови ВГСУ, власними розпорядженнями сформував колегію суддів ВГСУ для розгляду господарської справи в обхід автоматизованої системи документообігу, за що прокуратурою міста Києва було відкрите кримінальне провадження, яке щоправда було в подальшому закрите, а рішення колегії, сформованої Львовим, було скасоване Верховним Судом України саме з підстав відсутності автоматичного розподілу зазначеної господарської справи. Також суддя Львов фігурує у резонансних публічних конфліктах, пов’язаних з його професійною діяльністю. Мова йде про справу члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського. За повідомленнями ЗМІ, останній нібито обіцяв за 500 тис. доларів вирішити питання про ухвалення “потрібного” рішення через голову ВГСУ Богдана Львова.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду очолив Михайло Смокович, якому висновок ГРД також не завадив зайняти таку важливу посаду. Суддя Смокович, перебуваючи у колегії суддів, скасовував подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів, які ухвалювали рішення проти активістів Революції Гідності.

Касаційний цивільний суд очолив суддя Борис Гулько, який Міністерством оборони був нагороджений вогнепальною зброєю “за бездоганну багаторічну працю”.

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Сулу, керуватиме Станіслав Кравченко, який разом із своїм колегою Сергієм Слиньком у 2003 році змінили утримання під вартою Олексія Пукача на підписку про невиїзд, що дало вбивці Гонгадзе можливість утекти і переховуватися.

Обов’язковість врахування правової позиції Верховного суду України

Норми законопроекту Президента 2314 про зміни до процесуальних кодексів лише збільшать навантаження на Верховний Суд, — суддя ВС  Василь Крат

  • Нещодавно народний депутат VIII скликання Власенко Сергій Володимирович вніс законопроект « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо започаткування реальної реформи судової гілки влади» №   5136 .
  • Виходячи з пояснювальної записки метою законопроекту є неухильне забезпечення єдності судової практики, що стане вагомою підґрунтям на шляху реального реформування судової гілки влади.
  • Завдання законопроекту   є забезпечення єдності судової практики, яке покладене на Верховний Суд України, як найвищу судову установу в системі судів загальної юрисдикції.

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 125 Основного Закону нашої Держави – Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації, а найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Разом з тим існує  ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає, що суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Важко не погодитися з Власенко С.В.

, який вважає, що такий інструмент не зовсім дієвий: «…оскільки, як свідчить практика, є випадки, коли висновків Верховного Суду щодо застосування однієї і тієї ж норми права є декілька і суди, обираючи один із них, не вказують підстав, з яких вони його обрали, а також підстав, з яких вони не погодились з іншим висновком Верховного Суду.  Часто суди нижчого рівня взагалі ігнорують, нехтують правовими висновками Верховного Суду” (наприклад див. матеріал: «Подвійні стандарти Верховного суду України: кредитно-іпотечні справи» або «Підвідомчість спорів щодо оскарження рішення нотаріуса-держреєстратора»)

  1. Пропоновані зміни містять наступні ключові позиції:
  2. – запровадження поняття «правова позиція Верховного Суду України»;
  3. – позбавлено суди права відходити від правової позиції Верховного Суду України;
  4. – закріплено обов’язкове використання правової позиції Верховного Суду України, викладеної у його постановах;
  5. – до переліку підстав для оскарження судового рішення включено невідповідність судового рішення правовій позиції Верховного Суду України, викладені у його постановах;
  6. – запроваджено особливу процедуру розгляду Верховним Судом справ, у яких наявні одночасно декілька правових позицій в подібних правовідносинах та прийняття рішень у таких справах;
  7. – передбачено збільшені строки на оскарження до Верховного Суду рішень судів з підстави їх невідповідності правовій позиції Верховного Суду України.
  8. Тобто головна увага зосереджена саме на принциповому використанні судами усіх інстанцій правових позицій Верховного Суду України та формуванні єдності судової практики.

Зокрема у процесуальні кодекси пропонується внесення поправок наступного змісту:  «У випадку, якщо на час вирішення спору та прийняття рішення у справі існує декілька різних правових позицій Верховного Суду України щодо застосування однієї і тієї ж норми права до подібних правовідносин, суд при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин має право обрати одну із таких правових позицій Верховного Суду України, яка на його думку є більш обґрунтованою. При цьому, у рішенні суд зобов’язаний зазначити про існування іншої правової позиції Верховного Суду України щодо застосування тієї ж норми права до подібних правовідносин  та вказати підстави, з яких він з нею не погоджується».

А в Законі України «Про судоустрій та статус суддів» замість «врахування правової позиції» та «відступлення від правової позиції» пропонується зобов’язання суддів нижчих інстанцій враховувати правові позиції Верховного суду України.

В україні офіційно опубліковано зміни до конституції щодо правосуддя

Норми законопроекту Президента 2314 про зміни до процесуальних кодексів лише збільшать навантаження на Верховний Суд, — суддя ВС  Василь Крат

  • В Україні офіційно опубліковано закон “Про внесення зміни до Конституції України (щодо правосуддя)”.
  • Відповідний закон №1401-VIII опублікований у парламентській газеті “Голос України” №118, датованій середою 29 червня 2016 року, яку агентство “Інтерфакс-Україна” отримало в четвер, 30 червня.
  • У вівторок президент України Петро Порошенко пообіцяв, що в середу, 29 червня, будуть опубліковані зміни до Конституції України щодо правосуддя.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями цього документа, зміни до Конституції щодо правосуддя набувають чинності через три місяці від дня, наступного після дня публікації відповідного закону, тобто з 30 червня 2016 р. Водночас становище, яке стосується визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС), набуває чинності через три роки.

Як повідомлялося, 2 червня 2016 року Верховна Рада остаточно затвердила (прийняла в цілому) закон про внесення зміни до Конституції України щодо правосуддя. За закон проголосували 335 народних депутатів за необхідних 300 голосів для остаточного затвердження конституційних змін.

Того самого дня ВР також прийняла нову редакцію закону про судоустрій і статус суддів, який має імплементувати конституційні зміни.

Зміни до Конституції щодо правосуддя підвищують віковий ценз для заняття посади судді – ним може бути громадянин України не молодший 30 років (раніше – не молодше 25 років). Як і раніше, суддею можна буде працювати до 65 років.

Крім того, збільшено стаж роботи у сфері права, необхідний для призначення на посаду судді, – тепер це п'ять років (було – три роки).

Також в Основному законі немає вимоги про те, що претендент на посаду судді має не менше ніж 10 років проживати в Україні.

Замість Вищої ради юстиції в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якої будуть ширшими, ніж у ВРЮ.

Так, Вища рада правосуддя прийматиме рішення про звільнення судді з посади та переведення до іншого суду, даватиме згоду на затримання чи арешт судді, а також прийматиме рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Також прописано порядок формування Вищої ради правосуддя, що складатиметься з 21 члена.

Призначає суддю на посаду президент України за поданням Вищої ради правосуддя. Відповідно до змін до Основного закону, будь-яка особа може подати конституційну скаргу до Конституційного Суду, якщо вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції держави.

З Конституції вилучили норми, що передбачали наглядові функції прокуратури. Згідно з прийнятими змінами, ліквідується інститут “народних засідателів”.

Крім того, тепер Конституція передбачає, що “Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального, проект якого вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Згоду на затримання і арешт судді відтепер даватиме не Верховна Рада, а Вища рада правосуддя”.

Зміни до Конституції щодо правосуддя набувають чинності через три місяці з дня, що йде за днем публікації відповідного закону. Водночас положення, що стосується визнання Україною юрисдикції МКС, набуває чинності через три роки.

За словами заступника голови Адміністрації президента Олексія Філатова, законопроект повністю відповідає європейським стандартам і двічі отримував позитивну оцінку Венеціанської комісії.

Пропоновані зміни до Конституції вирішують, за словами О.

Філатова три основні питання – деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади, формування відповідальності судової влади і перезавантаження судового корпусу.

Раніше, 1 лютого, Конституційний Суд визнав документ таким, що відповідає Конституції (вимогам статей 157 та 158 Основного закону).

Пленум Верховного Суду звернувся до парламенту щодо законопроєктів про судову реформу

Пленум Верховного Суду звернувся до парламенту щодо законопроєктів про внесення змін у процесуальні кодекси та про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів за ухвалення скасованого рішення

Вчора, 15 листопада 2019 року, Пленум Верховного Суду звернувся до Верховної Ради України щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» (реєстр. №2314), вказавши на необхідність його доопрацювання, та затвердив відповідний висновок.

Секретар Пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник зазначив, що деякі норми законопроєктів не сприятимуть зменшенню навантаження на суд, а лише збільшать його, зокрема, через те, що запропоновані зміни також створюють штучні підстави для збільшеного строку касаційного оскарження судових рішень.

«В основу будь-якого нового підходу до визначення порядку перегляду судових рішень має бути покладена ідея підвищення ефективності судочинства, забезпечення реалізації принципу правової визначеності, а також посилення авторитету Верховного Суду як найвищого судового органу. Це дуже важливо для нас, оскільки стосується відповідності міжнародним стандартам системи перегляду судових рішень», – зауважив Секретар Пленуму.

Крім того, Пленум Верховного Суду вирішив звернутися до парламенту щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів» (реєстр. №2271).

Доповідаючи із зазначеного питання, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович наголосив на тому, що ст.

126 Конституції України прямо вказує, що суддю не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за ухвалене ним судове рішення за винятком вчинення злочину чи дисциплінарного проступку.

І народні депутати цього не можуть не знати. Таке положення відповідає міжнародним стандартам у сфері правосуддя.

Натомість у законопроєкті №2271 передбачено можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за скасоване або змінене судове рішення.

«Консультативна рада європейських суддів неодноразово наголошувала на неприйнятності притягнення судді до відповідальності за виконання ним своїх обов’язків.

Якщо ж суддя може бути притягнутий до відповідальності за ухвалене рішення, тоді неможливо зберегти судову незалежність та демократичний баланс гілок влади.

Такі ж висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини», – зауважив Михайло Смокович.

  • Пленум Верховного Суду дійшов висновку, що ухвалення законопроєкту №2271 призведе до порушення принципу суддівської незалежності та затвердив відповідний висновок.
  • Нагадаємо, що Пленум ВС також звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» у редакції Закону України №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
  • Джерело

Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду щодо конституційності положень законів про судову реформу

Зеленський пропонує розвантажити Верховний Суд за допомогою нових фільтрів | ЮРЛІГА

Президент зареєстрував у Верховній Раді законопроект № 2314 про внесення змін до процесуальних кодексів щодо перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.

Пан Зеленський вважає за доцільне запровадити систему допуску та фільтрів для касаційного оскарження, передбачивши, що таке оскарження може мати місце у виключних випадках, коли потребує вирішення саме питання застосування норми матеріального та/або процесуального права.

Очікується, що з часом система фільтрів значно зменшить навантаження Верховного Суду. Нагадаємо, що кількість верховних суддів вже зменшено – прийнятий Верховною Радою Закон (проект № 1008) має підписати Президент (хоча судова спільнота й проти).

  • Отже, запропоновано встановити такі підстави для касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду:
  • 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
  • 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
  • 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
  • 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених для обов'язкового скасування судового рішення;
  • 5) у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи.

Щоб убезпечити себе від відмови у відкритті касаційного провадження варто відстежувати практику Верховного Суду. Найзручніше це робити у VERDICTUM.

Також у кодекси вносяться зміни з метою недопущення зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами:

– спрощується порядок розгляду відводів судді у разі подання заяви напередодні або в день засідання – відвід розглядається тим же суддею, що здійснює розгляд справи (без зупинення провадження у справі і без передачі справи іншому складу суду для розгляду відповідної заяви). Правомірність відхилення може переглянути апеляційний або касаційний суд.

  1. – вилучаються деякі види забезпечення позову, натомість, забороняється вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру;
  2. – визначається, що у разі оскарження ухвал суду про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, до апеляційної та касаційної інстанцій направляються матеріали оскарження.
  3. У випадку закриття провадження судом апеляційної чи касаційної інстанції у зв'язку із непідсудністю спору, такий суд направляє справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції.
  4. Передбачено обов'язкове долучення до заяви, скарги та клопотання, що подаються на стадії виконання судового рішення, доказів їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Верховна Рада схвалила скандальний законопроект Зеленського про судову реформу, – ЗМІ | Українські Новини

Проектом 1008, серед іншого, передбачено “перезавантаження” нового Верховного Суду шляхом проведення повторного відбору суддів та скорочення їх кількості вдвічі – з 200 до 100.

При цьому, в пояснювальній записці до законопроекту відсутні будь-які аргументи на користь такого “перезавантаження”.

Також, фактично ліквідується діюча Вища кваліфкомісія суддів і створюється нова, при цьому Вища рада правосуддя залишає за собою статус-кво.

Нагадаємо, проект 1008 був розкритикований міжнародною спільнотою, як такий, що суттєво загрожує суддівській незалежності.

Так, одними з перших з критикою виступили Представництво ЄС в Україні та Посольство Канади, які в спільному листі до Офісу Президента зазначили, що “слід уникати повторного відбору суддів Верховного Суду”, а перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів і створення нової “не будуть ефективними, якщо одночасно не реформувати Вищу раду правосуддя”.

Рада Європи також занепокоєна законопроектом 1008. “У ньому [проекті 1008] пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи.

Зокрема, проект закону впливає на статус і кваліфікаційні вимоги до суддів і на пов'язані з цим процедури”, – йдеться в листі генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич міністру закордонних справ України Вадиму Пристайку.

А в документі експерта Ради Європи щодо оцінки проекту Закону No1008 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” стосовно його відповідності стандартам та рекомендаціям Ради Європи, який оприлюднила “Судово-юридична газета”, чітко зазначено, що “Запропоноване скорочення не виправдано причинами зменшення навантаження чи реформою касаційних функцій Верховного Суду. Насправді, обґрунтування такого зменшення кількості суддів є незрозумілим та не пояснюється зміною ролі Верховного Суду в межах судової системи, оскільки нещодавно Верховний Суд було реструктуризовано та оновлено”.

На початку жовтня Моніторинговий комітет ПАРЄ спрямував запит до Венеційської Комісії щодо запропонованих проектом 1008 змін стосовно діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування, – повідомляється на офіційному сайті Комісії.

В день розгляду проекту 1008 у другому читанні найбільші бізнес-асоціації (Американська торговельна палата в Україні, Європейська Бізнес Асоціація та Спілка українських підприємців) оприлюднили спільну заяву, в якій зазначили, що “бізнес-спільнота дуже занепокоєна оцінками, згідно з якими позивачі будуть змушені чекати понад 5 років на рішення Верховного Суду, якщо кількість його суддів скоротиться з 200 до 100 без одночасного реформування судів нижчих інстанцій, апеляційних судів та запровадження процесуальних фільтрів у кодексах”.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, виступаючи в Парламенті, звернулася до народу України, зауваживши, що “19,5 тисяч ув’язнених чекають на судове рішення, на вирішення своєї долі, 4 мільйони громадян України щорічно звертаються до судів, 2 тисячі суддів не вистачає у судовій системі. І не лише перезавантаження Верховного Суду вплине на стабільність судової системи. Дисциплінарні процедури, які пропонуються, без надання можливості судді підготуватися належним чином, вкрай знищать незалежність судової системи”.

Також, ще у вересні Пленум Верховного Суду затвердив Висновок щодо проекту 1008, зазначивши, що проект “створює істотні ризики для незалежності судової влади та може знівелювати досягнення реформи правосуддя 2014–2018 років у частині посилення незалежності та деполітизації судової влади”.

Законопроект щодо процесуальних кодексів: Верховний суд як єдина касаційна інстанція і Електронний суд

Наразі документ подано на розгляд Верховної Ради, попереду – включення до порядку денного, розгляд у сесійній залі до ухвалення в цілому. Більша частина норм може почати працювати в день початку роботи нового Верховного Суду

З відкритих джерел

Президент України подав на розгляд Верховної Ради законопроект №6232 про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів. Відповідні дані розміщені на сайті Верховної Ради.

  • Основа змін: Захист прав особи – превалююче завдання судочинства
  • Згідно пояснювальній записці, судовий захист в Україні містить масу недосконалостей, даний документ має їх виправити.
  • Ухвалення даного закону має призвести до скорочення надмірної тривалості розгляду справ, відміни невиправданих обмежень у використанні засобів доказування, розвинення інструментів підтримки системи альтернативних способів вирішення спорів.
  • Завдання законопроекту, між іншим – це:
  • поетапне запровадження інструментів “електронного правосуддя”, що дасть змогу звертатися до суду, сплачувати судовий збір, брати участь у розгляді справи та отримувати необхідну інформацію і документи електронними засобами;
  • забезпечення належного функціонування нового Верховного Суду як єдиного для всіх судових юрисдикцій суду касаційної інстанції;
  • посилення ролі судового збору як основного джерела фінансування судової системи;
  • сприяння альтернативному вирішенню спорів у третейських судах та міжнародному комерційному арбітражі.
  1. Суть процесуальних змін у судовій системі України спиратиметься на те, що ефективний захист прав особи – це превалююче завдання судочинства.
  2. Зокрема, на цьому базується право суду застосувати на вимогу особи, яка звернулася до суду, спосіб захисту її права, який не передбачений законом або договором, якщо передбачені законом або договором способи не забезпечують ефективного захисту такого права.
  3. Щодо нових правил юрисдикції та підсудності – згідно запропонованих правил юрисдикція між загальними, господарськими та адміністративними судами розмежовується залежно, в першу чергу, від предмета спору, а не суб’єктного складу сторін.
  4. До кодексів пропонується включити норми, які дозволяють проводити експертизу не тільки на підставі ухвали суду, а й на замовлення учасників справи.
  5. Швидкий розгляд простих справ, детальний – складних
  6. Розумних строків розгляду справ пропонують досягати шляхом спрощення процедури розгляду нескладних справ.
  7. Так, у будь-якій справі (за винятком окремих категорій) сторони можуть звернутися до неформальної процедури розгляду – врегулювання спору за участю судді, за наслідками якої вони можуть або укласти мирову угоду, або продовжити судовий розгляд.

Щодо складних справ, для їх підготовки до розгляду по суті встановлюється строк до 60 днів з дня відкриття провадження в справі. Разом з тим, сам розгляд справи по суті має відбуватися протягом короткого строку, але не більше 30 днів.

У проектах процесуальних законів передбачили системні механізми запобігання зловживанню процесуальними правами – затягуванню справ, “позовам – клонам” та іншим маніпуляціям з підсудністю, завідомо необґрунтованим відводам, скаргам тощо.

У пояснювальній записці значиться, що законопроект вводить ефективну компенсацію судових втрат. Так, всі витрати учасників справи, пов'язані із судовим розглядом справи та підготовкою до неї, мають бути компенсовані в повному обсязі.

Для ефективної компенсації планують створити нові процесуальні інститути забезпечення та попередньої оплати судових витрат. Враховуючи, що це новий процесуальний інститут, суд та учасники справи можуть вирішувати питання щодо судових витрат окремо, після вирішення справи по суті.

  • Електронне правосуддя
  • Норми законопроекту передбачають широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій, зокрема, вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв’язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки.
  • Учасникам справи забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не залишаючи свого житлового або робочого приміщення, а для свідків, експертів – в приміщенні іншого суду.
  • Матеріали справ будуть зберігатися, як правило, в електронному вигляді, що спростить доступ до них учасників справи.
  • Попри це, право учасників справи звертатися до суду “в паперовій формі” залишиться у них і після впровадження “електронного суду”.
  • Верховний Суд – єдина касаційна інстанція
  • Окрему увагу в законопроекті приділено забезпеченню діяльності Верховного Суду та створенню механізмів, які забезпечать єдність правозастосовчої практики в рамках єдиного касаційного провадження.

Так, рішення суду у конкретній справі переглядається у касаційному порядку Верховним Судом за відповідною скаргою лише один раз. При цьому, Верховний Суд може діяти у складі колегії, палати, об’єднаної палати відповідного касаційного суду, Великої Палати Верховного Суду.

  1. За загальним правилом, Верховний Суд розглядає справи у складі колегії з трьох або більшої непарної кількості суддів.
  2. Єдиний держреєстр виконавчих документів
  3. Законопроект пропонує ввести зміни до ряду документів у зв'язку із впровадженням Єдиного державного реєстру виконавчих документів, покликаного забезпечити автоматизацію роботи із виконавчими документами з моменту їх видачі судом і до повного їх фактичного виконання.
  4. Очікується, що введення такого реєстру дозволить забезпечити:
  • відсутність підробок,
  • заощадження часу та коштів,
  • швидку передачу матеріалів у разі необхідності,
  • оптимізацію строків здійснення виконавчих дій.

Окрім того, пропонується впровадження системи автоматизованого арешту коштів, яке дасть змогу забезпечити оперативне (в межах кількох хвилин) виявлення грошових коштів, які належать відповідачу або боржнику, та накласти на них арешт згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*