Новий закон про кредитування: контрольний постріл по проблемних позичальниках?

ср, 20 березня, 13:58 1564

Журналісти суспільно резонансного проекту «Головна тема», що виходить в ефірі телеканалу «Україна» щонеділі о 20:00 з Оленою Кот, перевірили, як працює новий закон про кредитування.

Новий закон про кредитування: контрольний постріл по проблемних позичальниках?

фото: gettyimages

Разом із героїнею сюжету журналісти вирушили до банків, аби дізнатись про нові правила позики: чи справді грошові кредити стали більш доступними і що пропонують банки на випадок, якщо раптом позичальникові забракне коштів.

Героїня сюжету Ольга – мати-одиначка, виховує доньку Софію, переїхала до Києва 5 років тому. Купити власне житло в столиці жінка, як і більшість приїжджих, не мала змоги, тому винайняла квартиру на дві кімнати. Левова частина її заробітку йде на оплату житла, тож Ольга вирішила: досить віддавати щомісяця понад 10 тисяч гривень за чужу квартиру, краще платити ці ж гроші банку за власну.

«Це моя наболіла тема, і мені хочеться мати своє житло. Якщо мені дають достойні умови кредитування, я готова платити», – коментує Ольга. Але зізнається, що має побоювання, аби замість омріяного житла не отримати довічну кредитну кабалу. Та з появою нового закону в Ольги з’явилась надія, може, дійсно тепер переплати за кредитом стануть менше?

Двокімнатне помешкання в Києві коштує щонайменше півмільйона гривень за стареньку хрущовку. Квартира, про яку мріє Ольга, вартує мільйон. Разом з журналістами та юристом Ольга звернулась за консультацією у три найбільш розрекламовані банки, які дають кредитування на житло.

Так, найпідступніший банківський виверт, який чекає на позичальника, – раптове підвищення відсоткової ставки – коли банк без попередження підвищує суму місячної виплати. Та чи змінив це новий закон?

Банк №1. Кредит на житло дають на 20 років. Мінімальна сума першого внеску – від 10 відсотків на 20 років при щомісячній виплаті 18 тисяч гривень. У банку запевнили, що щомісячний платіж не зросте: «Якщо ми укладаємо угоду, то обслуговуємо за ставкою, вказаною в угоді».

Це перша пастка, адже співробітниця згодом таки уточнила: якщо зросте облікова ставка Національного банку України, так званий офіційний ліміт, нижче якого фінустанови не можуть встановлювати відсотки за кредитом, то всі банки зроблять те саме, і позичальника про це ніхто не попередить. Співробітниця банку також запевняє, що банк може надати кредитні канікули справному платнику. Якщо ж позичальник відмовиться платити, то увагу банк «переключить» на поручителя.

«В нашому законі якраз записано, що банкам категорично не дозволяється в односторонньому порядку збільшувати фіксовану ставку. Або переглядати плаваючу. Це чітко записано», – заявив у студії Михайло Довбенко, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Водночас чиновник погодився, що за умови, якщо банк поставить клієнта до відома про підвищення кредитної ставки, а клієнт не згоден, то позику треба повернути у повному обсязі протягом 30 днів: «Найперше, позичальник повинен зважувати свої можливості. Для того, щоб брати кредит, треба мати доходи, а якщо не маєте доходів, то й не беріть кредит».

Банк №2. Видає кредит на 10 років при мінімальному щомісячному платежі 22 850 гривень. Окрім того, позичальник мусить надати під заставу інше житло.

Банк №3. Третій банк при більш менш схожих умовах кредитування не практикує кредитні канікули: «людина або може платити, або ні». У підсумку за умови позики мільйона гривень одному банку доведеться повернути 3,5 мільйона, другому – 2,5 мільйона, третьому – 3 мільйона гривень. 

Новий закон про кредитування: контрольний постріл по проблемних позичальниках?

«Це переплата не у 100%. Дуже сумно, хотілося вірити…банки повинні начебто йти на зустріч своїм клієнтам, а в нас це розводняк», – прокоментувала Ольга.

Новий закон начебто обіцяє більш вигідні умови для позичальника, однак ніхто з представників банків про такі не чув. «Якщо охарактеризувати цей закон, то він дійсно антисоціальний. Абсолютно не бачу, щоб цей закон якось покращив чи збільшив кредитування. Він захищає функції банків, для громадян – нічого позитивного», – підсумував Олексій Плотніков, заслужений економіст України.

Дивіться повний випуску програми «Головна тема» про те, чому кредитним боржником може стати кожен:

«Головна тема» щонеділі о 20:00 на каналі «Україна»!

Долучайтесь до каналу “Україна” в меседжерах, аби дізнаватись першими про актуальні та обрані матеріали за посиланнями:  Viber – https://chats.viber.com/kanalukraine/uk Telegram – https://t.me/kanalukraina

Тепер не обдурите. 5 речей, які потрібно знати про новий закон про споживче кредитування

10 червня набрав чинності Закон “Про споживче кредитування”, покликаний захистити права і законні інтереси українських кредиторів. Прийняття цього закону країна чекала 25 років.

Всі ці роки споживче кредитування регулювалося приватними положеннями Закону “Про захист прав споживачів”, прописаними дуже нечітко.

Через це Національному банку доводилося постійно грати “в догонялки” з комерційними банками, які винаходили різноманітні способи приховувати приховані платежі в стандартні кредитні умови.

Тепер же, як запевняють автори закону, споживачі можуть розраховувати на повноцінний захист від ризиків порушення їхніх прав при укладанні договорів споживчого кредитування з фінансовими установами.

Справа в тому, що цей закон прийнятий в рамках гармонізації української законодавчої бази з європейською, як того вимагає Угода про асоціацію з ЄС. По суті, її положення повторюють відповідну директиву Єврокомісії.

А в ЄС права споживачів при отриманні кредиту захищені досить надійно.

Більше того, новий закон повинен підняти довіру українців до банківської системи. Незважаючи на те що споживчі кредити дуже популярні в Україні, за рік їх видають більш ніж на 100 млрд грн, багато хто побоюється позичати гроші в банках, боячись, що банк може зробити їх вічними боржниками.

Можна знайти сотні історій, коли люди купували в кредит побутову техніку й телефони, купившись на рекламу “кредиту 0%”. Потім виявлялося, що з урахуванням страхових платежів, банківських комісій і пені за незначне прострочення реальна процентна ставка по кредиту досягала 80-100% річних.

Повна інформація про кредит

Одна з ключових норм нового закону – вимога до фінустанов надавати клієнту всю інформацію про кредит до підписання договору. Ніяких додаткових і прихованих платежів в договорі бути не повинно. Фінустанова зобов’язана повідомити клієнту сукупну вартість позики з урахуванням процентної ставки за ним, а також вартість всіх послуг, пов’язаних з отриманням кредиту.

Фінустановам забороняється вимагати будь-яку додаткову плату, пов’язану з достроковим погашенням кредиту, як це практикується зараз.

Вся ця інформація буде прописана в так званому Паспорті споживчого кредиту.

“Паспорт повинен показати людині всі основні і додаткові платежі, щоб він, в залежності від суми та цілей кредиту, міг визначитися зі здатністю погасити кредит.

Вивчивши паспорт, споживач зможе прийняти зважене рішення про укладення договору”, – говорить генеральний директор Об’єднання Фінансових Установ ( AFI) Вікторія Волковська.

Але навіть якщо споживач уклав договір, як пояснює юрист практики банківського та фінансового права юридичної фірми N&D Катерина Бредуляк, протягом 14 днів з дати укладання договору клієнт має право в будь-який момент відмовитися від нього без пояснення причин. При цьому у клієнта фінустанови не виникає ніяких зобов’язань щось платити через відмову від договору.

Ніякого дрібного шрифту

Закон вводить додаткові вимоги до фінустанови щодо реклами його продуктів.

Як зазначає юрист юридичної компанії “Алексєєв, Боярчуков і партнери” Юлія Лец, нерідкі випадки, коли фінансова установа обіцяє видати кредит без документального підтвердження кредитоспроможності (горезвісні: “для кредиту потрібен тільки паспорт і код”) або обіцяє безвідсотковий кредит. Відтепер такого роду “заманухи” офіційно заборонені.

Також заборонено ускладнювати прочитання споживачем інформації, будь то на рекламі або в договорі. Не можна друкувати частину інформації дрібним шрифтом або зливати її з кольором фону. Цими “методами” фінансові структури користуються давно. Відтепер держава отримає можливість контролювати подібні виверти.

Законом також передбачено чітке розмежування видів процентної ставки, яка може бути фіксованою або змінною. Перша взагалі не підлягає зміні, а друга буде змінюватися прозоро.

“Якщо договором про споживчий кредит передбачена змінна процентна ставка, кредитор зобов’язаний письмово повідомити споживачу, поручителю та іншим зобов’язаним за договором особам про зміну такої ставки не пізніше, ніж за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка”, – йдеться в документі.

Спочатку – погашення “тіла кредиту”

Закон змінює черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит. В першу чергу будуть виплачуватися прострочені відсотки за користування кредитом, у другу – сплачуватися прострочена до повернення сума кредиту, потім – відсотки за користування кредитом, після цього – сума кредиту та, нарешті, – неустойка та інші платежі.

Раніше, за словами Юлії Лец, черговість була порушена: основна сума боргу, тобто “тіло кредиту”, виплачувалася в останню чергу. Це призводило до того, що кошти позичальника йшли на погашення вже нарахованих штрафних санкцій, а сама заборгованість не зменшувалася. По суті, кредит перетворювався на “лічильник” для клієнта.

Обмеження пені

See also:  Об услуге по поставке тепловой энергии в новом законе украины «о жилищно-коммунальных услугах»

Новий закон перш за все захищає права споживачів. Інтереси кредитодавців враховують буквально кілька його положень

За новим законом пеня за кредитом і відсотками не може перевищувати подвійну облікову ставку Нацбанку (на сьогодні 12,5% річних), але не більше ніж 15% суми простроченого платежу. За словами Катерини Бредуляк, автори документа цим положенням зрівняли умови кредитування фізичних осіб з діючими нормами для юридичних осіб.

Ще один важливий момент: фінустановам забороняється вимагати будь-яку додаткову плату, пов’язану з достроковим погашенням кредиту, як це практикується зараз.

Керуючий партнер ЮК “Волхв” Олександр Навальнєв помітив у новому законі і чимало негативних моментів для споживача.

Наприклад, те, що дія договору про споживчий кредит не поширюється на позики терміном до одного місяця, кредити на суму, що не перевищує мінімальну заробітну плату (при цьому багатомільйонні кредити не виключені з кола споживчого кредитування), а також кредити, які надаються ломбардами під заставу.

Крім того, за словами юриста, фінустанови, згідно з новим законом, не зобов’язані включати до переліку сукупних витрат на кредит інформацію про витрати на користь третіх осіб: нотаріусів, оцінювачів і страховиків.

Захист клієнта

Як вважають експерти, новий закон перш за все захищає права споживачів. Інтереси кредитодавців враховують буквально кілька його положень. Наприклад, закон вимагає від фінустанови оцінювати кредитоспроможність споживача. Раніше кредитодавець перевіряв платоспроможність лише за власним бажанням. Через це деякі фінустанови накопичували солідний портфель проблемних кредитів.

До певної міри захистить кредитодавців і Паспорт споживчого кредиту. З одного боку, він зобов’язує фінустанову надати клієнтам повну інформацію про кредит, а з іншого – усуває ризики оскарження ними кредитних договорів у зв’язку з неповним наданням інформації.

Дія закону не торкнеться старих договорів, укладених до набрання документом чинності. За словами Катерини Бредуляк, це дозволить фінустановам адаптувати кредитну політику і внутрішні положення під нові вимоги.

Але на цьому “захисні заходи” для кредитодавців закінчуються. А цього, на думку учасників ринку, на сьогодні дуже мало.

“Закон про споживче кредитування передбачає максимальний захист позичальника, але в ньому немає розділу про захист інтересів кредитодавця”, – підкреслює Вікторія Волковська.

Тому учасники ринку займатимуться просуванням на законодавчому рівні змін, необхідних для захисту їхніх інтересів, в першу чергу від недобросовісних позичальників.

Олена Романюк

До речі, портал Finance.ua давно аналізує пропозиції за кредитами в Україні. Щоб допомогти вам обрати кредит онлайн у нас на сайті працює спеціальний сервіс. Завдяки його можна швидко і комфортно обрати необхідний саме вам кредитний продукт:

Помічник з кредитів ????

Новий закон про кредити: Які зміни чекають на позичальників

Зі свого боку, у Нацбанку стверджують, що документ зменшить ризики для кредиторів, внаслідок цього відсоткові ставки знизять і кредити стануть доступнішими для людей та бізнесу

З відкритих джерел

Закон “Про відновлення кредитування” парламент ухвалив 3 липня. Відтоді соцмережами ширяться чутки про те, що діти і поручителі боржників повинні будуть віддати все своє майно, щоб погасити кредити. А заставне майно при договорах іпотеки зможуть легко забрати, навіть не звертаючись до суду.

  • З цього приводу навіть звернулися до президента із закликом ветувати закон.
  • Зі свого боку, у Нацбанку стверджують, що закон захистить кредиторів від ризиків, а позичальники внаслідок цього отримають більш вигідні умови кредитування.
  • Ось що передбачено законом.
  • Смерть одного з групи боржників не зменшує відповідальності інших
  • Згідно із законом, ліквідація солідарного боржника-юрособи чи смерть людини не припиняє обов'язку решти боржників перед кредитором і не змінює обсягу та умов виконання.
  • Тобто якщо кілька компаній або осіб мають повернути кредитору щось неподільне, якщо одну із компаній ліквідують або хтось із людей помре, всі інші повинні будуть повернути кредитору те саме (а не в меншому обсязі) і за тими самими умовами.
  • Поручитель відповідає за те, на що давав гарантії

Якщо боржник і кредитор домовилися про збільшення зобов’язання, а поручитель на це не погоджувався, він буде нести відповідальність за ту суму, на яку надавав гарантії (наразі за таких умов порука вважається розірваною). Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Якщо кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя через порушення зобов’язання боржником-юрособою, а потім компанію ліквідували, то порука не припиняється. Умова одна – якщо позов до суду подали до того, як інформацію про ліквідацію компанії внесли до єдиного держреєстру юросіб, ФОПів та громадських формувань.

Кредитор зможе пред’явити вимогу до поручителя протягом 3 років

Закон подовжує з півроку до 3 років строк, коли кредитор може пред'явити вимогу до поручителя.

Якщо у договорі поруки не встановлено строк основного зобов’язання, – або це момент пред'явлення вимоги, порука припиниться, тільки якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом трьох років з дня укладання договору поруки. А якщо зобов’язання виконуються частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною.

НБУ

Позичальник може погасити заборгованість за 30 днів без підвищення відсоткової ставки

Відповідно до чинного законодавства, при кредитному договорі зі змінюваною відсотковою ставкою кредитодавець зобов'язаний повідомляти позичальнику, поручителю та іншим зобов'язаним щонайменше за 15 днів до дати початку застосування нової відсоткової ставки. За новими правилами – протягом 15 днів з дати початку застосування відсоткової ставки.

Якщо позичальник не згоден із новою відсотковою ставкою, у нього є можливість погасити всю заборгованість за попередніми умовами протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про підвищення відсоткової ставки. Після цього зобов’язання сторін припиняються.

  1. Спадкоємець, який прийняв спадщину із заставним майном, має її зареєструвати
  2. Закон зобов'язує спадкоємця, який прийняв спадщину із обтяженим майном або майном, яке треба реєструвати, отримати свідоцтво про право на спадщину.
  3. Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, або якщо вони спадкують майно, на яке є деякі права в інших.

Наразі кредитору спадкодавця надається рік, щоб пред'явити вимоги у разі, якщо він не знав про відкриття спадщини і не міг знати. Закон зменшує цей строк до півроку.

Заставне майно звільнятимуть від обмежень у використанні протягом 14 днів

У законі “Про іпотеку” встановлюється, що іпотекодержатель звільняє “заставне” майно від накладених обмежень у використанні протягом 14 днів з дня повного погашення заборгованості. Зокрема, вносить відповідні зміни до держреєстрів.

  • Якщо заставне майно реконструювали – новостворене вважається предметом іпотеки
  • Відповідно до закону, якщо боржник або поручитель, які передали майно для забезпечення зобов’язання, реконструювали будівлю або самочинно збудували щось на землі, все новостворене вважається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
  • При пере/реєстрації автівки перевірятимуть, чи не є вона заставною
  • Якщо у держреєстрі обтяжень рухомого майна знайдуть відповідні дані, автівку зареєструють тільки з дозволу особи чи органу, у якого є деякі права на цей транспорт.
  • Переселенці зможуть внести зміни до договору застави на підконтрольній території
  • На час проведення АТО та ООС дозволяється посвідчувати зміни до договору застави або іпотечного договору, що був нотаріально посвідчений на окупованій території або в районі АТО, за місцем реєстрації однієї зі сторін договору на території України.
  • Закон має зворотню дію
  • Закон застосовується не тільки до відносин, які виникли до введення його в дію, а й до тих, які виникли до цього та продовжують існувати досі.

Виключення складають нововведення стосовно позасудового врегулювання. Сторонам іпотечного договору залишають право вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому режимі і підписати договір про це.

Але згідно з чинним законодавством, після цього іпотекодержатель більше не може нічого вимагати від боржника. А відповідно до нових правил, позасудове врегулювання завершується тільки коли на іпотекодержателя переписали все заставне майно, яке забезпечувало основне зобов’язання, – або ж коли іпотекодержатель продав це майно комусь іншому.

При цьому після завершення позасудового врегулювання іпотекодержатель не може нічого вимагати від людини-боржника, проте може – від юрособи або ФОП, якщо інше не передбачено у договорі.

Пастка для позичальника: що не так із законом про споживче кредитування

Які махінації з кредитними продуктами можуть початися після набуття цим документом чинності розбирався Forbes.

У грудні 2016-го президент Петро Порошенко підписав закон «Про споживче кредитування». І хоча зміни, передбачені цим документом, набудуть чинності тільки з 10 червня цього року, вже зараз ринку слід готуватися до нових правил гри в сегменті видачі споживчих кредитів.

See also:  Процедура узаконення самочинного будівництва: що потрібно знати?

Forbes публікував короткий аналіз основних нововведень відразу після прийняття законопроекту №2455 у другому читанні.

Однак документ містить в собі досить велику кількість «підводних каменів» і пасток для позичальника, які потребують особливої уваги, впевнений Ростислав Кравець, старший партнер компанії «Кравець та Партнери».

Закон про споживче кредитування прийнято в найкращих традиціях сучасних українських законотворців ─ із неоднозначними формулюваннями і суперечностями. Як завжди, частину його без будь-якої адаптації просто перекладено з Директиви ЄС, а частину доповнено термінами і нормами, що викликають велику кількість питань.

Фактично із закону України «Про захист прав споживачів» повністю прибрали статтю, яка регулює права споживача у разі придбання ним продукції у кредит. Замість цієї повністю гармонійної статті, що узгоджувалася з чинним законодавством і не містила двозначних формулювань, прийняли новий закон.

Почнемо з трохи видозміненого поняття про те, що таке споживчий кредит.

На відміну від чинної редакції, в новий закон ввели обмеження, що дозволяє не вважати споживчим кредитом придбання товарів (робіт, послуг), пов'язаних із незалежною професійною діяльністю.

Таким чином, наприклад, адвокат, оцінювач, нотаріус і т.д., купуючи автомобіль, як фізична особа муситиме доводити, чи є цей кредит споживчим і чи поширюються на нього гарантії, передбачені законом.

Із закону виключили норму, яка забороняє встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою

З'явилося нове поняття ─ кредитний посередник, який по суті не є кредитодавцем, але надає посередницькі послуги з видачі кредиту як від свого імені, так і від імені кредитодавця.

Далі ще цікавіше. Фактично парламентарі в новому законі передбачили цілу низку раніше відсутніх винятків із законодавства про захист прав споживачів, які дозволяють, у першу чергу банкірам і фінкомпаніям, при видачі кредитів повністю уникнути застосування даного закону та в цілому законодавства про захист прав споживачів.

Нижче для наочності наведені норми і приклади, де можна не застосовувати законодавство про захист прав споживачів:

Нова норма Застосування Нові правила
Договори, що містять умову про споживчий кредит в формі кредитування рахунку з терміном погашення кредиту до одного місяця, і кредитні договори, укладені на термін до одного місяця – Споживачі карткових продуктів банків; – Позичальники кредитних спілок та інших фінкомпаній
  • – Можливе валютне кредитування;
  • – Одностороння зміна умов договору;
  • – Збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку;
  • – Комісія за дострокове погашення;
  • – Нав'язування сторонніх послуг і плати за них;
  • – Надання неповної інформації про кредит.
Договори позики, які не передбачають сплати відсотків чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами коштами – Усі позичальники банків, кредитних спілок і фінкомпаній, де буде відсутня плата за кредит, але насправді вона може бути присутньою в іншому вигляді
Кредитні договори, мета яких ─ надання споживачеві права здійснювати операції з фінансовими інструментами, якщо такі операції здійснюються за участю або за посередництва кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів – Користувачі різних форекс-клубів і компаній з надання різних інвестиційних інструментів; – Покупці нерухомості через фонди та інші фінансові інститути із застосуванням фінансових інструментів
Кредити, надані за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, затвердженої судом – Всі позичальники в разі укладення нового договору, на основі мирової угоди, затвердженої судом
Кредити, надані виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування певного кола фізичних осіб, і що передбачають окремі, визначені такими програмами умови кредитування, в тому числі виплату відсотків за користування кредитом – Позичальники за держпрограмами кредитування
Несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, проведеної за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, який обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром і часом виникнення – Всі користувачі банківських послуг і послуг фінкомпаній в разі несанкціонованого овердрафту
Кредитні договори, загальний розмір кредиту по яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору – Позичальники фінкомпаній видають мікрокредити («гроші до зарплати», «швидко гроші» і т.д.)
Кредити, надані ломбардами в разі передання предмета застави на збереження ломбарду, якщо тільки зобов'язання споживача обмежуються вартістю предмета застави – Позичальники ломбардів

У зв'язку з тим, що дія нового закону не поширюється на так звані нульові кредити, реклама кредитів з нульовими відсотками тепер буде можливою.

Інформація про споживчий кредит відповідно до нового закону ─ це взагалі окрема історія. Сам закон досить розпливчасто позначає порядок інформування. Хоча тепер і з'явився обов'язковий так званий паспорт споживчого кредиту, проте він може відрізнятися від умов самого кредиту.

Реклама кредитів з нульовими відсотками тепер буде можливою

Крім цього, законом надано право кредитодавцю ─ для оцінки кредитоспроможності позичальника ─ отримувати від нього будь-яку інформацію в необмеженому обсязі.

Крім того, тепер в законі відсутня норма, коли нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Це дасть можливість кредитодавцю необмежено і безкарно зловживати своїми правами.

Невеликим позитивним моментом можна вважати нову норму, що зобов'язує кредитодавця безкоштовно надати інформацію про суму заборгованості, а також про платежі по кредиту. Але й тут не обійшлося без «ложки дьогтю». У законі зазначено, що інформація про платежі по кредиту надається тільки в разі, якщо її можливо вказати у виписці, а якщо ні, то можна і не надавати.

Із закону прибрали поняття «несправедливі умови в договорах», що з набуттям чинності закону дозволить кредитодавця безкарно зловживати своїми правами.

Істотно були змінені й норми, що стосуються дострокового погашення кредиту. Тепер у зв'язку з двояким і неточним формулюванням кредитодавець може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов. У свою ж чергу, позичальник може бути позбавлений права на дострокове погашення кредиту без дотримання умов, зазначених у договорі.

Раніше передбачені обов'язкові вимоги щодо повідомлення позичальника про переуступку боргу, а також умов реструктуризації кредиту ─ з нового закону виключені.

У зв'язку з двояким і неточним формулюванням кредитодавець може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов

Крім цього, повністю узаконені так звані акредитовані компанії та інші особи, які надають послуги при укладанні договору (оцінювачі, нотаріуси, страховики і т.д.).

Практично завжди вартість їх послуг значно вища середньоринкової, і вона повністю лягає на позичальника.

Разом з цим із закону виключили норму, яка забороняє встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою.

Ще один невеликий позитивний момент ─ певні обмеження відповідальності споживачів. Так, пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків по ньому не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою 15% суми простроченого платежу.

  1. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половину суми, отриманої споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
  2. Однак на тлі того, що тепер у новому законі виключена повністю відповідальність кредитодавців за його порушення в частині ненадання повної та достовірної інформації про кредит, всі дрібні позитивні зміни просто абсолютно марні.
  3. Також із нового закону прибрали обмеження дій кредиторів у досудовому порядку по відношенню до позичальників. Тепер кредиторам дозволено:
  • вимагати додаткову винагороду за вимогу про дострокове повернення кредиту;
  • надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
  • вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
  • вказувати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
  • вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
  • звертатися без згоди споживача щодо інформації про його фінансовий стан до третіх осіб, пов'язаних з ним родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
  • вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
  • вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Фактично законом надано необмежені можливості колекторам усіх мастей, на тлі відсутності нормативних актів, що регулюють їх діяльність. Якщо раніше це було виправдано і в принципі не потрібно, то після вступу в силу нового закону це призведе до колапсу в даній сфері.

See also:  Юрий бутусов (главред цензор.нет): сегодня конституционный суд оправдал всех подозреваемых в незаконном обогащении чиновников!

Законом надано необмежені можливості колекторам усіх мастей, на тлі відсутності нормативних актів, що регулюють їх діяльність

Як показує практика останніх років, на споживачів фінпослуг в Україні повністю перекладаються всі проблеми галузі. Розглянутий закон ─ чергове цьому підтвердження.

З боку банкірів постійно звучать обвинувачення на адресу позичальників, що ті винні, оскільки беруть кредити, не вникаючи в тонкощі кредитних договорів, а вкладники винні, бо несуть гроші «не в ті банки».

Сформована в країні ситуація щодо захисту споживачів фінансових послуг з прийняттям нового закону і набуттям ним чинності призведе до ще більших проблем, ніж зараз існують. Створені ж законодавцями лазівки дозволять абсолютно безкарно ігнорувати права споживачів і на цілком законних умовах відродити валютне кредитування в Україні.

Закон України про кредитування фізичних осіб

Останні роки громадяни України з побоюванням почали ставитися до банківських позик, вважаючи за краще взяти кредит онлайн у МФО, що кредитують в інтернеті. Це пояснюється наступними обставинами:

  • нестабільні доходи населення;
  • знецінення гривні;
  • накручування ставок;
  • масштабне закриття фінансових організацій по країні.

В результаті, борги споживачів досягли високої позначки, відсоток проблемних кредитоотримувачів зріс. З них заборгованість фізичних осіб – 93 мільярдів гривень. Щоб врегулювати ситуацію влада внесла корективи до Закону України про споживче кредитування. Зміни торкнулися актів, які стосуються відновлення кредитних угод.

Зміна відсоткової ставки банками в односторонньому порядку

Згідно з новою постановою, банківські структури вправі змінювати ставки, ставлячи до відома клієнтів. Якщо споживача не влаштовує зрослий відсоток, йому дається місяць (період дії колишніх %) на повернення повної суми з моменту повідомлення. Складнощі виникають, якщо оформлений кредит на квартиру. За короткий термін погасити іпотеку практично неможливо.

Зауважимо, що кредитодавці не можуть неадекватно піднімати ставку, оскільки функціонують в конкретних умовах ринку, продовжуючи боротьбу за клієнтів. Організації зобов'язуються знижувати %, якщо змінилася ситуація на фінансовій арені, що прописується в договорі.

Новий закон України про споживче кредитування з плаваючими відсотками, правила його застосування, захищають права двох сторін. З боку позичальника – кредитори не можуть самостійно перераховувати ставку, збільшуючи її в розмірі більше, ніж прописано в договорі.

Закони України про кредитування не діють проти фізичних осіб. Банкам не вигідно заманювати споживачів вигідними пропозиціями, підвищуючи ставку. Здобувач завжди може звернутися до іншої установи за перекредитуванням.

Кредитори налаштовані на довгострокову співпрацю, тому намагаються надати оптимальні умови. Маніпуляції недобросовісних компаній обмежує закон про кредитування фізичних осіб. Ним передбачено обов'язковий пункт – вказівка граничної ставки, допустимої на період дії договору.

Порядок переходу прав власності на нерухомість

Банк зобов'язаний занести інформацію до держреєстру про повне закриття заборгованості, зняття обтяження, в двотижневий термін. Подібної норми раніше не передбачалося, кредитори могли відтягувати процес вступу в права власності після погашення іпотеки.

Закон щодо заставного майна

Кредит без застави не викликає зайвих питань, він закривається, заноситься відмітка в БКІ, позичальник вільний від зобов'язань. Як склалася ситуація з майном в заставі? Оновлення грають на стороні фінансових установ.

Якщо нова будівля забудовується на заставній ділянці землі, вона автоматично стає предметом забезпечення і підстраховуванням для банку.

Недобросовісні позичальники при невиконанні боргової угоди не зможуть оскаржувати право банку на заставний об'єкт.

Перехід боргу у спадок

Всіх хвилює питання: чи переходять борги у спадок? Переглянутий закон витрачає процедуру прийняття успадкованого боргу в разі смерті боржника. Перший крок після отримання майна з обтяженням – отримання свідоцтва з відповідного держоргану, що підтверджує право на спадщину. Далі, кредитуюча сторона протягом півроку має право пред'явити вимоги новому борговласнику.

Чи потрібно повертати борг? Закон України про кредитування передбачає наступне: при несплаті грошей, закладене майно використовується як засіб погашення заборгованості.

Банки забирають об'єкт з обтяженням за невиплачену позику. За спадкоємцем залишається право вирішити, що йому вигідніше – погасити борг або віддати майно.

Якщо людина не хоче покривати чужу позику, вона може відмовитися від прав власності з особистих міркувань.

Наскільки вигідно тепер звертатися в банк за кредитом?

Фахівці, розмірковуючи про послуги кредитування з урахуванням законодавчих змін, вважають, що баланс між позичальником і банком зберігається. Умови обслуговування банківських клієнтів не посилюються. Одночасно скорочуються похибки, що дозволяють маніпулювати будь-якій недобросовісній стороні.

Ми рекомендуємо, перед взяттям позики, особливо на довгий термін, зважити можливі ризики і досконально розрахувати рівень фінансового навантаження, виходячи з регулярного доходу.

Споживче кредитування по‑новому: чи стало краще? – Юридична Газета

Споживче кредитування є однією з найпоширеніших сфер діяльності банківського сектору. Загальновідомо, що велика кількість споживчих кредитів разом з низькими ставками за такими кредитами стимулює розвиток економіки. В Україні рівень споживчого кредитування постійно зростає. Зокрема, у 2018 р.

темпи зростання на ринку споживчих кредитів становили близько 40%, у порівнянні з 2017 р. Аналогічні темпи очікуються у 2019 р. Враховуючи нестабільну політичну та економічну ситуацію в Україні, громадянам іноді важко задовольняти свої потреби без використання споживчих кредитів.

Таким чином, сьогодні кредити для великої кількості українців є засобом виживання.

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

До запровадження Закону України «Про споживче кредитування» права позичальників захищалися виключно Законом України «Про захист прав споживачів». Загалом, застосування його норм до правовідносин у сфері кредитування було логічним, але не зовсім простим.

Закон України «Про захист прав споживачів» спрямований, передусім, на договори купівлі-продажу та договори про надання послуг.

При цьому, хоча надання споживчого кредиту є послугою, але має низку особливостей, які повинні бути врегульовані окремим нормативним актом.

До того ж Угода про асоціацію між Україною та ЄС вимагає гармонізації у сфері кредитування. Отже, прийняття окремого закону, який врегулював би відносини щодо споживчого кредитування, стало питанням часу.

До запровадження Закону України «Про споживче кредитування» банкіри говорили про те, що він значно розширить права позичальника і створюватиме чимало нових обов'язків для банківських та інших фінансових установ.

Дійсно, законодавець встановив низку нових засобів захисту прав позичальника:

  • право на отримання вичерпної інформації про умови кредитування перед укладенням договору;
  • право відмовитися від кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладення;
  • право раз на місяць отримувати інформацію про стан виконання зобов'язань та розмір заборгованості;
  • право достроково повернути кошти без додаткових платежів;
  • право на обмеження розміру пені за простроченим зобов'язанням у розмірі 15% від суми боргу та загальної суми штрафів і пені — половиною суми отриманих кредитних коштів.

Окрім того, Закон України «Про споживче кредитування» обмежує рекламні можливості кредитодавця.

Сьогодні кредитодавець не може використовувати популярні формулювання щодо «безкоштовних» кредитів, кредитів «без документів» та інші вислови, що вводять споживача в оману.

Закон України «Про споживче кредитування» змусив банки та інші фінансові установи повідомляти річну процентну ставку. Це вкрай важливо, оскільки саме цей показник дає реальне розуміння того, чи є той або інший споживчий кредит справедливим.

Сьогодні величезну популярність мають «мікрофінансові організації». Спочатку вони заявляють про ставку за кредитом у розмірі 2% на день. На перший погляд здається, що це дуже мало.

Однак після перерахунку на річну процентну ставку стає зрозуміло, що такий кредит не лише не дешевий, але й надзвичайно дорогий — 730% на рік! Тобто обов'язок щодо повідомлення споживача про реальну річну ставку може запобігти зайвим витратам споживача.

Важливим залишається питання щодо переліку кредитних договорів, які не регулюються Законом України «Про споживче кредитування». До них належать кредитні договори зі строком дії до одного місяця та кредити, розмір яких становить менше ніж розмір однієї мінімальної заробітної плати.

Отже, для використання прав та гарантій, передбачених Законом України «Про споживче кредитування», а також для виконання фінансовою установою обов'язків, позичальник має звернути особливу увагу на те, чи поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» на кредитний договір, що укладається.

Загалом, прийняття Закону України «Про споживче кредитування» саме з такими положеннями відповідає праву Європейського Союзу. Зокрема, аналогічні норми містить Директива 2008/48/ЄС про кредитні угоди для споживачів.

На сьогодні немає великого обсягу судової практики щодо застосування норм Закону України «Про споживче кредитування». До того ж взагалі відсутня практика Верховного Суду. Проте все ж таки певна судова практика вже сформувалася. Далі піде мова про судові рішення щодо правовідносин, які регулюються нормами Закону України «Про споживче кредитування».

Обмеження розміру пені працює не завжди

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*