Обшук, як інструмент корупції та незаконного тиску на бізнес

Правозахисники стурбовані тиском на бізнес з боку силовиків. З 2014 року ані зміна перших осіб в правоохоронних органах, ані військові дії, що вимагають мобілізації всього суспільства, так і не змінили ставлення держави до платників податків та «традицію» протиправного привласнення чужих активів.

Незважаючи на появу ще в грудні 2014 року ради бізнес-омбудсмена, а також низки інших антикорупційних органів, представники бізнесу заявляють, що системних поліпшень у взаємодії з фіскальними, контролюючими та правоохоронними структурами не відчувається. І все це на тлі риторики про дерегуляцію, поліпшення інвестиційного клімату та верховенство права, а також – ухвалення резонансних законів та обіцянок глави держави звільнити бізнес від постійних перевірок.

Поширеною практикою залишаються обшуки, ініційовані СБУ, МВС, ГПУ, вилучення оргтехніки, побори митної служби з підприємців, які імпортують або експортують товари через кордон України – на тлі усталених контрабандних схем, що існують під прикриттям митників.

Тиснуть як можуть

У своєму нещодавньому звіті бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета зазначив, що найчастіше бізнес скаржиться на дії представників ДФС (263 випадки у ІІІ кварталі 2017 року) , а також органів місцевого самоврядування (26 випадків). Першість у поборах утримує Київ.

За столицею в чорному списку йдуть Дніпропетровська, Харківська, Одеська та Київська області. Також Шемета розповів, що почастішали скарги підприємців і на дії співробітників СБУ і Нацполіції. І очевидно, що офіційно зареєстровані скарги – це лише крапля в морі.

«Фіскали продовжують використовувати старі інструменти: нескінченні перевірки бізнесу, безпідставне донарахування податкових зобов'язань, відкриття кримінальних проваджень за фактами ухилення від сплати податків, допити, обшуки, арешти майна.

Усе це в певних дозах призводить до паралізації роботи підприємства, що опинилося в ролі жертви.

І все це з метою або одержання неправомірної вигоди в обмін на припинення переслідування, або виконання замовлень конкуруючих структур, спрямованих на фактичне знищення або захоплення бізнесу», – розповідає старший юрист ЮФ  «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Сергій Протасов.

Крім того, як зазначає юрист, активну участь у репресіях проти бізнесу і порушенні прав приватної власності беруть органи Мін'юсту. Зокрема, створена на початку 2016 року Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Цей орган уповноважений скасовувати рішення державних реєстраторів, вносити зміни до інформації про власників і керівників будь-якого підприємства. Чим він успішно і користується, позбавляючи фізичних і юридичних осіб права власності на майно, що перебуває в процесі держреєстрації.

Приклад «злагодженої» роботи Мін'юсту і Національної поліції у зв'язці з прокуратурою – ситуація з силовим захопленням кондитерської фабрики «Житомирські ласощі».

За словами власника фабрики Ігоря Бойка, 27 листопада 2015 року «Житомирські ласощі» були абсолютно безпідставно виключені з держреєстру суб'єктів госпдіяльності.

Замість фабрики до реєстру внесли фіктивне підприємство, яке пов'язують з депутатом від «Народного фронту» Сергієм Пашинським. Причому через два роки крапку в цій справі так і не поставлено.

З будь-якого приводу

Правозахисники підкреслюють, що державний рекет, як правило, починається з обшуку. Адвокати називають такий алгоритм: співробітники правоохоронних органів звертаються до слідчого судді з відповідним клопотанням.

У разі його задоволення отримують ухвалу із зазначеним терміном, протягом якого надається право реалізувати процедуру обшуку. Далі йде вже практична реалізація самої слідчої дії. І її сценарій передбачити неможливо.

Яскравий тому приклад – інцидент із ювелірною фірмою Graff, який стався у серпні 2014 року. Тоді оперативники Печерського райвідділу МВС, бійці спецназу «Сокіл», слідчі ГПУ і працівники СБУ провели обшук в приміщенні магазину, який знаходиться в самому центрі Києва.

Ордера на обшук не було, а приводом стало те, що товар фірми – це нібито фальсифікат, насичений радіоактивними матеріалами. При цьому камери відеоспостереження зафіксували факти крадіжки коштовностей силовиками.

Збитки склали 2,5 млн євро, але винних досі не покарано і слідство не зрушило з мертвої точки.

«Загалом, як показує юридична практика, за останнє десятиліття процедури обшуків мало змінилися.

Хіба що спостерігається зростання числа обшуків, а також захищена законом відкритість процесів у справах, які пов'язані з розслідуванням злочинів стосовно колишнього керівництва нашої держави», – говорить Артем Барташевич, радник податково-правового департаменту адвокатської компанії GORO legal.

Усіх на «олівець»

Свого часу захоплень зазнавали великі підприємства як найбільш «смачні» з точки зору рейдерів. Наприклад, «Електроважмаш» – найбільший в Україні виробник гідрогенераторів і турбогенераторів для гідро-, теплових і атомних електростанцій, електродвигунів для приводів прокатних станів, шахтних підйомників та іншого обладнання.

Ще у 2015 році, за часів міністра економрозвитку Айвараса Абромавичуса, Номінаційним комітетом при Кабміні з відбору керівного складу для найбільших держпідприємств, що складається з п'яти міністрів і п'яти незалежних сторонніх експертів, було прийнято рішення звільнити директора заводу Володимира Глушакова. Той, однак, не здався, продовжив воювати з міністром, через суди поновлювався на посаді і чотири рази вносив своє ім'я до держреєстру.

«Не знаю, навіщо ці товариші тримаються за свої крісла. Четвертий раз вже керівник «Електроважмашу» повертається на підприємство шляхом внесення в реєстр свого імені, це чисто рейдерська схема середини 1990-х», – скаржився тоді Абромавичус.

Але тенденції змінюються, і віднедавна «модними» стали наїзди на агробізнес, підприємства легкої та харчової промисловості, до яких особливу увагу виявляють представники фіскальної служби, а слідом за ними – і силовики.

В одному зі своїх матеріалів портал для агробізнесу latifundist.com зазначив, що, за статистикою Асоціації фермерів і приватних землевласників України, тільки за 2016 рік в Україні відбулося близько 7150 випадків рейдерських захоплень землі.

«У кримінальних зведеннях постійно фігурують аграрії, у яких незаконно вивозять урожай з полів або «експропріюють» зерно з елеватора.

Регулярно з «віджиманням» активів стикаються і найбільші агрохолдинги України, зернотрейдери та учасники ринку», – йдеться в статті.

Ще одним красномовним прикладом тиску на бізнес, за словами Сергія Протасова, є прецедент, що стався з компанією «Гуд Фуд», яка спеціалізується на виробництві і продажу бактеріальних заквасок під власною торговою маркою.

Підприємство, отримавши за результатами позапланової податкової перевірки донарахування з ПДВ і податку на прибуток, відстояло в трьох судових інстанціях безпідставність претензій фіскалів. Однак незважаючи на це компанія зазнала активного тиску з боку податкової міліції.

Натиск податкових міліціонерів вдалося зломити тільки завдяки активній позиції власників компанії, грамотній роботі адвоката і офісу бізнес-омбудсмена.

«Проте кримінальне провадження щодо «Гуд Фуд» як і раніше не закрите, незважаючи на те, що близько року по ньому не проводилося жодних слідчих дій», – уточнює Протасов.

Повне беззаконня

На тлі «очищення» банківської системи України під прес органів правопорядку потрапили банки. Причому постраждали не лише самі банкіри, а й клієнти фінустанов.

Обшук, як інструмент корупції та незаконного тиску на бізнес

Фото УНІАН

Так, 7 червня цього року працівники СБУ та ГПУ розкрили орендовані клієнтами індивідуальні комірки зберігання в Райффайзен Банк Аваль і провели виїмку їхнього вмісту. Силовики стверджують, що виїмка пов'язана з угодами по взаємозаліках між позичальниками і кредиторами проблемних банків, у яких вже працюють тимчасові адміністратори і ліквідатори Фонду гарантування вкладів фізосіб.

20 липня 2017 року ГПУ і Нацполіція обшукала підприємство «Мотор Січ», а також офіси пов'язаних з ним Мотор Банку і страхової компанії «Мотор Гарант».

«Протягом 2013–2016 років посадові особи вказаного підприємства придбали «сміттєві» цінні папери шляхом перерахування грошових коштів у сумі понад 350 млн грн на розрахункові рахунки ряду підприємств з ознаками фіктивності.

Надалі кошти переводилися в готівку через банківські установи», – пояснило причину обшуку слідство.

Але представники «Мотор Січі» та пов'язаних з нею структур заявили, що працюють у рамках вимог законодавства України. А озвучена ГПУ інформація – перекручена і «може призвести до негативних для підприємства репутаційних і економічних наслідків».

Без вини винуватий

Одним з гучних інцидентів на банківському ринку за останні роки став арешт екс-глави DV Bank Сергія Горбачевського. З квітня по червень нинішнього року він перебував у СІЗО у справі Інтеграл-банку, де до 17 січня 2015 року банкір працював на посаді заступника начальника казначейства. Зараз обставинами доправлення Горбачевського до СІЗО навіть зацікавилися детективи НАБУ.

Загалом правоохоронці розслідували операції «Інтегралу» з виведення коштів через Forex, надання кредитів пов'язаним особам та вивчали долю грошей, які зникли на коррахунку австрійського Meinl Bank AG.

Але в підсумку саме Горбачевському приписали збитки 280 млн грн, хоча ні до коррахунків, ні до кредитування інсайдерів він за штатним розкладом не мав відношення, а збитків по балансу в банку на момент його звільнення не було.

Згідно з даними НБУ, у банку на той момент на коррахунку навіть не було таких коштів.

У юридичних колах припускають, що цькування Горбачевського прямо або побічно є наслідком скандалу дворічної давнини, пов'язаного з Розрахунковим центром.

У 2015 році ця структура, що належить НБУ і має право видавати банкам рефінансування, опинилася в центрі скандалу у зв'язку з розкраданням 800 млн грн через коррахунки Українського професійного банку (УПБ), що належить власнику компанії «Мілкіленд» Анатолію Юркевичу.

Саме УПБ, попри введення куратора, отримував від нацбанківського Розрахункового центру кредитування протягом майже року, про що Mind писав раніше.

Юристи відзначають, що на сьогодні кейс Горбачевського – перший випадок, коли справа про доправлення бізнесмена в ізолятор потрапила до рук детективів НАБУ і внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних правопорушень за цілою низкою статей КК України, зокрема ст. 372 ч. 2 – звинувачення у тяжкому злочині шляхом штучного створення доказів обвинувачення або іншої фальсифікації, а також ст. 364 ч. 1 «Зловживання владою або службовим становищем».

«Справа Горбачевського – далеко не єдиний приклад зловживань. Кримінальні справи є практично щодо будь-якого банку в Україні. Проводяться виїмки, заарештовуються кореспондентські рахунки. У судових реєстрах є, напевно, тисячі з півтори рішень щодо арешту коррахунків. І хоча закон це прямо забороняє робити, все відбувається з точністю до навпаки», – розповідає адвокат Денис Статников.

See also:  Как будут работать медиа при президенте зеленском. проект закона опубликован. 10 удивительных пунктов

IT під прицілом

У 2015 році чергова хвиля обшуків накрила представників IT-сектора і телекому. Причому тиск на цю сферу бізнесу триває й досі. Пов'язано це з тим, що дана галузь в Україні активно розвивається і відрізняється великими обсягами валютної виручки.

«Зміна вподобань правоохоронних органів у виборі «жертви» для тиску обумовлюється інтересами «ляльководів» правоохоронних органів, які формуються з урахуванням ліквідності та перспектив розвитку тієї чи іншої галузі та того чи іншого підприємства. Наприклад, якщо IT набирає обертів, то отримати контроль за підприємствами в цій сфері досить цікаво, і для цього використовується силовий тиск», – пояснює керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Звичайно, правоохоронці мотивують свій підвищений інтерес до багатомільйонних оборотів IT-бізнесу пошуком «тіньових» доходів. Але очевидно, що тут присутній і корисливий мотив.

11 листопада 2016 року працівники київського відділу СБУ і бійці спецназу «Альфа» наскочили в офіс одеського CDMA-оператора «Інтертелеком». Було проведено обшук та вилучено обладнання. Причина: підозра в сприянні російським спецслужбам. Керівництво «Інтертелекому» ці звинувачення заперечувало.

«Оператор запропонував співробітникам слідчої групи всі доступи, схеми і технічні засоби, що дозволяють здійснювати моніторинг трафіку, але не дивлячись на це, співробітниками СБУ особисто були знеструмлені найбільш важливі вузли та вилучено обладнання», – говорилося в заяві «Інтертелекому».

Ще раніше, на початку 2016 року, СБУ обшукала відділення одного з найбільших українських інтернет-провайдерів «Тріолан». У ході операції було вилучено понад 2 млн грн готівки, печатки підприємств, техніка, документи. Співзасновник київської мережі провайдера Вадим Сидоренко тоді заявляв, що податківці свідомо хотіли завдати шкоди йому і його родині, а саму перевірку назвав «замовною».

Крім того, з весни 2017 року «маски-шоу» по дотичній торкнулися і реального бізнесу.

Приводом для обшуків стали антиросійські санкції, які були введені в травні указом президента Петра Порошенка і обмежили використання на території України продуктів російських IT-компаній.

Це спричинило рейди, зокрема, в українському офісі компанії «1С» і, як наслідок, інвесткомпанії Dragon Capital, яка користувалася програмою обліку та контролю робочого часу співробітників «Стахановець ПРО».

За словами юристів, логіка силових структур проста: підприємство повинно бути прибутковим і успішним, володіти дорогими активами та/або мати великий грошовий і товарний оборот.

При цьому правоохоронцями дуже вітається відсутність якісної служби безпеки і юридичної підтримки на підприємстві.

А якщо у компанії немає покровителів у владних кабінетах, то рейдерське захоплення або обшук з вилученням майна – це лише питання часу.

Видання готове надати слово всім представникам силової гілки влади, причетним до цих інцидентів, для висловлення альтернативної позиції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті

Источник: https://Mind.ua/publications/amp/20179044-mashina-dlya-represij-yak-i-dlya-chogo-derzhava-terorizue-ukrayinskij-biznes

Обшук, як інструмент корупції: законодавчі чинники

Анна ШЕВЧЕНКО

3 квітня 2019 73

Захист права приватної власності є головним фактором рівня економічного і правового розвитку держави, — народний депутат України Ігор Луценко.

Фото rada.gov.ua

Як обшуки перетворюються на елемент корупції

У рамках парламентського контролю підкомітет з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції провів круглий стіл на тему «Обшук, як інструмент корупції: законодавчі чинники». Його учасники обговорили потребу внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, які більш надійно захищали б конституційне право приватної власності.

Захист права приватної власності є головним фактором рівня економічного і правового розвитку держави, від цього залежить і залучення іноземних інвестицій, наголосив голова підкомітету народний депутат України Ігор Луценко.

Присутні адвокати розповіли, що порушена проблема нині є болісною для бізнесу. Хоча в чинній редакції КПК є досить хороші гарантії непорушності права приватної власності, зокрема, визначено, що позбавити цих гарантій можна лише за вмотивованим рішенням суду, а тимчасово майно вилучається, доки не буде рішення суду.

Судовий контроль теж передбачений у КПК — є інститут слідчих суддів, основний обов’язок яких — контролювати дотримання прав під час кримінального провадження. Відтак, дотримання права приватної власності теж повинно контролюватися слідчими суддями.

Якщо під час обшуку майно тимчасово вилучається, прокурор чи слідчий упродовж 48 годин наступного робочого дня повинен звернутися до слідчого судді із клопотанням винести ухвалу суду про арешт майна. Якщо ж не буде рішення суду — майно має негайно повернутися власнику.

Однак на практиці, зі слів учасників круглого столу, правоохоронні органи, слідчі та прокурори, нерідко під час обшуків безпідставно вилучають майно (приміром, сервери та комп’ютери ІТ-компаній), і таке майно утримується органами слідства упродовж невизначеного часу без вмотивованого судового рішення про арешт.

Окрім того, у дозволі суду на обшук має бути вказано мотивований перелік майна, що підлягає вилученню. А цього часто немає. Відтак, вільне тлумачення норм закону слідчими і прокурорами дає можливість утримувати майно, вилучене в результаті санкціонованих обшуків скільки завгодно, без рішення суду. Ось тоді бізнесменам і доводиться «домовлятися» з правоохоронцями.

«Надто загальні фрази в ухвалі про дозвіл на обшук дозволяють вилучати все підряд на невизначений термін, — зауважив адвокат Юрій Радзієвський.

— Якщо немає чітко прописаних параметрів того, що має бути вилучене, тоді особисто слідчий приймає рішення.

А концентрація влади слідчого та прокурора відносно вилученого майна провокує його власника вирішувати питання про повернення у корупційний спосіб».

Показовим прикладом порушеної проблеми Ігор Луценко назвав так звану справу «діамантових прокурорів», в якій фігурують працівники органів прокуратури, котрі отримували хабарі від бізнесменів за повернення вилученої спецтехніки.

Представники адвокатських об’єднань переконані, що в усіх випадках рішення про арешт майна має приймати тільки суд. А також повинен бути судовий контроль після арешту майна.

Адже якщо суд накладає арешт на майно — це рішення можна оскаржити у вищих судових інстанціях. А ухвалу слідчого судді оскаржити не можна, й відтак можна тримати вилучене майно скільки завгодно.

Адвокати запропонували внести зміни до КПК України, чіткіше виписавши формулювання щодо дозволу на арешт і вилучення майна під час обшуку.

Натомість представники правоохоронних органів — Генпрокуратури, Нацполіції, СБУ, ДФС і ДБР вважають, що норми КПК чітко врегульовують порядок вилучення майна під час обшуків. Водночас вони визнали, що із трактуванням і застосуванням цих норм на практиці є певні проблеми.

Підкомітет рекомендував продовжити дискусію щодо внесення змін до КПК на рівні профільних парламентських комітетів — антикорупційного та правоохоронного. «З точки зору антикорупційної політики, краще двічі дмухати на холодне», — наголосив Ігор Луценко.

Тим часом

За даними з відкритих джерел, щодня в Україні проходить 250 обшуків бізнесу, а за рік ця цифра сягає 100 тисяч

Источник: http://www.golos.com.ua/article/315545

В офісі icu обшуки: компанія заявляє про тиск на бізнес

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить обшуки в центральному офісі інвестиційної групи ICU в Києві в рамках так званої справи Роттердам+. Про це повідомили в компанії, передає Економічна правда.

  • Компанія заявляє, що раніше повністю задовольнила всі запити НАБУ на надання інформації і розцінює ці слідчі дії «не інакше як спробу чинити на неї тиск, який має явний політичний контекст».
  • «Причиною цього тиску ICU бачить невдоволення нинішньої влади та її оточення реформами, проведеними їх попередниками, деякі з яких раніше працювали в ICU», – йдеться в заяві компанії 19 липня.
  • У ньому вказується, що група працює в штатному режимі, проте терпить супутній збиток, будучи суб'єктом економічної діяльності та не маючи жодного відношення до політичних процесів в країні.
  • Читайте також: В Україні припинила діяти формула «Роттердам+»
  • Згідно з повідомленням ICU обшук проводиться в межах так званої справи «Роттердам+» – відкритого в березні 2017 року кримінального провадження щодо посадових осіб НКРЕКП за фактом можливого порушення.

«Як законослухняна компанія, ICU повністю сприял правоохоронцям, вчергове надавши всі затребувані документи. Претензій з боку правоохоронних органів щодо цих угод в компанію не надходило», – наголошується в заяві.

Заснована в 2006 році фахівцями з ING інвестгрупа ICU — незалежна фінансова група, що надає брокерські послуги, послуги з управління активами та приватним акціонерним капіталом. Спеціалізується на ринках Центральної і Східної Європи. Під її управлінням знаходяться активи в обсязі понад 500 млн дол.

Передісторія

Відомо, що Солом'янський райсуд Києва на початку 2018 року надав НАБУ доступ до документів ICU Investment Management Ltd. за купівлю в інтересах будь-яких осіб євробондів ДТЕК у період з березня 2015 року по квітень 2016 року та їх продажу з квітня до кінця 2016- 2017 року.

See also:  Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Читайте також: Стало відомо, чому проводили обшуки в ДФС

«У ході досудового розслідування встановлено, що компанії – ICU Investment Management Ltd., CIS Opportunities Fund SPC Ltd. та Global Opportunities Fund SPC Ltd.

, що входять до групи ICU, де раніше працював глава НКРЕКП, в період з вересня 2015 року по травень 2016 року на Ірландській фондовій біржі здійснювали покупку цінних паперів, емітентом яких є DTEK Finance plc», — зазначено в судових матеріалах.

За даними НАБУ, після прийняття НКРЕКП Порядку формування прогнозної ОРЦ електроенергії (формули «Роттердам+») вартість куплених ICU євробондів ДТЕК зросла на 60%.

«Зазначені факти можуть свідчити про те, що завдяки прийнятим головою та членами НКРЕКП постанови №289 вартість куплених ICU Investment Management Ltd., CIS Opportunities Fund SPC Ltd.

та Global Opportunities Fund SPC Ltd. єврооблігацій DTEK Finance plc.

значно зросла, що дозволило невстановленим слідством особам, в інтересах яких діяла НКРЕКП, отримати надприбутки», — йдеться в матеріалах НАБУ.

Інвестиції в ОВДП від групи ICU на вигідних умовах

  1. У ICU спростовують звинувачення і заявляють: всі операції були ринковими і повністю відповідають законодавству.
  2. НАБУ підозрює членів НКРЕКП у змові в інтересах генкомпаній при затвердженні формули «Роттердам+».
  3. НКРЕКП почало застосовувати новий порядок формування прогнозної ОРЦ на електроенергію з квітня 2016 року.

Источник: https://minfin.com.ua/ua/2019/07/19/38463636/

#МаскиШоуСтоп: презентація закону, що убезпечить бізнес від тиску правоохоронців

  • Організатор: Міністерство юстиції України.
  • Учасники: Олена Сукманова – заступник міністра юстиції України; Ярослав Грегірчак – заступник бізнес-омбудсмена; Тетяна Прокопчук – віце-президент Американської торговельної палати в Україні; Ярослава Савастєєва – керівник контрольно-правового Департаменту Європейської бізнес асоціації.   
  • Підсумкові матеріали:
  • За перше півріччя 2017 року зареєстровано майже 60 тисяч обшуків у представників бізнес-структур – Мін'юст
  • Протягом першого півріччя 2017 року зареєстровано майже 60 тисяч обшуків у представників бізнес-структур.
  • Про це заявила заступник міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олена Сукманова в Укрінформі під час презентації закону щодо запобігання тиску правоохоронних органів на бізнес.

«Важко переоцінити актуальність цього закону. Хочу навести цифри: у 2015 році в країні зареєстровано 73 тисячі обшуків, у 2016-му ця цифра збільшилася до 95 тисяч, якщо не помиляюся. За перше півріччя 2017 року зареєстровано вже майже 60 тисяч обшуків. Тобто на кінець року ми виходимо на показник за 100 тисяч обшуків», – зазначила Сукманова.

Вона підкреслила, коли мова йде про кількість обшуків, то «справа не про те – законні чи незаконні, ми говоримо про кількість клопотань про проведення обшуків, яка росте з геометричною прогресією». 

«Можливо, в процесі цього обшуку і не буде порушення, а можливо – буде. Такої статистики немає. Нас просто трішки лякає геометрична прогресія, з якою зростає кількість обшуків кожного року», –  сказала заступник міністра, відповідаючи на запитання, чи всі обшуки із зазначеної кількості були неправомірними. 

Вона пояснила, коли слідчий за процедурою приходить до висновку про необхідність обшуку в представника бізнесу, він повинен звернутися до суду, а слідчий суддя  – надати дозвіл на таку процесуальну дію. 

«Коли порахували кількість ухвал слідчих суддів, виявилося, що на кожну справу, на кожну процесуальну дію слідчий суддя витрачає десять секунд – на те, щоб оцінити всі підстави і вирішити:  надати чи не надати резолюцію на обшук. Це говорить про те, що слідчі судді не замислюються і підписують ці документи пачками», –  зауважила Сукманова.

Водночас заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак додав, що «барометром ефективності клопотань, які подаються, має бути кількість кримінальних проваджень, по яким після проведення обшуку було вручено повідомлення про підозру, розглянуто справу в суді і особа притягнута до кримінальної відповідальності». 

«Повірте мені, співвідношення між кількістю навіть повідомлень про підозру, я вже не кажу про обвинувальні вироки, порівняно з кількістю клопотань, просто мізерна. Можливо,1, 2, 3 % «доживають» до суду», – зауважив Грегірчак.

  1. Як повідомлялося, у четвер, 16 листопада, Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає обов'язкову відеофіксацію обшуку в підприємців під час досудового розслідування.
  2. Близько 15% скарг із тих, що отримав бізнес-омбудсмен, стосуються правоохоронної тематики – заступник бізнес-омбудсмена
  3. Близько 15% скарг із тих, що надійшли до бізнес-омбудсмена від суб'єктів підприємницької діяльності, стосуються зловживань з боку правоохоронних органів.
  4. Про це заявив заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак під час презентації в Укрінформі закону щодо запобігання тиску правоохоронних органів на бізнес. 

«Тема зловживання з боку правоохоронців яскраво відображена в нашій статистиці. Якщо станом на зараз ми отримали, починаючи з травня 2015 року, коли почали свою діяльність, близько 2700 скарг, то 15% тих скарг, які надійшли, були по правоохоронній тематиці. Це при тому, що близько 40% стосується фіскальної тематики», – заявив Грегірчак.

  • Він пояснив, що до вказаних 15% віднесли скарги щодо 4 типів зловживань з боку правоохоронних органів, а саме: коли необгрунтовано відкриваються кримінальні провадження проти бізнесу, коли бізнес не має права відкривати кримінальне провадження, коли строк досудового розслідування затягується і триває роками та коли мають місце різноманітні процесуальні зловживання перш за все під час здійснення такої слідчої дії, як обшук.
  • Відео з прес-конференції:
  • Замовити фото натисніть тут – Фотобанк

Источник: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2345683-maskisoustop-prezentacia-zakonu-so-ubezpecit-biznes-vid-tisku-pravoohoronciv.html

Уряд підтримав законопроект Мін’юсту проти тиску на бізнес (презентація)

Кабінет міністрів у ході сьогоднішнього засідання підтримав розроблений Міністерством юстиції та робочою групою з представників бізнесу та правоохоронних органів за ініціативи Прем’єр-міністра законопроект проти тиску на бізнес, спрямований на подолання такого ганебного явища як «маски-шоу» на підприємствах.

За словами  Міністра юстиції Павла Петренка, якщо у 2014 році клопотань про проведення обшуку на підприємствах було 67 тисяч, то у 2015 році цей показних зріс до 75 тисяч. Минулого року ця цифра сягнула 96 тисяч, а цьогоріч за 6 місяців суди підтримали понад 60 тисяч таких клопотань.

«При незмінній кількості розкритих економічних злочинів ми бачимо збільшення майже вдвічі клопотань з боку правоохоронних органів щодо проведення обшуків. Це говорить про те, що такі дії використовуються як інструмент тиску на бізнес», – зауважив Міністр юстиції.

Для боротьби зі зловживанням правоохоронними органами своїм правом на проведення обшуків було розроблено законопроект, який вводить низку новацій, котрі унеможливлять репресивні дії.

Зокрема, документ передбачає, що докази, отримані під час виконання ухвали про обшук, винесеної без технічної фіксації – визнаються недопустимими. Так само недопустимими будуть докази, отримані під час обшуку, на який не було допущено захисника.

Окрім того, пропонується запровадити обов’язкову звуко- і відеофіксацію проведення обшуку. А докази, отримані в ході обшуку та не зафіксовані технічними засобами, визнавати недопустимими.

Документ забороняє вилучення оригіналів фінансово-господарської документації, комп’ютерної техніки, серверів та мобільних телефонів суб’єктів підприємницької діяльності.

Також законопроект передбачає заборону повторного порушення закритих кримінальних  проваджень.

Водночас законопроект забезпечує розумні строки провадження кримінальної справи. Зокрема, особи, права яких обмежуються, отримують право оскаржувати бездіяльність слідчого та вносити клопотання про застосування розумних строків провадження.

Разом з тим представники бізнесу отримають право на підтвердження реєстрації кримінальної справи.

За словами очільника Мін’юсту, ще однією важливою ініціативою Прем’єр-міністра, яка прописана в законопроекті, є запуск механізму аудиту діяльності правоохоронних органів у напрямку розслідування економічних злочинів.

«Буде створена незалежна комісія, до складу якої увійдуть правозахисники, представники бізнес-асоціацій та органів державної влади.

Вона розглядатиме завершені справи і даватиме оцінку законності діям правоохоронців щодо представників бізнесу.

Цей законопроект має всі шанси прибрати прогалини, які дають змогу правоохоронним органам використовувати свої повноваження з метою тиску на бізнес», – зазначив Павло Петренко.

  • Він наголосив: проект закону розроблено з урахуванням рекомендацій Ради бізнес – омбудсмена, пропозицій членів робочої групи, представників правозахисних організацій та наукових установ.
  • Пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання тиску правоохоронних органів на бізнес»
  • Джерело

Источник: https://tverezo.info/post/31340

Уряд підтримав законопроект проти тиску на бізнес

Кабінет
Міністрів у ході сьогоднішнього засідання, 8 листопада, підтримав розроблений
Міністерством юстиції та робочою групою з представників бізнесу та
правоохоронних органів за ініціативи Прем’єр-міністра законопроект проти тиску
на бізнес, спрямований на подолання такого ганебного явища як «маски-шоу» на
підприємствах.

За словами
Міністра юстиції Павла Петренка, якщо у 2014 році клопотань про проведення
обшуку на підприємствах було 67 тисяч, то у 2015 році цей показних зріс до 75
тисяч. Минулого року ця цифра сягнула 96 тисяч, а цьогоріч
за 6 місяців суди підтримали понад 60 тисяч таких клопотань.

«При
незмінній кількості розкритих економічних злочинів ми бачимо збільшення майже
вдвічі клопотань з боку правоохоронних органів щодо проведення обшуків. Це
говорить про те, що такі дії використовуються як інструмент тиску на бізнес», –
зауважив Міністр юстиції.

Для боротьби
зі зловживанням правоохоронними органами своїм правом на проведення обшуків
було розроблено законопроект, який вводить низку новацій, котрі унеможливлять
репресивні дії.

Зокрема,
документ передбачає, що докази, отримані під час виконання ухвали про обшук,
винесеної без технічної фіксації – визнаються недопустимими. Так само
недопустимими будуть докази, отримані під час обшуку, на який не було допущено
захисника.

Окрім того,
пропонується запровадити обов’язкову звуко- і відеофіксацію проведення обшуку. А докази, отримані в ході
обшуку та не зафіксовані технічними засобами, визнавати недопустимими.

See also:  Закрытие 10−11 классов, меньше полномочий у родителей и изучение государственного языка. что изменит новый закон об образовании — разбор

Документ
забороняє вилучення оригіналів фінансово-господарської документації,
комп’ютерної техніки, серверів та мобільних телефонів суб’єктів підприємницької
діяльності.

Також
законопроект передбачає заборону повторного порушення закритих
кримінальних  проваджень.

Водночас
законопроект забезпечує розумні строки провадження кримінальної справи.
Зокрема, особи, права яких обмежуються, отримують право оскаржувати
бездіяльність слідчого та вносити клопотання про застосування розумних строків
провадження.

Разом з тим
представники бізнесу отримають право на підтвердження реєстрації кримінальної
справи.

За словами
очільника Мін’юсту, ще однією важливою ініціативою Прем’єр-міністра, яка
прописана в законопроекті, є запуск механізму аудиту діяльності правоохоронних
органів у напрямку розслідування економічних злочинів.

«Буде
створена незалежна комісія, до складу якої увійдуть правозахисники,
представники бізнес-асоціацій та органів державної влади.

Вона розглядатиме
завершені справи і даватиме оцінку законності діям правоохоронців щодо
представників бізнесу.

Цей законопроект має всі шанси прибрати прогалини, які
дають змогу правоохоронним органам використовувати свої повноваження з метою
тиску на бізнес», – зазначив Павло Петренко.

Він
наголосив: проект закону розроблено з урахуванням рекомендацій Ради
бізнес-омбудсмена, пропозицій членів робочої групи, представників правозахисних
організацій та наукових установ.

Пропозиції
до проекту Закону України (Інфографіка)

Источник: https://www.kmu.gov.ua/news/250405261

Як працює інститут бізнес-омбудсмена в Україні: ще один спосіб захиститися від незаконного тиску держорганів на бізнес

Подати скаргу на держоргани можна онлайн і абсолютно безкоштовно, а розслідування кейса Радою омбудсмена триватиме до 3 місяців

28 листопада в прес-центрі Торгово-промислової палати України відбулася прес-конференція з бізнес-омбудсменом України Марчіном Свєнчіцким, який розповів про те, як функціонує Рада бізнес-омбудсмена і які є тенденції розвитку інституту.

Торгово-промислова палата є членом Наглядової ради бізнес-омбудсмена, а також партнером Всеукраїнської мережі доброчесності і комплаєнсу UNIC. Палата бере активну участь у підготовці системних звітів Ради, розробці законопроектів щодо питань розвитку бізнесу.

Зараз інститут функціонує на підставі розпорядження Кабінету Міністрів. Закону, який регулював би діяльність інституту, поки що немає, але Марчін зазначив, що в Офісі Президента працюють над цим – спільно з Радою.

  • Восени цього року посаду бізнес-омбудсмена зайняв Марчін Свенчіцький – екс-мер Варшави, польський політик і наступник Альгідраса Шемети.
  • В ексклюзивному інтерв'ю для ЛІГА:ЗАКОН Бизнес пан Свенчіцький розповів, як подати скаргу бізнес-омбудсмену, як захистити свій бізнес від незаконних дій Податкової служби, правоохоронних органів та інших органів влади.
  • Які функції виконує безпосередньо бізнес-омбудсмен?

Сам бізнес-омбудсмен координує діяльність ради і представляє її. Марчін розповів, що багато підприємців просять про особисту аудієнцію, однак найбільш ефективний спосіб вирішити ту чи іншу проблему, яка, звичайно, належить до компетенції Ради, – подати скаргу в письмовому вигляді.

Як функціонує Рада бізнес-омбудсмена?

Ключове завдання Ради – забезпечити ефективний діалог бізнесу з Урядом, держорганами і держпідприємствами.

Рада виконує дві основні функції: розглядає скарги бізнесу на порушення з боку держорганів і готує системні рекомендації для органів влади.

Щоб ці рекомендації виконувалися, Рада підписала меморандуми про співпрацю з такими органами, як, зокрема, ДПС і ГТС, ГПУ, СБУ, Регуляторна служба, Мін'юст, Київська міськадміністрація.

Яким чином бізнес може звернутися до Ради?

Бізнес може подати скаргу до Ради кількома способами: поштою або через інтернет. При цьому процес подачі скарги онлайн дуже простий: підприємцю достатньо лише заповнити онлайн-форму на сайті Ради. Подати заявку може хто завгодно і абсолютно безкоштовно.

Подана скарга повинна відповідати всім формальним умовам. У разі відповідності скарги вимогам, Рада протягом 3 місяців проведе розслідування. Якщо порушення з боку держорганів дійсно є – Рада направить рекомендації, які в органах, згідно з меморандумами, повинні врахувати.

Які вимоги встановлені до скарг?

Рада бере в роботу близько 70% скарг, що надходять. Решта 30% – це ті, які не відповідають формальним вимогам, наприклад, коли бізнес скаржиться на бізнес або скарги приходять на рішення судів.

«Ми не втручаємося в роботу судів. Але ми можемо посприяти виконанню рішень судів держорганами, якщо цей процес затягується», – роз'яснив Свенчіцький.

Є й інші нюанси: кейсу має бути не більше року, а перед зверненням до бізнес-омбудсмена варто спробувати вирішити проблему самостійно через процедуру адміноскарження, якщо така опція передбачена.

Регламентований термін розгляду скарг – 90 днів. Скільки реально часу йде на вирішення того чи іншого питання? Чи багато успішних кейсів існує вже зараз?

Після отримання скарги є 10 днів на розгляд формальних критеріїв. Якщо скарга їм відповідає, починається розслідування, за регламентом воно повинно тривати 3 місяці, але згідно зі звітом, Рада справляється швидше: середній термін таких розслідувань – 67 днів.

«З 428 скарг, які прийшли до нас у ІІІ кварталі, закрито вже 287. Майже половина з них – з негайним бажаним результатом для скаржників», – повідомляє бізнес-омбудсмен.

Хто в основному користується послугами Ради бізнес-омбудсмена?

За словами Марчіна, 70% скарг приходять від малого і середнього бізнесу, 30% – від великого. Більшість заявників – українські підприємства.

«Частка іноземних компаній, які нам скаржаться значно менше – їх всього 13% проти 87% українських», – наводить як приклад статистику зі звіту Свенчіцький.

Згідно з даними з того ж звіту Ради, 62% від усіх скарг – це скарги на Податкову службу, ще 10% надходять на правоохоронні органи, 7% – на дії державних регуляторів, 6% – з питань митниці та 3% – на дії органів місцевого самоврядування.

Якщо говорити про сфери діяльності – ТОП-3 за кількістю скарг – оптова торгівля, промислове виробництво і агросектор. Також багато скарг (9% від загальної кількості звернень) надходить від фізичних осіб-підприємців.

Чи часто звертаються через рейдерство і корупціїю? Що може зробити бізнес-омбудсмен, якщо підприємець, який до Вас звернувся, став жертвою рейдерського захоплення?

«З одного боку, скарг на рейдерство не так багато – за весь час нашої роботи їх було 108. З іншого боку – в групі ризику рейдерської атаки знаходяться всі. Але я можу сказати, що є позитивна тенденція – за останні 2 квартали скарг на рейдерство стало менше. Інша серйозна проблема – безкарність рейдерів», – зазначає омбудсмен.

Щоб захистити свій бізнес від незаконного захоплення, краще підготуватися заздалегідь. Марчін загострив увагу на тому, що на рейдерські захоплення реагувати потрібно негайно, і кращий спосіб це зробити – регулярно відслідковувати об'єкт в реєстрах.

Чи були випадки, коли вам не вдалося впоратися з незаконними діями українських держорганів?

«Ми не можемо давати 100% гарантію того, що наша рекомендація буде розглянута і прийнята до відома. Також іноді бувають випадки, що після вивчення проблеми з'ясовується, що бізнес дійсно не правий, і незаконних дій з боку держорганів не було»- розповів Свенчіцький.

Проте, згідно з останнім звітом Ради бізнес-омбудсмена, з 2797 рекомендацій, які Рада дала, починаючи з 2015 року, 2535 було виконано, ще 117 підлягають подальшому моніторингу, а 145 було проігноровано держорганами.

Які дії ви можете зробити, щоб допомогти підприємцям, які до вас звертаються? Яке безпосередній вплив можете надавати на державні органи?

«Ми м'яка сила і не можемо чинити жорсткий вплив на органи влади. Наша допомога полягає в написанні аргументованих роз'яснень і рекомендацій нашими юристами.

У нас є різні форми взаємодії з органами влади: ми або пишемо лист, або вимагаємо зустрічі для обговорення кейса, надаємо вже підготовлену аргументацію і експертизи. Ми також підписали Меморандуми про співпрацю з одинадцятьма держорганами.

Тому якщо говорити про можливості – у нас їх значно більше, ніж мають самі представники дрібного і середнього бізнесу».

Яка роль Торгово-промислової палати в діалозі між держорганами і бізнесом?

«Торгово-промислова палата транслює настрій бізнесу, озвучує проблемні питання, з якими вони стикаються, і пропонує шляхи їх вирішення.

Галузеві комітети ТПП унікальні тим, що вони об'єднують вузькопрофільних фахівців в різних регіонах України, синергія досвіду яких сприяє удосконаленню законодавчих правил роботи підприємців.

Державні органи повинні консультуватися з бізнесом, який краще знає практичну сторону роботи процесів, щоб уникнути помилок в законодавстві. Такий діалог сприяє не тільки розвитку національної економіки, а й підвищенню конкурентоспроможності українських компаній на міжнародних ринках»

Чи не лякає вас рівень корупції в Україні? Як ви хочете з цим боротися?

«Ці проблеми потрібно вирішувати, а не боятися їх. Я сподіваюся перемогти корупцію», – поділився Марчін. В кінці він додав, що його головна порада для бізнесу – не здаватися:

«Моя порада – щоб бізнес не здавався. Відмовлявся платити хабарі і відразу публічно говорити про це. Тут повинна бути повна солідарність усіх підприємців – не платити хабара. Тільки в такому випадку можна буде побороти корупцію», – завершив бізнес-омбудсмен.

Вікторія Губарева

Источник

Источник: http://chp.com.ua/all-news/item/64588-yak-pratsyue-institut-biznes-ombudsmena-v-ukrajini-shche-odin-sposib-zakhistitisya-vid-nezakonnogo-tisku-derzhorganiv-na-biznes

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*