Перспективи законодавчого врегулювання обігу криптовалюти в україні

Перспективи законодавчого врегулювання обігу криптовалюти в УкраїніСьогодні криптовалюта стала унікальним явищем, яке перевернуло світовий фінансовий ринок. Запеклі суперечки про її переваги і недоліки тривають вже не перший рік. З кожним днем все більше і більше людей не тільки цікавляться, а й стають учасниками операцій з криптовалютою.

Необхідно відзначити, що правовий статус криптовалюти все ще залишається невизначеним. У певних країнах операції з криптовалютою дозволені на законодавчому рівні.

На даний момент криптовалюта може розглядатися як грошова одиниця (Японія, Німеччина), товар (Китай, Сінгапур) або інвестиційний актив (Норвегія, Болгарія). Поза цих процесів не може залишатися і ЄС.

Розглянемо докладніше правове регулювання криптовалюти в Європейському Союзі.

Яке правовое регулювання криптовалюти?

  • На сучасному етапі становлення електронної комерції найвищий щабель інноваційності займає криптовалюта, як засіб обміну еквівалентною цінністю у формі умовних фінансових одиниць із застосуванням принципів криптографії та розповсюдження через канали мережі Інтернет без публічного централізованого контролю.
  • Звісно, набуття криптовалютою вагомості, як засобу фінансового обміну, відбулося не одразу, оскільки виникнення нового виду суспільних відносин потребує певного часового проміжку їхнього становлення та підведення умовної критичної межі можливості її розумного ігнорування.
  • Перспективи законодавчого врегулювання обігу криптовалюти в Україні
  • У жовтні 2012 року Європейським центральним банком було підготовлено аналітичне есе щодо суті, особливостей та легального статусу Bitcoin як криптовалюти, при чому пропонувалося розглядати даний платіжний засіб як різновид цифрової валюти у розумінні Директиви Європейського Союзу про електронні гроші № 2009/110/ЄС (далі – Директива №2009/110/ЕС).
  • Так, у змісті Директиви № 2009/110/ЄС електронні гроші мають декілька критеріїв, зокрема:
  • як електронні гроші є сутністю, яка зберігається на електронному носії;
  • електронні гроші емітуються у розмірі не меншому ніж внесені грошові кошти у реальному вигляді;
  • електронні гроші приймаються як засіб платежу не лише емітентом таких електронних грошей, але й іншими особами.

Запропоноване визначення уможливлює здійснення декількох висновків. По-перше, виходячи зі змісту першого критерію можливо з допустимою мірою застереження стверджувати, що криптовалюта дійсно розміщена на цифровому носії та/або цифрового простору, а відтак у суворому розумінні заданого критерію відповідає визначенню електронних грошей. Проте, не можна ігнорувати зміст другого критерію, який по своїй суті вказує на похідну природу електронних грошей від їхнього матеріального виразу.

Як відомо, грошові кошти є наслідком централізованого емітування грошових знаків головним фінансовим інститутом, які мають відповідну цінність, як засіб розрахунку.

В такому разі, криптовалюта не може розглядатись як електронні кошти, оскільки сутність технології на які вона заснована (blockchain) передбачає децентралізоване емітування криптовалюти, а її цінність визначається не централізованим фінансовим регулятором, а за принципом «попиту-пропозиції» користувачів.

Врешті-решт третій критерій теж вбачається спірним, адже потреба у суспільному визнанні того чи іншого виду електронних коштів неможливо здійснити без законодавчого унормування, яке свідчить ознакою визнання електронних грошей зі сторони публічної влади. Вочевидь криптовалюта не відповідає й наведеному критерію.

Буде цікаво:  «Как открыть аптеку: стоимость и руководство в 5 шагов!»

Таким чином, наведене дає підстави для висновку про те, що криптовалюта є концептуально новим засобом фінансового обміну, який не має чітко визначеного правового статусу.

Тотожну позицію було озвучено в березні 2014 року представником Європейського центрального банку Ів Мерш, який, серед іншого, зауважив на тому, що цифрові валюти не можуть ігноруватись, проте саме складна технологічна природа криптовалютних процесів ускладнює її нормативне визначення. 

Вагомості наведеній тезі додає той факт, що в листопаді 2015 року Європейський суд справедливості (далі – ЄСС) виніс рішення, яким, на думку суду, для цілей оподаткування криптовалюту, зокрема Bitcoin, необхідно вважати саме валютою, як засіб платежу, а не товаром, як засіб обміну, а відтак операції з відчуження та купівлею криптовалюти не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Тобто у розумінні ЄСС криптовалюта є повноцінним розрахунковим засобом, незважаючи на те, що на теренах Європейського Союзу відсутній будь-який нормативний акт, який би слугував би хоча б мінімальним стандартом для об’єктивізації ознак та критерії криптовалюти в межах правового поля Європейського Союзу.

Цілком передбачувано, що відсутність легального позначення криптовалюти не могло слугувати виправданням для ігнорування її об’єктивного існування, про що свідчить ініціатива Європейської комісії щодо прийняття регулюючого акту, яким користувачів криптовалюти буде обтяжено обов’язком дотримання фінансової дисципліни у межах Директиви № 2015/849/ЄС про попередження використання фінансової системи для цілей відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму.

Перспективи законодавчого врегулювання обігу криптовалюти в Україні

Така позиція Європейського Союзу свідчить на користь висновку про те, що європейська спільнота все ж таки визнає суспільний інтерес та потребу в існуванні криптовалюти, а суспільні відносини у сфері правового регулювання криптовалюти, якщо й не набули критичної вагомості, однак виправдано потребують ґрунтованого унормування.

Резюмуючи варто зазначити, що на сучасному етапі жодна публічна інституція Європейського Союзу не прийняла нормативного акту, яким би було визначено правовий статус криптовалюти як засобу фінансового розрахунку, що позначає відкритість та проблематику правового регулювання криптовалюти на теренах ЄС.

  1. Водночас, ми переконані, що існування криптовалюти є концептуально новим явищем у сфері публічних фінансів, який у глобалізаційному вимірі потребуватиме кооперації членів європейської спільноти в контексті визначення правового статусу та ефективного нормативного впровадження криптовалюти на рівні Держав-учасниць.
  2.  Єременко Інеса Володимирівна, юрист.
  3. Про правове регулювання криптовалюти в Україні дивіться також на відео нижче:

Правова Консультація2018-05-24T11:02:16+03:00

Источник: https://www.pravoconsult.com.ua/yake-pravove-regulyuvannya-kriptovalyuti-v-yevropejskomu-soyuzi/

Як регулюється криптовалюта в Україні?

05.09.2018 09:34

В Україні немає жодного закону чи підзаконного нормативно-правового акту, який би регулював операції із застосуванням криптовалюти.

Що сталося

В судовому реєстрі дедалі частіше з’являються справи, де фігурує біткоїн. Остання з них — зловмисники зробили фінансову піраміду і заробили на ній 20 мільйонів доларів, переводячи надходження в біткоїни. Ми вирішили розібратися, чи існує хоч один нормативно-правовий документ, який би регламентував обіг криптовалют.

Чому це важливо

Україна входить в ТОП-10 країн світу за кількістю користувачів Bitcoin, проте законодавством це питання досі не врегульоване. Це провокує зростання чорного ринку, маніпуляцій та злочинності навколо цієї теми.

Bitcoin та НБУ

  • Ще в 2014 році НБУ надав листа щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin, в якому запропонував розглядати Bitcoin як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю. А також вказав, що використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються, оскільки це протирічить нормам українського законодавства»
  • На думку багатьох юристів, така позиція НБУ є не зовсім правильною чи зрозумілою.
  • Вадим Колокольніков, АО «Barristers»:

«Згідно ст.

1 Закону Украни „Про НБУ“, грошовий сурогат — будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей.

Оскільки жодна криптовалюта не існує у вигляді грошових знаків, то мені невідомо, чим саме керувалось керівництво НБУ, відносячи біткоїн до грошових сурогатів. Чому ж НБУ висловив таку обережність, що більше схожа на підозрілість? Мабуть тому, що будь-яка криптовалюта по суті — це зашифрована інформація, скопіювати яку неможливо.

Більше того, криптовалюта емітується безпосередньо в мережі і ніяк не пов’язана ні з будь-якою валютою або державної валютної системою, ні з її власником.

Вбачається, що, не розуміючи алгоритму врегулювання її обороту, не бажаючи брати на себе політичну відповідальність, фінансові регулятори України, фактично самоусунулись від вирішення питання правового статусу криптовалют та законодавчого врегулювання операцій з ними».

В свою чергу, керівник юридичного відділу групи компаній «Smile Development» Віталій Наконечний вважає, що вказане мало наслідком здійснення тиску правоохоронних органів на бізнес.

В березні 2018 року НБУ визнало лист 2014 року неактуальним.Таке скасування, на думку адвоката Вадима Колокольнікова, може свідчити про позитивні зрушення в свідомості керівництва НБУ щодо розуміння природи криптовалют, однак питання класифікації, регулювання та оподаткування криптовалют лишилося неврегульованим.

Bitcoin та Мінфін

Міністерство фінансів України теж не визнає Bitcoin цінністю . На наш запит Мінфін відповів наступним чином:

«Відповідно до спільної заяви фінансових регуляторів наразі криптовалюти не мають визначеного правового статусу в Україні. Складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом.

  1. 20 липня 2018 року на засіданні Ради з фінансової стабільності було обговорено та підтримано концепцію регулювання операцій з криптовалютами.
  2. За результатами зустрічей, було обговорено модель здійснення операцій з криптовалютами в Україні (через зареєстровані на ліцензованих крипто-біржах рахунки у криптовалютах), визначено відповідального фінансового регулятора (НКЦПФР) та обговорено ряд питань щодо декларування та оподаткування доходів від таких операцій.
  3. Крім цього, за погодженням всіх учасників та за підтримки членів Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради було вирішено підготувати законопроект щодо внесення змін до законодавства з метою введення до правового поля таких понять, як: „криптовалюта“, „токен“, „майнінг“, ІСО та інших термінів, а також врегулювання порядку здійснення операцій з криптовалютами, декларування володіння ними та оподаткування».
See also:  Всу: незаконне заволодіння транспортним засобом може бути вчинене будь-яким способом, у тому числі шляхом обману

Bitcoin та законопроекти

  • Наразі в Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти, які покликані врегулювати дане питання:
  • Обидва законопроекти визначають необхідність державного управління в сфері обігу криптовалют, повноваження регулятора визначати порядок створення і діяльності криптовалютних бірж, моніторити криптовалютні транзакції, ідентифікувати суб’єктів криптовалютних операцій.
  • Однак, майже півтора року вказані проекти Закону знаходяться на розгляді в профільному комітеті і строки їх розгляду та прийняття Верховною Радою України невідомі.
  • Сергій Рибалка, автор одного із законопроектів, народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань фінансової політики та банківської діяльності:

«Тривалий час на наш законопроект Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Апарату Верховної Ради України не могло підготувати висновок, оскільки фахівці цього управління не знали, що в ньому написати. А згідно Регламенту Верховної Ради, без висновку ГНЕУ профільний комітет не має права розглядати законопроекти.

На засіданні нашого фінансового комітету 8 лютого цього року було вирішено створити робочу групу для підготовки доопрацьованого законопроекту про стимулювання ринку криптовалют на основі головного і альтернативного законопроектів. Адже ці законопроекти концептуально різні. Зараз робоча група створена і працює над новим проектом. Саме доопрацьований законопроект і буде виноситись на розгляд у сесійну залу».

Bitcoin та суди

На даний час в судовому реєстрі є вже досить велика кількість справ, де фігурує біткоїн чи інші криптовалюти.

Вадим Колокольніков:

  1. «В Єдиному реєстрі судових рішень є одиничні випадки розгляду цивільних справ, де фігурують криптовалюти, тому однозначної відповіді щодо судової практики, станом на сьогодні, зробити неможливо.
  2. Наприклад, в одному рішенні суд погодився з думкою НБУ щодо „грошового сурогату“ та вказав, що „суд не може зобов’язати відповідача передати позивачу у власність товар у вигляді цифрової продукції Bitcoin, тобто віртуальні речі, які не мають ознак матеріального світу“, а тому відмовив в задоволенні позовних вимог.
  3. Апеляційна інстанція, до речі погодилась з тим фактом, що порядок обігу віртуальної валюти/криптовалюти Bitcoin нормативно не врегульовано, а тому залишила в силі рішення суду першої інстанції.
  4. В будь-якому випадку, вбачається, що визнати криптовалюту товаром українські суди ще не готові».

Крім того, за його словами, аналогічна ситуація з розгляду судами адміністративних справ, де фігурують криптовалюти. Однак такі справи також одиничні.

В цій справі оскаржувалось повідомлення (податкова консультація) ДФС України про оподаткування ПДВ операцій з криптовалютами.

Забігаючи наперед, зазначимо, що податкову консультацію ДФС України було скасовано, а адміністративні суди, погоджуючись з неврегульованістю питання національним законодавством, застосували європейську судову практику.

Так, у справі Хедквіст проти Швеції, своїм рішенням від 22.10.2015р., Європейський суд (в тексті апеляційного суду помилково зазначено Європейський суд з прав людини) постановив, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними валютами на території Євросоюзу не повинні оподатковуватися ПДВ.

Відповідно до постанови Європейського суду, операції з обміну традиційних валют на біткоїни повинні бути вільні від ПДВ, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій з обміну валют, банкнот і монет.

«Насправді, навіть така практика є позитивною, оскільки надає можливість українським судам застосовувати не лише законодавство України (в якому відсутнє будь-яке регулювання цих питань)», — вважає адвокат.

Кирило Гарник, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва:

«Що стосується розглянутих судами справ за участю криптовалют, то судам, на мій погляд, зараз нескладно приймати будь-які рішення в умовах відсутності законодавчого регулювання.

Наприклад, договір між двома підприємствами про постачання товару, де одна сторона зобов’язується поставити товар, а друга оплатити цей товар в криптовалюті, не матиме юридичної сили.

До тих пір, поки законодавець не врегульовує подібного роду правовідносин.

Зараз є два найбільш важливих питання, які належить вирішити парламентаріям:

  1. визнати криптовалюту або платіжним засобом, або товаром;

  2. запропонувати ефективну модель оподаткування криптовалюти. І тільки в наступну чергу — визначити порядок видобутку (майнінгу) криптовалюти та врегулювати порядок створення і функціонування криптобірж і тд.

Перша країна, яка офіційно визнала біткоїни платіжним засобом, — Японія. Країна з дуже потужною економікою. Упевнений, що і нам необхідно впроваджувати новітні технології (блокчейн) для зміцнення стабільності економічної ситуації. Це шанс для країни, який не можна упустити».

Щодо судової практики з розгляду судами кримінальних справ складається цікава ситуація.

Вадим Колокольніков:

«2017-2018 роки „відзначились“ низкою проведених правоохоронними органами обшуків та вилучень комп’ютерної техніки у осіб, причетних до операцій з криптовалютами (майнерів). За словами правоохоронців, отриману криптовалюту вказані особи конвертували в електронні гроші офіційних платіжних систем, якими в подальшому розпоряджались за власним бажанням».

  • В усіх судових рішеннях, що викладені в реєстрі, сам майнінг криптовалют чи класичні цивільні операції з криптовалютами (продаж, міна, тощо) — не є предметом судового розгляду.
  • Криптовалюти чи операції з ними в кримінальних провадженнях є похідними від торгівлі наркотичними засобами, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, ухилення від оподаткування, крадіжок, вимагання, шахрайських дій, ввезення техніки без належного оформлення, тощо.
  • Тобто, проводячи паралель, в цих кримінальних провадженнях, криптовалюти чи операції з ними використовуються як товар чи засіб платежу, що нічим принципово не відрізняється від аналогічного використання для вчинення кримінальнх правопорушень банківських платіжних карток чи електронних грошей офіційних платіжних систем.
  • Станом на сьогодні, в реєстрі судових рішень, жодного обвинувального вироку, постановленого відносно осіб, що займаються видобуванням криптовалют — немає.
  • Навіть в майбутньому, сама можливість доведення правоохоронними органами винуватості таких осіб є під сумнівом, в основному через неврегульованість даного питання.
  • Тому всі намагання правоохоронців прирівняти майнінг криптовалют до фіктивного підприємництва чи легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, тощо — наразі приречені на невдачу.

До речі, депутат Сергій Рибалка теж вказав на дану проблему: «На жаль, зараз правоохоронні органи безпідставно вилучають у підприємців криптовалюту, техніку та зовнішні носії, і безкарно або просто крадуть їх, або вимагають хабарі. Ринок працює у тіні і кожний підприємець намагається „неформально“ домовитись із силовиками. Але Україні потрібен нормальний прозорий ринок із чіткими та цивілізованими правилами».

Bitcoin та декларування

Держслужбовці, в тому числі нардепи, вже активно декларують біткоїн. Хоча це є скоріше виключення, ніж правило.

Кирило Гарник:

«Прямої заборони на придбання, володіння та розпорядження криптовалюти в Україні немає. Деякі чиновники вже не перший рік вказують в своїх деклараціях криптовалюту.

Поки що я не бачу тут проблеми, декларант зобов’язаний вказати все те, що на його думку представляє цінність. Однак, при прийнятті профільного закону ці проблеми можуть виникнути.

Закон повинен бути прописаний таким чином, що якщо людина може пояснити і документально підтвердити джерело доходу на придбання крипти, то питань до нього виникати не повинно».

Поки що НАЗК так і не прийняло жодного рішення з приводу необхідності декларування криптовалюти. Так, згідно позиції НАЗК, оскільки криптовалюта не має законодавчого визначення, тому НАЗК прийме рішення щодо питання декларування криптовалют після визначення правового статусу криптовалюти українським законодавством.

«Оскільки крипто-гаманці неможливо ідентифікувати, то відслідкувати, кому належить криптовалюта, неможливо. Тому, декларування криптовалют (крім законного аспекту) можливо розглядати ще в двох напрямах, які не мають відношення до законослухняності.

По-перше — це дає легальну можливість для легалізації набутих коштів та пояснення походження інших матеріальних чи нематеріальних активів.

Наприклад, задекларувавши придбання п’ять-вісім років тому значної кількості криптовалюти (за невелику вартість), з подальшим її продажем, скажімо в 2016 році — такий декларант матиме можливість підтвердити легальність коштів для придбання вже наявних активів.

Само собою, можливість доступу фіскальних чи інших контролюючих органів до крипто-гаманців таких декларантів ми навіть не розглядаємо. Причиною є відсутність у таких органів відповідних повноважень, а також анонімність власників самих крипто-гаманців.

По-друге — це дає легальну можливість приховати майбутні доходи. Наприклад, аналогічно задекларувавши придбання п’ять-вісім років тому значної кількості криптовалюти (за невелику вартість), з подальшим її продажем, скажімо в 2018 році — такий декларант матиме можливість підтвердити легальність коштів для придбання активів в майбутньому», — переконаний Вадим Колокольніков.

Bitcoin та оподаткування

Щодо оподаткування біткоїну думки експертів різняться.

Віталій Наконечний:

«В даному випадку оподатковуватись має позитивна різниця між купівлею та продажем (обміном) криптовалюти в момент її конвертації на гроші або товар, послугу. Дана операція повинна оподатковуватися за ставкою 18 % + 1,5% військовий збір.

Але, по суті дохід від криптовалют є пасивним доходом, для якого встановлена ставка 5% податку на доходи фізичних осіб, яка, на мій погляд, є справедливою. Проте, вказану ставку застосувати не є можливим так як в переліку пасивних доходів, закріплених в Податковому кодексі України, дохід, отриманий від операцій з криптовалютою відсутній.

Аналогічний підхід можливо застосувати до суб’єктів господарювання стосовно податку на прибуток підприємств (ставка 18 %) або єдиного податку (ставка 5 %).

Стосовно ПДВ, то операції з біткоїном не є постачанням товарів/послуг, а тому такі операції не можуть оподатковуватися ПДВ. У своєму рішенні у справі „Skatteverket v David Hedqvist“ Суд Європейського союзу дійшов до висновку, що операції з біткоїн звільняються від ПДВ, бо належать до платіжних операцій з валютою, грошовими знаками та монетами».

Кирило Гарник:

«Через велику волатильність біткоїну і всіх альткоїнів найбільш вірним буде оподатковувати тільки прибуток при виведенні коштів в фіат.

Однак, слід зазначити, що простежити весь ланцюжок від придбання до виведення не так вже й просто за той, чи інший звітний період. Тому правильним буде подавати декларацію від дати як при покупці, так і при продажу.

Це дозволить зафіксувати курс покупки / продажу і уникнути маніпуляцій».

See also:  Закрытие 10−11 классов, меньше полномочий у родителей и изучение государственного языка. что изменит новый закон об образовании — разбор

Источник: https://opendatabot.ua/blog/235-bitcoins-20-000-000

Перспективи легалізації криптовалюти в Україні

  • Бондаренко Олексій Вікторович
  • юрист Юридичної компанії «Бі ен Сі»
  • 17 серпня 2018 року
  • Що таке криптовалюта?

Криптовалюта – це цифрова (віртуальна) валюта, одиниця якої – монета, що захищена від підробки. Криптовалюта по суті – це зашифрована інформація, скопіювати яку неможливо. Криптовалюта емітується безпосередньо в мережі і ніяк не пов'язана з будь-якою валютою або державної валютної системою.

На даний момент в світі кількість видів криптовалюти вже наближається до тисячі, і ринок продовжує рости. Біткоїни – це перша і найвідоміша з безлічі інших віртуальних електронних валют. Термін “біткоїни” запозичений з англійської мови (bitcoin) і утворився шляхом злиття двох слів: bit (мінімальна одиниця комп'ютерної пам'яті) і coin (монета).

Що стосується України, то у нас криптовалюта поки ще не легалізована. У зв’язку з цим нормативне визначення криптовалюти відсутнє. Також слід відзначити, що криптовалюта з точки зору національного законодавства не є грошима.

У Роз’ясненні Національного банку України від 10.11.2014 року вказано, що «Національний банк України розглядає “віртуальну валюту/криптовалюту” Bitcoin як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства.

НБУ наголошує, що під час використання “віртуальної валюти/криптовалюти” Bitcoin є фактор підвищеного ризику, пов’язаного із цією послугою, операцією або каналом постачання, зокрема анонімність операції (які можуть включати готівку), децентралізованість операції.

Крім тоговсі ризики за використання в розрахунках “віртуальної валюти/криптовалюти” Bitсoin несе учасник розрахунків за ними.

Національний банк України як регулятор не відповідає за можливі ризики і втрати, пов’язані з використанням “віртуальної валюти/криптовалюти” Bitсoin».

Однак прямої законодавчої заборони на операції з використання криптовалюти в Україні не існує. Саме тому ні роз'яснення НБУ, ні інші підзаконні нормативно-правові акти не можуть замінити закон, який би прямо врегулював або заборонив обіг криптовалюти.

Ужовтні 2017 р. у Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти №7183 «Про обіг криптовалюти в Україні» та №7183-1 «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні».

Автори законопроекту №7183 від 06.10.2017 року запропонували визнати криптовалюту як – програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду).

Вказаний законопроект отримав негативні висновки від Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, через те, що:

  • Європейський центральний банк невисловлює однозначногорішення щодо використання віртуальних валют, застерігаючи про ризикита потенційні загрози;
  • законодавство ЄС класифікує криптовалюту Bitcoin як «цифрове представлення вартості, яке не підтвердженецентральним банком або державним органом і не прив’язанедо юридично встановлених валютних курсів, яке може використовуватися як засіб обміну для покупки товарів і послуг, їх передачі та зберігання».

Автори другого законопроекту 7183-1 від 10.10.2017 пропонували:

  • визнати ринок криптовалюти частиною ринку фінансових послуг, а саму криптовалюту фінансовим активом;
  • введення 2% збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з кожної крипто-обмінної операції.
  1. Вказаний законопроект, так само як і попередній, отримав негативні висновки від Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, як такий, що «не має цінності», в порівняні, наприклад, з літакобудуванням або виробництвом електрокарів для України, щоб його розвивати та вказали на доцільність повернення на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій
  2. Чи оподатковується криптовалюта в Україні?

Чинний Податковий кодекс України зобов'язує декларувати дохід, отриманий на території України і сплачувати відповідні податки. Ухилення від сплати податків є правопорушенням і загрожує притягненням винних до адміністративної та кримінальної відповідальності.

У той же час, поки біткоїн офіційно не визнаний в Україні, то і адмініструвати операції з криптовалютою, фактично, неможливо.

Відносно цього існує показове рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року у справі “Хедквіст проти Швеції”, де суд ухвалив, що операції з використанням біткойнів і іншими віртуальних валют на території Євросоюзу не повинні обкладатися податком на додану вартість.

Приводом для юридичної розгляду статусу криптовалюти послужило отримане владою Швеції звернення від громадянина країни Девіда Хедквіста. Він планував офіційно запустити комерційний сервіс, який би обмінював біткоїни на традиційні валюти і назад.

Однак, вивчивши питання, Хедквіст виявив, що подібні угоди обкладаються ПДВ, оскільки біткоїни мають юридичний статус товару. А податки в Швеції і без того занадто високі. У підсумку Європейський суд ухвалив, що, оскільки біткоїни були створені лише “як засіб платежу”, то їх слід розглядати як традиційну валюту, а не як товар.

Відповідно, за новими європейськими правилами, угоди, пов'язані з валютами, банкнотами і монетами, що використовують у якості законного платіжного засобу, не повинні обкладатися податком на додану вартість.

Слід зазначити, що рішення Європейського Суду є обов'язковими на території України.

Відповідно, у суперечках з податковою суди часто посилаються на рішення у справі “Хедквіст проти Швеції” і приходять до одноголосного висновку, що операції з криптовалютою не повинні обкладатисяПДВ.

Така позиція, наприклад, була відображена у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року № 820/5120/16 за позовом підприємства про скасування індивідуальної податкової консультації.

При цьому потрібно враховувати, що згадане судове рішення стосується тільки ПДВ. Так, дохід фізичної особи, отриманий у вигляді цифрової валюти, в Україні оподатковується за стандартною ставкою 18%, а прибуток юридичних осіб – в залежності від системи оподаткування такої особи.

Таким чином, активний розвиток криптовалютних відносин потребує правового регулювання. На даний момент в Україні існує правовий вакуум. Згідно з діючим законодавством криптовалюта в якості разрахункової одиниці використовуватись не може, використання біткоїнів в якості грошей не дійсне.

Це призводить до того, що фізичні та юридичні особи, які використовують валюту біткоїн, здійснюють операції і ведуть бізнес на свій страх і ризик без гарантій зі сторони держави.

Саме тому, законодавчим пріоритетом в найближчий час буде внесення змін в Податковий кодекс України, в частині оподаткування криптовалютних операцій, а також визначення основних термінів і регулювання криптовалютних відносин.

Источник: http://bnc.in.ua/ru/nashi-uslugi/58-publikatsiji/it-biznes/1226-perspektivi-legalizatsiji-kriptovalyuti-v-ukrajini.html

Наука Онлайн » Місце криптовалюти в фінансово-економічній системі

  • Економічні науки
  • УДК 330
  • Гнатюк Назарій Степанович
  • студент економічного факультету
  • Національного університету «Острозька академія»
  • Гнатюк Назарий Степанович
  • студент экономического факультета
  • Национального университета «Острожская академия»
  • Hnatiuk Nazarii
  • Student of the
  • National University of Ostroh Academy
  • МІСЦЕ КРИПТОВАЛЮТИ В ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ
  • МЕСТО КРИПТОВАЛЮТЫ В ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СИСТЕМЕ
  • THE ROLE OF CRYPTOCURRENCIES IN FINANCIAL AND ECONOMIC SYSTEMS

Анотація. Стаття присвячена актуальному сьогодні питанню функціонування криптовалюти на світовому ринку та її місцю у фінансово-економічній системі. Розглянуто та розкрито суть понять: віртуальна валюта, фіатні гроші, криптовалюта. Досліджено, на прикладі європейських країн, досвід впровадження і використання криптовалют та побудовано моделі їх регулювання. Встановлено, що функціонування криптовалют є новітнім викликом для органів державного регулювання ринків фінансових послуг. Проведено порівняння найпопулярніших сьогодні криптовалют за їх капіталізацією. Визначено сильні та слабкі сторони віртуальних грошей, загрози та перспективи їх використання на фінансово-економічному світовому ринку. Обґрунтовано подальші перспективи використання криптовалюти на рівні країни та запропоновані напрями покращення її позиції у світовій економічній системі.

Ключові слова: криптовалюта, блокчейн, фіатні гроші, віртуальна валюта, біткоїн, безготівкові розрахунки, електронні гроші.

Аннотация. Статья посвящена актуальному сегодня вопросу функционирования криптовалюта на мировом рынке и ее месту в финансово-экономической системе. Рассмотрены и раскрыта суть понятий: виртуальная валюта, фиатни деньги, криптовалюта.

See also:  При незаконному відстороненню від посади розмір шкоди заподіяної особі органами, які здійснюють орд, органами досудового розслідування, органами прокуратури визначається виключно цими органами, а не судом

Исследовано на примере европейских стран, опыт внедрения и использования криптовалюта и построены модели их регулирования. Установлено, что функционирование криптовалюта является новейшим вызовом для органов государственного регулирования рынков финансовых услуг.

Проведено сравнение самых популярных сегодня криптовалюта по их капитализации. Определены сильные и слабые стороны виртуальных денег, угрозы и перспективы их использования на финансово-экономическом мировом рынке.

Обоснованно дальнейшие перспективы использования криптовалюта на уровне страны и предложены направления улучшения ее позиции в мировой экономической системе.

Ключевые слова: криптовалюта, блокчейн, фиатни деньги, виртуальная валюта, биткоин, безналичные расчеты, электронные деньги.

Summary.

Источник: https://nauka-online.com/ua/publications/ekonomika/2020/2/mesto-kriptovalyuty-v-finansovo-ekonomicheskoj-sisteme/

ТІТОВА Г.О. СУЧАСНИЙ СПОСІБ РОЗРАХУНКІВ У СФЕРІ IT – КРИПТОВАЛЮТИ: ПЕРСПЕКТИВА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

ТІТОВА Г.О.

СУЧАСНИЙ СПОСІБ РОЗРАХУНКІВ У СФЕРІ IT – КРИПТОВАЛЮТИ: ПЕРСПЕКТИВА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

  • Тітова Ганна Олексіївна,
  • аспірант Хмельницького університету управління та права
  • СУЧАСНИЙ СПОСІБ РОЗРАХУНКІВ У СФЕРІ IT – КРИПТОВАЛЮТИ:
  • ПЕРСПЕКТИВА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Класичні кошти мають такі властивості, як певне правове поле в державі, де вони є законним засобом платежу, вони є зобов'язанням держави перед їх власниками, а так само ряд інших властивостей. У випадку із криптовалютами такі властивості відсутні, тому криптовалюта (і її вартість) залежить фактично від новин, зокрема про введення криптовалют у правове поле тієї або іншої держави або ж навпаки, уведення заборон або обмежень на рівні законодавства. Україну не оминуло це новітнє явище, хоча чіткого законодавчого регулювання цього об’єкта ще немає. Пропонуємо розглянути існуючі напрацювання в цьому напрямку в Україні.

Для початку пропонуємо звернути увагу на думку потенційних регуляторів на питання визначення криптовалюти. Такі думки, звичайно, не є законодавчим регулюванням в повній мірі, але саме вони (як єдине існуюче на сьогодні джерело ставлення держави до цього продукту) можуть впливати на користувачів криптовалют.

Своїм листом від 10.11.

2014 року про «Роз’яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin» [1] НБУ розглядає «віртуальну валюту/криптовалюту» Bitcoin як грошовий сурогат, який не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства. Також НБУ наголошує, що всі ризики за використання в розрахунках криптовалюти несе учасник розрахунків за ними. Національний банк України як регулятор не відповідає за можливі ризики і втрати, пов’язані з її використанням.

30.11.2017 року була надана Спільна заява фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні [2].

Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заявили, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом. Разом з тим фінансові регулятори України запевнили, що продовжують опрацювання питання правового статусу криптовалют та законодавчого врегулювання операцій з ними, беручи до уваги позицію регуляторів інших країн та останні тенденції в розвитку таких технологій.

На думку автора такі всесвітньо використовувані об’єкти необхідно було б врегулювати все ж таки на рівні Закону.

Зокрема, в першу чергу, важливим є врегулювання самого поняття криптовалют, правовий статус їх «видобувачів» (майнерів) та криптобірж.

Також важливим є прийняття норм законодавства щодо протидії відмиванню коштів та інших протиправних дій, ідентифікації суб’єктів операцій (фінансовий моніторинг), механізму оподаткування отриманих доходів та їх декларування, тощо.

Стосовно правового статусу криптовалют на сьогоднішній день до Верховної Ради України внесено три законопроекти. Пропонуємо розглянути основні їх положення.

Законопроект №7183 від 06.10.2017 року [3]  визначає, що криптовалюта – це програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду).

Тобто фактично криптовалюті надається статус товару. Необхідно зазначити, що таке визначення не зовсім відповідає суті цього об’єкта регулювання та викличе складності при оподаткуванні операцій з криптовалютами. Регулятором операцій з криптовалютами  за цим Законопроектом є НБУ.

  Таким чином, регулювання ринку переходить до одного регулятора, для якого профільною сферою є регулювання банківських послуг. Оскільки операції з криптовалютами на практиці банки не здійснюють (крім випадків, коли необхідно здійснити обмін криптовалют на фіатні кошти), то дану сферу можна вважати непрофільною для НБУ.

У зв’язку з тим, що Законопроект є рамковим, то він фактично не діятиме, поки не буде розроблений увесь масив законодавства про криптовалюти у формі підзаконних нормативно-правових актів.

Альтернативний Законопроект 7183-1 від 10.10.

2017 [4]  надає наступне визначення криптовалюти: це децентралізований цифровий вимір вартості, що може бути виражений в цифровому вигляді та функціонує як засіб обміну, збереження вартості або одиниця обліку, що заснований на математичних обчисленнях, є їх результатом та має криптографічний захист обліку. Криптовалюта для цілей правового регулювання вважається фінансовим активом.

Вказане визначення більше корелює із тими, що вже існують в практиці зарубіжних країн, проте все одно накладає на таке нове явище, як криптовалюта, увесь масив діючого законодавства України, що стосується фінансових активів. Регулятором за цим Законопроектом є Нацкомфінпослуг.

Перевагами даного Законопроекту є те, що він вводить у законодавче поле не тільки базові поняття, необхідні для здійснення операцій із криптовалютами на території України, але й додаткові (наприклад, «дериватив на криптовалюту»).

Також у ньому деталізуються такі важливі аспекти, як створення криптобірж, порядок їх діяльності, встановлюється відповідальність за порушення на ринку криптовалют шляхом внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Законопроект чітко визначає підстави відмови у видачі ліцензії криптобиржі, а також порядок її анулювання. На думку автора зазначені підстави повинні бути визначені виключно Законом.

При цьому альтернативний Законопроект містить певні недоліки.

Зокрема він дозволяє здійснювати блокування доступу до сайту криптобиржі лише за рішенням регулятора на підставі скарги будь-якої особи, тобто можливе фактичне призупинення бізнесу без рішення суду, містить певні недоліки у визначеннях, а також не вносить зміни в Податковий кодекс, що робить його недієвим до внесення відповідних змін.

14.09.2018 року в українському парламенті було зареєстровано Законопроект №9083 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні [5].

В законопроекті введено поняття «віртуального активу», який включає як криптовалюту, так і ICO-токенів.

Криптовалюта визначається як віртуальний ресурс у формі токену, який функціонує як засіб обміну або збереження вартості.

Законопроект регулює питання оподаткування прибутку. Прибуток від операцій з криптовалютою – це різниця між сумою отриманих валютних цінностей внаслідок продажу криптовалюти та вартості придбання криптовалюти або її видобутку.

Ставка податку на прибуток встановлена ​​на рівні 5% (базова ставка 18%). Така преференційна ставка буде діяти до 2024 року.

Законопроект звільняє від сплати ПДВ за обмінні операції з криптовалютами, обмін криптовалют та токенів на грошові кошти.

Проаналізувавши законопроекти, внесені до Верховної Ради України, а також практику законотворення зарубіжних країн стосовно операцій з криптовалютами, автор приходить до висновку, що існуючі законопроекти в Україні мають ряд недоліків, а тому потребують доопрацювання з обов’язковим залученням до обговорення суб’єктів ринку.

Також, аналізуючи різні види існуючих на сьогоднішній день криптовалют, треба зазначити, що надання певного визначення «криптовалюти» в Законі має ризик бути або надто широким (і включити субстанціїї, що фактично не є криптовалютами), або занадто вузьким (що не охопить той чи інший вид криптовалюти).

У зв’язку з вищенаведеним пропонується індивідуальний підхід до регулювання кожного виду криптовалюти, що значно збільшить ефективність регулювання її обігу.

Список  літератури

Источник: https://aphd.ua/publication-563/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*