Штрафи за порушення податкового законодавства

23 травня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон 466). Закон містить багато змін до податкового законодавства, частина з яких вже набула чинності, інша – почне діяти з 1 січня 2021 року. Докладніше про зміни, що стосуються відповідальності за порушення податкового законодавства, розповість Prostopravo // 26.05.2020

Штрафи за порушення податкового законодавства

Законом 466 визначено наявність вини суб’єкта як умову притягнення його до відповідальності, що є новелою для українського податкового законодавства. Проте не все так просто як видається на перший погляд. Саме контролюючий орган визначатиме, чи винними були дії або бездіяльність платника податків – чи діяв він добросовісно, розумно та з належною обачністю. Припускаємо, що відсутність вини у своїх діяннях платникам податків доведеться доводити в суді.

До того ж, не завжди відсутність вини буде підставою для звільнення від фінансовою відповідальності. В більшості випадків платник податків все ж заплатить штраф, але в меншому розмірі.

Ще однією новелою є запровадження у податковому законодавстві поняття «обставин, що пом’якшують відповідальність». До таких обставин, зокрема, відносяться:

  • вчинення порушення під дією примусу, погрози, матеріальної чи службової залежності;
  • вчинення діяння при збігу важких особистих чи сімейних обставин;
  • особисте повідомлення платником податків про вчинене правопорушення (крім правопорушень, передбачених ст.ст.123 та 125-1 ПКУ);
  • інші обставини, визнані такими контролюючим органом.

У разі наявності хоча б однієї підстави для пом’якшення відповідальності, платник податку заплатить  штраф у розмірі 50% від встановленого Податковим Кодексом.

Нові штрафи за порушення податкового законодавства

  1. Неподання заяви про взяття на облік у контролюючому органі:
    • самозайнятою особою – 340 грн.; повторно протягом року – 680 грн.
    • юридичною особою – 1020 грн.; повторно протягом року – 2040 грн.
  2. Ведення нерезидентом діяльності без взяття на податковий облік – 100 тис.грн.
  3. Неподання, подання з порушенням строків звітності про суми доходів, нарахованих на користь фізичних осіб-платників податків – 1020 грн.; повторно протягом року – 2040 грн.
  4. Порушення порядку та строків подання нотаріусом або ріелтером інформації про посвідчення договорів оренди нерухомості – 680 грн. за кожне порушення; за порушення, вчинене повторно, – 1360 грн.
  5. Неподання або несвоєчасне подання податкової декларації – 340 грн.
  6. Порушення платником податку на додану вартість граничних строків реєстрації податкової накладної – 2% обсягу постачання, але не більше 1020 грн., при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою.
  7. Незберігання первинних документів – 1020 грн., повторно протягом року – 2040 грн.
  8. Визначення податкового зобов’язання контролюючим органом – 10% визначеного податкового зобов’язання; таке діяння вчинене умисно – 25% визначеного податкового зобов’язання; вчинене повторно протягом 1095 днів– 50%.
  9. Порушення сплати узгодженого грошового зобов’язання:
    • при затримці 30 днів – 5% суми податкового боргу;
    • при затримці більше 30 днів – 10% суми податкового боргу;
    • таке діяння вчинене умисно -25% суми податкового боргу;
    • вчинене повторно протягом 1095 днів – 50% суми податкового боргу.
  10. Ненарахування, неутримання, несплата податку у джерела виплати:
    • 10% суми податку, що підлягає перерахуванню;
    • 25%, якщо дії вчинені умисно;
    • 50% за діяння вчинене повторно протягом 1095 днів;
    • 75% за діяння вчинене втретє і більше протягом 1095 днів.

Зростання більшості штрафів, а саме, передбачених ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ, відбудеться з 1 січня 2021 року.

Проте, вже з 23.05.2020 року починають діяти штрафи за:

  • порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах;
  • порушення подання інформації про фізичних осіб-платників податків;
  • неподання або несвоєчасне подання податквої звітності;
  • порушення встановлених строків зберігання документів.

Источник: https://ua.prostopravo.com.ua/prava_biznesu/perevirki_ta_shtrafi/statti/podatkova_reforma_2020_novi_shtrafi_ta_umovi_prityagnennya_do_vidpovidalnosti

Відповідальність ФОП платників єдиного податку за порушення податкового та іншого законодавства

Штрафи за порушення податкового законодавства

Шановні читачі, ця стаття дещо застаріла. Раджу вам почитати велику та дуже корисну тему на форумі Спрощена система оподаткування для фізичних осіб (все, що треба знати про єдиний податок).

Так склалося у нашій країні, принаймні так було раніше, що сферу бухгалтерського обліку та оподаткування регулювала величезна кількість нормативно — правових актів. Кодекси, закони, порядки, інструкції, листи — така велика кількість документів могла регулювати одне і те саме питання. Дуже часто один нормативний акт суперечив іншому, що вносило у сферу оподаткування велику плутанину.

Звісно, що така ситуація є і тепер. Проте влада прийняла дуже рішуче та прогресивне рішення, прийнявши Податковий кодекс України. Таким чином була зроблена спроба об’єднати всі нормативно — правові акти у сфері податкового законодавства в один єдиний документ.

Проте одне значне питання у сфері оподаткування, яке зачіпає майже 2,5 мільйони приватних підприємців на Україні не увійшло у Податковий кодекс.

Звісно, мова йде про спрощену систему оподаткування для фізичних осіб — підприємців.

Спрощена система, завдяки рішучим протестам з боку підприємців, залишилася майже у первозданному вигляді до того, як не будуть прийняті відповідні зміни у Податковий кодекс.

«Як вести бухгалтерський облік? Куди та коли подавати звіти? Скільки та коли сплачувати податків та внесків?» — це питання ставить собі кожен підприємець.

Якщо відповіді на якесь питання він не може знайти, а це буває дуже часто, ставиться друге питання, яке плавно витікає з першого: «Яка відповідальність чекає мене за порушення податкового та іншого законодавства?».

На цьому блозі, наприклад, такі питання складають значну частину.

Відповіді на це питання можна знайти у різних нормативно — правових актах. У цьому пості спробуємо об’єднати їх у єдиний список, який буде корисним кожному підприємцю — платнику єдиного податку. Слід звернути увагу, що у відповідях буде врахована в першу чергу позиція контролюючих органів.

Відповідальність за несвоєчасну сплату або несплату єдиного податку

Щодо строків сплати єдиного податку підприємцями — фізичними особами можна вести дуже довгу дискусію.

У пункті 3 підрозділу 8 Розділу ХХ ПКУ зазначено: «єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм … (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року).»

Тобто законодавець вважає, що фізичні особи мають сплачувати єдиний податок у місяці, наступним за звітним. Проте Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.

1998 зазначає інше: «Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України».

Тобто ФОП — єдинники мають сплачувати податок авансом до 20 числа за наступний місяць. Такої точки зору притримується і ДПА.

За несплату або несвоєчасну сплату єдиного податку підприємець несе відповідальність у вигляді штрафу, який складає 50% ставки єдиного податку, встановленої для фізичної особи. Сума єдиного податку для фізичних осіб вважається узгодженим грошовим зобов’язанням. Отже, відповідно до статті 129 ПКУ, на цю суму нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податку та на суму штрафних санкцій. Отже, якщо підприємець мав сплатити 200 грн. податку, то на день, наступний за граничним строком сплати він має штраф у розмірі 100 грн. та пеню за один день протерміновки. Нарахування пені закінчується у день погашення податкового зобов’язання.

Як розраховується пеня, це тема для окремої статті.

Відповідальність за неведення, неналежне ведення, втрату або ведення незареєстрованої книги обліку доходів та витрат за формою 10

Ведення книги обліку доходів та витрат — це, мабуть, найнеприємніша частина підприємницької діяльності. Питання це завжди було актуальним. Про це навіть свідчить кількість коментарів до статті Ведення книги обліку доходів та витрат на цьому блозі.

Відповідальність за неведення, неналежне ведення, втрату або ведення незареєстрованої книги обліку доходів та витрат за формою 10 регламентується Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 164-1 Кодексу, за зазначені порушення, передбачено попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 51 до 136 грн.

Повторне, протягом року, таке порушення тягне за собою штраф в розмірі від 85 до 136 грн.

Відповідальність за залучення до діяльності неоформленого працівника

Якщо контролюючий орган виявив у підприємця неоформленого працівника, то маємо цілу купу донарахувань та штрафів.

ФОП — платник єдиного податку має доплачувати за найманого працівника по 50% ставки єдиного податку щомісяця, отже маємо зазначену суму донарахування за кожен місяць роботи найманого працівника. Пеня на зазначену суму не нараховується.

Якщо найманий працівник веде готівкові розрахунки з покупцями, тобто займається реалізацією товарів від імені підприємця, то він повинен вести зареєстровану у встановленому порядку книгу обліку доходів та витрат. За її відсутність підприємець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, що вказані у попередньому пункті посту.

Робота працівника на підприємця має на увазі виплату заробітної плати, а отже і утримання податку на доходи фізичних осіб.

За неутримання та неперахування ПДФО податковий агент, відповідно до статті 127 ПКУ, несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 25% суми податку що підлягає сплаті в бюджет. За друге та третє таке порушення протягом 1095 днів штраф збільшується, відповідно, у два та три рази.

Також, підприємця чекає донарахування суми ПДФО, що не було сплачено до бюджету та пеня. Звісно, факт виплати доходу на користь найманого працівника треба ще довести.

З попереднього абзацу витікає штраф, який передбачено статтею 163-4 Кодексу про адміністративні правопорушення, в розмірі від 34 до 51 грн. За повторне, протягом року, порушення — штраф в розмірі від 51 до 75 грн.

Виплата доходів на користь найманого працівника перебачає подання звітності до податкової. З 2011 року такою звітністю, відповідно до пункту 176.

2 ПКУ, є форма 1-дф, яка подається за квартал, та податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб, яка подається за календарний місяць. Відповідальність за неподання звітності визначена статтею 120 ПКУ та складає 170 грн. за кожне неподання.

Повторне таке порушення, платником податків до якого протягом року вже було застосовано штраф, тягне за собою накладення штрафу в розмір 1020 грн. за кожне неподання.

Відповідальність за неоприбуткування готівки в касу

Для підприємця — платника єдиного податку до неоприбуткування готівки в касу прирівнюється здійснення відповідного запису в книгу обліку доходів та витрат за формою №10 у графу “доходи” на повну суму операції. Докладніше про це можна почитати у статті Невідображення доходів у книзі обліку доходів та витрат за формою 10.

Відповідно до Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” N 436/95 від 12.06.1995 за неоприбуткування готівки в касу застосовується штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Слід зазначити, що такий факт дуже важко довести.

Відповідальність за отримання доходу від діяльності, що не зазначена у свідоцтві платника єдиного податку

Тут все дуже просто. В тому разі, якщо контролюючими органами буде виявлено факт отримання підприємцем доходів від здійснення діяльності, що не зазначена у свідоцтві про право сплати єдиного податку, то такий дохід буде оподатковуватися на загальних підставах для фізичних осіб за ставкою 15%.

See also:  Зе-бюро. почему украина замедлила выполнение соглашений с мвф и не принимает закон о ведомстве финансовых расследований

Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску та неподання звітності

За несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску Пенсійний фонд застосовує штрафні санкції в розмірі 10% від суми несплати (п.11 ст.25 Закону «Про ЄСВ»). Також, за кожен день протерміновки платежу на суму недоїмки нараховується пеня, в розмірі 0,1% від суми за кожен день недоплати.

Статтею 165 — 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративний штраф за зазначені порушення, який складає від 340 до 510 грн. За повторне таке порушення протягом року передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 510 до 680 грн.

Як бачимо, найбільші проблеми чекають на платника єдиного податку у разі виявлення у нього неоформленого працівника. Значний штраф чекає на підприємця за неоприбуткування готівки в касу, проте таке порушення дуже важко довести.

Источник: https://byhgalter.com/vidpovidalnist-fop-platnikiv-yedinogo-podatku/

Глава 11. відповідальність

120-1.1.

Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

  • 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
  • 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
  • 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
  • 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
  • 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

{Пункт 120-1.1 статті 120-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2198-VIII від 09.11.2017}

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.

16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

120-1.2.

Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

120-1.3. Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, – тягне за собою накладення на платника податку – продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

  1. Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків – продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, – тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:
  2. 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
  3. 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;
  4. 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;
  5. 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;
  6. 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів;
  7. 60 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;
  8. 70 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;
  9. 100 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.

Источник: http://sfs.gov.ua/nk/spisok2/glava-11--vidpovidalnist-/

За які порушення Податкового кодексу бізнес штрафуватимуть під час карантину | БІЗНЕС

  • Податківці, отримавши багато запитань від бізнесу щодо дій в умовах карантину, надали відповіді на них у Інформаційному листі № 7.
  • Так, бізнес, дізнавшись про звільнення від відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства, потребував уточнення щодо того, на які саме штрафні санкції розповсюджується зміни.
  • Законом № 533-ІХ внесені зміни до Податкового Кодексу, які передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій за:
  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
  • відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
  • порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
  • Тримати бізнес під контролем у період кризи важко, та на такий випадок ми підготували спеціальний захист у вигляді комплексного АНТИКРИЗОВОГО пакету ІТ-продуктів від ЛІГА:ЗАКОН.
  • Тобто, закон не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами за:
  • неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов'язань з ПДВ;
  • неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов'язань з акцизного податку;
  • здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
  • порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах;
  • порушення правил переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового, не підтвердження цільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового, біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів;
  • порушення вимог іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.
  • Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за наступні порушення, пов'язані з електронним адмініструванням ПДВ та акцизного податку:
  • 1) за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
  • 2) за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Разом з тим, податківці звернули увагу на те, що порушення вимог Кодексу щодо реєстрації податкової накладної з ПДВ/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ. А порушення щодо у реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування до неї – призводить до порушень у процедур підтвердження легальності отримання пального у контрагента.

З іншими роз'ясненнями податківців можна ознайомитися у модулі “База податкових знань” ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.

Важливо!

Інформація наведена у цьому Інформаційному листі може бути уточнена з врахуванням практичних ситуацій платників податків.

Цей лист носить інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.

Кожен платник податку у порядку ст. 52-53 ПК може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.

  1. Також читайте:
  2. Бізнес в період форс-мажору: ТОП-5 особливостей;
  3. Готівкову валюту в касах Приватбанку зможуть отримати тільки власники валютних депозитів;
  4. Які права у працівників під час карантину;
  5. Податок на ліки тимчасово скасований;
  6. Рада визнала карантин форс-мажорною обставиною;
  7. Закупівля ліків і медтоварів строго контролюватиметься владою: Закони ухвалені;
  8. Які пункти пропуску в Україну відкриті: карта.
See also:  Комитет по нацбезопасности дал зеленый свет законопроекту о блокировании сайтов

Источник: https://biz.ligazakon.net/ua/news/193951_za-yak-porushennya-podatkovogo-kodeksu-bznes-shtrafuvatimut-pd-chas-karantinu

2.Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства

Фінансові санкції
за порушення податкового законодавства

Фінансова санкція
— це штрафний засіб державного примусу,
ннражепий у І'рошовій формі, що
застосовується уповноваженим державним
органом до платника податків за вчинення
податкового ІІраІІоІІорушення у порядку,
встановленому фінансово-правовими
нормами, < метою реалізації суспільних інтересів при забезпеченні гроііюмих надходжень до бюджету.

Штрафні санкції Глава 26 аку

1. Штрафними
санкціями у Кодексі визнаються
господарські санкції у вигляді грошової
суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник
господарських відносин зобов'язаний
сплатити у разі порушення ним правил
здійснення господарської діяльності,
невиконання або неналежного виконання
господарського зобов'язання.

2. Суб'єктами права
застосування штрафних санкцій є учасники
відносин у сфері господарювання,
зазначені у статті 2 Кодексу.

  • Запобігання
    податковим правопорушенням не завжди
    веде до очікуваних наслідків, тому
    особливого значення набувають питан­ня
    регулювання покарань за здійснення
    податкових проступків та злочинів.
  • Застосування
    санкцій можна класифікувати за кількома
    підста­вами.
  • За характером
    впливу: безпосереднє покарання —
    санкції, що впливають безпосередньо на
    платника, його майновий стан (позбав­лення
    волі, штраф, конфіскація об'єктів
    оподаткування тощо); опо-грредковане
    покарання — санкції, які безпосередньо
    не завдають майнових втрат платникові,
    проте зменшують його надходження у
    перспективі або обмежують його діяльність
    (арешт рахунку, тимча­сове припинення
    діяльності підприємства тощо).
  • За галузевим
    характером: кримінальна, адміністративна
    та фінан­сова санкції1.

До санкції
фінансово-правових норм, які застосовуються
у разі порушення податкового законодавства,
належать: стягнення дона­рахованих
сум податків, інших обов'язкових платежів;
штрафи; пеня, адміністративні штрафи.

Слід чітко зазначити, що в даному разі
йдеться саме про перелік санкцій, які
визначаються у фінансово-правових
нормах (уданому разі податкових), однак
зазначені санкції не є в чистому вигляді
фінансовими санкціями, особливо щодо
адмі­ністративних штрафів.

Сукупність існуючих
санкцій можна поділити на групи за їх
од­норідністю, зокрема: санкції за
порушення порядку ліцензування, санкції
за порушення податкової дисципліни,
касової дисципліни тощо. Особи, на яких
накладаються фінансові санкції та
адміністра­тивні штрафи, перелік
порушень, а також найменування органів,
що накладають санкції, чітко визначаються
у законодавстві.

З 1 січня 2001 р. в
Україні діє спеціальний закон, який
встановлює перелік санкцій за порушення
податкового законодавства, — Закон
України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами» від 21
грудня 2000 р.

Після прийняття цього Закону
було внесено значні зміни до порядку
визначення й застосування санкцій до
законодавчих актів, що регулюють порядок
сплати податків, та Закону України «Про
дер­жавну податкову службу України».

Було також припинено дію Ука­зу
Президента України «Про заходи щодо
підвищення відповідаль­ності за
розрахунки з бюджетами та державними
цільовими фонда­ми» від 4 березня 1998
р. № 167/98.

У зазначеному
Законі податковий борг (недоїмка)
визначається як податкове зобов'язання
(з урахуванням штрафних санкцій за їх
наявності), узгоджене з платником
податків або встановлене судом
(арбітражним судом), але не сплачене у
встановлений строк, а та­кож пеня,
нарахована на суму такого податкового
зобов'язання.

Пеня— плата у
вигляді процентів, нарахованих на суму
податко­вого боргу (без урахування
пені), що справляється з платника
по­датків у зв'язку з несвоєчасним
погашенням податкового зобов'я­зання.
Пеня нараховується на суму податкового
боргу (включаючи суму штрафних санкцій
за їх наявності) з розрахунку 120 % річних

облікової ставки
Національного банку України, діючої на
день ви­никнення такого податкового
боргу чи на день його (або його части­ни)
погашення, залежно від того, яка з величин
таких ставок є більшою, за кожний
календарний день прострочення у його
сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо
всіх видів податків і зборів (обо­в'язкових
платежів), крім пені щодо порушення
строків розрахунків у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, що
встановлюється окре­мим законодавством.

При нарахуванні пені у зв'язку з
несвоєчас­ним погашенням узгодженого
податкового зобов'язання застосо­вується
Інструкція про порядок нарахування та
погашення пені, зат­верджена наказом
ДПА України від 1 березня 2001 р. № 77 та
зареє­стрована у Мін'юсті 16 березня
2001 р. за №240/5431.

  1. Штрафна санкція
    (штраф) — плата у фіксованій сумі або у
    виг­ляді процентів від суми податкового
    зобов'язання (без урахування пені та
    штрафних санкцій), яка справляється з
    платника податків у зв' язку з порушенням
    ним правил оподаткування, визначених
    відпо­відними законами.
  2. Штрафні санкції
    накладаються контролюючими органами
    у та­ких розмірах:
  3. Вид порушення
    податкового законодавства
  4. Розмір штрафу
    неподання податкової декларації у
    встановлені податковим законодавством
    строки
  5. 10 неоподатковуваних
    мінімумів доходів громадян
  6. для фізичних осіб,
    які обіймають посади, що підпадають під
    визначення суб'єктів корупційних діянь
    відповідно до закону, за неподання або
    несвоєчасне подання декларації про
    доходи таких фізичних осіб, отриманих
    протягом перебування на такій посаді
  7. 30
    неоподатковуваних мінімумів доходів
    громадян
  8. коли контролюючий
    орган самостійно визначає суму податкового
    зобов'язання платника податків додатково
    до штрафу, передбаченого за неподання
    податкової декларації
  9. 10 % суми податкового
    зобов'язання за кожний повний або
    неповний місяць затримки податкової
    декларації, але не більше 50 % від суми
    нарахованого податкового зобов'язання
    та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів
    доходів громадян коли контролюючий
    орган самостійно донараховує суму
    податкового зобов'язання платника
    податків
  10. 5 % від суми недоплати
    за кож­ний з податкових періодів,
    уста­новлених для такого податку,
    збору (обов'язкового платежу), починаючи
    з податкового пері­оду, на який припадає
    така недо плата, та закінчуючи податко­вим
    періодом, на який припадає отримання
    таким платником по­датків податкового
    повідомлен­ня від контролюючого
    органу, але не більше 25 % такої суми та
    не менше 10 неоподатковуваних мінімумів
    доходів громадян
  11. коли платника
    податків (посадову особу платника
    податків) засуджено за вчинення злочину
    щодо ухилення від сплати податків або
    якщо платник податків декларує переоцінені
    або недооцінені об'єкти оподаткування,
    що призводить до заниження податкового
    зобов'язання у великих розмірах
    кваліфікується за ст. 212 КК України)
  12. 50 % від суми
    недоплати, але не менше 100 неоподатковуваних
    мінімумів доходів громадян
  13. коли платник
    податків не сплачує узгоджену суму
    податкового зобов'язання протягом
    граничних строків, визначених законом,
    такий платник податку зобов'язаний
    сплатити штраф у таких розмірах:
  14. — при затримці до
    ЗО календарних днів, наступних за
    останнім днем граничного строку
  15. — при затримці
    від 31 до 90 календарних днів включно,
    наступних за останнім днем граничного
    строку
  16. — при затримці,
    що є більшою 90 календарних днів, наступних
  17. за останнім днем
    граничного строку
  18. 10 % такої суми 20 %
    такої суми 50 % такої суми1
  19. коли платник
    податків, активи якого перебувають у
    податковій заставі, відчужив такі активи
    без попередньої Ігоди податкового
    органу, якщо Ітримання такої згоди є
    обов'язковим додатково штраф у розмірі
    100 % суми податкового боргу, щодо якого
    виникло право податкової
  20. астави
  21. 1 Платник податків
    сплачує один із зазначених у цьому
    підпункті штрафів відпо­відно до
    загального строку затримки незалежно
    від того, чи були застосовані штра­фи,
    визначені вище, чи ні.
  22. коли платник
    податків здійснює продаж (відчуження)
    товарів (продук­ції) або здійснює
    грошові виплати без попереднього
    нарахування та сплати податку, збору
    (обов'язкового плате­жу), якщо відповідно
    до законодавства таке нарахування та
    сплата є обов'яз­ковою передумовою
    такого продажу (відчуження) або виплати
  23. штраф у подвійному
    розмірі від суми зобов'язання з такого
    податку, збору (обов'язкового платежу)
  24. Платник податків,
    який до початку його перевірки
    контролюю­чим органом самостійно
    виявить факт заниження податкового
    зо­бов'язання минулих податкових
    періодів, зобов'язаний:
  25. а) або надіслати
    уточнюючий розрахунок і сплатити суму
    такої недоплати та шраф у розмірі 5 % від
    такої суми до подання такого уточнюючого
    розрахунку,
  26. б) або відобразити
    суму такої недоплати у складі декларації
    з цьо­го податку, що подається за
    наступний податковий період, збільше­ну
    на суму штрафу у розмірі 5 % від такої
    суми, з відповідним збільшенням загальної
    суми податкового зобов'язання з цього
    по­датку.
  27. Примусове стягнення—
    звернення стягнення на активи платни­ка
    податків у рахунок погашення його
    податкового боргу, без попе­реднього
    узгодження його суми таким платником
    податків.

Відповідно до пп.
3.1.1 ст. З вищезгаданого закону активи
платни­ка податків можуть бути
примусово стягнені в рахунок погашення
його податкових зобов'язань виключно
за рішенням суду (госпо­дарського
суду).

В інших випадках платники податків
самостійно визначають черговість та
форми задоволення претензій кредиторів
за рахунок активів, вільних від заставних
зобов'язань забезпечення боргу. У разі
якщо такого платника податків визнано
банкрутом, чер­говість задоволення
претензій кредиторів встановлюється
законо­давством про банкрутство.

Слід
зазначити, що стягнення податко­вого
боргу за виконавчими написами нотаріусів
не дозволяється (пп. 3.1.2 Закону).

Певну увагу слід
приділяти відповідальності банків, які
опосеред­ковано беруть участь у
податкових відносинах як посередники,
що здійснюють грошові трансферти. Якщо
банк є безпосереднім поруш­ником
термінів зарахування податків на
бюджетні рахунки від плат­ників
податків, він нестиме відповідальність.
Відповідно до сп. 16.5

ст.

16 Закону за
порушення строків зарахування податків,
зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів
або державних цільових фондів, встановлених
законодавством, з вини банку такий банк
спла­чує пеню за кожний день прострочення,
включаючи день сплати, у розмірах,
встановлених для відповідного податку,
збору (обов'язко­вого платежу), а також
несе іншу відповідальність, встановлену
за­коном, за порушення порядку
своєчасного та повного внесення по­датку,
збору (обов'язкового платежу) до бюджету
або державного цільового фонду. При
цьому платник податків, зборів
(обов'язкових платежів) звільняється
від відповідальності за несвоєчасне
або непов­не зарахування таких платежів
до бюджетів та державних цільових
фондів, включаючи нараховану пеню або
штрафні санкції. Однак не вважається
порушенням строків зарахування податків
і зборів (обо­в'язкових платежів) з
вини банку, якщо таке порушення стало
на­слідком регулювання Національним
банком України економічних нормативів
такого банку, що призводить до браку
вільного залишку коштів на такому
кореспондентському рахунку для здійснення
за­рахування. Якщо у майбутньому банк
або його правонаступники відновлюють
платоспроможність, відлік термінів
зарахування по­датків, зборів
(обов'язкових платежів) розпочинається
з моменту такого відновлення.

Штрафні санкції
податкові органи нараховують згідно з
Інструк­цією про порядок застосування
та стягнення сум штрафних (фінан­сових)
санкцій органами державної податкової
служби, затвердже­ною наказом ДПАУкраїни
від 17 березня 2001 р. № 1 Юта зареєстро­ваною
в Мін'юсті 23 березня 2001 р. за № 268/5459 з
урахуванням внесених змін.

Податкова
відповідальність базується на принципах
невідворот­ності, законності,
справедливості покарання та його
індивідуалізації. Принцип невідворотності
податкової відповідальності означає,
що у разі вчинення податкового
правопорушення платник податку не­минуче
повинен зазнати заходів податкової
відповідальності.

Прин­цип законності
у податковій відповідальності означає
передусім за­стосування податкових
санкцій у суворій відповідності до
закону, а також установлення цієї
відповідальності виключно податковим
за­конодавством.

Справедливість
покарання означає встановлення його
точної міри, що адекватна мірі податкового
правопорушення1.

Источник: https://studfile.net/preview/6272855/page:2/

Відповідальність платників податків за порушення законодавства у галузі оподаткування

  • Міністерство 
    освіти і науки, молоді та спорту України
  • Тернопільський 
    національний економічний університет
  • Факультет фінансів
  • Кафедра податків та фіскальної політики
  • КПІЗ
  • З дисципліни : «Податковий менеджмент»
  • На 
    тему : «Відповідальність платників 
    податків за порушення законодавства у галузі оподаткування»
  • Виконала:

Студентка гр.. ФДГм-51

Долішна М.В.

Перевірила:

Викладач Фільо 
М.М.

  1. Тернопіль -2012
  2. План
  3. Вступ
  4. 1.Види відповідальності за порушення законодавства в галузі оподаткування

2. Розміри відповідальності за порушення податкового законодавства.

3.Зарубіжний 
досвід діяльності податкових 
органів.

  • Висновки
  • Список використаної літератури
  • Вступ
  • Актуальність теми пояснюється постійними відносинами з органами податкової та тим що в Україні діє примус щодо сплати податків.
  • Метою даної роботи є дослідження видів відповідальності яка наступає за несвоєчасне або неповне нарахування та сплати податків.
  • Завданнями 
    є:
  • – дослідження причин виникнення відповідальності за порушення законодавства;
  • – ознайомитись 
    з видами відповідальності яка 
    виникає при порушенні податкового 
    законодавства;
  • – визначити 
    розміри відповідальності;
  • – здійснити 
    порівняльний аналіз щодо діяльності 
    податкових органів в різних країнах д ля боротьби з податковими  правопорушеннями.
  • Об’єктом даної роботи є факт порушення податкового законодавства, предметом виступають економічні відносини, які виникають внаслідок порушення законодавства.
  • 1.Види 
    відповідальності за порушення 
    законодавства в галузі оподаткування
See also:  Как будут работать медиа при президенте зеленском. проект закона опубликован. 10 удивительных пунктов

Відповідно до статті 106 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.[1, c. 152]

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим Кодексом та іншими законами України[ 2, c. 167 ].

  1. За порушення законів 
    з питань оподаткування та іншого законодавства контроль за дотриманням 
    якого покладено на контролюючі 
    органи, застосовуються такі види юридичної 
    відповідальності:
  2. а) фінансова;
  3. б) адміністративна;
  4. в) кримінальна;

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені[12, c. 211].

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) є платою у вигляді фіксованої суми та /або відсотків, що стягується з платника податку у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи. А пеня є сумою коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки [ 1, c. 152].

Особливістю відповідальності за порушення податкового законодавства 
є її компенсаційно-каральний характер, який полягає в необхідності відшкодування 
державі збитків, що виникли внаслідок 
недотримання надходжень до бюджетів всіх рівнів від податків та зборів.

Тобто відповідальність за порушення податкового законодавства об'єднує дві різні моделі юридичної відповідальності: правовідновлювальну (компенсаційну) та штрафну (каральну).

Саме це підкреслює стаття 112 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність є засобом адміністративного впливу на порушників податкового законодавства із застосуванням адміністративно-правових норм.

Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення – винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає на захищені законом суспільні відносини, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність [3].

  • Особливостями адміністративних стягнень є:
  • – застосування до фізичних осіб та посадовців, винних у податкових правопорушеннях;
  • – адміністративні санкції 
    не тягнуть за собою судимості;
  • – застосування у відношенні 
    до найменш значних податкових 
    правопорушень (проступків), які 
    за своїм характером відповідно 
    до закону не тягнуть кримінальної відповідальності;

– відсутність тяжких 
правових наслідків[10, c. 281].

Діяння, за які передбачена 
адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства, зазначені у статтях Кодексу 
України про адміністративні 
правопорушення (От. 163-2, 163-3, 163-3, 164-1, 164-5 та іншими), а також у деяких статтях Податкового та Митного кодексів України.

Наприклад, частина статті 164-1 Кодексу України про адміністративні 
правопорушення зазначає, що неподання 
громадянами декларації про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладання штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян[11, c. 150].

З усіх видів стягнень, передбачених кодексом України про 
адміністративні правопорушення, податковим органом надано право використовувати 
лише адміністративні штрафи.

Розмір їх визначається в межах, встановлених за скоєння відповідних правопорушень в сумах, або кратних певному показнику (неоподаткованому мінімуму доходів, мінімальному розміру заробітної плати), або в національній грошовій одиниці (гривнях).

При цьому слід враховувати положення пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, в якому зазначено: “якщо норми інших законів містять посилання на неоподаткований мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги”, тобто у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць).

  1. Кримінальна відповідальність застосовується при доказі винності, протиправності, умислу та особливо тяжких наслідках податкового злочину. Кримінальна відповідальність характеризується такими особливостями:
  2. – суб'єктами є виключно 
    фізичні особи;
  3. – регулюється нормами 
    Кримінального кодексу України;
  4. – встановлюється лише 
    в судовому порядку;
  5. – має певні процесуальні 
    особливості.
  6. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України, з якій зазначено:
  7. а) умисне ухилення від 
    сплати податків, зборів, інших платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом 
    порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призведи до фактичного ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, – карається штрафом від трьохсот до п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
  8. б) ті самі діяння, вчинені 
    за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних 
    цільових фондів коштів у великих 
    розмірах, – караються штрафом від 
    п'ятсот до двох тисяч неоподатковуваних 
    мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років;
  9. в) діяння, передбачені 
    частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;
  10. г) особа, яка вперше вчинила 
    діяння, передбачені частиною першою та другою статті 212 Кримінального кодексу 
    України, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки і збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) [ 4 ] .
  11. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків і зборів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків і зборів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Розміри 
відповідальності за порушення 
податкового законодавства.

  • Розміри штрафів 
    за адміністративні порушення наведені нижче в Таблиці1
  • Таблиця 1
  • Розміри штрафів за адміністративні порушення
Склад адміністративного порушення Розмір  адмінштрафу
у разі вчинення порушення вперше у разі повторного вчинення протягом року
• Відсутність  податкового обліку; • Порушення керівниками  та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України 5 – 10 нмдг  (85 – 170 грн.) 10 –  15 нмдг   (170 – 255 грн.)
• Неподання  або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) 5 –  10 нмдг  (85 – 170 грн.) 10 –  15 нмдг   (170 – 255 грн.)
• Невиконання  керівниками та іншими посадовими особами  підприємств, установ, організацій, включаючи  установи НБУ, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів  державної податкової служби 5 –  10 нмдг  (85 – 170 грн.) 10 –  15 нмдг   (170 – 255 грн.)
  1. • Неутримання  або неперерахування до бюджету  сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів;
  2. • Перерахування  ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством);
  3. • Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПА  за встановленою формою відомостей про  доходи громадян посадовими особами  підприємств, установ і організацій, а також громадянами – СПД
2 –  3 нмдг   (34 – 51 грн.) 3 –  5 нмдг   (51 – 85 грн.)
• Неподання  або несвоєчасне подання громадянами  декларацій про доходи чи включення  до декларації перекручених даних;  • Не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку 3 –  8 нмдг   (51 – 136 грн.) 5 –  8 нмдг   (85 – 136 грн.)
• Зберігання або  транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає  належним чином розміщених марок  акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів 50 –  200 нмдг   (850 – 3400 грн.) 200 –  500 нмдг   (3400 – 8500 грн.)
• Незаконне  зберігання марок акцизного збору 15 –  20 нмдг   (255 – 340 грн.)
  • • Порушення  порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  • • Несвоєчасне  подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  • • Подання недостовірних  відомостей, що використовуються в  Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності;
  • • Порушення  встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами  Пенсійного фонду України
20 –  30 нмдг   (340 – 510 грн.) 30 –  40 нмдг   (510 – 680 грн.)
• Порушення  посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які  використовують найману працю, порядку  використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, несвоєчасне або неповне їх повернення; • Несвоєчасне  подання або неподання визначених Законом № 1533-III відомостей, подання  недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 8 –  15 нмдг  (136 – 255 грн.) 10 –  20 нмдг   (170 – 340 грн.)
  1. • Порушення  посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами  – підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності;
  2. • Несвоєчасне або неповне повернення страхових коштів, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів;
  3. • Несвоєчасне  інформування Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства
8 –  15 нмдг  (136 – 255 грн.) 10 –  20 нмдг   (170 – 340 грн.)
• Порушення  посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які  використовують найману працю, порядку  використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування  у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; • Несвоєчасне  або неповне повернення страхових  коштів, несвоєчасне подання або  неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності  щодо використання страхових коштів 8 –  15 нмдг  (136 – 255 грн.) 10 –  20 нмдг   (170 – 340 грн.)
• Незабезпечення належного стану первинного обліку; • Неподання  органам державної статистики даних  для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням:
– громадянами 3 –  5 нмдг   (51 – 85 грн.) 5 –  10 нмдг  (85 – 170 грн.)
– посадовими особами  та громадянами – СПД 10 –  15 нмдг   (170 – 255 грн.) 15 –  25 нмдг   (255 – 425 грн.)
  • • Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;
  • • Відсутність  бухгалтерського обліку або ведення  його з порушенням установленого порядку;
  • • Внесення неправдивих  даних до фінансової звітності; 
  • • Неподання фінансової звітності;
  • • Несвоєчасне  або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;
  • • Порушення  правил ведення касових операцій;
  • • Перешкоджання  працівникам державної фінансової інспекції у проведенні ревізій та перевірок;
  • • Невжиття заходів  щодо відшкодування з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності
8 –  15 нмдг  (136 – 255 грн.) 10 –  20 нмдг   (170 – 340 грн.)

Источник: https://www.stud24.ru/tax/vdpovdalnst-platnikv-podatkv-za-porushennya/470486-1787295-page1.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*