Суд лишив синові кума ющенка павла аржевітіна незаконно приватизовані 5 гектарів лісу за строком давності

Суд лишив синові кума  Ющенка Павла Аржевітіна незаконно приватизовані 5 гектарів лісу за строком давності

Михаил Ефремов отправлен под домашний арест на то время, пока проходит следствие по его делу. За день до этого пьяный артист стал виновником аварии в центре Москвы, в результате которой погиб 58-летний Сергей Захаров. Ещё до того, как стало известно о гибели Захарова, актёра отправили ждать суда домой — и за это время о событиях прошлой ночи стало известно много новых подробностей.

О том, что актёр Михаил Ефремов отправляется на домашний арест до 9 августа, 9 июня сообщило издание «Подъём». Такое решение суд вынес на следующий день после страшной аварии, виновником которой стал пьяный Ефремов.

В полдень, 9 июня, к Ефремову постучались полицейские — он не пришёл на допрос к следователю, на котором обещал появиться в 11 утра. Выходить из квартиры Ефремов отказывался, ссылаясь на плохое самочувствие.

Читайте на Medialeaks Жених разыграл невесту и пожалел об этом. Шутка поставила на свадьбе крест — он узнал о девушке много нового

Ранее полицейские установили, что степень опьянения актёра в момент аварии равнялась примерно одной выпитой бутылке водки (об этом можно было судить ещё по видео с места происшествия). Неудивительно, что на следующий день ему понадобилось вызывать скорую (и не одну!), которая вколола Ефремову успокоительное.

Сам Ефремов находится в тяжелом состоянии физическом. Дело в том, что он сильно ударился во время ДТП, удар был очень сильный, у него остался шрам на шее и на руке. И головой он сильно ударился.

Впоследствии стало известно, что в крови актёра были обнаружены следы кокаина и марихуаны. Однако, по информации СМИ, эти следы были остаточными и наркотики не были виновниками ДТП. Выяснилось, что за час до аварии на Садовом кольце Ефремов посещал свой любимый паб Ulysses. Приехал туда он, скорее всего, уже навеселе — об этом можно судить по тому, как артист припарковал машину.

Ближе к вечеру Ефремова всё же увезли на допрос, после которого актёр был официально задержан. Заседание по делу Ефремова Таганский суд назначил в этот же день.

На вопрос журналистов перед началом заседания о том, признаёт ли он свою вину, Ефремов ответил просто: «Да». Об этом он говорил ещё и до задержания.

На видео, записанном перед началом заседания, видно, что актёр плачет.

Это всё, конечно, чудовищно.

В процессе заседания актёр заявил, что согласен на домашний арест, и хотя прокурор Таганского суда отметил, что находясь на свободе Ефремов может сбежать или попробовать оказать давление на следствие, суд вынес именно такой приговор. Актёр будет находиться под домашним арестом до 9 августа, пока проходит следствие по его делу.

Несмотря на то, что вокруг этой трагической аварии в Сети разгорелись настоящие споры, мнения родственников Ефремова и погибшего в результате ДТП Сергея Захарова неожиданно сошлись. И слова дочери артиста, Анны Марии, по настоящему удивили и даже разозлили интернет.

Переривання строків позовної давності в аспекті подання позову до суду

Суд лишив синові кума  Ющенка Павла Аржевітіна незаконно приватизовані 5 гектарів лісу за строком давності

24.05.2017 р. Верховний суд України в рамках розгляду справи № 6-1763цс16  фактично підтвердив раніше сформований правовий висновок відносно переривання строків позовної давності.

Так, у постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року (№ 6-895цс15) викладено правовий висновок про те, що за змістом статті 257, частини другої статті 264, частин четвертої, п’ятої статті 267 ЦК України, частини першої статті 118, частини першої статті 122 ЦПК України перебіг позовної давності шляхом пред’явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ЦПК України. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності.

  • Передусім необхідно вказати, що відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі № 6-116цс13   (№ в ЄДРСРУ 35667396) початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
  • Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
  • Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Між тим правовою позицією Верховного суду України від 09.11.2016 р.

у справі № 6-1457цс16   передбачено, що відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.      

Згідно із частинами четвертою, п’ятою статті 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

ВАЖЛИВО:   Відповідно до частини другої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Пред’явлення позову до суду це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме із цією процесуальною дією пов’язується початок процесу у справі.

Згідно з частиною першою статті 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, позовна заява подається до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів з дотриманням правил підсудності, визначених статтями 108 – 114 ЦПК України. Позовна заява оформлюється з додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, за її подання  сплачується судовий збір.

За змістом викладеного перебіг позовної давності шляхом пред’явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ЦПК України. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами. 

ВИСНОВОК:   Отже, найвища судова ланка пов’язує можливість переривання строку позовної давності лише з фактом належного подання процесуально оформленого позову до суду, який до того ж прийнятий судом до провадження.

Матеріал по темі:

See also:  Еспл: якщо всу виходить за межі повноважень, що передбачені процесуальним законом, це є порушення конвенції!

«Кредитно–фінансові спори: переривання строку позовної давності»  

Курянка, вернув государству землю за 50 миллионов, готова себя сжечь

9-06-2020, 14:15

0 Нравится

Курянка Наталья Колоколова вновь стала героиней неприятной истории. Началось всё в сентябре прошлого года, когда половину ее пенсии арестовали судебные приставы за неоплаченный земельный налог. После разбирательств выяснилось, что пенсионерка владеет 20 гектарами земли в деревне Татаренкова Курского района стоимостью 50 миллионов рублей. Суд лишив синові кума  Ющенка Павла Аржевітіна незаконно приватизовані 5 гектарів лісу за строком давності

© 46ТВ

09 июня 2020. /46ТВ/. – Мне пришла половина пенсии. Я начала узнавать и оказалось, что у меня сняли приставы за то, что я не заплатила земельный налог, – рассказывает пенсионерка Наталья Колоколова. – В налоговой мне объяснили, что, видимо, я просто забыла, но у меня оказывается есть участок земли в 20 тысяч квадратных метров, то есть 2 гектара в деревне Татаренкова. Я говорю: «Да нет у меня никаких бумаг на этот участок!»Однако кадастровая служба подтвердила, что Колоколова на самом деле – завидная землевладелица. Пенсионерка пришла в Нижнемедведицкий сельсовет, чтобы узнать, каким образом на нее оформили участок в 20 гектаров. Глава сельсовета удивился, разволновался и ничего вразумительного не ответил. Сходила Наталья Колоколова и к тогдашнему главе Курского района Владимиру Рыжикову. Тот обещал разобраться, но не разобрался, отправившись в отставку. Не помогли добиться понимания и правоохранительные органы. Курянка заподозревала, что в этом деле что-то нечисто.- Я не одна такая, – утверждает Наталья Колоколова. – И в налоговой тоже я столкнулась с людьми – оказалось, тоже на них оформляли, они даже не знали, понимаете? У меня просто сработал человеческий фактор – ну не заплатили они налог и получился прокол. И узнала я…Колоколова отказалась от земли и потенциальных денег, передав ее совершенно бесплатно Нижнемедведицкому сельсовету. Казалось, история завершилась. Но нет. На днях пенсионерка получила “письмо счастья” из суда. Приказ о задолженности в налоговую 16 тысяч рублей. Затем пришло приглашение на заседание суда.

– Долг разбили по годам, дела рассматривают разные судьи, мне не дают даже возможности объясниться, — говорит газете “Друг для друга” Колоколова. — У меня на руках бумага из полиции о том, что возбуждено уголовное дело по факту мошеннических действий. Но кому ее показать, если в суд не пускают?

Общая сумма налога — около 40 тысяч рублей. Естественно, у пенсионерки, которой предстоит сложная операция, таких денег нет.

– Я в отчаянии. Если меня не примут в суде, я оболью себя бензином и подожгу. Терпеть такую несправедливость больше нет сил! – предупреждает пенсионерка.

Прокуратура Києва не змогла відсудити незаконно приватизовані гектари землі

АСПІ – інформаційне агентство ASPI

Про це повідомляє Відділ зв’язків із громадськістю Генеральної прокуратури України

Прокуратура з’ясувала, що Обухівська районна державна адміністрація Київської області попри прописані норми у законодавстві, передала у власність 13 фізичним особам ділянку водного фонду площею 25,7 гектарів для ведення особистого селянського господарства. Ці землі розташовані в адміністративних межах Козинської селищної ради у прибережній захисній смузі Дніпра.

Надалі на підставі договорів купівлі-продажу ці землі дісталися третім особам.

Прокуратура подала позов до суду. Вимагає визнати незаконними розпорядження райдержадміністрації та видані державні акти на право власності. Органи домагаються повернення землі з незаконного володіння на користь територіальної громади.

Однак, попри правомірність доводів прокурора – у задоволенні позову відмовили. Причиною відмови стало застосування строків позовної давності.

(Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.)

Згодом вже Генеральна прокуратура України подала заяву до Верховного Суду України про перегляд судових рішень у цій справі за правилами цивільного процесуального законодавства.

Велика Палата Верховного Суду, погодилась із доводами прокурора, скасувала попередні рішення суду й визнала їх незаконними, а справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.

АСПІ – інформаційне агентство ASPI

В специализированной антикоррупционной прокуратуре 13 июня состоялся брифинг председателя САП Назара Холодницкого и директора НАБУ Артема Сытника. Они рассказали о резонансной попытке передачи взятки в рекордной для Украины сумме – 6 миллионов долларов.

ASPI news ранее сообщало, что вечером 12 июня на подземном паркинге Киевской налоговой состоялась передача средств за закрытие уголовного производства, что находилось в САП, в отношении владельца компании Burisma, министра экологии времен Януковича Николая Злочевского. Средства передавали первый заместитель Главного управления ГНС в Киеве Александр Ильяшенко и Андрей Кича, ранее работавший директором по правовым вопросам в компании Burisma. Брал деньги специальный агент НАБУ под прикрытием Евгений Шевченко.

Как оказалось, это была спецоперация САП и НАБУ, о которой утром 13 июня на экстренном брифинге рассказали Назар Холодницкий и Артем Сытник. В начале мероприятия Холодницкий отметил: “В САП уже несколько лет есть открытое уголовное производство против Злочевского, расследование которого в силу обстоятельств было прекращено.

Нам поступила конфиденциальная информация, что некоторые лица хотят его закрыть за взятку. Сумма неправомерной выгоды составила шесть миллионов гривен: пять миллионов предназначались лицу, которое должно было подписать закрытие уголовного производства, и один миллион был назначен, так сказать, посреднику.

Вечером 12 июня после передачи денег были задержаны трое лиц”.

После этого Холодницкий предложил журналистам посмотреть, как выглядят шесть миллионов долларов наличными. Работники НАБУ вынесли деньги в прозрачных пакетах, чтобы присутствующие могли их увидеть и сфотографировать.

Корреспондент ASPI news задал участникам брифинга несколько вопросов: “Скажите, пожалуйста, каким образом Ильяшенко оказался в этой схеме, кому именно из сотрудников САП должны были передать эти средства, и какую меру пресечения будет просить САП для задержанных? Уже упомянутый Шевченко также был посредником в деле о задержании на подозрении в даче взятки Вадима Альперина – на какой стадии рассмотрение этого дела? Ведь контрабандисты в Одессе как были, так и есть”.

Холодницкий ответил: “Средства в юридическом плане предназначались для того, кто мог бы принять решение – сторонам инкриминируется, что конечным получателем денег должен был быть руководитель САП Холодницкий, то есть я.

Как там оказался господин Ильяшенко, вы сможете узнать во время избрания меры пресечения, мы будем ходатайствовать, чтобы это было содержания под стражей, но в соответствии с требованиями УПК, мы будем вынуждены предлагать, как альтернативу, залог.

Двум участникам будем просить залог в размере ста миллионов гривен, третьему – пятьдесят миллионов гривен”.

Вопрос о Вадиме Альперине прокомментировал Артем Сытник: “Сейчас это дело готовится к передаче в суд. Там большой объем материалов, в том числе, полученных из других стран.

Сейчас мы сотрудничаем с новым министром финансов по подсчету окончательной суммы убытков для бюджета.

Напомню, что в этом деле наложен арест на 400 миллионов гривен, которые могут попасть в бюджет быстрее, чем дело будет рассмотрено, в случае удачной работы таможни.

See also:  Закон о среднем образовании 2020 - учебный процесс в украинских школах изменили

Дело Бандеры и Шухевича: суд «исправил ошибку» Виктора Ющенко

С самого утра во вторник, 2 августа, судебная коллегия начала рассмотрение дела о незаконности указа президента Украины (на тот момент – Виктора Ющенко) от 12 октября 2007 года “О присвоении Роману Шухевичу звания Герой Украины”.

Суд оказался достаточно скорым: к 16 часам ВАСУ решил отказать Виктору Ющенко и сыну Романа Шухевича Юрию Шухевичу (присутствующему на заседании) в удовлетворении их кассационных жалоб на решение Донецкого апелляционного административного суда о признании данного президентского указа незаконным. Соответствующее решение огласил судья-докладчик по делу Игорь Штульман.

В 14.00 другая коллегия приступила к делу о признании незаконным и отмене президентского указа от 20 января 2010 года “О присвоении Степану Бандере звания Герой Украины”. Можно было не сомневаться, что ВАСУ и с Бандерой поступит так же, как и с Шухевичем.

И решение не заставило себя долго ждать: около 17.

00 судья-докладчик по делу Екатерина Леонтович объявила, что ВАСУ оставил в силе предыдущие решения донецких судов о признании незаконным и отмене указа президента Украины от 20 января 2010 года “О присвоении Степану Бандере звания Герой Украины”.

Виктор Ющенко присвоил Степану Бандере звание Героя Украины в один из последних дней своего президентства. Данное решение вызвало в России резонанс не меньший, если не больший, нежели в Украине.

5 марта 2010-го новый Президент Украины Виктор Янукович в ходе визита в Москву пообещал ко Дню Победы отменить указы своего предшественника о присвоении званий Героя Украины Степану Бандере и Роману Шухевичу.

2 апреля 2010 года Донецкий окружной админсуд признал указ Виктора Ющенко о присвоении Степану Бандере звания Героя Украины противоправным.

(В тот же день тот же суд лишил Романа Шухевича звания Героя Украины, поскольку “он не являлся гражданином независимой Украины”.) В роли истца в этом историческом – во всех смыслах этого слова – процессе выступил скромный донецкий адвокат Владимир Оленцевич.

Суд, как видим, внял доводам господина Оленцевича, однако правые украинские организации оспорили вердикт Донецкого окружного суда.

23 июня 2010-го на сторону господина Оленцевича и Донецкого окружного админсуда встал Донецкий апелляционный административный суд.

Снова о резонансном ющенковском указе вспомнили через полгода: пресс-служба Президента Украины сообщила, что 12 января 2011 года суд признал президентский указ о присвоении лидеру ОУН Степану Бандере звания Героя Украины недействительным.

Какой суд, когда и по чьему иску принял это решение, в пресс-службе главы государства, однако, не уточнили.

Хотя и заметили, что на постановление суда апелляционной инстанции (Донецкого апелляционного административного?) направлен ряд кассационных жалоб в Высший административный суд Украины.

Вследствие чего, очевидно, ВАСУ 2 августа и занялся этим вопросом.

Интересно, что две недели назад, 19 июля, Окружной административный суд Киева признал законным не менее нашумевший указ Виктора Ющенко (от 28 января 2010 года) – о признании воинов Организации украинских националистов (ОУН) и Украинской повстанческой армии (УПА) участниками борьбы за независимость Украины. Соответствующий иск подала в июле 2010 года лидер ПСПУ Наталия Витренко, а ответчиком был Президент Виктор Янукович, от которого Витренко требовала отменить “указ, позорящий Украину”…

Представители праворадикальных организаций – УНА-УНСО и “Свободы”, которые пикетировали во вторник здание Высшего админсуда, назвали суд по “делу” Бандеры и Шухевича “посягательством на нашу правдивую историю”. По версии пикетчиков, данный судебный процесс проходит в рамках торга Виктора Януковича с Москвой относительно газовых контрактов.

Вердикты ВАСУ, наверное, в очередной раз взбудоражат историков (их комментарии читайте скоро на “Главреде”). А вот углубить раскол в обществе, занятом в массе своей отнюдь не идеологическими проблемами, они вряд ли смогут. Резкой реакции стоит ожидать разве что от праворадикальных политических сил.

Решения Высшего административного суда Украины являются окончательными и обжалованию не подлежат. Пожалуй, в “деле” о званиях Героя Украины для Степана Бандеры и Романа Шухевича поставлена точка.

В курской области глава сельсовета незаконно распределял участки в живописной зоне

В пригородном Курском районе выявлены факты нелегальной раздачи земли состоятельным жителям областного центра.

Как выяснила прокуратура, в мае 2008 года глава Шумаковского сельсовета Иван Бобынцев издал постановление, которым за семью гражданами были закреплены земельные участки площадью по 0,5 гектара каждый. Разумеется, в живописной местности недалеко от реки Сейм.

В соответствии с земельным законодательством, поясняет прокуратура, органы местного самоуправления сельских поселений еще с 1 июля 2006 года лишены полномочий по распоряжению земельными участками, собственность на которые не разграничена.

С этого момента принятие решений о предоставлении земли отнесено к ведению органов власти муниципальных районов.

При этом участки для целей, предполагающих строительство, они могут предоставлять исключительно на торгах и по цене не ниже рыночной стоимости, определяемой независимым оценщиком.

Все это не мог не знать и глава сельсовета. Однако для облегчения процесса оформления прав на землю еще и выдал обратившимся к нему гражданам выписки из похозяйственной книги.

На их основании, воспользовавшись нормами законодательства о “дачной амнистии”, они оформили права на участки в регистрационной службе.

Как показала проверка, ни в одной похозяйственной книге сведений о таких гражданах не было.

Уже в ходе судебного разбирательства глава сельсовета представил некую книгу, именуемую похозяйственной, в которой перечислялись фамилии граждан и указывалось на принадлежность им участков еще в 1991 году.

Но обращение к архиву Курского района и к данным органов по учету земельных участков показало: никому из этих граждан землю в 1990-е годы не предоставляли. Более того, никто из них не проживал на территории сельсовета и до последнего времени на “своих” участках не появлялся.

А записи в похозяйственную книгу о принадлежности гражданам участков могли быть внесены только при условии постоянного проживания на этой территории и ведения личного подсобного хозяйства.

При таких обстоятельствах Курский районный суд удовлетворил исковые требования прокурора. Постановление главы сельсовета в части закрепления участков за каждым из семи граждан признано недействительным, а их права на эту собственность прекращены. В целом из незаконного владения возвращено 3,5 гектара земли стоимостью около пяти миллионов рублей.

Кроме того, в настоящее время в отношении главы Шумаковского сельского совета расследуется уголовное дело, возбужденное по признакам служебного подлога и превышения должностных полномочий.

К сожалению, от попыток поиграть с земельным законодательством не предотвращает даже горький опыт предшественников.

В июле 2008 года тогдашний глава Курского района Владимир Болдин попался на взятке в 500 тысяч рублей за “услуги”, связанные с выделением жителю Московской области двух 20-гектарных участков у деревни Зорино.

Впоследствии он был осужден на четыре года с отбыванием наказания в колонии строгого режима.

А главу Моковского сельсовета Алексея Переверзева осудили на пять лет: за взятку 800 тысяч рублей он выделил некоему курянину 34 сотки земли в живописном месте, даже не имея на то соответствующих полномочий. Приговор был вынесен по одному-единственному эпизоду. Но сейчас, как сказал корреспонденту “РГ” прокурор района Владимир Гуфельд, в суде рассматривают другие уголовные дела в отношении заключенного по многочисленным фактам незаконного выделения “райской” земли.

See also:  Новые правила уже скоро: развенчиваем мифы вокруг закона о парковке

Строки в нових процесуальних кодексах (інфографіка) | ЮРЛІГА

Будь-які дії в суді пов'язані зі строками їх здійснення, які регламентовані відповідним процесуальним законодавством. Строки розгляду справ, подання доказів, оскарження прийнятих рішень і вчинення інших процесуальних дій тепер змінено. У цій статті ми намагались описати основні зміни, що стосуються строків.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії. Як і раніше, процесуальні строки в нових ГПК, ЦПК та КАС України розділено на два види, ті що встановлені: 1) законом; та 2) судом.

Законодавчим нововведенням є впровадження принципу розумності процесуального строку, яким повинен керуватися суд при встановленні строку для вчинення процесуальних дій.

У нових кодексах визначено, що розумним є строк, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського, цивільного або адміністративного судочинства.

Основні групи процесуальних строків нових ГПК, ЦПК та КАС України однакові. Це стосується як строків, встановлених для відкриття провадження у справі, так і строків, що регламентують подальший «рух» справи по судовим інстанціям, у тому числі в різних формах судочинства.

Так, в чинному процесуальному законодавстві (повністю або частково) встановлено однакові строки для відкриття провадження у справі – протягом 5 днів; повідомлення про дату судового засідання – завчасно, але не пізніше, ніж за 5 днів до засідання; для подачі доказів; розгляду справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях; для розгляду заяви про забезпечення позову; в справах про скасування рішень третейського суду та ін.

Приведенням вищевказаних груп процесуальних строків до тотожності були усунені раніше існуючі законодавчі передумови для відмінності строків здійснення однакових процесуальних дій в різних юрисдикціях.

Тепер незалежно від того, в який суд (загальний, адміністративний або господарський) подано позов, строки його розгляду в позовному провадженні будуть однаковими.

Встановлений в нових кодексах повний строк розгляду справи в порядку загального позовного провадження становить 125 днів, з яких: 5 днів на відкриття провадження у справі, 60 днів на проведення підготовчого провадження, строк якого може бути продовжено ще на 30 днів, і 30 днів на розгляд справи по суті.

Для спрощеного позовного провадження такий строк становить 65 днів, з яких: 5 днів на відкриття провадження у справі, 60 днів на розгляд справи. З цього слідує, що строки розгляду справ судами першої інстанції, загалом, стали більш тривалими.

З іншого боку, всі перераховані строки розгляду справ у ГПК, ЦПК та КАС України вказано як граничні, виходити за які не можна. В цьому проявляється законодавча гарантія своєчасного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів особи, яка звернулася до суду за їх захистом. При цьому, в залежності від складності та конкретних обставин тієї чи іншої справи, остання може бути розглянута суддею швидше вищевказаних строків.

Варто зазначити, що строк відкриття провадження у справі має свою специфіку, яка полягає в тому, що він, так би мовити, альтернативно залежить від декількох обставин.

З даного питання в усіх трьох кодексах передбачено, що відкриття провадження у справі здійснюється судом протягом 5 днів, які відраховуються від: 1) поданої належним чином оформленої позовної заяви; 2) поданої заяви про усунення недоліків; або 3) отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – відповідача.

Таким чином, суд відкриє провадження у справі протягом 5 днів, якщо відповідачем вказано юридичну особу або суб'єкта владних повноважень.

Якщо ж відповідачем є фізична особа, то суд протягом 2 днів з дня надходження позовної заяви звертається до відповідного органу за інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – відповідача, потім така інформація надається суду протягом 5 днів з моменту отримання звернення. В результаті, суд відкриє провадження у справі протягом 5 днів тільки після отримання зазначеної інформації. У разі винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху строк буде ще більшими. Сама

тільки ухвала про залишення позовної заяви без руху виноситься судом протягом 5 днів з дня надходження позовної заяви, потім позивачеві надається строк до 10 днів для усунення недоліків, виявлених у поданій ним позовній заяві, і тільки після спливу цих строків у суду буде 5 днів на відкриття провадження у справі. Всі ці обставини можуть вплинути на кінцевий строк розгляду справи, який потрібно враховувати при зверненні до суду.

Деякі строки здійснення процесуальних дій одночасно встановлюються як законом, так і судом. Йдеться про строк реалізації відповідачем такого важливого процесуального права, як подання відзиву на позов.

Такий відзив, за нормами нових ГПК, ЦПК та КАС України подається в строк, встановлений судом, який, не може бути меншим 15 днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

В цей же строк відповідач має право подати й зустрічний позов.

Серед строків, що встановлюються судом, слід виділити подання позивачем відповіді на відзив, і подальше подання відповідачем заперечення на відповідь позивача на відзив. Все це також є нововведеннями процесуального законодавства.

Новим процесуальним законодавством збільшені строки апеляційного оскарження як ухвал – 10 днів за ГПК України, 15 днів за ЦПК та КАС України, так і рішень судів першої інстанції – 20 днів за ГПК України і 30 днів за ЦПК та КАС України відповідно.

Сам строк на апеляційне оскарження відраховується з дня проголошення повного тексту оскаржуваних ухвали або рішення суду першої інстанції.

Якщо ж суд проголосив лише скорочене рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників, то строк відраховується з дати складення повного тексту судового рішення.

Також, в ЦПК та КАС України збільшено строки касаційного оскарження, які тепер складають 30 днів з дня проголошення оскаржуваних ухвали або постанови суду апеляційної інстанції. За ГПК України строк касаційного оскарження, як і раніше, становить 20 днів.

  • Розгляд справи касаційним судом за ГПК, ЦПК та КАС України становить 60 днів на рішення суду першої інстанції після його апеляційного перегляду і постанову суду апеляційної інстанції, та 30 днів на оскаржувану ухвалу.
  • Процесуальні строки, в рамках яких справа повинна передаватися на розгляд Великої палати Верховного Суду, строк розгляду справи Великою палатою Верховного Суду і його подальшого повернення в нормах нових кодексів прямо не визначено, з чого можна зробити висновок, що такі строки обмежені загальним строком розгляду касаційної скарги.
  • Нагадаємо, в попередніх публікаціях юристи GENTLS аналізували судові юрисдикції та нові правила доказування.

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН Связаться с редактором

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*