Світлана глущенко: з 29 вступає в силу норма закону щодо накладення додаткових штрафів на суму боргу по аліментах

Світлана Глущенко: з 29  вступає в силу норма закону щодо накладення додаткових штрафів на  суму боргу по аліментахЗ 29 серпня вступає в силу норма закону щодо накладення додаткових штрафів на суму боргу по аліментах.

Однією з новацій другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває, спрямованих на посилення захисту прав дітей та запровадження інституту відповідального батьківства, стало впровадження додаткових штрафних санкцій за заборгованість по аліментах більше 1 року. Ці штрафи будуть спрямовані безпосередньо дітям і є своєрідною компенсацією за несвоєчасне отримання ними коштів.

«Якщо у платника аліментів виникає заборгованість в сукупному розмірі більша, ніж сума відповідних платежів за 1 рік, то на таку особу накладатиметься штраф в розмірі 20% від заборгованої суми.

Якщо ж заборгована сума перевищуватиме в сукупному розмірі суму відповідних платежів за 2 роки, то в такому випадку штраф збільшуватиметься і відповідно становитиме вже 30% відповідно.

У випадку заборгованості на суму платежів за 3 роки штраф зросте до 50% від суми боргу», – повідомила заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

Так, наприклад, якщо особа, що має сплачувати аліменти щомісяця в розмірі 2000 гривень, ухилятиметься від їх сплати протягом 1 року, то сума боргу становитиме 24 000 гривень.

У зв’язку з цим виконавцем на таку особу буде накладено штраф у розмірі 20% від цієї суми, а саме в розмірі 4 800 гривень (24 000/100 х 20% = 4800 грн).

Таким чином, загальна сума, що підлягатиме сплаті на утримання дитини, у випадку заборгованості становитиме вже 28 800 гривень.

За словами Світлани Глущенко, така система стимулюватиме недобросовісних батьків до виконання їх основного обов’язку щодо власної дитини, адже інакше вони отримають негативні фінансові наслідки.

«Я хочу закликати усіх, в кого є заборгованість по аліментах більше року, сплатити борг якнайшвидше, адже після 29 серпня уже доведеться платити більше! Діти повинні своєчасно отримувати кошти для свого повноцінного розвитку. Такого ганебного явища, як борги зі сплати аліментів, взагалі не повинно бути у нашій країні, і державна виконавча служба докладе для цього максимум зусиль», – наголосила заступник міністра.

Схожі записи

Від сьогодні набула чинності норма про накладення штрафів на суму боргу з аліментів

29 серпня 2018, середа, 09:36 | Джерело: https://ua.censor.net.ua/

Переглядів: 206

Світлана Глущенко: з 29  вступає в силу норма закону щодо накладення додаткових штрафів на  суму боргу по аліментах

Сьогодні, 29 серпня 2018 року, набула чинності норма закону про накладення додаткових штрафів на суму боргу з аліментів

Як інформує Цензор. НЕТ, про це йдеться в повідомленні прес-служби Мін'юсту.

Повідомляється, що однією Р· новацій РґСЂСѓРіРѕРіРѕ пакету законів “Чужих Дітей Чи РЅРµ Буває”, спрямованих РЅР° посилення захисту прав дітей та запровадження інституту відповідального батьківства, стало впровадження додаткових штрафних санкцій Р·Р° заборгованість Р· аліментів понад 1 СЂС–Рє. Ці штрафи будуть спрямовані безпосередньо дітям С– С” своєрідною компенсацією Р·Р° несвоєчасне отримання РЅРёРјРё коштів.

“Якщо Сѓ платника аліментів виникає заборгованість Сѓ СЃСѓРєСѓРїРЅРѕРјСѓ СЂРѕР·РјС–СЂС– більша, РЅС–Р¶ СЃСѓРјР° РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёС… платежів Р·Р° 1 СЂС–Рє, то РЅР° таку РѕСЃРѕР±Сѓ накладатиметься штраф Сѓ СЂРѕР·РјС–СЂС– 20% РІС–Рґ заборгованої СЃСѓРјРё. Якщо Р¶ заборгована СЃСѓРјР° перевищуватиме РІ СЃСѓРєСѓРїРЅРѕРјСѓ СЂРѕР·РјС–СЂС– СЃСѓРјСѓ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёС… платежів Р·Р° 2 СЂРѕРєРё, то РІ такому випадку штраф збільшуватиметься С– РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ становитиме вже 30% РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ. РЈ випадку заборгованості РЅР° СЃСѓРјСѓ платежів Р·Р° 3 СЂРѕРєРё штраф зросте РґРѕ 50% РІС–Рґ СЃСѓРјРё Р±РѕСЂРіСѓ”, – повідомила заступник Міністра юстиції Р· питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

Так, наприклад, якщо особа, що має сплачувати аліменти щомісяця в розмірі 2000 гривень, ухилятиметься від їх сплати протягом 1 року, то сума боргу становитиме 24 000 гривень.

У зв`язку з цим виконавцем на таку особу буде накладено штраф у розмірі 20% від цієї суми, а саме в розмірі 4 800 гривень (24 000/100 х 20% = 4800 грн).

Таким чином, загальна сума, що підлягатиме сплаті на утримання дитини, у випадку заборгованості становитиме вже 28 800 гривень.

За словами Світлани Глущенко, така система стимулюватиме недобросовісних батьків до виконання їхнього основного обов`язку щодо власної дитини, адже інакше вони отримають негативні фінансові наслідки.

�сточник: https://ua.censor.net.ua/n3083391

Перейти на першоджерело

Поділись новиною:

86

79

77

76

74

73

69

66

65

Неустойка по аліментах та борг – як їх зменшити?

Сутність матеріальної відповідальності за невиконання аліментних зобов’язань полягає в тому, що крім виплати основних платежів та створеного боргу, батько виплачує також і пеню, яка нараховується за кожний день прострочення платежу.

Процедура розрахунку і стягнення неустойки передбачена Сімейним кодексом України (статті 196), Цивільним кодексом України, ЗУ “Про виконавче провадження”, а також п. 22 Ппостановою Пленуму ВС України від 15.05.06 року № 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”.

Основні принципи стягнення пені:

  • Обов’язкова умова нарахування неустойки: наявність аліментної угоди або судового рішення (наказу) про виплату аліментів. Усна домовленість – не підходить.
  • Нарахування неустойки починається вже з першого дня прострочення аліментного платежу. Якщо батько не виконує рішення суду (судовий наказ) або добровільну письмову угоду, не виплачує належну дітям грошову суму або робить це несвоєчасно, мати може вимагати не тільки виплати заборгованості, але і нарахування на неї неустойки.
  • Якщо борг по аліментах – великий, а прострочення платежів – затяжні, неустойка може досягати значних розмірів, іноді перевищувати розмір основного боргу.
  • Виплата неустойки не звільняє боржника від аліментних зобов’язань та погашення алиментної заборгованості. У зв’язку з цим боржники часто опиняються в скрутному матеріальному становищі і шукають способи знизити розмір штрафних санкцій.

Законом встановлена можливість зниження і навіть звільнення від виплати пені – за наявності поважних причин. Таким чином у боржників є шанс захистити свої права, якщо несплата аліментів мала місце не з вини платника.

Раніше в статті “Відзив – заперечення на позовну заяву (зразок)” ми розповіли, що перш за все потрібно робити, якщо на вас подали в суд і ви не згодні з позовними вимогами.

Як уникнути неустойки по аліментах

Все частіше матері, не дочекавшись своєчасної та повної виплати аліментів, подають до суду позови про стягнення боргу і пені. Якщо борг по аліментах утворився з вини батька-платника, суд задовольняє позовні заяви матерів. Судова практика по справах даної категорії багата позитивними рішеннями, винесеними на користь одержувачів аліментів.

Неустойка (пеня) – це справедлива штрафна санкція, мета якої – змусити платника аліментів в повній мірі і в строк виконувати зобов’язання перед дитиною.

Як не допустити призначення штрафів і нарахування пені? Логічно – без затримок і недоплат виплачувати аліменти, призначені судом або батьківським угодою.

А що, якщо борг вже утворився?

Розраховувати на поблажливість суду і звільнення від сплати неустойки, можна тільки в тому випадку, якщо заборгованість виникла….

  • з поважних причин таким як хвороба, втрата роботи, матеріальні труднощі, складні сімейні обставини;
  • з вини інших осіб, наприклад, роботодавця, який затримав виплату заробітної плати, банку, які з технічних причин проводять платіж з порушенням термінів.

Що робити, щоб уникнути виплати нарахованої пені?

  • Підготувати і подати в суд позовну заяву (або зустрічну позовну заяву) про звільнення від виплати неустойки по аліментах.
  • Підготувати документальні докази того, що борг утворився з поважних причин або з вини сторонніх осіб.
  • Представити суду додаткові докази того, що через матеріальний або сімейний стан виплата неустойки скрутна.

Як зменшити неустойку по аліментах?

Судовій практиці відомо безліч прикладів, коли сума боргу та нарахованих на нього штрафів ставала такою значною, що її виплата для аліментоплатника була непосильна.

Наприклад, у 2015 році мало місце рішення суду, згідно якому на аліментну заборгованість на суму 45 тис.грн. була нарахована пеня у розмірі 959,5 тис. грн. за період несплати з 2008 по 2013 роки.

Але тоді у судів не було ні законодавчих підстав, ні механізму зниження і списання суми неустойки. Юристи, що представляли інтереси боржників, часто просили суд знизити співставну основним боргом суму неустойки, спираючись на положення Цивільного кодексу . Але суди правомірно відмовляли – норми ЦКУ не могли бути застосовані в сімейних правовідносинах.

Читайте також:  Аліменти: виплати на дитину з матеріальної допомоги

В теперішній час закон дещо пом’якшив порядок нарахування та стягнення неустойки на аліментний обов’язок:

  • по-перше, обмежив розмір штрафних санкцій – пеня не повинна перевищувати суму боргу (згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року N 2037-VIII);
  • по-друге, допустив списання або зниження суми неустойки за наявності вагомих підстав;
  • по-третє, встановив відповідальність у вигляді неустойки (пені) виключно за наявності вини платника (згідно Постанови ВС № 3 від 15.05.2006).

Тепер боржники по аліментах вправі звертатися до суду та просити зниження або повного звільнення від виплати аліментного обов’язку та/або неустойки. Зрозуміло, якщо для цього є вагомі підстави.

Суд задовольняє далеко не кожен позов. Згідно закону, звільнити від виплати боргу і пені (повністю або частково) суд може в тому разі, якщо …

  • прострочення платежів сталося з поважних причин.

Що можна вважати поважною причиною?

Як правило, основною поважною причиною є хвороба платника, але це не означає, що інші причини суд не бере до уваги. Згідно судової практики, можна перерахувати обставини і фактори, що повністю виключають або значно знижують вину боржника. До них відносяться:

  • важке захворювання або інвалідність;
  • втрата роботи, тривалі затримки заробітної плати, низький рівень доходу, який не «дотягує» до прожиткового мінімуму;
  • кредитні та інші боргові зобов’язання;
  • складне сімейний стан (народження дітей, наявність утриманців);
  • матеріальні труднощі;
  • перебування на військовій службі або на території бойових дій, теракти, катастрофи техногенного характеру, стихійного лиха.
See also:  Невдала спроба законодавця вирішити питання щодо орендної плати під час карантину

Порядок дій

Борг і пеня не підлягають виплаті також у тому випадку, якщо вони виникли не з вини платника, а з вини інших осіб, наприклад, з вини роботодавця, який затримує заробітну плату, неправильно або несвоєчасно перераховує платежі.

Суд не знизить суму боргу, якщо боржник умисно ухиляється від виплати аліментів, відмовляється стає на облік до центру зайнятості та шукати додаткові джерела доходу, не вживає ніяких заходів для надання матеріальної підтримки дітям. В статті “Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей” ми розповідали, яка відповідальність чекає на боржників.

Вище ми згадували, які дії повинен зробити боржник, щоб домогтися списання боргу по аліментах. Такий же порядок дій застосовується і для зниження суми заборгованості та пені:

  • підготовка позову (або зустрічного позову) про зниження суми алиментної заборгованості та/або нарахованої пені;
  • підготовка доказової бази – збір документів, які підтверджують поважність причин утворення боргу;
  • подача позову в суд за місцем проживання відповідача (або за місцем розгляду основного позову – якщо зустрічний позов подається);
  • участь у судових розглядах;
  • при винесенні судом негативного рішення – оскарження судового рішення у вищій судовій інстанції.

Для підготовки грамотної та переконливої апеляційної скарги бажано заручитися підтримкою компетентного юриста. Отримати безкоштовну юридичну консультацію можна напрямо зараз.

  • отримання копії судового рішення і передача в ССВ за місцем виконавчого провадження– для перерахунку суми боргу.

Позовна заява

Боржникові, яких хоче досягти повного або часткового звільнення від зобов’язань, слід серйозно поставитися до підготовки позову (або зустрічного позову).

При підготовці позовної заяви слід керуватися…

  • ст. 196 СК України (які допускають зниження суми боргу і пені за аліментів);
  • ст. 175 ЦПК України (що визначають форму та зміст позовної заяви).

Позов повинен містити такі відомості:

  • найменування суду;
  • дані про сторін – платника та одержувача аліментів – П.І.Б., адреса проживання та реєстрації;
  • ціна позову (сума, на яку боржник просить знизити боргове зобов’язання);
  • заголовок: Позовна заява про звільнення від сплати заборгованості по аліментам (та/або розстрочення суми заборгованості, зменшення неустойки за прострочення сплати аліментів);
  • основна частина позову: докладний і точний опис обставин справи.

Читайте також:  Порядок стягнення аліментів в суді (зразок позовної заяви)

Потрібно викласти, коли було прийнято судове рішення (судовий наказ) або батьківська угода про виплату аліментів, з яких причин або з чиєї вини утворилася заборгованість по аліментах, який розмір доходу у платника і чому повна виплата боргу – скрутна.

Важливо, щоб зазначені в позові причини була досить поважними і переконливими для суду.

Якщо подається зустрічний позов, боржник може взяти за основу положення та доводи основної позовної заяви – не погоджуватися з ними, уточнювати, доводити недостовірність, наводити контраргументи, описувати обставини, що склалися з протилежної точки зору. Обидві позовні заяви – основна та зустрічна — будуть розглянуті одночасно, в одному судовому процесі.

  • прохання про зниження суми боргу і пені;
  • перелік додатків;
  • дата подачі позову (зустрічного позову);
  • підпис.

Тут Ви можете завантажити зразок позовної заяви про зниження суми боргу і пені за аліментами

Даний зразок допоможе Вам скласти власний позов. Якщо у вас виникнуть складнощі, буде потрібна допомога чи порада з урахуванням ваших індивідуальних обставин – пишіть або дзвоніть. Я безкоштовно вас проконсультую та допоможу зы складанням письмового позову та збором документації.

До речі, позовні вимоги, викладені в заяві, можна змінити. Як це зробити та коли, ми розповіли у статті “Уточнення позовних вимог згідно з ЦПКУ від 2018 року“.

Документи

  • Згідно ЦПК Украъни, до позовної заяви слід додати документи, якими підтверджується кожне зазначене в позові обставина.
  • Наприклад, якщо боржник стверджує, що виплати аліментів перешкоджала важка хвороба, до позовом потрібно докласти медичні довідки.
  • Якщо мова йде про втрату роботи та додаткових джерел доходу, про великих кредитах – ці твердження повинні бути підтверджені…
  • довідками про доходи від роботодавця або податкової інспекції;
  • трудовою книжкою або контрактом;
  • кредитними договорами;
  • квитанціями про комунальні борги;
  • листами з банків або колекторських компаній.

Якщо основна причина – складний сімейний стан, потрібні довідки про вагітність дружини, свідоцтва про народження дітей, медичні довідки про захворювання близьких родичів (батьків), квитанції та чеки про покупки.

Про те, які бумаги потрібно зібрати, ми детально розповіли у статті “Які документи необхідні для зменшення розміру аліментів?“.

Терміни

Чим раніше боржник звернеться до суду, тим вище його шанси на позитивне рішення.

Тривала бездіяльність, особливо, якщо сума боргу – велика, свідчить про злісне та несумлінне ставлення до алиментной заборгованості перед дітьми. Це не тільки не допоможе звільнитися від боргу, але стане підставою для притягнення до інших заходів відповідальності – адміністративної та навіть кримінальної.

Що ж стосується тривалості судового процесу, то він становить у районному/міському суді: 2 місяці на розгляд і ще 1 місяць — на набуття рішенням суду чинності.

Затягування судового процесу понад передбаченого законом строку – нерідке явище. Таке трапляється, як правило, з причини пропуску судових засідань позивачем або відповідачем, а також для проведення додаткових процедур або експертиз.

Витрати

Часта помилка: у справах, пов’язаних з аліментами, не передбачено стягнення судового збору. Це не так. Звільнення від оплати держмита допускається тільки в тому випадку, якщо позов подається в інтересах неповнолітнього. Але в даному випадку позов подається в інтересах боржника, а не дитини. Отже, судовий збір сплачується обов’язково.

Формула для розрахунку мита за подачу позову майнового характеру міститься в Законі України «Просудовий збір». Розмір державного мита залежить від ціни позову – суми, на яку позивач просить знизити заборгованість, і складається з двох частин — фіксованої суми та процентної ставки.

Детальніше про принципи і правила розрахунку державного мита за подання позовів, пов’язаних з аліментами – у статті «Все про судовий збір в Україні (звільнення, повернення, калькулятор розрахунку, зразок заяви)».

Судова практика

Отже, у боржників є шанс добитися зниження або навіть повного скасування заборгованості по аліментах і пені.

Але це не означає, що кожен недобросовісний батько зможе списати борг та продовжити безвідповідально ставитися до грошовим зобов’язанням перед дітьми.

Приклад № 1 – відмова суду від зменшення неустойки. Щомісячний дохід Іванова становить 10 000 грн. Згідно з рішенням суду, його 14-річна дочка повинна отримувати аліменти у розмірі 2 500 грн. -¼ від заробітку батька. Протягом перших шести місяців після винесення судового рішення, Іванов виплачував аліменти. Але потім втратив роботу. Протягом наступних трьох місяців накопичувався борг перед дочкою – 7,5 тис.грн. Мати дочки звернулася до судового пристава, який справив розрахунок неустойки. Після чого – звернулася в суд з позовом про стягнення боргу та неустойки. Зустрічний позов Іванова про скасування заборгованості з причини звільнення з роботи та відсутності заробітку суд не задовольнив.

Суд буде розглядати справу зі всіх сторін і з урахуванням всіх обставин, навіть таких як: причина звільнення, постановка на облік в ЦЗ, пошук роботи та інших джерел доходу, надання посильної допомоги дитині. І тільки якщо боржник зможе довести, що борг виник з не залежних від нього причин, він зможе добитися позитивного рішення та надалі виплачувати аліменти без штрафів і нечуваних неустойок.

Приклад № 2 – зменшення неустойки. Мати 12-річної дитини, Лєскова подала позов про стягнення боргу по аліментах у розмірі і неустойку за прострочення аліментних платежів. Відповідач Григоров подав зустрічний позов про зниження суми неустойки, оскільки борг виник внаслідок затяжної хвороби та витрат на лікування, в якості доказів – пред’явив медичні довідки й чеки про купівлю препаратів. Лєскова призвела доводи про те, що протягом лікування Григоров продовжував отримувати дохід від бізнесу, здачі в оренду нерухомості та витрачав на лікування не всі грошові кошти. Суд, керуючись статтями СКУ, відповідно до якої батьки зобов’язані забезпечувати своїх дітей незалежно від розмірів доходу, прийняв рішення про зменшення розміру неустойки, нарахованої за час хвороби Григорова.
Приклад № 3 – звільнення від неустойки. До суду звернувся Холмогоров, якому за 3 місяці невиплати аліментів нарахували борг і пеню. Він стверджував, що виплачував аліменти точно в строк в тому порядку, який був обговорений з одержувачем платежів – на банківську карту. В якості доказів Холмогоров привів виписки з банківських рахунків і чеки про проведені платежі. Відповідачка Шахіна стверджувала, що грошей не отримувала. В ході судового розгляду стало ясно, що банк відповідачки списував перераховані на карту грошові суми в рахунок заборгованості за кредитом, а сповіщень вона не отримувала, оскільки змінила номер. Суд зняв з Холмогорова обов’язок сплачувати нарахований борг і неустойку, оскільки його вини у нестачі коштів на рахунку Шахиної – не було.

Ще більше інформації по цій темі знайдете в статті “Заборгованість по аліментах – як її зменьшити (позовна заява)“.

Не впевнені, що дитина ваша? Прочитайте статтю “Оспорювання батьківства (скільки коштує тест ДНК)“.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні та залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

Скасовано Указ про штрафи за порушення «готівкових» норм: «танцюють у

Перевірці касової дисципліни фіскали традиційно приділяють пильну увагу. При цьому фактично жодна «готівкова» перевірка (за статистикою податківців за підсумками 2018 року було проведено 16,9 тис.

See also:  Всу: законотворча діяльність ради не відноситься до владних функцій

таких) не обходилась без виявлення порушень і застосування штрафних санкцій. А Єдиний держреєстр судових рішень просто пістрявить справами, у яких платники судилися з фіскалами з приводу обґрунтованості застосування штрафів за Указом № 436.

А отже, скасування цього Указу є подією «всесвітнього» масштабу.

Але, як завжди, є нюанси.

Що скасували?

Скасували Указ № 436, у якому «сиділи» 4 «живі» (які становили реальну загрозу) і 2 «мертві» штрафи. А штрафи за що? За порушення порядку здійснення касових операцій у нацвалюті, який на сьогодні врегульований Положенням № 1483.

За перевищення граничних сум розрахунків готівкою відповідальність передбачена не Указом № 436, а ст. 16315 КпАП. Відповідний адмінштраф «живіший за всіх живих» (про що буде сказано пізніше).

  • Так ось, 4 донедавна «живі» штрафи — це штрафи:
  • 1) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування в касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
  • 2) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;
  • 3) за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 % виданих під звіт сум;
  • 4) за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів — у розмірі сплачених коштів.
  • 2 «мертві» штрафи — це штрафи:

1) за витрачання готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості. У п.п. 6 п. 58 Положення № 148 зазначено, що такі виплати готівкою повинні здійснюватися з урахуванням вимог ПКУ. Водночас ПКУ жодних обмежень у частині виплати заробітної плати з виручки за наявності податкового боргу не містить;

2) за нецільове використання готівкових коштів, отриманих у банку. Факт такий, що Положення № 148 жодних вимог до цільового використання готівкових коштів, отриманих з банку, не пред’являє.

Виходить, що з моменту набрання чинності Указом № 418/2019 (з 23.06.2019 р.) перелічені вище штрафи припиняють свою дію. Фіскали їх застосовувати не можуть.

Згідно з Указом № 418/2019

Стягнення боргу по аліментах після 18 років

Як вже говорилося вище, борг може виникнути тільки на підставі аліментної угоди або судового рішення про сплату аліментів. В обох випадках у одержувача є на руках виконавчий документ (судовий наказ, виконавчий лист, аліментний договір). З одним із цих документів йому слід звернутися до судового виконавця для розрахунку суми боргу та вжиття необхідних заходів для стягнення боргу.

Отримавши заяву від одержувача аліментів, судовий виконавець:

  • виносить постанову і відкриває провадження по стягненню боргу;
  • розраховує суму боргу;
  • починає роботу по стягненню боргу.

Спочатку він надсилає боржнику повідомлення про відкриття провадження, повідомляє суму заборгованості і пропонує виконати свої зобов’язання добровільно. Одночасно з цим судовий пристав збирає інформацію про місце роботи, розміри доходів, відкриті банківські рахунки, наявне майно боржника.

Якщо боржник не сплачує борг добровільно, судовий виконавець вживає заходи для примусового стягнення боргу:

  • вимагає виплат суми боргу із зарплати за місцем роботи,
  • заарештовує банківські рахунки,
  • описує і накладає арешт на майно,
  • забороняє виїзд закордон, керування транспортними засобами та користування мисливською зброєю.

При цьому судовий виконавець здійснює контроль над процесом примусового стягнення боргу по аліментах.

Крім основної суми боргу одержувач аліментів має право стягнути і неустойку за несвоєчасну оплату аліментних платежів. Її розмір розраховується на основі суми боргу — 1% за кожний прострочений день.

Стягнення боргу по аліментах після 18 років через суд

Якщо існує спір про суму боргу по аліментах. Якщо є ризик ухилення боржника від оплати боргу. Якщо судові пристави не вживають необхідних заходів для примусового стягнення заборгованості. То одержувачу варто звернутися безпосередньо до суду.

В судовому порядку провадиться розрахунок і визнання суми боргу, а в судовому рішенні зазначаються необхідні заходи для погашення боргу, наприклад:

  • Накладення арешту на банківські рахунки боржника та утримання суми боргу;
  • Опис, арешт і реалізації на аукціоні майна боржника для виплати боргу;
  • Передача майна боржника дитині — в рахунок боргу по аліментах.

З набранням законної сили судовим рішенням необхідно йти до судових виконавців, які в установленому порядку будуть його виконувати.

Звільнення від заборгованості за аліментами

Боржник також має право звернутися до суду з проханням звільнити його від оплати аліментної заборгованості – якщо не цілком, то бодай частково. Звичайно, якщо несплата боргу була викликана поважними причинами: хворобою, важким матеріальним становищем, змінами в сімейному становищі.

Якщо суд визнає ці причини поважними, а надані докази переконливими, він може піти боржнику назустріч. Судовим рішенням борг по аліментах буде повністю або частково списаний, а служба судових виконавців перерахує суму, яка підлягає примусовому стягненню.
[/column]

Заборгованість за аліментами та її стягнення

Виплата аліментів – непроста тема для багатьох людей, як чоловіків, так і жінок. На жаль, досить велика кількість подружніх пар розлучається. Згідно статистичних даних, від 60 до 90% одружених пар в Україні розходяться протягом перших п’яти років шлюбу. В результаті близько 70% дітей ростуть в неповних сім’ях, і деякі з них зустрічаються з рідним батьком не дуже часто.

Питання аліментів постає досить гостро, коли розлучена жінка заробляє недостатньо грошей, щоб забезпечити дитину. Однак, деякі чоловіки не бажають виплачувати аліменти, аргументуючи це невеликою зарплатою, появою нової сім’ї, поганими стосунками з колишньою дружиною, перебуванням за кордоном тощо. В таких випадках може виникнути заборгованість по аліментам.

Як стягуються заборговані аліменти

Згідно Статті 194 Сімейного Кодексу України, у випадку наявності заборгованості по аліментам, вони стягуються з відповідача за виконавчим листом. Особливістю в цьому випадку є те, що аліменти стягуються за минулий час, однак не більше, ніж за 3 останні роки, що минули перед направленням виконавчого листа до його виконання.

У випадку, якщо боржник не виплачував аліменти з тої причини, що перебував у розшуку або знаходився поза межами України, аліменти стягуються з нього повністю за весь період.

Важливо те, що заборгованість по аліментам повинна бути виплачена навіть у випадку, коли дитина досягла повноліття. А якщо повнолітня дитина вчиться у навчальному закладі, згідно ст.

199 Сімейного Кодексу України, аліменти на її утримання нараховуються до віку двадцяти трьох років.

В цьому випадку подати позовну заяву про стягнення аліментів за минулий час може не лише той з батьків, з ким живе дитина, але і безпосередньо сама дитина.

Як визначається заборгованість за аліментами

Згідно Статті 195 Сімейного Кодексу України, сума аліментів, які були заборговані, визначається виходячи із доходів того з батьків дитини, який має їх сплачувати. Враховується дохід особи за весь термін заборгованості.

В тому ж випадку, коли боржник не працював певний час, за який заборгував аліменти, сума обчислюється виходячи з його доходу на момент обрахунку заборгованості. А якщо боржник не працює також і в момент обчислення заборгованості, то потрібна сума вираховується, виходячи із прийнятої законом середньої заробітної плати.

У разі будь-яких спорів щодо суми заборгованості, ця сума визначається судом.

Як визначається пеня за заборгованість по аліментам

Згідно Статті 196 Сімейного Кодексу України, боржник повинен нести відповідальність за прострочення сплати аліментів на дитину.

Той з батьків, хто утримує дитину і повинен одержувати аліменти, має право отримати пеню за весь термін заборгованості. Пеня нараховується, якщо заборгованість виникла з вини боржника.

Пеня нараховується у розмірі 1% від усієї суми заборгованих аліментів за кожен день прострочення. Ця сума може бути зменшена рішенням суду у випадку, якщо матеріальне становище боржника не дозволяє сплатити її в повній мірі.

Боржник має право зовсім не сплачувати пеню, якщо він є неповнолітнім.

Злісне ухилення від сплати аліментів

Якщо особа, яка має сплачувати аліменти, злісно ухиляється від їх сплати, вона має нести за це кримінальну відповідальність, яка визначається Статтею 164 Кримінального кодексу України.

Злісним ухилянням від сплати аліментів вважаються такі дії:

  • пряма відмова особи від виплати аліментів на дитину;
  • вказання невірної суми доходів, з якої вираховуються аліменти;
  • переховування: переїзд в інше місце чи зміна роботи, про що не були попереджені відповідні органи.

До злісного ухиляння не відноситься несплата аліментів через хворобу, виправдану відсутність роботи, наявність хворої дитини, тощо. Визнання чи невизнання судом злісного характеру ухилення від виплати аліментів здійснюється в кожному окремому випадку, виходячи з обставин справи.

Відповідальністю за злісне ухилення може бути штраф до двохсот мінімальних доходів, виправні роботи або навіть обмеження волі терміном до 2-х років.

Звільнення боржника від сплати заборгованості

Існують випадки, в яких боржник може бути зовсім звільнений від сплати заборгованості по аліментам, або ж виплату заборгованості може бути відтерміновано чи дозволено сплачувати її протягом певного часу.

Це такі випадки:

  • коли боржник має матеріальний або сімейний стан такий, що не дозволяє виплатити всю суму заборгованості за один раз – тоді суд може дозволити йому сплатити борг пізніше або в декілька етапів;
  • коли боржник не виплачував аліменти у зв’язку зі своєю тяжкою хворобою або з інших важливих причин – тоді суд може взагалі звільнити його від сплати заборгованості, або дозволити виплатити лише частину цієї суми.
  • Якщо особа, яка заборгувала аліменти, не отримала виконавчий лист вчасно – суд може повністю звільнити боржника від сплати цього боргу.
See also:  Об услуге по поставке тепловой энергии в новом законе украины «о жилищно-коммунальных услугах»

Позовна заява про стягнення заборгованості по аліментам

Якщо той з батьків, який має сплачувати аліменти, заборгував їх виплату, для розгляду цієї справи і стягнення заборгованості другий з батьків повинен подати позовну заяву про стягнення заборгованості по аліментам.

В цій заяві позивач повинен викласти обставини справи, вказати суму аліментів і суму заборгованості, та термін, протягом якого не виплачуються аліменти. Також можна вказати, чи був боржник попереджений про наявність заборгованості, чи позивач звертався до нього щодо сплати аліментів.

Зразок заяви можна знайти на державних юридичних сайтах або взяти безпосередньо у юриста, до якого ви звертаєтеся.

Якщо ви зацікавлені в тому, щоб заборгованість по аліментах була стягнута у повній сумі – звертайтеся до професіоналів, які допоможуть вам виграти справу. Юристи Адвокатського об’єднання «Бачинський, Коломієць та партнери» подбають про те, щоб ваша дитина отримала належні їй кошти. Ми готові захистити інтересі наших клієнтів у будь-яких ситуаціях!

Визначення заборгованості за аліментами та її стягнення

Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

  1.  Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

  2.  Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

  3.  Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

  4.  Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, — до досягнення нею двадцяти трьох років.

  5.  Положення частин першої — третьої цієї статті, а також статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.

  • Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)
  1.  Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

  2.  Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

  3.  Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

  4.  Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору — судом.

  1. Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати аліментів
  1.  При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

  2.  Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

  3.  Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Сімейний кодекс України

Кошти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька (ст. 183 СК України) і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України). Відповідно до зазначених норм у кожному конкретному випадку розмір аліментів визначає суд.

Рішення суду є загальнообов’язковим до виконання. Разом з тим, досить поширеними є факти невиконання судових рішень. Це — одна з причин виникнення заборгованості за аліментами.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору — судом.

У разі сплати аліментів за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії заборгованість за аліментами погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягуються у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час (ст. 194 СК України). Такими є загальні положення щодо стягнення заборгованості за аліментами.

Закон не обходить регламентацією і питання щодо визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу). Така заборгованість відповідно до ст. 195 СК України визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилось їх стягнення.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, заборгованість обчислюється, виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.

Слід звернути увагу на положення ст. 196 СК України, якою передбачена відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Так, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Закон звільняє від сплати неустойки платника аліментів, який є неповнолітнім.

Зазначимо, що притягнення до відповідальності платника аліментів, з вини якого виникла заборгованість, є правом, а не обов’язком одержувача аліментів.

Окрім того, встановлений законом розмір сплати неустойки може бути досить відчутним для фізичної особи. Тому закон допускає можливість зменшення розміру неустойки.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального становища та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до ст. 197 СК України суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами, враховуючи матеріальне становище та сімейний стан платника аліментів.

За позовом платника аліментів суд вправі повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами. Це може мати місце у випадку, коли буде встановлено, що заборгованість виникла у зв’язку з тяжкою хворобою платника аліментів або іншою обставиною, що має істотне значення.

У виникненні заборгованості за аліментами на дитину винною може бути і особа, на користь якої присуджено аліменти. Тому суд вправі звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей, що перебувають на їх утриманні, — карається виправними роботами на строк до 1 року або обмеженням волі на строк до 2 років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 164 КК України, — карається виправними роботами на строк до 2 років або обмеженням волі на строк до 3 років.

Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 6 місяців відповідних платежів.

Ухилення від сплати аліментів і ухилення від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей утворюють цей склад злочину лише у випадку, коло воно є злісним. Поняття злісності належить до оціночних категорій і має бути визначено у кожному конкретному випадку.

Визнання судом ухилення злісним повинно бути належним чином вмотивовано у вироку.

Про злісний характер ухилення можуть свідчити тривалість ухилення, продовження ухилення після попередження про необхідність виконання свого обов’язку та можливість кримінальної відповідальності з боку судді чи державного виконавця, неодноразові звернення потерпілого чи інших осіб до винної особи з цього приводу тощо.

Непоодинокими є випадки, коли місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення цього державного утримання визначається Кабінетом Міністрів України, а метою є тимчасове утримання неповнолітнього.

Цю допомогу призначають і виплачують за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, управління праці та соціального захисту населення районної, районної у місті Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради. Для цього треба написати заяву у місцевому органі праці та соціального захисту населення, додавши довідку з виконавчої служби про неотримання аліментів. Тимчасова допомога призначається кожні 6 місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний 6-місячний строк потрібно подати лише заяву, в якій повідомити про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

  • Юридичний порадник Сімейне право. Зміст
  • Довідник: Справи про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей
  • Зразок позовної заяви про зменшення розміру аліментів
  • Мінімальний розмір аліментів на одну дитину в Україні

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*