Встановлення місцезнаходження платника податків передбачає проведення певних заходів дпі, і недотримання цього порядку обумовить незаконність інформації щодо відсутності юрособи за адресою (спр. № к/800/22705/16, 10.11.16)

Встановлення місцезнаходження платника податків передбачає проведення певних заходів ДПІ, і недотримання цього  порядку обумовить незаконність  інформації щодо відсутності юрособи за адресою (Спр. № К/800/22705/16, 10.11.16)Одним з видів податкового контролю фізичних осіб підприємців, підприємств, організацій, установ є податкова перевірка. Такі перевірки діляться на декілька видів, а саме: документальні, фактичні і камеральні. Документальні у свою чергу діляться на планові і позапланові, виїзні і не виїзні, електронні.

Як правило, у більшості випадків питання про порядок і законність перевірок виникають з усіма видами перевірок, а особливо відносно позапланової. І це не випадково, оскільки елемент несподіваності може застати зненацька навіть того, хто просто не встиг навіть свої законні дії оформити документально. Власне знайти відповідь на деякі з таких питань ми спробуємо в цій статті.

Залежно від етапу проведення перевірки усі питання згрупуємо в декілька груп.

I. Податкова перевірка: попередження

А) Планова податкова перевірка законна тільки при попередньому попередженні!

Перед початком перевірки державна податкова інспекція зобов’язана, згідно з Податковим Кодексом України, письмово повідомити платника податків про таку перевірку, дату і час її проведення за 10 календарних днів до дня проведення перевірки.

Якщо ж інспектор до вас прийшов, але ви не отримували такого повідомлення і не ставили особисто підпис під ним або не отримали рекомендаційний лист з повідомленням про вручення, то повідомлення вважається не врученим, а значить маєте повне право не впускати інспектора для проведення перевірки.

Попередьте своїх секретарів, щоб вони не ставили підпис на подібних повідомленнях. Тому можете запропонувати податковому інспекторові дати вам повідомлення прямо в день його візиту і тоді у вас будуть 10 днів для підготовки необхідних документів для перевірки.

Б) Вам подзвонили і зобов’язали прийти до податкової інспекції для проведення перевірки

Таке усне попередження не є підставою для обов’язкового виконання вимог з’явитися до податкових органів. Повідомлення має бути вручене особисто в руки одержувачеві під розпис або спрямовано рекомендованим листом і теж із сповіщенням про отримання під розпис.

II. Податкова перевірка: як не допустити інспектора?

Встановлення місцезнаходження платника податків передбачає проведення певних заходів ДПІ, і недотримання цього  порядку обумовить незаконність  інформації щодо відсутності юрособи за адресою (Спр. № К/800/22705/16, 10.11.16)

Тут ми повинні відповісти собі на 3 питання: хто прийшов? на якій підставі? що перевіряє?

ПАМ’ЯТАЙТЕ: у будь-якому разі краще надалі знайти об’єктивні (і не дуже об’єктивні :)) причини виправдання не допуску іспектора для проведення перевірки, чим потім платити штрафи, пеню інші санкції за “непідготовлені” документи до перевірки!

А) Ви маєте повне право не допустити представника податкової на підприємство, якщо:

1) Вам не пред’явили направлення на перевірку і копію наказу про її проведення;

2) Пред’явлене направлення і наказ оформлені з порушенням законодавства, а саме в них не вказано:

  • дата видачі;
  • найменуванні податкової;
  • реквізити наказу про проведення перевірки;
  • чіткі реквізити суб’єкта перевірки (вас або вашого підприємства);
  • підстави, терміни, коли проходить податкова перевірка;
  • відомості про конкретного фахівця, який перевірку здійснюватиме;
  • підпис керівника органу податкової служби або його заступника з друком.

Проте, окрім цих причин в ПК ще можна виділити ситуацію, якщо на перевірку явився не той фахівець, дані якого вказані в направленні або наказі, чи в направленні невірно вказана назва вашого підприємства.

Читайте також: «Трудова книжка: 9 фактів, про які ви повинні знати!»

У разі відмови допуску інспектора на підприємство складається самим інспектором акт, який підтверджує факт відмови від перевірки.

Такий бланк про відмову не затверджений на законодавчому рівні, тому варто самостійно його скласти з позначенням причин відмови ( у статті 81.

1 Податкового кодексу України), зробити копію документів ( наказу, направлення), складені з порушенням, поставити підписи вашу і перевіряючих органів.

Б) Податковий інспектор просить документи для перевірки

Встановлення місцезнаходження платника податків передбачає проведення певних заходів ДПІ, і недотримання цього  порядку обумовить незаконність  інформації щодо відсутності юрособи за адресою (Спр. № К/800/22705/16, 10.11.16)По-перше, ми НЕ зобов’язані давати такі документи, а інспектор повинен їх просити у нас.

По-друге, такі документи повинні стосуватися тільки тих питань, які вказані в направленні і в наказі про проведення перевірки. Тобто не може податковий інспектор перевірити у вас усі документи, які забажає, і знайти порушення, абсолютно не пов’язані з його направленням і наказом.

По-третє, за відмову дати необхідні документи інспекторові законодавством не передбачені абсолютно ніякі санкції і відповідальність. Такий обов’язок надати документи є, а відповідальності немає!

Але у такому разі, державній податковій інспекції прийдется самостійно оцінювати кількість майна і тяжкість правопорушення за наявними у них даними, що часто може не відповідати дійсності, а тому краще послатися на майже “об’єктивну” причину відсутності необхідних документів. За допомогою такого прийому можна виграти час для упорядковування відповідних документів.

По-четверте, часто податкові органи вимагають оригінали документів, щоб їх узяти з собою для вивчення. Але дані дії абсолютно незаконні. Максимум, що можуть у вас попросити- це копії таких документів, проте є маленьке “але”.

Якщо це усне прохання, то ви можете відмовити надавати такі копії, оскільки згідно ПК тільки після офіційного ПИСЬМОВОГО повідомлення податкової інспекції протягом 1 місяця з моменту такого повідомлення, ви зобов’язані надати завірені копії необхідних документів.

Крім того, уберегти документацію від перевірки або вилучення можливо за допомогою адвоката. Для цього досить укласти з адвокатом договір про надання юридичних послуг.

У тексті договору необхідно вказати, що для виконання обов’язків за договором з метою юридичного аналізу адвокатові були передані деякі фінансові документи підприємства.

Конкретний перелік документів необхідно додатково відобразити в акті “прийому-передачі”.

З моменту оформлення акту “прийому-передачі”, ваші фінансові документи набувають статусу “адвокатської таємниці”. Згідно зі ст. 23 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”  документи, що є адвокатською таємницею, не можуть бути витребувані або вилучені у адвоката.

Таким чином, оскільки адвокатська таємниця охороняється законом, а доступ до документів третім особам (у тому числі податківцям) заборонений, ви можете бути впевнені, що важливі для вас фінансові документи залишаться недосяжними для органів податкової служби.

Важливо зазначити також те, що перед перевіркою податковими органами важливо самостійно скласти документ “про нерозголошення конфеденційних даних”, де зазначити всі умови, дані, які придумаєте, і які не бажаєте, щоб були розголошені.

Адже після підписання такого документу податкова зобов’язується не розголошувати відповідні конфеденційні дані, що забезпечить вас від ситуації, яка може нанести шкоду вашій діловій репутації, а також, крім цього, конкретизує дії, за які податкова буде нести відповідальність.

III. Складання акту податкової перевірки

Встановлення місцезнаходження платника податків передбачає проведення певних заходів ДПІ, і недотримання цього  порядку обумовить незаконність  інформації щодо відсутності юрособи за адресою (Спр. № К/800/22705/16, 10.11.16)

При виявленні вами порушень податковою інспекцією, неправомірності їх дій ви можете на це вказати в акті перевірці, де при підписуванні такого документу робите запис про те, що не згодні з результатами перевірки і заперечення будуть надані в установленому порядку.

Цей запис буде ще одним аргументом при оскарженні результатів перевірки податкової інспекції до вищестоящих органів або суду.

Важливо також пам’ятати, що згідно з п. 4.1.4. ПКУ діє презумпція правомірності рішень платника податків, з чого виходить, що усі колізії і неоднозначні ситуації в суді повинні вирішуватися на вашу користь!

І ще одне, запам’ятайте, що ні податковий інспектор, ні будь-яка інша особа, крім суду, примусово не має права стягнути з вас податки і штрафи! Тільки за рішенням суду можливо здійснити такі дії! А тому будь-які погрози, залякування Податкової служби в особі інспекторів про примусове “витрушування” з вас грошей є абсолютно безпідставним.

З основами оскарження рішень державної податкової інспекції на відео:

Юрій Усманов2019-03-03T12:43:28+02:00

Источник: https://www.pravoconsult.com.ua/podatkova-perevirka-vidpovidi-na-pitannya-za-yaki-vam-dovelosya-platiti-yuristu/

Зміна місцезнаходження

Встановлення місцезнаходження платника податків передбачає проведення певних заходів ДПІ, і недотримання цього  порядку обумовить незаконність  інформації щодо відсутності юрособи за адресою (Спр. № К/800/22705/16, 10.11.16)

Бувають випадки, коли платнику податків з різних причин доводиться змінювати своє місцезнаходження. У зв’язку з цим виникають питання, чи потрібно йому реєструватися за новим місцезнаходженням та куди сплачувати податки.

Загальні аспекти

Відповідно до норм Податкового кодексу платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місце­знаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Пунктом 66.3 ст.

 66 зазначеного Кодексу встановлено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюються адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому платник податків перебуває на обліку, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Держреєстрація

Порядок державної реєстрації юросіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб — підприємців встановлено Законом про держреєстрацію.

Частиною другою ст. 4 цього Закону передбачено, що держреєст­рація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.

  • До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний держреєстр) вносяться відомості, зокрема, про місцезнаходження юрособи, її відокремленого підрозділу та фізичної особи — підприємця (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок із фізичною особою — підприємцем).
  • Перелік документів, які подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи, її відокремленого підрозділу та фізичної особи — підприємця визначено статтями 17 та 18 Закону про держреєстрацію.
  • Наказом № 3268/5 затверджено, зокрема, форми заяв про державну реєстрацію:
  • змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (форма 3);
  • змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (форма 5);
  • змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (форма 11).
See also:  Глава держави підписав закон про запобігання та протидію домашньому насильству

Взяття на облік/зняття з обліку

Розділом Х Порядку № 1588 визначено процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку).

Пунктом 10.4 цього Порядку передбачено, що процедури переведення платника податків шляхом взяття на облік/зняття з обліку (зміни основного місця обліку) розпочинаються та проводяться контролюючими органами у разі надходження хоча б одного з таких документів:

  • відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місце­знаходження (місце проживання) платника податків — для платників податків, відомості щодо яких включаються до Єдиного держреєстру;
  • заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 5-ОПП із позначкою «Зміни», ­поданої платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням у 10-денний строк від дня ре­єстрації зміни місцезнаходження, — для платників податків, для яких законом установлено особливості їх держре­єстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному держреєстрі.

Відповідно до п. 10.

5 Порядку № 1588 у разі отримання з Єдиного держреєстру даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язану зі зміною адміністративного району, конт­ролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до Єдиного держреєстру відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів ДФС із зазначенням:

дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Пунктами 10.7 та 10.

8 Порядку № 1588 передбачено, що протягом 20 днів після отримання відомостей або заяви про зміну місцезнаходження платника податків конт­ролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків засобами інформаційної системи в електронному вигляді формує та надсилає до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) за формою № 11-ОПП.

Водночас протягом двох робочих днів після надходження такого повідомлення контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основ­не місце обліку), про що вносить відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.

Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місце­знаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день закінчення такого строку.

Зверніть увагу, що зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.

Дані про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого містяться в Єдиному держреєстрі, передаються до Єдиного держреєстру у день взяття на облік у конт­ролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.

Згідно з п. 10.

12 Порядку № 1588 після взяття на облік платника податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та відомості щодо якого не містяться в Єдиному держреєстрі, та повернення ним довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру за формою № 34-ОПП (далі — довідка за формою № 34-ОПП), виданої за попереднім місцем обліку, контролюючий орган видає такому платнику нову довідку за формою № 34-ОПП у порядку, встановленому п. 9.4 цього Порядку.

Зауважимо, що дані про взяття на облік юросіб, їх відокремлених підрозділів і самозайнятих осіб як платників податків та як платників єдиного внеску оприлюднюються на офіційному порталі ДФС і на порталі електронних сервісів Мін’юсту України.

Сплата податків

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (частина восьма ст. 45 Бюджетного кодексу та п. 10.13 Порядку № 1588).

У такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи — підприємця за основ­ним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно з розділом VII Порядку № 1588 без подання заяви платником податків.

Слід звернути увагу, що до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Пунктом 7.

3 Порядку № 1588 визначено, що у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Також зауважимо, що платниками податків, на яких не поширюються норми частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу, є:

  • юрособи, включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
  • відокремлені підрозділи юросіб;
  • фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Для таких платників сплата податків та подання звітності здійснюються за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Якщо платник з території проведення АТО

Щодо особливості обліку платників податків у разі зміни місце­знаходження платників податків з території проведення АТО або тимчасово неконтрольованої території (на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження) на територію в областях або місті Києві слід зауважити, що відповідно до ст. 4 Закону № 1669 проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юросіб і місця проживання фізичних осіб — підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення АТО, здійснюється державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Мін’юсту України в областях та м. Києві.

У разі зміни місцезнаходження/місця проживання платників податків з території проведення АТО або тимчасово неконтрольованої території (на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження) на територію в областях або м.

 Києві і отримання контролюючими органами відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків або заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 5-ОПП із позначкою «Зміни», поданих платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням, контролюючі органи в областях та м. Києві за новим місцезнаходженням/місцем проживання платників податків здійснюють обробку відомостей із Єдиного держреєстру, а також взяття на облік платників податків за основним місцем обліку не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з Єдиного держреєстру чи заяв від платників податків (п. 5 наказу № 1127).

Зауважимо, що для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюються за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Бюджетний кодекс — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р.

№ 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Закон № 1669 — Закон України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Наказ № 1127 — наказ Мінфіну України від 14.11.2014 р.

№ 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів». Наказ № 3268/5 — наказ Мін’юсту України від 18.11.2016 р. № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588

Источник: http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100007849-zmina-mistseznakhodzhennya

Оновлені критерії ризиковості — старі граблі | БухгалтеріяUA

Ізнову ДФС підготувала сюрприз для платників  ПДВ  у  частині  блокування  податкових  накладних (далі — ПН).

На заміну Листа № 4065(1) з 8 серпня 2019 року Листом № 1962(2) введені в дію оновлені критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій.

Крім цього, Листом № 1963(3) зареєстровано в ДФС показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Причина оновлення критеріїв

Нагадаємо, що аналіз судової практики, що склалася останнім часом, наполегливо свідчить про невизнання судами попередніх листів ДФС про визначення критеріїв ризиковості у зв’язку з тим, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

На думку судів, Критерії ризиковості, затверджені листом ДФС, не можна вважати законодавством, а існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним до реєстрації ПН та одночасно до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої ПН. Фактично Критеріями ризиковості прямо порушується право позивача, визначене ч.1 ст.19 Конституції України (про що ми вже писали у попередніх матеріалах(4)).

  • Однак поки суди не визнають одні листи ДФС, остання видає нові листи з дещо оновленим змістом та незмінною суттю.
  • Останні зміни, внесені до критеріїв ризиковості платника податку та критеріїв ризиковості здійснення операцій, передбачають перегляд деяких критеріїв — від скасування деяких з них до додавання нових.
  • Крім цього, суттєво переглянуто Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу (далі — Перелік).
See also:  Всу: незаконне заволодіння транспортним засобом може бути вчинене будь-яким способом, у тому числі шляхом обману

Критерії ризиковості платника податку

Перші п’ять критеріїв, які передбачають майже автоматичне зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН за умови виявлення відповідної інформації, не змінилися.

Зміни торкнулися лише критеріїв, визначених п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених Листом № 4065 (така ж нумерація лишилася і в Листі № 1962). У цьому пункті зараз передбачено блокування ПН/РК платниками ПДВ, якщо:

  1. • керівник та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території;
  2. • платник податку — юридична особа, яка не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
  3. • платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

• платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

• платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп.16.1.3 та п.46.2 ПКУ;

• в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК.

Які ж зміни відбулися?

По-перше, пункт 1.6 Критеріїв, попри всі звернення громадськості щодо деталізації та кодифікації цього комплексного критерію та присвоєння кожному «підкритерію» окремого номера, так і не було змінено.

І надалі всім випадкам, передбаченим цим пунктом, відповідатиме загадкова підстава зупинення ПН/РК — «відповідно до п.1.6».

А платникам пропонується й надалі спробувати якось здогадатися, що саме є справжньою підставою для визначення їх самих та їх господарських операцій ризиковими.

По-друге, є і гарна новина — скасовано критерій ризиковості суб’єкта господарювання, який є «новозареєстрованим» (тобто менше трьох місяців) платником ПДВ. На практиці цей критерій зупиняв діяльність, яка тільки-но починала набирати обертів, багатьом новоствореним суб’єктам господарювання.

По-третє, уточнено редакції таких критеріїв:

1.

Критерій щодо факту реєстрації (перереєстрації) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»(5), зазнав змін. Тепер такий факт встановлюється не щодо платника податку, а щодо керівника платника податку та/або головного бухгалтера, та/або особи, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

  • Особливо радимо звернути на це увагу головним бухгалтерам, які не мають зареєстрованої адреси на підконтрольній українській владі території, але які, перемістившись з тимчасово неконтрольованих територій, перебувають на території України без взяття на облік як внутрішньо переміщені особи.
  • В цьому випадку для збереження місця роботи та запобігання включення роботодавця у перелік ризикових суб’єктів господарювання доцільно отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
  • Те саме стосується й керівників таких суб’єктів господарювання.

Фактично ця вимога діяла і до введення оновлених критеріїв, незважаючи на інше формулювання критерію. Але вона не стосувалась головних бухгалтерів. На практиці під цей критерій більше підпадали ті платники податку, керівники або засновники яких були зареєстровані на непідконтрольній території.

2. Уточнено редакцію такого критерію, як «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником».

  1. Тепер редакція критерію звучить так: «в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування».
  2. У зв’язку з оновленою редакцією критерію виникають нові запитання до практики його застосування.
  3. Чи означають зазначені зміни, що відповідність платника критеріям ризиковості здійснення операцій автоматично буде означати ризиковість самого платника та відповідне включення його до переліку ризикових суб’єктів господарювання?

Нагадаємо, що критерії ризиковості здійснення операцій є більш автоматизованими. Для їх застосування не потрібні окремі рішення комісій ДФС. Зокрема, факт так званого «пересорту» встановлюється формулою з прив’язкою до вартісних показників обсягу постачання та придбання товарів/послуг.

При цьому якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.

6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Крім цього, згідно з п.7 Порядку № 117(6) у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

Тобто відповідність ПН/РК критеріям ризиковості здійснення операції не завжди має наслідком зупинення її реєстрації.

Так, у разі відповідності операції одному чи більше показникам позитивної податкової історії платника податку, навіть при відповідності такої операції критеріям здійснення операцій, ПН/РК не зупиняється.

І навпаки, це виключення не стосується критеріїв ризиковості платника податку. Тут вже наявна позитивна податкова історія не допоможе.

Тому включення платника до переліку ризикових суб’єктів господарювання тільки з підстав його відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій буде суперечити нормам Порядку № 117.

Вочевидь, формулювання критерію ризиковості платника податку на підставі отриманої ДФС податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, не може мати наслідком автоматичне включення платника до ризикових суб’єктів господарювання відповідно до п.1.6 Критеріїв тільки на підставі відповідності ПН/РК такого платника пп.2.1—2.6 цих Критеріїв.

На нашу думку, йдеться про чергові лінгвістичні та філологічні недоліки редакції критерію, що призводить до неоднозначного тлумачення встановлених критеріїв та може створити додаткові конфліктні ситуації при визначенні «нереальності» платників. Або, навпаки, формально невстановлення за результатами моніторингу відповідності ПН/РК критеріям здійснення операцій може свідчити про відсутність відповідної податкової інформації, що визначає ризиковість таких операцій.

Водночас, само по собі широке застосування на практиці критерію ризиковості платника на підставі наявної податкової інформації давало податківцям необмежені можливості зводити свою контрольно-перевірочну роботу до застосування лише одного інструменту — зупинення реєстрації ПН/РК. Нові хитромудрі формулювання не привносять однозначності та прозорості у застосування ДФС цього критерію та не убезпечують від необхідності вирішувати спори у суді.

Чи полегшить змінена редакція критерію доведення платниками податку безпідставності їх включення до переліку ризикових суб’єктів господарювання? Або хоча б допоможе зрозуміти причину їх визнання ризиковими?

Відповідь випливає із відповіді на попереднє запитання. Тож більш доцільним залишається доведення насамперед незаконності самого Листа № 1962, а отже, й незаконності застосування податкових наслідків, спричинених цим листом.

Критерії ризиковості здійснення операцій

Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій розширено за рахунок нового критерію, визначеного п.2.

6 Листа № 1962: «розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, виписаної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію в Реєстрі у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушень граничних строків реєст­рації, встановлених Кодексом».

Таким чином, якщо операції та діяльність платника податку не відповідають хоча б одному із показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, складання та подання на реєстрацію РК на неплатника ПДВ протягом строку, що перевищує 14 календарних днів з моменту складання відповідної ПН, зареєстрованої в ЄРПН, автоматичного блокування такого РК вам не уникнути. Звідки саме 14 календарних днів? Вочевидь, із законодавства про захист прав споживачів, зважаючи на можливість повернення товару протягом цього строку кінцевими споживачами. Однак неплатники — це не тільки кінцеві споживачі, а тому пристосуватись під нові вимоги у звичайних господарських відносинах між суб’єктами господарювання буде непросто.

Слід зазначити, що сам Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, змін не зазнав. Наразі його визначено у Листі № 1963.

See also:  Новые правила: под покупателей украинских новостроек написали закон

Перелік кодів «ризикових» товарів та послуг

Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу, був суттєво змінений.

По-перше, кількість товарних позицій в ньому збільшилася з 64 до 106.

По-друге, виключені майже всі види послуг, а саме: 41.00 — Будiвлi та будування будівель; 49.20 — Перевезення вантажiв залiзничним транспортом; 49.41 — Перевезення вантажiв дорожнiми транспортними засобами; 52.29 — Послуги допомiжнi щодо транспортування інші; 68.

20 — Послуги щодо оренди й експлуатування власної чи взятої у лiзинг нерухомостi; 73.11 — Послуги рекламних агентств; 73.20 — Послуги щодо дослiджування ринку та визначання громадської думки; 81.22 — Послуги щодо очищування будiвель i промислових об’єктiв, інші; 81.

29 — Послуги щодо оренди й експлуатування власної чи взятої у лiзинг нерухомостi.

У результаті послуги залишились тільки у назві цього Переліку.

(1)Лист ДФС від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18.

Источник: https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55262/obnovlennye-kriterii-riskovosti-starye-grabli

Камеральні податкові перевірки: планові та позапланові в 2020 році

Податкові перевірки є одними з найпоширеніших і найнеприємніших за своїми наслідками для підприємців.У той же час, при їх проведенні самі ж органи Державної фіскальної служби нерідко допускають порушення.Сьогодні prostopravo розповість про види перевірок податковими органами та порядок їх проведення.

Податковим Кодексом передбачено проведення таких видів податкових перевірок: камеральні, документальні (які в свою чергу діляться на планові і позапланові, виїзні та невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральна перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки може бути:

  • своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
  • своєчасність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
  • своєчасність виправлення помилок у податкових накладних і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
  • Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) або направлення на її проведення.
  • Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
  • Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
  1. Документальною вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового і бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
  2. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
  3. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік публікується на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
  4. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу “витягнутої руки”, крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 ПКУ

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.

Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформляється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або спрямована рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених пп.78.1.1 – 78.1.19 п. 78.1 ст. 78 ПКУ .

  • Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
  • Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, якщо йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
  • Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзної перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.При наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків вважається перевірка, яка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику до контролюючого органу, в якому він знаходиться на податковому обліку.Заява подається за 10 днів до передбачуваного початку проведення електронної перевірки.

Фактичною вважається перевірка, яка проводиться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених пп.80.2.1 – 80.2.7 п.80.2 ст. 80 ПКУ .

Згідно з абзацом 6 п.75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), електронна податкова перевірка відноситься до категорії документальних невиїзних позапланових перевірок.

Електронну перевірку ініціює сам платник податків, подаючи відповідну заяву в орган державної податкової служби (далі – ДПС), в якому він перебуває на податковому обліку.

Заява повинна бути подана за десять календарних днів до очікуваної дати початку проведення електронної перевірки.

Право подати заяву про проведення електронної перевірки має тільки платник податків з незначним ступенем ризику.

Перелік ризиків та їх розподіл за ступенями, згідно п.77.2 статті 77 ПКУ встановлює центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику.

Критерії розподілу ступенів ризику можна знайти в «Методичних рекомендаціях щодо складання плану-графіка проведення планових перевірок суб'єктів господарювання», затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 190 від 01.04.2011 року.

Источник: https://ua.prostopravo.com.ua/prava_biznesu/perevirki_ta_shtrafi/statti/vidi_podatkovih_perevirok_ta_yih_poryadok_provedennya_u_2018_rotsi

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*